ПРИНЦИПИ ПРАВОСУДДЯ ЯК ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ Текст научной статьи по специальности «Право»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (36), 2022

УДК 340.151:187 Ярина Бопв

Нащональний унiверситет "Львiвська полтехшка", доцент кафедри теори права та конститущоналiзму Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти, доктор юридичних наук, доцент ОЯСГО: 0000-0001-5819-2023 уагупа. 8 .bohiv@lpnu.ua

ПРИНЦИПИ ПРАВОСУДДЯ ЯК ОСНОВА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СУДОВО1 СИСТЕМИ

http://doi.org/10.23939/law2022.36.030

©Бог1вЯ., 2022

Анотащя. У статт проаналповано принципи правосуддя як основу функщонуван-ня судовоТ системи. Зазначено, що упродовж останнiх рокчв збiльшився науковий iнтерес до гарантiй реашзацп конституцiйного права кожного на судовий захист, а також теоре-тичних основ i принцип1в (засад) здшснення правосуддя. Пiдкреслено, що конституцшна модель державно"! влади, яка здшснюеться на основi подiлу самостiйних оргашв законо-давчоТ, виконавчоТ та судовоТ влади, зумовила новi стимули розвитку украТнського суду в загальнiй системi органiв державно!" влади.

Наголошено, що рiвень дов1ри населення до влади визначаеться багатьма чинни-ками, зокрема й ефектившстю захисту прав i свобод людини та громадянина судовими органами. Вказано, що УкраТна вже зробила певш кроки для формування ефективноТ" системи правосуддя, з-помiж яких визначення концепцп судовоТ влади, реформування судовоТ системи. Акцентовано на принциповш змiнi статусу суду внаслiдок посилення його самостшност та незалежностi, що призвело до необхщност створення нових форм судоустрою та судочинства, заснованих на загальновизнаних принципах правосуддя.

Розкрито теоретичш основи, змкт i природу цих принцишв щодо Тх впливу на су-дову дiяльнiсть. Розглянуто окремi аспекти, пов'язанi з мiжнародним закрiпленням загальновизнаних принципiв дiяльностi судових органiв в низщ мгжнародно визнаних до-кументiв. Наголошено на тому, що УкраТна, як правова, демократична, сощальна держава, яка впевненими кроками наближаеться до вступу в европейську спшьноту, будуе правосуддя в нашш держав! на основi загальновизнаних принципiв, що знайшли свое вщображення на рiвнi Основного Закону - Конституцн УкраТни, а також отримали по-дальшу реалпащю в законах, як регулюють дiяльнiсть судових оргашв. Констатовано, що принципи права, як i принципи судочинства висловлюючи цьш та завдання права, його найбшьш загальну сутшсть, абстрактну форму, будучи вщправним, ви\1дним еле-ментом - визначають правову реальшсть.

Ключовi слова: правосуддя, судочинство, принципи правосуддя, судова система, судова влада, верховенство права, законшсть, гуманiзм, розумнi строки.

Постановка проблеми. Наша держава, як правова, демократична та сощальна, вщповщно до ст. 3 Конституци Украши проголошуе, що "права i свободи людини та 1х гаранти визначають змют i спрямованiсть дiяльностi держави" [1]. Натомiсть, ст. 8 Основного Закону держави створюе

тдстави для гарантування безпосередньо на пiдставi Конституцп Укра!ни "звернення до суду для захисту конституцшних прав i свобод людини i громадянина ..." [1].

Натомiсть формування ефективно! судово! системи передбачае необхщшсть удосконалення нормативного регулювання рiзних сфер судоустрою та судочинства. Складнiсть виршення питань, що виникають при цьому обумовлена багатоаспектшстю ще! системи, яка проявляеться не лише на нащональному рiвнi, з огляду на европейський вибiр Укра!ни. При цьому рiзностороннiсть втиз-няно! судово! системи як i мiжнародних судових органiв, зокрема европейських, не мае призводити до рiзночитання стандарт правосуддя.

Аналiз дослщження проблеми. Проблематика функцiонування судово! системи в Укра!ш, !! реформування, узгодження стандартiв судочинства провiдних кра!н св^у з нацiональною системою правосуддя були предметом до^дження багатьох вчених-фахiвцiв рiзних галузей юридично! науки. Вказанi питання пiднiмались у працях В. Авер'янова, А. Борка, I. Бородша, Н. Бортник, Т. Гараси-мiва, I. Голосшченка, I. Жаровсько!, М. Кельмана, С. Ювалова, В. Ковальчука, I. Колiушка, В. Кол-пакова, В. Комарова, В. Кононенка, О. Корчинського, Т. Мартьяново!, Н. Онщенко, В. Онопенка,

B. Ортинського, О. Остапенка, В. Палдака, М. Пип'яка, П. Рабшовича, С. Сливки, Л. Сопшьника,

C. Фурси, С. Шевчука, В. Шеттька, I. Шруб та шших.

Водночас, варто пiдкреслити той факт, що намагання Укра!ни стати повноправним членом Свропейського Союзу вимагае проведення наукових розвiдок у цiй сферi з метою адаптацi! нацiо-нального законодавства до европейських вимог.

Мета статт - аналiз принципiв правосуддя в аспект можливостi !х використання в щентич-ному тлумаченнi на нащональному рiвнi та на рiвнi мiжнародних органiв, що здiйснюють функцп суду.

Виклад основного матерiалу. Загальш принципи права (низка яких належить, зокрема, до регулювання судово! дiяльностi) вiдповiдно до ст. 38 Статуту Мiжнародного суду [2] застосову-ються для вирiшення спорiв поряд з нормами мiжнародних договорiв. Загальнi принципи не лише сприяють унiфiкацi! права рiзних держав, але й виступають допомiжним iнструментом для подо-лання прогалин нормативно! основи.

Сдшсть принципiв правосуддя i системи нащональних судiв для тих мiжнародних оргашв, що здiйснюють функцi! правосуддя, може стати тдгрунтям вироблення загальних пiдходiв до здiйснення судово! дiяльностi, а також створення передумов для формування едино! ушфшовано! системи органiв, яю забезпечують судовi процедури щодо захисту прав особи, суспшьства, держави на нащональному i мiжнародному рiвнях.

Принципи права загалом, i принципи правосуддя зокрема, е результатом ршень чи визначень вщповщних владних або уповноважених ошб, а також iнститутiв. Виявлення певних закономiрнос-тей у ходi наукових дослiджень та !х подальша систематизацiя може бути основою для формування принцитв, якi надалi можуть отримати нормативне закрiплення. Нормативне закршлення системи принципiв сприяе забезпеченню шформованост всiх учасникiв правовiдносин та безпосередньо впливае на правосвщомють. Водночас, система принцитв надае певну допомогу та задае напрям розвитку правотворчостi.

Розглядаючи питання процесуально-правового режиму, Д. Давидов висловлюе тезу про те, що для його ефективносп "важливу роль вщтрають спецiалiзованi (процесуальнi) принципи, таю базовi положення, якi безпосередньо впливають на оптимальшсть кожного з видiв процесуальних режимiв" [3, с. 11]. З-помiж них дослiдник вирiзняе: "принцип поваги i дотримання прав особи; процесуально! рiвностi; об'ективностi; процесуально! економп; процесуально! справедливостi (вмо-тивованостi); гласносп; процесуально! вiдповiдальностi; здiйснення процесуально! дiяльностi; про-фесiоналiзму; незалежностi суддiв i посадових осiб, якi здiйснюють правозастосовну дiяльнiсть; безпосередностi тощо" [3, с. 11].

Варто наголосити, що загальна система принцитв призводить до стандартизацп пiдходiв (зокрема й за здшснення правосуддя). Натомiсть, для здiйснення правосуддя важливою функцiею системи принципiв е можливють !х застосування у разi прогалин у законодавствi. Водночас, зна-чення правосуддя насправдi досить складно переоцшити, адже судам вдаеться змшити право, не скасовуючи формально норми. Але будь-яке тлумачення норми можливе лише в рамках юнуючих принцитв права, й передуем - принцитв судочинства.

Принципи правосуддя закршлеш в укра!нському законодавствi. Так, Конституцiя Украши основними засадами судочинства визнае таю: "1) рiвнiсть усiх учасникiв судового процесу перед законом i судом; 2) забезпечення доведеносп вини; 3) змагальшсть сторiн та свобода в надант ними суду сво!х доказiв i у доведеннi перед судом !х переконливостi; 4) пiдтримання публiчного обвинувачення в судi прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласшсть судового процесу та його повне фшсування технiчними засобами; 7) розумш строки розгляду спра-ви судом; 8) забезпечення права на апеляцшний перегляд справи та у визначених законом випадках -на касацшне оскарження судового ршення; 9) обов'язковiсть судового рiшення" [1].

Доцшьно також звернути увагу на принципи (засади) судочинства, що мютяться в кодексах, як регулюють питання кримiнального, цивiльного та адмiнiстративного судочинства. Так, ст. 7 КПК Украши мютить загальт засади кримiнального провадження, з-помiж яких вагоме значення мають: "1) верховенство права; 2) законшсть; 3) рiвнiсть перед законом i судом; 4) повага до людсько! гiдностi; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторкантсть; 6) недоторкантсть житла чи iншого володшня особи; 7) таемниця спiлкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторкантсть права власносп; 10) презумпщя невинуватостi та забезпечення доведеносп вини; 11) свобода вщ самовикриття та право не свщчити проти близьких родичiв та члешв им'1; 12) заборона двiчi притягувати до кримшально! вiдповiдальностi за одне i те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов'язковють судових ршень; ...." [4].

Основш принципи цивiльного судочинства законодавець помютив у ст. 2 ЦПК Укра!ни, i за-рахував до них: "1) верховенство права; 2) повага до чесп i пдносп, рiвнiсть усiх учасникiв судового процесу перед законом та судом; 3) гласшсть i вщкритють судового процесу та його повне фшсу-вання техшчними засобами; 4) змагальшсть сторш; 5) диспозитивнiсть; 6) пропорщйшсть; 7) обов'язко-вiсть судового ршення; 8) забезпечення права на апеляцшний перегляд справи; 9) забезпечення права на касацшне оскарження судового ршення у випадках, встановлених законом; ..." [5].

Наймолодша галузь судочинства Украши - адмшютративне судочинство, побудоване на таких засадах як: "1) верховенство права; 2) рiвнiсть ушх учасниюв судового процесу перед законом i судом; 3) гласшсть i вщкритють судового процесу та його повне фшсування техшчними засобами; 4) змагальшсть сторш, диспозитившсть та офщшне з'ясування всiх обставин у справц 5) обов'язковiсть судового рiшення; 6) забезпечення права на апеляцшний перегляд справи; 7) забезпечення права на касацшне оскарження судового ршення у випадках, визначених законом; 8) розумшсть строюв розгляду справи судом; 9) неприпустимють зловживання процесуальними правами; 10) вщшкоду-вання судових витрат фiзичних та юридичних осiб, на користь яких ухвалене судове рiшення" [6].

Варто акцентувати увагу на принцит верховенства права, що е чи не найголовшшим консти-туцшним принципом. У цьому контекстi А. Баран висловлюе тезу про те, що "верховенство права -це система державного i суспшьного устрою, де права i свободи людини е найвищою цiннiстю, а 1х забезпечення стае прiоритетом держави, де сама влада перебувае пiд контролем закону, обмежуеть-ся правом, а саме право створюе таку систему правовщносин, за яко! максимально усуваються можливоси свавiлля чиновникiв, - людина може робити все, що законом не заборонено, а чиновники можуть робити тшьки те i так, що i як передбачено законом. Принцип верховенства права - це принцип головно природного права як сукупшсть щеальних, духовних i найвищою мiрою спра-ведливих понять про право" [7, с. 13-14].

Важливим е те, що принципи правосуддя отримали закршлення у мiжнародно-правових актах. Так, Загальна декларацiя прав людини проголошуе загальну рiвнiсть перед законом (ст. 7); принцип

гласности справедливости, незалежност та неупередженост суду (ст. 10); презумпщю невину-ватостi (ст. 11) [8].

Мiжнародний пакт про громадянськi та пол^ичш права людини та громадянина також закршлюе згаданi принципи (статп 9, 14) та доповнюе перелш принципом розумного строку судового розгляду (ст. 9) [9].

У 1985 рощ Оргашзащею Об'еднаних Нацш було прийнято Основнi принципи, що стосуються незалежностi судових органiв [10], а також Декларащя основних принцишв правосуддя для жертв злочинiв та зловживання владою [11], в яких також було вщображено деякi основи правосуддя.

Натомють, вказанi мiжнародно-правовi акти носять лише декларативний характер ^ на жаль, не мютять систематизованого перелшу принципiв правосуддя, хоча його необхщшсть е очевидною i, на нашу думку, вш мiг би бути таким: гумашзм; справедливiсть; законшсть; презумпцiя невину-ватостi; здiйснення правосуддя лише судом; незалежшсть суддiв; гласшсть; рiвноправнiсть; ро-зумний строк судочинства; право на оскарження.

Необхiдно зазначити, що щ принципи правосуддя певною мiрою знайшли свое вiдображення у статутах мiжнародних судових органiв ушверсального i регiонального характеру.

Зокрема, принцип гумашзму щодо вiдповiдальностi та пом'якшення покарання широко визна-ний i на мiжнародно-правовому рiвнi та знайшов вiдображення у низцi багатостороннiх мiжнарод-них договорiв, насамперед - у мiжнародних договорах про права людини, зокрема:

- у пункт 2 статп 11 Загально! декларацi! прав людини, ухвалено! резолюцiею ООН 10 груд-ня 1948 року [8];

- у пункт 1 статп 15 Мiжнародного пакту про громадянськ та полiтичнi права, ухваленого 16 грудня 1966 року [9];

- у пункт 1 статп 7 Свропейсько! конвенцп про захист прав людини та основних свобод вщ 4 листопада 1950 року [12];

- у статп 9 Американсько! конвенцп про права людини вщ 22 листопада 1969 року [13];

- у статп 49 Хартп Свропейського Союзу про основш права [14];

Отже, широке застосування та багаторазове закрiплення положень, що передбачають пом'якшення покарання або звiльнення вщ вiдповiдальностi у певних випадках, свщчить про визнання принципу гуманiзму у рiзних сферах правовiдносин, зокрема й у сферi правосуддя.

Принцип справедливостг також закршлений у низцi мiжнародно-правових документiв:

- у статтi 10 Загально! декларацп прав людини [8];

- у статп 14 Мiжнародного пакту про громадянськ та пол^ичш права [9];

- у статп 1 Статуту Оргашзацп Об'еднаних Нацш [2];

- у преамбул^ а також у пункт 1 статп 6 Свропейсько! конвенцi! захисту прав людини та основних свобод [12].

Принцип законностг закршлено у таких ушверсальних мiжнародних актах:

- у преамбулi та у пунктi 2 статп 11 Загально! декларацп прав людини, прийнято! резолющею ООН 10 грудня 1948 року [8];

- у пункп 1 статп 15, а також у статп 26 Мiжнародного пакту про громадянсью та пол^ичш права, прийнятому 16 грудня 1966 [9];

- у пункп 3 статп 36 Статуту Оргашзацп Об'еднаних Нацш [2];

- у статп 99 Женевсько! конвенцп про поводження з вшськовополоненими, прийнято! 12 серпня 1949 [15];

- у статп 65, а також статп 67 Женевсько! конвенцп про захист цившьного населення тд час вшни, прийнято! 12 серпня 1949 р. [16];

- у пункп 2 статп 60 Конвенцп про права дитини вщ 20 листопада 1989 р. [17];

О^м того, принцип законносп закршлено в ушх договорах про права людини, прийнятих у рамках регюнальних мiжнародних оргашзацш:

- у пункп 1 статп 6, а також пункп 1 статп 7 Свропейсько! конвенцп про захист прав людини та основних свобод вщ 4 листопада 1950 р. [12];

- статп 9 Американсько! конвенцп про права людини вщ 22 листопада 1969 р. [13];

- у пункт 2 статт 7 Африкансько! хартп прав людини та народiв 1981 р. [18];

- у статп 6 Арабсько1 хартп прав людини 1994 р. [19];

- у пункп 1 статп 49 Хартп Свропейського Союзу про основнi права [14];

Принцип презумпцИ невинуватостг закршлено у таких мiжнародно-правових актах:

- Мiжнародний пакт про громадянськi та пол^ичш права (стаття 14.2) [9];

- Загальна декларацiя прав людини (стаття 11.1) [8];

- Свропейська конвенщя про захист прав людини та основних свобод (стаття 6.2) [12];

- Африканська хартя про права людини та народiв (стаття 7) [18];

Принцип здШснення правосуддя лише судом також вщображено в основних мiжнародно-правових актах про права людини:

- Загальна декларащя прав людини (статп 8 та 10) [8];

- Мiжнародний пакт про громадянськ та пол^ичш права (стаття 2) [9];

- Свропейська конвенщя про захист прав людини та основних свобод (статп 6, 9.3, 9.4, 14) [12];

Отже, на сучасному еташ значна кшькють процесуальних закошв, конституцш рiзних держав,

а також мiжнародно-правових актiв про права людини закршили принцип здiйснення правосуддя лише законним судом.

Принципи незалежностг суддгв визнано та закршлено не лише нащональним законодавством бшьшосп сучасних держав, а й на мiжнародно-правовому рiвнi:

- у статтi 10 Загально1 декларацп прав людини [8];

- у статп 14 Мiжнародного пакту про громадянськ та пол^ичш права [9];

- у пункп 1 статп 6, а також у статп 21 Свропейсько1 конвенцп про захист прав людини та основних свобод [12];

- у статп 2 Статуту Мiжнародного суду ООН [2];

У мiжнародно-правових актах принцип гласностг вщображено так:

- Загальна декларащя прав людини (стаття 10) [8];

- Мiжнародний пакт про громадянськ та пол^ичш права (стаття 14) [9];

- Свропейська конвенщя про захист прав людини та основних свобод (пункт 1 статп 6; стаття 40) [12];

Необхщно тдкреслити, той факт, що визнання ргвностг прав ушх громадян незалежно вщ конкретних умов та обставин е значним досягненням нов^ньо1 юторп. До мiжнародно-правових докумешгв, що визнають рiвноправнiсть, насамперед належить Загальна декларацiя прав людини. Принцип рiвноправностi е суттю цього документа. У текст декларацп цей принцип мютиться у де-кшькох статтях (статтi 1; 2; 7; 10) [8].

Ще одним документом, який декларуе рiвнiсть прав, е Мiжнародний пакт про громадянськi та пол^ичш права, статтею 14 якого закршлено положення про те, що "вс особи рiвнi перед судами i трибуналами", а статтею 26 також закршлено принцип рiвностi перед законом [9].

Метою Свропейсько1 конвенцп про захист прав людини та основних свобод також е деклару-вання та гарантування забезпечення прав людини (стаття 14). Рiвноправнiсть у сферi правосуддя закршлюе пункт 1 статп 6 [12].

До значних мiжнародних договорiв, якi визнають рiвнiсть прав, належить також Статут ООН. Цей принцип мютиться у статтях 1.2, 13, 55 Статуту [2].

Принцип розумного строку судочинства закршлюють таю мiжнародно-правовi акти:

- Загальна декларащя прав людини (стаття 9) [8];

- Мiжнародний пакт про громадянсью та пол^ичш права (стаття 14.3) [9];

- Африканська харпя прав людини та народiв (стаття 7Л) [18];

- Свропейська конвенщя про захист прав людини та основних свобод (пункт 1 статп 6) [12].

Висновки. Пщсумовуючи викладене вище можемо констатувати, що Украша, як правова, демократична, сощальна держава, яка впевненими кроками наближаеться до вступу в европейську

спшьноту, будуе правосуддя в нашш державi на ochobî загальновизнаних принципiв, що знайшли свое вщображення на рiвнi Основного Закону - Конституци Украши, а також отримали подальшу реалiзацiю в законах, яю регулюють дiяльнiсть судових органiв.

Натомють варто зауважити, що загальновизнаного систематизованого перелшу принципiв правосуддя не наведено ш в теоретичних дослiдженнях, ш в нормативно-правових актах, однак, во-чевидь така потреба iснуе. Не зайвим було б здшснити систематизащю та унiфiкацiю принципiв i норм правосуддя i на нащональному, i на мiжнародному рiвнi.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. КонституцГя Украши. Прийнята Верховною Радою Украши 28 червня 1996 року. В1домост1 Верховно'1 Ради Украши. 1996. № 30. Ст. 141.

2. Статут Оргашзацп Об'еднаних Нацш i Статут Мiжнародного Суду. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_010?lang=uk#Text.

3. Давидов Д. О. Процесуально-правовий режим: теоретико-прикладш засади: автореф. дис. канд. юрид. наук; спещальшсть 12.00.01 - теорГя та ГсторГя держави i права; юторгя полггачних i правових учень. ЛьвГв: Нацiональний унiверситет "ЛьвГвська полггехшка", 2020. 21 с.

4. Кримшальний процесуальний кодекс Украши вiд 13 квиня 2012 року № 4651-VI. В1домост1 ВерховноïРади Укрсйни. 2013. № 9-10. № 11-12. № 13. Ст. 88.

5. Цившьний процесуальний кодекс Украши ввд 18 березня 2004 року № 1618-IV. В1домост1 Верховно1 Ради Укрални. 2004. № 40-41, 42. Ст. 492.

6. Кодекс адмшстративного судочинства Украши вщ 6 липня 2005 року № 2747-IV. В1домост1 Верховно1 Ради Укрални. 2005. № 35-36, № 37. Ст. 446.

7. Баран А. В. Меж1 буття i дд позитивного права: теоретико-правовий аспект: автореф. дис. канд. юрид. наук; спещальшсть 12.00.01 - теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полггачних i правових учень. Львiв: Нацюнальний утверситет "ЛьвГвська полггехшка", 2020. 20 с.

8. Загальна декларащя прав людини. Ухвалена резолющею ООН 10 грудня 1948 року. URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/the-universal-declaration-of-human-rights-full-version.

9. МГжнародний пакт про громадянсьш та полггачш права. Ухвалено 16 грудня 1966 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text.

10. Основш принципи незалежносп судових органiв. Схваленi резолюциями 40/32 та 40/146 Генерально! Асамбле! вГд 29 листопада та 13 грудня 1985 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_201#Text.

11. Декларацiя основних принцишв правосуддя для жертв злочишв та зловживання владою. Прийнята резолющею 40/34 Генерально! Асамбле! вГд 29 листопада 1985 року. URL: https://khpg.org/1080460475.

12. Свропейсько! конвенцп про захист прав людини та основних свобод вГд 4 листопада 1950 року. URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/the-european-convention-on-human-rights-and-its-protocols.

13. Американская Конвенция о правах человека. Принята Межамериканской конференцией по правам человека 22 ноября 1969 г. в Сан-Хосе. Вступила в силу 18 июля 1978 г. URL: http://hrlibrary.umn.edu/ russian/instree/Rzoas3 con. html.

14. ХартГя основних прав Свропейського Союзу : [пер. А. Пендак] // Нщцький договГр та розширення Свропейського Союзу. К., 2001. 124 с.

15. Женевська конвенцГя про поводження з вшськовополоненими. Прийнята 12 серпня 1949. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text.

16. Женевська конвенцГя про захист цивГльного населення шд час вшни. Прийнята 12 серпня 1949 р. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU49006?ed=1949_08_12.

17. КонвенцГя про права дитини вГд 20 листопада 1989 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_021#Text.

18. Африканська хартГя прав людини та народГв. Прийнята в 1981 р. Асамблеею глав держав та урядГв Оргашзацп Африкансько! СдностГ (ОАС) i набула чинносп 1986 р. шсля iï ратифГкацп державами-членами. URL: https://vue.gov.ua/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C% D0%BA%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0% B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B E%D0%B4%D1%96%D0%B2 1981.

19. Арабська харпя прав людини 1994 р. URL: https://www.wiki.uk-ua.nina.az/%D0%90%D1%80% D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%8 F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8.html.

REFERENCES

1. Konstytutsiia Ukrainy. [Constitution of Ukraine] Pryiniata Verkhovnoiu Radoiu Ukrainy 28 chervnia 1996 roku. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1996. No. 30. St. 141.

2. Statut Orhanizatsii Obiednanykh Natsii i Statut Mizhnarodnoho Sudu. [The Charter of the United Nations and the Charter of the International Court of Justice]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_010?lang=uk#Text.

3. Davydov D. O. Protsesualno-pravovyi rezhym: teoretyko-prykladni zasady. [Procedural-legal regime: theoretical and applied principles]: avtoref. dys. kand. yuryd. nauk; spetsialnist 12.00.01 - teoriia ta istoriia derzhavy i prava; istoriia politychnykh i pravovykh uchen. Lviv: Natsionalnyi universytet "Lvivska politekhnika", 2020. 21 s.

4. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy. [Criminal Procedure Code of Ukraine]. URL: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651.

5. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Civil Procedure Code of Ukraine] vid 18 bereznia 2004 roku No. 1618-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2004. No. 40-41, 42. St. 492.

6. Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrainy. [Code of Administrative Procedure of Ukraine] vid 6 lypnia 2005 roku No. 2747-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2005. No. 35-36, No. 37. St. 446.

7. Baran A. V. Mezhi buttia i dii pozytyvnoho prava: teoretyko-pravovyi aspekt. [Limits of existence and action of positive law: theoretical and legal aspect]: avtoref. dys. kand. yuryd. nauk; spetsialnist 12.00.01 - teoriia ta istoriia derzhavy i prava; istoriia politychnykh i pravovykh uchen. Lviv: Natsionalnyi universytet "Lvivska politekhnika", 2020. 20 s.

8. Zahalna deklaratsiia prav liudyny. [Universal Declaration of Human Rights]. Ukhvalena rezoliutsiieiu OON 10 hrudnia 1948 roku. URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/the-universal-declaration-of-human-rights-full-version.

9. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski ta politychni prava. [International Covenant on Civil and Political Rights]. Ukhvaleno 16 hrudnia 1966 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text.

10. Osnovni pryntsypy nezalezhnosti sudovykh orhaniv. [Basic principles of judicial independence]. Skhvaleni rezoliutsiiamy 40/32 ta 40/146 Heneralnoi Asamblei vid 29 lystopada ta 13 hrudnia 1985 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_201#Text.

11. Deklaratsiia osnovnykh pryntsypiv pravosuddia dlia zhertv zlochyniv ta zlovzhyvannia vladoiu. [Declaration of Basic Principles of Justice for Victims of Crime and Abuse of Power]. Pryiniata rezoliutsiieiu 40/34 Heneralnoi Asamblei vid 29 lystopada 1985 roku. URL: https://khpg.org/1080460475.

12. Ievropeiskoi konventsii pro zakhystprav liudyny ta osnovnykh svobod. [European Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms], vid 4 lystopada 1950 roku URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/the-european-convention-on-human-rights-and-its-protocols.

13. Amerykanskaia Konventsyia o pravakh cheloveka. [American Convention on Human Rights]. Pryniata Mezhamerykanskoi konferentsyei po pravam cheloveka 22 noiabria 1969 h. v San-Khose. Vstupyla v sylu 18 yiulia 1978 h. URL: http://hrlibrary.umn.edu/russian/instree/Rzoas3con.html.

14. Khartiia osnovnykh prav Yevropeiskoho Soiuzu. [Charter of Fundamental Rights of the European Union. Treaty of Nice and expansion of the European Union] : [per. A. Pendak] // Nitstskyi dohovir ta rozshyrennia Yevropeiskoho Soiuzu. K., 2001. 124 s.

15. Zhenevska konventsiia pro povodzhennia z viiskovopolonenymy [Geneva Convention on the Treatment of Prisoners of War]. Pryiniata 12 serpnia 1949. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text.

16. Zhenevska konventsiia pro zakhyst tsyvilnoho naselennia pid chas viiny. [Geneva Convention on the Protection of the Civilian Population in Time of War]. Pryiniata 12 serpnia 1949 r. URL: https://ips.ligazakon.net/ document/MU49006?ed= 1949_08_12.

17. Konventsiia pro prava dytyny. [Convention on the Rights of the Child] vid 20 lystopada 1989 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.

18. Afrykanska khartiia prav liudyny ta narodiv. [African Charter on Human and Peoples' Rights]. Pryiniata v 1981 r. Asambleieiu hlav derzhav ta uriadiv Orhanizatsii Afrykanskoi Yednosti (OAIe) i nabula chynnosti 1986 r. pislia yii ratyfikatsii derzhavamy-chlenamy. URL: https://vue.gov.ua/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0

%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96 %D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_% D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2_1981.

19. Arabska khartiia prav liudyny. [Arab Charter of Human Rights]. 1994 r. URL: https://www.wiki.uk-ua.nina.az/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1 %80%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8 %D0%BD%D0%B8.html.

Дата надходження: 13.09.2022р.

Yaryna Bohiv

Lviv Polytechnic National University, Professor of the Department of Theory and Philosophy Law, Constitutional and International Law of the Educational-Scientific Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education,

Doctor of Law, Professor ORCID: 0000-0001-5819-2023 yaryna.s.bohiv@lpnu.ua

PRINCIPLES OF JUSTICE AS THE BASIS OF THE FUNCTIONING OF THE COURT SYSTEM

The article analyzes the principles of justice as the basis for the functioning of the judicial system. It is noted that in recent years there has been increased scientific interest in the guarantees of the realization of everyone's constitutional right to judicial protection, as well as the theoretical bases and principles (fundamentals) of the administration of justice. It is emphasized that the constitutional model of state power, which is carried out on the basis of the division of independent bodies of legislative, executive and judicial power, caused new incentives for the development of the Ukrainian court in the general system of state authorities.

It is emphasized that the level of trust of the population in the authorities is determined by many factors, in particular, the effectiveness of the protection of the rights and freedoms of a person and a citizen by judicial bodies. It is indicated that Ukraine has already taken certain steps to form an effective justice system, including defining the concept of judicial power and reforming the judicial system. Emphasis is placed on the fundamental change in the status of the court as a result of strengthening its autonomy and independence, which led to the need to create new forms of the judicial system and judicial procedure based on universally recognized principles of justice. The theoretical foundations, content and nature of these principles are revealed in relation to their impact on judicial activity.

Some aspects related to the international consolidation of generally recognized principles of the activity of judicial bodies in a number of internationally recognized documents are considered. It was emphasized that Ukraine, as a legal, democratic, social state, which is steadily approaching the accession to the European community, builds justice in our state on the basis of universally recognized principles, which were reflected at the level of the Basic Law - the Constitution of Ukraine, and also received further implementation in the laws that regulate the activities of judicial bodies. It has been established that the principles of law, as well as the principles of judicial procedure, expressing the goals and objectives of law, its most general essence, abstract form, being the starting point, the starting element, determine the legal reality.

Key words: justice, judiciary, principles of justice, judicial system, judicial power, rule of law, legality, humanism, reasonable terms.