CC BY
11
УДК 725.87:656.629-048.35
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.290818.105.98
СУЧАСН1 КОНЦЕПЦП РОЗВИТКУ Р1ЧКОВИХ ЯХТОВИХ КОМПЛЕКС1В, ЯК ПОЛ1ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО ОБ'еКТА
ШКУРУП1Й М. Ю., астрант
Кафедра архггектури будгвель та мютобудування, Полтавський нацiональний технiчний ушверситет iM. Юрiя Кондратюка, просп. Першотравневий 24, Полтава 36011, Укра!на, 0993189129, e-mail: shkurupiy1990@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-1705-7113
Анотацiя: у статп розглянуто оcновнi планувальнi концепци рiчкових яхтових комплeкciв та основш умови яи сприяють появi ■rief чи шшо! планувально! структури. Розглянуто передумови що сприяли появi яхтових комплекав. Сформульовано поняття яхтового комплексу з точки зору архитектурного проектування. Наведено оcновнi оcобливоcтi розташування рiчкових яхтових гаваней.
Ключов1 слова: яхтовий комплекс; територгя; генеральной план; концепцгя; архтектурно-планувальна структура
СОВРЕМЕННЫЕ КОНЦЕПЦИИ РАЗВИТИЯ РЕЧНЫХ ЯХТЕННЫХ КОМПЛЕКСОВ КАК ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНОГО ОБЪЕКТА
ШКУРУПИЙ М. Ю., аспирант
Кафедра архитектуры зданий и градостроительства, Полтавский национальный технический университет им. Юрия Кондратюка, просп. Первомайский 24, Полтава 36011, Украина, 0993189129, e-mail: shkurupiy1990@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-1705-7113
Аннотация: в статье рассмотрены основные планировочные концепции речных яхтенных комплексов и основные условия которые способствуют появлению той или иной планировочной структуры. Рассмотрены предпосылки которые предшествовали созданию яхтенных комплексов вцелом. Сформулировано понятие термина яхтенного комплекса с точки зрения архитектурного проектирования. Приведены основные особенности расположения речных яхтенных гаваней и виды формирования территорий комплексов.
Ключов1 слова: яхтенный комплекс; территория; генеральный план; концепция; архитектурно-планировочная структура
MODERN CONCEPTS OF SMALL CRAFT HARBORS DEVELOPMENT
AS A MULTIFUNCTIONAL OBJECT
SHKURUPIY M. U., postgraduate
Department of buildings architecture and urban planning, Poltava National Technical Uri Kondratyuk University, Pervomaiskiy 24th Ave, Poltava 36011, Ukraine, 0993189129, e-mail: shkurupiy1990@gmail.com,
ORCID ID: 0000-0002-1705-7113
Abstract: The article contains description of the main planning concepts of small craft harbors and conditions for their appearance. Considered the conditions that contributed the derivation of small craft harbors. From the point of view of architectural design was explained the phenomenon of small craft harbor. The main features of the location of river harbors were explained.
Keywords: marina (small craft harbor); site; master layout; concept; architectural and layout structure
Постановка проблеми. На
сьогодшшнш день, важливим питанням у галуз1 проектування та буд1вництва об'екпв яхтингу, у тому чист р1чкових яхтових гаваней, залишаеться створення конкретно'! загально! картини вщносно практики експлуатацп та перспектив подальших напрямюв розвитку. Вщстеження та прогнозування появи або розвитку можливих тенденцш у галуз1 обслуговування, суднобудування,
арх1тектури, пдротехшки, регюнального планування дозволяе на основ1 анал1зу
теоретичних моделей виробити
арх1тектурно-планувальш концепцп, як б не тшьки корегували юнуюч1 недолши планувань, але й створювали яюсно нове середовище.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Дослщженнями у цш галуз1 займались: Карл Торезен ("Основш положення та рекомендацп з буд1вництва рекреацшних морських та р1чкових порт1в") [9], основна спрямовашсть публшацш -буд1вництво i перспективи портових споруд, Бшл Крютенсен - проектування яхтових
гаваней [6], Девщ Натчез - вивчення проблем штеграци яхтових гаваней у природне середовище [7]. Серед актуальних в1тчизняних дослщниюв - Богомолов А. Е. [1, 2], Новоселов П. Н. [3], Печеник М. Е., Поляков С. А. [4]
Мета статть Головною метою статп е визначення юнуючих основних
арх1тектурно-планувальних концепцш
р1чкових яхтових гаваней.
Виклад основного матер1алу. Сучасне становлення яхтового комплексу, як об'екту арх1тектури ствпало з появою концепцп рекреацшного урбашзму (в 60-х роках XX ст.), де основною щеею було створення пол1функцюнального арх1тектурного
простору, розрахованого на обслуговування значно! кшькосп людей у мюькому середовищ1. Як наслщок, поява яюсно нового об'екта в арх1тектурнш типологл, який своечасно зайняв свою галузеву шшу на хвил1 активного глобального розвитку шдустри яхтового туризму.
У результат активного розвитку галуз1, поступово були визначеш основш напрямки розвитку р1чкових яхтових гаваней - як пол1функцюнального рекреацшного
р1чкового центру (концепщя "все в одному" та "трансформуемих територш") 1з загальним доступом та монофункцюнальних спещал1зованих гаваней з обмеженим доступом до територи (концепщя мобшьно! гаваш та концепщя "сухих" гаваней).
Тобто можна зазначити, що вс р1чков1 яхтов1 комплекси подшяються на багатофункщональш та спещал1зоваш комплекси (гаваш, де переважае якась одна функщя).
Монофункц1ональн1 гаваш. За
статистикою АБСЕ (Американсько! асощацп цившьних шженер1в) до 35 % загально! кшькост р1чкових яхтових гаваней е монофункщональними. 1х функщонування забезпечують тшьки за рахунок защкавленого населення та спортсмешв. Зазвичай, це спортивш об'екти як1 належать асощащям яхтсмешв, федеращям в1трильного спорту, спортивним товариствам. Вони розташовуються тшьки у мютах де розвиток водного та в1трильного
спорту е затребуваним або в регюш де цей вид спорту юторично тдтримуеться. Вщповщно, наповнення комплексу служить для техшчного обслуговування плавзасоб1в, л1тньо! та зимово! стоянки та надання мш1мального пакету послуг.
Пол1функцюнальш гаван1. Таю комплекси мають споруди багатьох типолопчних титв та е автономним утворенням. Перюд експлуатацп -щлор1чний. Для субтротчних, тротчних та пом1рних широт нав1гацшний перюд починаеться з середини кв1тня 1 до юнця жовтня активне функщонування комплексу та вс1х його споруд. Кшець жовтня закриття нав1гацшного сезону, тдготовка до зимового збер1гання та загальш техшчш роботи для плавзасоб1в. До складу таких формувань зазвичай входять таю буд1вл1: житлов1 (садибш та багатоповерхов1), готел1, офюш та адмшютративш, водно-спортивш комплекси, торпвельно-розважальш центри, виставков1 павшьйони, театри для л1тшх вистутв, площ1 для масових заход1в, юно-концертш зали, музе!, оранжере! та ш. 1х розташування, зазвичай таке ж як 1 при стандартнш забудов1 прибережно! дшянки обслуговуючими об'ектами.
До р1чкових яхтових комплекав можна вщнести багато чого з того, що сказано про морсью. На р1чках ходять, в основному, др1бш яхти та моторш судна мало! водотоннажносп, маршрут подорожей переважно лшшний та бшьш оргашзований, вщповщно - попит на послуги марин мае шшу структуру. 1нтенсившсть руху сумарних потоюв яхт, шших прогулянкових суден в акватор1ях внутр1шшх водойм приблизно у 2,5-3 рази менше шж на морських прибережних смугах, але !х концентращя на одиницю водного простору в умовах обмеженого периметру водойми набагато бшьша. Тому р1чков1 яхтов1 комплекси, в основному мають компактне та бшьш щшьне планування територп, на вщмшу вщ розвинених площинних генплашв морських марин.
Одшею з головних особливостей морських яхтових порт1в е наявшсть транзитних потоюв - чартерних або
крyïзниx яxт, рiчковi ж мають чacтковy або повну вiдcyтиicть трaизитииx иотокiв на 3a^rn^x водоймax. Оcиовиa чacткa клieитiв доводш^я на тиx, xто бeзиоceрeдиьо мeшкae y рeгiоиi, живe иоблизу або в мeжax трaиcиортиоï доcтyииоcтi (до 60 км).
Згщно ASCE (Амeрикaнcькоï адо^аци цивiльииx iижeиeрiв) яxтовi комплeкcи клacифiкyютьcя як cиeцiaльиi гiдротexиiчиi оторуди водио-трaиcиортиого, рeкрea-цiйиого та отортивного иризиaчeиия, акваторп якиx иовиicтю розташоваш y бaceйиax водойм та зaxищeиi вiд xвилювaиия, тeчiй, криги, тощо. В зaлeжноcтi вiд иотyжиоcтeй порту та його шфраструктури вони орieитовaиi на ирийом рiзииx тииiв привaтниx i комeрцiйииx cyдeи
[7].
З точки зору aрxiтeктyриого ироeктyвaиия, яxтовий комилeкc цe, в оcиовиомy, одноча^а илощинна та ироcторовa коицeицiя розвитку тeриторiï прибeрeжиоï лшп та cyмiжного водного ироcторy, як иолiфyикцiоиaльиого об^кту яxтового туризму. Тому яxтовий комитете можe виcтyиaти як iитeгровaиий структурний eлeмeит або як мicтоyтворюючe ядро ири розвитку рeкрeaцiйииx зон. Протягом останнього дecятирiччя, ири розмiщeииi яxтовиx комилeкciв в cтрyктyрi мюько'1 забудови кeрyютьcя принципом оcвоeиия иeзрyчииx або рeзeрвниx тeриторiй, що дозволяe значно иiдвищити рecyрcиий иотeицiaл мicькиx мyиiцииaльииx зeмeль.
Протe, бyдiвиицтво (виyтрiшиix) рiчковиx яxтовиx комилeкciв бyдe доцiльио за умови иaявиоcтi иacтyиииx фaкторiв.
• Транотортна доcтyииicть та морexiдиa зручшсть e оcиовиими иланувальними критeрiями ири виборi мicця для бyдiвиицтвa порту, тому бeзпоceрeдня близькicть вeликоï вщкрито'1 води (морe, окeaи), в мeжax одиодeииого иeрexодy (до 80 км), c^rae розвитку дeльтовиx гiбридииx яxтовиx комилeкciв, якi можуть обcлyговyвaти оотовну рiчковy мaгicтрaль вглиб коитииeитy. Функщональний иотeицiaл та илaиyвaльиi обмeжeиия яxтового комилeкcy можуть вiдрiзиятиcь
зaлeжио вщ району розташування та вiдcтaиi до моря або отеану (в гирлi або дeльтi рiчок y бeзпоceрeдшй близькоcтi до моря (до 20 км) [10].
• Ключовою eкономiчною умовою e визиaчeиия иоииту на потуги яxтовиx иортiв. Дeмогрaфiчиi та eкоиомiчиi xaрaктeриcтики району розташування порту, а також поточна iиформaцiя иро кшькють мaлиx cyдeи в рeгiоиi (кiлькicиa cтaтиcтикa володiиия илaвзacобaми, тeидeицiï до збiльшeиия фрaxтy або aрeнди човна, тощо), в тому чиош вичeрииa iиформaцiя иро cтaи малого флоту в заданому гeогрaфiчиомy район (яxти якиx розмiрiв та ^acy иeрeвaжaють та ïx тexиiчиa xaрaктeриcтикa). Haйбiльш eфeктивиe cиiввiдиошeиия для визнaчeння иоииту на швaртyвaльиi мicця для cyдeн e кiлькicть влacиикiв cyдeн на 1000 од. иaceлeиия даного рeгiоиy. Тобто, одиieю вaжливиx умов ири розробщ кон^ици тeорeтичиоï модeлi рiчковоï гaвaиi e кiлькicть cyдeн, що зиaxодятьcя y влacиоcтi згщно габаритна розмiрiв. Pозиодiл cyдeи ио дiaпaзонy ïx розмiрiв дозволяe власти ироиорцiю кiлькоcтi cтaцiоиaрииx вeликиx плaвзacобiв яким згiдио cвоïx гaбaритiв потрiбнa якiриa cтояикa (кyплeиe або aрeндовaнe причaльиe мicцe та мicцe в eлiнгy) та збeрiгaиия y eлiнгy, проти мобiльииx плaвзacобiв иeвeликиx розмiрiв якi доcтaвляютьcя y порт на автомобш або причeпax [6].
Статистику пaрaмeтрiв cyдeи y коикрeтиомy гeогрaфiчномy рeгiоиi, як правило, важко власти, aлe вона e ключовим фактором в aнaлiзi иоииту на потуги яxтового порту.
• Peкрeaцiйиa (туристична) привaбливicть рiчковиx yрбaиiзовaииx або природниx лaидшaфтiв (icторичиi райони мicтa, тexнопaрки, yиiкaльиi aитропогeииi або природиi тeриторiï). Haявиicть потeицiaльио потужного рiчкового рeкрeaцiйиого району та cyмiжиого морcького yзбeрeжжя дae можливicть cтворювaти, об'eдиyючиcь з морскими комплeкcaми, потужну мeрeжy яxтовиx комплeкciв, яка бyдe обcлyговyвaти остовы
р1чков1 маг1страл1 так 1 морсью прибережш води.
Основною вщмшшстю заруб1жних яхтових комплекав вщ в1тчизняних е !х габарити. Провщш яхтов1 центри займають велик прибережш територп [4].
Виходячи 1з свгговоТ практики, розм1щення р1чкових гаваней в основному вщбуваеться:
• у межах мюько! забудови, в акватор1ях мюьких р1чкових порт1в, пасажирських терм1нал1в водного транспорту, р1чкових паромних переправ;
• у межах мюьких рекреацшних зон;
• у межах спещально вщведених територш.
Як правило мюце розташування, диктуючи конкретш вимоги до планування дшянки, може визначати основш принципи формування генплану територп комплексу:
• фрагментарно-розосереджене планування (вшьне, ландшафтне розташування об'екпв) характерно для примюьких або вщдалених рекреацшних райошв з малою щшьнютю забудови;
• пщпорядковане (коопероване) планування (низька щшьшсть забудови);
• регулярно-модульне планування (компактне, щшьне розташування об'екпв);
• комбшоване;
Виходячи 1з вищезазначеного, на сьогодшшнш день поширеш три основн1 концепцй' розвитку яхтових комплекс1в.
Концепц1я "все в одному" передбачае концентращю максимально! кшькосп функцш для обслуговування плавзасоб1в, !х користувач1в та гостей гаваш на пор1вняно невеликш дшянщ. Цей принцип особливо актуальний в комплексах розташованих вщдалено вщ мапстральних автомобшьних шлях1в та населених пунктсв. Розвиток даного типу гаваш передбачае нер1вном1рний розвиток територп комплексу у сшввщношенш
суходш/акватор1я 1:3 [6].
Концепц1я мобшьно¥ гаваш характерна для комплекав як будуть функцюнувати тшьки в певний перюд тд конкретну задачу (змагання, чемпюнати, регати, сощально значущ1 подп) залишок року функцюнуе як
вузькопрофшьний яхтовий центр. Наприклад: Bidwell Marina at Lake Oroville, США; Bridge Bay at Shasta Lake, США; Яхтовий центр, р. Фоу1, Ангшя.
Концепщя гаван1, що
трансформуеться. У зв'зку i3 сезонною д1яльн1стю рiчкових яхтових комплекав, актуально створення гнучко! планувально! схеми комплексу до яко! входять туристичш об'екти мiжсезонноi або цiлорiчноi експлуатацп, що дозволяе комплексу функцюнувати цiлорiчно. Це можуть бути: кемпшги, трейлернi парки, туристичний табiр (регюнального обласного або мiжнародного призначення). Наприклад: Lake Cumberland State Dock, США; Montour Falls Marina Campground,США; The Moorings YC, Iрландiя; Walcon Harleyford Estate, р.Темза,Антя; Emsworth Yacht Harbour,Англiя; Hluboka nad Vltavou,Чехiя.
Iнтеграцiя яхтового комплексу в планувальну структуру старих портiв, один i3 найпоширенiших прийомiв для реновацп територп пiсля шдус^ального
забруднення, полiпшення екологл клiмату мюта та зменшення базових витрат на основш види споруд та шженерного благоустрою комплексу (немае необхiдностi у новому будiвництвi причальних стiнок гщролопчних робiт та iн.) [8]. Наприклад: Swanning About Charters, Англiя; Southampton Port, Ангшя.
Концепцiя "сухих" яхтових гаваней заслуговуе особливо'1' уваги, так як основну площу вiдведено тд сухе зберiгання або стоянку суден, а мобшьш пiрси та причальш споруди використовуються тiльки для тимчасово'1' стоянки плавзасобiв [9].
Човни зазвичай складуються на каркасних стелажах в висоту вщ двох до шести одиниць. Для невеликих плавзасобiв менших 7 метрiв в довжину, сухi гаванi можуть запропонувати щiльнiсть збершання у 4 рази бiльше шж традицiйнi яхтовi порти iз стоянкою на плаву на тш самш площi. Наприклад: Gosport Marina, Портсмут, Ангшя; Little River Marina, оз. Аллатуна, США; Georgetown Dry Stack Marina, США; Jachthaven Biesbosch, Нщерланди; The Ridges Marina, оз. Шатуг, США.
1снують три основш арх1тектурно-планувальш особливосп 6уд1вель сухих доюв, яю розташовуються на територп вщповщно! гаваш [9]:
• вшьностояч!: окремостояч! (розташовуються одним блоком) конструкцп сховищ (стелаж!) з дахами або без.
Частково огороджеш, яю в свою чергу подшяються на:
• буд1вл1 з тристороншм розташуванням стелаж1в та влаштуванням транзитних проход1в для маневрування вантажно! техшки при складуванш плавзасоб1в.
• буд1вл1 декшькома прогонами, де двурамш подвшш стелаж! з проходом посередиш йдуть паралельно один одному, а плавзасоби розташоваш борт до борту.
• повшстю закритг споруда що мае окрем1 (¡зольоваш) чарунки (елшги) для кожного плавзасобу. Чарунки можуть бути одно-, дво- та тримюш.
Так як розташування сухих доюв при забудов! р1чкових яхтових порт1в дуже поширене явище, вщповщно !х буд1вництво мае деяю переваги:
• бшьш ефективне використання корисно! площ1 акваторп та суходолу гаваш за рахунок суттевого зменшення площ причальних споруд проти стоянок на плаву, що забирають до 80% водного простору гаваш. Що особливо актуально в мюьких умовах, на малих р1чках з вузьким звивистим руслом та ускладненою лощею б1ля узбережжя.
• оптим!защя зони для техшчного обслуговування плавзасоб1в. За статистикою власники невеликих плавзасоб1в (менше 7 метр1в) вщдають перевагу сухим докам через те, що !х човни потребують значно меншого об'ему техшчних роб1т 1 займають небагато мюця шж габаритш плавзасоби (до 10 м), яю в основному розташовуються для проведення роб1т на спещально вщведених вщкритих майданчиках, де там же 1 збер1гаються [9]. Так як р1чковий яхтовий комплекс формуеться переважно з контингенту власниюв малих плавзасоб1в, цей параметр дае можливють суттево
зекономити на влаштуванш вщкритих майданчиюв.
• можливють штеграцп елшпв в структуру житлово! забудови, що в свою чергу поширений прийом при забудов! прибережно! лшп в рекреацшних районах.
• збшьшення штенсивносп морехщно! активносп шляхом створення бшьш зручного та швидкого доступу до плавзасобу та значно! економп часу на його постшне транспортування в гавань та назад.
• пщвищення протиштормового захисту човшв та зменшення ризику аваршних ситуацш вщбуваеться за рахунок суттевого скорочення кшькосп плавзасоб1в, яю збер1гаються та пришвартован! вщкритим способом, що вигщно вщр1зняе його вщ гаваней де немае влаштованих закритих елшпв та яю змушеш створювати цший ряд активних протиштормових споруд.
• яюсне полшшення умов зимового збер1гання плавзасоб1в, вщ якого залежить техшчний стан плавзасобу та майбутш витрати на його ремонт.
1з недолтв влаштування сухих гаваней можна видшити наступш:
• габаритш розм1ри буд1вель та стелаж1в зменшують естетичну та в1зуальну якють сприйняття прибережного ландшафту.
• обмежено перспективне освоення дшянки набережно! де розташоваш елшги.
• ускладнена щентифшащя об'екта, так як немае можливосп споглядання юнуючих в гаваш плавзасоб1в з вщсташ.
Необхщно зазначити, що за шформащею Американсько! асощацл цившьних шженер1в (АБСЕ) та Свропейсько! асощацл яхтових гаваней (ЕМА) до 38 % новозбудованих р1чкових яхтових гаваней збудоваш за принципом сухого збер1гання плавзасоб1в та прогнозують подальше зростання дано! тенденцл [2].
Висновок. Арх1тектурно-планувальна концепщя е основою для теоретичного та практичного моделювання основних напрямюв розвитку яхтового комплексу.Вщ не! залежать основн! складов!, а саме:
архгтектурно-типолопчне визначення
поняття об'екту, архiтектурно-планувальна структура гаванi, функцюнальна
спрямованiсть та варiативнiсть,
мiстобудiвне значення та перспективний розвиток даного об'екта вцшому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Богомолов А.Е. Современное состояние и перспективы развития яхтенных комплексов на Черноморском побережье Украины // Сучасш проблеми архггектури та м1стобудування: Наук.-техн. зб1рник. - К., КНУБА, 2007. - Вип. 17. - С.211-223.
2. Богомолов А.Е. Функции яхтенных комплексов в современных условиях // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства: Сб. науч. трудов. - Одесса, ОГАСА, 2007. - Вып. 9-10. - С. 541-550.
3. Морская литература [Електронний ресурс]: Современный яхтенный порт-марина. Практика создания/ П.Н. Новоселов - 2011. - Режим доступа: http://www.morkniga.ru/p816420
4.Нагаева З.С., Поляков С.А. Анализ практики проектирования,строительства и експлуатации яхтенных комплексов.Отечественный и зарубежный опыт. // Сучасш проблеми архггектури та м1стобудування: Наук.-техн. зб1рник. - К., КНУБА, 2013. - Вип. 33. - С.438-446.
5. Указания по компоновке морских портов. — М.: Рекламинформбюро ММФ, 1975. - 113 с., ил.
6. Bagwell C. Regeneration of harbours for sport and recreation. - Lisbon,1998.-235p.
7. Christensen B.A. Marina Design and Environmental Concern. In Ports 86: Proceedings of a Specialty Conference on
Innovations in Port Engineering and Development in the I990' s./ Bill Christensen .// Oakland, CA, USA: American Society of Civil Engineers .-1990.- 450 p.
8. Natchez, D.S. Marina Structures as Sources of Environmental Habitats./ David Natchez.// Wickford, RI, USA: International Marina Institute.- 1990.- 235p.
9. "Rack storage marinas in 1990's." / Dodson, P. // Proc., World Marina '91, American Society of Civil Engineers, Long Beach, California, ASCE, Reston, VA. - 1990. - 187p.
10. Thoresen C. A. Port Designers Handbook: Recommendations and Guidelines./ Carl Thoresen.// London, United Kingdom: Institute of Marine Research.- 2007.- 549 p.
REFERENCES
1. Bogomolov A.E. Sovremennoe sostoyanie i perspektivy razvitiya yahtennyh kompleksov na Chernomorskom poberezhye Ukrainy.// Suchasni problemi arhitekturi ta mistobuduvannya: Nauk.-tehn. zbirnik. - Kiev, KNUBA, 2007. - Edition 17. - p.211-223. (in Russian).
2. Bogomolov A.E. Funktsii yahtennyh kompleksov v sovremennyh usloviyah.// Regionalnye problemy arhitektury i gradostroitelstva: Sb. nauch. trudov. - Odessa, OGASA, 2007. - Edition 9-10. - p. 541-550. (in Russian)
3. Sovremenny yahtenny port-marina. Praktika sozdaniya [Modern marinas and small craft harbours. Code of Practice.] (in Russian)/ P.N. Novoselov - 2011. - Available at: http://www.morkniga.ru/p816420
4. Nagaeva Z.S., Polyakov S.A. Analiz praktiki proektirovaniya,stroitelstva i ekspluatatsii yahtennyih kompleksov.Otechestvennyiy i zarubezhnyiy opyt. [The analysis of domestic and international experience in the design, construction and operation of sailing.]// Suchasni problemi arhitekturi ta mistobuduvannya: Nauk.-tehn. zbirnik. - K., KNUBA, 2013. - Edition. 33. - p.438-446.
5. Ukazaniya po komponovke morskih portov. [Seaport planning design guidelines.] — Moscow, Reklaminformbyuro MMF, 1975. - 113 p., illustations. (in Russian).
6. Bagwell C. Regeneration of harbours for sport and recreation. - Lisbon,1998.-235p.
7. Christensen B.A. Marina Design and Environmental Concern. In Ports 86: Proceedings of a Specialty Conference on
Innovations in Port Engineering and Development in the I990' s./ Bill Christensen.// Oakland, CA, USA: American Society of Civil Engineers.-1990.- 450 p.
8.Natchez, D.S. Marina Structures as Sources of Environmental Habitats./ David Natchez.// Wickford, RI, USA: International Marina Institute.- 1990.- 235p.
9."Rack storage marinas in 1990's." / Dodson, P. // Proc., World Marina '91, American Society of Civil Engineers, Long Beach, California, ASCE, Reston, VA. - 1990. - 187p.
10.Thoresen C. A. Port Designers Handbook: Recommendations and Guidelines./Carl Thoresen.// London, United Kingdom: Institute of Marine Research.- 2007.- 549 p.
Рецензент: Челноков О. В., канд. техн. наук, проф. Надшшла до редколеги: 14.02.2018 р.
