CC BY
17
УДК 711.56(477.82)
М1СЦЕ ТА РОЛЬ МОНАСТИРСЬКИХ АНСАМБЛ1В м. ЛУЦЬК У СИСТЕМ1 М1СЬКО1 ЗАБУДОВИ
ЛЕСИК-БОНДАРУК О. О., к. арх., доц.
Кафедра образотворчого мистецтва, Схщноевропейський нацiональний унгверситет iMeHi Лесi УкраТнки, Луцьк, пр. Вол^ 12, Украгна, тел. +38 050 716-57-78, е-mail: O_Bondaruk@ukr.net, ORCID ID 0000-0003-1460-2101
Анотащя. Дослвджено мoнастирськi забудови м. Луцьк та и роль у формуванш системи забудови мiста. Луцьк - одне з найстарших мiст Украши, мае давню та славетну гсторгю, яка тiснo пeрeплiтаeться з розма!тою iстoрieю рiзних рeлiгiйних кoнфeсiй. У формуванш мтсько! забудови мoнастирi завжди вiдiгравали важливу роль, а часто i вiдвeртo дoмiнуючу. Аналiз мoнастирiв Луцька дозволив установити, що вс вони oб'еднанi закoнoмiрними принципами розташування в мiстi.
Bидiлeнo oсoбливoстi розташування мoнастирiв залежно вiд !х першочергово! функцп, низку мiстoбудiвних особливостей власне монастирських кoмплeксiв. Дoслiджуеться питання збереження, реконструкцп гснуючо! монастирсько! забудови ввдповщно до iстoрикo-архiтeктурнoгo контексту навколишньо! забудови, сучасних потреб та тенденцш розвитку архiтeктури мiста.
Ключов1 слова: монастир; забудова; монастирський комплекс; католицизм; православ'я; утатська церква; храм; монастирсьш примiщення; реставращя; навиколишня забудова
МЕСТО И РОЛЬ МОНАСТЫРСКИХ АНСАМБЛЕЙ г. ЛУЦК В СИСТЕМЕ ГОРОДСКОЙ ЗАСТРОЙКИ
ЛЕСИК-БОНДАРУК О. А., к. арх., доц.
Кафедра изобразительного искусства, Восточноевропейский национальный университета имени Леси Украинки, Луцк, пр. Воли,12, Украина, тел. +38 050 716-57-78 e-mail: O_Bondaruk@ukr.net, ORCID ID 0000-0003-1460-2101
Аннотация. Исследована монастырская застройка Луцка и ее роль в формировании системы застройки города. Луцк - один из старейших городов Украины, имеет давнюю и славную историю, которая тесно переплетается с насыщенной историей различных религиозных конфессий. В формировании городской застройки монастыри всегда играли важную роль, а часто и откровенно доминирующую. Анализ монастырей Луцка позволил установить, что все они объединены закономерными принципами расположения в городе.
Выделены особенности расположения монастырей в зависимости от их первоочередной функции, ряд градостроительных особенностей собственно монастырских комплексов, исследуется вопрос сохранения, реконструкции существующей монастырской застройки в соответствии с историко-архитектурным контекстом окружающей застройки, современными потребностями и тенденциями развития архитектуры города.
Ключевые слова: монастырь; застройка; монастырский комплекс; католицизм; православие; униатская церковь; храм; монастырские помещения; реставрация; окружающая застройка
PLACE AND ROLE OF LUTSK MONASTERY ENSEMBLES IN CITY HOUSING SYSTEM
LESYK-BONDARUK O. O., Cand. Sc. (Arch.), Ass. Prof.
Architecture Department, the Eastern European University named after Lesya Ukrainka , Lutsk, Voli av., 12, tel. . +38 050 716-57-78, e - mail : O_Bondaruk@ukr.net, ORCID ID 0000-0003-1460-2101
Summary. This article is dedicated to Lutsk monasteries building system and its role in city housing system formation. Lutsk is one of the oldest cities of Ukraine, it has ancient and famous history, which is tightly connected with various religious confessions history. Monasteries always played an important and often even dominant role in city housing system. Lutsk monasteries analysis allowed to find out that all of them are united by typical city location principles.
The author outlines peculiarities of monasteries location depending on their initial function, a number of city construction peculiarities of actual monastery complexes; investigates current monasteries system preservation and reconstruction according to historical and architectural context of existing building system, modern needs and city architecture development tendencies.
Keywords: monastery; construction; building; system monastery complex; Catholicism; Orthodox;Unite church; temple; monastery premises; restoration; surrounding building
Постановка проблеми. Протягом значного часу в Укршш вщбувалося самостшне, зумовлене сощальними
потребами формування мютобуд1вних утворень. Первюш поселення у процес юторичного розвитку перетворювались на
велию, мал1 або середш мюта з характерними рисами побуту та життя населення. Значне зростання мют Украши в ХХ стол1тп зумовлене сощальними, економ1чними, культурно-естетичними, а в останш десятил1ття - ще й еколопчними факторами. Характер розвитку населених пункпв Украши дозволяе !х подшити на мюта, яю перебувають у сташ певного спокою, мюта, що збер1гають певний темп росту 1 мюта, яю штенсивно розширюються за рахунок буд1вництва великих промислових тдприемств.
На жаль, багато мют втрачають характеры особливосп свого юторичного вигляду через помилку, допущеш проектувальниками та буд1вельниками. Приклади включення масово! типово! забудови в юторично сформовану забудову населених мют роблять проблему збереження своерщносп арх1тектурних ансамбл1в в мютах дуже актуальною [1].
Анал1з публ1кац1й. Щодо проблеми збереження юторично! своерщносп мют Украши, реконструкцп юторико-
арх1тектурно! забудови, включення пам'яток арх1тектури в систему сучасного мюта проведено низки наукових дослщжень [2-5]. У деяких 1з них перев1рку поеднання юторично! та сучасно! забудови проведено на основ1 математичного та комп'ютерного моделювання та розрахунюв.
В Укршш розроблено теоретичш рекомендацп з класифшацп юторико-арх1тектурно! забудови в мютах з урахуванням ландшафтних, юторичних та композицшних ознак [6, с. 19-24]. Зокрема, у Луцьку проведено науково обгрунтоване зонування юторично! забудови [8. с. 79]. При цьому враховано вс монастирсью комплекси, як збереглися в мсп до наших дшв. Зозначено також, що Луцьк 1з м1стобуд1вно! точки зору - одне з небагатьох мют Украши, у якому 1сторико-арх1тектурна забудова розташована в «старому» м1сп, а споруди кшця Х1Х та початку ХХ стол1ття розмщеш територ1ально окремо 1 не впливають на юторично сформовану забудову «старого» мюта, а оргашчно доповнюють розвиток населеного пункту з
урахуванням ландшафту, промислово! зони, тд'!зних шлях1в тощо.
Анал1з особливостей розташування окремих монастир1в Украши проведено в кандидатських дисертащях Е. М. Годованюк, Е. В. Заварово!, Б. С. Посацького,
В. А. Заболотного та ш.
Коротю характеристики особливостей розташування багатьох монастир1в Украши, зокрема Луцька, наведено в Довщнику-каталоз1 пам'яток мютобудування та арх1тектури УРСР.
Комплексне дослщження мютобудь вельних особливостей розташування монастир1в Луцька не проводилось, тому ця проблематика 1 стала метою статп.
Виклад матер1алу. Ознайомлення з монастирськими комплексами Луцька в натур1, вивчення наукових праць, публ1кацш дозволили автору встановити характеры риси !х мютобуд1вного розташування.
Монастир1 в силу свое! юторико-арх1тектурно! щнносп, об'емно-
просторових композицш та сучасного техшчного стану беруть активну участь у формуванш силуету мюьких агломерацш. В багатьох випадках вони е домшантами забудови та п композицшними центрами.
Анал1з монастир1в Луцька дозволив установити, що вс вони об'еднаш законом1рними принципами розташування в мют1.
Монастир1, як православш, так 1 католицью, споруджувались у р1зш часи 1 протягом багатьох вшв р1зними майстрами 1 в р1зномаштних сощально-економ1чних умовах. Це зумовило не тшьки !х арх1тектурну р1зномаштнють, а 1 специф1чш особливосп розташування. На мютобуд1вну характеристику монастиря в першу чергу впливало його «профшювання».
У Луцьку зустр1чаемо монастир1 як релшйш центри з ч1тким вираженням багатогранносп функцш - пом1чниюв влади в п кер1вницта населенням, монастир1 з оборонними функщями в систем! мюта та монастир! шших чернечих ордешв, що не мали прюритетного впливу на суспшьство в той чи шший перюд функцюнування.
Монастир домшканщв у Луцьку (XVIII ст.)
Залежно вщ свое! першочергово! функци монастир! в Луцьку мають таке розташування:
- у центральны частиш старовинно! забудови мюта (монастир Сзутв, монастир Шар1ток, монастир Брипток);
- на околиц старовинно! забудови мю-та (монастир Домшшанщв, монастир Васи-л1ашв, монастир Триштар1в);
- поблизу населеного пункту (монас-тир Пречистенський, Васил1вський монастир, Свято-Покровський монастир).
Вщ рол! та мюця монастирського комплексу в систем! юнуючо! забудови залежить не лише юторично сформований вигляд та композицшна структура населеного пункту, а також ! функцюнальний змют пам'ятки, !! подальше ф1зичне та моральне збереження.
Поеднання дослщжуваних пам'яток ¡з новими спорудами за юнуючо! старовинно! забудови та ландшафту - найскладшше завдання, яке в кожному конкретному випадку виконуеться шдивщуально.
Дослщження монастирських комплекав Луцька з точки зору взаемозв'язку ¡з забудовою на юторично сформованому ландшафт! дозволили автору виявити низку мютобуд!вельних особливостей.
Монастир домШкстщв у Луцьку (XI 'III ст.)
Монастир бернардинцiв у Луцьку (ХУШ-ХТХ ст.)
Монастир!, розташоваш в центральны частиш старовинно! забудови Луцька:
- оточен! ¿сторико-арх1тектурними пам'ятками, в яких функцюнують музе!, заповщники, та шш1 (монастир Сзутв, монастир Шар1ток);
- вщокремлеш, оточен! бшьш тз-ньою, рядовою забудовою та окремими пам'ятками арх1тектури (монастир Бригь ток).
Монастир!, розташоваш на околиц! старовинно! забудови мюта:
- вщокремлеш, частково оточен! юто-рико-арх1тектурною забудовою в поеднанн! з мальовничими ландшафтами (монастир Васил1ашв);
- вщокремлеш, оточен! рядовою забудовою (монастир Триштар1в);
- природний ландшафт бере активну участь у композицп та силует! пам'ятки архггектури (монастир Васил1ашв);
- оточен! сучасними спорудами, е ком-позицшними домшантами забудови (монастир Бернардишв).
Монастир1, розташоваш поблизу населеного пункту:
- побудоваш в мальовничому ландшафту оточеш забудовою у вигляд1 шдивщуа-льних житлових будинюв (монастир Пречи-стенський, Васил1вський монастир);
- вщокремлеш, розташоваш в мальовничому ландшафт! (Свято-Преображенський монастир).
Монастир1, розташоваш поблизу Луцька, нараз1 - це фактично ру!ни. Обм1рш креслення та характеристики об'емно-планувальних структур даних пам'яток вщсутш. Збереглися частини примщень, стш та фундамент1в споруд, яю в планувальнш структур1 та композицп силуету мюта активно! участ не беруть.
При цьому слщ зазначити, що запропоноваш показники розташування монастир1в Луцька вщносно навколишньо! забудови не обмежуються наведеними характеристиками. Виявлення оптимального, найбшьш правдивого юторично сформованого арх1тектурно-мистецького образу культово! споруди вимагае комплексного дослщження навколишньо! забудови та ландшафту. Це стосуеться, в першу чергу, пам'яток арх1тектури, яю розташован! в систем! чи на околиц! мюта ! мають задовшьний техшчний стан.
На першому етат дослщження необхщно встановити юторико-арх1тектурну цшнють навколишньо! забудови. За тако! постановки питання буде збережено цшне юторично сформоване навколишне середовище населеного пункту.
У «старому мютЬ> в Луцьку зустр1чаемо цшу низку позитивных приклад1в реконструкци старовинно! забудови, введення будинюв-вставок у структуру юторично сформованих вулиць. При цьому важливо зазначити, що дослщжуваш пам'ятки арх1тектури збер1гають свш юторико-арх1тектурний вигляд, компо-зицшно залишаючись домшантами навколишньо! забудови. Реконструкщя споруд, «нововведення» у !х зовшшньому вигляд! проводяться досить професшно з арх1тектурно-мистецьким тактом вщносно пам'яток арх1тектури.
Функцюнальне призначення як реставрованих споруд, так ! нових будинюв-вставок враховуе традицшного
використання буд1вель.
У перспектив! комплексно! реставрацп «старого мюта» передбачено розмщення низка культурно-мистецьких та
торпвельних заклад1в у спорудах, як1 реставруються та заново будуються. Фактично передбачено створення туристичного центру ¿з сучасним р1внем комфорту та обслуговування.
Всеб1чна оцшка шдивщуальних особливостей «старого мюта», цшного юторичного та арх1тектурного надбання в ньому дозволить вир1шувати питання на другому етат - як зберегти 1 спадково розвивати цю своерщшсть. Дослщжуваш пам'ятки арх1тектури нараз1 функцюнують в основному не за сво!м основним призначенням. Виняток складають Тро!цький собор монастиря Бернардишв та костел Петра 1 Павла €зу!тського монастиря, як1 використовуються як храмов! споруди.
Монастирсью ансамбле беручи активну участь у формотворенш силуету мюта, досить р1зномаштно, по-сучасному використовуються, що не вщповщае умовам !х ф1зичного та морального збереження. 1м потр1бно знайти новий науково обгрунтований функцюнальний змют. Це дозволить збер1гати ф1зично в штер'ерах та екстер'ер1 юторично сформований вигляд як пам'яток арх1тектури, так 1 населеного пункту [6].
Своерщшсть 1 спадковють розвитку старовинно! частини мюта не обмежуеться тшьки новим функцюнальним змютом дослщжуваних пам'яток арх1тектури та навколишньо! старовинно! забудови. Це складний комплекс мютобуд1вних проблем, який включае розроблення генплану «старого мюта» з урахуванням юторико-арх1тектурно! частини забудови, виявлення охоронних зон юторичних ансамбл1в 1 окремих пам'яток арх1тектури. При цьому досить складним завданням е пошук композицшних прийом1в та засоб1в гармоншного поеднання ново! 1 старовинно!
забудови в ансамблях вулиць, площ, тшохщних зон та ш.
Якщо монастир - едина пам'ятника архггектури (монастир Домш1кашв, монастир Васил1ашв) у структур1 «старого мюта» 1 оточений ландшафтом 1 рядовою забудовою, то, на думку автора, необхщно збер1гати юторично арх1тектурне навколишне середовище без реконструкцп та новобудов.
Якщо монастир оточують випадков1 споруди, яю спотворюють його юторично-арх1тектурний вигляд, то в процес проведення комплексних реставрацшних роб1т таю буд1вл1 необхщно розбирати, створюючи правдивий, науково-
обгрунтований вигляд пам'ятки арх1тектури (монастир Триштар1в).
Анал1з м1стобуд1вного розташування Луцьких монастир1в дозволяе констатувати, що побудова випадкових споруд навколо пам'яток арх1тектури в бшьшосп випадюв пов'язана з характером використання монастирських примщень для сучасних функцш. Так, розташування в монастир1 Триштар1в гостталю спонукало до буд1вництва окремо! котельш, допом1жних примщень, що спотворюе юторично сформований арх1тектурний вигляд пам'ятки.
Розм1щення у сх1дному крил1 монастиря Шар1ток ресторану спричинило знищення у двор1 пам'ятки старовинного кладовища з могилами католицьких священниюв. Кр1м того сучасн1 мал1 арх1тектурн1 форми для мюць л1тнього обслуговування в1двщувач1в ресторану, як1 були розташован1 у двор1 монастиря, спотворювали фасади монастирського ансамблю.
Р1зноман1тне сучасне використання корпуав монастиря Бриг1ток (склади, ремонтш майстерн1, житло) спонукало до спорудження р1зних допом1жних буд1вель,
яю заважають сприймати 1сторико-арх1тектурний образ пам'ятки.
Дослщження практики реконструкцИ юторично! забудови м1ст нашо! держави показуе, що для яюсного пол1пшення своерщносп населених м1ст необх1дно на основ1 глибокого наукового анал1зу проводити комплексне виконання таких завдань: генплан-проект детального планування, проект реставрацп чи реконструкцИ, проект пристосування чи нового буд1вництва.
Практика ведення таких роб1т в Укра!н1, а зокрема в Луцьку, показуе, що процес дослщження, проектування, реставрацп 1 пристосування пам'яток для сучасних функцш рекомендуеться проводити одним 1 тим же колективом фах1вщв [8]. На Волиш таю роботи устшно проводяться фах1вцями шституту «Укрзахщпроектреставращя», що у Львова Важливо зазначити, що для яюсного виконання реставрац1йних роб1т пам'яток арх1тектури залучаеться широке коло фах1вщв, включаючи археолог1в, 1сторик1в, арх1тектор1в, художниюв, скульптор1в, буд1вельник1в, м1стобуд1вник1в, економ1ст1в, еколопв.
Характерн1 особливост1 розташування монастир1в Луцька з якюними та к1льк1сними характеристиками навко-лишнього середовища зазначен1 в Каталоз1 пам'яток арх1тектури Укра!ни.
Висновок. Монастирсью комплекси в1д1грають важливу роль у формуванш системи забудови Луцька. 1х можна под1лити на декшька груп - залежно в1д розташування у певнш частин1 м1ста, вщ призначення та к1лькост1 власне монастирських споруд, вщ навколишньо! забудови. Реставрацшш роботи можна проводити т1льки з урахуванням призначення споруд, !х подальшого використання та гармон1йного поеднання з навколишньою забудовою.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Водотика О. Ю. Архiтектура православних храмiв Укра!ни: iсторiя та сучасшсть: монографiя / Оксана Водо-тика ; Ки!в. нац. ун-т культури i мистецтв. - Ки!в : Коляда О.П., 2006. - 160 с.
2. 1сторш Волиш. З найдавшших чаав до наших дшв / вiдповiд. ред. О. Г. Михайлюк. - Львiв : Вища шк., 1988. - С. 17-30.
3. Колосок Б. В. Архпектура Луцька перюду бароко / Б. В. Колосок // Украшське барокко та европейський контекст : [архитектура, образотв. мистецтво, театр i музика] / [АН УРСР, 1н-т мистецтвознав., фольклору та етнографп îm. М.Т. Рильського, Полтав. акад. наук, 1н-т мистецтва ; редкол.: О. К. Федорук (вщп. ред.) та îh.]. - Кшв, 1991. - С. 30-44.
4. Лесик О. В. Замки та монастирi Украши / О. В. Лесик. - Львiв : Свгт, 1993. - 176 с., ш.
5. Лесик А. В. Охрана и рациональное использование памятников архитектуры / А. В. Лесик. - Львiв : Вища шк., 1987. - 125 с., ил.
6. Логвин Г. Н. По Укрш'ш. Стародавш мистецьш пам'ятки / Г. Н. Логвин. - Кшв : Мистецтво, 1968. - 463 с., ш.
7. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. (Ил. справ.-каталог). В 4-х т. / гл. ред.
H. Л. Жариков. - Киев : Будiвельник, 1983-1986. - Т. 2. - 1983. - С. 44-114.
8. Прибега Л. В. Методика охорони та реставрацп пам'яток народного зодчестваУкраши / Л. В. Прибега ; Укр. акад. архгтектури. - Кшв : Мистецтво, 1997. - 143 с.
9. Щербашвський В.Украшське мистецтво : в 2 т. з дод. / Щербашвський В., Щербашвський Д. ; передм.
I. О. Ходак ; предм.-геогр. покажч. В. М. Слободяна ; упоряд. О. О. Савчук. - Харшв : Вид. Савчук О.О., 2015. - 472 с.
REFERENCES
1. Vodotyka O.Yu. Arkhitektura pravoslavnykh khramiv Ukrayiny: istoriya ta suchasnist [Architecture of orthodox churches in Ukraine: Past and Present]. Kyyiv. nats. un-t kultury i mystetstv [Kyiv National University of Culture and Art]. Kyiv: Kolyada O. P., 2006, 160 p. (in Ukrainian).
2. Mykhailiuk O.H., ed. Istoriya Volyni z naidavnishykh chasiv do nashykh dniv [History of Volyn. From ancient to the present]. Lviv: Vyshcha shkola, 1988, pp. 17-30. (in Ukrainian).
3. Kolosok B.V. Arkhitektura Lutska periodu baroko [Lutsk architecture of baroque period]. Ukrainske barokko ta yevropeiskyi kontekst: arkhitektura, obrazotv. mystetstvo, teatr i muzyka [The Ukrainian baroque and the european context: architecture, fine art, theater and music]. AN URSR, In-t mystetstvoznav., folkloru ta etnografii im. M.T. Rylskoho, Poltav. akad. nauk, In-t mystectva [USSR Academy of Sciences, Institute of Art., Folklore and Ethnography named after M.T. Rylskyi, Poltava. Academy of Science, Institute of Art] Kyiv, 1991, pp. 30-44. (in Ukrainian).
4. Lesyk O.V. Zamky ta monastyri Ukrayiny [Castles and monasteries Ukraine]. Lviv, Svit, 1993, p. 176. (in Ukrainian).
5. Lesyk A.V. Oxrana i ratsional'noe ispol'zovanye pamyatnikov arkhitektury [Protection and rational use of architectural monuments]. Lviv: Vyshcha shkola, 1987, 125 p. (in Russian).
6. Lohvyn H.N. Po Ukraini [Ukraine around]. Kyiv: Mystetstvo, 1968, 463 p. (in Ukrainian).
7. Zharikov N.L., ed. Pamyatniki gradostroitel'stva i arxitektury Ukrainskoj SSR [Monuments of town-planning and architecture of the Ukrainian SSR]. Vol. 2. Kiev: Budivelnyk, 1983, pp. 44-114. (in Russian).
8. Prybieha L.V. Metodyka okhorony ta restavratsii pamiatok narodnoho zodchestva Ukrainy [Methods of protection and restoration of folk architecture monuments of Ukraine]. Ukr. akad. arkhitektury [The Ukrainian Academy of Architecture]. Kyiv: Mystetstvo, 1997, 144 p. (in Ukrainian).
9. Shcherbakivskyi V. and Shcherbakivskyi D. Ukrayinske mystetstvo: v 2 t. z dod. [Ukrainian art: in 2 volumes with addition]. Kharkiv: Vyd. Savchuk O.O., 2015, 472 p. (in Ukrainian).
Рецензент: Челноков О. В., к. т. н., проф.
Надшшла до редколеги: 2.03.2017 р. Прийнята до друку: 14.03.2017 р.
