ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ОЦіНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТі ПіДПРИєМСТВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.131.5 JEL: C13; D41

ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ОЦ1НЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 П1ДПРИ6МСТВ

®2020 ШУМ1ЛО О. С., РУДАС Д. С., СУКУЛЬСЬКИЙ В. М.

УДК 330.131.5 JEL: C13; D41

Шумшо О. С., Рудас Д. С., Сукульський В. М. Принципи та методи оцшювання конкурентоспроможностi шдприсмств

Метою cmammi е класифтацт принцип:в та досл'дження iснуючих метод'в оцнювання конкурентоспроможностi тдприемства, вияв ix переваг i недолШ. Зазначено, що конкурентоспроможшсть тдприемства е комплексною пор'вняльною характеристикою та виражаеться через iiр'вень. Наведено алгоритм оцнювання конкурентоспроможностi тдприемства, який включае таю етапи: визначення мети оцшювання конкуренто-спроможностi тдприемства, яка полягае в оцнЦ iiрiвня за певний пер'юд часу; виб'р тдприемств конкурент'¡в для проведення оцшювання; фор-мування iнформацiйноi бази, виб'р груп показниюв та шдикатор'в конкурентоспроможност'!; розрахунок показниюв конкурентоспроможностi тдприемства (одиничних, групових, загальних, штегрального показника р'вня конкурентоспроможностi); тдбиття пiдсумкiв за розрахунками та надання висновюв про р'вень конкурентоспроможност'и Об(рунтовано принципи, правила о^нювання та запропоновано iх класифкацт. Принципи о^нювання конкурентоспроможност'> класифшовано на обов'язкот та спецiальнi. До обов'язкових принципiв о^нювання конкурен-тоспроможност'1 належать таш: цiлеспрямованостi, комплексност'>, системност'>, безперервност'>, об'ективност'и Спе^альними принципами оцтювання конкурентоспроможност'> е принципи: динамiчностi, пор'1вняльност'>, адаптивност'>, оперативност'>, iнформацiйного забезпечення. У науковй лтератур'1 кнуе значна юльюсть теоретичних пiдxодiв до оцнювання конкурентоспроможност'> тдприемства, в рамках яких запропоновано р'вт методи оцтки. Наведено ^а^ка^ю метод'в за формою подання результат'ю о^нювання, серед яких вид'шяють: граф'мш, матричт, анал'тичш, експертш, комб'товат та комплект. Дотджено iх переваги та недолши. За результатами досл'дження об(рунтовано доцмьнсть застосування комплексного тдходу до оцтки конкурентоспроможности Ключов'! слова: конкурентоспроможшсть, о^нювання, р'вень конкурентоспроможност'>, принципи, методи. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-291-297 Рис.: 2. Ббл.: 9.

Шум'то Ольга CmaHi^aBiBHa - доктор економ'мних наук, доцент, доцент кафедри економки, Харювський нацональний ушверситет буд'вництва та архтектури (вул. Сумська, 40, Харюв, 61000, Украна) E-mail: Olgashumilo0614@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0574-248X

Рудас Дмитро Сергйович - студент, Харювський нацональний ушверситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харюв, 61022, Украна)

E-mail: olgaallott36@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4094-8475

Сукульський Всеволод Мирославович -магктрант, Харювський нацональний ушверситет буд'вництва та архтектури (вул. Сумська, 40, Харюв,

61000, Украна)

E-mail: kafekonomika@ukr.net

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5701-7864

УДК 330.131.5 JEL: C13; D41

Шумило О. С., Рудас Д. С., Сукульский В. М. Принципы и методы оценивания конкурентоспособности предприятия

Целью статьи является классификация принципов и исследование существующих методов оценки конкурентоспособности предприятия, проявления их преимуществ и недостатков. Указано, что конкурентоспособность предприятия является комплексной сравнительной характеристикой и выражается через её уровень. Представлен алгоритм оценки конкурентоспособности предприятия, включающий следующие этапы: определение цели оценки конкурентоспособности предприятия, которая заключается в оценке её уровня за определенный период времени; выбор предприятий конкурентов для проведения оценки; формирование информационной базы, выбор групп показателей и индикаторов конкурентоспособности; расчет показателей конкурентоспособности предприятия (единичных, групповых, общих, интегрального показателя уровня конкурентоспособности); подведение итогов по расчетам и предоставление выводов об уровне конкурентоспособности. Обоснованы принципы, правила оценки и предложена их классификация. Принципы оценки конкурентоспособности классифицированы на обязательные и специальные. К обязательным принципам оценки конкурентоспособности принадлежат следующие: целеустремленности, комплексности, системности, непрерывности, объективности. Специальными принципами оценки конкурентоспособности являются принципы: динамичности, сравнимости, адаптивности, оперативности, информационного обеспечения. В научной литературе существует значительное количество теоретических подходов к оценке конкурентоспособности предприятия, в рамках которых предложены различные методы оценки. Приведена классификация методов по форме представления результатов оценки, среди которых выделяют: графические, матричные, аналитические, экспертные, комбинированные и комплексные. Исследованы их преимущества и недостатки. По результатам исследования обоснована целесообразность применения комплексного подхода к оценке конкурентоспособности.

Ключевые слова: конкурентоспособность, оценка, уровень конкурентоспособности, принципы, методы. Рис.: 2. Библ.: 9.

Шумило Ольга Станиславовна - доктор экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры (ул. Сумская, 40, Харьков, 61000, Украина) E-mail: 0lgashumilo0614@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0574-248X

Рудас Дмитрий Сергеевич - студент, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)

E-mail: olgaallott36@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4094-8475

Сукульский Всеволод Мирославович - магистрант, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры (ул. Сумская, 40,

Харьков, 61000, Украина)

E-mail: kafekonomika@ukr.net

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5701-7864

UDC 330.131.5 JEL: C13; D41

Shumilo O. S., Rudas D. S., Sukulsky V. M. The Principles and Methods for Assessing the Competitiveness of Enterprises

The article is aimed at classifying the principles and researching the existing methods for assessing the competitiveness of enterprise, manifestations of their advantages and disadvantages. It is indicated that the enterprise's competitiveness is a comprehensive comparative characteristic and is expressed through its level. An algorithm for assessing the enterprise's competitiveness is presented, including the following steps: determining the goal of assessing the competitiveness of an enterprise, which is to assess its level over a certain period of time; selecting the competitors' businesses to conduct an assessment; formation of an information database, selecting groups of estimates and indicators of competitiveness; calculating the indicators of competitiveness of the enterprise (single, group, general, integral indicator of competitiveness); summing up the calculations and providing conclusions about the level of competitiveness. The principles, assessment rules are substantiated and their classification is proposed. The principles of competitiveness assessment are classified as mandatory and special. The mandatory principles of competitiveness assessment include: purposefulness, complexity, systemacity, continuity, objectivity. Special principles of competitiveness assessment are the following: dynamism, comparability, adaptability, operation efficiency, information support. There are a significant number of theoretical approaches in the scientific literature to assess the competitiveness of enterprise, in which different methods of evaluation are proposed. A classification of methods by the form of presentation of assess,emt results is provided, among which are: graphic, matrix, analytical, expert, combined and complex. Their advantages and disadvantages are researched. The results of the research substantiate the feasibility of a comprehensive approach to assessing competitiveness. Keywords: competitiveness, assessment, level of competitiveness, principles, methods. Fig.: 2. Bibl.: 9.

Shumilo Olha S. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics, Kharkiv National University of Construction Engineering and Architecture (40 Sumska Str., Kharkiv, 61000, Ukraine) E-mail: 0lgashumilo0614@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0574-248X

Rudas Dmytro S. - Student, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)

E-mail: olgaallott36@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4094-8475

Sukulsky Vsevolod M. - Graduate Student, Kharkiv National University of Construction Engineering and Architecture (40 Sumska Str., Kharkiv, 61000, Ukraine)

E-mail: kafekonomika@ukr.net

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5701-7864

Сучасш умови господарювання вйчизняних шдприемств вiдрiзняються трансформацш-ними змшами в економщь Значний динамiзм, невизначешсть ринкового середовища, прискорення розвитку сучасних технологш у вах сферах сусшль-ного життя зумовлюють необйдшсть адаптаци шдприемств до змш шляхом управлшня, що дозволить забезпечити тривалу конкурентоспроможшсть шд-приемства на основi ефективного менеджменту та ощнки. Конкурентоспроможшсть е одним iз голо-вних чиннишв забезпечення виживання шдприем-ства в нестабкьних умовах, його стшкого функщону-вання та розвитку в майбутньому.

Сучасш вимоги практики шдприемств сприя-ють теоретичному переосмисленню фшансово-орь ентовано! концепци управляння, розробщ нових моделей щодо ощнювання конкурентоспроможнос-т шдприемства та визначення дiевого шструменту, який забезпечить об'ектившсть ощнювання як ккь-шсного, так i яшсного. Досмдження теоретичних аспекпв ощнювання конкурентоспроможност шд-приемства мае сприяти визначенню збалансованих критерив та найоптимальншого методу ощнювання, за якими можна вдосконалити процес управлшня на

шдприемствь Зазначене шдвищуе актуальшсть до-сл^ження та необх^дшсть доповнення теоретичних аспекпв ощнювання конкурентоспроможност шдприемства, визначення серед них найбкьш придат-них до застосування в^пов^дно до сучасних умов функщонування шдприемства.

Досл^дженню теоретико-методичних засад ощнювання конкурентоспроможност придмяли увагу багато вйчизняних i зарубiжних науковщв, серед них: Г. Аазоев, I. Беляев, В. Базилевич, Я. Базилюк, В. Ди-кань, Л. Закревська, Я. Жалко, С. Гаврилюк, П. Забе-лш, Ю. 1ванов, Л Машков, Р. Фатхутдинов, Ф. Котлер, Ж.-Ж. Ламбен, М. Портер та шш1 Вченими наведено рiзнi класифкаци принцишв та методiв щодо ощнювання конкурентоспроможност шдприемства, але вони е дискусшними при практичному застосуванш Питання ощнювання конкурентоспроможност шдприемства потребують насправдi грунтовного ви-вчення. На рiвень конкурентоспроможност шдприемства значно впливають сучасш трансформацшш змши, що в^дбуваються в економiчному середовищ^ тому вважаемо, що вивчення пiдходiв i методiв щодо ощнювання конкурентоспроможност та !х система-тизащя мае в^дбуватися iз урахуванням сучасних еко-

номiчниx особливостей, що сприятиме ефективномy yправлiнню пiдприeмством.

Метою статтi е класифшащя принципiв та до-слiдження кнуючж методiв оцiнювання конкурен-тоспроможностi шдприемства, вияв ïx переваг i не-долiкiв.

Пiд конкyрентоспроможнiстю пiдприeмства розумшть рiвень його компетенци щодо ш-шиx пiдприeмств-конкyрентiв y нагрома-дженш та використаннi виробничого потенцiалy певно'1 спрямованостi, а також його окремж скла-довиx: теxнологiï, ресyрсiв, менеджменту, навичок i знань персоналу, що виражено в такта результую-чж показникаx, як якiсть продукци, прибутковшть, продyктивнiсть та iн. [1]. Конкурентоспроможшсть пiдприeмства в yмоваx сьогодення виступае однieю з визначальниx xарактеристик ефективносп його господарсько'1 дiяльностi та, водночас, можливостей подальшого розвитку. Важливим елементом системи забезпечення належного рiвня конкурентоспромож-ностi пiдприeмства, ефективного ведення його господарсько'1 дiяльностi виступае ïï оцiнювання.

Оцiнювання конкyрентоспроможностi в науко-вiй лiтератyрi трактуеться як «...процес iдентифiкацiï стану економiчноï системи за критерiями (показни-ками) конкyрентоспроможностi та в^днесення ïï до певного типу, групи чи статусу сфераx нащонально'1' або мiжнародноï економiчноï взаемоди'» [2].

Д. В. Погребняк зазначае, що конкурентоспроможшсть шдприемства може бути визначена як комплексна порiвняльна xарактеристика, яка в^дображае стушнь переваги сукупност оцiнниx показникiв його дшльносп, що визначають yспix пiдприeмства на пев-ному ринку за певний пром1жок часу, по вiдношенню до сукупност показникiв конкyрентiв [3].

Ощнювання рiвня конкyрентоспроможностi пiдприeмства дае змогу:

f сформувати yправлiнськi завдання (визначи-ти пiдxоди до виробництва, теxнологiï, збуту, найму трyдовиx ресyрсiв, фшансування мате-рiального, iнформацiйного та оргашзацшного забезпечення); f прийняти yправлiнське рiшення (зменшити витрати, зосередити увагу на конкретному сегмент ринку, укласти вiдповiднi контракти); f розробити заxоди, спрямованi на розвиток i шдтримку конкyрентниx переваг (здшснити iнновацiï, пiдтримати довгостроковi переваги, упередити дй' yчасникiв, розробити заxоди освоення новиx ринкiв i залучення коштiв iн-вестора);

f адаптувати пiдприeмство до ринковиx умов господарювання, здатниx забезпечити перемогу в конкурентнш боротьбi за споживача та ринки збуту тощо [4].

Ощнювання конкурентоспроможносп шдпри-емства вiдбyваeться за певним алгоритмом:

f визначення мети ощнювання конкуренто-спроможност пiдприeмства, яка полягае в ощнщ ï"ï рiвня за певний перiод часу; f вибiр пiдприeмств-конкyрентiв для прове-

дення ощнювання; f формування iнформацiйноï бази ощнювання, вибiр груп показникiв та iндикаторiв конку-рентоспроможностi; f розраxyнок показникiв конкурентоспромож-ностi пiдприeмства (одиничнж, грyповиx, за-гальниx, iнтегрального показника рiвня кон-кyрентоспроможностi); f шдбиття пiдсyмкiв за розраxyнками та надан-ня висновкiв про рiвень конкурентоспромож-ностi;

f якщо пiдприeмство: мае низький рiвень кон-кyрентоспроможностi та не е конкуренто-спроможним, то потребують розробки стра-тегй', яш спрямованi на ïï забезпечення; мае високий рiвень конкyрентоспроможностi, переважае конкуренпв на ринку, то потребують розробки та впровадження стратеги', що спрямоваш на шдтримку конкурентостшко-сп пiдприeмства.

Зазначимо, що проблема ощнювання конкурен-тоспроможностi пiдприeмства е багатоаспек-тною та базуеться на певнш методологй'. Кон-кyрентоспроможнiсть пiдприeмств е результатом ефективно'1' реалiзацi'ï необxiдно'ï сукупносп конку-рентниx переваг, якi визначають рiвень конкурен-тоспроможностi пiдприeмства на ринку. У сучаснж економiчниx реалж прiоритетним стае не тiльки забезпечення певного рiвня конкyрентоспроможностi шдприемства, але i його утримання.

Ощнка рiвня конкyрентоспроможностi пiд-приемств базуеться на певнж принципаx, правилаx ощнювання, яш пропонуемо систематизувати на обов'язковi (загальнi принципи оцiнювання) та спещ-альнi (враxовyють особливостi конкурентоспромож-носп як динамiчного явища) (рис. 1).

До обов'язкових принцишв оцiнювання кон-кyрентоспроможностi належать так: цiлеспрямова-носп, комплексностi, системностi, безперервностi, об'eктивностi.

Принцип щлеспрямованот полягае y прюри-тетносп чiткого визначення мети розвитку шдприемства та вкповкносп ï"ï реальним i потенцшним можливостям, що забезпечуе йому фyнкцiонyвання на ринку та конкурентоспроможшсть.

Принцип KOMrneKcmcmí мае забезпечувати всебiчнy, комплексну оцiнкy рiвня конкурентоспро-можностi пiдприeмства iз yраxyванням галузевж особливостей, яка мае базуватися як на застосуван-нi iнтегрального показника, так i на системi взаемо-

Рис. 1. Принципи оцшювання конкурентоспроможностi шдприемства

пов'язаних показникiв. Застосування зазначеного принципу дозволяе врахувати не тiльки ва необхiднi аспекти (складовi), якi забезпечують тривалу конку-рентоспроможнiсть пiдприемства, але й !х загальний вплив, тобто можливий синергетичний ефект, що зу-мовлюе не тiльки доцiльнiсть, а й необх^шсть його використання [5].

Принцип системнот в^ображае процес ощ-нювання конкурентоспроможностi виходячи iз системного шдходу. Адже конкурентоспроможнiсть е характеристикою функщонування вiдкритоi сощаль-но-економiчноI системи «пiдприемство», тому основою оцшки, вiдповiдно до цього принципу, мають бути результати системного аналiзу впливу ккьшс-них та яшсних факторiв зовнiшнього та внутрiшнього середовища пiдприемства та !х взаемовпливу. Показ-ники, що оцiнюють рiвень конкурентоспроможносп, повиннi бути сформованi в едину систему.

Принцип безперервнот полягае в безперерв-нш оцiнцi конкурентоспроможностi шдприемства та змiн И рiвня. Шд час проведення оцiнювання мае по-стiйно проводитися монiторинг ринку, конкурентних позицш, факторiв впливу на конкурентоспромож-нiсть як зовнiшнього середовища, так i всерединi шд-приемства. Ткьки при безперервному спостереженнi та проведенш оцiнювання е можливiсть зафiксувати змши впливу факторiв конкурентоспроможностi, оцiнити конкуренты позици пiдприемства в динамiцi та прийняти i реалiзувати управлiнськi ршення.

Принцип об'eктивностi оцшювання забезпе-чуеться наявшстю достовiрноi iнформацii про вну-трiшнi та зовнiшнi умови функщонування й розвитку шдприемства та його реальну конкурентну позищю на ринку. Об'ектившсть включае використання до-статньо повно1 системи показникiв для характеристики рiвня конкурентоспроможностi пiдприемства, достовiрноi iнформацiйноi бази для розрахунку по-казникiв та визначення перiоду оцшювання, що по-трiбно для до^дження динамiки рiвня конкуренто-спроможностi.

Принцип тформацшного забезпечення полягае в поданш шформаци та формуваннi об'ективно! шфор-мацiйноi бази оцiнювання та само! системи оцшювання рiвня конкурентоспроможносп. Реалiзацiя цього принципу зробить основу досл^дження з оцiнки кон-курентоспроможност достовiрною, реальною, корек-тною та сприятиме шдвищенню якостi оцiнювання.

Спещальними принципами оцiнювання кон-курентоспроможностi е принципи динамiчностi, по-рiвняльностi, адаптивносп, оперативностi, узгодже-ностi.

Принцип динамiчностi передбачае вивчення чиннишв змiн, що сприяють шдвищенню та шдтрим-щ конкурентоспроможностi пiдприемства, прогно-зування змш i розробку управлiнських рiшень на 1х основi.

Принцип порiвняльностi полягае в тому, що рiвень конкурентоспроможносп пiдприемства е в^д-носною величиною, i тому його доц1льно визначати шляхом порiвняння з аналогiчними показниками шд-приемств-конкурентiв, що належать до пе! ж галузi. Результатом такого порiвняння е можливiсть вияв-лення сильних i слабких сторiн шдприемства та його позицюнування на ринку товару (послуг) [6].

Забезпечешсть таких ознак, як стабкьшсть по-ложення (у динамщ) та спроможнiсть протистояння дестабшзуючим впливам можливе в разi застосування принципу адаптивност1 По-перше, шдпри-емство не в змозi впливати на несприятливi зовнiшнi умови, проте спроможшсть протистояти !м витшае з внутрiшньоi мобiлiзацii реальних i потенцiйних мож-ливостей змiнювати стратегш, що дозволяе адапту-ватися й утримувати конкурентоспроможшсть необ-хiдний перюд часу на необхiдному рiвнi [5].

Принцип оперативной полягае у своечаснос-й, швидкостi та регулярностi проведення оцшювання рiвня конкурентоспроможностi шдприемства.

За принципом узгодженостг', шд час оцшювання конкурентоспроможносп вiдбуваеться оцшювання взаемозв'язку показниюв функцiонування шдприем-ства на мiкрорiвнi iз iншими рiвнями систем макро-та мезорiвня.

Отже, застосування видiлених принципiв ощ-нювання сприятиме науково-обгрунтованш оцiнцi конкурентоспроможностi шдприемства та виршенню поставлених завдань оцшювання.

У науковш лiтературi кнуе значна кiлькiсть те-оретичних пiдходiв до оцiнювання конкурентоспро-можностi шдприемства, в рамках яких запропоно-вано ряд методiв оцiнки. Класифiкацiя методiв най-частiше вiдбуваеться за формою подання результапв оцiнювання. Серед них видкяють графiчнi, матрич-нi, аналiтичнi, експертнi, комбiнованi та комплекснi (рис. 2).

Графiчнi методи оцшювання конкурентоспро-можносп пiдприемства забезпечують наочнiсть

Методи оцшювання конкурентоспроможносл шдприемства

• графты;

• матричы;

• анал1тичы;

• експерты;

• комбноваы;

• комплексы

Рис. 2. Класифшащя методiв оцiнювання конкурентоспроможностi за формою подання

сприйняття кiнцевих результата оцiнки, штерпрето-ваних у графiчних об'ектах (рисунках, графiках, дiа-грамах тощо), щодо наведення вiдповiдних розрахун-кiв та логiчних висновкiв.

До графiчних методiв оцiнки конкурентоспро-можносп пiдприeмства належить також i метод, що базуеться на побудовi багатокутних профшв. Даний метод запропонований американськими науковцями та базуеться на виявленш критерив конкурентоспро-можностi продукту або шдприемства в цiлому, уста-новленш iерархГí виявлених критерив i побудовi бага-токутникiв конкурентоспроможностi. Дана методика не мктить простих i однозначних критерив ощнки конкурентоспроможностi, а базуеться на застосуван-нi непрямих узагальнених показнишв (векторiв ком-петенци) [7].

Одним iз найбiльш вживаних методiв дано'' гру-пи е метод ощнки конкурентоспроможносп шдпри-емства на основi теори «життевого циклу товару». Концепщя життевого циклу - це модель реакци ринку (на ди, уживанi пiдприемством) у час1 Залежними змiнними дано'' моделi виступають збут, покриття ви-трат, прибуток, а також як едина змшна залучаеться час [8].

Перевагами застосування графiчних методiв пiд час проведення ощнювання конкуренто-спроможностi пiдприемства е ''х простота та наочне представлення результапв дослiдження, що забезпечуе найвищий рiвень сприйняття кiнцевих результатiв ощнки у графшах, рисунках, дiаграмах тощо. Недолком цих методiв е неможлившть про-гнозування змiн конкурентоспроможностi та вста-новлення загального показника и рiвня, що усклад-нюе прийняття управлшських рiшень.

Матричт методи ощнювання конкуренто-спроможностi розглядають пiдприемство в псному взаемозв'язку iз галузями в щлому - у стади життевого циклу товару, фiрми або галуз^ у темпах розвитку, привабливост та значущостi галузi в цкому.

Цi методи заснованi на застосуванш матриць -таблиць елементiв, що впорядковаш за рядками та стовпцями. Матричш методи базуються на концепци життевого циклу товару та технологи, ''х основою е аналiз конкурентоспроможносп з урахуванням життевого циклу товару (послуги). Найвкомшою е Бос-тонська матриця, яка побудована на системi координат за вксю ОУ - темпи зростання мкткост ринку, ОХ - обсяги виробництва або реалiзацп товару, що визначаються у вкносних показниках. Найбiльш конкурентоспроможними вважаються шдприемства, яким належить значна частка ринку. Також вкомими матричними моделями ощнювання конкурентоспро-можносп е матриця «Привабливкть ринку/конку-рентоспроможнiсть» (модель СБ/Ые Ктеу); матриця «Привабливкть галузi/конкурентоспроможнiсть» (модель БЬеП/БРЫ); матриця «Стадiя розвитку ринку/конкурентна позицiя» (модель Но£ег/8еЬеиёе1); матриця «Стадiя життевого циклу продукци /конкурентна позицiя» (модель ЛБЬ/ЬС).

Перевагами матричних методiв е дослкження конкурентоспроможностi в динамiцi та ви-сокий рiвень достовiрностi шформаци щодо реалiзащI товару. За ощнкою, проведеною на основi матричного методу, приймаються стратепчш ршен-ня та формуються конкурентш позици пiдприемства. Недолшом цих методiв е неможливiсть виявлення причин тих чи шших змш i значна 1х спрощенiсть.

Аналтичт методи складають найбкьшу групу методiв оцiнювання конкурентоспроможностi шд-приемства. Основою цих методiв е здiйснення розра-хунково-аналiтичних операцiй iз вхiдними показни-ками конкурентоспроможностi. Причому складнiсть арифметично'1 операци залежить вiд конкретно'' методики аналiзу.

До найвiдомiших аналiтичних методiв, що най-активнiше застосовуються при визначенш рiвня кон-курентоспроможносп, вiдносять методи рейтинговое' ощнки, рiзниць, бальний, диференцiйних рiвнянь. Окрему шдгрупу аналiтичних методiв утворюють ш-декснi, якi базуються на комплексны характеристицi вiдносноi змiни елементiв розвитку шдприемства в чаа, просторi або порiвняно з еталоном, якi внасль док наявностi функцiональноi залежностi мiж ними представленi системою взаемопов'язаних показниюв за принципом представлення iнтегрального результату через його складовь Такими методами е й, що Грунтуються на: визначеннi конкурентоспроможнос-тi продукци; теори ефективно'' конкуренци; основi рiвноваги фiрми та галузi; визначеннi сили реактивно'' позици; iнтегральнiй оцшщ; методi бенчмаркш-гу. Перевагою аналiтичних методiв е суттевий аналiз господарсько'' дiяльностi, але вiдсутнi дослiдження в динамщ, не за всiма аналiтичними методами можна оцiнити вплив чиннишв на конкурентоспроможнiсть та ''х взаемодш.

В окрему групу пропонуемо видкити експертт методи, найв^дом1ш серед яких: аналiз конкуренто-спроможностi за системою 111-555, SWOT-аналiз, SPACE-аналiз, STEP-аналiз, метод порiвнянь, метод американсько! асоцiацii управлiння, метод вивчення профкю об'екта та шшь Експертнi методи простi у виконанш, мають низький ступiнь математично! фор-малiзацii, не потребують повно! шформаци про кон-курентiв, тому що базуються на думках фахiвцiв, що е !х перевагами. Якщо використовувати достовiрну iнформацiю, то за достатньо гнучкими експертними методами можна провести оцшку реальних факпв. Щодо недолшв, то визначити прiоритетнi напрями посилення конкурентних позицш пiдприемства на ринку за такими методами проблематично, адже !м властива суб'ективнiсть та умовнiсть.

До комбшованих методiв оцiнювання конку-рентоспроможностi пiдприемства належать методи, як передбачають необхiднiсть елементiв графiч-них i розрахункових методiв, а саме: розрахунково-матричнi та розрахунково-графiчнi [5].

Сутшсть комплексного методу полягае в забезпе-ченнi максимальноi конкурентоспроможностi об'екта дослдження на основi врахування факторiв, що фор-мують конкурентоспроможнiсть шдприемства.

Комплекснi методи полягають у комплексному гадход та передбачають аналiз усього спектра найважливiших параметрiв функцюнування пiдпри-емства. Завдяки цим методам можна отримати най-точнiшу iнформацiю про конкурентоспроможшсть пiдприемства на основi досить широкого перелшу порiвняльних переваг, врахувати параметри як вну-трiшнього, так i зовнiшнього середовища [9].

Отже, рiзноманiтнiсть методiв оцiнювання конкурентоспроможностi пiдприемства ставить перед суб'ектом господарювання за-вдання вибору найоптимальшшого методу, на осно-вi якого можна було б не ткьки визначити реальний рiвень конкурентоспроможностi, але й розробити об'ективну стратегш конкурентоспроможностi. Пiд час досл^дження вид1лено переваги та недолжи груп методiв, що мае бути враховано у практищ !х засто-сування, де для бiльш повно! оцшки конкурентоспро-можностi пiдприемства використання мае бути сис-темним i комплексним.

ВИСНОВКИ

Пiдбиваючи пiдсумки, зазначимо, що конкурентоспроможшсть шдприемства е комплексною характеристикою, метою оцшювання яко! е визначення и рiвня. Для досягнення мети та виршення завдань оцiнювання конкурентоспроможностi мають засто-совуватися науково обгрунтованi принципи оцшювання. Оцшка конкурентоспроможностi мае прово-дитися за певним алгоритмом i з використанням методичного шструментарш, що вiдповiдае сучасним

економiчним реалшм. Вибiр методiв для кожного шдпршмства маe 6ути iндивiдyальним, вiдповiдати поставленим завданням. Для сучаснж пiдприeмств залишаeться питання вибору yнiверсального показ-ника та факторiв, що впливають на рiвень конкурен-тоспроможностi, тому шд час оцiнювання рiвня кон-курентоспроможносп маe бути комплексний пiдxiд до використання методiв оцiнювання. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Драган О. I. Управлiння конкyрентоспроможнiстю пiдприeмств: теоретичнi аспекти : монографiя. Kmi'b : ДАKKKiM, 200б. 1б0 с.

2. Пiддyбна Л. I. Kонкyрентоспроможнiсть економiч-них систем: теорiя, механiзм регyлювання та yправ-лiння : монографiя. Харкiв : ВД «^ЖЕ^, 2007. 3б8 с.

3. Погребняк Д. В. Методи дiагностики кон^енто-спроможностi пiдприeмства. Проблеми тдвищен-ня ефективнот iнфраcтрyктyри. 2011. Вип. 32. С. 45-51. URL: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/ article/view/391/379

4. Яцковий Д. Сyчаснi методики оцшки кон^енто-спроможносл пiдприeмства. Вкник т^ально-еко-HOMÍ4HUXдоcлiджень. 2013. Вип. 4. С. 183-188.

5. Чорна М. В. Управлшня конкyрентоспроможнiстю пiдприeмств роздрiбноï торгiвлi: теоретико-мето-дологiчнi засади та практичний iнстрyментарiй : монографiя. Харкiв, 2010. 42б с.

6. Жовновач Р. I. Теоретико-методолопчш пiдходи до оцiнювання конкyрентоспроможностi пiдприeмств. Hay^BÍ прац Кiровоградcького нацюнального тех-нiчного yHÍBepcumemy. Серiя «Економiчнi Hayrn». 2011. Вип. 19. С. 10б-114. URL: http://dspace.kntu. kr.ua/jspui/bitstream/123456789/93/1/19.pdf

7. Левицька А. О. Методи оцшки конкyрентоспромож-носл пiдприeмства: вiтчизнянi та закордоннi пщхо-ди до класифiкацiï. MexaHÍ3M регyлювaння економь ки. 2013. № 4. С. 155-1б3. URL: https://essuir.sumdu. edu.ua/retrieve/82221

8. Беляев В. И. Маркетинг в современном бизнесе. Барнаyл : Изд-во АГУ, 1998. Ч. 1. 220 с.

9. ^аско А. В. Аналiз метс^в оцiнки конкyренто-спроможностi пiдприeмства. Hay^BÍ3anucки. 2017. № 1. С. 111-118. URL: http://nz.uad.lviv.ua/static/ media/1-54/14.pdf

REFERENCES

Belyayev, V. I. Marketing v sovremennom biznese [Marketing in Modern Business], part 1. Barnaul: Izd-vo AGU, 1998.

Chorna, M. V. Upravlinnia konkurentospromozhnistiu pid-pryiemstv rozdribnoi torhivli: teoretyko-metodolohichni zasady ta praktychnyi instrumentarii [Competitiveness Management of Retail Enterprises: Theoretical and Methodological Principles and Practical Tools]. Kharkiv, 2010.

Drahan, O. I. Upravlinnia konkurentospromozhnistiu pid-pryiemstv: teoretychni aspekty [Management of Enterprise Competitiveness: Theoretical Aspects]. Kyiv: DAKKKiM, 200б.

29б

Kvasko, A. V. "Analiz metodiv otsinky konkurentospro-mozhnosti pidpryiemstva" [Analysis of Methods of Enterprises Competitiveness Assessment]. Nau-kovi zapysky. 2017. http://nz.uad.lviv.ua/static/me-dia/1-54/14.pdf Levytska, A. O. "Metody otsinky konkurentospromozhnosti pidpryiemstva: vitchyzniani ta zakordonni pidkhody do klasyfikatsii" [Methods for Assessing Competitiveness: National and Foreign Approaches to Classification]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky. 2013. https://essuir.sumdu.edu.ua/retrieve/82221 Piddubna, L. I. Konkurentospromozhnist ekonomichnykh system: teoriia, mekhanizm rehuliuvannia ta upravlin-nia [Competitiveness of Economic Systems: Theory, Mechanism of Regulation and Management]. Kharkiv: VD «INZhEK», 2007.

Pohrebniak, D. V. "Metody diahnostyky konkurentospromozhnosti pidpryiemstva" [Methods of Diagnosing the Competitiveness of the Enterprise]. Problemy pid-vyshchennia efektyvnosti infrastruktury. 2011. http:// jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/391/379

Yatskovyi, D. "Suchasni metodyky otsinky konkurentospromozhnosti pidpryiemstva" [Modern Methods of Assessing the Competitiveness of the Enterprise]. Visnyk sotsi-alno-ekonomichnykh doslidzhen, no. 4 (2013): 183-188.

Zhovnovach, R. I. "Teoretyko-metodolohichni pidkhody do otsiniuvannia konkurentospromozhnosti pid-pryiemstv" [Theoretical and Methodological Approaches to the Evaluation of Enterprise's Competitiveness]. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsional-noho tekhnichnoho universytetu. Seriia «Ekonomi-chni nauky». 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/ bitstream/123456789/93/1/19.pdf

УДК 658:004 JEL: B17; N40

ЦИФРОВИИ МЕНЕДЖМЕНТ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

®2020 БУТ-ГУСА1М О. Г., КОВТУНЕНКО К. В.

УДК 658:004 JEL: B17; N40

Бут-rycaiM О. Г., Ковтуненко К. В. Цифровий менеджмент: проблеми та перспективи розвитку

У статт'1 досл'джено актуальтсть цифрового менеджменту, сутнсть даного поняття та основн! тдходи, що визначають поняття цифро-взацИ. Проведено досл'дження науковоi лтератури, що визначае напрями розвитку процеав цифров:зацИменеджменту та значення в цьому процес трудових ресурав, що мають достатнш р'вень квал'фшаци та вмють застосовувати творч та новтн тдходи до виршення проблем. За результатами досл/дження визначено основнi сильн сторони цифрового менеджменту, що здатш виршити ряд проблем сучасного б'знесу. Разом iз цим показано i проблеми цифрового менеджменту. До них тд вiднести зменшення важливостi людини в бiзнес-процесах, оскльки в умовах автоматизацИроль кер'вника стае все менш визначеною. Виникають додатковiризики того, що менеджер може втратити здатшсть мислити критично та ставити перед собою чiткi завдання. Дуже важливо не переоцнювати роль автоматизацИ, адже вона, перш за все, мае бути спрямована на допомогу, а не на негнучке управл'тня д'тльшстю компанй у межах закладених шаблонв. Через недостатки р'вень компе-тенцй спе^алсти не можуть оперативно взаемод'тти iз автоматизованими системами, що створюватиме додатковi труднощi управлшня. Розвиток технологи цифрового менеджменту направлений на виршення завдання зi створення програми повноi автоматизацИ б'знес-процеав, що будуеться на основi ретельного анал'зу д'тльностi б'внес-процеав, як в'дбувалися в минулих пер'юдах. Важливим у цьому е визначення рол'> персоналу, особливостей формування матер'шльних, фшансових потошв та потошв грошових кошт'в. Для того, щобреал'зувати так програм-н комплекси, доведеться створити теоретичне, методолог'нне та технологiчне тд(рунтя. У роботi визначено основнi завдання, реалiзацiя яких допоможе в складанн алгоритму програми комплексноi цифровiзацii менеджменту. Кпючов'1 слова: цифровий менеджмент, цифровiзацiя, алгоритм, бiзнес-процеси. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-297-304 Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 18.

Бут-rycaiM Олександр Геннадшович -астрант кафедри менеджментузовнiшньоекономiчноiта iнновацiйноiд'тльност'!, Одеський нацональний пол'техн'нний ушверситет (просп. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украна) E-mail: Alexandr.but.gusaim@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1920-3890

Ковтуненко Ксешя ВалерИвна - доктор економчних наук, професор, зав'дувачка кафедри менеджменту зовнiшньоекономiчноi та iнновацiйноi д'>яльност'1, Одеський нацональний пол'техн'тий ушверситет (просп. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украна) E-mail: k.v.kovtunenko@mzeid.in

УДК 658:004 JEL: B17; N40

Бут-Гусаим А. Г., Ковтуненко К. В. Цифровой менеджмент: проблемы и перспективы развития

В статье исследованы актуальность цифрового менеджмента, сущность данного понятия и основные подходы, определяющие понятие цифро-визации. Проведено исследование научной литературы, определяющей направления развития процессов цифровизации менеджмента и значение в этом процессе трудовых ресурсов, имеющих достаточный уровень квалификации и умеющих применять творческие и новейшие подходы к решению проблем. По результатам исследования выделены основные сильные стороны цифрового менеджмента, способные решить ряд проблем современного бизнеса. Вместе с этим показаны и проблемы цифрового управления. К ним следует отнести уменьшение важности человека в бизнес-процессах, поскольку в условиях автоматизации роль руководителя становится всё менее определенной. Возникают дополнительные риски того, что менеджер может потерять способность мыслить критически и ставить перед собой четкие задачи. Очень важно не переоценивать роль автоматизации, ведь она, в первую очередь, должна быть направлена на помощь, а не на жесткое управление деятельностью компаний в пределах заложенных шаблонов. При недостаточном уровне компетенций специалисты не могут оперативно взаимодействовать