Научная статья на тему 'НОРМАТИВНі ТА ЕКОНОМіЧНі УМОВИ ФУНКЦіОНУВАННЯ МАЛОГО ПіДПРИєМНИЦТВА В УКРАїНі'

НОРМАТИВНі ТА ЕКОНОМіЧНі УМОВИ ФУНКЦіОНУВАННЯ МАЛОГО ПіДПРИєМНИЦТВА В УКРАїНі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
185
108
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МАЛЕ ПіДПРИєМНИЦТВО / МАЛИЙ БіЗНЕС / ПіДПРИєМНИЦТВО / СУБ'єКТИ ГОСПОДАРСЬКОї ДіЯЛЬНОСТі / СУБ'єКТИ МАЛОГО ПіДПРИєМНИЦТВА / ДЕРЖАВНА ПіДТРИМКА / МАЛОЕ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО / МАЛЫЙ БИЗНЕС / ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО / СУБЪЕКТЫ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ / СУБЪЕКТЫ МАЛОГО ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА / ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОДДЕРЖКА / SMALL BUSINESS / SMALL ENTERPRISE / SMALL BUSINESS ENTITIES / STATE SUPPORT / ENTERPRISE / SUBJECTS OF ECONOMIC ACTIVITY

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Перчук О.В.

У статті розглянуто аспекти функціонування малого та середнього бізнесу в Україні, економічні, фінансові і правові аспекти, проблеми і перспективи розвитку малого підприємництва. Запропоновано підходи до подальшого розвитку вітчизняного малого підприємництва.В статье рассмотрено аспекты функционирования малого и среднего бизнеса в Украине, экономические, финансовые и правовые аспекты, проблемы и перспективы развития малого предпринимательства. Предложено подходы к дальнейшему развитию отечественного малого предпринимательства

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «НОРМАТИВНі ТА ЕКОНОМіЧНі УМОВИ ФУНКЦіОНУВАННЯ МАЛОГО ПіДПРИєМНИЦТВА В УКРАїНі»

УДК 334.012

Перчук О.В.,

старший викладач кафедри облку, аудиту та контролЫгу ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди"

НОРМАТИВН1 ТА ЕКОНОМ1ЧН1 УМОВИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ МАЛОГО ПЩПРИСМНИЦТВА В УКРА1Н

У cmammi розглянуто аспекти функцонування малого та середнього 6i3Hecy в Укран, економiчнi, фiнансовi i правовi аспекти, проблеми i перспективи розвитку малого пдприемництва. Запропоновано пдходи до подальшого розвитку втчизняного малого пдприемництва.

Ключовi слова: мале пдприемництво, малий бiзнес, пдприемництво, суб'екти господарськоi дiяльностi, суб'екти малого пдприемництва, державна пдтримка.

В статье рассмотрено аспекты функционирования малого и среднего бизнеса в Украине, экономические, финансовые и правовые аспекты, проблемы и перспективы развития малого предпринимательства. Предложено подходы к дальнейшему развитию отечественного малого предпринимательства

Ключевые слова: малое предпринимательство, малый бизнес, предпринимательство, субъекты хозяйствования, субъекты малого предпринимательства, государственная поддержка.

In the article the aspects of functioning of small and middle business are considered in Ukraine, economic, financial and legal aspects, problems and prospects of development of small enterprise. Offered approach to subsequent development of domestic small enterprise.

Keywords: small enterprise, small business, enterprise, subjects of economic activity, small business entities, state support.

Актуальжсть проблеми. Мале пщприемництво - невщ'емний елемент сучасноТ ринковоТ системи господарювання, без якого економка i сусптьство в цтому не можуть нормально iснувати та розвиватися. Мале пщприемництво в певних умовах i час е основою для виршення цтого комплексу економiчних, со^альних i пол™чних проблем: вщ насичення ринку рiзноманiтними товарами i послугами до зниження рiвня безроб^тя, формуючи одночасно нову структуру економки i конкурентного середовища.

Численна захщна л^ература з питань малого пщприемництва, як правило, обходить проблему з'ясування його соцiально-економiчноТ сутносД а зосереджуеться переважно на практичних аспектах його функцюнування (технолопя заснування, управлЫня, державне регулювання), що пояснюеться тривалим i безперервним юторичним процесом розвитку i Ытегрованютю малого пiдприемництва в економiчну систему розвинутих краТн.

Стутнь дослiдження проблеми. Питання розвитку малого пщприемництва завжди були в центрi уваги дослщжень науковцiв. Вiдомими в^чизняними дослiдниками даного напрямку е: О. БерезЫ, З. Варналiй, В. Герасимчук, С. Долинський, Ю. Долгоруков, Т. Ковальчук, О. Кужман, I. Мазур, G. Панченко, В. Сизоненко, Н. Соболь та Ышк

До числа найвагомших захщних дослiдникiв малого пщприемництва вщносять С. Брю, Р. Галагера, П. Друкера, Х. Мтенбуша, М. Мескона, Д. Речмена, П. Хейне, А. Хосюнга, Й. Шумпетера та н

Метою статт е вивчення та окреслення сучасних економiчних та нормативних умов функцюнування суб'ектiв малого пiдприемництва в УкраТнк

Виклад основного матерiалу. Як демонструе свтовий досвiд, малий бiзнес -це не просто частина або сектор нацюнальноТ економiки, який можна статистично видтити в показниках чисельност зайнятих, в обсязi товарообороту, юлькосл основного капiталу та н Це економiчний сегмент, якому притаманн принципово новi якiснi характеристики, а саме:

- об'еднання в однм особi власника та пiдприемця;

- спрямованють на iнновацiТ;

- спрощен комунiкативна та iнформацiйна системи.

Поняття «пщприемництво» уперше було введено англмським банюром-економiстом Р. Кантильйоном (1680-1734 рр.), який помiтив, що розбiжнiсть мiж попитом i пропозицiею на ринку створюе можливостi, щоб купувати дешевше i продавати дорожче, i саме це може привести конкуренты ринки у стан рiвноваги. Людей, яю користуються нереалiзованими можливостями отримання прибутку, вiн називав «пiдприемцями». Отже, за Р. Кантильйоном, пiдприемець - це будь-який Ыдивщ здатний до передбачення, який бажае брати на себе ризик, спрямований у майбутне, чиТ дм характеризуются сподiванням отримати дохщ та готовнiстю до витрат [4].

В сучасних умовах сутнють малого пiдприемництва правомiрно визначити, як самостмне органiзацiйно-господарське новаторство на основi використання рiзних можливостей випуску нових товарiв або старих - новими методами, вщкриття нових джерел сировини, ринюв збуту тощо, з метою отримання прибутюв та самореалiзацiТ власноТ мети.

Мале пiдприемництво, як економiчна категорiя, е особливим пiдвидом пщприемництва, що пов'язаний iз пiдприемницькою дiяльнiстю громадян-фiзичних осiб та з функцюнуванням малих пiдприемницьких структур будь-якоТ форми власност i вiдповiдноТ правовоТ форми оргаызацп бiзнесу з метою отримання прибутку. Суб'ектами малого пщприемництва е фiзичнi та юридичн особи, зареестрован у встановленому законом порядку. Об'ектами малого пщприемництва виступають малi за ктькюними класифiкацiйними параметрами пiдприемства, в межах яких здмснюеться найефективнiша комбЫа^я факторiв виробництва з метою максимiзацiТ прибутку. Саме новi способи комбЫацп економiчних ресурсiв вiдрiзняють пiдприемця вщ звичайного господарюючого суб'екта.

Взагалi ж, мале пщприемництво необхщно розглядати як системоутворюючу складову господарського комплексу в системi реалiзацiТ економiчних законiв.

Мале пщприемництво як самостмне соцiально-економiчне явище юнуе в УкраТнi трохи бтьше двох десятилiть, в той час як в розвинутих економiчних системах воно е його невщ'емною складовою й органiчним структуроутворюючим елементом протягом двох стол^ь. В УкраТнi мале пщприемництво набуло недостатнього розвитку. За твердженням спе^алю^в, у наявност е лише приблизно п'ята частина потрiбноТ ктькост малих пiдприемств. На 1000 жителiв у нашiй краТнi припадае 3,6 пщприемств малого бiзнесу, одi як в РосiТ - 6, в Японп - 49,6, США - 74,2 одиницк У розвинутих краТнах на малий бiзнес припадае 50-60% валового нацюнального продукту. Ця сфера е найдинамiчнiшою в економр.

В украТнському законодавствi поняття "мале пщприемство" вперше було використано у розпорядженн Ради Мiнiстрiв СРСР наприюнц 1990 р. До категорп малих були вщнесеы пiдприемства будь-якоТ форми власносД визнаноТ на той час законною, якщо середньооблкова чисельнiсть зайнятих не перевищувала 15 оаб (у роздрiбнiй торгiвлi) до 200 оаб (у промисловост i будiвництвi). Вщповщно до Указу Президента УкраТни "Про державну пщтримку малого пiдприемництва" вщ 12.05.1998 р. (втратив чиннiсть), суб'ектами малого пщприемництва були зареестрован у

встановленому порядку фiзичнi особи, яю займаються пiдприeмницькою дiяльнiстю без створення юридично'1 особи, а також юридичнi особи - суб'екти пiдприeмництва будь-яко'|' оргаызацмно-правово)' форми та форми власностi, в яких:

- середньооблкова чисельнiсть працюючих за звiтний перiод не перевищуе 50

осiб;

- обсяг виручки вщ реaлiзaцiï продукцп (товарiв, роб^, послуг) за рiк не перевищуе 1 000 о0о грн.

Вщповщно до Закону Укра'|'ни "Про державну пщтримку малого пщприемництва" вiд19.10.2000 р., суб'ектами малого пщприемництва визнавалися:

- фiзичнi особи, зареестрован у встановленому законом порядку як суб'екти пщприемницько)' дiяльностi;

- юридичн особи - суб'екти пщприемницько)' дiяльностi будь-яко'|' оргаызацмно-правово)' форми та форми власносД в яких середньооблiкова чисельнють працюючих за звiтний перiод (календарний рк) не перевищуе 50 оаб та обсяг рiчного валового доходу не перевищуе 500 000 евро.

^м того, розподт пiдприемств на мал^ середнi й великi залежно вщ кiлькостi працюючих та суми доходу проводила ч. 7 ст. 63 Господарського кодексу Укра'|'ни. Причому в згаданих нормах критерп малих пщприемств та юроаб-СМП збiгaлися. Однак обидвi норми втратили чиннiсть.

1м на зaмiну Закон Укра'|'ни «Про розвиток та державну пщтримку малого i середнього пщприемництва в УкраТ'ы» вщ 22.03.12 р. № 4618-VI запровадив ^i умови розподiлу суб'ек^в господарювання на категорп суб'ектiв пщприемництва залежно вщ кiлькостi прaцiвникiв та розмiру отриманих доходiв. Вiдтепер ц умови наведено лише в ст. 55 ГКУ, яка передбачае таку града^ю [3]:

1) суб'екти MiKponiônpueMHuu,mea, до яким можуть бути вщнесенк фiзособи-пiдприемцi, юрособи - суб'екти господарювання будь-яко'|' оргаызацмно-правово)' форми та форми власносД у яких середня ктькють прaцiвникiв за звiтний перюд (календарний рiк) не перевищуе 10 оаб та рiчний дохiд вщ будь-яко'|' дiяльностi не перевищуе суми, е^валентно)' 2 млн. евро, визначено'1 за середньорiчним курсом НБУ;

2) суб'екти малого niдприемництва: фiзособи-пiдприемцi, юрособи - суб'екти господарювання будь-яко'|' оргаызацмно-правово)' форми та форми власносД у яких середня ктькють прaцiвникiв за звiтний перiод (календарний рк) не перевищуе 50 оаб та рiчний дохiд вiд будь-яко'|' дiяльностi не перевищуе суми, е^валентно)' 10 млн. евро, визначено'1 за середньорiчним курсом НБУ. Нещодавно сюди потрапляли юридичн особи, у яких середньооблкова чисельнiсть працюючих за званий перiод (календарний рiк) не перевищувала 50 оаб та обсяг рiчного валового доходу був не бтьше 70 млн. грн.;

3) суб'екти середнього niдприемництва: фiзособи-пiдприемцi, юрособи -суб'екти господарювання будь-яко'|' оргаызацмно-правово)' форми та форми власносД у яких середня ктькють пра^вниюв за званий перiод (календарний рк) перевищуе 50 осiб, але не бтьше 250 оаб, та рiчний дохщ вщ будь-яко'|' дiяльностi перевищуе суму, е^валентну 10 млн. евро, але не бтьше 50 млн. евро, за середньорiчним курсом НБУ;

4) суб'екти великого niдприемництва: юрособи - суб'екти господарювання будь-яко'|' оргаызацмно-правово)' форми та форми власносД у яких середня ктькють пра^вниюв за званий перюд (календарний рк) перевищуе 250 оаб та рiчний дохщ вщ будь-яко'|' дiяльностi перевищуе суму, еквiвaлентну 50 млн. евро, визначену за середньорiчним курсом НБУ.

Раыше фiзосiб-пiдприемцiв автоматично можна було вважати суб'ектами малого пщприемництва, а тепер, як бачимо, |'х попадання в цю касту залежатиме вщ юлькосл працюючих на них та вщ розмiру рiчного доходу. Осктьки за цими

показниками, крiм «малих», вони можуть потрапляти ще до суб'ек^в середнього або мiкропiдприeмництва.

Звертаючись до мiжнародного досвщу класифiкацiT малих пiдприeмств, можна вщзначити, що загальноприйнятих критерiTв вiднесення пщприемств до розряду малих не юнуе, оскiльки розмежування самi по собi е вiдносними - проблеми малих пщприемств нерщко перетинаються з проблемами середнього бiзнесу. Найпоширенiшою класифiкацiею залишаеться використовувана в мiжнароднiй статистицi пращ згiдно з якою пiдприемства, де зайнято до 19 оаб, вщносяться до найдрiбнiших (iнодi Тх називають "мiкрофiрми"), до 99 осiб - до малих, вщ 100 до 499 оаб - до середых, вщ 500 осiб, вiдповiдно, - до великих. У рядi краТн як додатковий критерiй використовують показник обороту капралу, а в деяких - величини нерухомост [2].

Отже, специфiчними ознаками малого пiдприемництва слщ вважати насамперед його кiлькiснi класифкацмы параметри, якi розрiзняються в залежност вiд нацiональних особливостей краТн. Законодавство УкраТни визначае подвiйне кiлькiсне обмеження: чисельнють працюючих та обсяг отриманого доходу.

ЗмЫилися не лише групи суб'ек^в пiдприемництва, а й умови визначення показниюв. Зокрема, тепер замють валового доходу вiд реалiзацiT продукцп (робiт, послуг) до уваги братиметься рiчний доход вiд будь-якоТ дiяльностi. Замiну одного на iнше можна пояснити тим, що Податковий кодекс УкраТни не використовуе термЫ «валовий дохщ». Але ст.. 55 ГКУ вживае фразу «рiчний дохiд вщ будь-якоТ дiяльностi».

Планка доходу також зросла, але чи вщчутно це буде для суб'ек^в господарювання, залежатиме вщ того, як саме буде розраховуватися рiчний доход.

Що стосуеться середньоТ кiлькостi працiвникiв, то тут, уважаемо, що змЫ не вщбулося, бо вона визначатиметься вiдповiдно до 1нструкцп зi статистики кiлькостi пра^вниюв вiд 28.09.2005 р. № 286.

В основi подiлу бiзнесу на малий i великий лежать не ттьки кiлькiснi ознаки, а i якiснi економiчнi вiдмiнностi, якi виражаються в особливих вимогах до зовышых умов розвитку, джерелах фiнансових i матерiальних ресурсiв та можливостях доступу до них та Ы.

Мале пщприемництво мае i своТ сильн сторони:

- виникае на основi технiчноT iнiцiативи або новоТ щеТ його засновника, його успiх i зростання виробництва спираеться на демократичнi принципи управлiння;

- пристосовнiсть до потреб i можливостей ринку з урахуванням участ в ньому великих оргаызацм;

- вiдносна технiчна i фiнансова доступнiсть створення нових робочих мюць.

Малий бiзнес заповнюе т нiшi, якi були порожнi в планово економiцi i якi часто

не готовий зайняти великий i середнм бiзнес. Це надання послуг населенню (побутових, освiтнiх, у сферi вiдпочинку та iн.) i послуг, пов'язаних з бiзнесом (консультантiв, торговельних, техычних тощо). Крiм того, малий бiзнес - величезне поле для Ыновацм, якi у великiй ктькост можуть бути дуже ризикованими для оргаызацп великих господарських структур. У цьому випадку малi пiдприемства стають свого роду робочою лабораторiею, випробувальним пол^оном для пiдприемств великого бiзнесу.

Вони легше сприймають i реалiзують новi iдеT, тут на одного ствробтика припадае в середньому в 2,5 раза бтьше iнновацiй, ыж на працiвника великого пiдприемства, виробництво новоТ продукцп, вщ якоТ великий бiзнес може вiдмовитися через високий рiвень ризику.

Основною метою створення малого пщприемства е реалiзацiя особистоТ свободи, реалiзацiя своТх органiзаторських здiбностей, бути корисним для суспiльства. Тому економiчнi мотиви можна вважати не основною причиною

започаткування малого пщприемництва, осктьки лише третина пщприем^в пов'язуе початок свое1 пщприемницько)' дiяльностi з прагненням отримати вищий дохщ чи скрутним фЫансовим становищем.

Продук^я i послуги малого бiзнесу, як правило, не пршо1 якост порiвняно з великими фiрмaми, а ix вaртiсть нижча. Мaлi пщприемства сприяють змiнi технологiй i структури окремих галузей промисловосД прискорюючи процес перерозподту кaпiтaлiв iз технологiй, що зaстaрiвaють, у перспективнi.

Отже, найважливш переваги цього пiдвиду пiдприемництвa можна систематизувати у такому виглядк економiко-виробничi (гнучкiсть, динaмiзм, швидке насичення ринку, пристосування до мЫливост технологiй); Ыституцюнальы (вiдкритiсть доступу та легкiсть входження до цього пщвиду пiдприемництвa); соцiaльно-економiчнi (забезпечення со^ально! стaбiльностi, насичення ринку прац новими робочими мiсцями); со^ально-психолопчы (подолання вiдчуження вiд зaсобiв виробництва та кiнцевi результати виробничо! дiяльностi, мотивaцiя до прaцi).

Але е у малого пщприемництва i слабк сторони, на яю слiд зважати, а саме:

- необхщнють самофЫансування довгострокових вкладень через труднощi отримання довгострокових креди^в, через об'ективно бтьш значний ризик i високi вщсотки сплати позик;

- пiдвищенa чутливють до негативних фiнaнсових змiн (Ыфля^я, зростання цiн, подaткiв, соцiaльних виплат);

- оргаызацмы можливостi залучення квaлiфiковaноï робочо1 сили, зокрема фaхiвцiв, через ненормований день, нерегулярний дохщ, високу вщповщальнють та Ы.;

- неaдеквaтнiсть технiчного оснащення i забезпечення сировиною порiвняно з великим пiдприемством;

- слабке сегментування власно'|' долi ринку й недостатньо мщы позицiï на ньому;

- значна залежнють вiд окремих великих замовниюв;

- повнота мaтерiaльноï вiдповiдaльностi оргaнiзaторiв малого пiдприемництвa тощо.

Для формування ефективного пщприемництва необхщы певн умови: економiчнi, соцiaльнi i правовк Економiчнi умови - це, в першу чергу, пропозицп товaрiв i попит на них; обсяг грошових кош^в, якi можуть бути витрачен на цi покупки; надлишок або нестача робочих мюць, робочо' сили. Вам цим займаеться безлiч оргаызацм, що становлять iнфрaструктуру ринку, за допомогою яко' пiдприемцi можуть налагоджувати дiловi вiдносини. До таких оргаызацм вiдносяться: банки, бiржi, стрaховi компанп, лiзинговi фiрми, консaлтинговi фiрми, центри зайнятос^ та iн. Безпосередньо з економiчними пов'язaнi соцiaльнi умови формування пщприемництва. Со^альы умови впливають на ставлення окремого Ыдивща до прац^ що, у свою чергу, впливае на його ставлення до розмiру заробто' плати, до умов працк Вiд пiдприемницькоï дiяльностi пiдприемець повинен отримувати задоволення. ВЫ бере участь у виршены со^альних питань, що стосуються його ствробтиюв: охорона 1х здоров'я, збереження робочих мiсць та iK Важливу роль у формуваны пiдприемництвa виконують пiдготовкa, перепiдготовкa i пщвищення квaлiфiкaцiï кaдрiв пiдприемцiв. Будь-яка пщприемницька дiяльнiсть функцiонуе в рамках вщповщного правового середовища. Тому велике значення мае створення необхщних правових умов. Це, в першу чергу, наявнють закоыв, якi регулюють пщприемницьку дiяльнiсть, створюють нaйсприятливiшi умови для ïï розвитку. Прaвовi норми мають забезпечувати: спрощену i прискорену процедуру вщкриття i реестрацп пiдприемств, захист пщприем^в вiд державного бюрократизму; вдосконалення податкового законодавства в нaпрямi мотивацп виробничоï

пщприемницько)' дiяльностi. Сюди входять також створення регюнальних центрiв пiдтримки малого пщприемництва, вдосконалення методiв облiку i форм статистично'1' звiтностi.

Уповiльненiсть та диспропорцмнють розвитку малого пiдприемництва в Укра'|'ы визначаеться наявнiстю суттевих проблем i перешкод. Згщно з Нацiональною програмою сприяння розвитку МП в Укра'|'ы, основними чинниками, якi заважають розвитку малого пщприемництва, е:

- вщсутнють ч^ко сформульовано'1 в системi правових ак^в державно'1 полiтики у сферi пiдтримки малого пiдприемництва;

- адмУстративы бар'ери (реестрацiя, лiцензування, сертифiкацiя, системи контролю i дозвтьно)' практики, регулювання орендних вiдносин тощо);

- вщсутнють реальних та дiевих механiзмiв фЫансово-кредитно)' пiдтримки;

- податковий тиск i обтяжлива система зв^носп;

- невпевненють пiдприемцiв у стабiльностi умов ведення бiзнесу;

- надмiрне втручання оргаыв державно'1 влади в дiяльнiсть суб'ек^в господарювання.

Розв'язання iснуючих проблем розвитку приватного пщприемництва в Укра'|'ы, створення вщповщного середовища потребують перебудови державно'1 пол^ики в галузi сприяння малому пщприемництву:

- створення правових, економiчних i оргаызацмних умов для сталого розвитку малого пщприемництва як важливого чинника розвитку i структурно)' перебудови економки;

- цтеспрямоване формування системи державно)' та сусптьно)' пщтримки малого пщприемництва;

- розвиток малих пщприемств у виробничм, Ыновацмнм та соцiальнiй сферах, створення нових робочих мюць, пщтримка дтово!' та Ывестицмно)' дiяльностi, розвиток конкуренцп на ринку товарiв та послуг;

- Ырювання фiнансово-кредитних та Ывестицмних механiзмiв, а також нових джерел фЫансування пщприемницько)' дiяльностi, у першу чергу за рахунок власних можливостей малих пщприемств, яю ефективно розвиваються;

- формування розвинуто'1 Ыфраструктури малого пiдприемництва на загальнодержавному, регюнальному i мiсцевому рiвнях;

- створення широкого прошарку пiдприемцiв-власникiв: формування стимулiв для саморозвитку малого пiдприемництва.

На думку бтьшосл вiтчизняних дослiдникiв проблем малого бiзнесу нашiй державi за вс роки незалежностi, не дивлячись на окремi успiхи в данм галузi, так i не вдалося створити ефективну систему пщтримки i розвитку малого пщприемництва. Проте регюни на сьогодышнм день мають необхщы важелi для того, щоб полтшити пiдприемницький клiмат. Одним з них е розробка i ухвалення регюнальних програм розвитку пщприемництва, базою для яких служить Нацюнальна програма сприяння розвитку малого пщприемництва.

Л^ература:

1. Андрющенко Г. О. Малi пщприемства: критерп визначення / Г.О. Андрющенко // Формування ринкових вщносин. — 2008. — №10.— 190 с.

2. Долгоруков Ю. Про розвиток малого пщприемництва / Ю. Долгоруков, О. Кужман // Економiка УкраТни. - 2005. - № 12. - С. 11-18.

3. Закон УкраТни «Про розвиток та державну пщтримку малого i середнього пщприемництва в УкраТ'ы» вщ 22.03.12 р. № 4618-VI [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4618-17

4. lсторiя економiчних учень : [пщручник] : у 2-х ч. / [за ред. В.Д. Базилевича]. - К. : Знання-Прес, 2004-2006. - 1-3 вид. - 345 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.