CC BY
41
home icon is a multivariate phenomenon of Ukrainian material and spiritual culture, which arises as a result of organic growth; on the one hand, of Ukrainian professional andfolk icon painting, and the other - the outlook of the Ukrainian people. In other words, home icon may be regarded as a "non-verbal chronicle ", which shows the features of the life and evolution of faith and outlook of the Ukrainian people towards the national identity. Therefore, determining the location and value of the home icon in the life of Ukrainian people, it can be seen as a theoretical basis for prognostic evaluation of Ukrainian society towards the formation of a civil society.
Key words: home icon, khata icon, icon, house, folk iconography, sacred space.
УДК 791.6 (045)
К. А. Гайдукевич
СПЕЦИФ1КА ОРГАШЗАЦП МАСОВИХ СПОРТИВНО-ХУДОЖН1Х СВЯТ
Розглянут1 iсторичш аспекти становления та розвитку спортивно-художшх вистав як жанру видовищного мистецтва. Розкрито особливостi режисури масових спортивно-художшх свят в процеЫ гхньог тдготовки i охарактеризовано специфiчнi засоби виразностi цього жанру. Визначено структуру та основш етапи оргашзацИ спортивного свята.
Клю^о^^ слова: спортивно-художш свята, виразш засоби, фiзкультурнi паради, художнт фон, монтаж.
Спортивно-художш заходи, для яких характерними е високий piBeHb спортивних досягнень, масовють та видовищшсть, посщають важливе мюце в OTcreMi яюсносп життя населення та його дозвшля. Адже зростання ступеню комфортности життя народоселенння в сучасному суспшьста призводить до попршення його якюних характеристик (старшня нацп, росту захворюваннь, високо'1 смертности вщ наркомана та алкоголiзму, попршення фiзичного здоров'я тощо). Залучення населення до масових спортивно-художшх заходiв е ефективним засобом профшактики асощально'1 поведшки в молодiжному середовищ^ розвитку естетичного виховання, фiзичноi активносл та мотиваци до занять спорту, змютовного активного вщпочинку, що в свою чергу значно тдвищуе вимоги не лише до професшно'1' компетентности органiзаторiв, але й до якост оргашзацп й проведення спортивних свят.
Вивченню специфши оргашзацп спортивних свят присвячено чимало дослщжень. Зокрема, науковщ А. Конович, Б. Петров, Я. Ратнер, Д. Сегал, Й. Туманов розглядали в сво'1'х працях спортивш заходи в юторичному й художньому контексп. Загальнотеоретичш питання дослщжували К. Адамсон, С. Брякш, В. Столяров, Р. Папоян, М. Пономарьов, В. Пономарчук, Ю. Фомш. Правовi та економiчнi проблеми розвитку спорту розглянуто в працях П. Виноградова, С. Гуськова, В. Уварова; особливосп оргашзацп та управлшня у сферi фiзичноi культури та спорту обгрунтоваш в працях В. Жолдака, I. Переверзша, В. Приходька, Н. Жмарьова, В. Количьова, А. Соколова, В. Сушкова та шших.
Дослщити та проаналiзувати специфiку оргашзацп масових спортивно-художшх свят е метою даного дослщження.
Як багатогранне сустльне явище, спорт е не лише спещальною системою тренувальних занять i участi у змаганнях, але й належить до числа масових сощально-
культурних pyxiB, i будучи одночасно одним Ï3 найпопулярних видовищ. Маючи потужний соцiалiзyючий потенщал, спорт посiдаe важливе мiсце в стрyктyрi вiльного часу людини, виступаючи засобом естетичного, морального, етичного виховання особистостi та важливим фактором ïï соцiального розвитку. Оскiльки спортивнi свята сьогодш представляють синтез рiзноманiтних спортивних i культурних заходiв, вони здатш розширювати комyнiкативнi кордони, розкривати духовний i фiзичний потенцiал особи. А позитивш емоцп, що забезпечуються видовищшстю, гумором, святковiстю, комедiйнiстю, атракцiйнiстю, визначають вiдношення до спортивного свята як до розваги та вщпочинку.
Недивно, що кшьюсть спортивних змагань та масових спортивно-художшх заходiв невпинно зростае, а аyдиторiя спортивних видовищ, завдяки сучасним техшчним засобам комушкаци, постшно збiльшyeться. Спортивнi та нацiональнi канали (Sport 1, Sport 2, Футбол 1, Футбол 2, XSPORT, UA: Перший, Украша, 1+1, 1нтер) транслюють передачi спортивного характеру коментуючи спортивш поди, що вражають своею рiзноманiтнiстю: «Лицарсью туршри», «Богатирсью iipro» «Козацью забави», «1гри патрютсв», «Форт Буаярд». Така численнiсть телепередач засвiдчyе здатшсть не лише пропагувати здоровий споаб життя, але й виховувати нащональну гiднiсть та патрiотизм у молодого поколшня. Активно розвиваеться практика оргашзацп та проведення мiських i районних спортивних заходiв, зокрема фестивалiв, спартаюад, спортивних марафонiв, естафет, показових вистутв, тyрнiрiв, спортивних змагань, дитячих свят, масових гуляннь з нагоди святкування державних свят, що доводить - спорт е одшею iз найпопуляртших форм оргашзацп дозвiлля та розваг.
Iсторiя виникнення спортивних свят бере свш початок з часiв юнування людського сyспiльства. Першi зразки спортивних видовищ сягають сиво! давнини i представляють собою синтез релшйних та вшськових обрядiв. У перiод розкв^у рабовласницько'1 демократа та розвитку перюду античностi форми спортивних видовищ yрiзноманiтнюються: Панафiнiйськi iгри, Олiмпiйськi iгри, Гладiаторськi iгри. Середньовiччя охарактеризувалося лицарськими туршрами, змаганнями ремiсникiв i стрiльцiв тощо. Проте аналiз науково'1 лiтератyри доводить, що розвиток масових свят як жанру видовищного мистецтва розпочав свою ютор^, пов'язану iз становленням спортивно! режисури, розвитком спорту та мiжнародних спортивних зав'язюв лише у XX ст., у тому чист - у СРСР.
Становлення спортивно'1 режисури розпочалося з Фiзкyльтyрних парадiв на майдаш, в межах яких Радянська влада та фiзкyльтyрно-спортивнi органiзацiï, за активно! учасп профспiлок та комсомолу, здшснювали програму масового розвитку фiзичноï культури i спорту в уах регiонах крахни.
Перше вiйськово-фiзкyльтyрне свято (парад загошв лiкнепy, 1919 р.) започаткувало нову форму спортивних свят - паради фiзкyльтyрникiв iз принципами громадськосп, народностi i зв'язки з розвиваючим пролетарським мистецтвом. Пюля революци, з 1922 року i до 80-х роюв Фiзкyльтyрнi паради проводилися щорiчно на Червонiй площi.
Фiзкyльтyрний парад у 30-i роки, досягнувши вершини у своему розвитку, ствердився як провщна форма масових спортивних видовищ i свят, заслуживши гаряче визнання i любов народу. У результат творчого пошуку нових виразних засобiв, у Фiзкyльтyрних парадах отримали розвиток масовi спортивнi дiйства, яю спочатку входили в парад у виглядi окремих масових гiмнастичних вистутв, складаючи його другу частину.
Спортивна режисура тих роюв досягла певних yспiхiв, особливо в постановщ окремих масових пмнастичних вистyпiв. Утвердилися бiльшiсть виразних засобiв:
вправи на рiзних конструкщях i гiмнастичних снарядах, масовi вiльнi, потоковi i пiрамiдковi вправи. Вмшо здiйснювався монтаж з масовим номером сольних i групових номерiв. Вперше з'явилися i знайшли широке застосування в масових гiмнастичних виступах засоби мистецтва (танцювальш композицп професшних i самодiяльних колективiв). Кращi постановки тих роюв вiдрiзнялися образнiстю ршення i розкриттям теми, оригiнальнiстю в пiдборi засобiв вираження спорту i мистецтва, вдумливим пiдходом до музичного та художнього оформлення, високою щейшстю, завершенiстю композицп. З'явилася цiла плеяда талановитих спортивних режисерiв-постановникiв, серед яких Л.Г убанов, С. Лазарев, М. Окунев, Л. Орлов, М. Сегал, завдяки яким спортивш свята увшшли до скарбницi масового мистецтва [7, с. 20].
Шсля Велико'1' В^чизняно'1' вiйни було проведено чотири Всесоюзних паради, що сприяли розвитковi юторп спортивно-художнього театру. У серпнi 1945 р. (останнш Всесоюзний парад на Червонш площi), у 1946 р. (перший парад, що вщбувся на стадюш), у 1947 р. (парад присвячений 30^ттю Жовтня) i у 1954 рощ (останнш самостшний Всесоюзний фiзкультурний парад).
Стадiон, змiнивши характер видовища, зробив його бiльш спортивним. З одного боку, видовище характеризуеться розважальшстю, а з iншого - набувае аптацшно-пропагандиського навантаження. Включення спортивних змагань до програми вистав наповнило атмосферу масових видовищ духом суперництва, спортивним ажютажем, якi незабаром передалися спортивним вщомствам, органiзацiям, Республiкам. Однак, суперництво мiж органiзацiями часто призводило до ^норування загальних завдань постановки, змешуючи роль головного режисера як постановника.
Подальший розвиток масових спортивно-художшх вистав як жанру та 1'х режисури пов'язаний iз проведенням Спартаюад народiв СРСР, що прийняли естафету вщ Всесоюзних фiзкультурних парадiв. З 1956 року по 1983 роки було проведено вiсiм Спартаюад (раз на чотири роки), з грандюзними церемонiями вiдкриття та закриття на стадiонi в Лужниках, що дае пщстави говорити не лише про тенденцп становлення i розвитку режисури цих свят, але й про вщповщний рiвень видовищного мистецтва.
Церемонп вiдкриття Спартакiад завжди вражали глядачiв своею урочистiстю та яскравютю. 1х незмiнний успiх забезпечувався багатьма факторами: чудовою музикою; яскравiстю спортивних костюмiв, картин i прапорiв художнього фону; участю найсильнiших спортсменiв краши - представникiв команд всiх союзних Республiк, Москви i Ленiнграда, а також фiзкультурникiв Добровiльних спортивних товариств i вiдомств Москви; урочистими ритуалами виносу i пiдйому Прапора i запалення Вогню з ефектним об^руванням (випуск голубiв, запуск рiзнокольорових кульок, каскади феерверку, салюту тощо).
Зростання матерiального забезпечення у тслявоенш роки, зменшення робочого дня, розгалужена шфраструктура спортивних закладiв створили об'ективш передумови до вiдродження масових театралiзованих свят i появi нового виду тетралiзованого масового святкування - стадюнно'1' вистави. Постановники прагнули вщнайти новi просторовi рiшення у контесксп огляду сценiчного майданчику. Пiсля перших вдалих досввдв на ленiнградському стадюш iм.енi С. Кiрова, яскравi стадюнш видовища, що закрiпили та розвинули рiзновиди жанру, вiдбулися у багатьох мюта краши (Е. Гершунi, Б. Петров, I. Рахлш, Р. Тихомиров, С. Якобсон).
Однак, найграндюзшшим, яксравим та оригшальним вважаеться VI Всесв^нш фестиваль молодi та студентiв у Мос^ (1957 р.), який започаткував новi своерiднi форми видовища на стадюш: вистави артиспв цирку, свято балетного мистецтва, масовi гiмнастичнi виступи, пол^ичш вистави-мiтинги. Iнновацiйнi прийоми в подачi матерiалу вiдкрили перед творцями ще'1' форми жанру новi шляхи, що знайшли свш
подальший розвиток у масових дшствах на стадiонах [9, с. 323].
Усшх масових спортивних вистав у 80-90 рр. XX ст. засвщчив багатолiтнiй досвiд спортивно! режисури, склалася вiтчизняна школа, яка набула великого авторитету на мiжнароднiй ареш. Наймасштабнiшими святами цих роюв стали: вiдкриття i закриття XXII 1гор Олiмпiади в Москвi (1980 р.), Свято присвячене 1500-лгттю м. Киева (1981 р.), свято присвячене 2000^ттю м.Ташкента (1983 р.), вщкриття та закриття XII Всесвiтнього фестивалю молодi та студентiв в Мос^ (1985 р.), вiдкриття I 1гр Добро! Волi в Москвi (1986 р.), Спартаюада Спiвдружностi Незалежних Держав присвячена святкуванню 50-рiччя Перемоги над фашизмом у Великш Вiтчизнянiй вшш 1941-1945 рокiв (Санкт-Петербург, 1995 р.) тощо.
У процесi свого юторичного розвитку спортивнi свята набули вщповщних форм, видiв, структури та змюту. Так, науковець Б. Петров [7] за масштабами та ступенем ресурав, спортивно-видовищн заходи подiляе на масштабш (масовi художньо-спортивнi вистави) та малi форми. Масовi спортивно-художнi вистави (МСХВ) - це специфiчний спортивно-видовищний захiд, що вiдбуваеться на конкретному сцешчному майданчику та iнтегруе найкращi традицп iнсценувань - його художньою основою е синтез елементiв спорту та мистецтва. До основних форм МСХВ науковець зараховуе: масовi спортивно-художн пмнастичш виступи; спортивно-художнi виступи; тематичш виступи. За змiстом виступу спортивш свята малих форм можна класифшувати на: спортивний концерт (блок показових виступiв), церемонiя вiдкриття (закриття) змагань за рiзноманiтними видами спорту, спортивно-театралiзована вистава тематично! спрямованостi, спортивно-художня композищя (одноактнi спортивнi балети).
Н. Малиновська розглядаючи спортивнi свята як специфiчну форму дiяльностi та самодiяльностi людей, спрямовану на задоволення потреб у заняттях фiзичними вправами та активному вщпочинку на фонi позитивних емоцш умовно подiляе спортивнi свята на великомасштабш (вiдкриття та закриття олiмпiад, фестивлiв, чемпiонатiв) та спортивнi свята «клубного» рiвня. До масштабних свят, на !! думку, належать: масовi спортивно-художнi вистави на стадiонi (паради, шсценування); фiзкультурнi свята в парках культури та вщпочинку, масовi спортивно--пмнастичш виступи, спортивш виступи та спортивно-художш виступи. Спортивними святами малих форм е: фiзкультурнi свята на вщкритому пов^р^ фiзкультурнi вечори з самостшною програмою на клубнiй сцеш, фiзкультурнi свята в лiтньому оздоровчому таборi [4, с. 56].
Таке рiзноманiття змiсту та форм роблять спортивш свята щкавими, доступними для сприйняття людей рiзних вiкових категорш. Участь у спортивному святi активiзуе потребу iдентифiкацГi особи, дозволяе людиш шляхом психологiчних переживань розкрити та сформувати себе як особистють. Спортивш свята роблять дозвшля цiлеспрямованим, змютовшшим, розкривають внутрiшнi можливостi людини, !! духовний та фiзичний потенцiал, сферу спшкування.
Оскiльки спортивнi свята здшснюють виховний, освiтнiй, пропагандиський, вплив на людей, вони можуть сприяти формуванню потреб у заняттях фiзичними вправами, у розширенш та поглибленнi процеав непрофесiйноi фiзкультурноi освiти учасникiв свята.
Спортивно-художшм заходам притаманнi бiльшiсть сощальних функцiй масових свят: виховна, рекреацшно-компенсаторна, емоцiйно-психологiчна, естетична, iдеологiчна, тощо. Так, пропагандиська функщя стимулюе спортивну майстершсть пiд час проведення спортивного свята, пропагуе конкретш види спорту, демонструе щншсш якостi особистостi. Спортивно-видовищна функщя проявляеться у задоволенш
потреб у спортивно-шзнавальних заходах групою вболiвальникiв, що вщвщують спортивнi змагання, а гедошстична функцiя забезпечуе можливiсть у задоволенш естетичних потреб. Виховна та осв^ня функцп реалiзовуються у змiстi, тематищ свята, пiдборi образних форм. Деяю дослiдники схильнi виокремлювати домiнуючi функцп. Зокрема, В. Жолдак i А. Новшов [1] домiнуючою вважають функщю комунiкативну, оскiльки саме вона сприяе частим сощальним контактам, виступаючи потужним чинником спшкування рiзного поколiння людей.
Науковець С. Молчанов акцентуе увагу на таких основних загально-значимих функщях як проапагандиська (формуе громадську думку про значення фiзичноi культури та спорту, залучення до систематичних спортивних занять вах верств населення), комушкативна (забезпечуе можливiсть мiжособистiсного спшкування), гумашстична (змiцнюю соцiальнi зв'язки мiж людьми), та функцiю психолопчно'1' рiвноваги. Спортивне свято може комплексно впливати i на окрему особу, i на суспiльство в цiлому, одночасно виступаючи i засобом формування особи, i засобом задоволення потреб людини в оргашзацп дозвiлля [5].
Оргашзащя спортивно-художнiх заходiв вимагае вiд режисера знання не лише методичних та технолопчних засад тдготовки свята, але й специфiчних особливостей жанру, що впливають на особливосп постановки. Вщтак, науковець Б. Петров вiдзначае, що головною в специфщ масових спортивно-художшх вистав е спортивна основа, тобто побудова за принципом масового спортивного дшства з характерними для нього виразними особливостями та засобами [7]. Саме тому, в режисурi масових спортивно-художшх вистав, як i в будь-якому шшому спортивному дшсга, виршального значення набувають знання можливостей величезно'1 орагшзацшно'1' маси людей - колективного героя вистави - та використання цих можливостей у постановчш робота Головний герой вистави - маса учасниюв, яю, виконуючи вiдповiднi дп та вправи, змiнюють положення та рух уае'1 маси виступаючих, створюючи колективну образшсть. Не зважаючи на те, що ця особливють значно розширюе можливосп режисера в постановщ, вона вимагае вiд нього творчого пошуку в використанш виражальних засобiв для того, щоб через дш окремих учасникiв динамiчно та контрасно представити головну д^чу особу вистави - масу, яка буде сприйматися глядачами як едине цше, як одну дшову особу. Учасники повинш досягнути щеально'! узгодженостi в рухах при збереженнi рiвноваги та малюнка побудови.
Ще однiею специфiчною особливютю жанру е сценiчний майданчик (арена стадюну, спортивного майданчику, льодового палацу, спортивно! зали тощо), розмщення трибун на якому дае можливють глядачам споглядати за розгортанням ди згори та бачити всю композищю в цшому, а не окремi п фрагменти.
Оскiльки спецiально для жанру масових спортивно-художшх вистав не готують професшних сценариспв, вирiшувати складне творче завдання, поеднувати функцп сценариста-драматурга та режисера-постановника, доводиться однооабно режисеру -постановнику. Як показуе практика, сценаристи, яю працюють в шших видах та жанрах драматурги, досконало не волод^чи виражальними засобами даного жанру, не здатш задовольнити вимоги режисера. У практищ трапляються поодинокi випадки творчого тандему режисера та сценариста, ствпраця яких виявляеться ефективною та плщною за умови творчого союзу.
Одноразовiсть проведення спортивного свята визначае наступну особливють жанру спортивно-художшх вистав. На вщмшу вщ театрально! постановки, режисер масового спортивного свята шсля прем'ери не може повернутися до роботи над виставою. Як показуе практика, саме ця обставина не лише шдвищуе вщповщальшсть режисера за кшцевий результат свое'1' дiяльностi, але й накладае вщбиток на всю
технологию виробництва масово! спортивно-художньо! вистави. Тому не менш важлива роль вiдводиться передрепетицiйному перюду творчо! та оргашзацшно! дiяльностi режисера-постановника, адже працювати режисеру як правило доводиться не з професшними акторами, а iз багатотисячним колективом у складi людей рiзних професш, вiку, статi, ступеню пiдготовленостi тощо.
Важливе мiсце в спортивно-художнiх виставах належить монтажу, особливi умови якого визначають устшшсть та яскравiсть проведения масових спортивно-видовищних заходiв. У даному жанрi масовiсть дп у робот режисера та сценариста визначае рiвноцiннiсть двох видiв монтажу: змютового та технiчного. Змiстовий монтаж дае можливють шляхом поеднання рiзних за змютом компонентiв дп отримати новий, особистий змют (рiзнi за змютом i характером номери, можуть виражати абсолютно нову думку). На вщмшу вщ змiстового монтажу, технiчний монтаж менш дослщжений, оскiльки в бшьшосп жанрiв мае другорядне значення. Оскшьки на стадiонi вiдсутнi спецiальнi техшчш засоби для монтажу (кулiси, дорiжки, що рухаються, антракцiйнi, iнтермедiйнi та свiтловi завiси), технiчний монтаж вимагае рiвноцiнноi уваги та творчого пошуку в його вирiшеннi з боку режисерiв-постановникiв.
У зв'язку iз специфiкою сценiчного майданчику, все дшство на полi стадiону вiдбуваеться на очах у глядачiв, тому в практищ постановки масових спортивно-художшх вистав, в свою чергу виокремилось ще два види технiчного монтажу: вщкритий та закритий. Перший характеризуеться тим, що перехщ вiд одше! частини вистави до шшо'!, вщ епiзоду до епiзоду здiйснюеться вщкрито, на очах у глядачiв. Такий вид монтажу характерний для стадюну з круговим розташуванням глядачiв, а монтажна перебудова мае бути оригшальна та виглядати як вщносно самостшна дiя. Другий, закритий монтаж, включае елемент вщволшання уваги глядачiв вщ виконання учасниками перехщно! перебудови. Такий вид монтажу використовуеться у випадку, коли на поле потрiбно винести та встановити пмнастичш снаряди або iншi конструкцп. Цей вид монтажу гарний та дiевий за умови одностороннього ракурсу огляду, при круговому розмщенш глядачiв вiн мае ряд суттевих недолiкiв. Таким чином, техшчний монтаж, виконуючи сво! прямi функцп з оргашзацп масового дiйства, при розробщ композицiйного рiшення вистави пщшмаеться до рiвня творчого методу з притаманними йому засобами, прийомами, методикою [6, с. 168-169].
Аналiз науково! л^ератури доводить, що для будь-якого жанру видовищного мистецтва, притаманний набiр специфiчних засобiв виразностi, якi визначають жанр мистецтва i забезпечують його юнування (музика, свiтло, декоративне оформлення, костюми, хореографiчнi номери тощо). У робо^ над спортивно-художнiми виставами режисери-постановники використовують рiзноманiтнi виразнi засоби, але до специфiчних виразних засобiв, що обумовлеш вимогами до органiзацii та проведення, рiвнем розвитку фiзичноi культури i спорту в краiнi, спортивно! режисури належать таю: масовi вправи, побудови та перебудови, сольш та груповi номери, художнiй фон [7, с. 62].
Масовими називаються вправи, що виконуються одночасно великою кшькютю учасниюв за допомогою предметив або без них, що в свою чергу подшяються на шдивщуальш та груповi (палицi, прапорцi, стрiчки, гир^ булави, гiмнастичнi лави, драбини тощо). За змютом та характером виконання масовi вправи подiляються на вшьш, поточнi та пiрамiдковi.
Поточнi вправи отримали свою назву внаслщок специфiчного характеру виконання рухiв великою кшькютю людей. Особливiсть виконання цих вправ полягае у тому, що вони виконуються вама учасниками не одночасно, а послщовно, з деяким
вiдставанням кожного наступного учасника за ходом руху потоку.
Пiрамiдковi вправи представляють собою сер^ найпростiших пiрамiд, що виконуються двома i бiльше учасниками. Цей вид масових вправ був запозичений iз акробатики. Характерна особливiсть трамщкових вправ полягае у послiдовному виконант наступних трьох елементiв: побудови трамщи, !! фшсацп та «руйнування».
До специфiчних виразних засобiв у масових спортивно-видовищних заходах належать побудови (взаемне розмщення учасниюв на полi стадюну) та перебудови (пересування учасникiв з одше! перебудови в iншу). За допомогою учасниюв складаеться цiлiсна основа композицп вистави, де виступае тим засобом, який дозволяе найбшьш контрасно та широко розкрити можливосп учасниюв як единого цiлого. За характером побудови вони можуть бути розiмкнутi та зiмкнутi, тематичнi та нетематичш [8].
Характерною особливiстю масових спортивно-художшх вистав е змiстова насиченiсть. О^м масових номерiв у програму заходу включають рiзноманiтнi спортивнi номери у виконанш найсильшших спортсменiв та представниюв рiзних видiв мистецтва (акробатiв, борщв, гiмнастiв, кiннотникiв, фехтувальникiв тощо). Таю номери називають вставними або сольними, адже виступи спортсмешв вщбуваються на фон величезно! кiлькостi учасникiв. Найпопуляршшими е вправи на рiзних за складнютю та призначенням снарядах та конструкщях, що розробленi спецiально для конкретного заходу й надають певного контексту виконанню вправам спортсмешв.
Аналiз науково! л^ератури доводить, що велику роль у створенш позитивних емоцш на заходах викликае !хне декоративне оформлення. Спецiфичним виразним засобом, що здюнюе змiстову пiдтримку всiх подш основного майданчика, е художнiй фон (живий екран). Це екран-задник на трибунах стадюну, на якому за допомогою спещальних предметв у руках учасниюв фону ^яла, прапорцi, кольоровi палички, маленькi люстерка, люмiнiсцентнi прапорщ, електичнi лiхтарики, футболки) створюються кольоровi картини в динамiцi, що доповнюють дшство та сприяють образному розкриттю теми й ще! свята.
У практищ використання художнiх фонiв фахiвцi виокремлюють мозшчт та мальованi картини. Типовим для вггчизняно! школи режисури е моза!чний фон, особливiсть якого полягае в динамiчностi показу будь-яко! картини, що забезпечуеться вибраним елементом моза!чно! основи. Малюнок створюеться за допомогою кольорових костюмiв учасникiв, кольорових прапорцiв вiдповiдних розмiрiв, кольорiв, юлькосп, форми, що забезпечують легкiсть i маневренiсть у виконаннях рiзноманiтних прийомiв.
Мальований фон застосовуеться, передусiм, у азiатських та арабських кра!нах. Основою показу малюнка-картини е альбом вщповщного розмiру iз зображенням на ньому однiеi складово! малюнку, розраховано! на весь екран фону. У нас мальоваш картини художнього фону називають панно, що виконуються художниками на фонуючих прапорцях.
Досвiд роботи спещалютв в органiзацii спортивно-художнiх свят доводить, що процес розробки партитури художнього фону потребуе тривалого часу, точносп та концентрацп (iсторiя його розвитку була безпосередньо пов'язана iз пошуком шляхiв скорочення часу на його тдготовку). Досягнути в цьому прогресу вдалося лише за допомогою електронних технологий. Вперше електронну програму розробки художнього фону було використано у 1983 р. при пщготовщ свята присвяченого 2000-л^тю м. Ташкента, коли комп'ютер видав картки учасникам, з розписаною партитурою малюнюв за 2,5 тижш, не припустивши жодно! помилки (вручну на виконання ще! роботи знадобилося б не менше двох мюящв). У 1985 р. було зроблено ще одну спробу
активного використання ЕОМ для розробки програми фоново! трибуни для XII Мiжнародного фестивалю молодi i студенев (загальний час роботи електронно-обчислювально! машини склав лише 2 тижш).
У зв'язку з появою сучасних нових технологiй з'явилася можливють ще бiльше спростити весь процес створення картин художнього фону та розписування карток учасниюв. Так, у 2011 р. науковцями В. Кудашовим та Е. Аллахвердieвим було розроблено першу багатофункцюнальну програму по робот з художнiм тлом «АртФон 1.0», яка автоматизуе процес створення художнього фону для масових спортивно-художшх вистав та спрощуе процес створення картин художнього фону i карток учасниюв. Програма дозволяе в лiченi хвилини створити багатопiксельнi моза!'чш картини, а спецiальний алгоритм дозволяе майже миттево «розписати» картки учасниюв, перевiвши !х в табличний формат редактора Excel у вигляд^ готовому для роздруювки [2].
Аналiз науково! лiтератури доводить, що пiдготовка до проведення масового спортивного свята повинна розпочинатися заздалепдь, адже лише коттка, планомiрна робота здатна запезпечити заходу належний устх та позитивний результат.
У режисерськш практицi склалася певна iерархiчна структура оргашзацп масових спортивно-художшх вистав, яку очолюе Органiзацiйний ком^ет та головний режисер. У тдпорядкуванш цього комiтету Штаб пiдготовки масового свята, що розпочинае свою роботу з моменту затвердження Оргком^етом сценарного плану. Керiвнику Штабу тдпорядковуеться головний бухгалтер, директор-розпорядник та заступники, що курують оргашзацшш, адмiнiстративнi, медичнi та техшчш питання. У сво!й робот Штаб мае керуватися документами, що до них належать розроблеш з Оргком^етом та режисерсько-постановочною групою (ршення Оргкомiтету, сценарний план, кошторис витрат, графш репетицшно! роботи, пiдготовчий план, монтажний план).
Росшський науковець та режисер Б. Петров, у робот штаба виокремлюе три основнi перюда пiдготовки свята: дорепетицiйний перiод, репетицшний перiод i пiдготовку мiсця проведення та оргашзацп тилу вистави [7, с. 270].
Науковець В. Кудашов визначае таю основш чотири етапи роботи з тдготовки та проведення спортивно-видовищних заходiв: пiдготовчий, органiзацiйний, етап проведення, заключний [3, с. 130]. У межах тдготовки кожного етапу фшсуеться послщовшсть дiй та ч^ко визначаються функцii й повноваження уах вiдповiдальних за проведення заходу. Зокрема, на тдготовчому етапi фiнансовий директор та головний режисер отримують замовлення на проведення заходу, розробляють та затверджують план заходу й кошторису, а головний адмшютратор - тдбирае та затверджуе адмiнiстративно-постановчу групу. На цьому етапi також приймаеться режисерське та техшчне рiшення щодо заходу, органiзовуеться медичне обслуговування, оргашзащя безпеки, забезпечуеться логiстика, реклама та судейство.
У межах оргашзацшного етапу менеджер з фандрайзингу займаеться пошуком додаткового фшансування, а в обов'язки головного адмшютратора входять: погодження з спортивною будiвлею, органiзацiя прибуття спортсмешв, аренда та виготовлення спецiального спортивного обладнання та спортшвентаря, складання та затвердження графша тренувань i репетицш.
На етапi проведення важливо своечасно забезпечити прибуття спортсмешв, артиспв, судiвськоi команди, спецобладнання безпосередньо на захщ. Менеджери з паблiк рiлейшнз та логютики мають подбати про належну зустрiч спортсменiв та проведення прес-конференцш, демонтаж обладнання та iншi техшчш питання. Контроль за проведенням заходу покладаеться на головного режисера, режисера-постановника, головного адмшютратора, техшчного директора, якi забезпечують
повнощнну роботу Bcix служб, учасникiв, виступаючих. На заключному eTani, в oco6i директора та фшансового директора, головного режисера та менеджера з реклами, замовнику надаеться повний звгг про проведення спортивно-видовищного заходу в формi фото, вщеозвтв та мaтeрiaлiв зaсобiв масово! шформацп.
Здiйснeнe дослiджeння дозволяе дiйти таких висновюв: оргaнiзaцiя спортивно -художшх свят предсталяе собою комплекс складних зaходiв, що потребуе певних знань, вмшь и навичок. Оскiльки спортивш свята приховують в собi величезш можливостi для тiлeсного та духовного розвитку людей, для активного вщпочинку, !х проведення створюе умови для залучення дiтeй, пiдлiткiв до безпосередньо! учaстi у фiзкультурно-спортивному життi суспшьства. Правильно оргaнiзовaнi та урочисто проведет, вони не лише надовго збер^аються в пам'ят учaсникiв та глядaчiв, але й виступають переконливим засобом наочно! аптацп, чинником мотивацп фiзкультурно-оздоровчо! дiяльностi, адже впливають на сощальний, психологiчний та естетифчний рiвeнь сприйняття людини.
Список використано1 лггератури
1. Жолдак В. И. О специализированных спортивных зрелищах / В. И. Жолдак, А. А. Новиков. - Ташкент, 1969. - 320 с. ; Zholdak V. I. O spetsializirovannykh sportivnykh zrelishchakh / V. I. Zholdak, A. A. Novikov. - Tashkent, 1969. - 320 s.
2. Кудашов В. Ф. Использование современных компьютерных технологий при организации художественно-спортивных праздников [Электронный ресурс] / В. Ф. Кудашов, Э. Ф. Аллахвердиев. - Режим доступа : http://www.rusnauka.com/32 PVMN 2011/Sport/1 97776.doc.htm ; Kudashov V. F. Ispolzovanie sovremennykh kompyuternykh tekhnologiy pri organizatsii khudozhestvenno-sportivnykh prazdnikov [Elektronnyi resurs] / V. F. Kudashov, E. F. Allakhverdiev. - Rezhim dostupa : http://www.rusnauka.com/32_PVMN_2011/Sport/1_97776.doc.htm
3. Кудашов В. Ф. Особенности подготовительного и организационного периода спортивно-зрелищных мероприятий на примере церемонии открытия XXX чемпионата мира по художественной гимнастике в Москве [Электронный ресурс] / В. Ф. Кудашов // Проблемы и перспективы развития физической культуры в России и странах ближнего зарубежья : сб. науч. ст. / под ред. В. Л. Крайника, П. Г. Воронцова. - Барнаул : АлтГПА, 2010. - С. 128-132. - Режим доступа : http://www.altspu.ru/pdf/binder-2010.pdf ; Kudashov V. F. Osobennosti podgotovitelnogo i organizatsionnogo perioda sportivno-zrelishchnykh meropriyatiy na primere tseremonii otkrytiya XXX chempionata mira po khudozhestvennoy gimnastike v Moskve [Elektronnyy resurs] / V. F. Kudashov // Problemy i perspektivy razvitiya flzicheskoi kultury v Rossii i stranakh blizhnego zarubezhya : sb. nauch. st. / pod red. V. L. Krainika, P. G. Vorontsova. - Barnaul : AltGPA, 2010. - S. 128-132. -Rezhim dostupa : http://www.altspu.ru/pdf/binder-2010.pdf
4. Малиновская Н. В. Спортивные праздники и выступления в структуре физической рекреации: теоретический аспект проблемы [Электронный ресурс] : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Наталья Викторовна Малиновская. - Санк-Петербург, 2002. - 157 с. ; Malinovskaya N. V. Sportivnye prazdniki i vystupleniya v strukture fizicheskoy rekreatsii: teoreticheskiy aspekt problemy [Elektronnyy resurs] : dis. ... kand. ped. nauk : spets. 13.00.04 / Natalya Viktorovna Malinovskaya. - Sank-Peterburg, 2002. -157 s.
5. Молчанов С. В. Спорт как зрелище : учеб. пособ. / С. В. Молчанов. - Минск : Изд-во МГПУ, 1984. - 22 с. ; Molchanov S. V. Sport kak zrelishche : ucheb. posob. / S. V. Molchanov. - Minsk : Izd-vo MGPU, 1984. - 22 s.
6. Организация и методика художественно-массовой работы / Д. М. Генкин, А.
А.Конович, Б. П. Петров и др. ; под ред. Д. М. Генкина. - Москва : Просвещение, 1987. - 192 с. ; Organizatsiya i metodika khudozhestvenno-massovoy raboty / D. M. Genkin, A. A.Konovich, B. P. Petrov i dr. ; pod red. D. M. Genkina. - Moskva : Prosveshchenie, 1987. -192 s.
7. Петров Б. Н. Массовые спортивно-художественные представления (Основы режиссуры, технологии, организации и методики) / Б. Н. Петров. - Москва : ТВТ Дивизион, 2014. - 392 с. ; Petrov B. N. Massovye sportivno-khudozhestvennye predstavleniya (Osnovy rezhissury, tekhnologii, organizatsii i metodiki) / B. N. Petrov. -Moskva : TVT Divizion, 2014. - 392 s.
8. Сегал М. Д. Физкультурные праздники и зрелища / М. Д. Сегал. - Москва : Физкультура и спорт. - 1977. - 223 с. ; Segal M. D. Fizkulturnye prazdniki i zrelishcha / M. D. Segal. - Moskva : Fizkultura i sport. - 1977. - 223 s.
9. Шароев И. Г. Режиссура эстрады и массовых представлений : учеб. / И. Г. Шаров. - Москва : Просвещение, 1986. - 463 с. ; Sharoev I. G. Rezhissura estrady i massovykh predstavleniy : ucheb. / I. G. Sharov. - Moskva : Prosveshchenie, 1986. - 463 s.
Стаття надшшла до редакцп 07.05.2016
К. Gaidukevych
SPECIFIC CHARACTER OF ORGANIZATION OF MASS SPORS AND ART
EVENTS
The article deals with sports and art events not only as an effective means of physical activity and motivation to engage in sports activities, but also as a means of aesthetic education and meaningful leisure. Prerequisites of historical formation and development of sportive direction are indicated, functions of sports events in the social and cultural space are grounded.
Various views of scientists on the classification of forms of sports and art events are characterized. The expediency of classification into the following forms: mass sporting and artistic gymnastics performances, mass sportive and art performances at stadium, sporting and art performances, thematic performances, sportive concert, fitness events outdoor, fitness events in summer camps, fitness performances with independent program on the club scene is grounded. The determined specificity of sportive and art events proves their ability to expand communication borders, to reveal physical and spiritual potential of individuals and to provide ease and accessibility perception of mass audience.
The following specific characteristics of the genre of sportive and art performances at stadium are considered: the protagonist of the play is the mass of participants, venues, momentariness of celebration, combination by director of screenwriter functions and specific conditions of assembling have an effect on peculiarities in staging a sportive event, provide it with entertainment and festivity.
The author characterizes a specific set of expression methods inherent in sportive and art performances (mass exercises (free, current, pyramids), structuring and restructuring, solo and group numbers, art background), which are caused by specific organizations and conducting sportive events, the level of development of physical culture and sportive direction. Particular attention is paid to the specificity of using art background (live screen), which since the mid-50s of XXth century, became the unchanged effective means of expression that helps to disclose figurative themes and ideas of sportive event.
It is indicated that only planned in a good time hard work of the members of the director and stage director group, as well as administrative group is able to provide the adequate sportive and art success of the event. The hierarchical structure of organization of mass sportive and art events, as well as the list of documents necessary for ensuring the
proper work of the committees are determined. The views of experts on the main stages of work for preparation and holding of sportive and art events are considered. The necessity of their distribution on major stages: preparatory, organizational (rehearsal), stage of implementation and final stage is proved. Peculiarities in preparation of each stage are registered and monitored by responsible persons entrusted with specific functions and powers.
The analysis of the fulfilled work provides the possibility to make the conclusion that despite the dynamic transformation processes in a Ukrainian society, sportive and art performances will continue to remain a visible means of agitation of bodily and spiritual improvement of people.
Key words: Sports, sportive and art events, sportive events, fitness parades, sports event forms, means of expression, art background, assembling, preparation periods of event.
УДК 027.625(045)
А. I. Горд1енко
ДИТЯЧА Б1БЛ1ОТЕКА ЯК ЧИННИК ДЕТЕРМШАЦП КУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕС1В
У cmammi 1з залученням широкого кола результатгв наукових досл1джень з'ясовано культуроутворюючу суттсть сучасног бiблiотеки, у тому чи^ й дитячог. Звернено увагу на основт тенденцгг гг розвитку, причини i на^дки структурних змт у функцюнуванш тституту бiблiотеки. Вказаш рiзнi точки зору науковщв на функци бiблiотеки, у тому чи^i й дитячог. Розкрито зм^т культуроутворюючог функци, яка полягае в тому, що бiблiотека здатна проникати у свт тшо'г культури завдяки вихованню у свогх читачiв культурног сприйнятливостi, правильног ттерпретацгг проявiв комушкативних властивостей рiзних культур тощо. У висновках вiдзначено, що дитяча бiблiотека як самосттна спецiалiзована установа тдтримуе культуру через затребуватсть культурно-значущог тформаци.
Клю^о^^ слова: бiблiотека, дитяча бiблiотека, трансформащя, детермтащя, функци бiблiотеки, культура, сустльство.
Бiблiотеки е одним з найдавшших культурних шстшупв людства. Шляхом еволюци давня бiблiотека, головною метою яко! було накопичення книжкових багатств, перетворилася на стшкий соцюкультурний шститут, який впорядковуе та оргашзовуе духовну, штелектуальну, культурну сфери життедiяльностi сучасно! людини. За тривалий перюд функцюнування склад i форма документв, яю збер^ають бiблiотеки, !х призначення i функцп зазнали значних змш. Однак щ змши вщбувалися протягом сгашть послщовно i закономiрно, i лише ХХ ст. принесло в цю еволющю небувалу с^мюсть. Револющя в шформатищ, розвиток цифрових технологш i глобально! мережi 1нтернет вплинули на бiблiотеку настiльки рiшуче, що змшили не лише всю систему комплектування фондiв i пiдготовки бiблiотечних кадрiв, а й уперше поставили питання про межi бiблiотечного простору та основи функцюнування традицшних бiблiотек та iхнi функцii. Вiдтак, у нових для себе умовах бiблiотецi слщ не лише зберегтися в якосп автономно! одиницi культурного простору, а й пристосуватися до майбутньо! культури, збер^ши при цьому сво! культуротворчi позицii.
