CC BY
85
country in evaluating its capacity to join a fiscal union.
The conditions are analyzed, required to implement the idea of fiscal federalism. The assumption is put forward and grounded theoretically about a positive correlation between the degree of decentralization of a government and the government's capacity to secure effective distribution of social benefits.
In view of the theory of optimal currency zones, the situation is considered when monetary union leads to integration of financial markets and development of monetary mechanisms for risks sharing. It is assumed that these mechanisms may be substituted by taxation and budgetary policy, because they weaken the effects of asymmetrical shocks. Operation of sub-national debt markets is studied, with analyzing a range of preliminary conditions effectuating their dynamics and peculiarities.
Peculiarities of fiscal and monetary policies mix are analyzed, with investigating the mechanisms that can trigger by-side effects or the so called externalities in the currency union member states. It is argued that once a single monetary authority and numerous fiscal bodies are established, they would require fiscal limitations, in order to prevent excessive deficit at sub-regional level, or in member states in case of Eurozone. Emphasis is made on the effective impact of fiscal discipline on lending process. The impact of budgetary federalism on the development of a country undergoing asymmetric shocks is considered, mechanisms to mitigate their negative effects are discussed.
Key words: fiscal discipline, fiscal federalism, fiscal policy, the optimal currency area, asymmetric shocks, the asymmetry of information, financial aid.
УДК 339.137.2
О.В. Мороз, С.С. Воловодюк, 1.В. Гребеньок
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ШДПРИеМСТВА ТА ЯКОСТ1 ОНОВЛЕННЯ
ЙОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Розглянуто трактування, суттсть та цш основних методолог1чних складових теори конкуренции конкурентоспроможтсть, конкурентн переваги, конкурента стратег1я, конкурентна позищя, конкурентний потенщал 1з врахуванням гхнього прояву як в статиц так i в динамщ. Вгдповгдно здтснено - трактування категори «конкурентна перевага» i3 врахуванням параметрiв моделювання тактичних дщ стратегiчних цшей суб'екта господарювання та очтуваних результатiв. Запропоновано розглядати категорю «конкурентоспроможтсть» не лише з точки зору досягнення запланованого результату дiяльностi, але й як безпосереднього i дieвого iнструменту процесу цього досягнення. Звiдси конкурентоспроможтсть проявляеться як база формування потенщалу виробника загалом та його складовог конкурентного потенщалу зокрема. Обхрунтовано тезу про те, що задля збереження конкурентног позици та забезпечення вiдповiдного конкурентного статусу, процес оновлення потенщалу тдприемства мае бути посттним.
Клю^о^^ слова: конкуренщя, конкурентоспроможтсть тдприемства, конкурентт переваги, конкурентна стратегiя, конкурентний потенщал.
В умовах формування ринкових вщносин в Укршш головним фактором ycnixy функщонування сучасних тдприемств е забезпечення ix конкурентоспроможносп як на даний час, так i в майбутньому. Сучасна наука про теорп стратеги не дае единого
загальноприйнятого трактування змiсту категорп «конкурентоспроможшсть» i единого загальноприйнятого тдходу до методiв п оцiнки i формування. У процес розвитку економiчноi теорп i практики конкуренщя традицiйно розглядалась як ушверсальний феномен економiчноi активностi, взаемодп i функцiонування iндивiдiв, органiзацiй i економiчних систем. При цьому особливо видшялась роль даного феномену в формуванш стимулiв, факторiв i критерпв конкурентоспроможносп економiчних одиниць, яка виступае цшлю 1х становлення, вiдтворення i розвитку [1].
Категорiя «конкурентоспроможшсть тдприемства», що уособлюе у собi фактор нащонально'1 конкурентоспроможностi, вивчалась такими вiтчизняними науковцями як Л.В.Балабанова, В.М.Горбатов, Л.Е.Довгань, Г.М.Захарчин, Ю.Б.1ванов, О.1.Кузнецов, С.К.Реверчук, О.М.Сумець, О.М.Тищенко, Л.С. Шевченко, О.С. Шнипко; росшськими: Г.Л. Азоев, Р.А.Фатхутдiнов, Т.Г.Фiлософова, А.П.Челенков, А.Ю.Юданов; зарубiжними: М.Портер, Ф.Котлер, Дж.Сакс, А.Стршленд, А.Томпсон, Ж-Ж Ламбен, Б.Карлоф, Г.Хемел, К.Прахалад та iн. [2-13] .
Особливосп сучасного стану економши засвiдчують, що, враховуючи динамiзм та швидкозмшшсть зовнiшнiх факторiв для пщприемств, актуалiзуеться потреба у чiткому визначення тактичних та стратегiчних цiлей, вщповщних можливостей 1'х реалiзацii та у виборi адекватно!' стратегiю як шструменту формування конкурентоспроможностi пiдприемства.
Пiд впливом iнтернацiоналiзацii п^^темни^^ дiяльностi, обмеженостi ресурав, прискореного технiчного оновлення i посилення конкуренцп перед керiвниками пiдприемств все часпше постають новi i несподiванi задачi щодо забезпечення конкурентоспроможностi. При цьому ускладнюються проблеми виробництва i збуту продукцп, на них накладаються iншi фактори, такi, як технолопчш прориви, «старшня» виро6ничо'1 бази, змши у структурi економiки i ринку, особливосп вiдносин мiж пiдприемством i суспiльством [12]. За цих умов питання формування та забезпечення потенщалу пщприемства набувае все бiльшоi важливосп. Саме тому головне завдання управлшня конкурентоспроможнiстю пiдприемства полягае у створенш власного конкурентного потенцiалу з ч^кою орiентацiею на ринкову ситуацiю й урахування конкурентного ризику [2].
Мета та цш1 статп: 1) визначити взаемозв'язок та взаемовплив процесу формування потенщалу пщприемства та рiвнем конкурентоспроможносп пiдприемства з урахуванням нестабшьносп мiкроекономiчного середовища, що е характерною насамперед для ринково! економiки перехщного типу; 2) розробити схему вщображення процесу формування конкурентоспроможностi пiдприемства iз розмежуванням тактичних та стратегiчних напрямiв; 3) визначити напрями формування мехашзму управлiння конкурентоспроможностi пiдприемств з вузьким дiапазоном конкуренцii.
Методи досл1дження
Застосовано системно-процесний тдхщ у дослiдженнi взаемопов'язаносп та взаемовпливу основних складових конкуренцп iз врахуванням тактичного та стратепчного розмежування.
Виклад основного матер1алу
Конкурентоспроможшсть продукцii - основа надiйних конкурентних позицш будь-якого виробника. Водночас конкурентоспроможшсть продукци е необхiдною, але недостатньою умовою конкурентоспроможностi пiдприемства. На сьогодш виживання суб'ектiв господарювання рiзних форм власносп залежить вiд умiння постшно пiдтримувати високу конкурентоспроможнiсть пiдприемства, вчасно реагувати на зовшшш змiни, вимоги ринку, конкуренщю, що пiдсилюеться.
В працях [4 с.76; 7 с.15] вказано, що конкурентоспроможшсть пщприемства - це його здатшсть у поточному перiодi та в довгостроковш перспективi забезпечувати бшьш високу, порiвняно з конкурентами, ефектившсть виробництва та вигiднiсть реалiзацii сво!'х товарiв.
Зазначимо, що пщ ефективнiстю у роботi не обов'язково розумiеться одержання високого прибутку, а скорее вiдповiднiсть мiж результатами функщонування i поставлено!' кшцево!' мети чи системи цшей. Особливiсть введення виробничо-господарсько!' дiяльностi в сучасних ринкових умовах полягае у необхщносп у короткостроковому плаш дiй вирiшувати проблеми поточно!' ефективносп, тобто перетворення юнуючих ресурсiв i компетенцiй на ринковi конкурентнi переваги, тодi як в довгостроковш перспективi проблема полягае скорее у необхiдностi розвитку нових ресурав i компетенцiй, якi дозволили б використовувати ринковi шанси [14, с.14].
Конкурентоспроможнiсть пiдприемства (далi КСП) залежить вщ його внутрiшнього стану, а також зовшшнього положення пiдприемства. КСП не е постшною характеристикою, а визначае здатнють вести устшну конкурентну боротьбу, протистояти в певний перюд основним конкурентам. Динамiку змiн конкурентоспроможносп пiдприемства вiдображае поняття конкурентостiйкiсть пщприемства.
Конкурентостшкють характеризуеться як динамiчний процес специфiчних вiдносин мiж виробниками одше!' й тсе!' ж або аналопчно!' продукцп, тобто мова йде про сталють положення на ринку одного виробника стосовно до шшого. З шшого боку, пiд цим розумiеться здатнiсть пiдприемства протистояти дестабiлiзуючому впливу факторiв зовнiшнього середовища у порiвняннi з конкурентами [ 5, с.92-93 ]. Сталiсть та стiйкiсть формують конкурентну позицiю пiдприемства - або певне положення в ринковому сегмент за рахунок бiльш ефективно!' реалiзацii обрано!' конкурентно!' стратеги у порiвняннi з пiдприемствами - конкурентами [ 5, с.119 ].
Щоб зберегти свою конкурентну позицiю у своему конкурентному середовищi пiдприемствам необхiдно постшно вiдслiдковувати i реагувати на вс змiни, що вiдбуваються, тобто адаптуватися. Адаптащя пiдприемств до умов конкуренцп повинна проводитися в ходi роб^ iз всебiчного аналiзу дiяльностi конкурент, власного потенцiалу пiдприемства й ощнки ефективностi його використання, визначення положення пщприемства щодо конкурентiв, а також в ходi розробки стратеги конкурентного поводження на ринку та !'!' реалiзацii [15,16].
Одним з найвагомших факторiв успiху пiдприемства на ринку е ефективно обрана конкурентна стратепя. Дослщженню цього напрямку присвяченi роботи таких науковщв як М.Портер, 1.Ансофф, А.Томпсон, А.Стрiкленд, Г.Мiнцберг, О.М.Тищенко, Ю.Б.1ванов, З.С.Шершньова, В.Г.Шинкаренко, Г.А.Азоев, М.1.Книш, М.1.Круглов та iн. [10, 13, 17, 18, 22 ].
Одним з найвагомших факторiв успiху пiдприемства на ринку е ефективно обрана конкурентна стратепя. Дослщженню цього напрямку присвячеш роботи таких науковщв як 1.Ансофф, Г.Мшцберг, М.Портер, А.Стршленд, А.Томпсон, Г.А.Азоев, Ю.Б.1ванов, М.1.Книш, М.1.Круглов, О.М.Тищенко, З.С.Шершньова, В.Г.Шинкаренко та ш. [10, 13, 17, 18 ].
Аналiз вищенаведених джерел показав, що, хоч трактування авторiв i е рiзним, однак безсумшвним у всiх випадках було пщкреслення зв'язку конкурентоспроможностi з поняттям конкурентно!' стратегii.
Конкурентна стратегiя, яка забезпечуе дшовий рiвень управлiння, е бшьш вузькою за масштабшстю, шж загальна стратегiя того ж пщприемства. Це визначае !'!' спрямованiсть - виконання плашв керiвництва з ведення конкурентно!' боротьби i надання додаткових щнностей для покупцiв [7]; при цьому стратепя - це один iз
найважливiших шструменпв керiвництва для формування конкурентоспроможностi тдприемства [7,19,20,21,22].
Запорукою успiшноï стратеги е забезпечення необхщного рiвня конкурентних переваг. Характерна риса таких переваг полягае в тому, що у взаемозв'язку з основними категорiями теорп стратеги вони проявляють подвiйнiсть. Тобто вони одночасно е наслщком або результатом конкуренцп, конкурентоспроможностi, конкурентного потенцiалу, конкурентно'1' позицп, конкурентного статусу з одного боку, а з шшого, засобом ефективноЛ реалiзацiï вищенаведених категорiй [5 с.129; 7].
М.Портером [13,22], автором теорп конкурентно'1 переваги, доведено, що вищий рiвень конкурентних переваг, а отже i, перемогу у конкурентнш боротьб^ отримуе те пiдприемство, яке найповтше та бiльш ефективно використовуе вс види ресурсiв. Звiдси вищий рiвень конкурентних переваг надае пщприемству принципову змогу досягнути вищого рiвня конкурентоспроможностi.
Конкурентнi переваги створюються самими тдприемствами. Це - тi споживчi властивостi товарiв, особливi умови ïx виробництва й продажу, а також додатковi послуги, якi вiдрiзняють дiяльнiсть пiдприемства вiд прямих конкурентiв, дають можливiсть зайняти вигiдну змагальну позищю на ринку [8,23].
Конкурентнi переваги не е однорщними. Вони можуть ютотно розрiзнятися за своею природою, ступенем стабшьносп й характером прояву, а також багатьма шшими характеристиками. Цшком природно, що вид конкурентно! переваги визначае ринковi можливостi тдприемства й найбшьш доцiльнi шляхи ïx реалiзацiï.
У сучаснiй економiчнiй лiтературi видiлено кiлька класифiкацiйниx ознак конкурентних переваг. М.Портером [13] запропоновано класифшащю конкурентних переваг за критерiем вщтворюваносп конкурентами. Вiдповiдно до цього тдходу конкурентнi переваги пiдроздiляються на переваги низького порядку (яю базуються на доступних факторах виробництва, можуть бути легко скопшоват конкурентами) i високого порядку (наслщок цшеспрямованоЛ дiяльностi тдприемства, ïx копiювання потребуе тривалого часу або значних витрат).
Пiдxiд, запропонований Р.А.Фатхутдшовим [11], полягае у класифшацп за факторами, що лежать в основi конкурентноï переваги (екологiчнi, географiчнi, персонал, товар (послуга), органiзацiя, галузь, регюн, красна та iн.). Класифшащю конкурентних переваг пiдприемства за джерелами ïx виникнення детально описано в роботах Г.А.Азоева i А.П.Челенкова [10] та М.1.Книша [24]. Класифiкацiйний тдхщ, що передбачае розподiл конкурентних переваг на внутршт i зовнiшнi, висв^лено у роботах Л.С.Шевченко [8] та Ж.-Ж. Ламбена [25].
Вщповщно до характеру цшей пiдприемства Ю.Б.1вановим i О.М.Тищенко [26] запропоновано розподiл на стратепчт i тактичнi конкурентнi переваги. I ri, й iншi можуть мати велике значення для тдприемства. Вщповщшсть конкурентних переваг щодо цшей тдприемства визначае доцшьтсть видiлення переваг, що дозволяють реалiзувати стратегiчнi i тактичн цiлi. Останнi мають допомiжний, забезпечуючий характер, i ïx не може бути покладено в основу стратеги.
Розмежовуючи коротко- й довгостроковi та стратепчт й тактичнi конкурентт переваги, слiд зазначити, що ïx розходження полягае в тому, що вони видшяються не за тривалютю дп, а за характером цшей тдприемства. Так, стратепчт конкурентт переваги вiдрiзняються своею важливютю та спрямоватстю на досягнення основоположних стратегiчниx цшей, яю може бути досягнуто у середньо- й довгостроковому перюдах. Тактичт ж конкурент переваги призначено для досягнення промiжниx цiлей та реалiзуються вони протягом коротко- й середньострокового перiодiв. Таким чином, тактичнi переваги не завжди здшснюються у короткий строк, а стратепчт можуть реалiзовуватися й у вщносно короткому перiодi часу [27 с.56]. Тому
пропонуемо наступне визначення: конкуренты переваги пiдприeмства - це висока компетентшсть виробника у певнш сферi, що забезпечуе результатившсть тактичних дiй та досягнення стратепчних цiлей дiяльностi, основою яко! е конкурентоспроможний потенщал.
У науковiй лiтературi мають мiсце два термiни, яю характеризують ефективнiсть застосування конкурентних переваг пщприемства в статищ i в динамщ вiдповiдно до обрано! стратеги, - це тактична та стратепчна конкурентоспроможнiсть [28,29].
Тактична конкурентоспроможнiсть пщприемства - це його спроможшсть до ефективного функщонування в релевантному зовшшньому середовищ^ займаючи певну конкурентну позищю у даний перiод часу. Пщ стратегiчною конкурентоспроможнiстю пiдприемства розумiеться його потенщальна спроможнiсть до ефективного функщонування в майбутньому релевантному зовшшньому середовищг Вона е комплексною характеристикою, що враховую як тактичну конкурентоспроможшсть виробника так i його конкурентостшкють [15 с.47-48].
Прямий вплив на забезпечення конкурентоспроможносп будь-якого рiвня, мають конкурентш переваги, що досягаються завдяки конкурентному потенщалу пщприемства [23].
Поняття «потенщал» е складною, багатогранною та багатоелементною системою, i його розумiння та ощнка залежить вiд цiлей дослщження. Домiнують два аспекти розгляду його сутносп: як сукупностi ресурсiв, та як можливосп досягнення певного ефекту. Широке коло питань, пов'язаних зi створенням концептуально! бази оцiнки потенщалу пщприемства, дослщжувались в роботах ГАнсоффа, 1.Бакума, А.Воронково!, Ю.1ванова, А.Градова, О.Добикшо!, С.Касьянюка, Н.Краснокутсько!, М.Кокотько, Т.Костенка, В.Рижикова, О.Тищенка, О.Федонiна, В.Хомякова, З.Шершньово! та ш. [5,16,17,26,27,30].
Аналiз основних пiдходiв щодо трактування потенцiалу дозволив виявити вщмшносп, пов'язанi з тим, що кожний iз вище згаданих дослщниюв виокремлював певну рису потенцiалу.
Так, в окремих тлумаченнях робиться акцент на умови i фактори, що визначають величину потенщалу т.з. «ресурсна концепщя», в шших - на характер економiчних вiдносин в окремих сферах дiяльностi суб'екта господарювання (фiнансовiй, виробничiй, маркетинговш, управлiнськiй тощо) або на мету формування (забезпечення конкурентоспроможносп, стiйкостi виживання, устшносп, розвитку тощо) а також на результат його сукупного використання т.з. «щльовий пщхщ» [26,27].
Слщ зазначити те, що наукових працях потенщал, що задiяний у конкурентнш боротьбi, визначають як конкурентний, так i конкурентоспроможний. В якшсь мiрi це пов'язано iз тим, що при перекладi науково! лiтератури, принаймш основних праць М.Портера, мали мюце певнi розбiжностi, оскiльки прикметник competitive перекладаеться з англшсько! i як «конкурентний» i як «конкурентоспроможний» [29].
У робот [31] вказано на те, що конкурентний потенщал пщприемства (далi КПП) забезпечуе ефективну реалiзацiю конкурентно! стратеги, сприяе збереженню або зростанню частки ринку i, тим самим, забезпечуе конкурентоспроможшсть оргашзаци, створюючи умови для розвитку i покращення конкурентно! позици виробника у майбутньому.
У роботах [5,16] акцентовано увагу на тому, що КПП слщ розглядати як сукупшсть виробничо-фшансових, штелектуальних та трудових можливостей пщприемства, а також як передумову збереження та збшьшення конкурентних переваг пщприемства.
Узагальнити вищерозглянуте дощльно висновком, що КПП е основою для створення конкурентних переваг пщприемства, яю шляхом реалiзацiï адекватно обрано!
стратеги забезпечують конкурентоспроможнiсть виробника, що, в свою чергу, е основою для посилення КПП, але вже ново'! якосп.
Конкурентоспроможнiсть передбачае процес оновлення i удосконалення, який мае бути постшним. Тому, на нашу думку, доречним е визначення, за якого забезпечення конкурентоспроможносп виробника - це процес набуття сталоi конкурентноi позицп у своему конкурентному полi як основи динамiчного розвитку пiдприемства. Зобразимо це схематично.
Аналггичний процес виявлення конкурентних переваг i оцiнки конкурентоспроможностi тдприемства становить змiст конкурентно'!' дiагностики. Залежно вщ тривалостi i масштабностi аналiзу конкурентних процесiв розрiзняють експрес-дiагностику i комплексну дiагностику конкурентоспроможностi пiдприемства.
Рис.1. Схема: процес оновлення 1 удосконалення потенщалу пщприемства через механ1зм формування конкурентоспроможносп (модиф1ковано на основ1
Джерела:[15])
Експрес - дiагностика е дослiдженням рiзних аспекпв дiяльностi пiдприемства з метою з'ясування поточно!' конкурентно!' ситуацп в галузi й на ринку, виявлення проблемних сфер роботи пiдприемства у короткостроковому перiодi. Основними джерелами шформацп е дат бухгалтерського облiку, маркетингових i збутових пiдроздiлiв пiдприемства. Дана процедура на практищ найчастiше проводиться силами ствробггниюв пiдприемства.
Комплексна дiагностика конкурентоспроможносп пiдприемства передбачае детальне аналiтичне дослщження, що охоплюе всi напрями роботи тдприемства. Така дiагностика потребуе багато часу, значного обсягу шформацп i спещально!' професшно!' пiдготовки дослiдникiв, тому зазвичай проводиться пращвниками зовнiшнiх консалтингових фiрм [5].
Комплексну оцiнку конкурентоспроможносп пiдприемства рекомендовано проводити за трьома рiвнями [ 8 с.168]:
• на оперативному, що уособлюе у собi конкурентоспроможнiсть продукцп, яку характеризують за iнтегральним показником рiвня конкурентоспроможносп створюваного продукту;
• на тактичному - КСП забезпечуеться стшюстю фшансово-господарського стану;
• на стратегiчному - характеризуеться швестицшною привабливiстю, критерiем якого е зростання вартосп бiзнесу (тдприемства).
Конкурентоспроможтсть продукцп е найважливiшим показником КСП i означае здатнiсть продукцп бути успiшно реалiзованою на ринку товарiв-конкурентiв завдяки вiдповiдностi вимогам (потребам) споживачiв за сво!'ми технiчними, економiчними та iншими характеристиками, а також умовами реалiзацii. Виробництво i збут конкурентоспроможно!' продукцп забезпечують наявнiсть i рух грошового потоку пiдприемства.
Ощнку конкурентоспроможностi продукцп здiйснюють за таким алгоритмом:
• аналiз споживчо!' щнносп товару шляхом опитування споживачiв i працiвникiв маркетингових пiдроздiлiв фiрми для встановлення вигод, пов'язаних iз придбанням товару чи послуги;
• ощнка комерцшно!' ще!' товару, тобто його здатносп стимулювати споживачiв до купiвлi;
• оцiнка вщповщносп товару параметрам нормативно'! групи за показниками патентно'! вщповщносп товару, вщповщносп обов'язковим нормам, стандартам i законодавству конкретно! кра!'ни;
• аналiз техтчних параметрiв продукцп: конструктивних рiшень, ергономiчних особливостей та естетичних параметрiв продукцп;
• аналiз економiчних параметрiв продукци.
Порiвняння економiчних параметрiв може бути здшснено на основi такого показ ника:
де Ееп - загальний показник за економiчними параметрами;
Цсп - щна споживання виробу пiдприемства;
Цск - цiна споживання виробу товару-конкурента;
Лопка зазначеного рiвняння передбачае те, що чим нижче щна споживання (Цсп), тим вище його рiвень конкурентоспроможностi, оскiльки дана ситуацiя свщчить, що споживач мае можливiсть придбати одиницю якостi одного з порiвнюваних товарiв дешевше, нiж iншого.
1нтегральний показник рiвня конкурентоспроможностi створюваного продукту визначаеться на основi загальних показникiв за нормативними, техшчними i економiчними параметрами, що мае свое вщображення у формула
1К = 1НП X ^ > 1; (2)
де Ж - штегральний показник рiвня конкурентоспроможностi;
1нп - груповий нормативний показник (за параметрами нормативно!' групи);
1тп - груповий техшчний показник (за техшчними параметрами)
Ееп- груповий економ1чний показник.
У прикладному плаш, якщо значения Ж >1, то продукт е конкурентоспроможним.
Оцiнка фiнансово-господарського стану пiдприемства здшснюеться на тактичному рiвнi забезпечення КСП. Вщповщно до теори ефективно!' конкуренци, бiльш конкурентоспроможними е тi пщприемства, де найкраще органiзовано виробництво i збут продукци та мае мiсце ефективне управлiння фiнансами. Однак стандартв i едино!' методики тако!' оцшки КСП немае. Як правило, по кожному пщприемству аналiзуються вiдноснi кшьюсш показники використання науково-дослiдного потенщалу пiдприемства, ефективностi основно!' (виробничо!) та збутово!' дiяльностi, використання ресурсiв, фшансово! стшкосп тдприемства [8].
Вважаемо, що для тдприемств, якi мають вузький дiапазон конкуренци, тобто е виробником одного чи декшькох товарiв, оцшку конкурентоспроможностi на оперативному та тактичному рiвнях доцiльно поеднати. Як зазначено у робот [7], неможлива ситуащя, коли виробниче пщприемство мае неконкурентоспроможну продукщю протягом декiлькох рокiв, але при цьому демонструе фiнансову ефектившсть. Несумiснiсть цих понять полягае в тому, що неконкурентоспроможшсть продукци - це зниження обсяпв !'!' реалiзацii, що, у свою чергу, попршуе фiнансово-економiчнi показники пiдприемства: рентабельшсть, оборотнiсть, лiквiднiсть та iн.
У науковому журналi «Вiсник Днiпропетровського ушверситету» №4 за 2013 р. нами запропоновано методику оцшки рiвня конкурентоспроможносп на основi теорii ефективно!' конкуренци для вузькоспрямованих тдприемств будiвельноi промисловосп.
На стратегiчному рiвнi, тобто у довгостроковш перспективi, головним критерiем забезпечення КСП стае зростання швестицшно!' привабливосп пiдприемства, або зростання вартостi бiзнесу [7]. Спрощено це зростання можна визначити як рiзницю мiж вартютю капiталу внесеного акцiонером (власником частки) при створенш пiдприемства, i вартютю цiеi ж частки при !'!' можливому продажу. Показник вартостi бiзнесу е комплексною оцiнкою ефективностi дiяльностi пiдприемства i водночас реагуе на будь-яю змiни господарсько!' ситуацii: зниження рентабельност виробництва, погiршення платоспроможностi, зростання швестицшних ризикiв, втрату конкурентно!' переваги i т.д.[7,8,32].
Одним iз основних чинникiв забезпечення конкурентоспроможностi е пщвищення продуктивностi, що призводить до реального економiчного зростання, соцiального прогресу, вищого рiвня життя. Рiвнем, на якому забезпечуеться пщвищення продуктивносп, е пщприемство. Ефективнiше використовуючи ресурси, пiдприемство отримае бiльшу вiддачу, тобто економiчнi результати пщвищення ефективносп використання ресурсiв виражаються у зростанш прибутковостi, що веде до зростання вартосп бiзнесу тобто до забезпечення стратепчно!' конкурентоспроможностi.
На пiдставi сказаного можна стверджувати, що на початковому етат розвитку
пiдприемства конкурентоспроможшсть товарiв вiдiграе найбiльш важливiшу роль у забезпеченш конкурентоспроможностi пiдприемства, тому що забезпечуе приплив кошпв (тобто його платоспроможшсть). Надалi, закрiпившись на ринку, пщприемство повинно придiляти бшьше уваги зниженню витрат i постшному iнновацiйному розвитку продукцп i виробництва. Слщ враховувати, що при розрахунку рiчноi ефективностi конкурентних переваг стратепчна конкурентна перевага, що е основою у забезпеченш стратепчно!' конкурентоспроможностi, може виявитись недостатньо ефективною, оскiльки перебувае на початковш стадп свого життевого циклу, часто пов'язана з вщносно великi витратами й ще не приносить бажаного результату, хоча в майбутньому, досягнувши стадп зршосп, вона може стати прюритетною для тдприемства [5].
При розглядi ключових положень сучасно!' теорп конкуренцп спостерiгаеться методолопчна неузгодженiсть механiзму управлiння конкурентоспроможнiстю тдприемства стосовно завдань пщвищення ефективностi його роботи, отримання високих кiнцевих результапв, подальшого розвитку тощо. У сучасних умовах ведення конкурентно!' боротьби досить вщчутно ц недолiки мають прояв при веденш господарсько!' дiяльностi пщприемств середнього та малого бiзнесу, а також пщприемств iз вузьким дiапазоном конкуренцп.
Так, стабiльнiсть фiрми забезпечуе !'!' iнвестицiйну привабливiсть, що, в свою чергу, призводить до зростання вартосп бiзнесу. Стадiя зростання вартосп бiзнесу - це насамперед перюд переходу пiдприемства до набуття стану стратепчно!' конкурентоспроможносп. Для вищезазначених категорш пiдприемств перехiд до процесу забезпечення стратепчно!' конкурентоспроможносп повинен бути побудований на удосконаленому механiзмi втшення у життя тактичних цiлей, що забезпечують поточну ефектившсть. Концентрацiя на далекоглядних планах не принесе того ефекту, який можна було б очшувати при правильному сполучеш стратепчно та тактично узгоджено!' послщовносп дiй. Керiвникам таких пiдприемств слiд визначитися, яка стратепя для них е кращою саме з огляду на зазначену узгоджешсть, враховуючи свою позицiю в галуз^ а також цiлi, можливосп, ресурси.
Справедливим е вислiв: немае конкурентно!' стратеги - немае конкурентно!' боротьби. Однак, у стратеги е один вкрай важливий аспект, про який потрiбно пам'ятати завжди: вона передбачае не лише те, що потрiбно зробити, але i те що робити не сшд. Саме за такого тдходу генеруеться превентивна функщя конкурентно!' стратегii. Ринкова економша не дае права на помилку i тому адекватно обрана конкурентна стратегия допоможе пiдприемству уникнути хибного шляху у процеа забезпечення конкурентоспроможносп.
Список використано¥ л1тератури
1. Валитов Ш.М., Сафиуллин А.Р. Управление конкурентними преимуществами при проведении промышленной политики. / Ш.М. Валитов, А.Р.Сафиуллин; Федер. агентство. по образованию, Казанский гос.фин.-экон. Ин.-т. - М.: Экономика, 2010. -254с.
2. Балабанова Л.В. Маркетингове управлшня конкурентоспроможнютю пщприемств: стратепчний пщхщ: Монографiя. / Л.В.Балабанова, В.В.Холод. -Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - 294с.
3. Горбатов В.М. Конкурентоспособность и циклы развития интегрированных структур бизнеса: Монография, - Х.: ИД «ИНЖЕК», 2006. - 592с.
4. Захарчин Г.М. Забезпечення конкурентоспроможносп та розвиток оргашзацшно!' культури тдприемства: сучасна парадигма i прикладний аспект. /
Г.М.Захарчин, Л.С.Люовська, А.А.Теребух: Монографiя, - Львiв: Видавництво Нацюнального унiверситету «Львiвська пол^ехшка», 2009. - 440с.
5. 1ванов Ю.Б., Тищенко Т.М., Чечетова-Терашвiлi О.В., Ревенко О.В. Стратегия пiдприeмства. Пiдручник. - Х.: ВД «1НЖЕК», 2009. - 560с.
6. Реверчук С.К., Сива Т.В., Реверчук Л.С. Основи теори eK0H0Mi4H0i конкуренци: Навч.поаб. - К.: Знання, 2007. - 271с.
7. Сумець О.М., Сомова О.С., Пeлiхов С.Ф. Оцiнка конкурентоспроможностi сучасного тдприемства. Поабник. Для студентiв екон. спец. - К.: Професюнал, 2007. -208с.
8. Шевченко Л.С. Економша тдприемства: Навч. поаб. / За заг.ред. Л.С.Шевченко. - Х.: Нац.ун-т «Юридична академiя Укра'ни iм.Ярослава Мудрого», 2012. - 208 с.
9. Шпинко О.С. Нацюнальна конкурентоспроможнiсть: сутшсть, проблеми, механiзми реалiзацii. К.: Наукова думка, 2003. - 334с.
10. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы / Гос.ун-т управления,Нац.фонд пщготовки кадров. - М.: ОАО «Тип «НОВОСТИ»,2000. - 256с.
11. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.:ИНФРА-М, 2000. - 312с.
12. Философова Т.Г., Быков В.А., Конкуренция и конкурентоспрособность: учеб.пособ. / Т.Г.Философова, В.А.Быков, под ред. Т.Г.Философовой. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 271с.
13. Портер М.Е. Международная конкуренция / Под ред. В.Д.Щепинина. - М.: Междунар. Отношения, 1993. - 896с.
14. Омельянченко Т.В., Барабань ДО., Вакуленко А.В. Управлшня конкурентоспроможшстю тдприемства: Навч-метод. поабник для самостшного вивч. дисц. вид.2-ге без змш- К.: КНЕУ, 2009. - 272с.
15. Булах 1.В., Надтока Т.Б. Оцшка конкурентоспроможностi пiдприемства сфери телекомушкацш: Монографiя. - Донецьк.:ДРУК-1НФО, 2010. - 244с.
16. Воронкова А.Е. Концептя управлшня конкурентоспроможним потенцiалом тдприемства// Економют., 2007. - No8. - С.14-17.
17. Шершньова 3.G. Стратепчне управлiння:Пiдр. - К.:КНЕУ, 2004. - 699с.
18. Шинкаренко В.Г., Бондаренко А.С. Управление конкурентоспособностью предприятия. - Х.: Изд. ХНАДУ, 2003. - 334с.
19. Балабанова Л.В., Кривенко Г.В., Балабанова 1.В. Управлшня конкурентоспроможшстю тдприемств. Навч.поаб. - К.: «Видавничий дiм «Професюнал», 2009. - 256с.
20. Оберемчук В.Ф. Стратепя тдприемств. -К.: МАУП, 2000. - 128с.
21. Наливайко А.П. Теорiя стратеги тдприемства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографiя. - К.: КНЕУ, 2001. - 227с.
22. Портер М. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов; Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 454с.
23. Стратепчний аналiз: навч.поаб./Давидов Г.М., В.М.Малахова, О.А.Магопець та ш., - К: Знання, 2011. - 389с.
24. Кныш М.И. Конкурентные стратегии: Учебное пособие.- СПб.,2000. - 284с.
25. Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок: Пер. с англ./ Под ред. В.Б.Колчанова. - СПб.: Питер, 2004. - 800с.
26. 1ванов Ю.Б. Теоретичш основи конкурентно'!' стратеги тдприемства: Монографiя / за заг. ред.д-ра екон.наук.професора 1ванов Ю.Б., д-ра екон.наук.професора Тищенко О.М. - Х.: ВД «1НЖЕК», 2006. - 384с.
27. 1ванов Ю.Б., Орлов П.А., 1ванова О.Ю. Конкyрентнi переваги: Монографiя. -Х.: ВД «1НЖЕК», 2008. - 352с.
28. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризисна: экономика, маркетинг, менджмент. - М.: Изд.торг.центр «Маркетинг», 2002. - 892с.
29. Шнипко О.С. Конкурентоспроможшсть Украши в умовах глобалiзацii / О.С.Шнипко, НАН Украши; ш.-т екон.та прогнозув. - К: 2009. - 456с.
30. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СПб.: Питерком, 1999. - 416с.
31. Жук И.Н. Теоретические проблемы повышения конкурентоспособности страховых организаций. - М.: «Анкил»,2010. - 88с.
32. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса: учеб. 3-е изд., перер. и доп. - М.: ТК Велби, изд-во Проспект, 2008. - 576с.
Стаття надшшла до редакцп 07.02.2014
O.V.Moroz, S.S.Volovodyuk, I.V.Grebenok METHODOLOGICAL ASPECTS OF ENTERPRISE COMPETITIVE CAPACITY AND ITS POTENTIAL RENOVATION QUALITY
The article studies the interpretation, main point and purposes of basic methodological components of competitive theory: competitive capacity, competitive advantages, competitive strategy, competitive position, competitive potential, taking into account their manifestation both in statics and dynamics. Accordingly the article interprets the category of "competitive advantage" with regard to modeling parameters of tactical actions, strategic objectives of business entities and the expected results. It was offered to consider the category of "competitive capacity" not only in terms of achieving the intended results, but also as a direct and effective tool in this process of achievement. Hence competitive capacity appears as a base of producer's potential formation in general and its component of competitive potential in particular. The article presents a schematic image of renovation process of business competitive potential, which is the basis for the creation of competitive advantages which by implementing the chosen strategy adequately provide producer's competitive capacity. The article substantiates the idea that in order to preserve the competitive position and ensure adequate competition status, renovation process of enterprise potential must be constant.
The analytical process of detecting competitive advantages and evaluating enterprise competitive capacity is the content of competitive diagnostics. Depending on the duration and analysis range of competitive processes we distinguish instant diagnostics and complex diagnostics of enterprise competitive capacity. The article offers regular implementation of practice of using instant diagnostics for sector-specific producers, as well as for small and medium sized businesses.
The article determines the influence of one of the key factors to ensure producer's competitive capacity - increasing productivity. Attention is focused on the efficient and cost-effective use of resources, for which the company will get more income, that is economic results of effectiveness increase of resource use are reflected in the growth of profitability, leading to the growth of business cost and to providing of strategic competitiveness.
Key words: competitiveness, competitive capacity of enterprises, competitive advantages, competitive strategy, competitive potential, strategic competitiveness.
