CC BY
18УДК 725.85
1ванова Катерина BiumopieHa MiHicmepcmeo розвитку громад та територт Украти DOI: 10.24412/2520-6990-2021-15102-7-9 ПРИНЦИПИ КЛАСИФ1КАЦП УН1ВЕРСАЛЬНИХ СПОРТИВНИХ ЗАЛ1В
Ivanova Kateryna Viktorivna
Ministry for Communities and Territories Development of Ukraine
PRINCIPLES OF CLASSIFICATION OF UNIVERSAL SPORTS HALLS
Анотацш.
В статтi розглядаеться класифiкацiя yniверсальних спортивних 3anie. Класифiкацiйнi критерп вра-ховують iснуючi розповсюджеш принципи класифкацИ функцiональностi за призначенням та за характером використання та новi класифiкацiйнi критерп, що враховують сучасну органiзацiю спортивних заходiв вiдповiдно до вимог мiжнародних спортивних федерацш, як в свою впливають на архiтектурно-планувальнi рiшення утверсальних спортивних залiв.
Abstract.
The article considers the classification of universal sports halls. Classification criteria take into account the existing common principles of classification of functionality by purpose and nature of use and new classification criteria that take into account the modern organization of sporting events in accordance with the requirements of international sports federations, which influence the architectural and planning decisions ofuniversal sports halls.
Ключовi слова: унiверсальнi спортивш зали, функцюнальне призначення, пропускна спроможтсть, архiтектурно-планувальнi ршення, групи видiв спорту, рiвень змагань.
Keywords: universal sports halls, functional purpose, capacity, architectural and planning decisions, groups of sports, level of competitions.
Мережа фiзкультурно -спортивних споруд мь ста, до складу яких входять ушверсальн спортивн зали, будуеться виходячи зi специфiчних особливо-стей ше! системи на основi складного комплексу вимог: ввдповщносп режиму, технологи вимог, пе-рюдичносп та тривалосп занять, в^ людей як займаються, оптимально! крупносп споруд i умов !х розмщення в середовищ^ а також ввдповщносп оргашзацшних форм фiзкультурно-спортивно! ро-боти [1, с. 11].
Ушверсальш спортивш зали - це спортивш зали яш призначаються для поперемшних занять i змагань iз рiзних видiв спорту та ввдносяться до критих спортивних споруд [2, с. 110].
В нормативних актах техшчного характеру та науковш лiтературi ретельна класифшащя ушвер-сальних спортивних залiв, у тому числ з урахуван-ням функцюнального призначення залежно ввд груп видiв спорту, рiвня проведення змагань та фу-нкцiональностi, не проводилась.
Пропонуеться класифiкацiя унiверсальних спортивних залiв за наступними критерiями: 1) функцюнальне призначення та характер використання;
2) розташування у мiстобудiвнiй структурi (мс тобудiвне значення);
3) архiтектурно-планувальнi особливостi; 4) функ-цiональнiсть використання; 5) пропускна спромо-жнють; 6) наявнкть мкць для глядачiв; 7) функцi-ональне призначення залежно вiд групи видiв спорту; 8) функцюнальне призначення залежно рiвня проведення змагань.
1) Державними будiвельними нормами Укра-!ни передбачено класифшацш спортивних та фiз-культурно-оздоровчих будиншв i споруд, до яких у
тому числ ввдносяться ушверсальш спортивш зали, за !х функцюнальним призначенням залежно ввд видiв спорту i дозвшлево! дiяльностi, а також за характером використання на: навчально-тренува-льнi (передбаченi для забезпечення навчально-тре-нувальних занять для спортсмешв); спортивно-де-монстрацiйнi; спортивно-видовищт; ф1зкульту-рно-оздоровчi (для забезпечення заходiв iз фiзично! культури та оздоровлення населения) [3, с. 1].
2) Аналiз впливу мiстобудiвного фактору на проектування та експлуатацш спортивних об'ектiв показав, що за своею значимютю i доступшстю для населення, розташування спортивних об'екпв повинно вестися з урахуванням рiвнiв обслугову-вання [4, с. 7].
Так розташування ушверсальних спортивних залiв у мiстобудiвнiй структурi за рiвнем обслуго-вування зумовлюе наступний класифiкацiйних по-дiл: мкрорайонного значення; районного значення; мюького значення; регюнального значення; нацiо-нального значення (розташоваш без прив'язки до обласних, регюнальних систем розселення або мiст, утому числi бази олiмпiйсько!, паралiмпiйсь-ко! та дефлiмпiйсько! пiдготовки, як1 включен до затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни пере-лiку) [5, ст.48].
3) По архитектурно-планувальним особливос-тям ушверсальш спортивт зали розподiляються на:
- вiдокремленi, яш побудованi окремо ввд ш-ших спортивних та шших споруд та забезпеченi не-обхвдними допомiжними примiщеннями, призначе-ними для оаб, як1 займаються, тренерiв та судщв, а також медичними, службово-адмшютративними, складськими тощо та примiщень комплексу для глядачiв;
8
ARCHITECTURE / «еЮУШШШМ-ЛЭУШаИ» 2021
- яК входять до складу комплексе - спортив-них, спортивно-демонстрацшних, спортивно-видо-вищних або фiзкультурно-оздоровчих.
4) Також запропонована класифiкацiя ушвер-сальних спортивних залiв за функцюнальшстю ви-користання на: монофункцюнальт зали та багато-функцюнальнi зали.
Такий принцип класифжацп обгрунтований розвитком спортивних об'екпв, !х функцюнально! насиченосп, появи елементiв трансформаций
Функцiональне насичення монофункцюналь-них залiв як правило менше, внаслiдок !х вузько! спецiaлiзaцi! i орieнтування на певний вид спорту або фiзичну активнiсть населения, але забезпечуе найкомфортнiшi умови для занять одним видом спорту та виправдовуе себе або чггкими вимогами для спортсменiв найвищого класу, або масовютю цього виду спорту в запланованому мiсцi будiвниц-тва [6, с. 12] [2, с. 110].
Багатофункщональт зали складш за своею структурою архiтектурно-просторовi об'екти, яш об'еднують в своему складi калька рiзних функцю-нальних блоков для спортивно!, тренувально!, видо-вищно!, дозвшьно! та шших видiв дiяльностi [6, с. 12].
Багатофункцюнальне використання спортивних залiв е найбiльш розповсюдженим не тшьки для спорiднених, але i для рiзних видiв спорту.
Для багатофункцюнальних залiв найбiльш до-цшьною е секцiйна структура, що трансформуеться у вiдповiдностi з функцiональними i експлуатацш-ними вимогами та дозволяе проводити поперемiнно тренувальнi заняття шлькох груп на окремих площадках або на площi всього залу [2, с. 111].
5) За пропускною спроможшстю ушверсальш спортивнi зали розподiляються на зали з: малою пропускною спроможшстю; середньою пропускною спроможнктю; великою пропускно'1 спроможшстю.
Пропускна спроможшсть залiв з малою пропускною спроможшстю коливаеться ввд 8 люд/зм^ (для бадмiнтону) до 24 люд/змшу (для волейболу та баскетболу) [3, с. 10] .
До залiв с середньою пропускною спроможшстю вщносяться зали, функцюнальш та архггекту-рно-планувальнi можливостi яких здатнi забезпе-чити пропускну спроможшсть ввд 24 люд/змiну до 96 люд/змшу.
Ушверсальш спортивш зали з великою пропускною спроможшстю здатш забезпечити прове-дення навчально-тренувальних занять та змагань вiд 96 люд/змiну до 192 люд/змiну i б№ше.
6) Унiверсальнi спортивнi зали за наявшстю мiсць для глядачiв розподшяються на зали: з мс цями для глядачiв та без мiсць для глядачiв.
В залежносп ввд функцюнального призна-чення унiверсальнi спортивш зали з мюцями для глядачiв (стацiонарними або тимчасовими: збiрно-розбiрними, висувними або мобiльними) [6, с. 19] можуть бути призначенi для забезпечення на-вчально-тренувальних занять або для забезпечення проведення офiцiйних спортивних змагань [3, с. 26].
Архггектурно-планувальний об'ем залiв без мiсць для глядачiв складаеться безпосередньо iз спортивно! арени (спортивного майданчика) та не-обхвдно! вiльно! зони навколо нього.
7) За використанням по групам видiв спорту, визначених Законом Укра!ни «Про фiзичну культуру i спорт» (олiмпiйськi, неолiмпiйськi види спорту, види спорту для оаб з iнвaлiднiстю) запропо-новано наступну клaсифiкaцiю унiверсaльних спортивних зaлiв за функцiонaльним призначенням залежно ввд групи видiв спорту: зали для олiмпiйсь-ких видiв спорту; зали для видiв спорту для оаб з iнвалiднiстю; ушверсальш зали для олiмпiйських видiв спорту та видiв спорту для оаб з iнвалiднi-стю.
Якщо використання ушверсальних спортивних зaлiв окремо для олiмпiйських та пaрaлiмпiйсь-ких дисциплш регламентовано державними будiве-льними нормами та е звичним явищем для нашо! кра!ни, то використання зaлiв для олiмпiйських ви-дiв спорту та видiв спорту для осiб з швалвдшстю можливо завдяки тому, що вимоги до спортивно! арени для проведення мiжнaродних спортивних змагань (як1 регламентуються правилами мiжнaро-дних спортивних федерацш) в бiльшостi випадк1в мають однaковi параметри для олiмпiйських та па-рaлiмпiйських дисциплiн.
Для прикладу, рiзниця в розмiтцi спортивного залу для олiмпiйських та пaрaлiмпiйських дисцип-лш iснуе тiльки у волейболi та волейболi сидяч^ фе-хтувaннi та фехтуванш на вiзкaх. Але розташування необх1дного спортивного обладнання та швентарю не заважае використовувати однi i тi сaмi спортивнi примiщення для зазначених видiв спорту [7], [8], [9].
8) Також спираючись на свггову практику, за-пропоновано наступну класифжацш спортивних зaлiв за рiвнем проведення змагань:
- «Клас 1»: для проведення м1жнародних змагань, що включеш до календарних плашв мiжнaро-дних федерaцiй - Олiмпiйськi iгри, Пaрaлiмпiйськi iгри, Дефлiмпiйськi при, чемпiонaти свiту та £в-ропи, Глобальш iгри, розiгрaшi Кубков свиу та £в-ропи, Всесвiтнi при з единоборств, Юнацьк1 олiм-пшсьш iгри тощо;
- «Клас 2»: для проведення нацюнальних змагань - чемшонапв Укра!ни, розiгрaшiв Кубшв Ук-ра!ни, iнших офiцiйних всеукра!нських змагань;
- «Клас 3»: для проведення мюцевих змагань -чемшонапв областей, мiст, спортивних клубiв, ди-тячо-юнацьких спортивних шк1л, зональних змагань.
Саме ввд рiвню змагань, яш плануеться проводити на спортивнш спорудi залежать основнi характеристики спортивно! будiвлi та наявшсть вщповь дно! iнфрaструктури, а саме: об'емно-планувальш рiшення у вiдповiдностi до вимог мiжнaродних фе-дерaцiй спорту, вимоги до основних, допомiжних примщень та примiщень комплексу глядaчiв, наявшсть ввдповщного обладнання i швентарю тощо.
Список лггератури
1. Пособие по проектированию сети физкуль-турно-спортивных сооружений городов различной
величины / ЦНИИЭП зрелищных зданий и спортивных сооружений им. Б.С. Мезенцева - М: Стройиз-дат, 1980. - С 111
2. Физкультурно -спортивные сооружения/ Под общей редакцией Аристовой Л.В. - М: Спор-тАкадем-Пресс, 1999. - С 536
3. Державш будiвельнi норми Украши ДБН В.2.2-13-2003 Спортивш та фiзкультурно-оздоровчi споруди / Державний комiтет Украши з будiв-ництва та архггектури - Кшв, 2004
4. Выхольский Н.А. Автореферат диссертации на соискание ученой степени - Архитектурно-планировочная модернизация спортивных объектов на основе информационного подхода (на примере Ростовской области) - Нижний Новгород, 2012. - С 23
5. Закон Украши Про фiзичну культуру i спорт ввд 24 грудня 1993 року №3808-XII
6. Цайзер О.В. Автореферат диссертации на соискание ученой степени - Архитектурно-пространственная организация трансформируемых спортивных сооружений - Санкт-Петербург, 2015 -С 26
7. World Para Volley/Official Sitting Volleyball Rules 2017-2020/0fficial document, штернет-ресурс: https://www.worldparavolley.org
8. Federation International/Official Volleyball Rules 2017-2020/0fficial document, штернет-ресурс: http://www.fivb.org
9. IWAS /Wheelchair Fencing Rules For Competition/Book 1 - Technical Rules/ Official document штернет-ресурс: https://wheelchairfencing.iwasf.com
Шамсадов Микаил Саидахмедович
Санкт-Петербургский государственный архитектурно-строительный университет
ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ СЛЕД В МАРКЕТИНГЕ
Shamsadov Mikail Saidakhmedovich
Saint Petersburg State University of Architecture and Civil Engineering
ENVIRONMENTAL FOOTPRINT IN MARKETING
Аннотация.
Статья обращает внимание на то, что в новых реалиях и растущего интереса к проблемам экологии со стороны государства и общества, по мнению экспертов, бизнес будет ориентироваться не только на получение прибыли, но и на защиту окружающей среды. Сделано вывод, что все чаще российский бизнес используют инструмент организации экологического движения, сообщества для продвижения и создания устойчивого имиджа компании. Быть экофрендли сейчас не просто модно, но и стратегически выгодно каждой компании.
Abstract.
The article draws attention to the fact that in the new realities and the growing interest in environmental problems on the part of the state and society, according to experts, business will focus not only on making a profit, but also on protecting the environment. It is concluded that more and more Russian businesses are using the tool for organizing the environmental movement, the community to promote and create a sustainable image of the company. Being eco-friendly now is not only fashionable, but also strategically beneficial for every company.
Ключевые слова: экологический след, маркетинг, модернизация упаковки, экоинициатива.
Keywords: ecological footprint, marketing, packaging modernization, eco-initiative.
Актуальность исследования обусловлена тем, что многие бренды сейчас пытаются стать более экологичными, но остается вопрос, как заинтересовать потребителя в своей эко-инициативе. При всех положительных для сохранения окружающей среды аспектах, для успеха недостаточно просто модернизировать свои производства [1, с. 155].
Первыми экологичные решения стали внедрять компании из сегмента одежды и FMCG. Они до сих пор остаются лидерами среди отраслей в environmental sustainability. Body Shop в конце 70-х предложили покупателям приобретать косметику в многоразовой упаковке, а также отказались от тестирования косметики на животных. Patagonia, один из крупнейших производителей одежды и снаряжения для альпинистов и туристов, в 80-х годах начал переводить 10% прибыли эко-проектам, занимающимся сохранением планеты, а позже стал
производить одежду из переработанных пластиковых бутылок.
Инициативы отдельных компаний подхватили лидеры рынка, в числе первых Nike. В 90-х годах бренд запустил программу строительства новых игровых площадок из переработанных кроссовок. Практику отчетов о корпоративной социальной ответственности, которую сегодня выпускают крупнейшие компании, от РЖД до Microsoft, ввел производитель мороженого Ben & Jerry's (Unilever) — компания дополнила финансовый отчет обзором о влиянии компании на окружающую среду. Компании FMCG продолжают оставаться лидерами среди отраслей в environmental sustainability.
Наиболее популярные в России эко-маркетин-говые решения — использование эко-маркировок, отказ от пластика или заявления о его переработке и, соответственно, интеграция зеленых элементов
