CC BY
10
мы гигиены детей и подростков: Материалы научно-практической конференции. — Харьков, 1995. — С. 62-63.
8. Капранов С.В., Назарен-ко В.И., Слипенко Л.Н., Без-ручко Л.И., Михайлов Ю.А., Лузанова В.И. Оздоровление дошкольников в городе с металлургическим и коксохимическим производством // Довкшля та здоров'я. — 2003.
— № 2 (25). — С. 23-26.
9. Манолова Э.П., Капранов С.В. К вопросу укрепления здоровья детского населения в экологически неблагополучных населенных пунктах // Новости медицины и фармации.
— 2003. — № 8 (136). — С. 30.
10. Капранов С.В., Безруч-ко Л.И., Бетрединова В.В. К вопросу внедрения в Донбассе комплексной программы оздоровления детей // Актуальш проблеми ппени прац^ профе-айноТ патологи i медичноТ еко-логп Донбасу: Зб. статей. — Донецьк, 2005. — С. 426-427.
11. Манолова Е.П., Капранов С.В. Оргашза^я оздоро-влення д^ей, що мешкають в еколопчно несприятливиих ре-гюнах: Метод. рек. — К., 2004.
12. Закон Украины "Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения" от 24.02.1994 г.
13. Ванханен В.В., Ванха-нен В.Д. Учение о питании. — Донецк: Донеччина, 2000.
14. Николаева Л.Г. Отчет о проведении клинических испытаний биологически активной добавки "Хлопья зародышей пшеницы" фирмы "Наша Марка" // Метод. рек. "Результаты клинических испытаний нутри-цевтиков фирмы "Наша Марка".
— Харьков, 2002. — С. 28-32.
15. Подгорная Н.Ф., Пара-нич В.А. "Наша марка". Продукция фирмы: руководство и рекомендации. — Харьков, 2002.
16. Горшевикова Э.В. Биологические свойства стафилококка, вегетирующего на слизистой оболочке носа больных риносинусопатией, и его сенсибилизирующее влияние на организм. Автореф. дис. канд. мед. наук. — М., 1971.
17. Буштуева К.А., Случан-ко И.С. Методы и критерии оценки состояния здоровья населения в связи с загрязнением окружающей среды. — М., 1979.
— 130 с.
18. Костродымов Н.Н. Некоторые показатели иммунологической реактивности детей // Гиг. и сан. — 1981. — № 1. — С. 48-49.
HYGIENIC CONDITION OVER THE USE OF HEALTH-FORMING POTENTIAL OF EDUCATIONAL INSTITUTION
Kalinichenko I.O., Polka N.S., Zaika L.M., Tolokol'nikov O.Y.
ririCHIHHA OUIHKA BHKOPHCTANNH 3fl0P0BWD0PMvroH0r0 noïEHUiAny HABHAflbHHX 3AKflAflie
ин1 особливоТ гостроти набу-вае проблема попршення стану здоров'я пщростаючо-го поколшня, оскшьки здоров'я д1тей I п1дл1тк1в визна-чае майбутне краТни, ТТ еконо-м1чний I науковий потенц1ал, генофонд нац1Т. Реформуван-ня у галуз1 осв1ти передбачае виховання покол1ння людей, здатного ефективно працю-вати I навчатися протягом життя [1]. Однак незважаючи на прюритеты напрямки дер-жавноТ пол1тики щодо роз-витку осв1ти, як1 Грунтуються на особистюнм ор1ентац1Т ос-в1ти, пропаганд! здорового способу життя, мон1торингу осв1тнього процесу, залиша-ються високими показники патолопчноТ враженост1 ди-тячого населення. Серед комплексу чинниюв, що впли-вають на формування здо-ров'я дитячого населення, чшьне м1сце пос1дають так зван1 "шк1льн1 фактори ризи-ку", про що свщчить суттеве зб1льшення р1зних форм па-толог1Т за перюд навчання у школ1 [2-4].
За статистичними даними, захворюванють дитячого на-
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЗДОРОВЬЕФОРМИРУЮЩЕГО ПОТЕНЦИАЛА УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Калиниченко И.А., Полька Н.С., Заика Л.М., Толокольников О.Я.
На основе комплексного исследования проведена оценка внутришкольной среды, инфраструктуры учебного заведения и физкультурно-оздоровительной активности школьников. Установлены региональные особенности уровней здоровьесберегающего потенциала учебных заведений (ЗСП УЗ), зависимость ЗСП УЗ и заболеваемости школьников. Определена необходимость дальнейшей разработки методологии изучения ЗСП УЗ.
Ключевые слова: здоровьесберегающий потенциал, школьники, гигиеническая оценка, внутришкольная среда.
КАЛИНИЧЕНКО 1.О., ПОЛЬКА Н.С., ЗА1КА Л.М., ТОЛОКОЛЬНИКОВ О.Я.
1нститут фiзичноï культури, Сумський державний педагопчний ушверситет iM. А.С. Макаренка, ДУ "1нститут ппени та медичного екологи iM. О.М. Марзеева АМН Украни", Кшвська мюька санепiдемстанцiя, Cанепiдемстанцiя Голосiïвського району м. Киева
УДК 613.955-371.711
Ключовi слова: здоров'яформуючий потенцiал, школярi, ririeHÏ4Ha оцiнка, внутрiшньошкiльне середовище.
селення УкраТни мае стiйку тенденцiю до зростання. По-ширенють захворювань ста-новить 1844,35 на 1000 оаб, що на 42% вище, нiж 1996 року. У структурi поширеностi захворювань перше мюце по-сiдають хвороби оргаыв ди-хання (51%), друге — трав-лення (7,6%), трете — ендо-кринноТ системи (5,0%), че-тверте — ока та придаткового апарату (5,0%) [5].
На сьогодш стан здоров'я школярiв потребуе розробки спшьних державних i медико-педагопчних заходiв профь лактики "шкшьноТ патологи" та активного оздоровлення учыв. Заходи, що вживаються на державному рiвнi з метою покращання здоров'я i фiзич-
ного стану школярiв, не за-безпечать позитивних зру-шень без пошуку i впрова-дження шляхiв оптимiзацií фь зичного виховання (ФВ) у за-гальноосвiтнiх навчальних закладах (ЗНЗ) як одного з ва-гомих здоров'яформуючих чинниюв [6, 7].
Нацiональною доктриною розвитку фiзичноí культури (ФК) i спорту визначено вдос-коналення сфери ФК, забез-печення оптимально)' руховоТ активност у повсякденнiй дiяльностi, масове залучення д^ей до початкових занять спортом. Однак система шкшьного ФВ мае низку проблем, як потребують вирь шення: незадовiльний стан матерiально-технiчноí бази, недостатне бюджетне фЫан-сування, недостатне пропагу-вання здорового способу життя, низька оздоровча ефективнють ФВ, вiдсутнiсть належного медичного контролю над оргаыза^ею ФВ, недосконала система оцЫки фiзичноí пiдготовленостi школярiв. У зв'язку з критичною ситуа^ею у сферi ФК актуальною е розробка мето-дичних пiдходiв до проведен-
ня гiгiенiчноí оцiнки ефектив-ност ФВ (Концепцiя Держав-ноТ програми розвитку фiзич-ноТ культури i спорту на 20072011 роки, схвалена розпоря-дженням Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни вiд 08.06.2006 р. № 326-р.).
Метою дослiдження було оцiнити використання здо-ров'яформуючого потенцiалу навчальних закладiв рiзних регiонiв та проаналiзувати спортивно-оздоровчу актив-нiсть школярiв.
Матерiали та методи до-слiдження. Дослiдження були проведен на базi 99 шкш м. Киева та 120 шкш СумськоТ областi.
Комплекс гiгiенiчних доош-джень мiстив чотири модулi: 1) характеристику будiвлi та внутрiшньошкiльного середо-вища; 2) оздоровчу iнфра-структуру навчального закладу; 3) характеристику персоналу навчального закладу; 4) спортивно-оздоровчу ак-тивнють учыв школи. До пер-шого блоку дослщження включено оцiнку вiдповiдностi ппешчним вимогам будiвлi школи, розташування спор-тивних залiв, наявнiсть Ывен-
Питома вага р1вн1в здоров'яформуючого потенц1алу навчальних заклад1в
р1зних рег1он1в УкраТни
Рисунок
HYGIENIC CONDITION OVER THE USE OF HEALTH-FORMING POTENTIAL OF EDUCATIONAL INSTITUTION
Kalinichenko I.O., Polka N.S., Zaika L.M., Tolokol'nikov O.Y.
On the basis of complex investigation there has been carried out evaluation of school environment, infrastructure of an educational institution and physical and sanitary activity of school children. Regional peculiarities of health-preserving
levels of educational institutions' potential have been highlighted.
The correlation between schools and children's health and resistance to diseases has been defined. As a result a necessity of further development of methodological study of secondary schools has been defined.
Key words: health-preserving levels of educational institutions' potential, school children, hygienic condition, school environment.
тарних, душових юмнат, роз-дягалень. Визначалися пара-метри мiкроклiмату (температура, волопсть), освптпення з використанням стандарт-них методiв i приладiв.
Оздоровча Ыфраструктура навчальних закладiв харак-теризувалася роботою ме-дичних кабше^в, басейшв, тренажерних залiв, прове-денням дыв здоров'я, наяв-нютю спе^альних медичних груп та Тх роботою. Крiм того, визначали укомплектова-нiсть персоналу шкiл, на який покладаеться вщповщаль-нiсть за формування здо-ров'я та здорового способу життя учнiв.
Критерiями спортивно-оз-доровчоТ активностi учнiв школи обрано щоденне про-ведення до занять пмнасти-ки, динамiчних перерв, годин здоров'я, кшькють занять Фк на тиждень, розподiл учнiв за групами здоров'я, кшькють спортивних секцм та охо-плення спортивно-масовою роботою школярiв.
Для оцЫки одержаних да-них використано трибальну шкалу: 1) вщповщнють показ-ника гiгiенiчним вимогам — 3 бали; 2) порушення, як мо-жуть бути лквщоваы — 2 бали; 3) невщповщнють показ-ника гiгiенiчним вимогам — 1 бал [8, 9]. Розраховано се-редш величини показниюв, рiвнi ЗФП НЗ (високий, се-реднiй, низький) та визначе-но питому вагу ЗНЗ за обра-ними критерiями.
Результати дослiджень та Тх обговорення. Високий рь вень ЗФП визначено у 75,00% мюьких шкш i лише у 25,00% — сшьських. Серед шкiл обласного центру високий рiвень ЗФП мають
38,30% ЗНЗ, у м. Киевi — 24,24%, у школах районних центрiв переважае середнiй рiвень ЗФП (79,08%), найви-щу питому вагу низького рiв-ня ЗФП установлено у школах сшьськоТ мюцевост (40,00%) (рис.).
Кiлькiсть учнiв, якi навча-ються у школах, вiдповiдала проектнм мiсткостi тiльки в обласному центрк У столич-них школах наповненють ста-новила 72,0%, у школах рай-центрiв — 78,4%, у сшьських школах — 51,85% вщ запла-нованоТ кiлькостi, що е свщ-ченням загальнодержавноТ демографiчноí кризи.
Зважаючи на те, що оргаы-зацiя навчального процесу у школах е динамiчною керо-ваною системою, проведено аналiз зв'язку мiж штеграль-ною оцЫкою ЗФП НЗ i низкою показниюв, що характе-ризують стан здоров'я учшв. Встановлено, що серед шкш уах регiонiв iснуе закономiр-ний вплив високого рiвня ЗФП НЗ на зменшення пито-моТ ваги третьоТ групи здо-ров'я з найбтьш тюним зв'язком у школах обласного центру (г=-0,4168, р<0,05). Пiд час аналiзу характеру зв'язку ЗФП НЗ i особливо-стей розподiлу дiтей за групами здоров'я встановлено, що у школах сшьськоТ мюце-вост з високим ЗФП НЗ спо-стерiгаеться перевага пер-шоТ групи здоров'я i лопч-ною зворотною тенденцiею кiлькостi дiтей другоТ та третьоТ груп (р<0,05). Така закономiрнiсть порушуеться у школах мiст рiзного пщпо-рядкування, а саме: у школах з вищим ЗФП НЗ навча-еться менше здорових д^ей i збiльшуеться група школя-
рiв з функцiональними вщхи-леннями, що пщтверджуеть-ся позитивним кореляцм-ним зв'язком (г=0,5109, р<0,05 — для обласного центру i г=0,5109, р<0,05 — для шкiл райцентрiв). Вия-влену закономiрнiсть, ймо-вiрно, можна пояснити тим, що впровадження здо-ров'язберiгаючих технологiй (ЗЗТ) i пiдвищення фiзкуль-турно-оздоровчоТ активностi учнiв шкiл було зумовлено саме низьким рiвнем здоров'я дiтей у цих навчальних закладах.
Впровадження ЗЗТ та Тхнм вплив на здоров'я д^ей, рь вень якого визначався за групами здоров'я, мае вщда-лену особливiсть оцiнки результат. Це спонукало ви-користати рiвень резистент-ностi органiзму за кшькютю гострих респiраторних зах-ворювань протягом навчального року для оцЫки ефек-тивностi ЗФП НЗ.
Серед обстежених шкш уах репоыв iснуе вiрогiдний зво-ротний зв'язок захворювано-стi на ГРВ1 з рiвнем ЗФП НЗ (г=-0,4185, р<0,001), що пщ-тверджуе ефективнiсть впровадження ЗЗТ i фiзкультурно-спортивноТ дiяльностi учнiв шкiл. З огляду на те, що Ыте-гральна оцЫка ЗФП НЗ скла-далася з п'яти модулiв, до яких входили пункти про рiзну за напрямком i характером дiяльнiсть ЗНЗ, встановлено достовiрний позитивний вплив факторiв, об'еднаних у модуль "Характеристика бу-дiвлi та внутрiшньошкiльного середовища" (г=-0,2172, р<0,05).
Навчальнi заклади, в яких проведено комплексну оцш-ку, мали типовi будiвлi у рай-
центрах, у 97,98% — м. Киева, у 96,67% — обласного центру. Серед 21,20% об-стежених шкш сшьськоТ мю-цевост1 буд1вл1 навчальних заклад1в були не типовими, а тшьки пристосованими до навчання.
Розпод1л майданчика на функцюнальш зони виконано в ус1х школах райцентр1в I с1л. У ЗНЗ мют виявлено вщ-хилення у 13,0% навчальних заклад1в.
Одн1ею з важливих саштар-но-г1г1ен1чних вимог до спор-тивно-оздоровчоТ зони е по-криття спортивного майданчика. Визнано, що найбшьш оптимальним е вар1анти ком-б1нованого покриття (ас-фальтован1 б1гов1 дор1жки з дренажним твердим покрит-тям поля або використання тшьки дренажного твердого покриття з трав'янистим 1гро-вим полем). Таю вар1анти покриття спортивних майдан-чик1в 1снують у 65,52% шкш обласного центру I 67,87% шкш мюта Киева. У школах сшьськоТ мюцевост встано-влен1 рекомендацп витрима-но у 21,21% ЗНЗ.
Спортивний зал — обов'яз-ковий елемент складу основ-них примщень сучасних навчальних заклад1в. Вщповщ-н1сть г1г1ен1чним вимогам що-до площ1 спортивного залу встановлено серед 97,99% столичних шкш I 82,76% — обласного центру. Серед шкш райцентр1в у 26,09% ви-падк1в I 24,24% — сшьськоТ м1сцевост1 спортивний зал був меншим за рекомендова-ний.
Висота спортивного залу менше 6 м пщвищуе ризик спортивного травматизму I зменшуе об'ем циркулюючо-
го пов1тря. З такими недоль ками функц1онують 27,59% шкш обласного центру, 30,43% ЗНЗ районних центр1в I 21,87% шкш сшьськоТ мюце-вост1. Дотримання вимог до висоти спортивного залу встановлено у 92,63% шкш м. Киева.
Комплекс допом1жних при-м1щень спортивного залу е необхщною умовою ефек-тивноТ ф1зкультурно-спор-тивноТ д1яльност1 ЗНЗ. Май-же в ус1х школах функцюну-ють швентарш к1мнати спортивного залу. У поодиноких випадках 1нвентарна юмната була об'еднана з к1мнатою викладач1в. Спортивн1 зали шк1л райцентр1в I сш мають по дв1 роздягальш к1мнати. Однак у 9,53% ЗНЗ обласного центру I 3,12% шкш м. Киева спортивш зали працю-ють з одн1ею роздягальнею через р1зн1 причини (ремонт, вщсутнють необх1дноТ площ1, використання з шшою метою), що зумовлюе збшь-шення часу на переодягання школяр1в до I пюля уроку ФВ та високу скупченють учн1в на перервах. Порушенням елементарних ппешчних вимог е цшковита в1дсутн1сть функц1онуючих душових к1м-нат або Тх використання не за призначенням у школах районних центр1в I с1л, у 76,19% ЗНЗ обласного центру I 63,16% шкш м. Киева. Встановлеш недолки умов ФВ не сприяють залученню учшв до секцшних занять спортом, позаурочних ф1з-культурно-оздоровчих занять, до участ1 у змаганнях.
В1дпов1дн1 умови I чистота пов1тря досягаються завдяки вентиляцп, яка забезпечуе приплив чистого I видалення забрудненого пов1тря. Меха-н1чна витяжка використову-еться у школах тшьки у поо-диноких випадках (3,77% ЗНЗ Киева, 8,33% — м. Сум, 8,51% — районних центр1в). У бшьшост випадюв здш-снюеться природне наскр1з-не пров1трювання (у 90,32% шк1л мют I 69,70% — сшьськоТ м1сцевост1). На жаль, 21,21% сшьських шкш не пров1трюють прим1щення, у
мютах так1 недол1ки виявлено у 3,29% оглянутих ЗНЗ. У навчальних закладах, що дотримувалися режиму про-в1трювання, кратнють його проведення була р1зною. Спостер1гаеться рег1ональна залежн1сть: у школах рай-центр1в I с1л спортивний зал пров1трювався п1сля кожного уроку, у школах мют — вщ 43% до 65% випадюв.
Заняття на уроках ФВ по-требують дотримання температурного режиму у зон1 комфорту у спортивному зал1 I роздягальнях. У холодну пору року встановлено вщповщ-нють температурних показ-ник1в у спортивних залах 90,32% столичних шкш, 65,91% — м. Суми, 50,09% — райцентр1в I 42,86% ЗНЗ сшьськоТ мюцевостк Середня температура у роздягальнях вщповщала норм1 (19-23°С) т1льки у школах райцентр1в. Температура нижче 19°С установлена у 60,0% шкш обласного центру та у 38,67% шкш столиц! I сшьськоТ мюце-вост1 через р1зн1 причини (не-достатню температуру теплового нос1я, авар1ю на тепло-мережах, перюдичне в1дклю-чення опалення).
Показники вологост1 у спортивних залах у середньому вщповщали припустимим величинам (40-60%), проте 29,41% шкш столицу 51,85%
— обласного центру, 14,29%
— райцентр1в I 15,38% — сш мали перевищення ц1еТ меж1.
Незважаючи на те, що ви-моги до осв1тлення спортивних зал1в передбачають його р1вень для зоровоТ роботи малоТ точности повне дотри-мання норм встановлено за величиною СК I КПО у школах обласного центру I м. Киева у 95,38%, у 77,78% шкш рай-центр1в I 72,56% сшьських ЗНЗ.
Ефективне викладання ФК у школах забезпечуеться наяв-нютю необхщного спортивного Ывентаря, що регламенто-вано вщповщним каталогом до навчальних програм. Пов-н1стю забезпечено навчаль-ний процес з ФВ у 95,74% шкш Киева, 84,85% шкш обласного центру, 82,14% —
MicT районiв i 76,04% шкiл ciльcькоï мicцевоcтi. Однак у 17,71% мюьких шкiл спортив-ний Ывентар потребуе вщно-влення, а 51,52% шкш cm ма-ють спортивний швентар у незадовiльному станк
Впровадження ЗЗТ у нав-чальний процес покладено на весь персонал закладу ос-в^и. Чiльне мюце поciдае дiяльнicть шкiльних медичних пра^вниюв, яка визначена наказом МОЗ Украши № 33 вiд 23.02.2000 р. "Про штаты нормативи та типовi штати закладiв охорони здоров'я". Однак лише 33,33% мюьких шкш i шкш райцентрiв мають укомплектованi посади шкшьних лiкарiв. У 13,13% ЗНЗ Киева, 22,22% шкш обласного центру i в уах сшьських школах лiкарi не працюють. Мicькi навчальн заклади забезпеченi лкарсь-кою допомогою переважно лiкарями-cумicниками. Пов-нicтю укомплектовав медич-ними сестрами районнi шко-ли i на 50,00% — сшьсью школи. У мicтах забезпечен-ня медичними сестрами встановлено у 81,48% шкш обласного центру i 84,85% шкш м. Киева.
Не менш важливою е проблема матерiально-технiчно-го забезпечення навчальних закладiв, що вщображаеться у цшковитм вiдcутноcтi тре-нажерiв, баcейнiв, лижноï ба-зи у школах стьсько)' мюце-вост i частково у мicтах районного пщпорядкування. Тiльки 33,33% мicьких шкш мають можливють запропо-нувати школярам лижну подготовку, 11,0% шкш великих мют мають басейни або орендують )х для занять пла-ванням.
Кiлькicть урокiв фiзичноï культури, динамiчнi перерви, години здоров'я, ранкова пм-настика характеризують об-сяг рухово) активноcтi школя-рiв протягом робочого дня i тижня. Зокрема ранкову пм-настику введено лише у 17,19% обстежених шкш i тшьки для початкових клаав. Для середнього та старшого шкшьного вку оргаызовують-ся динамiчнi перерви у
1*
48,44% мюьких ЗНЗ i 50,0% сiльських шкш. Про фактичне збiльшення урокiв ФК до трьох на тиждень у атц роз-кладу занять для школярiв 511-х класiв, без урахування додаткового уроку футболу, вказали адмЫютрацп 7,34% шкш.
Особливо важливим е збшьшення руховоТ активно-стi школярiв за рахунок по-заурочноТ спортивно-масовоТ роботи. У середньому серед обстежених шкш зареестро-вано 4,04 ± 0,24 секцп. У обласному центрi Тх кшькють в 1,97 рази бшьша, шж у м. Киевi. Незважаючи на те, що у школах сшьськоТ мюце-вост кiлькiсть секцiй наймен-ша (2,24 ± 0,24), питома вага школярiв, якi вiдвiдують спор-тивнi секцií, у селах бшьша (30,29 ± 3,12%), ыж у Киевi (22,06 ± 1,66%), у Сумах (25,67 ± 3,62%) та районних центрах (21,08 ± 1,99%).
Поглиблене вивчення фор-мування фiзкультурних груп дозволило виявити законо-мiрну перевагу основноТ фiз-культурноТ групи над Ышими градацiями. Проте питома вага пщготовчоТ групи у 2,77 рази нижча у школах обласного центру, нж у школах шших регюшв. Ймовiрно, це свщ-чить про недостатню роботу з групою д^ей-реконвалесцен-тв пiсля перенесених захво-рювань на грип, ангiну, пне-вмонiю.
За даними проведеного дослщження, 3,92 ± 0,23% школярiв вiднесено за станом здоров'я до спе^альноТ ме-дичноТ групи (СМГ). Найбшь-ше дiтей та пiдлiткiв з вщхи-леннями у станi здоров'я, як складають СМГ, зареестрова-но у мют Ю^ (4,91 ± 0,35%) та у районних центрах (3,75 ± 0,41%). Однак вщвщують за-няття СМГ тiльки 61,08 ± 3,97% школярiв, причому у школах сшьськоТ мюцевост взагалi вщсутн заняття з цiею категорiею д^ей. Ситуацiя пояснюеться недостатнiм фi-нансуванням цього виду дiяльностi вчителiв, вщсутнь стю фахiвцiв реабЫтолопв та недостатньою укомплектова-нiстю шкш медичними пра-
цiвниками. За результатами дослщження, тiльки у 5,03% шкш заняття зi СМГ прово-дяться тричi на тиждень окре-мо вщ занять ФВ, у 49,25% — двiчi на тиждень. На жаль, у 42,71% обстежених ЗНЗ заняття взагалi не проводяться.
Загальновщомо, що за умови недостатньо) уваги до профшактики стомлення, нервового перенапруження та оздоровлення школярiв засобами ФВ втрачаеться можливють збереження здоров'я пщростаючого поколн ня. Свщченням такого пщхо-ду е недостатнм рiвень контролю з боку медичних пра-цiвникiв шкiл до уроюв ФВ. Зокрема у 28,22% обстежених ЗНЗ медичн пра^вники взагалi не вiдвiдують уроки ФВ, найбшьше таких навчальних закладiв установлено у м. Киевi (38,95%) та ciльcьких школах (33,33%). Частково це можна пояснити вщсутнютю конкретних ви-мог до кратност вiдвiдувань лiкарем занять ФВ, прове-дення лiкарcько-педагогiчно-го контролю на уроках ФВ та завантаженicтю медичних пращвниюв-сумюниюв пла-новою роботою у навчальних закладах.
Висновки
Результати проведеного дослщження дозволили вия-вити характеры особливост органiзацiï навчального про-цесу та використання ЗЗП НЗ. ВщмЫност мали рiзно-плановий характер i пере-важно пов'язанi з мате-рiально-технiчним забезпе-ченням, укомплектованию штату фахiвцiв, що визначило перевагу у використанш ЗЗП у мюьких школах порiвняно зi школами сшьськоТ мюцево-
ст1. Однак охоплення школя-р1в спортивно-оздоровчою роботою та оздоровлення уч-н1в засобами ФВ е недостат-н1ми I потребують особливоТ уваги з боку адм1н1страц1Т шкш, педагопчних колекти-в1в, батьк1в I громадськостк Перспективним напрямком у подальшому е впровадження нових методолопчних пщхо-д1в до оц1нки якост1 викори-стання ЗФП НЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Нацюнальна доктрина розвитку осв1ти // Ф1зичне виховання у школ1. — 2002. — № 4. — С. 6-7.
2. Лукьянова Е.М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей // Международный медицинский журнал. — 2003. — Т. 9, № 3. — С. 6-9.
3. Бирюкова Н.А. Здоро-вьесберегающие технологии в общеобразовательных учреждениях // Гигиена и санитария. — 2006. — № 1. — С. 76-77.
4. Методические рекомендации: Здоровьесберегаю-щие технологии в общеобразовательной школе: методология анализа, формы, методы, опыт применения / Под ред. М.М. Безруких, В.Д. Сонь-кина. — М.: Триада-фарм, 2002. — 114 с.
5. Сапуга 1.6. Стан здоров'я д1тей УкраТни. Фактори "ри-зику" шкшьного середовища // Основи здоров'я та ф1зична культура. — 2007. — № 9. — С. 12-14.
6. Шиян Б.М. Теор1я I методика ф1зичного виховання школяр1в. Ч. 1. — Тернопшь: Богдан, 2001. — 272 с.
7. Сухарев А. Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. — М.: Медицина, 1991. — 272 с.
8. ДСаНП1Н.-5.5.2.008-01: Державы сан1тарн1 правила I норми влаштування, утри-мання загальноосв1тн1х навчальних заклад1в та орган1за-цп навчально-виховного про-цесу. — К., 2001. — 54 с.
9. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. — К., 2006. — С. 62-65.
ЯИНИДДОЮ! ННННВВНЕ
янннвниш
До 70 роюв вiд дня народження Миколи 1вановича Омельянця
9 квiтня 2008 р. виповнило-ся 70 роюв вiд дня народження вщомого у краТнi та за ТТ межами вченого-гiгiенiста Омельянця Миколи 1ванови-ча, лауреата ДержавноТ пре-мiТ УкраТни у галузi науки i тех-нки 2007 р., доктора медич-них наук, професора.
М.1. Омельянець — лiкар за освтою, вчений за покликан-ням. Лкарську дiяльнiсть на посадi лiкаря ппенюта-епще-мiолога розпочав у саытарно-епщемюлопчшй станцiТ у Тад-жикистанi 1961 року пюля за-кiнчення саытарно-ппеычно-го факультету Дшпропетров-ського медичного Ыституту. З 1963 р. уся його трудова дiяль-нiсть була пов'язана з наукою. Заюнчивши астрантуру КиТв-ського НД1 загальноТ i кому-нальноТ гiгiени (нинi ДУ 'Институт гiгiени i медичноТ еко-логiТ АМН УкраТни"), вЫ прац-юе тут науковим ствроб^ни-ком (1966-1967), ученим секретарем (1967-1975), зави дувачем лабораторiТ радiацiИ-ноТ гiгiени та екстремальних умов середовища перебуван-ня (1975-1981). У 1974 р. Ми-кола 1ванович захистив док-торську дисертацiю з гiгiени водопостачання екiпажiв кос-мiчних кораблiв. У 36 роюв вЫ — доктор медичних наук, у 39 роюв — професор за фахом "ппена". Розроблеш за його участю системи одержання води для пиття i миття тша, по-вiтря для дихання з волого-вмiсних вiдходiв життедiяльно-стi людини, пристрою для за-безпечення водою космонав-тiв при виходi у вiдкритиИ космос стали основою для здй снення тривалих польо^в людини у космос. За ц розробки вЫ мае 6 авторських свiдоцтв. Ним була створена наукова школа з проблем ппени си-
стем життезабезпечення людини в екстремальних умовах.
На час, коли професор М.1. Омельянець очолював ла-бораторю радiацiйноТ ппени, припадав найбурхливший пе-рiод упровадження атомноТ енергетики у СРСР. Програ-мою ТТ розвитку в УкраТш передбачалося будiвництво 40 атомних станцм усiх типiв — АЕС, АТЕЦ, АСТ, АСПТ. 1977 року за наполяганням М.1. Омельянця вперше у СРСР лабораторiя, що не входила у систему 3 ГУ МОЗ СРСР, отримала право на про-ведення наукових дослщжень на АЕС. Це дозволило почати ппеычы дослщження на ЧАЕС, зняти нульовi фони на ^вден-но-Укра'Тнсьюй, РiвненськiИ i ХмельницькiИ АЕС, як тодi споруджувалися. З урахуван-ням експертних висновкiв ла-боратори було вiдхилено про-екти будiвництва ЧАЕС-2, ОдеськоТ АТЕЦ, КримськоТ та ЧигиринськоТ АЕС, кiлькох АСТ i АСПТ. В основу оцiнки Про-грами розвитку атомноТ енергетики в УкраТн було покладе-но запропоновану профе-сором М.1. Омельянцем та його учнями концепцю еколого-гiгiенiчних критерпв з урах-уванням радiацiИноТ емност територiТ й було розроблено зонування територи УкраТни. Для розв'язання актуальних завдань при Президи АН УкраТни було створено Наукову раду з соцiально-економiчних i еколого-ппешчних проблем розвитку атомноТ енергетики в УкраТ'ш. Реалiзацiю багатьох розробок перервала аварiя на ЧАЕС, але сьогодш розробленi тодi пропозицiТ отримують но-вий розвиток. Загальносоюз-не значення мали виконанi тд керiвництвом вченого роботи
з використання води водойм-
*£
