FUNCTIONAL AND PLANNING ORGANIZATION OF RIVER MARINAS GENERAL LAYOUT Текст научной статьи по специальности «Механика и машиностроение»

АРХИТЕКТУРА

Shkurupiy Matviy Urievich

Postgraduate student, Department of buildings architecture and urban planning, Poltava National Technical Uri Kondratyuk University

Шкурутй Mameiü Юршович

астрант, кафедра apximeKmypu будiвель та мютобудування, Полтавський нацюнальний технЫний утверситет iM. Юрiя Кондратюка

FUNCTIONAL AND PLANNING ORGANIZATION OF RIVER MARINAS GENERAL LAYOUT ФУНКЦЮНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ГЕНЕРАЛЬНИХ ПЛАН1В Р1ЧКОВИХ ЯХ-

ТОВИХ КОМПЛЕКС1В

Summary: The article contains the description of the basic compositional, planning and functional features of the master planes of modern river marinas. The basic morphological principles of constructing the general structure of river marinas relative to the coastal line are determined. The main types of development and functional areas of the river marina are given.

Key words: general layout, river marina, architectural and planning solution, functional zones, territory, water area.

Анотащя: у статп розглянуто основш принциповi композицшш, планувальш та функцюнальш осо-бливосп генеральних плашв сучасних pi4TOBm яхтових комплекав. Визначено головш морфолопчш принципи побудови загально! структури комплекав вщносно прибережно! лшп. Наведенi характернi види забудови територп суходолу та функцiональнi зони комплексу.

Ключовi слова: генеральний план, рiчковi яхтовi комплекси, архiтектурно-планувальне рiшення, функцюнальш зони, територгя, акваторiя.

Постановка проблеми. Визначальним фактором усшшного функцiонування та експлуатацii гаваш е розробка максимально рацiонального проектного ршення. Головна задача - з урахуванням всiх технологiчних процеав комплексу, функцюналь-них взаемозв'язшв мiж його структурними елемен-тами створити самодостатне спецiалiзоване середо-вище, яке б вщповвдало 5 основним вимогам - за-безпечення вiльного та безпечного суднообпу при максимальному заповненш причальних споруд та акваторii' вцшому, вiдокремлення або обмеження впливу технолопчних процесiв гаванi на зони при-значенi для громадськоi активностi, максимальне збереження природньо! екосистеми прибережноi лшп (ефективш заходи щодо запобiгання забруд-нення грунту, погiршення якостi забортово! води, тощо), компактнi функцiональнi-планувальнi зв'язки мiж суходолом i акваторiею та максимальна безпека гаваш (захист вщ стихiй та ефективнi заходи у випадку екстрених надзвичайних ситуацш).

В процесi дослiдження дано! теми стае зрозу-мiло, що вся юнуюча розрiзнена iнформацiя потре-буе систематизации уточнения та видiлення основ-них теоретичних положень, якими керуються при проектуванш даного виду об'екта.

Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Дана тематика, як вузькоспецiалiзована категория мае невелику кiлькiсть публiкацiй, якi подшяються на спецiалiзованi окремi видання присвячеш безпо-середньо архiтектурно-планувальнiй органiзацii яхтового комплексу та галузеву лггературу, де аспект планування територii розглядаеться паралельно з iншими темами.

1сторично сформована потужна шфраструк-тура iндустрii яхтового туризму в кранах Захвдно1'

Свропи та США обумовлюе наявшсть комплексних систематичних знань та багатого практичного дос-ввду з проектування та будiвництва яхтових гаваней, тому бшъштстъ використаних в статi матерiалiв закордонно1' редакцп.

Це працi наступних авторiв: Вiльям Роберт "Сучасний розвиток яхтових порпв", Пiтер Тобiа-ссон "Рекреацшш порти для маломiрних суден", колектив вчених шституту Американсько1' Асоша-цп Цивiльних Iнженерiв "Практичнi рекомендацп з проектування рекреацiйних портiв для маломiрних суден (марин)", а також монографи Д. Джеферсона, К. Майлза, Н. Робертса.

Мета статть Метою дано1' статi е спроба систематизаци основних положень, щодо проектування генеральних плашв яхтових комплекав, !х основних принципових композицiйних та архгтек-турно-планувальних схем на прикладi рiчкових яхтових гаваней.

Виклад основного матерiалу. Вiдповiдно до функцюнального призначення та потужностi комплекса для кожного типу яхтово! гаваш характерне певне архiтектурно-планувальне рiшення.

До складу генерального плану будь-якого яхтового комплексу входять двi взаемозв'язаш час-тини: дiлянка суходолу та акватория порту.

За принципом розмщення, зпдно свiтовоi практики проектування, рiчковi яхтовi комплекси роздiляють на два типи:

• русловi гаванi, яш розташованi безпосеред-ньо на берегах основних внутршшх не морських водойм. Це можуть бути як сути архгтектурно-планувальнi утворення так i невеликi за площею причали, станцп для спуску плавзасобiв,тощо.

• не русловi (затоннi), на практицi взагалi всi комплекси, що не розташоваш на березi основно! водойми. Функцюнальне транспортне з'еднання з основним водотоком вщбуваеться за рахунок шту-чних або природних з'еднань (каналiв,тощо). Cеред не руслових гаваней можна видшити, нетиповi об'екти, так1 як, оргашзоваш стоянки рiчкових ха-усботiв (невеликих човшв розрахованих для корот-кочасного проживания) та структури утворенi з понтонних критих елшпв.

На сучасному етапi розвитку, площу яхтових комплекав подiляють на дiлянки для спещатзова-ного та громадського доступу:

• загальна - акваторiя та територiя комплексу запроектованi з розрахунком повного або частко-вого доступу громадськосп (крiм технологiчних та спецiальних зон)

• двучасна - складаеться з двох вщокремле-них частин, безпосередньо територи яхтового комплексу з доступом тшьки для членiв клубу, власни-к1в плавзасобiв, орендарiв i яхтових туристiв та те-риторш розрахована на прийом та обслуговування нецшьово! аудитори (громадська частина), аквато-рiя з причальними спорудами вщноситься до iзо-льовано! частини дмнки.

• фрагментована - комплекс розбитий на дь лянки з обмеженим доступом в кожшй з яких роз-ташована певна оргаиiзацiя чи товариство, де площа акватори подшена мiж ними та пребувае на баланс кожного з них. Про загально громадський доступ не йдеться. Це достатньо рвдшсне явище, але його можна спостерiгати в деяких комерцiйних яхтових гаванях.

Для рiчкових яхтових гаваней характерш на-ступнi види забудови:

• площинна (забудова рiвномiрно розосере-джена по всiй територи комплексу);

• с^чкова (забудова розмiщена вздовж при-чально! Мни, набережно! або шшо! Мншно! структури);

• периметральна (забудова скомпонована на-вколо акватори);

• клиновидна (забудова зазвичай повторюе морфологiчнi форми дiлянки твостршного уво-рення);

Щодо iнтенсивностi забудови, територш комплексу можна подшити на зони щшьно!, розрвдже-но! та в№но! вiд забудови.

В зонах щ№но! забудови (штенсивно! громад-сько! та господарчо! дiяльностi гаваш) у великих комплексах концентруеться до 45-60% вае! капитально! забудови порту. [2, а 90]

До розрщжено! зони забудови як правило слад вщносити дшянки iз зменшеною транспортно-т-шохвдною активнiстю або переплетет ландшафт-ною парковою структурою, де розташовуються бу-дiвлi перiодичного або сезонного користування, спiввiдношения забудованих та вшьних площ у да-ному випадку становить 1:2,5, 1:4. [1, а 260]

Зпдно прийнятих Британською свгговою яхто-вою асоцiацiею загальних рекомендацш, щодо екс-

плуатаци та функцюнального подiлу рiчкових яхтових комплекав, залежно вiд соцiально-економiч-них факторiв iнфраструктура рiчкових яхтових гаваней може бути розрахована окремо як для корот-кочасного, тривалого вщпочинку так i слугувати центром постшно! туристично! та повсякденно! активности Як правило яхтовi гаванi орieнтованi для проведения короткочасного дозвiлля мають моно-функцiональну структуру, призначену для вико-нання одше! або декшькох профiльних задач як1 ви-значають тип планувально! оргашзаци комплексу, рiчковi гаванi для тривалого ввдпочинку мають б№ш складну функцiонально-планувальну схему.

Види яхтових гаваней, яш розраховаиi для короткочасного перебування (де домшуюча функцiя визначае планувальну модель):

• пункти для спуску та шдйому млавзасоб1в (boat ramp, boat launching area), окремостоячi слши-спуски або комплекс споруд для тдйому, спуску плавзасобiв та надання найпростiших саштарно-те-хнiчних послуг. Найпримiтивнiший вид яхтово! ш-фраструктури та найпростiша модель яхтово! гаваш, яка завдяки техшчнш простотi спорудження та експлуатацп переросла в окреме автономне мж-роутворення, яке дозволяе органiзовувати пусковi пункти плавзасобiв у будь-як1й точщ берегово! т-ни; [3, c. 125]

• гостьова гавань або яхтовий Bi3HT--центр (marina visitor center) - даний вид гаваш штегру-еться в структуру рекреацшних, заповiдних зон i те-риторш iз спецiальним статусом та розрахований на тимчасове вiдвiдувания. Його потужшсть та мь стк1сть безпосередньо залежить вiд площi визначе-но! територи та И державно! класифжацп. Генера-льний план гаванi характеризуеться повною або ча-стковою вiдсутнiстю каштальних будiвель та споруд, де переважно 80% площi дiлянки займають дороги та стоянки автотранспорту (легкових машин з причепами та малих вантажних трейлерiв та спе-цiально обладнана акваторiя;

• (marina boat camp) - комплекс для тимчасо-во! стоянки плавзасобiв, зазвичай на 2-3 доби, з не-обхвдним супутнiм сервюом та окремою дiлянкою яка забудована будиночками для короткочасного ввдпочинку розрахованими на перебування 3-8 оаб;

• рекреацшна риболовецька гавань

(recreational boat fish camp) - невелик яхтовi гаваиi в екологiчно чистих та тихих районах яш спещат-зуються на риболовствi як дозвiллi, проведет нат-вспортивних змагань з рибальства та мають всю не-обхвдну iнфраструктуру для непромислового лову риби, !! обробки, можливостi короткочасного зберь гання, приготування та тихого вщпочинку;

• pi4KOBi клуби парусного спорту (river sailing club) - спецiалiзованi клуби спортивного або на-твспортивного спрямування.

• чартерна яхтова гавань (boat chart bay) -гавань призначена для фрахту некомерцшних мало-мiрних суден та надання супутнiх послуг з техшч-ного супроводу плавзасобу. [4, c. 112]

Види гаваней для тривалого ввдпочинку (де по-л!функцюнальшсть планувального ядра комплексу обумовлюе створення локального м1стобуд1вного утворення):

• ушверсальний ртковии яхтовий порт

(river marina) - яхтовий порт цшор1чного функцю-нування з повним спектром р!зномаштних послуг для в1дв1дувач1в та судновласнишв. [5, c. 80]

В свою чергу ушверсальний р1чковий яхтовий порт може подшятись на декшька планувальних ка-тегорш в залежносп ввд ландшафтно-пдролопчних особливостей дшянки та морфологи берегово! лши.

• загальна яхтова акваторiя (yacht basin) -перетворення порядстоячих невеликих, хаотично забудованих яхтових гаваней в одну макроструктуру, шляхом укрупнения планувально! одиниш, об'еднання !х басейшв в цшсну судноплавну аква-торш. Даний прийом може використовуватись в процеа реконструкцп для упорядкування забудови прибережно! полоси. Загальна потужшсть причаль-них споруд розраховаш на прийом до 200 суден у змшу (добу) та розширеним спектром послуг, де

сгаввадношення суходш-акватор1я 1:3, а 60% шфра-структури розташовано саме в тш акваторп.

• (river village marina) - особливють дано го мь стобуд1вного утворення у тому що яхтова гавань е основним компонувальним елементом, що формуе прилеглу забудову та по суп е единою нерозрив-ною планувальною структурою.

Одним !з найважливших аспекпв який буде визначати майбутню композицшну схему територи яхтового комплексу е положення територп та акваторп комплексу вщносно берегово! лши водойми (рис.1):

• внутршш або прихованц

• заглиблеш;

• ковшовц

• вр!заш;

• берегов! прямоточнц

• береговий (на вшьному рейд!);

• прибудован!;

• мисов! (нап!востр!вн!);

• остр!вн!;

Як правило мюце розташування, диктуюч! конкретш вимоги до планування д!лянки, може визначати основну форму територп та акватори комплексу (рис.2):

За кшьшстю композиц!йних та функцюналь-них центр!в р!чков! яхтов! комплекси под!ляють на: • моноцентричну систему планування (вуз-лова) територп (створення единого функцюнально-

планувального ядра, де зосереджеш громадськ! фу-нкцй' гаваш );

• пол!центричну (застосовують у випадку якщо територ!я гаваш складаеться з дешлькох окре-мих д!лянок розд!лених планувальним елементом таким як р!чка або канал);

Рис.2 Поширеш вар1анти оргашзацм територш р1чкових яхтових комплексов: а) канал, видовжений глухий канал або вузьке судносудне русло р1чки з двоетороншм рухом б) двоскладна прохщна акватор1я в межах ширини русла або каналу; в) двоскладна наскр1зна аква-тор1я з двусторонтм входом-виходом, яка сполучае дв1 водойми; г) чарунковий, два або бшьше окремих басейшв; д) декшька басейшв, з'еднаних м1ж собою в едину внутршню акватор1ю; е) система ¡з деюлькох басейшв з двома суднохщними випусками в р1зн1 водойми; ж) пллепод1бний, система з вузькими вщгалуженими в р1зних напрямках каналами; з) причальний фронт паралельно берсговш лши сформований критими понтонними причалами; и)комплекси з повздовжшм пологим скатом береговоУ лшп без причального фронту, з пасивним хвилезахистом, яю знаходяться безпосе-рсдньо на бсрсзи к) розвинена система суднохщних канал1в та басейшв

Розвиток планувально! композицп генераль-них планiв рiчкових яхтових комплекав в геомет-ричнiй штерпретаци умовно подшяеться на двi категорий

• Регулярного планування, правильно! геомет-рично! форми, (квадрат, прямокутник, коло, трику-тник, правильний багатокутник) яш характернi для яхтових гаваней розташованих в межах мiсько! за-будови;

• Нерегулярного планування, вшьного формо-утворення (утворенi лекальними кривими, лома-ними лiнiями) як1 характернi для замюьких та окре-мостоячих комплекав поза мюькою забудовою;

Функцiональнi зони рiчковоT яхтовоТ гаванi можна умовно подшити на три групи:

• зони обслуговування плавзасобiв;

• зони обслуговування цшьово! аудиторi! (чле-шв клубу, власник1в та орендарiв плавзасобiв );

• зони обслуговування нецшьового контингенту вiдвiдувачiв (громадськостi - гостей гаваш, ви-падкових вiдвiдувачiв,вiдпочиваючих);

Нижчезазначений перелiк демонструе як обов'язковi (видiленi курсивом) так i додатковi фу-нкцiональнi зони, як1 можуть бути включенi до складу яхтового комплексу. Додатковi функцюна-льнi зони в основному стосуються громадського об-слуговування, тому представлена номенклатура об'екпв основана на результатах аналiзу iснуючих рiчкових яхтових комплексiв та видшення найпо-ширенiших iз них. (рис. 3,4) Даний перелж не е ос-таточним оск1льки напряму залежить вiд прийнято! планувально! концепцп, мiстобудiвно! ситуацi! та iнших мюцевих умов.

Зони обслуговування плавзасобiв:

• швартування плавзасобiв (причальш стiнки, окремi причали, пiрси, швартувальнi палi, яшрш стоянки, бу! або понтоннi споруди);

• збер^ання плавзасобiв - вщкрип майдан-чики або елiнги;

• басейни для фрахтування плавзасобiв;

• заправно '1 станцИ ПММ (паливно-мастильш матерiали);

• поповнення запаав техмчно! та питно1 води;

• вщкачки слчних вод (санггарш станци та колонки);

• капитального або поточного ремонту;

• пгдшмальних та вантажних пристро'1в;

• спуску без вантажопгдйомних пристрош (за допомогою спешальних автомоб№них причешв, тшьки для невеликих яхт вагою до 5т) ;

• малярних робгт (покраска та антисептична обробка корпусу судна);

Зони обслуговування цшьовоТ аудитор»:

• первинно! обробки морепродуктiв;

• санiтарно-технiчного обслуговування (душ, туалет,баня, пральня,тощо) ;

Зони обслуговування нещльового контингенту вiдвiдувачiв:

• активного ввдпочинку (дiлянки для автомо-бiльного кемпiнгу,майданчики для барбекю, дм-нки для проведення масових заходiв,тощо) ;

• тихого ввдпочинку

• автостоянки:

для легкового автотранспорту

• для службового та особистого транспорту персоналу гаваш

• для особистого транспорту вiдвiдувачiв гаваш та власншав суден

• для машин з мобшьними причепами

для вантажного

• для малих вантажних машин та трейлерiв

• для машин з великогабаритними причепами

• стоянка та гаражi для технолопчного парку гаванi, який використовують для шдйому та пере-мiщення плавзасобiв в межах територп яхтового комплексу або конкретно призначено! для цього функционально! зони.

• спортивних майданчишв;

• пiдприeмств громадського харчування (рес-торани, заклади швидкого харчування,закусо-чш,тощо);

• пiдприeмств роздрiбно! торгiвлi (магазини сувенiрiв, продтоварiв, супутнiх товарiв, запчастин, такелажу, дилерськi центри торгiвлi плавзасобами, мiнi-маркети, тощо) ;

• будiвель готелiв, мотелiв, кемпiнгiв, флоте-лiв ( туристичнi та курортш на 300-800 мiсць);

• будиншв для громадських органiзацiй;

• будинки транспорту (станцi! паромних переправ, рiчковi вокзали) ;

Ul

• спецiалiзованi спортивш школи (вiтрильного спорту, греблi, плавання iнших видiв водного спорту);

• громадськ туалети;

• медичний пункт;

Висновок. Функцюнально-планувальна структура генеральних планiв рiчкових яхтових ком-плексiв залежить ввд його положения вщносно бе-регово! лшп водойми, функцiонального призна-чення, потужносп та юнуючо1 мiстобудiвноl ситуацп.

На основi проведених дослвджень сучасного досввду проектування та експлуатацп рiчкових яхтових комплекав виявленi основнi види форму-вання територи та акваторп та 1х принципiальну фу-нкцюнально-планувальну структуру та наведенi ос-новш рiзновиди за функцiональним призначенням.

Список використаноТ лiтератури

1. American Society of Civil Engineers. Planning and design guidelines for small craft harbors: Third edition. / Chicago: American Society of Civil Engineers, 2012.- 302 p.

2. Bruce O., Tobiasson P. E., Ronald C. Kollymeyer, Marinas and Small Boat Harbors, 2nd edition. / New York, USA: Westviking Press, 2000.- 659 p.

3. Dunham W. James, Finn A. Arnold, Small-Craft Harbors: Design, Construction and Operation. / NY, USA: Fredonia Books, 2002. - 380 p.

4. Wortley C. Allen, Great Lakes Small-Craft Harbor and Structure Design for Ice Conditions: An Engineering Manual. / Corey Allen Wortley.— WI, USA: University of Wisconsin, 1985. - 227 p.

5. William R. B. Marina developments. / William Robert Blain.— Michigan, USA: Computational Mechanics Publications, 2007. - 301 p.