CC BY
28
3. Ведмщь М.М. Попередне поновлення в люостанах свiжих дiбров Лiвобережноl Укра-1ни / М.М. Ведмiдь, А.М. Жежкун, С.1. Познякова, В.А. Лук'янець // Лгавництво i агролюоме-лiорацiя. - Харгав, 2008. - Вип. 112. - С. 48-56.
4. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований : монография / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 386 с.
5. Гордиенко М.И. Методические указания по изучению и исследованию лесных культур / М.И. Гордиенко. - К. : Изд-во УСХА, 1979. - 92 с.
6. Жуков А.Б. Дубравы УССР и способы их восстановления / А.Б. Жуков. - М.-Л. : Гос-лесбумиздат, 1949. - Т. I: Дубравы СССР. - 1949. - 352 с.
7. Молчанов А.А. Дубравы лесостепи в биогеоценологическом отношении / А.А. Молчанов. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - 374 с.
8. Морозов Г.Ф. Отрывочные заметки из лекций по общему лесоводству. К вопросу о возобновлении дубрав / Г.Ф. Морозов // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1918. - Т. XLVIII - Вып. 9-10. - С. 383. - 392.
9. ОбГрунтування доцшьност створення люових культур. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.refine.org.ua/pageid-1197-1 .html
Куприна Н.П., Бойко С.В., Лукьянец В.А. Влияние агротехнических уходов на состояние и рост культур дуба
Проанализированы состояние и динамика культур дуба на протяжении 10-летнего периода в оптимальных условиях местопроизрастания. Лесные культуры отличались значительно лучшим ростом и санитарным состоянием на площади, где агротехнические уходы проводились своевременно и в полном объёме.
Ключевые слова: лесные культуры дуба, состояние лесных культур, агротехнические уходы.
KuprinaN.P., Boiko S.V., Lukyanets VA. Influence of agricultural treatments on state and growth of English Oaks plantations.
The state and dynamics of English Oaks plantation during 10-years period in the optimal habitat conditions were analyzed. Plantation had considerably better growth and sanitary condition at the plot where agrotechnical treatments were carried out timely and in full.
Keyworlds: English Oaks plantations, state of plantations, agricultural treatments.
УДК 712.4; 711.1 Асист. М.1. Ладнюк - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАННЯ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ САДИБ У Р1ВНИНН1Й I Г1РСЬК1Й М1СЦЕВОСТЯХ
Описано основш принципи створення садиб у прськш та рiвниннiй мюцевос-тях з урахуванням особливостей рельефу i формуванням садово-паркових компози-щй.
Ключовг слова: садиба, рельеф, ^мат, садово-паркова композищя.
Вступ. Упродовж багатьох втв творщ сад1в 1 парюв дотримувалися закошв 1 правил, як шдказувала ш сама природа. У садах сконцентрувалися, злилися воедино архитектура 1 живопис, поез1я 1 музика, але закони ландшаф-тно! побудови виявилися щонайближче до закошв побудови простору, тобто до закошв архггектури. Тому ми говоримо про мистецтво оргашзацп навко-лишнього простору засобами природного ландшафту як про ландшафтну архитектуру саду [5].
Природний ландшафт формуе основш компоненти, що тюно взаемо-зв'язаш: кл1мат, Грунт, вода, рослиншсть[2].
У межах заходу Укра1ни доводиться працювати у двох типах лан-дшафтiв: рiвнинних i гiрських (рис. 1).
В Д
Рис. 1. Форми рельефу: а - плоский; б - хвилястий; в - пагорбовий; г - горбистий; д - гористий [1]
Програма та методи дослщження. Програмою дослщжень передба-чалося обстеження юнуючих присадибних декоративних садiв заходу Украши з метою виявлення особливостей 1х планування у рiвнинних та гористих мiсцевостях. Методи дослщження: iконографiчш, швентаризацшш, Грунтоз-навч^ фиоценолопчш, фенологiчнi.
Садиби р1внинно1 м1сцевост1. Характерною особливютю рiвнинних ландшафтiв е чергування височинних, схилових, низинних i долинних при-родних комплекшв, наявнiсть рiзних за генезисом типiв i форм рельефу, зба-лансованiсть температури повиря i вологозабезпечення.
Рiвна поверхня присадибно! дiлянки дае можливiсть створити спроще-нi садово-парковi композицп. Водночас дшянки з вираженою нерiвною формою рельефу е багатофункцюнальними i мають пластичнi можливосп, чого бракуе рiвнiй площинi. Природнi перепади рiвнiв поверхш завжди вносять динамiку в дизайн саду та якусь цiкаву штригу в його загальну композицiю. Крутий рельеф дшянки дае змогу, за потреби, вирiшувати проблеми, пов'яза-ш зi складною гiдрологiчною або геолопчною ситуацiею на дiлянцi. Великi та част перепади рельефу територп перешкоджають здiйсненню дизайнерсь-ких рiшень, позбавляють саду комфортностi й гармони. Таким занадто вира-женим природним нерiвностям теж доводиться надавати виразнiший вигляд.
Уш згаданi ландшафти пiддаються змшам юнуючо! поверхнi та ство-ренню штучного рельефу. Створення такого рельефу е прийомом не новим, але таким, що потребуе творчого тдходу. Гармоншно вписати "гори i каньйони" в рiвну площину вдаеться далеко не кожному. Вертикальш переп-ланування дiлянки виявляються вдалими, коли ландшафтний архiтектор не виходить за межi природного перепаду висот.
Розглянемо два варiанти дослiджуваних нами дiлянок: перший - з на-явнiстю природного ландшафту (зниження, перепади висот, водш об'екти), другий - рiвнинний проспр, без iстотних рельефних перепадiв.
Природний рельеф. На горбистому рельeфi створений сад у селi Да-видiв, що на Львiвщинi. 1снуючий рельеф став основою плановано! загально! концепцп садиби (рис. 2).
Достатньо великий проспр дшянки дав можливiсть створити садово-парковi композицп, розмiстити малi архггектурш форми, квiтковi клумби i мавританський газон. Регулярно-пейзажний стиль пiдкреслений компози-цiйними лiнiями планування дорiжок i клумб. На атракцiйнiсть композицп впливае рослиннють, колiр i фактура матерiалiв.
Поверхня дiлянки мае незначнi пагорби, яю використано для створен-ня альпшських гiрок та терасовано! парадно! клумби. Плавш переходи з декоративного саду у вщпочинкову зону створюють враження цiлiсного ансамблю. На найбшьшому пагорбi сформований штучний водоспад, як головний композицiйний елемент.
Рис. 2: а - генплан с Давидiв; б - водоспад; в - альпшська гiрка
Максимальне збереження природного ландшафту чи юнуючих зеле-них насаджень не тшьки позитивно впливае на водно-повиряний режим Грунтового прошарку, але i дае змогу оригiнально вирiшити благоустрiй те-риторп, додати !й художню виразшсть.
Штучний рельеф. Прибудинкова територiя (0,32 га) в смт Брюховичi була у занедбаному станi, заболоченiсть i забур'яненiсть яко! були перешкодою для !! впорядкування. Невiдкладним завданням стало водовщведення i усунення бур'яшв з допомогою гербiцидiв. Рiвнинна дшянка потребувала
створення штучного рельефу, яке здшснювалося шляхом створення тдви-щень (рис. 3).
Рис. 3: а - генеральний план смт Брюховичц б-в - вхiдна зона територи
Загальне планування саду здшснено в регулярному сгат, ритмiчностi якому додають рiзнорiвневi терасованi клумби з вiдповiдним асортиментом квiтiв у поеднанш з вiчнозеленими та листяними декоративними рослинами.
Кожна функщональна зона саду шмейного вiдпочинку мае свое приз-начення i стильове оформлення. Парадна зона тдкреслена рабаткою з вiчно-зелених рослин iз вкраплениям квтв. Центральною окрасою саду виступае голуба ялина в доповненнi з листяними та хвойними рослинами, яю мають яскраве забарвлення листкiв та квтв. Кожна композищя саду добре огля-даеться з вщкрито! тераси та альтанки, Продумане спiввiдношення мiж рос-линнiстю i площиною. Основне обрамлення територп створюють хвойнi та листяш дерева i чагарники рiзноl величини. Доповнюють композицп квiти з рiзним термiном цвiтiння.
Запропонований проект присадибно! дiлянки задовольняе потреби вшх членiв им'!, якi розташовують у саду ^овий майданчик, альтанку з мангалом, газоном для проведення активного i тихого вщпочинку, теплицю з го-
родом, сад плодових i декоративних рослин. Проект садиби в с. Союльники створено в пейзажному стилi (рис. 4). Планування велося методом терасуван-ня, використовуючи пiдпiрнi стiнки та легю схили, що пiдкреслюють пластику поверхш газону.
Рис. 4: а - генплан с Сокольники; б-в - терасована клумба
Садиби в гористш мкцевостг Особливi умови озеленення появля-ються пiд час проектування на схилах з рiзким перепадом рельефу. Безсум-нiвно, ухил поверхш - одна з найважливших деталей, яю потрiбно врахову-вати тд час планування дiлянки.
Пiд час планування саду на схилi використовують пейзажний стиль, який пiдкреслюють рокарп i альшнарп, водоспади i струмки.
У запроектованому саду в Яремче (Карпати) використано регулярне планування (рис. 5). Пдабрано вiдповiднi матерiали для влаштування пiдпiр-них стiнок, яю створюють суворий вигляд прямими лшями. Вiдрiзняеться одна вiд одно! висотою i рiзноманiтнiстю стилiв. Крiм цього, перепади висо-ти та терасування використано i для зонування саду: скажiмо, на верхньому рiвнi розташований будинок, на середньому - майданчик iз фонтаном, на
нижньому - пейзажна частина i зона вщпочинку. Цi рiшення - данина гга-лiйському регулярному стилю.
Для плодового саду вибрано достатньо високе i сонячне мiсце, захи-щене вщ швшчного в1тру.
¡снуючий рельеф
Рис. 5: а - схема кнуючого i проектуючого рельефу; б-в - терасоваш клумби
Висновки. Щд час дослщження садиб у рiвниннiй i гiрськiй мюцевос-тях виявлеш особливостi !х планування, при яких враховувалися клiматичнi та rрунтовi умови, мюце розташування та iснуючий рельеф.
Планування дшянок виконували з допомогою зшмання, перемiщення, пiдсипання i ущшьнення Грунту.
Садово-паркове композицiйне проектування шдпорядковуеться де-кiльком загальним принципам. Насамперед враховано постшш фактори, що впливають на систему зелених насаджень - ктмат мюцевосп, рельеф дшян-ки, навколишне середовище. Принцип декоративностi або естетично! сполу-
ченост рослин заснований на noKa3i найбiльш яскравих i типових рис дерев, чагарниюв, трав i kbîtîb. Пiдбiр асортименту формувався на основi ïx вщпо-вiдностi за розмiром, формою, фактурою i кольором. Задумуючи будь-яку композищю, важливо пам'ятати, що не тшьки окремi мiсця озелененоï дшян-ки, але i весь сад повинен справляти враження врiвноваженостi та гармони.
Л1тература
1. Кучерявый В.А. Зеленая зона города / В.А. Кучерявый. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.
2. Сычева А.В. Основы ландшафтной архитектуры / А.В. Сычева. - Минск : Изд-во "Парадокс", 2002. - 88 с.
3. Бэтстоун К. Дизайн сада. Профессиональный подход / К. Бэтстоун. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 2006. - 135 с.
4. Ефимов А.В.Дизайн архитектурной среды / А.В. Ефимов и др. - М. : Изд-во "Архи-тектура-С", 2005. - 504 с.
5. Ньюбери Тим. Библия садового дизайна / Тим. Ньюбери. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 2005. - 256 с.
6. Холявко В. Дендрология и основы зеленого строительства : учебн. пособ. / В. Холяв-ко, Д. Глоба-Михайленко. - Изд. 2-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1976 г. 238 стр.
Ладнюк М.И. Принципы планировки и озеленения усадеб в равнинной и горной местностях
Описаны основные принципы создания усадеб в горной и равнинной местностях с учетом особенностей рельефа и формированием садово-парковых композиций.
Ключевые слова: усадьба, рельеф, климат, садово-парковые композиции.
Ladnuyk M.I. Farmsteads planning and planting principles of greenery in flat and mountain localities
Are described basic principles of creation of farmsteads in mountain and flat localities considering the features of relief; forming compositions of gardens and parks.
Keywords: farmstead, relief, climate, gardens and parks composition.
УДК504.064.36:574 Доц. М.М. Миленька, канд. бюл. наук;
аспгр. Н.В. Довганич - Прикарпатський НУ гм. Василя Стефаника
БЮГНДИКАЦГЙНА I ФГГОМЕЛЮРАТИВНА РОЛЬ ДЕРЕВНО1 РОСЛИННОСТ1 В УРБОТЕХНОГЕННИХ ЕКОСИСТЕМАХ
Дослщжено видовi особливост металоакумулюючо! здатност деревних рослин в умовах рiзнофункцiональних локальних екотошв Бурштинсько! урботехногенно! екосистеми. Проаналiзовано перспектившсть застосування деревних рослин як ф™-мелюранпв i бюшдикатс^в металiчного забруднення середовища.
Ключовг слова: урботехногенна екосистема, ф^омелюращя, бюшдикащя, де-ревш рослини, важга метали.
Вступ. Одшею з найбшьш характерних рис сучасносп е стр1мкий роз-виток урбашзацшних процешв, який супроводжуеться техногенною тран-сформащею довюлля. Це призводить до деградацп природних екосистем та формування особливого урботехногенного середовища з комплексом специ-ф1чних еколопчних чинниюв [1]. Екосистемам, яю перебувають у зош активного урбо- 1 техногенезу, характерна максимальна антропогенна змша абь
