CC BY
29
Табл. 1. Прогнозування шлежност'1 валового прибутку вiд обсягу реалЬац'йпродукци
Показники Роки
2000 2001 2002 прогноз 2004 прогноз 2005
Обсяг реал1заци продукци, тис. грн. 66291 63350 64648 65000 64845
Валовий прибуток, тис. грн. 23668 18501 18226 20282 20000
Табл. 2. Прогнозування залежностi валового прибутку вiд вартостi основних _виробничих фондiв_
Показники Роки
2000 2001 2002 прогноз 2004 прогноз 2005
Вартють основних виробничих фондов, тис. грн. 38659 40401 39779 39000 39675
Валовий прибуток, тис. грн. 23668 18501 18226 22154 20000
Табл. 3. Прогнозування залежностi валового прибутку вiд середньосписково'1 _чисельностi працюючих_
Показники Роки
2000 2001 2002 прогноз 2004 прогноз 2005
Середньоспискова чисельтсть працюючих, ос1б 7382 7233 6859 7000 7140
Валовий прибуток, тис. грн. 23668 18501 18226 18801 20000
Вщзначимо також, що в шших випадках (залежшсть У\ вщ Х\ та за-лежнiсть У2 вiд Х2) регресiя мiж вартiстю основних фондiв i рентабельнiстю продукци та регреЫя мiж обсягом реашзаци продукци i рентабельнiстю продукци не е прямолiнiйною, тому кореляцiйну залежнiсть треба дослщжувати в iнших формах, наприклад, в квадратичнiй, логарифмiчнiй, показниковiй то-що. Вiдповiднi управлiнськi рiшення щодо прогнозованого валового прибутку в цих випадках будуть шшими.
Лггература
1. Лесечко М.Д., Чемерис А.О., Руднщька Р.М. Технология прийняття управлшсь-ких р1шень у державному управлшш та мюцевому самоврядуванш.: Навч. поабник/ За наук. ред. М.Д. Лесечка. - Льв1в: ЛР1ДУ УАДУ, 2003. - 424 с.
2. Барковський В.В., Барковська Н.В., Лопатш О.К. Математика для економют1в. Теор1я 1мов1рностей та математична статистика. - К.: Нащональна Академ1я Управлшня, 1999. - 447 с.
УДК 630*96:639.1.02:639.1.052 Ст. викл. Ю.В. Муравйов,
канд. екон. наук - УкрДЛТУ
НОРМАТИВИ ПЛАТИ ЗА СПЕЦ1АЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ ТА ФАУНИ ЯК 1НСТРУМЕНТ РЕАЛ1ЗАЦ11 ЕКОЛОГ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ
Запропоноваш методики визначення норматив1в плати за спещальне викорис-тання мисливських упдь 1 ресурав мисливсько! фауни. Обгрунтоваш еколого-еконо-м1чш аспекти еколопчно! пол1тики щодо сталого розвитку мисливського господар-ства Украши.
Ключов1 слова: нормативи плати, мисливськi тварини i угiддя, спецiальне ви-користання, екологiчна полiтика.
Senior teacher Y. V. Muravjov - USUFWT
Normative of payment for special use of forest hunting tracts and fauna as tool of ecological policy implementation
Proposed for a special use of hunting lands and resources of game fauna. Environmental and economic aspects of the environmental policy for the hunting management sustainable development have been proposed.
Keywords: payment normative, hunting animals and lands, special use, ecological political.
Характерним для минулого ХХ ст. i початку ХХ1 е те, що в силу пев-них об'ективних причин, людство зштовхнулося з цшим рядом глобальних проблем. Одшею з найбшьш вагомих е проблема рацюнального використан-ня природних ресурЫв в комплекс з ïx охороною та вщтворенням.
Загалом, проблема невиснажливого використання ресуршв природи е наслщком необдуманих дш людини, як приводять до того, що середовище в якому вона проживае, у переважнш бшьшосл знаходиться у критичному стань За великим рахунком стан навколишнього природного середовища зале-жить вщ р1вня розвитку суспшьства, його грамотност у вщношенш до природи, вмшня прогнозувати свою д1яльшсть та ïï наслщки.
Результатом незадовшьного стану довкшля стало те, що виникла об'ективна необхщшсть в обмеженш необдуманого використання природних ресуршв, в основ! якого покладений еколого-економ1чний мехашзм сталого розвитку суспшьства.
У контекст ефективного користування ресурсами природи вагоме мюце займае стимулювання рацюнального використання люових мисливсь-ких упдь та фауни на основ! запропонованих нами норматив1в плати як шструмента реал1заци новоï екологiчноï пол1тики нашоï держави.
Для шдтвердження необxiдностi реформування мисливського госпо-дарства Украши, а отже i актуальност дисертацiйного завдання в напрямку реформування економiчного меxанiзму його ведення, нами видшет основш передумови: економiчнi, законодавчi, соцiальнi та еколопчш, як! розгляда-ються нами в оргашчнш едностi.
Вся площа мисливських упдь Украши в основному закршлена за п'ятьма найбiльшими користувачами: Державним комитетом люового госпо-дарства, Украшським товариством мисливщв та рибалок (УТМР), товарист-вом "Динамо", Мiнчорнобилем, Мшоборони. Найбiльшим користувачем мисливських упдь е Украшське товариство мисливщв та рибалок.
Окр!м розподшу площ за користувачами, мисливськ упддя в основному знаходяться в колективнш та державнш власностi. Бiльша частина мисливських упдь Украши перебувае в колективнш власность
Хоча мисливсько-господарська д!яльшсть е притаманною для Украши, результати вщ ïï ведення бажали би бути кращими. Пiдтвердженням цьому е досить низька окупшсть мисливського господарства (за останш роки вона знаходилася в межах 40-70 %) [1]. Такий стан в першу чергу пов'язаний
з недосконалим економiчним мехашзмом та недостатнiм державним фшансу-ванням (30-50 % в1д загально! потреби) [1].
Проблема нестaчi коштiв в мисливському господaрствi призводить до щлого ряду негативних наслщюв. Виникае нестача висококвaлiфiковaних кaдрiв, як1 би спрямовували свою дiяльнiсть на належну охорону та в1дтво-рення л1сових мисливських угiдь та фауни. Це призводить до того, що над-звичайно велик площi припадають на одного штатного егеря (30 i бiльше тис. га) [1]. Кр1м того, в мисливському господaрствi Укра!ни майже вiдсутня сучасна техшка для контролю за мисливськими тваринами та упддями.
Результатом нестaчi кошт1в i кaдрiв е проблема браконьерства та низь-кi якiснi показники продукци мисливського господарства. Високим зали-шаеться вiдсоток загиблих з рiзних причин мисливських тварин. Спостер1-гаеться зниження чисельност1 та обсягiв добування певних видiв мисливських тварин.
Покращення потребуе нормативна та правова база мисливсько-госпо-дарсько! дiяльностi. Все це, та шше е шдтвердженням необхiдностi якiсних перетворень в мисливському господaрствi Укра!ни. В основi таких змш повинен лежати новий еколого-економiчний мехaнiзм, який би стимулював ращ-ональне користування мисливськими ресурсами. Основою такого мехашзму повиннi стати нормативи плати за спещальне використання л1сових мисливських угiдь та фауни, що по-своему е шструментом реал1заци ново! еко-лопчно! полггики в нaшiй держaвi.
Як вщомо чинним законодавством Укра!ни передбачено справляння плати за спещальне використання мисливських упдь i ресурс1в мисливських тварин [2]. Разом з тим, питання платного використання даними л1совими ресурсами на практищ, залишаеться невиршеним: вiдсутнi досконaлi методики та нормативи плати за !х спецiaльне використання. Виходячи з цього, нами удосконалеш методики визначення таких нормaтивiв.
При встaновленi плати за спещальне використання мисливських тварин та упдь враховано те, що даний природний ресурс мае загальнодержав-не, естетичне та виховне значення. Варт1сть лщензи (вщстршочно! картки) повинна мати оптимальне значення. Тому основою для цього е обгрунтуван-ня мш1мального та максимального рiвнiв плaтежiв. Теоретичш основи таких плaтежiв розробленi в роботах 1.М. Синякевича [3].
М1н1мальний рiвень плати (Z1 min) за спещальне використання ресур-с1в мисливських тварин визначений на основi собiвaртостi охорони, утриман-ня та вщтворення ресурсiв мисливсько! фауни, з урахуванням нормативного прибутку
r
Z1 min = C1 х (1 +-), (1)
100
де: C1 - соб1варт1сть утримання, охорони та в1дтворення одте! тварини мис-ливсько! фауни i-го виду, грн./тварину; r - в1дсоток за банк1вський кредит, %.
Максимальний р1вень плати виступае як економ1чний ефект, який одержуе сусп1льство в процес1 використання даних природних ресурс1в.
Методика розрахунку максимальних нормативiв плати (Z1max) за спещ-альне використання ресуршв мисливських тварин певного виду представлена у виглядi
S1 х R
Z1 max = (Z1: х Мл + Z12 х M12 + Z13 + Z14 - ---L1 - D) х K1 р, (2)
100
де: Z11 - реалiзацiйна цiна м'яса i-го виду мисливсько! фауни, грн./ кг; М11 - ви-хiд товарного м'яса з одше! тварини i-го виду, кг; Z12 - реалiзацiйна цiна пера (пуху) i-го виду мисливсько! фауни, грн./ кг; М12 - вихщ товарного пера (пуху) з i-го виду мисливсько! фауни, кг; Z13 - виручка вiд реалiзащi шюри i-го виду мисливсько! фауни, грн.; Z14 - виручка вiд реалiзащi трофе!в i-го виду мисливсько! фауни, грн.; S1 - авансований постшний та обiговий капiтал на прове-дення полювання в розрахунку на одну тварину i-го виду мисливсько! фауни, грн.; R - рiвень рентабельной! мисливсько-господарсько! дiяльностi, %; L1 -витрати на полювання обробку (переробку) та реалiзацiю продукци мислив-ства в розрахунку на одну тварину i-го виду, грн.; D - обов'язковi збори та вщ-рахування, грн.; K1p - коефщент попиту i-го виду мисливсько! фауни.
Коефщент попиту (K1p) визначено за формулою
Z1
Kp = (3)
Zmax
де: Z1opt - оптимальна вартiсть лщензи (вщстршочно! картки) за одну тварину i-го виду мисливсько! фауни, грн./тварину; Z max - максимальний норматив плати за спещальне використання ресурсiв мисливських тварин i-го виду без урахування коефщента попиту, грн./ тварину.
Методика для визначення нормативiв плати за спещальне використання мисливських упдь у виглядi
P = -1-1 fZ!max • N1 + ZU • N1 • • K1 • i00^-^
10001=1
max m1n 100 100
• S1 • V1, (4)
де: Р - норматив плати за спещальне використання мисливських упдь, грн./га. Z1max - максимальна щна вщстршочно! картки (лщензи) i-го виду мисливсько! фауни, грн./тварину; К1 - оптимальна чисельшсть мисливських тварин ьго виду на 1000 га мисливських упдь, тварин; Z1m1n - мтмальна цiна вщстршочно! картки (лщензи) ьго виду фауни, грн./ тварину; q1 - вiдсоток статевозрiлих самок ьтого виду в числi мисливських тварин %; К1 - можли-вий прирют мисливсько! фауни вiд одше! самки i-го виду, тварин; Ь1 - при-родний вiдпад приросту мисливсько! фауни ьго виду, %; Б1 - площа i-го мис-ливського угiддя, га; V1 - норма вщстршу мисливських тварин певного виду, %; п - кшьюсть видiв мисливсько! фауни.
Основними умовами дiевостi запропонованих методик е те, щоб нор-мативи плати за спецiальне використання мисливських упдь встановлювали-ся з урахуванням !х бонiтету, а за спецiальне використання мисливських тварин - з урахуванням !х економiчно! доступностi;
На основ! вивчення законодавства в галуз! мисливського господарства та зв!тно1' iнформацiï його д!яльност виявлено, що iснуюча система оподат-кування даного виду д!яльност потребуе також реформування. Плата за спещальне використання природних ресурЫв, в тому числ! за мисливськ упддя та ресурси мисливсько1' фауни, розглядаеться нами в системi щн, а не як один !з вид!в податкiв. Так, в Закош Украши "Про мисливське господарство та по-лювання" (ст. 26) [3] сказано, що "кошти вщ сплати збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення пе-рераховуються у розм!р! 50 вщсотюв до державного бюджету i 50 вщсотюв -до республжанського бюджету Автономно:' республiки Крим, бюджетв областей, мют Киева i Севастополя." Такий розподш кошт!в на наш погляд е не зовЫм в!рним i потребуе дещо шшого шдходу. Виходячи з цього, нами про-понуеться, плату за спещальне використання ресурЫв мисливських тварин перераховувати на спещальний рахунок мисливських шдприемств. Вона повинна включатися до валового доходу мисливських господарств. Такий шд-хщ надасть можливють мисливським тдприемствам будувати свою д!яль-шсть на принципах самоокупностi та самофшансування.
Також виявлено, що значних збитюв мисливським пiдприемстваx наносить браконьерство та неращональне використання мисливських упдь, а юнуючий меxанiзм боротьби з даним явищем е недосконалим.
Традицшно склалося так, що економiчнi санкци за нерацiональне використання природних ресурЫв, в тому числ! i ресурЫв мисливських тварин та мисливських упдь, вважаються правовим шструментом екопол!тики. Але в ос-танш роки сформувалася думка про те, що економ!чш санкцiï за шкоду нане-сену довюллю повинш розглядатися в якост економ!чного шструменту екопо-л!тики. Економ!чш санкцiï за еколопчну шкоду варто застосовувати при пору-шенш вимог еколопчних стандарт. Вони повинш враховувати повне вщшко-дування збитюв завданих внаслщок порушення певних вимог використання природних ресурЫв, а також бути шструментом економ!чного покарання.
Зрозумшим е той факт, що процес оргашзаци ведення мисливського господарства повинен стати складовою частиною новоï екологiчноï пол!тики нашоï держави. Виходячи з того, нами пропонуеться запровадження новоï мисл^сь^ пол!тики шд якою ми розум!емо цшеспрямоваш дiï держави що-до впровадження перспективних технологш, застосування нового економ!ч-ного мехашзму i сощального розвитку шдприемств мисливського господарства, як! скероваш на охорону, вщтворення та ращональне використання мисливських упдь i ресурЫв мисливськоï фауни.
Кр!м того, доцшьним е проведення екологiчноï сертифiкацiï продукцiï мисливського господарства, мисливства та мисливських упдь. Шд еколопч-ною сертифжащею маеться на уваз! економ!чний шструмент, який повинен використовуватися для ощнки вщповщносп мисливсько-господарськоï д!яль-ност окремих користувач!в та власниюв мисливських упдь вимогам еколопчних стандарт!в та принципам сталого розвитку.
Отже, з метою ефективного ведення мисливського господарства в Ук-ра1ш, необхщними е виконання таких умов:
• национальна еколопчна пол1тика стосовно розвитку мисливського господар-ства повинна будуватися згвдно концепцп сталого розвитку;
• спещальне використання лшових мисливських упдь та фауни повинно бути платним;
• сертифшащя мисливських упдь 1 продукци мисливського господарства повинна бути обов'язковою 1 контролюватися вщповщними органами державно!' влади.
Лiтература
1. Звггш статистичш даш Держкомлюгоспу Укра!ни.
2. Закон Укра!ни "Про мисливське господарство та полювання"// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2000р. № 18. - С. 274-289.
3. Синякевич И.М. Эколого-экономические основы стимулирования комплексного лесопользования (на примере Украинской ССР): Дис.... док. экон. наук: 08.00.21. - Львов, 1987. - 581 с.
УДК 630*903.003:630*284 Доц. В. С. Дудюк, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧН1 1НСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ РАЩОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ НЕДЕРЕВИННИХ РЕСУРС1В Л1СУ (НА ПРИКЛАД1 БЕРЕЗОВОГО СОКУ)
Розглядаються теоретичнi та практичнi проблеми формування eKOHOMÏ4HHx ÏHCTpyMeHTÏB рацiонального використання ресурав березового соку. Розроблено на-уково-методичш пiдходи щодо визначення платеж1в за спещальне використання, еко-логiчнy шкоду та економiчнi санкцп в процес використання ресyрсiв березового соку.
Ключов1 слова: економiчнi iнстрyменти, недеревиннi ресурси, березовий ак, платежу економiчнi санкцп.
Doc. V.S. Dudyuk - USUFWT
Economic instruments of non-timber forest resources rational use stimulation (case of birch sap resources)
The thesis examines theoretical and practical problems of the formation of economic instruments of birch sap resources rational use. This paper presents scientific-methodological approaches concerning the determination of payments for special usage, ecological damage and economic sanctions in the process of use of birch sap resources.
Keywords: economic instruments, payments, non-timber forest products, birch sap (juice), payments, economic sanctions.
Актуальною проблемою людства сьогодш е ведения люового господарства вщповщно до принцишв сталого розвитку, проголошених на конфе-ренцн ООН в Рю-де-Жанейро (1992). Важлива роль у забезпеченш сталого та збалансованого люокористування у "Порядку денному на ХХ1 столггтя" выводиться використанню недеревинних ресуршв люу [1]. Практика ведення ль сового господарства у багатьох крашах свггу шдтверджуе, що недеревинш ресурси е вагомим джерелом: доход1в люовласниюв, харчових продуклв, си-ровини для переробки тощо.
В Украш1 за останне десятир1ччя зменшилися об'еми загот1вл1 дереви-ни та шших люових ресурс1в, що призвело до значних втрат у люовому гос-подарствь Тому важливо розробити новий мехашзм люокористування, який
