CC BY
14
3anpecoBaHÍ ТПВ використовують як матерiал для рекультивацп iснуючих полiгонiв ТПВ, але шсля вводу bcíx технологiчних лiнiй сортування та переробки залишково!' частки ТПВ процес пресування виключаеться.
Якщо шд час захоронения на полiгонах та звалищах морфологiчний склад ТПВ не впливае на технологда робiт, техтчт показники та екологiчний стан на-вколишнього середовища, то при промисловш переробцi вiн мае дуже важливе значення, насамперед це вологiсть, склад та сшвввдношення органiчних i неорга-нiчних речовин. В останнi роки ввдбулася значна змiна у морфолопчному складi ТПВ: збiльшилася кiлькiсть полiмерiв, картону, та значно менше стало харчових вiдходiв. У цьому зв'язку постае питання про нарiзний збiр окремих компонентiв ТПВ як населенням, так i невеликими торпвельними шдприемствами, наприклад ринками. Цi пiдприемства при умовi матерiального заохочення можуть збирати залишки тари та упаковки, харчовi вiдходи, а також скло та ресурсощнш фракцй' полшерш. Закордонний досввд показав, що у тих кра'нах, де працюе система роз-дшьного збору, смiттепереробнi заводи працюють ефектившше.
Таким чином, потрiбна едина оргашзацшна система збирання, транспорту-вання та обробки ТПВ, але для íí' створення в Украíнi вiдсутиi нормативш доку-менти, якi б регламентували санiтарно-гiгiеиiчиi вимоги зi смiттесортувального та пресувального обладнання, а також до пол^ошв для депонованих брикетованих вдаодав.
Лiтература
1. О.М. Черп, В.Н. Виниченко. Проблема твердых бытовых отходов. Ecoline-Экология.
М., 1996
2. В.Я. Шевчук, И.Г. Черванев. Экология города -К.: Либра, 2000 - 464 с.
3. Das Umveltschutschutyamt informier. Für eine zukunftsfahige Stadt. Freiburg -6/1996
4. Decision-Makers Guide to Solid Waste Management, Washington, State Department of Ecol-ogy,1995 -1200 c.
5. М.А. Зайцев. Проблемы ТБО и действия общественности, 1996. www.ecoline.ru
6. Н.Г. Давидова. Селективный сбор компонентов твердых бытовых отходов: принципы реализуемости у новых условиях, 1996. www.ecoline.ru
7. В.В. Колодш, С.О. Лизун. Висновки НАН Украши. Дослщження впливу смптезвалища м. Львова на забруднення грунпв прилеглих територш. Ввддш нафтогазово! гiдрогеологií, геохiмií i охорони гiдросфери Львiв - 1998 р.
8. В.М. Данилишин, С.У. Дорогунцов, В.С. Мiщенко. Природно-ресурсний потенщал Украши. К., 1999.
9. Твердые отходы. Возникновение, сбор, обработка и удаление. Под ред. Ч. Мантелла. -М.: Стройиздат, 1989. - 519 с. _
УДК338.94 Астр. О.1. Олшник - УкрДЛТУ
ПРИНЦИПИ I МЕТОДИ ЕКОЛОГ1ЗАЦП ПОДАТКОВО1 СИСТЕМИ
УКРА1НИ
Проблема стану навколишнього середовища е спiльною для вих краш, незалежно вщ р1вня економ1чного розвитку. Однак, як показуе практика, усшшшше розв'язують це питання кра!ни з вищим економ1чним розвитком 1 саме через застосування економ1чних шструменйв. Досвщ держав, що застосовують т чи шш1 види еколопчних податюв для зменшення негативного впливу на навколишне середовище 1 для покращення рацюналь-ного споживання природних ресурс чи навпъ тих, що вже провели еколопчш податков1 реформи, був би корисним 1 для нашо! держави. Мета ще! роботи - розробити принципи 1 методи еколопзаци податково! системи Украши.
Olena Oliynyk
Principles and methods of Ukrainian tax system ecologization
The problem of environmental state is common for all countries, independently of economic development level. However, as practice show, this question is successfully solved by countries with high level of economic development and particularly thanks of economic instruments usage. Experience of the states which use ecological taxes for negative environmental impact decrease and for improvement of natural resource utilization or even have already carried out ecological taxes reforms, would be useful for our country. The aim of this work-to elaborate principles and methods of Ukrainian tax system ecologization.
Поняття еколопзацп податково'1 системи
Перехвд вщ податюв на доход, зайняткть i прибуток на еколопчш платежi за ресурсш вщходи (еколопчш податки) з метою стимулювання нових швестищй в еколопчно чисп технологи i зменшення податкових антистимушв, пов'язаних, головним чином, i3 зайнятктю, що призводить до створення нових робочих мкць, зменшення безробiття, переваг у конкурентнш боротьбi через пiдвищення ефек-тивносп господарсько1 дiяльностi i зменшення собiвартостi в iноземнiй лiтературi отримав назву еколопзащя податкiв [1, с.36].
Еколопчний фактор супроводжуе життевий цикл будь-якого товару - ввд виробництва до споживання. Але використання матерiальних ресурав породжуе негативнi зовнiшнi чинники, у той час як використання фактора пращ створюе по-зитивний сощальний ефект. На практицi екологiчна i економiчна мета повиннi бути досягнуп одночасно, що i покликана забезпечити податкова система.
1деальна податкова система повинна знайти таке спiввiдношення факторiв цiни на матерiальнi ресурси та цiни працi, щоб стимулювати зменшення використання матерiальних ресурав i збшьшення використання працi на одиницю випу-щено1 продукцiï. 1дея змiщення податюв - збiльшення еколопчних податюв i зменшення податтв на працю - послужить переходом ввд податкiв на доход, зайняткть i прибуток на еколопчш платеж!
Проте для досягнення певного еколопчного i економiчного ефектiв потрь бен досить тривалий промiжок часу. Крiм того, запровадження одного чи кшькох екологiчних податкiв е недостатшм. Тому питання лежить у площиш екологiзацiï цшо1 податково1 системи. Тобто, якщо ми ставимо за мету досягнення певного еколопчного ефекту, то найвiрнiшим розв'язком буде сукупна дiя рiзноманiтних чинниюв - екологiчних податтв та вiдкоригованих традицiйних податюв, що ви-конують не лише фккальну функцда, а й покликанi стимулювати рацюнальне при-родокористування та оздоровлення довкшля. Таким чином, ми прийшли до дещо ширшого розумiння еколопзацп податково1 системи, нiж у першому випадку.
Принципи еколопзацп податково'1 системи Украши
Процес екологiзацiï податково1 системи, на нашу думку, повинен базува-тися на таких принципах: посилення еколопчно!' спрямованосп всiх видав подат-юв; конструктивного впливу стимулюючо' функцп податюв на всi компоненти довкшля i природних ресурсов; забезпечення за допомогою спещальних еколопч-них податюв трансформацiï зовнiшнiх негативних екологiчних ефектш у внутрь шнi (екологiчнi витрати); збалансованостi податково1 i екологiчноï полиики; по-двiйних дивiдендiв.
Принцип посилення екологiчноí спрямованостi всiх вид1в податгав -
передбачае вiд коригування мехашзму дií всiх податкiв таким чином, щоб змогла зреалiзуватись 1х економiчна функция у галузi природокористування. Це стосуеть-ся не лише спещальних екологiчних податкш на шкiдливу продукцда чи захоронения вiдходiв, цей принцип може бути зреалiзований i у звичайних податках. Наприклад, податок на додану вартiсть завдяки таким стимулам, як менша подат-кова ставка на еколопчно чисту продукцда може набути еколопчно! спрямовано-ст! У випадку податку на прибуток для цiеí мети можна застосувати пришвидше-ну амортизацда на технолопчне обладнання, що дозволяе випускати еколопчно чисту продукцда, повне ввднесення витрат на природоохоронну дiяльнiсть на ва-ловi витрати. Так, у Нхмеччиш у лiсовому господарствi iснують особлиш умови амортизацл. Новi рухомi засоби (машини) у рiк придбання чи виготовлення i у чотири наступних роки, поряд iз звичайними нормами амортизацп, мають право на додаткове вщнесення ще 20 % закутвельних витрат на виробничi витрати.
Принцип конструктивного впливу стимулюючо'' функци податгав на всi компоненти довкiлля i природних ресурсiв - дозволить охопити сферу ввд-творення природних ресурсов та íх рационального використання. Якщо перший принцип екологiзацií податково!' системи мав на мета зменшити шшдливий вплив на довкiлля, то другий покликаний зберегти те, що маемо з природних ресурсш. Рационально 'х використовувати i вiдтворювати. Особливо важливим цей принцип оподаткування мае бути у галузi лiсового господарства. Прикладом застосування оподаткування за цим принципом може бути введений у Швецп " податок на при-рiст деревини". Цей податок справляеться iз обсягу продажу лiсоматерiалiв у гос-подарствi у тому випадку, коли 'х продаж перевищуе прирiст деревини. Таким чином, якщо господарство мае на мета збшьшення обсяпв рубок, воно вимушене докласти зусиль (витратити додатковi кошти) на збшьшення приросту деревини.
В Iталií податок на лковий доход зменшуеться у випадках, якщо лки роз-ташоваш на висотi понад 700 м н.р.м.. Введений спецiальний податок на продукцда з паперово1 маси i паперу у межах 0,6-3,0 ввдсотка вiд ц реалiзацií. Накопиче-нi кошти спрямовуються на шдтримку розсадникш, технiчну допомогу i дослвд-ницькi роботи з плантацiйного вирощування деревини.
У багатьох европейських кранах не оподатковують молодi лiсовi наса-дження (у Францií - вгком до 30 рокiв, у Польшд - до 40 рошв). Таким чином здай-снюеться пiдтримка тих лковласнитв, якi володдать лiсами, вгкова структура яких не сприяе веденню прибуткового лiсового господарства.
Принцип забезпечення за допомогою спецiальних екологiчних подат-кiв трансформаци зовнiшнiх негативних еколопчних ефектiв у внутрiшнi (екологiчнi витрати) - мае на мет! справляння матерiального вiдшкодування за заподяну у процес певно1 д1яльносп екологiчну шкоду (еколопчш платежi мають ввдповвдати розм!ру шкоди). На практицi оподаткування за цим принципом е досить утрудненим. Воно пов'язане !з складнктю справляння цього податку. В УкраМ, наприклад, законодавством передбачене справляння компенсацц за шкоду, заподяну незаконним добуванням (збиранням) вид!в тварин i рослин, занесе-них до Червоно1 книги Украши. Так, за кожен екземпляр дерева, куща, рослину встановлена ставка плати ввд 0,5 до 10 неоподатковуваних мш1мум!в доход!в гро-мадян, яка, на жаль, практично не справляеться. Трансформащя зовшшшх негати-
вних ефектiв у екологiчнi витрати при певному оподаткуваннi повинна мати до-сконалу систему нормативiв, бо негативт чинники в економiцi (як у випадку справляння плати за забруднення пiд час iнфляцií) можуть зробити таке оподатку-вання мало ефективним. Тобто, реалiзацiя оподаткування за цим принципом по-требуе постшного контролю з боку держави, досконалих нормативiв плати та ефективного менеджменту справляння податтв.
Принцип збалансованостi податково! 1 еколопчно! пол1тики - передба-чае визначення цiлей екологiчноí полиики i лише тсля цього досягнення через податкову полiтику певних результапв. Так, наприклад, для збереження ушкаль-них об'ектав природи можливе застосування мультиплiкацiйного оподаткування, коли за шкоду, завдану навколишньому середовищу, накладаеться плата, що у кь лька разiв перевищуе саму шкоду, що дозволяе податковш системi проявити стримуючий вплив i дозволяе досягнути певних цшей екологiчноí полiтики. Пода-ткова полиика за цим принципом мае чггко вiдповiдати екологiчнiй науцi, особливо, полтгищ "сталого" розвитку, яка враховуе штереси не лише теперiшнього, а й майбуттх поколiнь. Прикладом справляння податтв за цим принципом може бути диференцшоване оподаткування залежно ввд природо ощадного користуван-ня, коли за споживання певного ресурсу у межах норми справляеться одна плата, а за споживання, що перевищуе норму - збшьшена.
Принцип "подвшних див1денд1в" - передбачае введения нових або поси-лення вже iснуючих екологiчних податк1в, що може мати подвiйну вигоду. Це, по-перше, покращення стану навколишнього середовища, та, по-друге, збшьшення ефективностi податково! системи, що дозволяе, не впливаючи на доходи, скороти-ти традицiйнi податки. Таке оподаткування дозволяе отримати i економiчний, i соцiальний ефекти вiд послаблення негативного впливу на економiчну i сощальну сферу традицiйних податюв. Воно змiнюе лише структуру податкiв, а баланс по-датково! системи залишаеться незмшним. Завдяки такому оподаткуванню можна не лише добитися покращення якостi довкшля, але й суттево зменшити безробгг-тя, збiльшити соцiальний захист населення. Те, що держава отримуе за рахунок еколопчних податкiв, вона повертае громадянам за рахунок стабiльностi, або на-вiть зниження внесюв на пенсшне страхування (Шмеччина).
Окрш цього, серйозш дослiдження показують, що реформа еколопчних податюв у Нiмеччинi принесла чДткд шпульси у дуже важливий ринок зростання, а саме - розвиток енергоекономних технологiй та методав виробництва. Досль дження пiдтверджують, що завдяки шпульсам вiд реформи еколопчного оподаткування було створено понад 200 000 нових робочих мкць [3].
Концепция щодо отримання "подвшних дивiдендiв", незважаючи на те, що вона втшюеться у практику оподаткування у багатьох кра'нах, мае чимало серйоз-них опонентiв. Зокрема, ставиться шд сумнiв можливiсть отримання "подвшних дивiдендiв" в економiцi кра'н, що мають спотворену податкову систему. Проблема полягае у тому, наскшьки ефективними виявляться таш дивiденди у кра'нах з рДз-ними рiвнями розвитку, полиично! стабiльностi та корупщ1. Необидно врахувати недостатнi емпiричнi науковi досладження щодо еколого-економiчноí ефективносп цих концепщй, дорожнечу експериментiв та фiнансовий ризик, пов'язаний з 'х за-стосуванням. Висловлюються застереження щодо оподаткування кра'н, що розви-ваються. Для цих кра'н пропонуеться стратегiя оподаткування, яка забезпечуе ре-формування наиiональних податкових систем без пiдвищения податкiв на довкшля.
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення 209
Методи еколопзацп податковоТ системи Украши
Окресленi принципи екологiзацií податково1 системи дозволяють глибше ощнити сучаснi методи, що застосовуються для досягнення цiеí мети, i запропо-нувати найбшьш перспективнi для еколопзацц податково1 системи Украши.
Анал!з сучасно1 теорií i практики оподаткування дозволив нам виявити у свгговш практицi такi методи екологiзацií податково1 системи:
• пряме оподаткування вих видiв екологiчноí шкоди, яка виникае у процесi вироб-ничого-господарсько!' та шшо! дiяльностi (процес введения спещальних еколопч-них податюв);
• надання податкових пiльг суб'ектам природокористування у випадках, коли !х дь яльтсть сприяе покращенню стану довкiлля i використанню природних ресурсiв (стосуеться вах видiв податюв);
• диференцiацiя ставок податку з врахуванням впливу виробничо-господарсько! та шшо! дiяльностi на стан довюлля i використання природних ресурив;
• збiльшення частки екологiчних податюв за рахунок зменшення iнших (податюв на прибуток, додану вартiсть, прибуткового податку, податку на майно тощо) з метою отримання "подвшних дивiдендiв";
• погроза застосування еколопчних податкiв у випадках погiршення стану екологь чно! безпеки та сталого природокористування;
• розширення бази еколопчного оподаткування (наприклад, збiльшення кiлькостi видiв шкiдливих екологiчних впливiв, що тддаються оподаткуванню);
• оподаткування прямих втрат природних ресурив та енергоноспв у процеи добу-вання i транспортування.
З метою оздоровлення навколишнього природного середовища розширю-еться перелiк деструктивних еколопчних вплив1в, що пiдлягають оподаткуванню. Зокрема, у багатьох крашах свиу оподатковуються: викиди i скиди забруднюю-чих речовин; ввдходи виробництва i споживання; радiологiчне i шумове забруд-нення довкшля; 1мпортш товари, що призводять до забруднення довкшля (нафто-продукти, отрутохiмiкати, товари, що були у вживанш тощо); шюдлив! еколопчш впливи, що призводять до попршення стану природних об'ектiв (земель, л!с!в, во-дних басейнiв тощо); об'екти, що становлять потенцшну екологiчну загрозу (поп-ршують стан еколопчно1 безпеки); енергоноси (електрична енерпя, вуплля, бензин, дизельне пальне тощо); викиди у довкшля теплово1 енерги.
Метод прямого еколопчного оподаткування дозволяе запровадити у практику оподаткування принцип, що передбачае трансформацда еколопчно1 шкоди в еколопчш витрати. Вш використовуеться в УкраЫ, але е недостатньо ефектив-ним, оскшьки не охоплюе вс види ! обсяги еколопчно1 шкоди. 1нш! методи еко-лопзацп податково1 системи, що використовуються промислово розвинутими кра-шами св!ту, також заслуговують на увагу, особливо метод погрози еколопчного оподаткування. Його застосування сприяло би покращенню стану еколопчно1 безпеки, що дуже важливо, зважаючи на багато чисельш еколопчш катастрофи на УкраЫ.
В процес! формування системи еколопчних податыв необхщно враховувати не лише те, наскшьки еколопчш податки стимулюють оздоровлення довкшля. Кр1м цього, варто враховувати додатков! витрати на запровадження нових еколопчних податюв ! íх зб!р, наскшьки вони вписуються у загальну систему оподаткування ! структуру податкових оргашв. На першому етап формування ефективно1 системи
еколопчних податтв варто використовувати експертний метод ïï оцiнки, що запро-понований 1.М. Синякевичем для характеристики шструметтв екополггики [2].
Висновки
1. Еколопзащя податково1 системи Украши е об'ективною необхiднiстю, оскшьки вона сприятиме сталому розвитку нацiональноï економши, покращенню стану довкiлля i рациональному використанню природних ресурсiв. Вона призведе до пiдвищення конкурентоспроможностi продукцц, зайнятосп населения; буде сприяти iнновацiям i формуванню ефективно!' структури податюв.
2. В процес екологiзацiï податково!' системи Украши варто дотримуватися принципiв, що обфунтоваш у цiй роботi.
3. Платежi за всi види еколопчно1 шкоди е ефективними у тому випадку, коли нормативи плати будуть бiльшими вiд витрат на ïï усунення.
Лiтература
1. Перелет Р. Экономика и окружающая середа. Англо-русский словарь-справочник. -Гарвардский институт международного развития. - 1996. - 117с.
2. Синякевич 1.М. Прюритетш шструменти екополггики. - Фшанси Украши. - 2000. -№10. - С.139-146
3. www.deutschland.de
УДК338.94:674:658.2 Асп. Н.Я. Наливайко - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1ЗИНГУ
Розглянуто проблеми екож^чно! оцшки застосування оренди на шдприемствах. Акцент зроблено на питаны лiзингових платежiв.
N. Nalyvayko - USUWFT The economic estimation of the lease effectiveness
The article deals with the problem of economic estimation of the lease introduction in the enterprises. The special attention is paid to the question of lease payment.
В умовах переходу економши Украши до ринкових умов, коли бшьшкть шдприемств потерпають вщ фшансово! кризи та невзмозi здшснювати значш ка-пiталовкладення у техшчне оновлення виробництва, стала очевидною необхщ-нкть значного зростання ролi лiзингового бiзнесу. Незважаючи на те, що лiзинг у багатьох кра'нах свiту давно отримав широке розповсюдження, в економiчному середовищi Украши такий вид взаемоввдносин ще дуже мало поширений, через його поршняну новизну, брак досв^ та недосконалiсть законодавчо! бази.
Класична схема лiзингу передбачае, що мiж виробником та споживачем з'являеться третя особа - лiзингодавець, який купуе майно за повну вартiсть у продавця i передае його у лiзинг споживачевi, який стае лiзингоотримувачем. Проаналiзувавши економiчну сутнiсть лiзингу, на нашу думку, е вс шдстави стверджувати, що розвиток лiзинговиx операцш е економiчно ефективним для вах И учасникiв.
Так, для виробниюв лiзинг забезпечуе розширення можливостей збуту продукцп. Для лiзингоотримувача, лiзинг - це можливкть отримати у користу-вання нове, сучасне, високоефективне обладнання без негайно! сплати його по-
