CC BY
63
УДК 725.826+725.85/.89]:711.57
ДОСВ1Д ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ
Ф1ЗКУЛЬТУРН О - СПОРТИВНИХ ЗОН НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
КОВАЛЬСЬКИЙ Л. М.1*, д-р архтектури., проф., МЕРИЛОВА I. О.2*, асистент, КРАВЦОВ Д. С.3*, астрант.
1 Кафедра теорп архггектури, Державний вищий навчальний заклад «Ки!вський нацiональний ушверситет будГвництва та архГтектури», пр. Повпрофлотський, 31, Ки!в, 03680, Укра!на, тел. +38 (044) 241-55-80, e-mail: [email protected].
2 Кафедра архитектурного проектування i дизайну, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академiя будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дшпро, 49600, Укра!на, тел. +38 (0562) 46-98-88, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-5375-1359.
3 Кафедра архггектури будгвель та споруд, «Одеська державна академГя буд1вництва та архГтектури» вул. ДщрГхсона, 4, Одеса, 65029, Укра!на, тел. (048) 723-23-62; 729-85-75, e-mail: [email protected]
Анотащя. Постановка проблеми. В загальнш системГ фГзичного виховання населення велику роль вщграе спортивно-масова та фГзкультурно-оздоровча робота у рГзних навчальних закладах. На сьогодшшнш день Гснуюча мережа навчальних заклащв спортивного виховання складаеться, значною мГрою, з пристосованих споруд, яш не вадповдають сучасним мГстобудГвним та архгтектурно-планувальним вимогам. За роки незалежносп фГзкультурно-спортивна база навчальних установ не отримала Гстотного розвитку, що зумовлюе необхщшсть дослщжень у даному напрямку. У процес удосконалення фГзкультурно-спортивних зон навчальних закладГв освГти виникае низка питань, зумовлених вГдсутшстю вГдповгдних науково-концептуальних розробок та нормативних параметрГв. Мета cmammi - позначити проблеми в нормативнш базГ та можливГ напрямки 1х виршення. ПроаналГзувати питання щодо формування фГзкультурно-спортивних зон навчальних закладГв, надати пропозици стосовно розрахунку площ земельних дшянок. Висновки. З огляду на наведеш даш щодо формування спортивних зон навчальних закладГв, спостертаеться низка проблем, зокрема: невадповадшсть юнуючих фГзкультурно-спортивних зон навчальних закладГв дшчим законодавчим актам; нестача вГльних просторГв для будГвництва нових та розширення юнуючих фГзкультурно-спортивних зон в умовах штенсивно! мюько! забудови та ш. Наведено пропозици щодо вдосконалення фГзкультурно-спортивних зон навчально-виховних закладГв.
Ключов1 слова: навчально-виховнг заклади; фгзкультурно-спортивт зони навчально-виховних закладгв; вищг навчальт заклади; позашкыьш навчально-виховш заклади
ОПЫТ И ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ
ФИЗКУЛЬТУРНО - СПОРТИВНЫХ ЗОН УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ
КОВАЛЬСКИЙ Л. Н.1*, д-р арх, проф., МЕРИЛОВА И. А.2*, ассистент, КРАВЦОВ Д. С 3*, аспирант.
1 Кафедра теории архитектуры, Государственное высшее учебное заведение «Киевский национальный университет строительства и архитектуры», пр. Воздухофлотский, 31, Киев, 03680, Украина, тел. +38 (044) 241-55-80, e-mail: [email protected].
2 Кафедра архитектурного проектирования и дизайна, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днипро, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 46-98-88, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-5375-1359.
3 Кафедра архитектуры зданий и сооружений, Одесская государственная акадмия строительства и архитектуры, ул. Дидрихсона, 4, Одесса, 65029, Украина, тел. (048) 723-23-62; 729-85-75, e-mail: [email protected].
Аннотация. Постановка проблемы. В общей системе физического воспитания населения большую роль играет спортивно-массовая и физкультурно-оздоровительная работа при различных учебных заведениях. На сегодняшний день существующая сеть учебных заведений спортивного воспитания состоит в значительной степени из приспособленных сооружений, не отвечающих современным градостроительным и архитектурно-планировочным требованиям. За годы независимости физкультурно-спортивная база учебных заведений не получила существенного развития, что обусловливает необходимость исследований в данном направлении. При усовершенствовании физкультурно-спортивных зон учебных заведений возникает ряд вопросов, обусловленных отсутствием соответствующих научно-концептуальных разработок и нормативных параметров. Данная статья призвана обозначить проблемы в нормативной базе и возможные направления их решения. Цель статьи - проанализировать вопросы, касающиеся формирования физкультурно-спортивных зон учебных заведений. Предоставить предложения относительно расчета площадей земельных участков. Выводы. Согласно приведенным данным, касательно формирования спортивных зон учебных заведений, наблюдается ряд проблем, в частности: несоответствие существующих физкультурно-спортивных зон учебных заведений
действующим законодательным актам; нехватка свободных пространств для строительства новых и расширения существующих физкультурно-спортивных зон в условиях интенсивной городской застройки и др. Приведены предложения по совершенствованию физкультурно-спортивных зон учебно-воспитательных заведений.
Ключевые слова: учебно-воспитательные учреждения; физкультурно-спортивные зоны учебно-воспитательных учреждений; высшие учебные заведения; внешкольные учебно-воспитательные заведения; сеть учебно-воспитательных учреждений
EXPERIENCE AND PROBLEMS OF FORMATION SPORTS ZONES OF EDUCATIONAL INSTITUTIONS
KOVALSKY L. N.1*, Doctor. Sc. (Arch.), Prof, MERYLOVA I. O.2*, Assitant, KRAVCOV D. S. 3*, Рostgraduate.
1 Department of Theory of Architecture, State Higher Education Establishment «Kyiv National University of Construction and Architecture», Povitroflotsky Avenue, 31, Kyiv, 03680, Ukraine, tel. +38 (044) 241-55-80, e-mail: [email protected].
2 Department of Architectural Planning and Design, State Higher Education Establishment « Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», Chernishevsky st. 24-a, Dnipro 49600, Ukraine, tel. +38 (0562) 46-98-88, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-5375-1359.
3 Department of Architectural Buildings and Structures, Odessa'ka State Academy of Construction and Architecture, Didrikhsona st., 4 , Odessa, 65029, Ukraine, tel. (048) 723-23-62; 729-85-75, e-mail: [email protected].
Summary. Problem statement. An important role in the general system of physical education of the population is played by sports-mass and physical culture-recreational work at various educational institutions. To date, the existing network of educational institutions for sports education consists, largely, of adapted premises that do not conform to modern urban planning and architectural and planning requirements. During the years of independence, sports base of educational institutions did not receive significant development, which causes the necessity of research in this direction. When improving the sports zones of educational institutions, a number of questions arise, due to the lack of appropriate scientific and conceptual developments and normative parameters. This article is intended to indicate out problematic issues in the normative base and possible directions for their solution. Article's purpose. To analyze the problem issues concerning the formation of sports zones of educational institutions. To provide variants regarding the calculation of land areas. Conclusions. Taking into account the received data, concerning formation of sports zones of educational institutions, there are a number of problems: inconsistency of existing sports zones of educational institutions to the current normative acts; lack of free spaces for the construction of new and expanding existing sports zones in conditions of intensive urban development, etc. Proposals to improve the sports areas of educational institutions have been given.
Keywords: educational institution; sports areas of educational institutions; higher educational institutions; out-of-school educational institutions
Формування фiзкультурно-спортивних зон навчальних закладiв завжди актуальне в сучасних умовах, адже сприяе вихованню фiзично здорового поколшня, пщвищенню якосп тдготовки спещалютсв, культури дозвшля та вщпочинку, тдтриманню здоров'я населення взагаль Проте останшм часом юнуюча мережа спортивних споруд навчально-виховних закладiв не вщповщае сучасним вимогам ш кшьюсно, ш яюсно.
Для вищих навчальних закладiв розмiри та функщональна структура територп визначаються вщповщно до державних будiвельних норм ДБН 360-92** «Мютобудування. Планування та забудова мюьких i сшьських поселень» та ДБН В.2.2.-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладiв». Ц нормативы
документи тдготовлеш в Укршш тсля здобуття незалежносп, в них ураховаш основш сучасш вимоги до формування мереж^ розмщення та будiвництва закладiв осв^и.
Територiя навчальних закладiв повинна забудовуватись комплексно. На видшенш дшянщ розмщуються навчальш, науково-дослщш, господарсько-побутовi корпуси, а також фiзкультурно-спортивнi споруди, як забезпечують проведення рiзних напрямюв, форм та методiв навчально-спортивно'1 роботи. Вс зазначеш функщональш зони, особливо спортивна, потребують значних територш та суттево впливають на арх^ектурно-планувальш якосп забудови навчального закладу.
Згiдно з ДБН 360-92** на спортивну зону выводиться вiд 1 до 2 га територп з розрахунку на 1 000 студенпв. Розмiри спортивно! зони залежать вщ загально! мiсткостi навчального закладу. Чим бшьша мiсткiсть закладу осв^и, тим вiдносно меншу площу займають спортивнi споруди. Наприклад, в шститутах до 2 000 студешв спортивна зона проектуеться з розрахунку 2 га на 1 000 студенев, а в великих навчальних комплексах мютюстю понад 10 000 чоловш питома площа спортивних споруд з розрахунку на одне мюце в навчальному заклад^ вдвiчi менша - 1 га на 1 000 студенев [1].
Отже, основний напрямок ефективного використання спортивних майданчиюв - !х укрупнення, коопероване використання декiлькома навчальними закладами та мешканцями навколишнiх кварталiв.
У великих ушверситетських комплексах часто створюеться декiлька спортивних пiдзон: для навчальних цшей (поблизу навчальних корпусiв), спортивно-видовищш (у структурi кооперованих громадських центрiв) та фiзкультурно-спортивнi майданчики в зош гуртожиткiв.
В окремих навчальних закладах, о^м основно! спортивно! зони, створюються додатковi студентськi фiзкультурно-спортивш бази на примiськiй лiсопарковiй територп. Якщо такi бази вiддаленi вщ навчальних корпусiв на вiдстань тшохщно! доступностi або пере!зд транспортом займае не бшьше 30 хвилин, в них допускаеться розмiщувати частину необхщних за нормами навчально-спортивних споруд.
На дшянщ зi складним рельефом та складними прничо-геолопчними умовами згiдно з нормативами допускаеться розмщення фiзкультурно-спортивних
майданчиюв на вiдокремленiй дiлянцi у вiдривi до 500 м вiд основно! спортивно! зони.
Спортивнi будiвлi суттево впливають на об'емно-планувальну структуру навчаль-ного закладу. Згiдно з ДБН В.2.2.-3-97 загальна площа фiзкультурно-спортивних залiв у вищих навчальних закладах повинна визначатись з розрахунку 0,8 - 1,1 м на
одного учня. Тобто при мюткосп 10 000 студенев необхщно проектувати фiзкультурно-спортивнi зали загальною площею бшя 10 000 м2. Обстеження навчальних закладiв свiдчить, що в провщних унiверситетах Укра!ни створенi потужнi студентсью спортивнi центри (рис. 2, 3). Разом iз тим, у бшьшосп закладiв вищо! освiти загальна площа спортивних майданчиюв значно нижча нормативних вимог. Наприклад, в ОДАБА на 3 200 студенев припадае лише 1 018 м . спортивних залiв. Тому одне з головних завдань в удосконаленш фiзично! пщготовки студенев - розширення та змiцнення фiзкультурно-спортивних зон [3]. У великих навчальних закладах рекомендуеться створювати систему ушверсальних та спецiалiзованих спортивних залiв, плавальних басейнiв. З метою ущшьнення забудови доцiльно поеднувати рiзнi зали в единому фiзкультурно-спортивному корпусi з кооперуванням допомiжних примiщень.
В умовах розмщення вищого навчального закладу на декшькох дiлянках допускаеться частину спортивних споруд групувати в житловiй зош, використовуючи !х для секцiйних занять. Можливе розмiщення спортивних залiв i на окремiй дiлянцi мiж жилою та навчальною зонами. При цьому доцшьне використання спортивних споруд i майданчикiв iншими навчальними закладами та населенням прилеглих житлових будинюв. З огляду на це пропонуеться видшяти басейн та спортивнi зали в окремий блок при вхщнш частиш будiвлi. Таке рiшення робить можливою експлуатащю спортивного об'екта населенням без перешкод для навчального процесу [7].
Ефективний напрям забудови навчальних зон - блокування на однш або сумiжних територiях декiлькох навчальних закладiв при кооперованому використаннi шженерних комунiкацiй, будiвель навчального та навчально-допомiжного призначення. Кооперування особливо ефективне у разi однорiдностi навчально-виробничих функцш закладiв, що формують
комплекс. У багатьох випадках це дозволяе оргашзовувати едину систему громадського обслуговування, спшьш науково-виробнич1 центри. Для кооперування слщ максимально штенсивно використовувати однорщш зони, що дае можливють дещо зменшити сумарш розм1ри дшянки навчального закладу пор1вняно з нормативними. Дослщження свщчать, що за умови кооперацп навчальних зон можливо до 25 % скоротити загальну площу територп забудови (рис. 1).
а
б
Рис. 1. Кооперований студентський спортивний комплекс у м. Харюв (а); спортивна зона Сумського аграрного утверситету (б)
Ефективний зас1б ущшьнення забудови вищого навчального закладу - використання компактних арх1тектурно-планувальних р1шень навчальних корпуав та тдвищення поверховост будинюв. У заруб1жнш практищ е досить багато приклад1в багатоповерхових навчальних корпуав компактно! структури. В Укрш'ш висотш навчальш корпуси збудоваш 1 устшно функцюнують у вищих навчальних закладах Киева, Дншра, Харкова, Одеси та шших великих мют з ущшьненою забудовою.
Вимога компактного розмщення навчальних корпуав зумовлена не тшьки
необхщшстю бшьш рацюнального використання земельних ресурав, а й умовами ефективно! оргашзацп навчального процесу, централ1зованого обслуговування техшчних засоб1в навчання, бшьш штенсивного завантаження навчальних примщень, зменшення непродуктивних затрат на перемщення м1ж вщдаленими корпусами.
а
б
Рис. 2. СпортивнI корпуси НТУ «КП1»: а - загальний вигляд; б - плавальний басейн
Ф1зкультурно-спортивш корпуси, в бшьшосп, проектуються 1 - 3-поверховими. Разом 1з тим, використовуючи ефективш великопрогшш перекриття для розмщення зальних примщень, можна значно збшьшити поверховють спортивних блоюв. Резерви для ущшьнення забудови спортивних зон е також у використанш покр1вель буд1вель для майданчиюв [4].
Ф1зкультурно-спортивш визначаються з розрахунку 1 спортивних зал1в на одного студента.
У вищих навчальних закладах спортивного профшю передбачаються додатков1 1гров1 та тренувальш зали. Бажано в кожному навчальному заклад1 проектувати плавальний басейн з розм1ром ванни не
спортивних
прим1щення
2
1,2 м площ1
менше 25 х 8,5 м. Частина спортивних залiв i плавальний басейн можуть бути вщкритими з пiдiгрiвом води.
б
Рис. 3. Спортивт корпуси Кшвсъкого нацюналъного ^верситету будiвництва та архтектури (а); утверситету харчових технологт (б)
Найбшьш ушверсальним i ефективним як для навчального процесу, так i для шших фiзкультурно-спортивних занять,
вважаеться великий спортивний зал-манеж розмiром 42 х 24 м. Такий зал дозволяе проводити рiзнi спортивш iгри та за допомогою розсувних перегородок може бути роздшений на декшька менших залiв.
Залежно вщ загально! кiлькостi студентiв в ушверситетах доцiльно використовувати також спортивш зали середшх розмiрiв: 36х18 м, 24х12 м, 18х9 м, 12х12 м. При залах доцiльно передбачати спецiальнi мiсця для глядачiв. Важлива вимога до функцюнально-планувально! структури таких спортивних комплекав -iзолювати вiдвiдувачiв, що прийшли з вулицi, i потоки, якi ведуть вiд роздягалень i душових до залiв [5].
Об'емно-просторовi рiшення
фiзкультурно-спортивних залiв (завдяки !х
значним об'емам i специфiчним великопрогiнним конструктивним
рiшенням) у комплекс з iншими закладами культурно-побутового призначення дають можливють значно збагатити арх^ектуру навчального комплексу.
Слiд зазначити, що спортивне виховання дiтей та молодi може проводитись на базi спортивних споруд шкшьних та вищих навчальних закладiв, спортивних споруд громадського
обслуговування (басейнiв, стадiонiв, тенiсних кортiв тощо), спортивних дитячо-юнацьких шкiл олiмпiйського резерву та дитячо-юнацьких спортивних шкш, а також на базi спортивних майданчиюв рекреацiйних просторiв загального використання.
На сьогодшшнш день, наприклад, у Дншропетровськш областi функцiонують 44 дитячо-юнацькi спортивш школи, де навчаються 21 997 д^ей та пiдлiткiв, проте матерiальна база закладiв застарiла, а частина спортивних майданчиюв не вiдповiдае сучасним вимогам та потребуе модершзацп (рис. 4) [6].
Рис. 4. Стадюн Днтровсъкого ф1зкулътурно-спортивного клубу «Локомотив»
Позашкшьш навчальш заклади, серед яких значну частину займають спортивш секцп та гуртки, розмщуються, як правило, в пристосованих примщеннях та використовують спортивш майданчики прилеглих установ. У д^чш нормативнш документацй Укра!ни нормативш показники органiзацi! дiлянок спортивних
позашкшьних навчальних закладiв вiдсутнi. Наводяться лише рекомендацп щодо проектування спортивних майданчиюв на базi шкiльних навчальних закладiв. Тому доцiльне врахування цих рекомендацш пiд час органiзацi! фiзкультурно-спортивних зон закладiв позашкiльного виховання.
Ф1зкультурно-спортивну зону
позашкшьного навчального закладу слщ розмщувати поряд 1з навчальною зоною, але не з боку в1кон гуртково! роботи. Спортивш майданчики для гри в м'яч слщ розташовувати не ближче 10 м вщ в1кон примщень буд1вл1 або вщдшяти вщ них захисною смугою зелених насаджень.
Розмщуючи спортивш споруди, слщ вживати заход1в щодо захисту вщ шуму за рахунок озеленення, використання рельефу мюцевосп тощо. Влаштовуючи
ф1зкультурно-спортивну зону, належить враховувати можливють використання споруд 1 майданчиюв шшими навчальними закладами та населенням сум1жно! житлово! забудови [3]. Навколо спортивно! зони не допускаеться насадження колючих чагарниюв та плодових дерев.
Позашкшьш навчальш заклади, зблоковаш чи штегроваш у шкшьну буд1влю, використовують в сво!й робот ф1зкультурно-спортивну зону школи, що визначаеться згщно з нормативними документами стосовно оргашзацп шкшьних дшянок, 1 мае площу вщ 850 до 7 760 м2 залежно вщ чисельносп учшв та кшькосп спортивних майданчиюв.
Для позашкшьних заклад1в, що ор1ентоваш на ф1зкультурно-спортивну роботу, слщ передбачити ф1зкультурно-спортивну зону площею вщ 5 450 до 7 760 м2 (у тому числ1 стадюн 1з коловою б1говою дор1жкою з площею вщ 4 200 до 5 760 м2 вщповщно) залежно вщ числа учшв [3]. До складу ф1зкультурно-спортивно! зони окр1м спортивного ядра (футбольне поле з розм1рами вщ 60 до 75 м у ширину та вщ 90 до 110 м у довжину) можуть входити баскетбольний майданчик (24*16 м); волейбольний майданчик (18*9 м); гандбольний майданчик (40*20 м); тешсний майданчик (24*11 м); пмнастичний майданчик; майданчик для лшшки; майданчик для настшьного тешсу; майданчик для легко! атлетики з б1говими дор1жками (коловою у 200 м та прямою у 125 м), сектором для метання м'яча, штовхання ядра, ямами з тском для стрибюв та пмнастичною стшкою, шш1.
Прикладом вдало! оргашзацп спортивно! зони е дшянка спортивного комплексу ДВУФК «Трудов1 резерви» у м. Дншро, де здшснюеться функщя позашкшьно! осв1ти ф1зкультурно-спортивного напряму для д1тей та молод1 (рис. 5).
Рис.5. Спортивний комплекс ДВУФК «Трудов! резерви» у м. Днтро
Рис.6. Проектнершення дтянки для Навчально-виховного комплексу № 66 у м. Днтро (Впровадження результатгв дослгдження, автор Мерилова I. О.)
Площ1 земельних дшянок для ф1зкультурно-спортивних зон установ позашкшьно! осв1ти слщ оргашзовувати як комплексну багатофункцюнальну територ1ю з можливютю поеднання, трансформацп та взаемозамшносп функцш окремих зон.
В умовах ущшьнено! забудови проектування ф1зкультурно-спортивних зон для окремо збудованих позашкшьних
установ та шших навчальних закладiв не завжди можливе в повному обсязi. В такш ситуацп доцiльне кооперування ресурсiв декшькох навчальних закладiв та формування спшьного спортивного ядра, котре буде використовуватись учнями навчальних закладiв та мешканцями прилеглих житлових груп (рис. 6).
Слiд зазначити, що для невеликих земельних дiлянок доцiльне об'еднання зон «^зичного розвитку» та «iгор i розваг» у едину комплексну фiзкультурно-iгрову зону. Для !х розроблення планування та обладнання слiд використовувати планувальш розробки вiдкритих дитячих фiзкультурно-iгрових майданчиюв.
Фiзкультурно-спортивнi зони, не залежно вщ типу навчального закладу, повиннi задовольняти загальш вимоги шсоляцп: сонячне опромшення
фiзкультурно-спортивно! зони повинно бути забезпечене в перюд з березня по вересень протягом 3 годин на день. Розташування св^лових прорiзiв мае виключати сшпучу дiю сонячних промешв на глядачiв та вiдвiдувачiв, що займаються у спортивних залах [2].
Площа озеленення земельних дшянок навчально-виховних закладiв повинна складати 45-50 % загально! площi дiлянки (включаючи озеленення мюця вiдпочинку, дiлянки для вирощування овочевих та ягiдних культур, захисш смуги та посадки з чагарниюв по периметру дiлянки). У разi якщо земельна дiлянка прилягае безпосередньо до зелених масивiв (паркiв, садiв, скверiв), а також розмiщення навчальних закладiв у сiльськiй мiсцевостi або в умовах реконструкций площу зелених
насаджень допускаеться скорочувати, але не бшьше нiж до 30 %. Високоросл дерева належить висаджувати на вщсташ не менше 10 м вщ стiн iз вiкнами навчальних примщень, а чагарники - не менше 5 м.
Висновки. З огляду на наведеш даш щодо формування спортивних зон навчальних закладiв виникае низка проблем, зокрема: невщповщшсть юнуючих фiзкультурно-спортивних зон навчальних закладiв дiючим законодавчим актам; вiдсутнiсть нормативно! документацп щодо конкретних навчально-виховних закладiв та !х дiлянок; нестача вшьних територiй для будiвництва нових та розширення iснуючих фiзкультурно-спортивних зон в умовах штенсивно! мюько! забудови тощо.
Установлено, що найбшьш ефективний напрям рацiоналiзацi! матерiально! бази фiзкультурно-спортивних зон навчальних закладiв - це кооперащя ресурсiв декiлькох навчальних установ за територiальним принципом iз метою створення спшьного спортивного ядра.
Незважаючи на наведеш пропозицп щодо вдосконалення фiзкультурно-спортивних зон навчально-виховних закладiв: розмщення в мiськiй забудовi, кооперування матерiальних баз декiлькох навчальних установ для збшьшення ефективностi спортивного виховання; використання компактних арх^ектурно-планувальних рiшень; пщвищення поверховостi спортивних комплексiв для вищих навчальних закладiв; використання громадських рекреацшних просторiв для оргашзацп спортивно! дiяльностi тощо, ця тема потребуе подальшого та бiльш глибокого вивчення.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Шстобудування. Планування та забудова мюьких 1 с1льських поселень : ДБН 360-92**. - [Чинн1 в1д 19-032002]. - Ки!в : Укрархбудшформ, 2002. - 126 с.
2. Будинки 1 споруди. Спортивн1 та ф1зкультурно-оздоровч1 споруди : ДБН В.2.2-13-2003. - [Чинн1 в1д 2004-0301]. - Ки!в : Держ. комггет Укра!ни з буд-ва та архггектури, 2004. - 105 с.
3. Будинки та споруди навчальних заклад1в : ДБН В.2.2-3-97. - [Чинш ввд 1-01-1998]. - Ки!в : Держкомм1стобудування Укра!ни, 1997. - 101 с.
4. Ковальська Г. Л. Принципи та методи оптим1заци функцюнально-планувального розвитку вищих навчальних заклад1в в 1снуюч1й м1ськ1й забудов1 : автореф. дис. ... канд. архггектури : 18.00.02 «Архитектура буд1вель та споруд» / Г. Л. Ковальська ; Ки!в. нац. ун-т буд-ва 1 архггектури. - Ки!в, 2002. - 23 с.
5. Ковальський Л. М. Архитектура вищих навчальних заклад1в. Ун1верситети 3-го тисячол1ття / Л. М. Ковальський, Г. Л. Ковальська. - Ки!в : Основа, 2011. - 256 с.
6. Статистичш даш «Загальна к1льк1сть ПНЗ державноï та комунальшн форм власностi та дитячо-юнацьких спортивних шк1л, чисельнiсть дiтей у них (у po3pi3i регюшв) станом на 01.01.2016» // Мшютерство освгга i науки Украши. Пoзашкiльна освгга Украши. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/pozashkilna-osvita/pozashkilna-osvita-ukrayini.html (дата звернення 14.07.2017).
7. Физкультурно-спортивные сооружения / [Аристова Л. В., Быкова Г. И., Голубинский А. П.] ; под ред. Л. В. Аристовой. - Москва : СпортАкадем-Пресс, 1999. - 536 с.
REFERENCES
1. Mistobuduvannia. Planuvannia ta zabudova miskykh i silskykh poselen: DBN 360-92**. Chynni vid 19-03-2002 [Town planning. Planning and building of urban and rural settlements: DBN 360-92 **. Dated on March 03, 2002]. Kyiv: Ukrarkhbudinform, 2002, 126 p. (in Ukrainian).
2. Budynky i sporudy. Sportyvni ta fizkulturno-ozdorovchi sporudy: DBN V.2.2-13-2003. Chynni vid 2004-03-01 [Buildings and structures. Sports and recreation facilities: The State Building Codes V.2.2-13-2003. dated on March 19, 2004]. Kyiv: Derzh. komitet Ukrainy z bud-va ta arkhitektury, 2004, 105 p. (in Ukrainian).
3. Budynky ta sporudy navchalnykh zakladiv: DBN V.2.2-3-97. Chynni vid 1-01-1998 [Buildings and structures of educational institutions: The State Buildings Codes V 2.2-3-97]. Kyiv: Derzhkommistobuduvannia Ukrainy, 1997, 101 p. (in Ukrainian).
4. Kovalska G.L. Pryncypy ta metody optymizatsii funktsionalno-planuvalnoho rozvytku vyshhykh navchalnykh zakladiv v isnuiuchii miskii zabudovi: avtoref. dys. kand. arkhitektury: 18.00.02 «Arkhitektura budivel ta sporud» [Principles and methods of optimization of functional and planning development of higher educational institutions in the existing urban building: author's abstract of the Candidate of Architecture Science Dissertation: 18.00.02 "Architecture of buildings and structures"]. Kyiv. nats. un-t bud-va i arkhitektury [Kyiv National University of Construction and Architecture]. Kyiv, 2002, 23 p. (in Ukrainian).
5. Kovalskyi L.M. and Kovalska H.L. Arkhitektura vyshhykh navchalnykh zakladiv. Universytety 3-ho tysiacholittia [Architecture of higher educational institutions. Universities of the 3rd Millennium]. Kyiv: Osnova, 2011, 256 p. (in Ukrainian).
6. Statystychni dani «Zahalna kilkist PNZ derzhavnoi ta komunalnoi form vlasnosti ta dytiacho-yunatskykh sportyvnykh shkil, chyselnist ditei u nykh (u rozrizi regioniv) stanom na 01.01.2016» [Statistical data "The total number of state and communal property and children's and youth sports schools, the number of children in them (by regions) as of 01.01.2016"]. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. Pozashkilna osvita Ukrainy [Ministry of Education and Science of Ukraine. Out-of-school education of Ukraine.]. Available at: http://mon.gov.ua/activit^/education/pozashkilna-osvita/pozashkilna-osvita-ukrayini.html (Accessed 14 July 2017). (in Ukrainian).
7. Aristova L.V., Bykova G.I. and Golubinskij A.P. Fizkulturno-sportivnye sooruzheniya [Physical culture and sports facilities]. Moskva: SportAkadem-Press, 1999, 536 p. (in Russian).
Рецензент: Дьомгн М. М. д-р архгтури, проф.
Надшшла до редколеги: 7.04.2017 р. Прийнята до друку: 21.04.2017 р.
