CC BY
41
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 635.9:92:712:922+926 (477.4) Доц. Л.П. 1щук, канд. бюл. наук -
Бтоцертвський нацюнальшй аграрний умверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЕКТУВАННЯ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ВОДОЙМ У МАЛИХ САДАХ
Подано практичш рекомендаци щодо проектування i озеленення струмка, фонтану, болота, водоспаду, каскаду i традицiйних водойм у малому саду. Запропонова-но асортимент водних i прибережно-водних квггково-декоративних рослин для ство-рення композицш безперервного квiтування, коротко розглянуто агротехшку 1'хнього вирощування.
Ключов1 слова: проектування, озеленення, струмок, фонтан, болото, водоспад, каскад, водойма.
Пщ час проектування малих сад1в дедаш бiльшоi популярност набу-вають водш споруди. Вони пiдтримують мiкроклiмат саду, шдвишуючи у спекотнi днi волопсть повiтря. Безумовно, що одним iз кращих способiв впо-рядковування простору в саду е влаштування декоративноi водойми. Водна поверхня не лише створюе рамку для сприйняття навколишнього саду, але i пiдсилюе ефект вщдзеркалення навколишнього свiту у водь
Пщ час технiчного облаштування водних споруд керувалися рекомен-дацiями З.Я. Школаевсь^' [3] та О.В. Школаевського [4], а пiд час прийняття композицiйних рiшень квiтково-декоративного оформлення водойм методикою Н.П. Голуб [2]. Асортимент рослин добирали, враховуючи iхнi бюеколо-гiчнi особливостi за рекомендащями, в. Аксьонова, Н. Аксьонова [1].
Проектуючи водойму, обов'язково потрiбно враховувати навколишнш ландшафт малого саду з його обмеженим простором. Водойми створюють додатковий об'ем садово-парковим територiям. Струмки, ставки упорядкову-ють простiр i формують цiлiсну зовнiшнiсть саду. У садово-парковому будiв-ництвi видiляють таю основш види водних композицiй: ставок, струмок, фонтан, болото, водопад i каскад.
Найбшьш популярним типом водноi композицii е ставок - обмежений об'ем води, населений специфiчною рослиншстю i водними тваринами. Не треба плутати ставок iз басейном, у якому вщсутш живi органiзми. Для оформлення ландшаф^в iснуе декшька типiв ставкiв - геометричнi, притднят^ наближенi до природних.
Геометричнi водойми мають правильну геометричну форму тому 1'х доцiльнiше розмiшувати бiля будiвель i майданчикiв, якi пiдкреслять 1'х прямi лiнii. По краю таку водойму обкантовують плоскими штучними або природ-ними каменями. Припiднятi водойми е рiзновидом геометричних, однак вони простiшi у будiвництвi, оскiльки !хне положення над рiвнем грунту усувае необхщшсть копати котлован, вiдвозити вийнятий грунт i полегшуе догляд за ними. Для водойм, наближених до природних, характеры плавш обриси до-вiльноi форми, по контуру зазвичай засаджують специфiчною болотяною
рослиннiстю, мають пологий спуск пiд воду, вистелений галькою або булиж-никами. Таю ставки розмщують у глибинi саду або бшя краю газону.
Близьке залягання грунтових вод робить проект водойми функщ-
ональним рiшенням. Ставки бувають такими, що сполучаються з грунтовими
водами i не сполучаються з ними. Вони можуть бути водозбiрниками дощо-
вих i талих вод, оберiгаючи грунт вiд заболочування. Основною вадою штуч-
них водойм е мцвiтiнням води, яке вщбуваеться за високо! температури влiтку
внаслщок розвитку одноклiтинних водоростей. Оптимальнi розмiри водойми 2 .
з площею 3,5 м i глибиною 0,5-0,7 м дають змогу уникнути цього негативного явища природним шляхом. Для експлуатацп менших водойм необхщно ку-пувати засоби для очищення води, найефективнiшi серед яких фшьтри на ос-новi ультрафiолетових ламп.
Друге негативне явище штучних водойм - позеленшня води, спричи-нене тими ж одноклггинними водоростями. Це явище характерне для малих водойм, як легко прогрiваються i позбавлеш водно! рослинностi. Ефектив-ним ршенням проблеми е висадження рослин з плаваючим листям, яке зак-ривае поверхню води, а також рослин-оксигенаторiв, як збагачують воду киснем. Дiя останнiх базуеться на конкуренцп з водоростями за мшеральш солi та вуглекислий газ, розчинеш у водь Проте рано навесш, коли ще немае водно! рослинностi, доводиться користуватися так званими альгицидами, якi вибiрково знищують водоростi. Однак варто пам'ятати, що цi препарати шкiдливi для здоров'я людини i мешканцiв ставка, тому можуть використову-ватися тшьки в крайнiх випадках. Найчастiше серед рослин-оксигенераторiв у водоймi культивують Ceratophyllum demersum L., Myriophyllum spicatum L., Myriophyllum proserpinacoides DC., Elodea canadensis Michx.
Оригшальний прийом оформлення дшянки, що застосовуеться спшь-но iз ставком для посилення природностi композицп е болото. Воно утворюе перехщну зону мiж власне ставком i газоном або лужком. Пiд час проекту-вання водних об,ектiв потрiбно враховувати функцiональне призначення водойми i на основi цього розробляти !! стиль. Водойма може виглядати як спо-кiйна нерухома гладь або як дзюркотливi струменi маленького полчка водос-паду, каскаду чи фонтану. Вона може бути призначена для висадження вод-них рослин, купання чи для розведення риби або просто як елемент ландшаф-тно! композицп.
Якщо планування водойми здшснюеться в межах ландшафтного про-ектування дшянки, то !! стиль виробляють разом iз концепщею всього саду. Часто споруджують водойму на вже освоенш дшянщ. Перед цим необхiдно уважно оглянути територш, визначити точки якнайкращого сприйняття майбутньо! водойми. При цьому потрiбно врахувати фактуру i тшр матерi-алiв, ранiше використаних в оформленш дiлянки, а також рослини, розташо-ванi бiля майбутньо! водойми.
Шсля визначення мiсця розташування, форми i стилю водойми, треба ч^ко уявити, як змiниться дiлянка саду. На цьому етат остаточно шдбира-ють рослини для оформлення водойми i розробляють креслення та схеми, потрiбнi для виконання робiт. Це насамперед розплановане креслення водойми, профшь чашi водойми з висотними вщзначками, конструктивнi вузли
прокладки необхщних комунiкацiй, схема пiдготовки основи i укладання пд-роiзоляцiйного шару. Проектування водойми завершуеться розрахунком o6'eMÏB використовуваних матерiалiв i складанням кошторису.
Найпростше встановити водойму i3 жорстко! гiдроiзоляцiï. Жорстка форма для штучних водойм - це мютюсть i3 пластмаси або скловолокна, яка може бути рiзних розмiрiв i контурiв. На сьогодш вибiр готових пластмасо-вих форм досить великий. Вони мають достатню мiцнiсть, вiдносно невисоку щну i легкi в установцi. Для цього потрiбно встановити корпус на вибране мюце i уздовж верхнього краю вертикально поставити рейки з штервалом приблизно швметра. Потiм прокладаемо навколо рейок мотузок або садовий шланг i на землi виходить контур водойми. Викопуемо яму на потрiбну гли-бину i надаемо ш форми корпусу. Необхiдно викопати яму, вiдповiдно до рельефу мюткост^ щоб вона була поставлена якомога точшше з мшмальни-ми зазорами. Шсля того, як котлован буде готовий, встановлюемо в нього емюсть перевiряючи i коректуючи ïï горизонтальне розмiщення. Помалу за-повнюючи форму водою, забиваемо шском порожнечi мiж нею i стiнками ями, з кожним шдсипанням контролюемо рiвень установки. Шсля наповнен-ня мiсткостi, об'ем води забезпечить ïï стiйкiсть. Оформляемо водойму зпдно з розробленим проектом, декоративними матерiалами i рослинами та доливаемо воду до потрiбного рiвня.
Для проектування водойм iз гнучкоï гiдроiзоляцiï використовують по-лiвiнiлхлоридну i бутилкаучукову плiвку. Перший варiант дешевший, але, застосовуючи каучукову плiвку, можна продовжити термiн служби водойми. Пшвки обох видiв, зазвичай, чорного або темно-коричневого кольору i мають висок споживчi характеристики. Вони мщш та довговiчнi. Наявнiсть рiзноï за товщиною плiвки дае можливiсть застосовувати ïï для облаштування водойм будь-я^ площi й об'ему.
Перед початком робгг намiчаемо контури майбутньоï водойми згiдно з розробленим проектом, мотузком або садовим шлангом. Викопуючи яму, орiентуемося на проектш висотш вiдзначки. Необхiдно переконатися, що краï водойми вирiвняно. Внаслiдок виходить котлован, в якому вгадуються контури i профшь водойми. Ретельно видаливши камеш, корiння та iншi гос-трi предмети, вистилаемо чашу водойми спещальним захисним матерiалом i поверх нього укладаемо плiвку. Пiсля того, як плiвку буде укладено, ставок наповнюють водою i можна приступати до декоративного оформлення. Це найскладшша частина роботи, яка потребуе певноï шдготовки, художнього смаку i тертння.
Струмок повинен мати звивисте русло з нешироким потоком води, наближене до природних аналопв. На рiвнiй горизонтальны поверхнi зазвичай влаштовують потш рiвнинного типу з дуже звивистим руслом, яке проби-ваеться ^зь вологолюбну рослиннiсть. На дiлянцi з ухилом закладають гiрський струмок iз кам'янистим ложем, спадаючого каскадом iз невеликих уступiв, який перериваеться тихими затонами. Ефективний прийомом набли-ження до природних аналопв - змша ухилiв на шляху руху струмка. Але при цьому варто пам'ятати - чим крутший ухил, тим вужче русло i навпаки. Струмок бере початок iз джерела, але можна спроектувати джерело в чисто-
му вигляд^ за умови вщведення води, що збираеться. Оформлення його дуже рiзноманiтне, починаючи вiд кам'яних скульптур i масок, з витiкаючими з них струменями, до круглих викладених булижниками майданчиюв з джере-лами, що пробиваються в центрь
В основi будiвництва струмка лежить такий принцип: насос перекачуе воду iз ставка - резервуару - до найвищо! точки, де розташований витiк струмка, i звiдти вода, пiдкоряючись закону тяжiння, знову стiкае у ставок. Технолопя влаштування струмка багато в чому схожа з принципами побудо-ви ставка. Рiзниця лише в тому, що берегам водойми шд час будiвництва пот-рiбно надати горизонтального положення, а тд час влаштування струмка не-обхiдний ухил його русла. Шсля розмiтки русла струмка викопуемо його ложе, дотримуючись проектних вщзначок. Пiсля того, як основна частка грунту вибрана, шдсипаемо на дно транше! шсок i остаточно формуемо профiль русла. За допомогою рiвня постшно контролюемо ухил. Видаливши всi гострi предмети i постеливши захисний матерiал, укладаемо плiвку. Правильно ук-ладена плiвка i складки на нш повиннi напрямляти воду точно по руслу. Шд час оформлення русла варто пам'ятати, що невелик звуження, утвореш каме-нями, порушують рiвномiрний перебiг води, що дасть змогу струмку вигля-дати природнiше.
Ефектним прийомом оформлення д^нки е фонтан iз вертикальними потоками води, що рiзняться силою натиску, формою струменя, способом ру-ху, а в темний час доби - i свггловим рiшенням. Сучасний фонтан - складна пдротехшчна споруда, яка потребуе для свого облаштування фахових шженер-них знань i точних гiдродинамiчних розрахункiв. На змiну традицiйним статич-ним фонтанам приходять динамiчнi, свiтлодинамiчнi та свiтломузичнi фонта-ни, водш шоу i феерii. Спецiалiзованi фiрми пропонують великий набiр насадок для формування струменя рiзноманiтноi форми, починаючи вщ насичених бульбашками пов^я до водяних дзвонiв, що досягають метра в дiаметрi.
Водоспад проектують тод^ коли потiк води падае iз значноi висоти -не менше шж 1,5-2 м. Розмiрами i формою струменiв можна управляти за допомогою водостоюв. Так, наприклад, потужний потiк удаеться отримати, як-що пропускати великi об'еми води через вузьк стоки. У разi обмеженого над-ходження води, и пускають по поверхнi масивноi кам'яноi глиби. Тонка дзер-кальна гладь виходить в тому випадку, якщо широкий рiвний водостiк обме-жений з бокiв напрямними бордюрами. У мющ падiння водоспаду влаштову-ють невелике озеро, об поверхню якого розбиваеться великий об'ем падаючоi води, але за умови вщведення води можна обмежитися уламками скель, у яких зникае потж. Каскади утворюються невеликими перепадами висот на шляху рухомого потоку, що мчить прським руслом. Каскади можна створю-вати за допомогою штучних резервуарiв, пропонованих у спецiалiзованих магазинах, але таю каскади сильно програють порiвняно з природними перекатами з глиб, укладених у ру^ струмка.
Водойма мае юлька зон. Так звана болотяна зона мае глибину до 30 см. Тут можна висаджувати 60 % болотяних i водних рослин. Мшковода зона роз-рахована на рослини, для яких сприятлива глибина вщ 30 до 50 см. Вщ 50 см
починаеться глибоководна зона, де будуть мешкати риби, тварини i рости гли-боководш рослини. Влаштовуючи piвнi у водойм^ рекомендуемо зробити на них земляш горбики, якi перешкоджатимуть змиванню грунту, укладеного на плiвкy або шший матеpiал, призначений для гiдpоiзоляцiï ставка. Якщо во-дойма досить великих pозмipiв, то 1'х цiлком можуть замшити пологi укоси.
У pазi добоpi квiтiв як для водойми, так i для берепв бажано забезпе-чити безперервне квiтyвання. Для оформлення водойм потpiбно застосовува-ти дикоро^ рослини мiсцевоï флори. Безлiч водних або болотяних рослин культивують тшьки заради декоративного листя, яке, вщбиваючись у водi, вдало контрастуе з ïï поверхнею. Для цього доцшьно висаджувати рослини з вертикальною будовою, яю добре контрастують з водною гладдю. Водш рослини подшяють на глибоководш, плаваючi на поверхш, оксигенератори i пpибеpежно-воднi та болотш. Рослини, вкyльтивованi у водоймах, роздшя-ють на двi групи: ri, що постiйно перебувають у вод^ i тi, що помщаються туди на лiтнiй пеpiод. ïхнiй продуманий пiдбip i вдале розташування зроб-лять рукотворний ставок схожим на природний.
Центральну частину глибоководних водойм оформляють Nuphar lutea L., Nymphaea candida L., Nelumbo nucifera Gaertn., Aponogeton dis-tachyon L., Nymphoides peltata (S.Q. Gmel.) O. Kuntze., Orontium aquaticum L. Серед рослин, що плавають на поверхш водойми, культивують Azolla caroli-niana Willd., Hydrocharis morsus-ranae L., Rorippa amphibia (L.) Bess., Utricu-laria vulgaris L., Salvinia natans (L.) All., Stratiotes aloides L., Eichornia crassi-pes. Шд час садшня рослини можна або висаджувати в шдготовлений грунти на дш водойми, або ж, оптимальний ваpiант - встановлювати в спещальш контейнери на дно ставка. В останньому випадку полегшуються вс операци, пов'язаш з перенесенням рослин на зимiвлю, !хшм розмноженням i доглядом за ставком. Щоб запоб^ти розмиванню, поверх землi в контейнер насипають дpiбний гpавiй.
До глибокосидячих прибережних рослин, яю ростуть по берегах piчок i водойм, належать Alisma plantago-aquatica L., Butomus umbellatus L., Calla palustris L., Caltha palustris L., Sparganium erectum L., Menyanthes trifoliata L., Sagittaria graminea Michaux., S. lancifolia L., S. latifolia Willd. f. flore pleno Wehrh., S. heterophylla Schreb. i його садовi форми f. flore pleno hort. та var. sinensis Wehrh. Ц види не бояться коливання води, а навесш перебувають заз-вичай шд водою i в мipy шдсихання водойми появляються зовш, а на юнець лгга у них шд водою залишаються лише однi коpенi.
До мшкосидячих прибережно-водних рослин належать види, що зрос-тають на болотах i водоймах, у яких шд водою знаходяться тiльки коpенi. До ще! групи вiдносяться тiльки види Equisetum L., Acorus calamus L., Veronica beccabunga L., Iris pseudoacorus L., Iris ensata Thunb. Щ види можуть рости у вологому груш!, але у водi виглядають краще. Шд час ix садiння потpiбно враховувати глибину водойми.
Велию водойми, спpоектованi у пейзажному сташ, потpiбно обсаджу-вати вологолюбними високорослими рослинами Astilba chinensis (Maxim.) Frach. et Sav., A. japonica (Morr. et Decne.) A. Gray, A. thunbergii (Sieb. et
Zucc.) Miq., A. simplicifolia (Frach.) Henry, Solidago altissima L., S. canadensis L., сортами S. x hybrida hort.: 'Golden Dwarf1, 'Goiden Mosa', 'Goldstrahl', 'Kronenstrahl', 'Fruhgold', 'Schwefelgeiser', 'Spetgold'.
Природно виглядають на березi водойми середньоро^ види Achillea millefolium L., Campanula trachelium L., С. persicifolia L., Dianthus superbus L., D. fischerii Spreg., D. nitidus Klok., Lilium martagon L., L. bulbiferum L., L. can-didum L, L. monadelphum L., Brunnera macrophylla (Adam) Johnst., Hosta hybri-dum hort, Iris sibirica L. Затшеш та натвзатшеш дiлянки берега можуть прик-расити папоротi. Асортимент ix також широкий: Matteuccia struthiopteris (L.) Todaro, Osmunda asiatica L., О. regalis L., O. cleytoniana L., О. japonica Klok., Onoclea sensibilis, Phyllitis scolopendrium (L.) Newm., Thelypteris phegopteris (L.) Bory ex Newn., Athyrium filix-femma (L.) Roth., Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Dr. buschiana A. Gray. Шдбирати рослини, потрiбно за висотою, за-барвленням i термшами квiтування. Трав'янi види треба висаджувати бшя са-моï води. Кушд як i плакучi дерева, висаджують далi вiд водойми, щоб вони не пошкодили гiдроiзоляцiю.
Поряд iз невеликими водоймами бiля самоï води на добре освiтлениx дшянках висаджують низькорослi та килимовi квiтковi рослини, створюючи композицп або малюнок. У таких композицiяx гарно виглядають подушко-виднi, дзвониковиднi та головчаст види примул: Primula minima L., Р. veris L., P. poliantha Huds., P. capitata Fuss.; очитюв Sedum acre L., S. kamtschati-cum Fisch., S. floriferum hort., S. lydium Boiss., S. spurium Bieb., S. sarmentosum Bng., S. middendorfinum Maxim. S. oppositifolium Sims., S. gracile C.A. Mey, S. sexangulare L.; каменеломок Saxifraga hirsute L., S. granulate L., S. manshuri-ensis Maxim.; незабудок Myosotis palustris (L.) Lam., M. sylvatica Ehrh. ex Hoffm., М. х hybrida hort.; фiалок Viola altaica Ker-Gawl., V. palustris L., V. х wittrockiana Gams., V. odorata L., V. cornuta L., V. tricolor L., V. canina L. Щ види можна висаджувати куртинами або суцшьним килимом навколо берега.
Ландшафт бшя водойми можна урiзноманiтнити, влаштувавши на ïï березi невеличкий рокарш, кам'янистий сад, фонтан або невеличке болото. Ефектно буде виглядати композищя горбистого саду, що оточуе нашвзарос-лий ставок або "вжонце трясовини". Для цього вщкопують грунт на невелику глибину на болотистих донках, а на сухших донках потрiбно влаштувати штучну водойму. На краï "болота" насипають грунт i додають йому контури невисоких горбiв. Навколо "трясовини" або ставка безпосередньо в берег вко-пують обвггреш граштш валуни. Камеш повиннi бути рiзнi за розмiром i не дрiбними. Розташовують ïx або поодинщ, або невеликими групами, причому вкопувати потрiбно глибоко, у деяких випадках на три чверт ïxньоï висоти. Важливо, щоб валуни були "втоплеш" в грунт, нiби виступаючи з берепв i од-ночасно шдтримуючи ïx. Щоб органiзувати можливiсть огляду композицп, можна прокласти мiсток або дорiжку з колод. Також цшком доречно в "боло-тi" виглядатимуть деревш корчi, пiдiбранi у водоймi або в природному болотi.
Трясовину засаджують болотяними рослинами мiсцевоï флори, до яких можуть належати види роду Juncus L. i злаки - Phalaris arundina-cea L.'Variegata', Gliceria maxima L., Phragmites australis L. На краю "болота" висаджують не тшьки пгрофггш види, а й мезофггш. Для композицп, розта-
шовано! в затшку, цiлком доречними е таю лiсовi рослини, як: карликовi сор-ти Picae abies (L.) Karst., Tsuga canadensis Carr. i представники родини Ericaceae - Ledum palusire L., Ledum groenlandicum L., Ledum macmphyllum L., Cal-luna vulgaris L. На сонячнш частит "болота" добре виглядають рослини при-бережно! зони, вологих лукiв та весняш ефемерощи.
Таким чином, запропоноваш композицiйнi рiшення пiд час облашту-вання ставка, струмка, фонтану, болота, водоспаду i каскаду та асортимент видiв для !хнього озеленення вщносно стiйкий до рекреацiйного навантажен-ня, швидко утворюе куртини i забезпечуе декоратившсть водойми протягом всього вегетацшного перiоду.
Л1тература
1. Аксенов Е. Декоративные растения. Энциклопедия природы России / Е. Аксенов, Н. Аксенова. - Т. 2: Травянистые растения. - М. : Изд-во ABF, 1997. - 608 с.
2. Голуб Н.П. Флора екосистем водойм i перезволожених територш Придншровсько! височини та перспективи Н використання в озелененш / Н.П. Голуб. - Умань, 2006. - 140 с.
3. Николаевская З.Я. Водоёмы в ландшафте парка / З.Я. Николаевская. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1963. - 200 с.
4. Школасвський О.В. Буд1вництво колгоспних ставюв / О.В. Кколаевський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 125 с.
Ищук Л.П. Особенности проектирования и озеленения водоемов в малых садах
Поданы практические рекомендации относительно проектирования и озеленения ручья, фонтана, болота, водопада, каскада и традиционных водоемов в малом саду. Предложен ассортимент водных и прибрежно водных цветочно-декоративных растений для создания композиций непрерывного цветения, коротко рассмотрена агротехника их выращивания.
Ключевые слова: проектирование, озеленение, ручей, фонтан, болото, водопад, каскад, водоем.
Ishchuk L.P. Peculiarities of design and water gardening in small gardens
Practical recommendations of stream, fountain, bog, waterfall, cascade and pond designing and water gardening in small gardens are given. A range of aquatic, agad and floral-ornamental plants for making compositions of continuous flowering is offered. Besides, this article deals with the agrotechnics of these plants growing.
Keywords: design, water gardening, stream, fountain, bog, waterfall, cascade, pond.
УДК 630*43 Ст. наук. ствроб. В.П. Ворон1, канд. с.-г. наук;
астр. В.О. Лещенко2;мол. наук. ствроб. €.€. Мельник1
ЗАЛЕЖН1СТЬ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ В1Д ТИП1В Л1СУ I ХАРАКТЕРИСТИК ДЕРЕВОСТАН1В ТА IX РОЗВИТОК П1СЛЯ ПОЖЕЖ
Проанал1зовано приурочешсть пожеж у люах ДП "Змпвське ЛГ" в 2008-2009 рр. до люорослинних умов та характеристик деревосташв, а також результати досль джень розвитку сосняюв тсля пожеж1. Простежено ч1тку тенденщю до збшьшення
1 Укра!нський НД1 люового господарства та агролюомелюраци
2 Харшвський нащональний аграрний ушверситет
