CC BY
47
architectural image, internal infrastructure of institutions that determine the vector of its development.
Key words: entertainment complex, typology, leisure, entertainment, functions, infrastructure, network.
УДК 792.73:7.097
Т. I. Совгира
ТЕХНОЛОГИЯ ВИРОБНИЦТВА ТВОР1В ТЕЛЕВ1ЗШНО1 ЕСТРАДИ
У cmammi розглядаеться процес продукування (створення) meopie телев1зтно1 естради. З'ясовуеться 3Micm понять «сценарт», «сценарний план», «монтажний лист», «партитура» тощо. На oснoвi теоретичного до^дження особливостей пoдiбнoсmi сцешчног естради та телебачення виявлено закoнoмipнoсmi взаемодп цих мистецтв.
Клю^о^^ слова: mелевiзiйна естрада, шоу, режисер.
Естрадш програми на телебаченш з'явились вперше приблизно твстол^я тому, i з тих тр 1хне виробництво с^мко зростае, - зараз вони складають значну частку розважальних телевiзiйних програм.
Тому цшком зрозумший науковий штерес до цього явища: його аналiзували професор московського ушверситету Е. Бапров («Нариси теорп телебачення») [1], професор ВД1К Н. Горюнова («Художньо-виразш засоби екрану») [5], А. Вартанов («Телевизионные зрелища») [3], С. Безклубенко («Телевизионное кино. Очерк теории») [2], В. Вшьчек («Под знаком ТВ») [4]. У цих та шших публшащях дано1 тематики розглядаються рiзнi аспекти функцiонування творiв сценiчного естрадного мистецтва на телебаченш, але комплексне дослщження телевiзiйноi естради як особливого продукту взаемодп телебачення та сцешчно1 естради вiдсутнe. Цим зумовлений вибiр теми дослiдження: телеестради як продукту взаемодп телебачення та сцешчно1 (театрально:!') естради.
Мета дано'! статп - розглянути основш етапи процесу виробництва творiв телевiзiйноi естради.
Процес виробництва телевiзiйноi естради е досить складним та пред'являе певш технологiчнi та творчi вимоги до роботи режисера на трьох основних етапах - перед зйомками, тд час зйомок i пiсля них, коли режисер здшснюе монтаж проекту.
Перший етап - найтривалший та найвiдповiдальний. Вщ його початку залежить успiх уае1 роботи. На цьому етапi важливим е дозрiвання режисерського задуму та формулювання його «на паперi». Тшьки пiсля того, як режисер-художник знайшов образне вирiшення всiх епiзодiв, вш може почати займатися питаннями технологи втшення свого задуму. Може статися так, що не все придумане режисером одразу буде «пщдаватися» техшчнш реалiзацii, але зрештою пiсля певних зусиль знаходяться вiдповiднi засоби для виршення того чи iншого творчого завдання. Цей пошук стае можливим завдяки запису режисерського сценар^ - основного л^ературного документу майбутнього дшства, який мае створюватися з урахуванням можливостей технолопчно1, фiзичноi й одночасно творчо1 роботи всього колективу, зайнятого в постановщ. Вiн вимагае побудови вах епiзодiв у двох площинах: загальному
студшному вирiшеннi та загальному екранному виршенш постановки.
Технолопя виробництва творiв телевiзiйноi естради передбачае можливiсть використання методу багатокамерно'1 зйомки, що iстотно економить час виробництва. Процес монтажу вщбуваеться одночасно 3i зйомкою, прямо на майданчику. Вс камери, закадровий голос коментатора, а також результат монтажу, пишуться на жорсткий диск в реальному часi. Тому, тсля закiнчення заходу, режисер мае готовий варiант попереднього монтажу з уах камер.
Враховуючи те, що естрадш видовища проходять в режимi «он-лайн», коли розвиток подiй непередбачуваний, використання кшькох камер е вкрай важливим, оскiльки воно дозволяе не тшьки не загубити важливi моменти, але i зафiксувати найбiльш виразш кадри (i крупний, i середнш, i загальний план одше'1 i ж сцени).
З огляду на це, у режисерському сценари повинна бути передбачена можливють роботи декшькох камер одночасно, тобто мають буди технологiчно правильно вибудуванi мiзансцени, кадри, монтажнi стики. У ньому повинна мютитися достатня iнформацiя для створення асистентського сценар^, сценарiю звукорежисера, монтажних листав i св^лово'1 партитури. Це неодмшш технологiчнi вимоги, i вони повиннi бути дотриманi.
Тому методика створення л^ературно'1 бази телевiзiйно-естрадного заходу досить складна та своерщна. Але перше, з чого повинен починати режисер, це, виходячи iз загального образного ршення, розбити матерiал на режисерськi епiзоди i, не обмежуючи себе технологiчними вимогами, образно виршити кожен епiзод.
Потiм, так само не обмежуючи себе технолопею, шукати найкращi варiанти втiлення образно'1 думки епiзоду. Побудова мiзансцени повинна передувати розкадруванню. Побудовi монтажного строю етзоду обов'язково повинне передувати розгорнення епiзоду в часi i простора
У масштабних проектах задiянi два i бiльше режисерiв, але головними е режисер-постановник i режисер за пультом (режисер ПТС). Вони мають для вщтворення свого задуму два роди матерiалу:
1. Первинний матерiал, що режисер складае за допомогою художника, актора, композитора. Можливють юнування деяких художнiх компонентiв у виглядi самостiйних творiв (сценарiй, музика до кшофшьму чи телепостановки i т.д.) аж нiяк не зшмае в них допомiжноi функцп при створенш екранного твору - вони його частина, що оргашчно входить в екранне цше.
2. Вторинний, остаточний, матерiал - екранна площина, на якiй за допомогою певних техшчних засобiв створюеться динамiчна художня модель явища дiйсностi. Саме на екраннш площинi остаточно завершуеться доробок.
Тут у свою чергу вщбуваються два етапи: початковий, коли кожен кадр намiчаеться як чорнетка, техшчно обробляеться (що, безумовно, впливае на його художш властивосп), фiксуеться, i кiнцевий, коли з усiх вщзнятих кадрiв створюеться остаточно екранний твiр.
Пiсля створення режисерського сценарiю режисери разом з операторами беруть участь у розстановщ камер, працюють з осв^ленням. При цьому необхщна особливо ретельна установка осв^лювальних приладiв, що дае можливють вести рiзнопланову i багаторакурсну зйомку, i акуратна установка камер - так, щоб жодна не потрапляла у поле зору iншоi i мала можливють пересування на хоча б незначш вiдстанi.
Пiд час одше'1 зйомки телепроекту у пiдпорядкуваннi режисера може бути одночасно до 35 камер. Кожен оператор зшмае матерiал у ч^кш послщовносп за наказом режисера - план, ракурс, осв^лення, кшьюсть кадрiв тощо.
До режисера видовища телевiзiйноi естради висуваються високi вимоги. Вш
повинен об'еднувати i спрямовувати дiяльнiсть акторiв-виконавцiв, ведучих, журналютсв, музикантiв, композиторiв, звукорежисерiв, художникiв, операторiв i т. д, тобто вах персон, задiяних в об'емному виробничому процесс BiH може бути режисером монтажу телесюжету, програми або телефшьму; пультовим режисером прямого та непрямого ефiру при багатокамерному методi зйомки; iнодi йому доводиться бути журналютом, i ведучим iнтерв'ю, репортажiв.
Для того, щоб звалити собi на плечi такий вантаж, режисеровi треба волод^и як загальнопрофесiйними знаннями у сферi естрадного та театрального мистецтв, кшодраматургп, кiнооператорськоï майстерностi, звукового виршення фiльму, теорп й юторп музики, втизняного i зарубiжного кiно, л^ератури, образотворчого мистецтва, так i спещальними навиками в частинi режисури Ярового кiно-, теле- i вiдеофiльму, теорп i практики монтажу, майстерностi актора, культури i техшки мови, кшотехшки, кшотехнологп i вiдеотехнiки.
Людинi «номер один» на телебаченш завжди стануть в нагодi знання основ фотокомпозицп, режисури неiгрового фiльму, теорп i практики монтажу, мультипшкаци i комп'ютерно'1 графiки, сучасного документального фiльму, режисури ашмацшного фiльму, акторсько'1 майстерностi, пантомiми, ашмацп, теорп i практики комп'ютерно'1 графiки, кiно- i телезнiмальноï техшки, а також журналютики. Тому на практищ найчастiше трапляеться так, що режисер володie лише частиною з перерахованих навиюв, як правило, з rid сфери, де йому доводилося працювати найбiльше.
Показовим е приклад виробництва проекту телевiзiйноï естради «Украша мае талант» («СТБ»), де видно, скшьки доводиться робити режисеровi на вах етапах ïï виробництва. Загальновщомо, що головними дiйовими особами були самодiяльнi артисти з рiзних регюшв краши, рiзного вiку i сощального стану, талановитi в найрiзноманiтнiших сферах життедiяльностi; на «велику сцену» доморосл таланти потрапляли пiсля декiлькох кордошв суддiв - спочатку це редактори, що працюють в регiонах, а тсля цього кшвська група: генеральний, лшшний продюсери i режисер-постановник. При вiдборi увага зверталася на те, щоб номер був не тшьки щкавим за змютом, але i видовищним - такi умови диктуе специфша естради та телебачення. Спочатку щасливчиюв запрошували на репетицшний майданчик, де ставили номери, розробляли костюми, редагували або повнiстю змшювали музику, вiдiбрану виконавцем, готували шсталяцп, декорацп i т. д. I нарешт!, самi зйомки - вiдбiрковi тури, фiнали, пiвфiнали i т.д.
Зйомкам кожного випуску вщводився один день: сюди входять репетицiï до общу, коли оператор «проходив» ва номери зi свiтлом, i самi зйомки. На весь термiн запису блоюв режисер ставав головною людиною в знiмальному павiльйонi.
У проекп було задiяно два режисери: режисер-постановник i режисер за пультом. Це пов'язано з великим обсягом роботи, а також з необхщшстю присутносп на зйомках двох фахiвцiв одночасно. Режисер-постановник мае вщстежувати все, що вщбуваеться за кулюами та на сцеш, керуе дiями постановочноï бригади та знiмальноï групи, даючи вказiвки про готовнiсть артистiв, сцени, декорацш, про паузу для запису реклами тощо. Режисеровi за пультом необхщш цi узгодження, щоб у свою чергу давати вказiвки операторам: яку величину i ракурс узяти в той чи шший момент, i самому вчасно перемикати зображення з одта камери на шшу. Перед його очима знаходиться безлiч монiторiв, на якi надходить картинка з рiзних камер, i вiн вибирае найкраще на цей момент зображення, яке в режимi реального часу видаеться в ефiр або записуеться на пшвку.
У програмi «Украша мае талант» режисер за пультом одночасно був режисером
монтажу, який керував дiями монтажера i за його допомогою зводив OKpeMi записанi фрагменти в едине цiле, використовуючи «перебивш плани».
На менших проектах режисер, як правило, поеднуе вс функцп - режисера-постановника, режисера ПТС та режисера монтажу. Завдяки скоординованим дiям цього фахiвця глядач часто отримуе саме те, що вш хоче бачити на своему екраш -майстерно пiдготовлений телевiзiйний проект.
В Сврот монтаж проекту, як правило, здшснюе шша людина. У захщних крашах режисери забезпеченi уам необхiдним матерiалом i технiкою для проведення зйомок.
У нашш крш'ш при багатокамерному методi зйомок режисер розробляе проект зйомок, макет або план зшмальних майданчиюв, бере участь у робот з освiтленням майданчиюв, розставляннi камер, безпосередньо керуе зшмальним процесом за допомогою пульта управлшня, здiйснюе монтаж готового проекту. Крiм того, режисер перед початком зйомок прораховуе кошторис проекту. Тобто режисер - це та людина, яка бездогано повинна розум^ися на знiмальнiй технiцi та ïï особливостях - як техшчних, так i фiнансових.
Хороший режисер телевiзiйноï естради - це фахiвець широкого профiлю. Перед початком зшмання видовища вiн повинен бачити його в композицшнш цiлiсностi, особливо, коли йдеться про пряму транслящю. У процес зйомок можуть бути непередбачуваш цiкавi кадри, яких мiг не прорахувати режисер перед початком зйомок, але в цшому вш повинен бачити «скелет» майбутнього заходу.
Для цього режисер замовляе детальний план-схему залу (площа залу розбиваеться на квадратш метри i масштабуеться), де буде проводитися зйомка видовища. На плаш прописуються декорацп, розташування камер та додатково'1' технiки, задiяноï у процес зйомок.
Режисер разом з операторською групою розробляе режисерський сценарiй, включаючи в нього операторську експлiкацiю л^ературного матерiалу. Для уникнення помилок операторську експшкащю коректують кiлька разiв. Останне операторське освоення декорацш проводять безпосередньо перед зйомкою - аналог генерально'1' репетицп «для декорацш», коли коректуеться розташування зшмально'1', звуково'1' i осв^лювально'1' технiки.
З компанiею, яка займаеться декоращями, обговорюеться чiткий план декорацш, яю елементи, матерiали, атрибути будуть задiянi, прораховуеться бюджет. При цьому прораховуеться покрив тдлоги (вiд найдешевшого пластикового покриття до найдорожчого - екранного), використання/не використання, i якщо так, то якого -екрану (св^лодюдного, кластерного, плазменного), тип шюмшацп. Прораховуються функщональшсть i вартiсть шшого обладнання (сходи - пластиковi чи зi свiтловими смужками, елементи шчного мiста, стилiзацiя фонтана, iншi атрибути). Досить часто режисер опиняеться перед вибором - взяти для декорацш справжш атрибути дшства, котре зшмаеться, чи виконати стилiзацiю. Шаприклад, на зйомках параду часто використовуються таю атрибути, як пушка, военна машина, або телевiзiйна верая концерту «Ми - ехо», присвяченого Дню перемоги [6]. Режисер з компашею, яка виконуватиме декорацп, прораховуе витривалють тдлоги для такого обладнання, вартють транспортування тощо i тодi робить вибiр - використати справжнiй атрибут чи його стилiзацiю.
Пiсля розробки режисерського сценар^ створюють розкадровку (макет, який складаеться iз схематичного зображення певно'1' кiлькостi майбутнiх кадрiв). Пiсля здшснення розкадровки настае момент безпосередньо'1' зйомки.
Перед початком зйомок дуже важливо знайти вщповщну будiвлю або вщповщну пiд забудову точку в потрiбному мiсцi. Але не важливо, чи буде павшьйон будуватися
пщ певнi завдання або це просто реконструкщя старо'1' будiвлi (перепрофшювання), головний чинник, який слiд тримати в голов^ - це висота стел^ необхiдна i достатня для павшьйону.
Прикладом е проведення «Свробачення-2012» у спецiально збудованому для фестивалю Бакинському кристальному залi (Баку, Азербайджан), який вмщуе 23 тис глядачiв, чи «Свробачення-2014» взагалi у промислових залах B&W (Копенгаген, Дашя), що вмiщують 10 тис глядачiв.
Незалежно вiд того, чи е можливють вiльного вибору мiсця розташування павшьйону чи ш, повиннi бути враховаш ризики порушення зву^золяцп. Шосе, що знаходиться поблизу, залiзниця, аеропорт, могутнш радiопередавач можуть викликати серйознi штерференцшш проблеми. Адже режисер, крiм повно'1 обiзнаностi в технологiчних можливостях зшмально'1 технiки, повинен прораховувати акустичнi можливосп примiщення, обладнаного для знiмання. Повинен вш також прораховувати необхiдну осв^лювальну технiку та можливостi ïï розмщення в павiльйонi чи на майданчику.
При плануванш будiвельно-монтажних робiт треба враховувати можливють майбутнього розширення. Хоча i бiзнес-план пiд проектування, будiвництво, оснащення i експлуатацiю павiльйону повинен бути реальним, але слщ передбачити, де в перспективi можливi розширення: чи будуть це додатковi площi павшьйону або взагалi додатковий (новий) павшьйон i так далi.
У проектуванш та побудовi декорацiй разом з режисером беруть участь художник осв^лення (прораховуе вс аспекти освiтлення майбутнього заходу), художник декорацш (аналiзуе техшчш можливостi сценiчного майданчику), художник костюмiв.
Режисер у процесi зйомок ствпрацюе також з художником-постановником. Художник-постановник зi своею групою займаеться образотворчо-декорацiйним ршенням видовища. Пiд його керiвництвом здшснюеться розробка i затвердження ескiзiв, а також контроль за ïx виконанням i за рацiональним використанням декоративних засобiв. Пiд керiвництвом художника-постановника працюють художник-декоратор, художник костюмiв, художник-гример (проводиться спшьна розробка костюма i гриму для кожного персонажа) i асистенти художниюв.
Група звукооператора також бере участь у створенш режисерського сценар^ (здшснюють звукову експлiкацiю лiтературного тексту), складанш календарного плану i кошторису, керiвництв. Звукорежисер персонально оцiнюе акустику сцешчного або знiмального павiльйону i вплив на ни декорацiй. Вш вiдповiдальний за пiдбiр фонограм з фонотеки, синхронний запис i дубляж.
Кiлькiсть людей, що входять до складу режисерсько'1' та зшмально'1' груп, залежить вщ складностi, обсягу та етапу тдготовки видовища: мiнiмальна кiлькiсть учасникiв задiяна в пiдготовчий перiод, максимальна - при проведенш самого видовища.
Узагальнюючи, можливо умовно окреслити основний склад постановочно! групи:
- режисерська група, що включае режисера-постановника, режисера ПТС, асистента режисера;
- операторська група: оператор, оператор комбшованих зйомок, асистент оператора;
- звукооператор;
- художник-постановник, художник комбшованих зйомок, художник по костюмах, художник-декоратор, художник-гример, ïx асистенти;
- автор л^ературного сценар^;
- композитор;
- монтажер.
Допомiжний склад включае Bcix помiчникiв (помiчники режисера, оператора i так далi), пiдсобних робочих, гримерiв, фотографiв, костюмерiв, реквiзиторiв, техншв зшмально'1' апаратури, освiтлювачiв, бригади постановниюв та iнших працiвникiв вiддiлiв i цехiв, прикрiплених до зшмально'1' групи.
Такий склад режисерсько-постановочно'1' групи зумовлюе успiшне виробництво видовища. Та найголовшшим критерiем мае бути рiвень освiченостi органiзаторiв, 1'хне бажання зробити яюсним «продукт» телеестради. Вiд цього залежить не тшьки емоцшна обстановка на виробничому майданчику, а й змютовне наповнення л^ературного сценарiю майбутнього шоу.
Список використано1 л1тератури
1. Багиров Э. Г. Очерки теории телевидения / Э. Г. Багиров. - Москва : Искусство, 2007. - 267 с. ; Bagirov E. G. Ocherki teorii televideniya / E. G. Bagirov. - Moskva : Iskusstvo, 2007. - 267 s.
2.Безклубенко С. Д. Телевизионное кино: очерк теории / С. Д. Безклубенко. - Кшв : Мистецтво, 1975. - 280 с. ; Bezklubenko S. D. Televizionnoe kino: ocherk teorii / S. D. Bezklubenko. - Kyiv : Mistetstvo, 1975. - 280 s.
3.Вартанов А. С. Телевизионные зрелища / А. С. Вартанов. - Москва : 1991. -274 с. ; Вартанов А. С. Телевизионные зрелища / А. С. Вартанов. - Москва : 1991. -274 с.
4.Вильчек В. М. Под знаком ТВ / В. М. Вильчек. - Москва : Искусство, 1987. -239 с. ; Vilchek V. M. Pod znakom TV / V. M. Vilchek. - Moskva : Iskusstvo, 1987. - 239 s.
5.Горюнова Н. Л. Художественно-выразительные средства экрана. Ч. 1 : Пластическая выразительность кадра : учеб. пособ. / Н. Л. Горюнова. - Москва : ИПК РТР, 2000. - 41 с. ; Goryunova N. L. Khudozhestvenno-vyrazitelnye sredstva ekrana. Ch. 1 : Plasticheskaya vyrazitelnost kadra : ucheb. posob. / N. L. Goryunova. - Moskva : IPK RTR, 2000. - 41 s.
6.Концерт «Мы - вечное эхо друг друга» [Электронный ресурс] // Телеканал «Интер». - Режим доступа : http://inter.ua/ru/programs/entertaining/concert_vechnoe_ekho-Kontsert «My - vechnoe ekho drug druga» [Elektronnyy resurs] // Telekanal «Inter». -Rezhim dostupa http://inter.ua/ru/programs/entertaining/concert_vechnoe_ekho
Стаття надшшла до редакцп 5.10.2015
T. Sovgyra
THE TECHNOLOGY OF THE PRODUCTION PROCESS COMPOSITIONS OF
TELEVISION VARIETY
In the articles found out the production process (creation) compositions of television variety and investigated maintenance of «script», «scenario plan», «assembly list», «score» and so on. Based on the theoretical study features similarities stage variety and television revealed patterns of interaction between this arts.
The purpose of the article is to identify the basic approaches to clarify the nature of «W variety art» that appear in the literature of the subject of art.
The critical synthesis of perspectives on the phenomenon «televisional variety art» existing in domestic and foreign literature, found the level of scientific development concept «television variety art».
Scientific novelty lies in the fact that the first scientific problem refers comprehensive study of variety art in the field of television.
The specific connections between the variety art and television, including similarities and differences between the two objects of study are outlined. Kinship is expressed by the special features of entertainment, large-scale participation, a synthetical character of influence on the audience (of scenery, literary words, acting), a direct contact of the actor and the audience, the conventions of action and the principleof the structure of the stage space on the stage and the screen.
The complete analysis of the critical points of view of the scholarson interrelations of TV as a separate independent art form and contemporary stage is studied. The specificity of the television stage as a separate phenomenonis investigated.
The basic approaches investigated to ascertain that is a « TV variety art».
Key words: «televisional variety art», stage, television, programs, show, director.
УДК 82/0(470)" 1870/1935": 929Перетц(045)
Н. В. Стах1ева
НАУКОВО-ПЕДАГОГ1ЧНА ПРАКТИКА В. М. ПЕРЕТЦА
Висвтлено стортки бюграфи видатного науковця, до^дника стародавнх пам 'яток, академта - Володимира Миколайовича Перетца та dimbHOcmi фiлoлoгiчнoгo семтарт тд його керiвнuцтвoм. Розглянута нaукoвo-nедaгoгiчнa практика вченого та ïï вплив на формування наукового потенщалу й досягнень в процеЫ культурного розвитку. Хрoнoлoгiчнuй принцип викладу мaтерiaлу дозволив найбыьш повно вiдтвoрuтu поди життевого шляху В. М. Перетца, оцтити його внесок у науку та культуру ктця Х1Х- початку ХХстолття.
Ключовi слова: наука, культура, фiлoлoгiчнuй семтарт, стародавн пам'ятки лтератури, культурн цiннocтi.
На сучасному етат розвитку науки вщбуваються суттевi змши у науковому середовищь Динамша розвитку украшсько:1 науки обумовлена необхщшстю об'ективного висв^лення вторичного процесу, зростаючою роллю нових наукових знань про юторичне минуле, що впродовж значного часу перебували в rim домшуючих тем радянського сустльства. Трансформащя парадигми сучасних iсторiографiчниx дослщжень зумовлюе вивчення i переосмислення дiяльностi провщних учених, як на початку ХХ столбя заклали тдгрунтя науковох школи в галузi джерелознавства та спещальних юторичних дисциплш, продемонстрували активну громадянську позищю у справi охорони юторичних пам'яток. Отже, одним з прюритетних напрямiв дослщжень стае бiографiчний фактор.
Особистють науковця визначаеться насамперед його науковим чи творчим доробком, матерiалами, що зафшсували його думки, здобутки, щй, погляди й вщкриття. А також - учнями, як продовжили й розвинули його справу, й установами, як вш створив, журналами та збiрниками, як започаткував.
Серед учених, що зробили вагомий внесок у розвиток гумаштарно:! науки кшця Х1Х - початку ХХ столбя провщна роль належить видатному науковцю, дослщнику -Володимиру Миколайовичу Перетцу (1870-1935 рр.). До науковщв, що висв^лювали
