CC BY
74
Вгсник Придшпровсько! державно! академй' будiвництва та архгтектури, 2017, № 2 (227-228) ISSN 2312-2676 УДК 727.1
МЕРЕЖА ЗАКЛАД1В ПОЗАШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ ЯК СКЛАДОВА М1СТОБУДШНО1 СИСТЕМИ
МЕРИЛОВА I. О., асист.
Кафедра архiтектурного проектування i дизайну, Державний вищий навчальний заклад «Придтпровська державна академiя будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, Днгпро, 49600, Укра!на, тел. +38 (0562) 46-98-88, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-5375-1359.
Анотащя. Постановка проблеми. Виргшення мгстобудгвних проблем побудови розгалужено! та доступно! мереж позашкГльних навчально-виховних закладгв, формування пропозицгй щодо розмгщення позашкшьних установ у структург забудови та функцюнально-планувальних особливостей оргашзацп територгй позашкшьних закладгв мае системний характер. Системний шдхгд передбачае дослгдження не тгльки внутргшньо! функцюнально! структури територп, будгвель та споруд, а й аналгз зв'язкгв позашкшьних закладгв з усгею мгською забудовою, з промисловими пгдприемствами та науково-дослгдними оргашзащями, з мережею установ громадського обслуговування та з гншими навчальними закладами. Мета cmammi - проаналгзувати теоретичнг дослгдження в галузг мгстобудування, якг доцгльно враховувати пгд час розроблення принципгв та методгв оптимгзацп мереж закладгв позашкшьно! освгти. Висновки. В дослгдженнг встановлено, що системний пгдхгд передбачае зв'язок позашкшьних закладгв освгти зг всгею мгською забудовою. Формування мереж закладгв позашкшьно! освгти напряму залежить вгд тенденцг! розвитку соцгально-педагоггчних програм та реформування освгтньо! галузг в цглому. Визначено основнг системнг властивостг мереж позашкшьних навчальних закладгв. З'ясовано, що у державних програмах реформування освгти зазначаеться, що кооперацгя ресурсгв позашкшьних та загальноосвгтнгх закладгв - один з ефективних шляхгв розвитку безперервно! освгти. У рамках дослгдження цг положення дають можливгсть значно розширити мережу позашкшьних установ та створити новг типи позашкгльних закладгв у структург територгальних освгтнгх округгв.
Ключов1 слова: Micmo6ydieHa система; системний nidxid; мережа 3axnadie позашюльно! oceimu; enacmueocmi мережi позашкшьних установ
СЕТЬ ВНЕШКОЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ГРАДОСТРОИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
МЕРИЛОВА И. А., асист.
Кафедра архитектурного проектирования и дизайна, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днипро, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 46-98-88, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-5375-1359
Аннотация. Постановка проблемы. Решение градостроительных проблем построения разветвленной и доступной сети внешкольных учебно-воспитательных заведений, формирование предложений по размещению внешкольных учреждений в структуре застройки и функционально-планировочных особенностей организации территорий внешкольных заведений имеет системный характер. Системный подход предполагает исследование не только внутренней функциональной структуры территории, зданий и сооружений, а и анализ связей внешкольных заведений со всей городской застройкой, с промышленными предприятиями и научно-исследовательскими организациями, с сетью учреждений общественного обслуживания и другими учебными заведениями. Цель статьи - проанализировать теоретические исследования в области градостроительства, которые целесообразно учитывать при разработке принципов и методов оптимизации сети учреждений внешкольного образования. Выводы. В исследовании установлено, что системный подход предполагает связь внешкольных учебных заведений со всей городской застройкой. Формирование сети учреждений внешкольного образования напрямую зависит от тенденции развития социально-педагогических программ и реформирования образования в целом. Оопределены основные системные свойства сети внешкольных учебных заведений. Установлено, что в государственных программах реформирования образования отмечается, что кооперация ресурсов внешкольных и общеобразовательных учреждений является одним из эффективных путей развития непрерывного образования. В рамках данного исследования эти положения дают возможность значительно расширить сеть внешкольных учреждений и создать новые типы внешкольных учреждений в структуре территориальных образовательных округов.
Ключевые слова: градостроительная сеть; системный поход; сеть внешкольных учебных заведений; свойства сети внешкольных учреждений
OUT-OF-SCHOOL EDUCATIONAL INSTITUTIONS NETWORK AS THE PART OF URBAN SUSTEM
MERYLOVA I. O., asst.
Department of architectural planning and design, State Higher Education Establishment «Prydniprovsk State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernishevsky str., Dnipropetrovs'k, 49600, Ukraine, tel. +38 (0562) 46-98-88, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-5375-1359.
Summary. Formulation of the problem. Abstract. Formulation of the problem. The solution of urban development problems of an extensive and accessible network of out-of-school educational institutions, the formation of proposals for the placement of out-of-school institutions in the structure of the building and functional and planning features of the organization of territories of out-of-school institutions has systemically character. The system approach involves studying not only the internal functional structure of the territory, buildings and structures, but also the analysis of the connections of out-of-school institutions with all urban buildings, with industrial enterprises and research organizations, with a network of public service institutions and with other educational establishments. Article purpose: to analyze theoretical research in the field of urban planning, which should be taken into account when developing principles and methods for optimizing the network of out-of-school educational institutions. Conclusions. The research found that the systematic approach implies relation of out-of-school educational institutions with all urban environment, as well as with industrial enterprises and research organizations, with a network of public service institutions and, most importantly, with other educational establishments. The formation of a network of out-of-school educational institutions directly depends on the tendency of the development of social-pedagogical programs and the reform of the educational sector as a whole. The main system properties of a network of out-of-school educational institutions were determined. It was found that the cooperation of the resources of out-of-school and general education institutions is one of the effective ways to develop continuing education. In the state programs of educational reform is noted that the cooperation of the resources between the out-of-school institutions and general educational schools are one of the effective ways of developing continuing education. These provisions to provide an opportunity to significantly expand the network of out-of-school institutions and the creation of new types of out-of-school institutions in the structure of territorial educational districts.
Keywords: urban system; systems approach; out-of-school educational establishment network; properties of out-of-school educational establishment network
Постановка проблеми. Виршення м1стобуд1вних проблем побудови
розгалуженоï та доступноï мереж позашкшьних навчально-виховних заклад1в, формування пропозицш щодо розмщення позашкшьних установ у структур! забудови та функщонально-планувальних особли-востей оргашзацп територш позашкшьних заклад1в мае системний характер. Системний тдхщ передбачае дослщження не тшьки внутр1шньо'1 функщонально!' структури територп, буд1вель та споруд, а й анал1з зв'язюв позашкшьних заклад1в з уаею мюькою забудовою, з промисловими пщприемствами та науково-дослщними оргашзащями, з мережею установ громадського обслуговування та з шшими навчальними закладами. У статп анал1зуються теоретичш дослщження в галуз1 мютобудування, яю доцшьно враховувати, розробляючи принципи та методи оптим1зацп мереж1 заклад1в позашкшьно!' освгти.
Анал1з дослщжень. Дослщженням м1стобуд1вних систем присвячеш науков1
пращ представниюв сучасно'1 украшсько!' м1стобуд1вно'1 школи: М. М. Дьомша, Г. Л. Ковальсько'1, В. П. Мироненка,
Г. Лаврика, Т. Ф. Панченко, В. О. Т1мохша тощо. Пращ перел1чених вчених базуються на основ1 загально'1 теорп систем i розглядають проблеми планувального формоутворення населених мют, динамшу мiстобудiвних об'екпв рiзного рiвня, оптимiзацiю 1'х структури тощо.
Виклад основного матер1алу. У законi Укра'1'ни «Про осв^» визначено таке поняття системи: «Система осв^и складаеться iз навчальних закладiв, наукових, науково-методичних i методичних установ, науково-виробничих пiдприемств, державних i мюцевих органiв управлiння освiтою та самоврядування в галузi освiти». Структура осв^и включае: дошкiльну освiту, загальну середню освiту, позашкiльну освiту, професшно-техшчну освiту, вищу та пiслядипломну осв^ [9].
На сьогоднiшнiй день, у рамках загально'1 теорiï систем, вщомо багато точок зору i пiдходiв до визначення поняття
«система». У науковому дослщжент М. М. Дьомша «Управление развитием градостроительных систем» [1] зазначено, що предметом м1стобуд1вного дослщження та проектування е сощально-економ1чна, територ1ально-виробнича та демограф1чно-еколопчна система у вигляд1 «населення-середовища-д1яльшсть». Вш визначив тдсистему навчально-виховних заклад1в, у якш згруповат мереж1 дошкшьних установ, загальноосв1тшх шкш, позашкшьних установ, професшних техшчних училищ тощо.
Доктор арх1тектури В. П. Мироненко у термшолопчному словнику «Архитектура, дизайн, эргономика» [5] вв1в таке поняття: «Система - это совокупность элементов, связанных между собой и образующих некоторую целостность. Система
характеризуется целостностью, структурностью, взаимозависимостью системы и среды, иерархичностью... Система общественного обслуживания - это упорядоченная совокупность учреждений и предприятий, обеспечивающих предоставление населению услуг и товаров и располагающихся в зданиях, сооружениях и на специально оборудованных территориях».
У тдручнику «Основы теории градостроительства» за редакщею З. Н. Ярпно! [11] визначено суть термша «мережа» як елемента м1стобуд1вно! системи: «Сеть - это группа объектов точечного или линейного характера, упорядоченно размещённая на
рассматриваемой территории (сеть учреждений культурно-бытового
обслуживания, транспортная сеть и т. д.)...». Також сутшсть термша «мережа навчально-виховних заклад1в» розкриваеться у довщнику проектувальника за редакщею Т. Ф. Панченко: «Мережа навчально-виховних заклад1в включае: дошкшьш навчальш заклади, загальноосвгтт школи, професшно-техшчт училища, вищ1 навчальш заклади 1-11 та Ш-ГУ р1вшв акредитацп, об'екти позашкшьного виховання» [6].
Доктор арх1тектури Г. Л. Ковальська в дисертацшнш робот «М1стобуд1вт основи
розвитку мереж1 дошк1льних та загальноосв1тшх навчальних заклад1в» [2] визначае, що система дошкшьно! та загально! середньо! осв1ти складаеться з таких тдсистем: матер1альних й щеальних осв1тшх ресурав. Пщсистема матер1альних ресурав включае буд1вл1 навчальних та виховних заклад1в, !х територп, буд1вл1 шших осв1тшх установ, оргашв управлшня осв1тою, !х елементи, компоненти та об'еднання, обладнання, кошти. Пщсистема щеальних ресурав включае освггш стандарти, цш 1 щнносп навчання.
Тобто можна зробити висновок, що мережа навчально-виховних заклад1в е складовою частиною системи матер1альних осв1тшх ресурав, а елементами виступають об'екти мютобудування: буд1вл1 та дшянки навчальних дошкшьних, загальноосв1тшх та позашкшьних заклад1в, професшних училищ та шших об'екпв осв1ти. Вс елементи системи взаемод1ють м1ж собою 1 утворюють едину мережу навчально-виховних заклад1в.
У Закон Укра!ни «Про позашкшьну осв1ту» вводиться поняття системи позашкшьно! осв1ти - це освгтня пщсистема, що включае державш, комунальш, приваты позашкшьт навчальт заклади; шш1 навчальт заклади як центри позашкшьно! осв1ти у позаурочний та позанавчальний час, гуртки, секцп, клуби, культурно-осв1тш, спортивно-оздоровч1, науково-пошуков1 об'еднання на баз1 загальноосв1тшх навчальних заклад1в тощо [10].
М1стобуд1вне формування мереж заклад1в позашкшьно! осв1ти напряму залежить вщ тенденцп розвитку сощально-педагопчних програм та реформування осв1тньо! галуз1 в цшому. Сучаст педагопчт концепцп передбачають широкий розподш навчальних заклад1в за економ1чними та сощальними умовами. Спираючись на нов1 педагопчт нормативы документи: «Положення про осв1тнш округ» (2010 р.), «Концепщя розвитку осв1ти Укра!ни на перюд 2015-2025 рр.», встановлено, що позашкшьна осв1та реформуеться в напрямку удосконалення навчально-матер1ально! бази, взаемодп м1ж собою р1зних титв навчальних заклад1в та
штеграци галуз1 позашкшьного навчання в загальну систему об'екпв сощально!' сфери [3; 4; 7; 8].
М1СТОБУД1ВНА СИСТЕМА
П03АШК1ЛЫ1ИХ НАЕЗЧАЛЬНИХ ЗАКЛДЦШ
пнз
БЛОКУЗЛННЯ 3 ЖИТЛОВОЮ ЗЛБУДОВОЮ
пнз
• о
ш
ЕЛОКУВАННЯ 31 ШКШЬНИМ ЗАКЛАДОМ
пнз
АВТОНОМН1СТЬ УСТАНОВИ
КОНЦЕПЦП
П1КЛУВАННЯ РОЗВИТКУ
СИСТЕМА ГРОМАДСЬКСЙ ЯЛБУДОВИ
СИСТЕМА ЖИТЛОВО! ЗЛЬУШЁИ
СИСТЕМА
транспортш
МЕРЕЖ!
СИСТЕМА РВФЕАЦ1СН1Х тейитонй
Рис. 1. Розеиток мережч позаитлъних навчальних закладгв як м1сто6уд1вно1 системи Анал1з сощально-педагопчних фактор1в показав, що сучасш педагопчш концепцп розвитку передбачають великий д1апазон осв1тшх програм, зв'язюв 1з закладами громадського обслуговування та мають значний потенщал у створенш нових титв заклад1в позашкшьно!' осв1ти. Таким чином, разом 1з державними позашкшьними установами створюються приватш, комунальш, мунщипальш та шш1 заклади з р1зними формами та методами навчання, як у провщних кра!'нах свгту.
Перспективний розвиток системи позашкшьно!' осв1ти вщбуваеться на основ1 групи педагопчних принцитв, серед яких особливо вагом1 для формування мереж таю: принципы 6езперервност1, наступност1 та ¡нтеграци, принцип 6агатоукладност1 та варгативностг, принцип гнучкост1, принцип практичног спрямованостг позашкшьног освти та виховання, принципи 1ндив1дуал1зац11 та доступност1.
Перел1чеш педагопчш принципи ор1ентують позашкшьну осв1ту 1 виховання на забезпечення сощально!' адаптаци дитини, та можуть бути ефективно реал1зоваш за умови створення мереж заклад1в осв1ти, взаемопов'язаних позашкшьних установ з об'ектами сощально!' сфери у структур! територ1альних осв1тшх окрупв.
Слщ зазначити, що вагомим чинником розвитку позашкшьно! осв1тньо!' системи стала штегращя Укра!'ни до единого загальноевропейського осв1тнього простору та прагнення удосконалення нащонально!' системи осв1ти, у тому числ1 позашкшьно!.
Рис. 2. Модель перспективного розвитку мережч
закладгв позашк1льно1 освгти Заруб1жний досвщ надання послуг у сфер1 позашкшьно!' (неформально!) осв1ти грунтуеться на гумашстичних та демократичних тенденщях сучасного
розвитку. В Свропейському союз1 нараз1 реал1зуеться програма «Свропа 2020 i стратепя розвитку молодЬ» (Europe 2020 and Youth Strategy). Сенс ще! програми полягае в активному розвитку закладiв неформально! осв^и рiзних видiв для роботи з молоддю рiзних вiкових груп. Одне iз завдань розвитку неформально! освгти в Gвропi - це доступшсть. Неформальна освiта е частиною концепцп безперервно! освiти (long life education), що дозволяе молодим людям i дорослим пiдтримувати на достойному рiвнi вмiння i компетенцп, необхiднi для адаптацп в постiйно мiнливому середовищь «Long life education» (навчання впродовж життя) -осв^нш процес як складова життедiяльностi людини вiд дошкiльного до пенсiйного вшу спрямований на задоволення потреб у самовдосконаленш та самовираженнi в уах сферах життя.
Аналiзуючи систему додаткового навчання у кранах Свропи, слщ зазначити, що всi сучаснi педагопчш концепцп можна звести до двох домiнуючих типiв [12, р. 37]: «концепцп тклування» та «концепцп розвитку».
«Концепщя тклування» передбачае роботу держави лише з проблемними дтми (д^и з вадами розвитку, д^и з девiантною поведiнкою, психологiчно нестабiльнi та шш^, решта дiтей отримують позашкшьну освiту в приватних чи комунальних установах сфери позашкшьно'1' дiяльностi. Бшьшють установ мереж - приватнi. У свою чергу, «концепщя розвитку» передбачае державну пiдтримку оргашзаци мереж закладiв позашкшьно'1' освiти з метою залучення найбшьшого числа учнiв. Таким чином формуеться широка мережа державних установ, приватна позашкшьна освiта в данш концепцп вважаеться елiтарною [4]. Слщ зазначити, що зарубiжна мережа позашкшьних установ тiсно пов'язана з мережею об'екпв громадського обслуговування.
Аналiз зарубiжних моделей мереж позашкшьно'1' освiти дае змогу сформувати варiанти вiдновлення i подальшого розвитку укра1нсько'1 мережi закладiв позашкшьно'1' освiти як складово'1' частки едино'1' навчально'1'
системи. Вс м1стобуд1вт системи подшяються на прост та складш. Прост системи мають невелику кшьюсть структурно-функцюнальних елементв 1 зв'язюв.
Прикладом просто! системи може бути автономний позашкшьний навчальний заклад. У свою чергу, складна система нал1чуе значну кшьюсть структурно-функцюнальних елементв та зв'язюв м1ж ними. Прикладом складно! системи може бути мережа позашкшьних навчальних заклад1в, яка включае в себе буд1вл1 навчально-виховних заклад1в та !х територп, буд1вл1 шших осв1тшх установ, де е функщя позашкшьно! роботи, органи управлшня, та доповнюеться об'ектами громадського обслуговування: б1блютеками, театрами, планетар1ями, спортивними закладами, рекреацшними просторами тощо.
У рамках дослщження визначено основы системы властивост мереж1 позашкшьних навчальних заклад1в:
структуроватсть - забезпечуе просторово-функцюнальш зв'язки м1ж елементами системи, !х оргашзащю та упорядкування. Система формуеться на р1зних ступенях м1стобуд1вно! оргашзацп та передбачае трансформащю традицшних позашкшьних установ за впливу сощально-економ1чних, пол1тичних та демограф1чних змш;
цшсмсть - розглядае мережу позашкшьних установ як багатор1вневу 1ерарх1чно пщпорядковану структуру. Позашкшьш навчальт установи е елементами системи навчально-виховних заклад1в державно! чи приватно! форми власносп, яю розташоваш в р1зних населених пунктах. На систему навчально-виховних заклад1в впливають сощальш, економ1чт та демограф1чт змши в держав1, таким чином створюються нов1 елементи системи;
типологiчна направлетсть - це ор1ентащя за профшем позашкшьно! д1яльност1, за в1ком учшв та чисельшстю позашкшьних заклад1в. В умовах розвитку осв1тньо! системи можливе виникнення нових титв позашкшьних установ;
взаeмодiя з тшими елементами мютобуЫвно! системи передбачае взаемозв'язок з шшими елементами системи мереж1 навчально-виховних заклад1в: дошкшьними закладами, загальноосв1тшми школами, професшними училищами, вищими навчальними закладами та закладами сощально! сфери: б1блютеками, планетар1ями, театрами, парками тощо;
автономтсть - це можливють самостшно! оргашзацп навчального процесу в умовах взаемодп з шшими навчальними установами та закладами громадського обслуговування.
Висновок. Отже, системний тдхщ передбачае зв'язок позашкшьних заклад1в осв1ти з ус1ею мюькою забудовою. Формування мереж1 заклад1в позашкшьно! осв1ти напряму залежить вщ тенденцп розвитку сощально-педагопчних програм та реформування освгтньо! галуз1 в цшому.
Визначено основш системш властивосп мереж позашкшьних навчальних заклад1в: структуровашсть, цшсшсть, типолопчна направлешсть, автономшсть, взаемод1я з шшими елементами мiстобудiвноï системи.
У державних програмах реформування осв^и зазначаеться, що кооперацiя ресурсiв позашкшьних та загальноосв^шх закладiв це один з ефективних шляхiв розвитку безперервно'1 освiти. Наприклад, доцiльним бачиться кооперування закладiв
позашкшьно'1 освiти iз загальноосв^ньою школою з метою розширення навчальних можливостей закладiв та рацiоналiзацiï використання матерiально-технiчноï бази. У рамках цього дослщження цi положення дають можливють значно розширити мережу позашкiльних навчальних установ та створити новi типи позашкшьних закладiв у структурi територiальних освiтнiх округiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Демин Н. М. Управление развитием градостроительных систем / Демин Н.М. - К.: Буд1вельник, 1991. - 184 с.
2. Ковальська Г. Л. Мютобуд1вш основи розвитку мереж1 дошкшьних та загальноосвгтшх навчальних заклад1в :
автореф. дис. докт. арх: 18.00.04/ Ковальська Г. Л.; КНУБА. - К., 2016. - 42с.
3. Ковальський Л. М., Мерилова I. О. Мережа заклад1в позашкшьно1 освгти в структур1 мюько! забудови (на ириклад1 м. Дшпропетровська): зб. наук. пр. Досв1д та перспективи розвитку мют Украши. Проблеми реконструкцп в теорп та практищ м1стобудування. Кшв: КНУБА, 2015. Вип. 27. 177с.
4. Мерилова И. А. Варианты развития сети внешкольного образования в Украине на основе анализа мировых концепций: сб. науч. тр. Вестник Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. Днепропетровск, ПГАСА, 2015. Вып. 2. 70 с.
5. Мироненко В. П. Архитектура, дизайн, эргономика: иллюстрированный терминологический словарь-справочник. Белгород : Изд-во БГТУ, 2009. 403 с.
6. Мютобудування. Довщник проектувальника /за загальною редакщею д-ра архгт. Т.Ф. Панченко. - К.: Укрархбудшфрм, 2006. -192 с.
7. Нацюнальна стратепя розвитку освгти в Украш на перюд до 2021 р.: затв. Указом Президента Украши в1д 25
черв. 2013 р. №344/2013 // База даних «Законодавство Украши» / ВР Украши. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 (дата звернення 18.09.2016).
8. Положення про освгтнш округ: затв. Постановою Кабшету Мшютр1в Украши ввд 27.08.2010 №777. Кшв: Кабшет Мш1стр1в Украши, 2010.
9. Про освгту: Закон Украши за станом на 19 лют. 2016 р./Верховна Рада Украши. Кшв: Парлам. вид-во, 2016.
10. Про позашшльну освгту: Закон Украши за станом на 1 ач. 2016 р./ Верховна Рада Украши. Кшв: Парлам. вид-во, 2016.
11. Основы теории градостроительства / [Яргина З.Н., Косицкий Я.В., Владимиров В.В., Гутнов А.Э. и др.], под редакцией З.Н. Яргиной. -М. : Стройиздат,1986. -325с.
12. Leisure and Non-Formal Education / René Clarijs (ed.). - Prague: EAICY, 2008. 358 p.
REFERENCES
1. Demin N. M. Management of town-planning system / N. M. Demin - К.: Budivelnyk, 1991. - 184 p. [in Russian].
2. Kovalska G. L. Mistobudivni osnovi rozvitku merezhi doshkil'nih ta zagal'noosvitnih navchal'nih zakladiv [Urban
planning bases of the development of preschool and general educational establishments network]: avtoref. dis. dokt. arh: 18.00.04 / Kovalska G. L.; KNUBA. - K., 2016. - 42s. [in Ukrainian].
3. Kovalskiy L. M., Merylova I. O. Merezha zakladiv pozashkil'noyi osviti v strukturi mis'koyi zabudovi (na prikladi m.
Dnipropetrovs'ka) [Network of adult education institutions in the structure of urban development] L. M. Kovalskiy,
I. O. Merylova // Dosvid ta perspektivi rozvitku mist Ukrayini. Problemi rekonstruktsiyi v teoriyi ta praktitsi mistobuduvannya: zb. nauk. pr. - K., KNUBA, 2015. - Vip. 27. - 177s. [in Ukrainian].
4. Merylova I. A. Varianty razvitiya seti vneshkol'nogo obrazovaniya v Ukraine na osnove analiza mirovyh kontseptsij
[Variants of extracurricular educational network's development in Ukraine on the base of world concepts' analysing] / I. A. Merilova // Vestnik Pridneprovskoj gosudarstvennoj akademii stroitel'stva i arhitektury: sb. nauch. tr. -Dnepropetrovsk, PGASA, 2015. - Vip. 2. - 70s. [in Russian].
5. Mironenko V. P. Architecture, design, ergonomics: an illustrated terminological dictionary-reference. Belgorod: BSTU
Publishing House, 2009. 403 p. [in Russian].
6. Town planning. Designer's Guide / Editorial Board Dr. Arhite. T.F. Panchenko - K .: Ukrahrbudinfrm, 2006. -192 p.
[in Ukrainian].
7. Natsional'na strategiya rozvitku osviti v Ukrayini na period do 2021 r.: zatv. Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 25 cherv.
2013 r. 344/2013 // Baza danih "Zakonodavstvo Ukrayini" / VR Ukrayini. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 (data zvernennya 18.09.2016). [in Ukrainian].
8. Polozhennya pro osvitnij okrug [The Regulations on educational district] - K.: Kabinet Ministriv Ukrayini, 2010. -
(Zatverdzheno postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 27.08.2010 777). [in Ukrainian].
9. Pro osvitu : Zakon Ukrainy vid 23 travnia 1991 № 1060-XII zi zminamy .Verhovna Rada Ukrainy. Komitet z pytan
nauky i osvity — The Verkhovna Rada of Ukraine. The Committee on Science and Education. Kiev, A parliamentary Publishers, 2013, pp. 4-43. [in Ukrainian].
10. Pro pozashkil'nu osvitu : Zakon Ukrainy vid 23 chervnia 2000 № 1841-III zi zminamy. Verhovna Rada Ukrainy. Komitet z pytan nauky i osvity) —The Verkhovna Rada of Ukraine. The Committee on Science and Education. Kiev, A parliamentary Publishers, 2013, pp. 163-190. [in Ukrainian].
11. Osnovy teorii gradostroitel'stva / [Yargina Z.N., Kositskij Ya.V., Vladimirov V.V., Gutnov A.E. i dr.], pod redaktsiej Z.N. Yarginoj. -M. : Strojizdat,1986. -325s. [in Russian].
12. Leisure and Non-Formal Education / René Clarijs (ed.). - Prague: EAICY, 2008. 358 p.
Pe^meum: ^enuoKoe O. B., K. m. u., npo$.
HagiMmna go pegKoneriï: 12.02 2017 p. npHHHHTa go gpyKy: 22.02.2017 p.
