CC BY
56
S. Dumasenko, A. Kopylova
THE ISSUE OF FREEDOM OF CREATIVITY IN MODERN UKRAINIAN ARTISTIC-COMMUNICATIVE SPACE
The article consideres the issue of freedom of creativity and manifestation of censorship in the contemporary Ukrainian art space from the legal and philosophic-cultural position.
Standards of conduct of citizens, their rights, freedoms and responsibilities are recognized and guaranteed by the state, fixed at the constitutional, legislative and international legal standard levels.
The issue of freedom of creation is a fundamental value of orientation of a democratic society. Particularly controversial in contemporary culture is the problem of freedom of artistic creativity and free expression of own views in art. In media, scientific community, at state level periodically there raises the question of limits in the freedom of creativity, its absoluteness.
But in addition to the Constitution, regulations, laws and international conventions there is a number offactors that justify censorship and limit freedom of creativity.
In civil society censorship of art fulfils the function of moral filter. In accordance with the provisions of the Law of Ukraine "On Protection of Public Morality " the prohibition of artworks that propagandize war, national and religious enmity, violent change of constitutional system or territorial integrity of Ukraine; propagandize fascism and neo-fascism; humiliate or offend nation or personality as a representative of certain nationality; propagandize barbarity, sacrilege, and disrespect to national and religious sacred objects; humiliate personality, is a kind mockery from physical defects (cripple), mentally ill and elderly people is morally and legally justified.
The problem is considered with specific examples which take place in the Ukrainian art space. It gave the possibility to identify cases when restrictions of the right to freedom of creativity and the use of censorship are admissible, despite of legislative guarantees of the state concerning the rights and freedoms of citizens in creative activities.
In particular, the works of art that portrayed the representatives of the church authorities in a negative way, which were openly pornographic and immoral, which demonstrated the exploitation of child labour, that falsely portrayed the events of Ukrainian history, which raised the controversial inter-ethnic issues were rightly censored and withdrawn from the art space. Also pay attention to the place the work of art demonstrated and take into account age, gender, social, religious characteristics of public.
Key words: freedom of creativity, censorship, artwork, law, moral.
УДК 793.2:792
С. О. Короленко
ТЕАТРАЛ1ЗАЦ1Я ЯК ОСНОВА РЕЖИСЕРСЬКОГО Р1ШЕННЯ СВЯТ
У cmammi обхрунтовано використання методу meampani3a^i як основи режисерського ршення свят, що дозволяе створити цшсний i dieeuu 3axid, що мае культуротоворче значення. Режисерськй вaрiamивносmi тддаються театральн прийоми, що сприяють бшьшт mрaдицiйносmi чи дeмокрamичносmi свята. Шдтрунтям режисерського ршення при створенн новтшх форм та жaнрiв meamрaлiзовaних свят виступають засоби вттення режисерського задуму. До^джено межов^ть
поняття «театрал1зац1я», що виступае характеристикою як театральног, так г видовищног культури. Доведено, що театрал1зац1я як естетичне осмислення реальних под1й, гх втшення у яскравт образтй форм1, художня ¡нтерпретащя, виступае особливим режисерським методом, що передбачае 1ндив1дуальне режисерське ршення майбутнього свята. Визначено, що основними характерними ознаками театрал1заци е таю компоненти як пластика, художньо-естетична декоращя, музичний супров1д, художня декламащя, художньо-драматична гра.
Клю^о^^ слова: свято, театрал1зац1я, культурний простгр, св1дом1сть глядача.
Сучасш технологи мистецько-культурно'1 дiяльностi базуються на певних методах, що е засобами впливу на аудитор^. Вагоме мюце серед таких методiв займае театралiзацiя. В умовах постшно!' змши акценпв, напрямюв розвитку святково'1 культури актуальним е розроблення питань режисерського ршення театралiзацп, що формуе мету та шструментарш донесення цiеi мети до глядача.
Прийоми театралiзацii як художнього принципу культурно-просв^ниць^' роботи, як засобу виховно'1' роботи в контекст режисерських технологш розроблеш у роботах А. Коновича, I. Туманова [3; 13].
Розробщ методолопчних основ в сферi сучасних свят у розрiзi глобалiзацii присвячеш працi В. Шейка [14]. Питання сценарно-режисерських основ сучасних свят опрацьоваш В. Матушенко, Ю. Перенчук [7]. Методична основа проведення сучасних масових свят, технолопя 1'х розробки у векторi вiтчизняних сценарно-режисерських традицiй розкрита у роботах В. Зайцева, С. Деркач [1]. Сценарш плани, рiзноманiтнi режисерсью навики великих масштабних концертних видовищ розробляли та обгрунтовували таю режисери як С. Вахтангов, В. Мейерхольд, М. Охлопков. Дослщження С. Массарського присвячеш проблемам драматурги театралiзацii та питанням стимулювання сценарно'1' творчост [8]. Г. Костюшко розглядае потенщал календарних театралiзованих дiйств украшщв щодо формування творчо'1' активностi дiтей i молодi, визначае напрямки 1'х використання в соцiально-педагогiчнiй дiяльностi [4].
Незважаючи на значний доробок в опрацюванш питань театралiзацii, вiдсутнiм е ч^ке едине розумiння сутностi, значення та функцш театралiзацii у пiдвищеннi якосп оргашзацп, мистецького рiвня, ефективностi впливу i сприйняття свята, в якому театралiзацiя виступае в якостi ушверсального i дiевого методу взаемодп режисера i глядача. Тому актуальним е розроблення теоретико-методичного тдходу до театралiзацii як основи режисерського рiшення свят.
Дослщження сутностi та особливостей театралiзацii як методично! основи режисерського ршення свят е метою статтi. Основними завданнями статт е - аналiз мiсця театралiзацii в сучасному культурному простора визначення сутностi, функцiй театралiзацii; опрацювання питання впливу методу театралiзацii на свiдомiсть глядача у процес реалiзацii сценарiю свята.
У шформацшно-семютичнш концепцп культури поняття «театралiзацiя» е межовим. Воно е характеристикою як театрально", так i видовищно" культури. 1нтегращя, синтез, змiшування, трансформацiя, комбшування, як тенденцп розвитку сучасноi культури, формують межовi явища та сприяють утворенню нових жанрiв та форм мистецтва.
Театралiзувати подiю за П. Павi означае штерпретувати п сценiчно, з використанням сцени та акторiв для того, щоб представити ситуацiю. Вiзуальнi елементи сцени i постановка дискурсiв - основа театралiзацii [10, с. 302].
Театралiзованi свята можуть мати елементи театралiзацii або досягати повноти
театрально! вистави в умовах показу, яю не притаманш театру [15, с. 78]. Свята ввдграють важливу роль у процес штеграци людини в соцiум, залучення до традицш. Свято е засобом впливу на громаду через формування певного настрою глядачiв. А. Конович визначае наявшсть сощально! ситуацп як каталiзатор результативностi методу театралiзацii [3, с. 35].
Театралiзацiя е засобом для репрезентацп та створення художнього образу. Метод театралiзацii синтезуе багато видiв мистецтв. Театралiзацiя як споаб перетворення дiйсностi реально! у художню виступае у якостi феномену, здатного змшити зовнiшнiй вигляд та внутршне сприйняття реальностi. Вона дозволяе вибудувати «шшу» реальнiсть, «вiдтворити» 1! в рiзних варiантах, таким чином «замщуючи» 1!, виробити новi моделi сощально! поведiнки людей, апробовувати 1х у специфiчному iгровому варiантi [12, с. 195].
За I. Тумановим театралiзацiя виступае синтезом елемешив театру, хореографа, живопису, пластичних мистецтв та св^ла [13, с. 11]. А. Чечетш визначае театралiзацiю як можливiсть подання драматурпчного матерiалу в образнiй, художнш формi i тiльки театральними засобами, зааб реалiзацii ще'1 в образнш формi [16, с. 35].
Театралiзацiя як естетичне осмислення реальних подш, 1х втiлення у яскравiй образнш форм^ художня iнтерпретацiя, виступае особливим режисерським методом, що передбачае шдивщуальне режисерське рiшення майбутнього свята.
Тобто, театралiзацiя - це режисерський метод художньо! оргашзацп змiсту масового свята, реально! та ^рово! дiяльностi його учасниюв. Театралiзувати матерiал, висловити його засобами театру, означае виконати двi основш умови:
1. виразити сутшсть життевого явища, святково! поди вiзуально у розвитку драматургiчного конфлiкту, а спшкування учасникiв у реальностi - в ^овш, художнiй дп, що е синтезом художшх виразних засобiв;
2. створити художнiй образ життевого спшкування, перетворивши емоцп з приводу якоХсть подп в видовище людських почуттiв.
Основними характерними ознаками театралiзацii е такi компоненти як пластика, художньо-естетична декоращя, музичний супровiд, художня декламащя, художньо-драматична гра [15, с. 68]. Як результат, створений художнш образ е проявом реалiзацii фантазп, самовираження та презентацп щейно-смислового змiсту свята. Трансформацiя змiсту завдяки елементам театралiзацii дозволяе режисеру висловлювати свою громадську позицiю, реалiзувати щейний задум. Використання засобiв театралiзацii сприяе поширенню символiв через iнформацiйний проспр, коли подiя чи iнформацiя використовуеться автором за власним розсудом i може обернутися як на користь, так i навпаки.
Театралiзацiя як певш засоби оргашзацп дп, що використовуються у режисурi, визначае характер дшства, проспр, у якому воно вщбуваеться, стиль заходу. Пошук режисером нюанав, неочiкуваних стикiв, нових засобiв виразносп, трюкових моментiв i комбiнацiй параметрiв формуе яскраве та неповторне дшство свята [6, с. 125].
Метод театралiзацii покликаний створити видовищно-активну ситуащю, при якiй кожен присутнiй буде не просто пасивним спостер^ачем, а активно реагуе як глядач. Суть театралiзацii - пошуки художнього образу для передачi змiсту. Художнiй образ тдпорядковуе собi всi компоненти, що використовуються.
За I. Шубшою театралiзацiя виконуе постановочну (iнтерпретацiйну) функцiю. Вона визначаеться структурою i символiчним наповненням сценарного полотна [16, с. 123].
Основа сценар^ - це сценарний хщ, який е осмисленим набором засобiв,
витриманих у единому сташ, що емоцiйно впливають на глядачiв, розкриваються за допомогою театралiзацii [1, с. 143].
I. Шароев в навчальних посiбниках «Театр народних мас» i «Драматургия масового дшства» вперше детально проаналiзував сценарно-режисерську методику оргашзацп рiзних жанрiв масового дшства, в тому чист i свят в СРСР. Проте головний акцент у висв^ленш проблем театралiзацii був все ж зроблено на виставках i концертах.
Досвщ iсторико-теоретичного дослiдження свята представляе монографiя А. Мазаева «Свято як сощально-художне явище», в якш аналiзуеться соцiальна сутнiсть свята, його мюце в розвитку культури i мистецтва нашо'1 кра'ни. Не торкаючись методики сценарного задуму i режисерського втшення, автор основну увагу прид^е естетичному феномену свят 20-х i 30-х рокiв в СРСР. А. Мазаеву вдалося на широкому тл естетико-культурно!' та сощально!' проблематики простежити еволющю основних форм i титв радянського свята, 1'х обрядово-видовищне наповнення.
Д. Генкш формуе розумiння святково'1 ситуацп, дослiджуе феномен святкового спiлкування, засобiв iдейно-емоцiйного впливу у розрiзi розгляду свята як комплексного сощально-педагопчного явища. Не абсолютизуючи значення обрядiв i обрядовостi в духовному життi, Д. Генкш показуе 1'х роль у контекст свята. Вiн вперше методично обгрунтовуе театралiзацiю як важливий драматурпчний метод оргашзацп свята.
Низка публшацш з проблем становлення та розвитку радянського свята з'явилася у 80-т роки. Зокрема, це тдручник I. Шароева «Режисура естради та масових вистав, навчальний поабник В. Трiадского «Основи режисури театралiзованих вистав», в яких велика увага придшяеться сценарно-оргашзацшним проблемам масового театралiзованого дiйства [6, с. 54].
А. Конович в книзi «Театралiзованi свята та обряди в СРСР» особливу увагу придшяе мюцю народних традицiй та фольклору в театралiзованому святково-обрядовому дшст. Вiн доводить, що проникнення обрядiв в драматургiчну основу масового дшства достатньо суттеве, тому 1'х розмежування в задумi i втiленнi конкретного свята е складним. Методи шюстрування, театралiзацii та гри разом з драматурпчним методом монтажем поеднують виразш засоби вiдповiдно до теми i творчого задуму постановника [3, с. 75].
Сьогодш свято е публiчним медiа-дiйством, в якому застосовуються аудiовiзуальнi складовi театралiзацii, що органiзовують сприйняття глядачiв, формують у них емоцп, певнi вiдчуття.
Режисура масових театралiзованих видовищ, естрадних видовищ, свят е синтезом виробничих технологш i системи, яка працюе на т чи iншi сценiчнi майданчики, а саме: свiтловi ефекти, сценiчнi модульнi конструкцп, лазери, свiтлодiоднi екрани, звукова техшка, анiмацiйнi проекцii, пiротехнiка, художне оформлення, матерiали для виготовлення сценiчного одягу, костюмiв та декорацiй, котрi використовуються як на вщкритих майданчиках, так i в закритих примiщеннях. Досягнення науки, техшки i технологii, що впроваджуються в сфери мистецтва i культури, розширюють 1'х можливостi, стимулюють виникнення нових видiв мистецтва, нових синтезованих жанрiв, нових способiв створення, розповсюдження та споживання художньо'1 продукцп, набуваючи небаченi ранiше новi засоби впливу на масову аудитор^. При цьому художня культура шляхом генерування сво'1х нових можливостей формуе масовi смаки, орiентацii, iдеали [5, с. 165].
У театралiзованому святi немае окремо юнуючого номера або публщистичного
виступу, кiнофрагменти, дiапозитива або фонограми, а е художньо оргашзована, запрограмована дiя, що представляе собою особливе, надзвичайно складне явище мистецтва. Головним компонентом, що створюе новий сплав, виступае единий сценарний задум. Створення задуму театралiзованого свята, тобто визначення його щейно-тематично!' основи, сюжету та сценарно-режисерського ходу мае послщовш етапи, яю дозволяють оргашзувати i впорядкувати весь процес творчост сценариста.
Поняття «тема» мае два значення. У широкому сена тема розглядаеться як окреслене у творi коло життевих явищ, загальний характер поди, але без конкретизацп окремих складових його частин, мотивiв i т. п. Таке визначення теми сценар^ надаеться автору безпосередньо життевою ситуацiею Визначення теми i осмислення 11 як проблеми допомагае правильно сформулювати щею. Чiтко сформульована iдея дае поштовх реалiзацii мети свята, звщси його дiевiсть i якiснiсть [6, с. 93].
Театралiзоване дiйство розраховуеться на конкретну аудитор^, колектив, який згуртований святковою ситуащею. Тому, обгрунтування iдейно-тематичного задуму свята передбачае виявлення режисером соцiальних, професшних, освiтнiх i вiкових особливостей аудитора свята. Врахування iнтересiв i цшей учасникiв конкретизуе iдею сценарiю, пiдбiр матерiалу, що е його основою, урiзноманiтнюе прийоми активiзацii i, нарешт, визначае вибiр найбiльш вдало'1 форми запланованого заходу.
Наступним важливим елементом в структурi свята е единий художнш образ, через який буде розкрита тема i доведена до глядача щея майбутньо'1 театралiзованоi вистави - сценарно-режисерський хщ. Це найважливша категорiя методу театралiзацii, яка виражаеться через знаходження единого прийому, единого стрижня, що з'еднуе вс етзоди i утримуе iнтерес глядачiв до кшця програми.
Режисеру дуже важливо зберегти у монтаж еднiсть стилю i прийому, незважаючи на жанрову розма'тшсть репертуару й амплуа виконавщв. Це стосуеться й пластичного та художньо-образотворчого виршення вистави i мiзансценування, музично'1 та св^лово!' партитур, шших елементiв спектаклю. Чим виразнiшою е монтажно-композицiйна майстернiсть режисера, тим цшсшшим у творчому вiдношеннi е свято [16, с. 209].
Таким з'еднувальним матерiалом можуть бути: л^ературш (поетичнi i прозовi) тексти, музика i пiснi, хореографiя, пантомiма, орипнальш жанри i навiть образотворчi засоби. Мiж епiзодами можуть бути рiзнi звуковi i зоровi з'еднання: кшо- i вiдеозаставки, шуми (труба, гонг), свiтловi i звуковi ефекти i т.п. Усе залежить вщ того, якими виражальними засобами виршив скористатися у даному конкретному випадку режисер.
У режисерськш практицi найчаспше застосовують такi пiдходи:
1. постановочний - вщповщно до авторського сценар^ ставляться усi номери; музика створюеться композитором з чистого аркуша, виконавщ добираються не за 1'х репертуарним досвщом, а вiдповiдно до режисерського задуму; костюми готуються для солютв i колективiв у точнiй вiдповiдностi з характером номерiв та епiзодiв i вiдповiдно до загально'1 кольорово'1 гами всього видовища. Образотворчi засоби добираються з урахуванням поетичного, музичного, пластичного образiв театралiзованого видовища в цшому;
2. монтажно-компiлятивний - режисер монтуе все видовище з готових номерiв та епiзодiв, залучаючи рашше створенi поетичнi й лiтературнi твори, а музична драматурпя компонуеться з готових мелодш. Виконавцi, художнi колективи запрошуються з готовим репертуаром i сво'ми концертними костюмами. Але це не означае, що весь добiр i монтаж художнього матерiалу вщбуваеться стихiйно i безконтрольно. Навпаки, такий тдхщ зобов'язуе добирати матерiал вщповщно до теми
та ще видовища, згiдно з постановочним рiшенням режисера;
3. постановчо-компшятивний - вiдповiдно до задуму та художньо-образного виршення, застосовуючи монтажну структуру жанру, режисер компонуе новi номери та епiзоди з готових уже номерiв на вщповщну тему [13, с. 65].
Таким чином, використання театралiзащï як основи режисерського ршення свят дозволяе створити цшсний i дiевий захiд, що мае культуротоворче значення. Режисерськiй варiативностi пiддаються театральнi прийоми, що сприяють бiльшiй традицiйностi чи демократичностi свята.
Подальшi дослiдження театралiзацiï як методу сучасного художнього вщображення соцiальних та культурних явищ, пiдrрунтя режисерського ршення свят мають бути направленi на пошук засобiв втiлення режисерського задуму при створенш новiтнiх форм та жанрiв театралiзованих свят .
Список використаноУ л1тератури
1. Бувалець О. О. Еволюцiя поняття «театралiзащя» в культурному просторi масових видовищ: iсторiя та сучаснiсть / О. О. Бувалець // Культура Украши. - 2012. -№ 38. - С. 141-149 ; Buvalets O. O. Evoliutsiia poniattia «teatraHzatsiia» v kulturnomu prostori masovykh vydovyshch: istoriia ta suchasnist / O. O. Buvalets // Kultura Ukrainy. -2012. - № 38. - S. 141-149
2. Евреинов Н. Н. Демон театральности / Н. Н. Евреинов ; под общ. ред. А. Ю. Зубкова, В. И. Максимова. - Санкт-Петербург : Летний сад, 2002. - 535 с. ; Yevreinov N. N. Demon teatralnosti / N. N. Yevreinov ; pod obshch. red. A. Yu. Zubkova, V. I. Maksimova. - Sankt-Peterburg : Letniy sad, 2002. - 535 s.
3. Конович А. А. Театрализированные праздники и обряды в СССР / А. А. Конович. - Москва : Высш.шк., 1990. - 208 с. ; Konovich A. A. Teatralizirovannye prazdniki i obryady v SSSR / A. A. Konovich. - Moskva : Vyssh.shk., 1990. - 208 s.
4. Костюшко Г. О. Украшсью театралiзованi дшства як ефективний мехашзм формування творчо'1' активносп д^ей i молодi [Електронний ресурс] / Г. О. Костюшко // / Науковий часопис НПУ iменi М.П. Драгоманова. Серiя 11. Сощальна робота. Сощальна педагопка. - 2014. - Вип. 19. - С. 92-97. — Режим доступу : http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/7241/1/Kostyushko.pdf.; Kostiushko H. O. Ukrainski teatralizovani diistva yak efektyvnyi mekhanizm formuvannia tvorchoi aktyvnosti ditei i molodi [Elektronnyi resurs] / H. O. Kostiushko // / Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 11. Sotsialna robota. Sotsialna pedahohika. - 2014. - Vyp. 19. - S. 92-97. -- Rezhym dostupu : http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/7241/1/Kostyushko.pdf
5. Крипчук М. В. Проблеми створення масового театралiзованого видовища (принципи художнього оформления) / М. В. Крипчук // Науковi записки Тернопшьського нащонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка. Серiя : Мистецтвознавство. - 2011. - № 2. - С. 163-168 ; Krypchuk M. V. Problemy stvorennia masovoho teatralizovanoho vydovyshcha (pryntsypy khudozhnoho oformlennia) / M. V. Krypchuk // Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia : Mystetstvoznavstvo. - 2011. - № 2. - S. 163-168
6. Кужельний О. П. Основи режисури театралiзованих видовищ i свят / О. П. Кужельний. - Кшв : НАККЮМ, 2012. - 140 с. ; Kuzhelnyi O. P. Osnovy rezhysury teatralizovanykh vydovyshch i sviat / O. P. Kuzhelnyi. - Kyiv : NAKKKiM, 2012. - 140 s.
7. Логвшова О. О. Концепщя театралiзацiï як прояв видовищно'1' культури / О. О. Логвшова // Культура i Сучасшсть. - 2014. - № 2. - С. 49-53 ; Lohvinova O. O.
Kontseptsiia teatralizatsii yak proiav vydovyshchnoi kultury / O. O. Lohvinova // Kultura i Suchasnist. - 2014. - № 2. - S. 49-53
8. Логвшова О. О. Тенденцп трансформацп театралiзованих жанрiв та форм сучасно! видовищно! культури / О. О. Логвiнова // Вiсник Харювсько! державно! академп дизайну i мистецтв. - 2014. - № 7. - С. 87-91 ; Lohvinova O. O. Tendentsii transformatsii teatralizovanykh zhanriv ta form suchasnoi vydovyshchnoi kultury / O. O. Lohvinova // Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv. - 2014. - № 7. -S. 87-91.
9. Малоока Л. В. Театралiзоване масове свято: iсторiографiя проблеми / Л. В. Малоока // Вюник книжно! палати. - 2005. - № 4. - С. 47-49 ; Malooka L. V. Teatralizovane masove sviato: istoriohrafiia problemy / L. V. Malooka // Visnyk knyzhnoi palaty. - 2005. - № 4. - S. 47-49
10. Пави П. Словарь театра / П. Пави. - Москва : Прогресс, 1991. - 504 с. ; Pavi P. Slovar teatra / P. Pavi. - Moskva : Progress, 1991. - 504 s.
11. Резшк О. Л. Досвщ театралiзащi дшства: змша функщонального поля сценографа Украши в кшщ ХХ сгашття / О. Л. Резшк // Вюник Харювсько! державно! академп дизайну i мистецтв.. - 2014. - № 2. - С. 94-97 ; Reznik O. L. Dosvid teatralizatsii diistva: zmina funktsionalnoho polia stsenohrafii Ukrainy v kintsi KhKh stolittia / O. L. Reznik // Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv.. - 2014. - № 2. - S. 94-97.
12. Руднев В. П. Морфология реальности: Иследование по «философии текста» / В. П. Руднев. - Москва : Гнозис, 1996. - 207 с. ; Rudnev V. P. Morfologiya realnosti: Isledovanie po «filosofii teksta» / V. P. Rudnev. - Moskva : Gnozis, 1996. - 207 s.
13. Туманов И. М. Режиссура массового праздника и театрализованного концерта / И. М. Туманов. - Москва : Просвещение, 1978. - 87 с. ; Tumanov I. M. Rezhissura massovogo prazdnika i teatralizovannogo kontserta / I. M. Tumanov. - Moskva : Prosveshchenie, 1978. - 87 s.
14. Фисюк Т. Т. Театрализация как социально-культурный феномен: историко-технологический аспект (20-90-е годы ХХ века) : моногр. / Т. Т. Фисюк; Алтайская государственная академия культуры и искусств. - Барнаул : Изд-во АлтГАКИ, 2009. -175 с. ; Fisyuk T. T. Teatralizatsiya kak sotsialno-kulturnyy fenomen: istoriko-tekhnologicheskiy aspekt (20-90-e gody KhKh veka) : monogr. / T. T. Fisyuk; Altayskaya gosudarstvennaya akademiya kultury i iskusstv. - Barnaul : Izd-vo AltGAKI, 2009. - 175 s.
15. Шаумян С. С. Генезис зрелищной культуры от истоков до зрелости (XVIII в.): Западная Европа и Россия : дис. ... канд. ист. наук : спец. 24.00.01 / Сурен Сергеевич Шаумян ; Академия переподготовки работников искусства, культуры и туризма. -Москва, 2001. - 131 с. ; Shaumyan S. S. Genezis zrelishchnoy kultury ot istokov do zrelosti (XVIII v.): Zapadnaya Yevropa i Rossiya : dis. ... kand. ist. nauk : spets. 24.00.01 / Suren Sergeevich Shaumyan ; Akademiya perepodgotovki rabotnikov iskusstva, kultury i turizma. -Moskva, 2001. - 131 s.
16. Шубина И. Б. Драматургия и режиссура зрелища. Игра, сопровождающая жизнь / И. Б. Шубина. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2006. - 285 с. ; Shubina I. B. Dramaturgiya i rezhissura zrelishcha. Igra, soprovozhdayushchaya zhizn / I. B. Shubina. -Rostov-na-Donu : Feniks, 2006. - 285 s.
Стаття надшшла до редакцп 04.10.2016
E. Korolenko
DRAMATISATION AS THE BASIS FOR DIRECTOR'S PERFORMANCE OF HOLIDAYS
Modern technologies of artistic and cultural activities are based on specific methods
which are the means to influence the audience. Dramatisation takes an important place among these methods. Today, only lack in clear understanding of the nature, meaning and function of theatrical quality improvement organization, artistic level and perception of the effectiveness of holidays, dramatisation acts as a universal and effective method of interaction between filmmaker and viewer. The aim of the article is to study the nature and characteristics of a theatre director's methodological bases for performance of holidays.
Sixteen publications on the subject (scientific journals and newspaper articles) have been reviewed.
The article examines the essential characteristics of dramatization as the methodological basis for director's performance of holidays. The place of dramatization in contemporary cultural space is determined. Issue of the effect of the method's dramatization of the consciousness of the viewer in the process of implementing the scenario of the holiday is studied.
Frontier concept of "dramatisation" is determined as a characteristics of theatrical and spectacular culture. In particular, bodified, integration, synthesis, blending, transformation, combining both trends of modern culture form the boundary effects and contributing to the formation of new genres and art forms. It is proved that dramatisation as an aesthetic reflection of real events, their implementation in bright figurative form, artistic interpretation, the director is a special method that provides individual director's performance of the upcoming holiday.
It is determined that the main characteristic features are theatrical components such as plastic, artistic and aesthetic scenery, music, art recitation, artistic and dramatic game. Two major theatrical conditions are established:
1. the expression of the essence of life phenomena festive events in the development of visually dramatic conflict, and communication of participants in reality - in the game, art action that is a synthesis of artistic means of expression;
2. the creation of an artistic image communication life - the transformation of emotions on events in the spectacle of human emotions.
The application of the method as a basis for theatrie director's performance of holidays, providing a coherent and effective measure that has cultural value. Directing variability subjected theatrical techniques that promote greater democracy or traditional holidays. The basis for director's performance in the creation of new forms and genres of theatrical events is a means of directing the implementation plan.
An attempt is made in this paper to show nature and characteristics of a theatre director's methodological bases for performance of holidays.
Ukrainian educators may find the information contained in this article useful for developing a new strategy of teaching foreign languages to non-specialist students.
Key words: holiday, theatricality, cultural space, consciousness of the viewer.
УДК 316.624
М. Е. Кругляк
«ЕП1ДЕМ1Я СТУДЕНТСЬКИХ САМОГУБСТВ» В ШДРОСШСЬКШ УКРА1Н1 ПОЧАТКУ ХХ СТ. ЯК НЕБЕЗПЕЧНИЙ СУСП1ЛЬНИЙ ФЕНОМЕН
У сmammi проaнaлiзовaно «етдемт студентських самогубств» початку ХХ ст. в Ростськт iмпeрii та y^arni зокрема. Визначено причини появи цього сощального
