CC BY
11
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП. 8
the system of state regulation, the system of legal rules, by the low level development of business environment and technology market. Considering the tendencies of the world economics and the latest developments on the world political scene, particularly in Ukraine, the problem concerning reform of the system of state regulation with the purpose to create conditions for development and introducing of modern technologies and innovative products is urgent as never before. Besides, effective management of the creating and use of intellectual resources in the enterprises is also important for ensuring their innovative development.
Key words: innovative development; innovative activity; industrial enterprises; competitiveness.
УДК 339.137.2
О. В. Мороз, С. С. Воловодюк
ЯК1СН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1
ЗА УМОВ ГЛОБАЛВАЦП
До^джено еволюцтний процес видозмти теорп eKonoMiHuoi та конкурентноi pieHoeazu i3 врахуванням впливу icторичних особливостей eкономiчних систем. Таким чином, аргументовано нeобхiднicть застосування планомiрноcтi як принципово новоi яюсног характеристики у формуванш конкурентноi рiвноваги i3 врахуванням тверстного характеру пeрeхiдного eкономiчного перюду.
Здтснено аналiзування впливу eкономiчноi глобалiзацii на середнт та малий бiзнec нацюнального рiвня. Висвтлено актуальтсть застосування категори планомiрноi конкурeнтоcпроможноcтi господарюючих суб 'eктiв середнього та малого бiзнecу за умов переходу безособового масового споживацького попиту до попиту локального та селективного характеру. Побудовано блок-схему процесу формування планомiрно'i конкурeнтоcпроможноcтi виробника, базовою основою яког' е формула нового комерцтного устху.
Клю^о^^ слова: конкуренщя, глобалiзацiя, планомiрнicть, eкономiчна рiвновага, конкурентоспроможтсть.
Вступ. В умовах ринково!' економши господарюючi суб'екти функщонують в умовах гостро!' конкуренцп, що обумовлюе досягнення переваг як результату постшних i ефективних зусиль оргашзацп. Реалiзацiя ще!' цш залежить перш за все вщ конкурентоспроможност тдприемства.
Конкурентоспроможшсть являеться багатовимiрною категорiею, що визначаеться багатоаспектшстю самого явища конкуренцп. Дослщженню проблем конкурентоспроможност присвятили сво!' пращ украшсью та зарубiжнi науковщ, серед яких особливий внесок належить В.Базилевичу, Я. Базилюку, Л.Балабановш, ГБр^ченку, С.Бойку, В.Василенку, З.Варнал^, В.Гейцю, В.Горбатову, В.Гриз^ Л.Довгань, М.Долшному, Ю.1ванову, М.Штюличу, Н.Тарнавськш, Л.Чернюк, Р.Фатхутдшову, Ф.Котлеру, М.Портеру, Дж.Саксу, А.Стршленду, А.Томпсону, К.Прахаладу, Г.Хемелу та ш.[1-6]. Водночас слщ зазначити, що опис категорп «конкурентоспроможшсть» в перюд iнтернащоналiзащi та глобалiзащi економiки, а також методи ii дiагностики та аналiзу потребують додаткового уточнення.
Мета досл1дження: здiйснити опис впливу факторупланомiрностi на внутрiшньофiрмову конкурентну рiвновагу та набуття конкурентоспроможностi у дiяльностi суб'ектiв господарювання кра'н з перехщною економiчною системою за умов глобалiзацii економiки.
Методолог1я досл1дження. В процесi дослiджень було акцентовано увагу на принципах аналiзування вагомостi планомiрностi у забезпеченнi економiчноi рiвноваги за особливостей феномену масового виробництва та конкурентного протистояння на сучасному етат розвитку нащонально! економiчноi системи.
Виклад основного матер1алу
В останнш четвертi ХХ ст. i початку ХХ1 ст. в зв'язку посиленням глобалiзащi не було практично ш одного уряду, який би не проголосив тдвищення конкурентоспроможностi одшею iз основних задач економiчноi полггики [2 с.145]. Однак, до цих тр про едине розумiння сут зазначених процесiв говорити проблематично.
Глобалiзацiя свiтового господарства - процес складний i суперечливий. Як полiтиками, так i науковцями ще до кшця не усвiдомлена 1! роль у розвитку цившзацп. Глобалiзацiя породжуе велику кшьюсть проблем та протирiч, насамперед у сощально-економiчнiй сферi для економiчноi системи Украши, слiд згадати фшансову кризу 19971998 рр., та 2008-2009 рр. [7-8].Однак, iз врахуванням геоекономiчного розташування Украши включення до загальносвiтового економiчного простору представляеться безальтернативним. Для забезпечення належно! конкурентно!' позицп економiки нашо! держави слщ враховувати, що одним iз найважливших аспектiв глобашзацп е розширення конкуренци мiж господарюючими суб'ектами за умови збереження ефективно! системи зовнiшньоекономiчних зв'язюв. В цьому контекстi вiдчутно дае про себе взнаки проблема набуття конкурентоспроможносп нацiональним виробником.
Ринок, що мае давне юторичне корiння i за перiод еволюцiйних видозмiн, яю сформували його релевантну основу, довiв свою життездатнiсть. Однак слiд враховувати, що ринок не е щеальним мехашзмом. Як зазначено [9], «...хоч ринковi механiзми саморегулювання в кожному конкретному випадку здатш перебороти кризовi тенденцп в економiцi, однак в цшому для ринково! системи характеры перiодичнi коливання об'ему нацiонального продукту, занятосп i цiн, при чому даш коливання е наслiдком не лише зовшшшх факторiв, але i недосконалiстю самих ринкових механiзмiв (кш.цит.)».
Тривалi енергетичнi, сировиннi, а також демографiчнi кризи, що мають руйшвний вплив на економiку, пiдштовхують до пошуку нових форм ведення господарсько! дiяльностi, якi б зменшили негативш тенденцп розвитку та надали виршення нових i традицiйних соцiально-економiчних проблем [10].
Сучасна загальносв^ова економiчна система мае певш порушення вщповщно! рiвновагине лише на окремих ринках, але й сукупних попиту i пропозицп. Своерiдна рiвновага, щозапобiгае хаосу на ринку, враховуючи чисельнiсть задiяних учасниюв, завжди привертала увагу науковцiв. У даному напрямi в свiй час проводили науковi дослiдження А.Смiт, Д.Ркардо, А.Маршалл, Ж.Сей, Л.Вальрас, А.Курно, П.-Е. Самуельсон, К.-Дж. Ерроу i Дж. Дебре [11-15]. П.-Е. Самуельсон, акцентуючи [14] увагу на макроекономiчнiй рiвновазi, вiдмiчав, що «без опису динамiчного механiзму, що характеризуе реакцiю системи на змши зовнiшнiх умов, не може вважатися обгрунтованим жоден висновок, який спираеться на аналiз порiвняльноi статики; при цьому нестiйка система, параметри яко'1 зазнали змiн, не обов'язково повинна знову повернутися до стану такох ново!' рiвноваги (кш.цит.)».
Рiвновага мiж попитом та пропозищею привернула увагу в свiй час i Ж.Сея, який обгрунтував можливють безкризового розвитку ринково! економiки вщповщно до «закону ринкiв», суть якого полягае у тому, що саме пропозищя створюе вiдповiдний 1й попит. На думку Ж. Сея, надвиробництво стае неможливим тому, що в масштабi суспшьства пропозищя i попит завжди урiвноважуються. Даний закон, який тзшше було названо «законом Сея», мав як сво!х прихильникiв так i критикiв. Дискусii щодо його правомiрностi не завершенi i на сьогодш [11].
У систематизованому виглядi явище рiвноваги було вiдображено як лопчна модель у працях А.Курно [12], що розробив теор^ попиту та сформулював поняття економiчноi рiвноваги. Г.Госсеном, що започаткував теорiею ращонального споживання було
зафшсовано [11] принцип рiвноваги iндивiдуального споживання та шдивщуального виробництва. Дж.Б.Кларком, вивчаючи принципи рiвноваги, було, в свою чергу, акцентовано [13] увагу на тому, що економiчна рiвновага у сташ динамiки е неможливою, i цю рiвновагу мають формувати самi виробники через планомiрнiсть.
Концепцiя загально! економiчноi рiвноваги визнана головним творчим досягненням Л. Вальраса [12]. В рамках дано! концепцп розглядалася модель конкурентно! рiвноваги, що мае скорее теоретичний сенс, оскшьки характеризуе щеальний конкурентний ринок. 1дея сумiсностi шдивщуальних планiв агентiв, що закладена в працяхК.-Дж. Ерроу i Дж. Дебре [14], яю були послiдовниками щей Л.Вальраса передбачала те, що кожен виробник повинен знати сво! виробничi можливостi, а кожен споживач - сво! потреби, а також обидвi сторони повиннi знати сво! ресурси. Звщси можна стверджувати, що дане твердження передбачае для ведення устшно! виробничо-господарсько! дiяльностi, зокрема, на рiвнi пiдприемства застосовування прогнозування i планування щодо гранично! величина у контекст рацiонального використаннi всiх наявних ресурав та обсягiв споживання.
Однак переважна бшьшють економiчних теорiй ХХ-ХХ1 ст. була сформована за критичного пщходу до можливосп досягнення економiчноi рiвноваги. Так, Дж.М.Кейнсом [15] було дано критичну оцшку «закону Сея» та теорп загально! рiвноваги Л.Вальраса; натомють його власна теорiя базувалася за принципом збереження ринкових механiзмiв саморегулювання на мiкрорiвнi i здiйснення суспшьного, державного регулювання на макрорiвнi.
Сумюшсть iндивiдуальних планiв агентiв на рiвнi пiдприемства може забезпечити вiдповiдну збалансовашсть мiж прогнозовано-очiкуваним обсягом попиту та граничною мiрою пропозицп, яка уможливить уникнення дефщиту та запобiгання надвиробництва, але за умов шшого тдходу до конкурентоспроможностi.
В зарубiжних економiчних словниках термiн «конкурентоспроможшсть» (англ. -competitiveness, competitivestrength) визначаеться як спроможшсть оргашзацп здiйснювати прибуткову господарську дiяльнiсть в умовах конкурентного ринку, яка забезпечуеться вмшим використанням управлiнських, науково-техшчних, економiчних, виробничих, маркетинговых i шших засобiв для виконання ефективно! господарсько! дiяльностi [16].
В вiтчизняних [3,4],а також i росiйських [5]наукових виданнях здебшьшого пiд конкурентоспроможнiстю розумiеться здатшсть товару чи послуги переважати у конкурентнш боротьбi в порiвняннi з аналопчними товарами чи послугами шших виробниюв при цiнах, що не е нижчими за середньоринковь
Даш твердження мають лопку. Однак, бiзнес, як динамiчний процес, на сьогодш, вимагае вiд господарюючого суб'екту набуття сталих конкурентних позицiй. Тому конкурентоспроможшсть мае розглядатись як процес, який враховуватиме масштаби та темпи економiчноi глобалiзацii та передбачатиме певну збалансовашсть, що забезпечить вщповщну динамiчну рiвновагу. Таку рiвновагу може забезпечити планомiрнiсть. Планомiрнiсть притаманна ринковiй економцi як протидiя стихiйностi, що формуе надлишкову продукцiю, яку швидка змiна споживацьких смаюв робить нелiквiдною.
Як зазначено [17], зростаючий суспiльний характер виробництва вимушуе капiталiзм видозмiнюватись i пристосовуватись до нових об'ективних умов. В результат цього планомiрнiсть проявляеться в штегральнш дiяльностi суб'ектiв нацiональноi економши, де закон вартостi, закон конкуренцп дiють на формування вiдповiдноi пропорцшносп. Планомiрнiсть можна визначити кiлькiсно через пропорцшшсть, урiвноваження складових частин структури цшого, тодi як якiсна характеристика мае вираз в гармошзацп економiчних вiдносин мiж суб'ектами, людьми, тобто в !х узгодженнi сумiсних дш. Якоюсь мiрою це - перевага напрямiв соцiалiзацii та гуманiзацii економши, своерiдне змiщення акцентiв у бш етичного конкурування, в якому домшуватиме принцип переваги iнтелекту над шстинктом. Тобто бажання до одержання прибутку, який е основною цшлю впровадження свое! дiяльностi суб'ектом-господарювання, не протирiчить концепту про
доцiльнiсть аналiзування можливих наслiдкiв (екстерналiй), що виникнуть пiд час одержання цього прибутку.
В умовах сучасно! ринково! економiки, коли в основному мае мюце повна насиченiсть ринкiв, функщонування планомiрностi в якостi економiчного закону е об'ективною необхiднiстю. Рацiональна економiчна поведiнка суб'ектiв господарювання мае змшити свiй характер. Так, якщо вщповщно до поглядiв австршсько! школи маржиналiзму ринкова економiка уявлялася сукупнiстю ращонально мислячих суб'ектiв господарювання, якi, вибираючи альтернативнi варiанти застосування обмежених ресурав, прагнуть до максимiзацГi свое! власно! вигоди [17], то нинiшня економiчна поведiнка мае передбачати не максимiзацiю, а оптимiзацiю у збалансованостi власно! вигоди i суспiльно-економiчних та екологiчних наслiдкiв впровадження господарсько!
дiяльностi. Таким чином забезпечуеться напрям до стшкого розвитку iз врахуванням
прогнозованих негативних зовнiшнiх ефектг в.
Стiйкий розвиток - це розвиток, який задовольняе потреби тепершнього часу i не
ставить пiд загрозу здатнiсть майбутшх поколiнь щодо задоволення сво!х власних потреб.
Зовнiшнi ефекти (екстерналп) - це негативнi еколого-економiчнi наслiдки
економiчноi дiяльностi, якi здебiльшого не приймаються до уваги суб'ектами ще! дiяльностi [18,19].
На сучасному етат всi розвинут кра!ни свiту мають намiри зосереджувати зусилля у напрямi стiйкого розвитку, який е необхщною альтернативою техногеннш концепци, що базуеться на прюритетному розвитку ринку, орiентацii на висою темпи економiчного росту, експлуатацiю природних ресурсiв, безмежнi можливосп НТП, максималiзацiю споживання i т.д. [9]. Доречним буде вказати, що, на думку провщних економю^в [10 с.67],початком процесу економiчного розвитку нацiонального господарства е вщродженш насамперед малого пiдприемництва, iз вiдповiдними традицiями i цiнностями як масового процесу.
У сучасному суспшьста насичення споживацького ринку товарами, що задовольняють базовий попит масового характеру, в основному завершено. Пщ впливом прискореного НТП споживчий попит якюно трансформуеться i на сьогодш характеризуеться динамiчнiстю смакiв та уподобань, прагненням отримати новий, вдосконалений товар вищо! якост за доступною цiною. Досить солщарними е бачення науковцiв [3-5, 8, 10] з приводу того, що «.. .фундаментальш кшьюсш та якiснi зрушення у механiзмi конкуренцп вимагають безпрецедентних оргашзацшних змiн небувалих масштабiв, виникае необхщшсть постiйного вдосконалення ключових компетенцш компанп та конкурентних переваг, що формуються на !х основi (кш.цит)» [ 10 с.67].
За таких умов, як це тдкреслено у робот [10 с.70-73], рiзко тдвищуеться питома вага i значення селективного попиту, посилюеться сегментащя ринку, видшяеться безлiч груп споживачiв зi сво!ми специфiчними запитами. При цьому збшьшуеться т.з. «цiновий опiр» покупця, що виражаеться у вiдмовi придбати товар або користуватися послугою, якщо в його уявленш корисний ефект не вщповщае встановленш цiнi. Тому ми згодш з думкою науковцiв, яю вважають, що саме малим фiрмам належить провiдна роль в задоволенш локального попиту.
Малий бiзнес як форма, що вщображае змiст економiчноi поведiнки господарюючого суб'екта, е очевидно, базовою економiчною субстанцiею капiталiзму. Св^овою практикою накопичений великий досвiд в питаннях оргашзацп i ведення як малого так середнього бiзнесу. Останшми роками в багатьох кра!нах св^у спостерiгаеться рiзке зростання кiлькостi тдприемств, якi вiдповiдно до певних вимог мають вщношення до такого за розмiрами бiзнесу, що свiдчить про актуальшсть дано! форми господарювання [10].
Приватне тдприемництво, що охопило економшу Укра!ни, свiдчить про те, що в основi даного процесу лежать об'ективш чинники розвитку ринково! економши кра!ни, однак статистичнi данi за останш роки щодо основних структурних показниюв дiяльностi суб'ектiв господарювання свщчать про тенденцiю погiршення таких показниюв.
Таблиця 1
Основш стpуктуpнi показники дiяльностi суб'eктiв господарювання по yKpaÏHi у _2010-2012 pp. (одиниць)[ 20]_
?оки Всього суб^кив господарювання пlдприeмства ф1зичн1 особи - пlдприeмцl
Всього велик1 середш мал1 Всього суб^кти середнього тд-цтва сyб'eкти малого тд-цтва
2010 2183928 378810 586 20983 357241 1805118 355 1804763
2011 1701620 375695 659 20753 354283 1325925 306 1325619
2012 1600127 364935 698 20189 344048 1235192 361 1234831
Як видно 1з даних, наведених у Табл.1, загальна кшьюсть сyб'eктiв господарювання маe тенденцiю до сyттeвого зменшення, а саме: зниження чисельносп у 2011р. проти 2010р. становило 22%, у 2012р. зниження проти 2011р. становило 6%. Зниження кшькосп суб^кив господарювання в основному було спричинено зниженням кшькосп пiдприeмств малого б1знесу та ф1зичних оаб - пiдприeмцiв, що вщносяться до суб^кпв малого пiдприeмництва.
Вщповщно загальне зменшення кшькосп сyб'eктiв господарювання призвело до зниження чисельносп зайнятого населення на вах видах пiдприeмств Украши. Прицьому доречно в1дм1тити, що особливо вщчутним зменшення кшькосп зайнятих пращвнимв мало мiсце саме на пiдприeмствах середнього та малого бiзнесy. Так, на пiдприeмствах середнього бiзнесy у 2011р. було зад1яно на 140,7 тис. оаб (4,2%) менше шж у 2010р., та у 2012р. в пор1внянш до 2011р. - на 118,4 тис. оаб (3,3%). Загальне зниження по пiдприeмствам малого б1знесу кшькосп зайнятого населення за перюд 2010-2012 рр. становило 113,3 тис.оаб або 5,2 %.
Таблиця 2
Кшьккть зайнятих пpацiвникiв на пiдпpиeмствах за ïx pозмipами у 2010-2012 pp. по
y^mm [ 20]
У тому числ1
велик1 п1д-ва середш тд-ва мал1 тд-ва
?оки Всього, % до % до % до
тис.ос1б тис.ос1б загально1' тис.ос1б загально1' тис.ос1б загально1'
к-т1 к-т1 к-т1
2007 9247,5 3440,1 37,2 3482,7 37,7 2324,7 25,1
2008 9051,0 3594,3 39,7 3137,7 34,7 2319,0 25,6
2009 8350,3 3278,7 39,3 2844,2 34,0 2227,4 26,7
2010 7958,2 2400,3 30,2 3393,3 42,6 2164,6 27,2
2011 7793,1 2449,0 31,4 3252,6 41,7 2091,5 26,9
2012 7679,7 2484,2 32,4 3144,2 40,9 2051,3 26,7
Кр1м того вщповщно до шформацп, висвгглено'1 у [20] ситуащя щодо ефективностi ведення виробничо-господарсько'1 д1яльност1 пiдприeмствами малого бiзнесy також характеризyeться проблемн1стю (Табл.3).
Таблиця 3
Рентабельшсть (збитковiсть), усieï дiяльностi пiдпpиeмств за ïx pозмipами у 2012 p. по
y^mm [ 20]
?оки ?1вень рентабельност1 (збитковост1), %
велик1 пlдприeмства середн1 пlдприeмства мал1 пlдприeмства з них
мlкропlдприeмства
2010 0,3 1,4 -0,5 *
2011 3,1 1,5 -1,8 *
2012 0,9 2,2 -3,3 -10,2
* категор1ю мlкропlдприeмство запроваджено Господарським кодексом Украши в1д 22.03.2012 р.
Вщповщно такi обставини накладають вiдбиток на характер швестищйних процесiв, що за вщсутносп з боку держави доступного кредитування, пшьг, дотацiй в достатнш мiрi створюе критичнi умови для стшкого розвитку малого та середнього тдприемництва.
Мiж глобалiзацiею у даний час та глобалiзацiею на !! раннiх етапах (1950-1960 рр.) е суш^ вiдмiнностi; останнi полягають у тому, що рашше рушiйною силою було масове виробництва, тодi як на даний час розповсюдження гнучкого виробництва та криза, яка супроводжуе масове виробництво. За умови обрання шляху оптимального розвитку промисловосп Укра!ни, пов'язаного iз збереженням та послщовним нарощуванням нащонального промислового потенщалу на основi ефективного використання як внутршшх територiально-ресурсних можливостей, так i тих, що виникають внаслщок поглиблення економiчноi глобалiзацii, у нацiонального виробника з'являться шанси встановлення вщповщно! рiвноваги та вщносно! економiчноi стабiльностi, що забезпечать його конкурентоспроможшсть у загальносвiтовому економiчному просторi [21].
Загальносвiтовий пiдприемницький досвщ засвiдчуе, що вузька спецiалiзацiя пщприемств по виробництву вузлiв, деталей, заготвок тощо робить високоефективними малi форми економши [10 с.72]. Сучасне промислове виробництво характеризуеться високим ступенем спещалiзащi, що зумовлюе необхщшсть iснування певно! чисельностi дрiбних виробничих одиниць. Значне збшьшення асортименту продукцп та швидка його змiна, зниження серiйностi виробiв, формування локального характеру споживацьких уподобань, робить високорентабельними невелик за розмiром господарськi одиницi. Оперативна гнучкiсть малих господарських форм, самостшшсть, здатнiсть швидко адаптуватися до умов, що змшюються, забезпечуе виживання !х в ринковому середовищь Необхiдно вiдзначити також тдвищений виробничий динамiзм, господарську i географiчну маневренiсть малого бiзнесу, гнучкiсть у налагодженш i освоеннi виробничо-технолопчних процесiв, прагнення максимальною мiрою враховувати змшш запити споживачiв [10].
Сучасна глобалiзацiя здiйснюеться на фонi прискорення НТП, пперконкуренцп й зростання ролi шформатизацп. Як вiдзначено у [10], вщмтною здатнiстю малих пiдприемницьких структур е короткий часовий штервал, протягом якого здшснюються науковi розробки (здебшьшого не бiльше одного року) i швидкiсть упровадження одержаних результатiв дослщження у виробництво. Прискорене промислове освоення винаходiв надае малим пiдприемствам можливють одержати вiдчутний комерцiйний ефект саме на основi використання фактору часу. В ходi обстеження захiдними економютами було встановлено, що ефективнiсть наукових пошуюв малого бiзнесу в щлому по нацiональнiй промисловостi розвинених кра!н на 43% вища, нiж у найбшьших корпорацiй [10, с.75].
З огляду на вище зазначене недосконалий мехашзм нащонально! економiки потребуе складних реформацiй: 1) на макрорiвнi економiчна полiтика нашо! кра!ни вимагае кардинальних змш як у веденнi виробничо-господарськш дiяльностi так i у оргашзацшно-управлiнських пiдходах; 2) на мiкрорiвнi щоб вистояти у конкурентному протистоянш керiвникам пiдприемств потрiбно руйнувати старi стереотипи i пiдходи (т.з. «творче руйнування»), що передбачае iнновацiйнiсть у сташ мислення.
Креативнiсть на мiкрорiвнi, на наш погляд, перш за все повинна мати свш прояв у тонкощах ведення конкурентного протистояння. Вщомо, що у своему розвитку конкуренщя пройшла шлях вiд простих до складшших форм. За будь-яких поглядiв i трактувань незмiнним по сут е те, що конкуренщя - це економiчний процес взаемодп, взаемозв'язку i боротьби мiж виступаючими на ринку тдприемствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту свое! продукцп, задовольняючи рiзноманiтнi потреби покупщв [3-5].Однак оточуюча реальнiсть потребуе все бшьше зосереджуватись на процесi взаемодп та взаемозв'язку iз споживачем, що може бути основою для формування умов економiчноi рiвноваги у мiкросередовищi.Крiм того, враховуючи евроiнтеграцiйний напрям економши нашо! кра!ни, неодмiнним вбачаеться врахування
екофакторiв, вiдповiдно до чого урядовою пол^икою при створеннi умов для устшного розвитку нацiонального товаровиробника акцент потрiбно робити на бiзнес iз запровадженням принципу «що еколопчно, то економiчно».
Формуючи стiйку платформу конкурентоздатного гравця у глобалiзованому економiчному просторi, нащональному виробнику доцiльним е запровадження в управлшськш практицi фактору планомiрноi конкурентоспроможносп, що передбачатиме механiзм формування балансу мiж прогнозно-очiкуваним попитом та лшвщною пропозицiею. Для забезпечення такого балансу пропонуеться при цьому використовувати формулу комерцшного устху (рис.1).
Рис.1. Система формування планомерно!' конкурентоспроможностi пiдприeмства (авторська розробка)
Базовi напрацювання вiдносно нового тдходу до формули комерцiйного устху представлено у робот [22 с.61]. Одна з формул зорiентованих на епоху шдус^ального розвитку суспiльства, мае наступний вигляд:
Устх = Б (Товар, Обсяг); (1)
Такий пiдхiд в перюд iндустрiального розвитку мае лопчш передумови для застосування через наступн фактори:
1. Ненасиченiсть ринкiв товарiв та послуг переважно внаслiдок слабкого рiвня розвитку технiки i техшчного виробництва.
2. Вiдносно низький рiвень конкуренцп як результат високих вхщних бар'ерiв до бiзнесу у наслщок високо'1' вартостi технiки i технологш.
3. Слабка iнформацiйна база споживачiв про асортимент i якiсть товарiв на ринку [22].
Гiперконкуренцiя, яку ми маемо на сьогодш, уможливлюе шанси на успiх у бiзнесi за умови, що дiяти суб'ект господарювання буде адекватно до реальних умов ринку та з врахуванням вимог вщповщного ринкового сегменту. Зазначеш умови закладено у другiй формулi успiху, яка мае вiдношення до постшдус^ального розвитку економiчних вiдносин [ 22 с.23]:
Успiх = Б ( Рiвень взаемовiдносин, Вартiсть); (2)
Вiдповiдно до ще"1 формули, 6i3Hec сучасно! компани повинен будуватися не навколо вироблених нею товарiв та послуг, а навколо вщносин з ii клieнтами. Звiдси розвиток вiдносин i3 клieнтами розглядаеться як первiсна функщя по вiдношенню до вироблених компашею товарiв i послуг. Саме вщносини з клiентом дозволяють точнiше визначити змют i обсяг реалiзованих йому товарiв та послуг i, по сут, е засобом включення ^ента до процесу створення вартосп, яка йому потрi6на i якш буде надано дiйсну оцiнку. Щоб забезпечити клiентiв унiкальною вартiстю, необхщно зрозумiти унiкальнiсть ix потреб. Пщприемства, поведiнка яких будуватиметься на зазначеному концепт^ будуть тiльки отримувати переваги вщ прискорення НТП.
Висновок
Диспропорщя мiж попитом i пропозицiею формуе дефщит або надвиробництво. 1з розширенням масшта6iв економiчноi гло6алiзацii питання дефщиту у промисловому виро6ництвi вiдiйшло на заднш план, тодi як проблема надвиробництво е вже загрозою. Об'ективш умови сучасно'1 економiчноi ситуацп передбачають потребу запровадження категори планомiрна конкурентоспроможшсть як iнструменту перспективного конкурентного протистояння. Зазначену категор^ слiд розглядати якпроцес формування балансу мiж прогнозно-очiкуваним попитом та лшвщною пропозицiею, який пщдаеться коригуванню. В свою чергу, дана категорiя передбачае узгоджену координацiю внутрiшньофiрмовиx економiчниx процесiв формування гранично1 мiри пропозицп на основi результатiв аналiзу зовнiшнix факторiв впливу та прогнозу щодо очiкуваного попиту. Застосування планомiрноi конкурентоспроможнi у стратегiчному управлiннi дозволить уникнути формування як надлишюв так i дефiциту та запо6iгти неращонального використання ресурсiв.
Загальним висновком для корегування ефективно1 стратеги розвитку сучасних пщприемств може слугувати наступна теза: щоб забезпечити кшенпв унiкальною вартютю, нео6xiдно зрозумiти унiкальнiсть ix потреб. Тому вважаемо за доцшьне в межах вузькоспрямованих пщприемств покласти на вказану вище категор^ не лише прогнозування обсяпв майбутнього попиту, але й важелi формування тенденцп попиту майбутнього.
Список використано¥ л1тератури
1. Юрьева Т.В., А.В.Волжанин, Чжан Цин.Конкурентная политика организации в условиях кризиса: монография. - М.: Проспект, 2010 - 144с.
2. Кизим Н.А., Горбатов В.М. Концентрация экономики и конкурентоспрособности стран мира. - Харьков.: ИД «ИНЖЕК» 2005. - 214с.
3. Довгань Л.Е. Конкурентоспроможшсть пщприемств: монографiя. / Л.Е.Довгань: К.: 1ВЦ Видавноцтво «Полггтехшка», 2004. - 144с.
4.Тарнавська Н.П. Управлшня конкурентоспроможшстю пщприемства: теорiя, методолопя, практика. / Н.П.Тарнавська; Тернопшьський економiчний ун-т.-Тернопшь: Економiчна думка, 2008.-570с.
5. Фатхутдинов Р.А.Стратегическая конкурентоспособность: Учебник / Р.А.Фатхутдинов. - М.: Экономика, 2005. - 504 с.
6. Хамел Г. Прахалад К. Конкурируя за будущее : создание рынков завтрашнего дня / Г. Хамел, К. К. Прахалад; [пер.с англ. С. Каменский]. - М. : Олимп-Бизнес, 2002. - 288 с.
7. Глобальна економша ХХ1 стшття: людський вимiр: монографiя / Д.Г.Лукяненко, А.М. Поручник, А.М. Колот та ш. - К.: КНЕУ, 2008 - 420с.
8. Майер Дж., Олесневич А. Мiжнародне середовище бiзнесу: Конкуренцiя та регулювання у глобальнш економiцi / Пер. з англ. - К.: Либщь, 2002. - 703с.
9. Жибинова К.В. Экономические основы экологии. [Электронный ресурс]. Красноярский государственный аграрный университет. Центр дистанционного обучения. 2005. Режим доступа: http://www.kgau.ru/distance/ur_4/ekology/cont/00b_sod.html
10. Стратепчне управлiння конкурентоспроможнiстю: епiстомологiчнi пщходи та практична проблематика: монографiя / [В.П.Мшловда, I.Б.Брiтченко, Н.Ю. Кубiнiй та ш.] Полтава: ПУЕТ, 2013. - 307с.
11. Мазурок, П.П. Iсторiя економiчних учень у запитаннях i вiдповiдях [Текст] : навч. noci6. / П. П. Мазурок. - К. : Знання, 2004. - 477с.
12. Савченко А. Г. Макроекономша: Пщручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 441 с.
13. Iсторiя економiчних вчень: Курс лекцш [Текст] / П.М. Тригуб. - Миколшв : МФ НаУКМА, 2000. - 236 с.
14. Довбенко М.В., Осин Ю.И. современные экономические теории в трудах нобелиантов. http://www.monographies.ru/
15. Iсторiя економiчних учень [Текст] : пщручник / за ред.: Л.Я. Корншчук, Н.О. Татаренко. - К. : КНЕУ, 1999. - 564с.
16. Конкурентоспособность//Англо-русский маркетинговый словарь.- Режим доступа: http://dictionaries.rin.ru
17.Айнабек К.С.Теория общественного хозяйствования (Альтернатива экономической теории и Экономикса): Учебник: исправл. и дополн. - Караганда: КЭУК, 2014. - 608с.
18. Економiчнi проблеми ХХ1 стшття: мiжнародний та украшський вимiри. За ред.С.I.Юрiя, С.В. Савельева. -К.: Знання, 2007. - 595с.
19. Форбс C. Спасет ли нас капитализм? Экономика эпохи iPod/ Стив Форбс, Элизабет Еймс; Пер с англ. - М.: Альпина Паблишер, 2011. - 394с.
20. Офщшний веб-сай Державна служба статистики Украши
21. Соцiально-економiчне становище Украши: наслщки для народу та держави: нащональна доповщь / за заг.ред. В.М.Гейця, (та шш). - К.: НВЦ НБУВ, 2009. - 687с.
22. Хомяков В.1, Бакум 1.В. Управлшня потенцiалом пiдприемства. - К.: Кондор, 2009. - 400с.
Стаття надiйшла до редакцп 24.06.2014.
O.V. Moroz, S. S. Volovodyuk
QUALITATIVE CHARACTERISTICS OF COMPETITIVENESS FORMATION UNDER THE CONDITION OF GLOBALIZATION
This work has studied the evolutionary process of modification of the theory of economic and competitive balance taking into consideration the impact of historical features of economic systems. Thus, we have reasoned the necessity to use balanced development as a fundamentally new quality characteristics in the process of competitive equilibrium formation, taking into account the inversion nature of transitional economic period.
Attention is paid to the insufficient level of research with scientific-theoretical basis concerning the efficiency of competitiveness category in the period of internationalization and globalization of economies, certain disorder in the methods of diagnosis and analysis was also mentioned. Attention is focused on the need to establish business relations with regard to the rationalization of economic behavior of the involved entities. We also pointed out the relevance of revival of entrepreneurship, with its traditions and values as a starting position to begin the process of economic development of the national economy.
We have analyzed the impact of economic globalization on small and medium businesses at the national level. We have elucidated the relevance of using a category of systematic competitiveness of business entities of small and medium-sized businesses in conditions of transition from impersonal mass consumer demand to demand of local and selective nature. We have constructed a block diagram of the formation process of manufacturer's systematic competitiveness, the basic foundation of which is a formula of new commercial success.
Key words: competition, globalization, balanced development, economic balance, competitiveness.
