CC BY
36
О. О. Кондратенко, Н. А. Першень,
Донбаська державна машинобудiвна академiя, м. Краматорськ
ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ АГРАРНИХ ПЩПРИеМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Постановка проблеми. Основою розвитку аграрного сектору Украши е в першу чергу конкуренто-спроможнiсть сшьськогосподарсько1 продукцп як на регюнальних, так i на м1жнародних ринках. Пдви-щення конкурентоспроможностi аграрного сектору економiки Укра'1ни е головною стратепчною проблемою, тим бшьше враховуючи стрiмке зростання його частки у валовому внутрiшньому продуктi краши, формуваннi дохщно1 частини державного бюджету та експортного потенщалу. Стiйкий конкурентоспро-можний розвиток аграрного сектору в умовах дестабь лiзуючого впливу кризових явищ та посилення глоба-лiзацiйних процесiв можливий лише при наявноси сформованих вiдповiдних конкурентних переваг.
У сучасних умовах господарювання для того, щоб вижити та зберегти сво'1 позицп на ринку, сшьсько-господарському пщприемству необхiдно постiйно зай-матися пошуком шпяхiв i методiв забезпечення конкурентних переваг, що на сьогодш е найважливiшим завданням при розробщ та прийняттi управлiнських ршень. Вивчення конкурентних переваг мае велике значення для управлшня пiдприемством, оскшьки розвиток оргашзацп неминуче пов'язаний з конку-ренцiею i протистоянням на ринку шшим виробникам i постачальникам аналоичнох продукцп. До того ж, конкуренты переваги на глобальному ринку е основою мiжнародного подшу працi. Саме тому тема до-слiдження е досить актуальною у наш час [1].
Аналiз останн1х дослщжень. Значний науковий внесок у дослщження теоретичних проблем конкуренции, конкурентних стратегiй, конкурентоспроможностi та конкурентних переваг пщприемства з урахуванням мжнародного подiлу працi внесли так! закордонш вченi, як: I. Ансофф, А. Градов, П. Забелш, П. За-в'ялов, Б. Карлоф [2], М. Книш, Ж.-Ж. Ламбен [3], М. Портер [4], Дж. Робшсон, А. Смгг, Р. Фатхутдiнов [5], Ф. Хайек, О. Челенков, Е. Чемберлш, Й. Шумпе-тер, А. Юданов та iн. Серед вiтчизняних дослщниюв, як займалися цими проблемами, слщ вiдзначити: А. Воронкову, В. Герасимчука, В. Диканя, Б. Квас-нюка, М. Кизима, О. Тридiда, В. Шинкаренка та iн. Проблеми розвитку конкурентних переваг агропро-мислових пщприемств та !х складових розглянуто в роботах таких вггчизняних учених, як В. Гончарова [6], Л. Балабаново! [7], В. Галушко, М. Ьльчука, М. Ка-нiнського, С. Кваша, Я. Ларiна [8], Л. Мармуль, П. Островського, I. Рожкова, В. Рябоконь, П. Саблука [9], В. Ткаченко [10], О. Шпичака [11] та ш.
Метою статп е дослщження теоретичних аспектiв конкурентних переваг аграрних пщприемств та визна-чення стану i розробка перспектив розвитку ринку сшьськогосподарсько1 продукцп.
Виклад основного матерiалу дослiдження. У працях бшьшосп укра1нських вчених, як правило, висвгглю-ються окремi захiднi теоретичш розробки, що свiдчать
про вщсутшсть системного пiдходу до методологи ана-лiзу й оцiнки конкурентних переваг.
Так, на думку украшських вчених Л. Довганя та В. Немцова, основними пщходами, що використову-ються у свiтовiй практицi, до оцшки конкурентних переваг та конкурентоспроможносп пiдприемства, е:
1) метод, що базуеться на теорп ефективно1 конкуренции
2) методи, що базуються на теорп конкурентних переваг;
3) пщходи до оцiнки конкурентоспроможностi пщприемства на основi визначення конкурентоспро-можноси товару;
4) метод бенчмарюнгу [12, с. 11].
Конкурентт стосунки е iманентно властивими у
сферi аграрного бiзнесу, що зумовлюе важпивiсть розробки стратегш конкурентно1 боротьби з урахуванням чинниюв впливу для пщприемств, як оперують на на-сиченому аграрному ринку. Агропромислове виробни-цтво мае низку рiзнорiвневих особливостей, яю варто враховувати при обГрунтуванш концепцп формування конкурентних переваг пiдприемств. На думку С. Мельника, «...сукупшсть конкурентних переваг в ком-плекснш взаемодп складае конкурентоспроможнiсть пiдприемства, яка е проявом !х наявних i потенцiйних можливостей» [13, с. 245]. Принциповим завданням при формуванш конкурентоспроможносп пщприем-ства е вивчення чинниюв, що найбшьшою мiрою впливають на його дiяльнiсть i продукцiю. У сукупно-стi чинники, як впливають на конкурентоспромож-нiсть, обумовлюють змши на пiдприемствi. Знання чинниюв та !х впливу, яю забезпечують конкуренты переваги в ринкових умовах, в штеграцшних умовах (6С, бвроазС, БР1К, ГУАМ тощо) е важливим для управлшня конкурентоспроможшстю пiдприемств. Прояв конкурентних переваг визначаеться зовншшми i внутрiшнiми чинниками, яю впливають на функцю-нування пiдприемства. Його позищя на ринку зале-жить вщ зовнiшнiх чинниюв i, головним чином, умшня !х врахувати i використовувати для досягнення стратепчних цiлей. З урахуванням, визначених у робот^ чинниюв впливу та !х класиф^цп запропоно-вано структуру основних конкурентних переваг аграрних пщприемств у ринкових умовах.
Конкурентна перевага пщприемства, И ефектив-шсть i стiйкiсть визначаються сукупним рiзноспрямо-ваним впливом множини факторiв. Бшьш того, т ж самi фактори в рiзних умовах можуть як пiдсилювати, так i послабляти конкретну конкурентну перевагу. На-приклад, сучасна технологiя сприяе створенню переваг у сферi дизайну, якоси, але може збшьшити собь вартiсть виробу через зростання амортизацшних вщ-рахувань у зв'язку з високими витратами на п прид-бання. Тому при вивченш конкурентних переваг осо-бливе значення мае системний пiдхiд, використання якого забезпечуе врахування та видшення найбшьш
важливих фактс^в, яю впливають на об'екти, що по-рiвнюються [14, с. 49].
Формування конкурентних переваг сшьськогос-подарських пiдприемств забезпечуе пiдвищення кон-курентоспроможностi аграрного сектору економiки, а отже сприяе виршенню проблем щодо забезпечення продовольчо! безпеки [8].
Конкурентоспроможнiсть органiзацiй — це здат-нiсть виробниюв i продавщв товарiв конкурувати зi сво!м суперниками, котрi поставпяють на тi ж ринки аналопчш товари. У такш конкурентнiй боротьбi, за опануванням ринками, оргашзацп для запучення по-купщв використовують рекламу, зниження цiн, тдви-щення якостi продукцп, надання допродажних i тсля-продажних послуг.
Конкурентоспроможшсть означае ступiнь переваги продукту на ринку в порiвняннi з шшими, кон-куруючими продуктами, аналопчного призначення.
Конкурентна перевага — це ексклюзивна щн-нiсть, якою володiе органiзацiя i яка дае !й перевагу перед конкурентами [5, с. 232], що на свiтовому ринку пов'язано з м1жнародним поделом пращ.
Т. Пiтерi i Б. Уотермен сформулювали загапьнi принципи, яю дають конкурентнi переваги виробни-кам:
— нацшешсть всiх i кожного пращвника на дiю, на продовження розпочато! справи;
— близьюсть пiдприемства до кшента;
— створення автономп i творчо! атмосфери на пiдприемствi;
— зростання продуктивностi завдяки викорис-танню здiбностей людей i !х бажанням працювати;
— демонстрацiя важпивостi загальних для пщпри-емства цшей;
— умшня твердо стояти на своему;
— простота оргашзацп, мшмум рiвнiв управлiння та службового персоналу;
— умiння бути одночасно м'яким i твердим. Три-мати гад жорстким контролем найбшьш важливi про-блеми i передавати шдлеглим менш важпивi [15, с. 189].
Конкуренты переваги тiсно пов'язанi iз такими поняттями, як «конкурентний статус», «конкурентна позищя», «конкурентний потенщал». Конкурентний статус пов'язують з таким станом пщприемства, який «характеризуеться конкурентним потенщалом, ключо-вими компетенцiями, правами i зобов'язаннями, пов-новаженнями, що витакають з його бiзнес-позицil на конкурентному ринку» [1]. П1д конкурентною пози-цiею Г. Азоев розумiе позищю, яку фiрма займае у певнш галузi порiвняно з конкурентами. Конкуренты переваги, е спроможнiстю пiдприемства до забезпе-чення конкурентоспроможного розвитку завдяки сформованому конкурентному потенщалу. Основ-ними характеристиками конкурентних переваг е без-перервшсть впливу, тобто процес забезпечення конкурентних переваг мае бути постшним, та щлеспрямова-нiсть — забезпечення конкурентних переваг мае бути узгодженим iз стратегiчними целями функщонування пiдприемства. На нашу думку, для тдприемства слiд розрiзняти потенцiйнi та фактичш конкурентнi переваги. Потенцшш конкурентнi переваги визначаються можливостями тдприемства i можуть забезпечувати потенцiйну конкурентоспроможшсть. Фактичш переваги можуть як вщповщати, так i не вщповщати по-тенцiйним, тобто бути як меншими (у випадку не-ефективного управлiння), так i большими за потенцшш (у випадку сформовано! ефективно! системи уп-равлiння конкурентними перевагами). Сутнiсть та вза-емозв'язок понять «конкурентш переваги пщприем-ства», «конкурентний потенцiал», «конкурентна позищя» та факторiв !х формування наведеш на рис. 1.
Конкурентнi переваги
Ж.
Конкурента спроможнiсть
Конкурентна позищя
1Г
Конкурентний статус
С
К
ер
оК
и
иро
I
га
Рис. 1. Структурно-логiчна схема eдностi понять «конкурентт переваги тдприемства», «конкурентний потенщал», «конкурентна позищя» [сформовано авторами на основi джерела 2]
Процес формування конкурентних переваг поля-гае у своечасному виявленш факторiв, ощнщ досягну-то! конкурентно! позищ! тдприемства, виявленш вщ-хилень вiд вибраного щеального варiанту розвитку, встановленнi причин цих вщхилень, вiдповiдному ко-ригуванш окремих напрямiв господарсько! дiяльностi. Досягненню конкурентних переваг мае передувати аналiз наявних у тдприемства переваг та ощнки фак-тично! позицi! тдприемства. Початковим етапом ощнки конкурентних переваг е аналiз чинниюв
впливу на !х забезпечення, тому що вiд визначення впливу кожного чинника залежить достовiрнiсть ощн-ки конкурентоспроможностi та конкурентних переваг. На нашу думку, не ва чинники е керованими з точки зору управлшня пiдприемством. До зовнiшнiх чинниюв пщприемство може лише адаптуватися, тобто основна увага мае бути зосереджена на оцiнцi впливу внутршшх чинниюв на пiдвищення адаптацшних характеристик. Зрозумшо, що зовншш чинники можуть носити досить виражений характер впливу, але зов-
шшнш вплив вщчувають на собi вс пiдприемства га-лузi, хоча на кожне пщприемство вони дiють по^з-ному. В сучасних умовах господарювання важливим завданням для економiки Укра!ни е забезпечення активного та вщносно сталого розвитку агропромисло-вого комплексу, який би змiг скласти конкуренцiю АПК у свiтових масштабах. Необхщно визнати, що сшьськогосподарському виробництву належить вагоме мiсце в загальнш структурi ВВП Укра!ни, хоча у 2012 рощ його величина знизилась на 0,4%, незважаючи на вс передумови для збшьшення обсяпв виробництва агропродукщ! (табл. 1).
Таблиця 1
Частка сшьського господарства в економщ Украши за 2010-2016 роки
[складено авторами за даними 5]
Роки ВВП, млн грн Сшьське, л1-сове та рибне господарство, млн грн Сшьське, люове та рибне господарство, у % вщ ВВП
2010 1079346 80385 7,4
2011 1299991 106555 8,2
2012 1404669 109785 7,8
2013 1465198 128738 8,8
2014 1586915 161145 10,2
2015 1988544 239806 12,1
2016 2383182 277197 11,7
Розглянувши структуру ВВП Укра!ни за 2016 рж, можна вiдзначити, що в загальнш структурi ВВП сшь-ське господарство досягло межi 11,7%. Для порiв-няння, у 2013 рощ це значення складало лише 8,8%. Отже, можна сказати, що за вщсутноси ринку землi та
багатс^чних кризових явищ у кра!нi сшьське господарство досить активно розвиваеться. Сшд вiдмiтити, що цей показник досяг розвитку переробно! галузi, частка яко! займае 12% у структурi ВВП кра!ни.
За прогнозами фахiвцiв у галузi АПК при вдалому започаткуваннi ринку сшьськогосподарських угiдь слщ очiкувати зростання показника частки сшьського господарства аж до 15-20% в загальнш структурi ВВП Ук-ра!ни. При втiленнi цього показника в реальшсть це забезпечить зростання загального ВВП кра!ни. Порiв-няно з 2015 роком у 2016 рощ частка сшьського господарства зросла на 6%. До прикладу, якщо брати ту ж саму переробну галузь, то тут зростання склало лише 3%. Виходячи iз структурних та динамiчних змш за 2016 рж, вiдзначимо змiни, яю характернi для нашо! кра!ни. Позитивним моментом е те, що на домшуюче мюце виходить аграрний сектор, який залишае позаду промисловiсть.
На сьогодш смшиво можна сказати, що сшьське господарство е активним рушiем позитивних змш в економщ Укра!ни. У 2015 роцi спостерiгалось падшня показника експорту Укра!ни, натомiсть в 2016 рощ, за рахунок тдвищення показника експорту соняшнико-во! олГ! та зерна, цей показник досяг позитивних результата. Сшд вщмттити, що на величину цих показ-ниюв впливае два основнi чинники: обсяг виробництва та щна [9, с.92-94].
З метою виключення впливу цiнового чинника та представлення бшьш об'ективних даних, розвиток виробництва сшьськогосподарсько! продукцi!, доцшь-нше провести аналiз динамiки виробництва основних видiв сшьськогосподарсько! продукцi! в натуральних одиницях (табл. 2).
Таблиця 2
Обсяг виробництва основних вид1в сшьськогосподарсько! продукцп в УкраЫ за 2010-2016 роки
[складено авторами за даними джерела 6]
Вид продукцй, тис. т 2010 рж 2011 рж 2012 рж 2013 рж 2014 рж 2015 рж 2016 рж
Зернов1 та зернобобов1 культури 37867,1 54816,0 45307,9 62285,3 63859,3 60125,8 66088,0
Цукров1 буряки 13749,2 18740,5 18438,9 10789,4 15734,1 10330,8 14011,3
Насшня соняшнику 6735,3 8614,1 8313,4 10941,2 10133,8 11181,1 13626,9
Картопля 18338,3 23780,6 22906,4 21851,5 23693,4 20839,3 21750,3
Овоч1 вщкритого Грунту 7723,7 9400,4 9625,4 9396,2 9637,5 9214,0 9414,5
Представлен данi свщчать про закономiрне, хоч подекуди i нестабшьне, збiльшення виробництва зер-нових та зернобобових культур, насiння соняшнику, овочiв вiдкритого Грунту. Подiбна ситуащя вщслщко-вуеться i стосовно виробництва продукщ! тваринни-цтва за даний перюд. Слiд вiдмiтити, що рiвень розвитку агропромислового комплексу, перш за все, ви-значаеться яюстю та величиною продовольства, що споживаеться населенням. В перюд з 2010 по 2016 рж споживання таких продукпв, як м'ясо та молоко зро-стае, в той час як споживання яець незначно падае (рис. 2).
На пiдставi цих даних можна зробити висновки, що незважаючи на вщносно невеликий рiвень частки сшьського господарства у виробництвi ВВП, його про-дукщя користуеться попитом та необхiдна для юну-вання населення. Важливо вщзначити, що спостер^а-еться прирiст експорту продовольства. На сучасному етапi проводиться так звана политика iмпортозамi-щення, за яко! досить вдало стимулюеться експорт та збшьшуеться кшьюсть i асортимент продукцп пщпри-емства, що вивозиться за кордон. Розроблений на пщ-приемстта дiевий адаптацiйний мехашзм, як складова
механiзму управлiння конкурентними перевагами, дозволить навiть несприятливi на перший погляд зовнi-шш умови використати для пiдприемства з певними вигодами. Конкурентт переваги пщприемства е також основою забезпечення економiчноl безпеки, що до-зволяе пщприемству стiйко функцiонувати [2]. При розробщ управлiнських рiшень щодо досягнення пщ-приемством конкурентних переваг слiд обов'язково враховувати структуру галуз^ до яко! вщноситься пiд-приемство. Ольське господарство е практично най-б1льш конкурентною галуззю, с^льськогосподарськ! виробники (малi та середш пiдприемства) не в змоз1 впливати на ринков1 ц1ни (на вщмшу вiд агрохолдин-гiв). Основними загрозами дiяльностi с^льськогоспо-дарського пщприемства на сьогодш е: низька ефек-тивнiсть державного регулювання, що призводить до посилення тиску великих сшьськогосподарських пiд-приемств, та посилення монополютично! влади з боку переробних та загопвельних пiдприемств, погiршення макроекономiчно! ситуащ! негативно позначаеться на дiяльностi невеликих сшьськогосподарських тдпри-емств через вщсутшсть експортно! орiентацi! та низь-кого адаптацшного потенцiалу.
40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
2010
2011
2012
■ Яйця, млн шт.
2013
■ Молоко, тис. т
2014
2015
2016
• М'ясо, тис. т
Рис. 2. Виробництво основних eudie продукци тваринництва за 2010-2016 роки (без урахування тимчасово окупованог територн АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведения АТО)
Важливою передумовою для ефективного розвитку сшьськогосподарського виробництва та його ринку е пщтримка з боку держави. Регулювання сшь-ського господарства державою — це, насамперед, д1я-льшсть краши щодо впливу на всю систему аграрного б1знесу, який функцюнуе переважно на ринкових принципах i3 застосуванням основних понять еконо-м1чного регулювання, а також державних замовлень, квот, лщензш тощо.
Найсуттевшою причиною незадовшьного стану розвитку сшьського господарства е пол1тика, що проводиться державою стосовно ще1 сфери. У сшьсько-господарських пщприемствах, яю працюють неефек-тивно, стан виробництва попршуеться ще й тим, що гхш пращвники, постшно шукаючи додатков1 джерела доходу, не здатш повною м1рою забезпечувати його перспективний розвиток. Окр1м того, економ1чш та швестицшш умови, в яких працюють украшсью сшь-ськогосподарсью товаровиробники, не можна пор1в-няти з умовами, що створюються для фермер1в у роз-винутих крашах. Так, середня ставка по кредитах для сшьськогосподарських товаровиробниюв складае у Францп — 6,6%, в США — 4,6, в Кита1 — 5,3, а в Ук-ра'{н1 — 18-20% [18, с. 69].
Висновки. Основними шляхами подолання роз-глянутих проблем та досягнення конкурентних переваг середнього та малого б1знесу в сшьському госпо-дарств1 е: проведення державою справедливо! ефек-тивно'1 аграрно'1 пол1тики, з врахуванням заруб1жного досвщу; горизонтальна штегращя з такими ж тдпри-емствами та особистими селянськими пщсобними господарствами з метою створення переробних та збу-тових кооператив1в, що знизить р1вень монополютич-ного впливу великих пщприемств та надасть можли-вють пщвищити р1вень диференщаци продукцИ, як одного 1з джерел забезпечення конкурентних переваг; використання новггшх технологш забезпечить досягнення конкурентних переваг за рахунок тдвищення ефективносп використання наявних ресурс1в. Таким чином, конкуренты переваги для малого та середнього б1знесу в сшьському господарств1 повинш формува-тися шляхом тдвищення ефективносп використання наявних обмежених ресурс1в, пошуку можливосп ди-
версифiкацiï продукцп за обов'язкового ефективного державного регулювання.
Список використаних джерел
1. Холод В. В. Чотирьохвекторна модель розвитку конкурентного статусу. URL: http://www.rusnauka. com/ 17_AND_2010 /Economics/ 68045.doc.htm/.
2. Карлоф Б. Деловая стратегия: концепция, содержание, символы / пер. с англ. Москва : Экономика, 1991. 239 с.
3. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / пер. з франц. СПб.: Наука, 1996. 589 с.
4. Портер М. Конкурентное преимущество. Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / пер. с англ. Москва : Альбина Бизнес Букс, 2005. 715 с.
5. Фатхутдинов P.A. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг и менеджмент. Москва: Дашков и Со, 2002. 892 с.
6. Гончаров В. М., Кочетков О. В., 1лын В. Ю. Соцiально-економiчнi проблеми формування та розвитку аграрних корпоративних структур. Економка АПК. 2005. № 11. С. 95-99.
7. Балабанова Л.В., Холод В.В. Стратепчне мар-кетингове управлшня конкурентоспроможшстю пщприемств: навч. поаб. Ктв: ПРОФЕС1ОНАЛ, 2006. 443 с.
8. Ларша Я. С. Формування та мехашзми реалiза-цп маркетингових стратегш в агро-продовольчому т-дкомплека АПК: [монографiя]. Ктв: Преса Украши, 2008. 344 с.
9. Саблук П. Т. Проблеми забезпечення доходно-сп агропромислового виробництва в Украш в постш-дустрiальний перюд. Економка АПК. 2008. № 4. С. 19— 37.
10. Инвестиционные и инновационные процессы в АПК Украины в условиях аграрной реформы / [Тка-ченко В. Г., Богачёв В. И., Гончаров В. Н. и др.] ; под ред. В. Г. Ткаченко и В. И. Богачёва. Луганск: Книж-ковий свгт, 2010. 272 с.
11. Шпичак О.М. Яюсть i цша сшьськогосподар-сько'1 продукцИ: [монографiя]. ЕМв, 2010. 214 с.
12. Довгань Л. 6. Конкурентоспроможтсть щд-приемств. Ки1в: 1ВЦ Видавництво «Полггехшка», 2004. 144 с.
13. Мельник С. I. Основш напрямки формування конкурентних переваг аграрних пщприемств Укра1ни в ринкових умовах: [монографiя]. Луганськ: Ноулiдж, 2010. 368 с.
14. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. Москва: Типография "Новости", 2000. 256 с.
15. Федько В.П. Основы маркетинга. Ростов н / Д.: «Феникс», 2005. 479 с.
16. Ассэль Р. Маркетинг: принципы и стратегии. Москва: Инфра-М, 1999. 412 с.
17. Куштавкин Д.Е. Разработка бренда как фактор формирования конкурентных преимуществ. Маркетинг в России и за рубежом, 2007. № 3. С. 70-82.
18. Терованесова О. Ю. Конкурентний статус пщприемства в системi наукових категорш. Вкник еконо-мки транспорту i промисловости 2014. Вип. 48. С. 153158. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2014_48_31.
19. Швець Н.В., Шевцова Г.З. Удосконалення методичних mдходiв до ощнювання конкурентоспро-можноси галузь Економiчний вкник Донбасу. 2018. №2(52). С. 114-123.
20. Ткаченко В.Г. Восстановит ли Украина статус житницы Европы: [монография]. Киев: «Аристей», 2010. 196 с.
21. Ковчуга Л.1. Про взаемообумовлешсть конкуренции, шновацш та конкурентоспроможносп пщпри-емств. Економiчний вкник Донбасу. 2018. №2(52). С. 124-133.
References
1. Kholod V. V. Chotyrokhvektorna model rozvytku konkurentnoho statusu [Four-vector model of development of competitive status]. (n.d.). Retrieved from http: //www. rusnauka. com/ 17_AND_2010 /Economics/ 68045.doc. htm/ [in Ukrainian].
2. Karlof B. (1991). Delovaya strategiya: kontseptsiya, soderzhaniye, simvoly [Business strategy: concept, content, symbols]. (Translation from English). Moscow, Economy [in Russian].
3. Lamben Zh.-Zh. (1996). Strategicheskiy marketing. Yevropeyskaya perspektiva [Strategic marketing. European Perspective]. Saint Petersburg, Nauka [in Russian].
4. Porter M. (2005). Konkurentnoye preimu-shchestvo. Kak dostich' vysokogo rezul'tata i obespechit' yego ustoychivost' [Competitive Advantage. How to achieve high results and ensure its sustainability]. (Translation from English). Moscow, Albina Business Books [in Russian].
5._Fatkhutdinov P.A. Konkurentosposobnost' organi-zatsii v usloviyakh krizisa: ekonomika, marketing i menedzhment [Competitiveness of an organization in a crisis: economics, marketing and management]. Moscow, Dashkov and ^ [in Russian].
6. Honcharov V. M., Kochetkov O. V., Ilin V. Yu. (2005). Sotsialno-ekonomichni problemy formuvannia ta rozvytku ahrarnykh korporatyvnykh struktur [Socio-economic problems of formation and development of agrarian corporate structures]. Ekonomika APK — Economy of agroindustrial complex, 11, рр. 95—99 [in Ukrainian].
7. Balabanova L.V., Kholod V.V. (2006). Stra-tehichne marketynhove upravlinnia konkurentospromozh-nistiu pidpryiemstv [Strategic Marketing Management for
Enterprise Competitiveness]. Kyiv, Professional [in Ukrainian].
8. Larina Ya.S. (2008). Formuvannia ta mekhanizmy realizatsii marketynhovykh stratehii v ahro-prodovolchomu pidkompleksi APK [Formation and mechanisms of realization of marketing strategies in agro-food subcomplex of AIC]. Kyiv, Press Ukraine [in Ukrainian].
9. Sabluk P. T. (2008). Problemy zabezpechennia dokhodnosti ahropromyslovoho vyrobnytstva v Ukraini v postindustrialnyi period [Problems of ensuring the profitability of agro-industrial production in Ukraine in the postindustrial period]. Ekonomika APK — Economy of agroindustrial complex, 4, pp. 19—37 [in Ukrainian].
10. Tkachenko V.G., Bogachov V.I., Goncharov V.N. et al. (2010). Investitsionnyye i innovatsionnyye protsessy v APK Ukrainy v usloviyakh agrarnoy reformy [Investment and innovation processes in the agro-industrial complex of Ukraine in the context of agrarian reform]. Lugansk? Knizhkoviy svHt [in Russian].
11. Shpychak O.M. (2010). Yakist i tsina silskohos-podarskoi produktsii [Quality and price of agricultural products]. Kyiv [in Ukrainian].
12. Dovhan L.Ye. (2004). Konkurentospromozhnist pidpryiemstv [Competitiveness of enterprises]. Kyiv, ICT Publishing House "Polytechnic" [in Ukrainian].
13. Melnyk S. I. (2010). Osnovni napriamky formu-vannia konkurentnykh perevah ahrarnykh pidpryiemstv Ukrainy v rynkovykh umovakh [Main directions of formation of competitive advantages of agrarian enterprises of Ukraine in market conditions]. Luhansk, Noulidzh [in Ukrainian].
14. Azoyev G.L., Chelenkov A.P. (2000). Konku-rentnyye preimushchestva firmy [Competitive advantages of the company]. Moscow, Printing house "News" [in Russian].
15. Fed'ko V.P. (2005). Osnovy marketinga [Basics of marketing]. Rostov-on-Don, Phoenix [in Russian].
16. Assel' G. (1999). Marketing: printsipy i strategii [Marketing: principles and strategies]. Moscow, Infra-M [in Russian].
17. Kushtavkin D.Ye. (2007). Razrabotka brenda kak faktor formirovaniya konkurentnykh preimushchestv [Brand development as a factor in the formation of competitive advantages]. Marketing v Rossii i za rubezhom — Marketing in Russia and abroad, 3, pp. 70-82 [in Russian].
18. Terovanesova O. Yu. (2014). Konkurentnyi status pidpryiemstva v systemi naukovykh katehorii [Competitive status of the enterprise in the system of scientific categories]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti Bulletin of the Economy of Transport and Industry, Issue 48, pp. 153158. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2014 _48_31 [in Ukrainian].
19. Shvets N.V., Shevtsova H.Z. (2018). Udos-konalennia metodychnykh pidkhodiv do otsiniuvannia konkurentospromozhnosti haluzi [Improving methodical approaches to assessing the industry's competitiveness]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2(52), pp. 114-123 [in Ukrainian].
20. Tkachenko V.G. (2010). Vosstanovit li Ukraina status zhitnitsy Yevropy [Will Ukraine restore the status of the breadbasket of Europe]. Kyiv, "Aristey" [in Russian].
21. Kovchuha L.I. (2018). Pro vzaiemoobumovlenist konkurentsii, innovatsii ta konkurentospromozhnosti pidpryiemstv [On the interdependence of compe-tition, innovation, and competitiveness of enterprises]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2(52), pp. 124-133 [in Ukrainian].
