CC BY
30
• нацюнальна екологiчна полiтика стосовно розвитку мисливського господар-ства повинна будуватися згiдно концепци сталого розвитку;
• спещальне використання лiсових мисливських угщь та фауни повинно бути платним;
• сертифiкацiя мисливських угiдь i продукци мисливського господарства повинна бути обов'язковою i контролюватися вiдповiдними органами державно! влади.
Лiтература
1. Звггш статистичш даш Держкомлюгоспу Украши.
2. Закон Украши "Про мисливське господарство та полювання"// Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 2000р. № 18. - С. 274-289.
3. Синякевич И.М. Эколого-экономические основы стимулирования комплексного лесопользования (на примере Украинской ССР): Дис.... док. экон. наук: 08.00.21. - Львов, 1987. - 581 с.
УДК 630*903.003:630*284 Доц. В. С. Дудюк, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧН1 1НСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ РАЩОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ НЕДЕРЕВИННИХ РЕСУРС1В Л1СУ (НА ПРИКЛАД1 БЕРЕЗОВОГО СОКУ)
Розглядаються теоретичш та практичнi проблеми формування eKOHOMÏ4Hnx ÏHCTpyMeHTÏB рацiонального використання ресурав березового соку. Розроблено на-уково-методичш пiдходи щодо визначення платежив за спещальне використання, еко-логiчнy шкоду та економiчнi санкцп в процес використання ресyрсiв березового соку.
Ключов1 слова: економiчнi iнстрyменти, недеревиннi ресурси, березовий ак, платежу економiчнi санкцп.
Doc. V.S. Dudyuk - USUFWT
Economic instruments of non-timber forest resources rational use stimulation (case of birch sap resources)
The thesis examines theoretical and practical problems of the formation of economic instruments of birch sap resources rational use. This paper presents scientific-methodological approaches concerning the determination of payments for special usage, ecological damage and economic sanctions in the process of use of birch sap resources.
Keywords: economic instruments, payments, non-timber forest products, birch sap (juice), payments, economic sanctions.
Актуальною проблемою людства сьогодш е ведения люового господарства вщповщно до принцишв сталого розвитку, проголошених на конфе-ренцн ООН в Рю-де-Жанейро (1992). Важлива роль у забезпеченш сталого та збалансованого люокористування у "Порядку денному на ХХ1 столггтя" выводиться використанню недеревинних ресуршв люу [1]. Практика ведення ль сового господарства у багатьох крашах свггу шдтверджуе, що недеревинш ресурси е вагомим джерелом: доход1в люовласниюв, харчових продуклв, си-ровини для переробки тощо.
В Украш1 за останне десятир1ччя зменшилися об'еми загот1вл1 дереви-ни та шших люових ресурс1в, що призвело до значних втрат у люовому гос-подарствь Тому важливо розробити новий мехашзм люокористування, який
нерозривно пов'язаний з економiчними iнструментами стимулювання раць онального використання окремих компонентiв люових ресурсiв.
Березовий сiк розглядаеться нами як ресурс, на прикладi якого можна змоделювати основнi економiчнi шструменти люово1 полiтики щодо покра-щання економiчного стимулювання рацiонального використання вЫх компо-нентiв недеревинних лiсових ресурЫв.
Економiчнi iнструменти еколопчно1 полiтики - це будь-як шструмен-ти, як можуть впливати на витрати та доходи суб'екпв економiчноl дiяльнос-т таким чином, що це призводить до покращення використання природних ресурЫв, стану довкiлля та еколопчно1 безпеки [2]. Економiчнi iнструменти еколопчно1 полггики повиннi забезпечувати:
• перерозподш природних ресуршв на користь еколопчно прийнятних та ефек-тивних вид1в д1яльност1;
• трансформащю зовтшшх негативних еколопчних ефекпв (еколопчно1 шко-ди) у внутршш (еколопчш витрати);
• стимулювання рационального використання довшлля, природних ресурс1в;
• нагромадження фшансових ресурс1в для охорони, вщтворення довкшля та природних ресурс1в;
• стимулювання позитивних зовтшшх еколопчних, економ1чних 1 сощальних ефекпв, що утворюються в процес ввдтворення 1 використання довкшля 1 природних ресурс1в.
Формування економiчного механiзму стимулювання використання природних ресуршв залежить вiд полггачно1, економiчноl та сощально! ситуаци, що складаеться в державь Аналiз системи економiчного стимулювання природоко-ристування в Укрш'ш дае змогу зробити висновки про наявнiсть таких основних економiчних iнструментiв, що передбачеш чинним законодавством:
• плата за спещальне використання природних ресурс1в;
• податок на землю;
• плата за попршення стану природних об'екпв;
• вщшкодування витрат на вщтворення окремих вид1в природних ресуршв;
• еколопчний податок за забруднення довкшля;
• штрафи за понадл1мгтне використання природних ресурс1в 1 порушення при-родоохоронного законодавства;
• ввдшкодування втрат лшового 1 с1льського господарства в результат! вилу-чення земель лшогосподарського 1 сшьськогосподарського призначення. Економiчнi iнструменти необхiднi для стимулювання процесу про-
мислового виробництва та використання природних ресурЫв, щоб пiд засо-бом збереження довкшля не стримувався економiчний розвиток.
До недеревинних необхщно вiдносити усi сировинш ресурси лiсу де-ревного походження, незалежно вiд способiв !х використання, за виключен-ням деревини. Шд природними ресурсами березового соку ми розумiемо про-дукти життедiяльностi березових насаджень або поодиноких дерев, що скла-даються з води i корисних природних сполук та хiмiчних елеменпв, якi можна отримати протягом одного вегетацiйного перiоду. Разом з тим акцен-туеться увага на тому, що ресурси березового соку розглядаються як ресурси довкшля, незважаючи на те, чи е вони продукщею шдсочування та сирови-ною для переробки або потенцшними ресурсами заготiвлi в майбутньому.
Aнaлiз динaмiки виpобництвa i cпоживaння бepeзового cокy в Укpaïнi вкaзye m змeншeння об,eмiв викоpиcтaння цього ^p^^ro для нaceлeння пpодyктy. Як вщомо, знaчнi об'еми зaготiвлi бepeзового току в Укpaïнi мaли мicцe в yмовax комaндно-aдмiнicтpaтивноï cиcтeми гоcподapювaння. Ha той чac вони доcягaлиcя те cтiльки зa paxyнок eкономiчниx cтимyлiв, cкiльки зa paxyнок aдмiнicтpaтивного ттеку. Пiдпpиeмcтвaм лicового гоcподapcтвa до-водилтея плaновi обcяги зaготiвлi бepeзового току, якi нeобxiдно 6уло вико-нyвaти. У тi чacи понaдноpмaтивнi зaпacи бepeзового cокy нaкопичyвaлиcя нa cклaдax тоpговиx оpгaнiзaцiй, що пpизводило до зaтовapeння тa знaчниx втpaт cycm^^!' пpaцi. Ha почaткy 90-x pокiв бepeзовий ciк ввaжaли чи те единим xapчовим пpодyктом лicy, який повшетю зaдовольняв попит нaceлeн-ня. У зв'язку з пepexодом до pинковиx eкономiчниx вiдноcин об'ем зaготiвлi бepeзового cокy piзко знизивcя [3]. Ошовною пpичиною тaкого cтaновищa, m нaшy думку, е зaтяжнa ^roa в eкономiцi, змeншeння попиту m бepeзовий ciк у зв'язку з piзким пaдiнням життевого piвня нaceлeння, нeдоcконaлa тex-нологiя пepepобки бepeзового cокy тa iншi чинники.
Ошовою для нaпpaцювaння нayково-мeтодичниx пiдxодiв вcтaновлeння плaтeжiв зa викоpиcтaння pecypciв бepeзового cокy е aнaлiз cиcтeми плaтeжiв тa оподaткyвaння лicового гоcподapcтвa, що дшть у бaгaтьоx кpaïнax cвiтy. 3a cво-1'м eкономiчним змютом збоpи тa плaтeжi мaють pяд вiдмiнноcтeй вiд подaткiв. У пepшy чepгy плaтeжi cплaчyють коpиcтyвaчi, a подaтки - влacники. Плaтa зa коpиcтyвaння лicовими pecypcaми виконуе функцш цiни, яку cплaчye коpиcтy-вaч влacникy зa кyплeний товap - дepeвинy, живицю, cоки тощо.
Для pозpaxyнкy ноpмaтивiв плaти зa cпeцiaльнe викоpиcтaння pecyp-ciв бepeзового току пpопонyeтьcя тaкa фоpмyлa:
M = Ц - С-k^pH (1)
100
дe: M - ноpмaтив Mara зa cпeцiaльнe викоpиcтaння pecypciв бepeзового cокy, гpн./т; Ц - оптовa цiнa однieï тонни бepeзового cокy фpaнко-двip cпоживaчa, гpн. ^з подaткy нa додaнy вapтicть, aкцизного збоpy тa тоpговоï нaцiнки); C - повта cобiвapтicть зaготiвлi i тpaнcпоpтyвaння однieï тонни бepeзового току, гpн.; k- ^^ran, який потpiбно вклacти в зaготiвлю i тpaнcпоpтyвaння од-нieï тонни бepeзового cокy, гpн; p - бaнкiвcький вiдcоток зa викоpиcтaння га-пiтaлy пpотягом одного мicяця з ypaxyвaнням pизикy iнвecтyвaння в шдточу-вaльнe виpобництво, %; n - кшьюеть мicяцiв, пpотягом якиx викоpиcто-вyeтьcя кaпiтaл, aвaнcовaний в зaготiвлю бepeзового cокy.
Ми pозглядaeмо плaтeжi зa викоpиcтaння pecypciв бepeзового току в cиcтeмi цiн нa ^^одш pecypcи. Вони повиннi фоpмyвaти вaловi доxоди шд-пpиeмcтв лicового гоcподapcтвa.
У пpоцeci викоpиcтaння pecypciв бepeзового cокy поcтiйнi i тимчacовi лicокоpиcтyвaчi нe вноcять плaти зa eкологiчнy шкоду. Оцiнкy змiни якоcтi ^^одного довкiлля можнa зpобити нa пiдcтaвi поpiвняння дiлянок лicy, що зaзнaли piзного гоcподapcького впливу. Визнaчeння eкологiчноï шкоди зaпо-
дiяноl березовим насадженням у процес пiдсочування проводиться за такою методикою [4]:
Еш = Ео - Е о, (2)
де: Еш - еколопчна шкода, заподiяна у процес пiдсочування березових на-саджень, грн.; Е0 - економiчна оцiнка насадження, в якому не проводилася заго^вля березового соку, грн.; Е0- економiчна оцiнка насадження, в якому проводилася заго^вля березового соку, грн.
Розглядаючи заходи щодо полшшення i вдосконалення економiчних iнструментiв стимулювання рацiонального використання ресурсiв березового соку, потрiбно звернути увагу на економiчнi санкци. Економiчнi санкци за недозволене шдсочування березових насаджень потрiбно встановлювати з урахуванням компенсаци екологiчних збитюв та вiдшкодування за добутий Ык. Пропонуеться визначати нормативи штрафiв за самовшьне пiдсочування березових насаджень за формулою:
ЕС = кгНн ■ Цр + к2-Еш, (3)
де: ЕС - штрафш санкци за самовшьне шдсочування березових насаджень, грн; к] - коефщент кратност плати за заготовлений сш; Нн - нормативний вихiд березового соку, т; Цр - ринкова щна березового соку, грн/ т; к2 - коефь цiент кратностi вщшкодування еколопчно! шкоди, завдано! у процес заго^в-лi березового соку; Еш- еколопчна шкода, яка завдаеться у процес заготiвлi березового соку, грн.
Еколого-економiчне обгрунтування розмiру штрафних санкцш немож-ливе без погодження з системою еколопчних стандартiв навколишнього се-редовища та виготовлено! продукци.
Основна функщя, що покладаеться на платежi за спецiальне використання ресуршв березового соку, - це вщшкодування витрат на ведення люово-го господарства та вирiвнювання економiчних умов дiяльностi лiсовиробникiв у процесi заготiвлi березового соку. Також потрiбно враховувати сукупшсть основних рентоутворюючих факторiв, що впливають на розмiр плати за спещ-альне використання ресурсiв березового соку. На прикладi справляння плати за еколопчну шкоду та спещальне використання ресурсiв березового соку можна показати, як одночасно нараховуеться рентна плата за природш ресур-си та вилучаеться екологiчний податок за попршення якостi довкiлля. Беручи до уваги поставлене завдання, нами розроблена економiчна модель для визна-чення нормативiв плати за пiдсочування березових насаджень
П = Н ■ (П] ■к] к2 + П2 к3 к4 к5 + М к6 к7 к8 к9), (4)
де: П - плата за шдсочування березових насаджень, грн.; Н - вихщ березового соку, т; П] - норматив плати за пошкодження дерев берези, грн./т; к] - ко-ефщент виходу дшово! деревини в насадженш; к2 - коефщент, що враховуе тривалють шдсочування насадження; П2 - норматив плати за вщшкодування втрат поточного приросту насадження, грн./т; к3 - коефщент впливу вжу насадження на його поточний прирют; к4 - коефщент впливу боштету насадження на його поточний прирют; к5 - коефщент впливу повноти насадження
на його поточний прирют; М - норматив плати за заго^влю березового соку, грн./т (див.формулу (1)); к6 - коефщент впливу повноти насадження на його сокопродуктившсть; к7 - коефщент впливу бонiтету насадження на його со-копродуктивнiсть; к8 - коефщент впливу лiсорослинних умов на сокопродуктившсть насадження; к9 - коефщент, що враховуе вiдстань транспорту-вання березового соку до пунклв споживання.
Норматив плати за пошкодження дерев берези визначаеться за формулою:
П = (Ц1 - Ц) -<2/Нн, (5)
де: Ц - середня цша деревини, що заготовлена в насадженнях, в яких прово-дилася заго^вля березового соку, грн./м ; Ц2 - середня цша деревини, яюсть яко! знижуеться в результат шдсочування, грн./м ; Q - об'ем деревини, яюсть
3
яко1 знижуеться в результатi шдсочування, м .
Норматив плати за вщшкодування втрат поточного приросту насадження в результат його шдсочування вираховуеться за формулою:
П2 = Д^/Нн, (6)
де: ц - зменшення приросту деревини внаслiдок шдсочування, м3; Д - чистий прибуток вщ реалiзацil деревини берези, грн./мз.
Платежi за використання ресурсiв березового соку визначеш на основi оптимальних цiн та граничних витрат на його заго^влю. Плата за спещальне використання - 6 грн./т, нормативи плати за еколопчну шкоду вщ зниження якостi деревини та вщ зменшення поточного приросту насадження вщповщ-но 13 та 1 грн./т. Базовi нормативи плати розглядаються як максимально
Удосконалення порядку справляння плати за спещальне використання ресурЫв березового соку полягае в наступному:
• визначення об'екту обчислення плати;
• джерел та строшв сплати;
• мехатзму зарахування на рахунки поспйних л1сокористувач1в;
• контролю за обсягами використання ресурЫв березового соку 1 правильтстю
обчислення та внесення платеж1в.
З метою стимулювання рацiонального використання ресурЫв березового соку доцшьно застосовувати ще й такi шструменти еколопчно1 полiтики:
• сертифшацш продукци та процеЫв загот1вл1 соку;
• лщензування процеЫв загот1вт березового соку;
• еколопчне мито та податки на еколопчно шкщливу продукцию;
• еколопчне страхування.
Реформування податково1 системи в люовому господарствi i введення нових податюв (екологiчного спрямування) розглядаеться нами в рамках те-орй про мподвiйнi дивiдендим. Посилення екологiчно-орiентованого податку за рахунок послаблення прибуткового податку з громадян i зменшення вщра-хувань на соцiальнi заходи може сприяти покращанню стану довкшля та зайнятост населення.
Л1тература
1. Стан свпу 2000/ Л. Браун та шш1, переклад з англшсько:!': ВГО "Украша. Порядок денний на ХХ1 стод1ття" та 1нститут сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2000. - 312 с.
2. Синякевич 1.М. Еколопчна 1 люова полгтика. - Льв1в: УкрДЛТУ. 2001. - 202 с.
3. Дудюк В.С. Економiчний MexaHi3M сталого використання ресурав березового соку// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - ^bîb: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.8. - С. 204-207.
4. Методика визначення плати за спещальне використання люових ресурав Украши/ 1.М. Синякевич, П.К. Динька, G.I. Сенько, О.1. Шинкарук, М.М. Огородник, 1.Я. Олiйник, Я.М. Двдик, Н.М. Дмитерко, О.В. Врублевська, В.С. Дудюк, Л.В. 1щук. - Львiв: УкрДЛТУ, 1995. - 33 с. - Укр. - Деп. в ДНТБ Украши. 18.12.95, № 4 - Ук96.
УДК 630*903(477) Acnip. О.П. Павлик - УкрДЛТУ
АНАЛ1З ЛIСОВОÏ ПОЛ1ТИКИ УКРАÏНИ: ЕКОЛОГ1ЧНИЙ, ЕКОНОМ1ЧНИЙ ТА СОЦ1АЛЬНИЙ АСПЕКТИ
Аналiзуeться лiсова полiтика Украши. Особлива увага звертасться на еколопч-нi, економiчнi та соцiальнi проблеми люового господарства. Окреслено прiоритетнi напрямки розвитку люово'1 галузi.
Ключов1 слова: люова полiтика, фiнансування лiсового господарства, ефектив-не використання лiсових ресурав.
Doctorate O.P. Pavlischyk - USUFWT Analysis of forest policy of Ukraine: ecological, economic and social aspects
The forest policy of Ukraine is analyzed in the article. The special attention applies on the ecological, economic and social problems of forestry. Priority directions of development of forest industry are outlined.
Keywords: forest policy, financing of forestry, effective use of forest resources.
Давно вщомим e той факт, що люи займають центральне м1сце в за-безпеченш еколопчно1 р1вноваги на Земл1, e вагомим чинником сталого розвитку сустльства в XXI столгт. В багатьох в1тчизняних наукових працях, вщображено ресурсно-економ1чну, еколопчну та сощальну щншсть лшв [2, 5, 6, 8, 12], важливу проблему люово1 галуз1 в перехщний перюд [1, 3-5, 7, 9, 13], частше наголошуеться на необхщност формування нац1онально1 л1сово1 пол1тики, спрямовано! на забезпечення ращонального та невиснажливого використання вЫх компонент люових ресурЫв. При цьому кожна краша, зок-рема i наша держава, повинна враховувати принципи сталого управлшня ль сами, якi були проголошеш на Мiжнароднiй конференцп ООН в Рю-де-Жа-нейро (1992) та конференщях мiнiстрiв европейських краш, що вщбулися в Страсбурзi (1990), Гельсiнкi (1993), Люабош (1998) та Вiднi (2002). Визначення прюритетних напрямкiв люово1 полiтики Украши потребуе аналiзу ос-новних екологiчних, економiчних та сощальних аспектiв ведення лiсового господарства, що в цшому визначають нацiональнi еколого-економiчнi особ-ливостi лiсокористування.
Еколог1чн1 аспекти л1сово*1 пол1тики Украши
Аналiз насамперед еколопчних аспеклв лiсовоï полiтики Украши зу-мовлений як зростанням важливост екологiчних питань в лiсовому господар-ствi, так i тим, що у складi лiсового фонду Украши переважають люи 1-ï гру-пи, як виконують переважно природоохороннi функцп. Украïна е люодефь цитною державою, територiя лiсистостi якоï становить 15,6 %, що менше оптимального показника (19 %-20 %) [13]. Забезпечешсть лiсом одна iз найниж-
