CC BY
25
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 630*6 Доц. Ю.В. Муравйов1, канд. екон. наук — НЛТУ Украти
планування мисливсько-господарсько!
д1яльност1 як 1нструмент реал1защ1 еколог1чно1
та л1сово1 пол1тик
Обгрунтовано необхiднiсть планування мисливсько-господарсько'1 дiяльностi в межах реал1зацп еколоriчиоi та дюово!' полiтик. Звернуто увагу на специф1ку планово! роботи в мисливських господарствах.
Doc. Yu. V. Muravyov - NUFWT of Ukraine
Planning of hunting-economic activity as an instrument of realization
ecological and forest politician
Necessity led to of planning of hunting-economic activity within the limits of realization ecological and forest politician. The attention applies on the specific of the planned work in the hunting economies.
На перших етапах становления економжи в багатьох науковщв, еконо-м1ст1в склалася хибна думка про те, що процес планування е пережитком старо! командно! системи господарювання.
Таке тлумачення та розумшня процесу планування мали надзвичайно негативш наслщки для всього народногосподарського комплексу. Особливо це стало вщчутним у люовому i мисливському господарствь Вщсутшсть планування як шструменту реалiзацii еколопчно! i лiсовоi полiтики призвело до масових необгрунтованих вирубувань лiсiв; вщстрш ресурсiв мисливсько! фа-уни мав у переважнш бiльшостi хижацький характер.
З метою спростування думки про те, що процес планування е прита-манним тшьки для командно! економши, а не для ринкових вщносин наведе-мо кiлька прикладiв з практики ведення лiсового господарства за кордоном.
Так, у Фшлянди планування люогосподарського виробництва базуеться на матерiалах лiсовпорядкування та започатковане у 1920 р. У перюд з 1975 по 1982 рр. тут складалися щорiчнi плани вщгворення лiсiв. У 1985 р. розроблено програму вщгворення та використання люових ресуршв до 2000 р. [1].
Чинне законодавство 1тали зобов'язуе користувачiв, власникiв планува-ти вiдтворення та використання люових ресурсiв, мати план розвитку люового господарства. Такий план розвитку був прийнятий в 1талй у 1987 р. Характер-ним для цього плану е те, що в ньому люове господарство розглядаеться у Ясному взаемозв'язку з сшьським господарством, туризмом, сшьськими ремеслами [1].
Планування люогосподарського виробництва Швецii мае за основу централiзовано органiзоване лiсовпорядкування. В результат його здiйснення визначаються витрати i доходи вiд ведення лiсового господарства [1].
У Шмеччит добування копитних тварин плануеться з врахуванням якост мисливських трофеiв. При цьому шд господарською щiльнiстю розумь ють гранично допустиму чисельшсть тварин, при якш доходи вiд реалiзацii мисливсько!" продукцй дають змогу компенсувати втрати, як нанесенi люово-му i сшьському господарствам [2, ст. 89].
1 доц. кафедри економ1ки i менеджменту л1сових пвдприемств шституту еколопчно1 економ1ки
Науковий вкник, 2006, вип. 16.2
З наведених прикладiв можна зробити висновок про те, що процес пла-нування охорони, вiдтворення та використання лiсових ресурсiв е притаман-ним розвинутим крашам свiту з ринковими методами господарювання. Плану-вання використання природних ресуршв забезпечуе пiдвищення ефективност виробництва, робить його реальним i зрозумiлим для виконання. Планування надае змогу шдприемствам рiзних галузей збалансовувати свою дiяльнiсть, а також вирiшувати певнi завдання за рахунок власних внутршшх резервiв. Процес планування не можливий без знань екологiчних закошв розвитку кон-кретних природних ресурЫв. Планувати використання ресурсiв природи i не знати про його еколопчш наслiдки е злочином проти людства. Тут планування виступае як заЫб (iнструмент) реалiзацн еколопчно! полiтики.
Ресурси мисливських тварин i мисливських упдь посiдають особливе мiсце в складi лiсових ресурсiв як такi, що мають загальнодержавне, юторич-не, виховне, естетичне, еколопчне та економiчне значення. Мисливське гос-подарство е специфiчним видом людсько! дiяльностi, яке юнуе у тiснiй взаемодп з люовим i сiльськогосподарським виробництвами. Тому процес 1х охорони, вiдтворення та використання е основою еколопчно! полiтики щодо сталого розвитку мисливського господарства. Це е вагомими передумовами для оргашзацп планування ефективного використання ресурЫв мисливських фауни у взаемозв'язку з використанням шших компонентiв лiсових ресурсiв.
Виходячи з цього, мисливсько-господарську дiяльнiсть треба планувати, спираючись на знання закошв розвитку природи, юторда, нащональш тра-дицп, екстраполяцiю сприятливих момент1в роботи у майбутне. При цьому першочергове значення мае планування оптимально! чисельност мисливсь-ко! фауни та пропускно! спроможностi угiдь. Регулювання чисельност мисливських тварин мае здшснюватись на науковiй основi, що надае змогу попе-редити негативний вплив фауни на навколишне середовище, а також вести ефективну мисливсько-господарську дiяльнiсть. На думку М.А. Мойсеева, який вважае, що можливють регулювання складу i чисельност фауни можли-ве i необхiдне тiльки при знаннi та використаннi закономiрностей розвитку всього бюценозу, яким е лiс [3, ст. 59]. Отже, планування ведення мисливського господарства не можливе без знання еколопчних особливостей ресурЫв мисливських тварин.
Враховуючи те, що мисливське господарство мае юнувати на принципах самоокупност та самофшансування планування мисливсько-господарсь-ко! дiяльностi вимагае глибокого знання та застосування економiчних закошв та шструменпв еколопчно! i економiчноl полiтик. На нашу думку, планування мисливсько-господарського виробництва е сукупним еколого-економiчним процесом. Це пояснюеться тим, що поряд з плануванням чисельного та видового складу мисливських тварин повинш враховуватися доходи вщ реалiзацil продукцп мисливського господарства та мисливства.
Планування доходiв мисливсько-господарського виробництва не можливе без планування собiвартостi продукцп мисливського господарства та мисливства. Особливу увагу потрiбно придшити плануванню бiотехнiчних заходiв i екологiчних витрат. При передбаченнi екологiчних витрат потрiбно
1. Лiсове та садово-паркове господарство
39
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
враховувати шкоду, яку можуть нести мисливсью тварини сшьському та люо-вому господарствам.
Важливим моментом при плануваннi дiяльностi мисливських госпо-дарств е встановлення норм добування, яю визначаються у вщсотках до оптимально! чисельност тварин. Як показуе практичний досвщ, щiльнiсть мисливських тварин в мисливських упддях та норми добування варто встанов-лювати керуючись еколого-економiчними засадами.
З метою встановлення норм добування, яю вiдповiдали би своему еко-лого-економiчному змiсту, потрiбна достовiрна iнформацiя про фактичну чи-сельшсть мисливських тварин, ïx видовий склад, еколопчну та економiчну ситуацiю району розмщення мисливських угiдь. При цьому шд оптимальною чисельнiсть ресурсiв мисливсько! фауни розумiеться така ix чисельшсть, яка дае змогу отримувати максимальний еколого-економiчний ефект з одиницi плошд з врахуванням екологiчних i економiчних втрат, якi наносяться ресурсам люових мисливських тварин та упдь, люовому i сiльському господарствам [4, ст. 303].
При плануванш мисливсько-господарсько! дiяльностi необхiдно враховувати забезпечення оптимального кормового ращону мисливсько! фауни за рахунок проведення бютехшчних заходiв.
Продуктивнiсть мисливських угiдь е основою для планування добування тварин з врахуванням !х еколого-економiчних особливостей. Нормати-ви добування дають змогу видiляти ресурси мисливсько! фауни, яю не допус-тимi для добування з еколого-економiчноï точки зору. Еколопчно недопустимi ресурси мисливськоï фауни являе собою сукупшсть тварин певного вшу i ста-тi, яка забезпечуе вщновлення оптимальноï чисельностi популяцп, а також ту, яка виключена з господарського використання для здшснення наукових дос-лiджень [4, ст. 309]. До еколопчно недоступних для добування мисливських тварин також вщносять фауну державних заповщниюв, державних зоолопч-них заказниюв i зоологiчних пам'ятниюв, мисливськi тварини зелених зон, в яких полювання заборонене [4, ст. 310].
Отже, свгтовий досвiд застосування планування та практика виробни-чо-господарськоï дiяльностi дають пiдставу зробити таю висновки щодо планування як шструмента лiсовоï полiтики:
• планування вщтворення та використання лшових ресурс1в повинно здшсню-ватися на основ1 матер1ал1в люовпорядкування та з врахуванням вимог нащ-ональних принцитв i критерпв сталого розвитку лшового господарства;
• державна тдтримка л1Ыв всх форм власност1 повинна здшснюватися т1льки за наявност план1в люовпорядкування та перспективних платв оргатзацп лшового господарства;
• плани ввдтворення та використання лшових ресурЫв повинн1 передбачати 1х фшансове забезпечення [5].
Отже, при плануванш ведення мисливського господарства потрiбно враховувати цший ряд еколого-економiчних чинниюв та особливостей його ведення. Варто вщзначити, що проблема вдосконалення планування мисливсь-ко-господарською дiяльнiстю тiсно переплетена з питаннями реконструкцп всього народного господарства Украши. Особливу увагу необхщно придiлити
Науковий вк'иик, 2006, вип. 16.2
впровадженню нового еколого-економiчного механiзму охорони, вщтворення та використання ресурсiв мисливських тварин. Тшьки з проведенням принци-пово ново! державно:' еколопчно! полiтики на засадах платного користування за спещальне використання ресуршв мисливських тварин та упдь, мисливсь-ке господарство Украши стане високодохiдною ланкою нацiональноi економь ки. iнструментом реалiзацii екологiчноi полггаки.
Лiтературиа
1. Forestry policy in Europe. - FAO Forestry Department: 1988. - 283 p.
2. Малиновский А.В. Охотничье хозяйство европейских социалистических стран. - М.: Лесн. пром-сть, 1973. - С. 18-89.
3. Моисеев Н.А. Воспроизводство лесных ресурсов (вопросы экономики, планирования и организации). - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - С. 59.
4. Сииякевич И.М. Эколого-экономические основы стимулирования комплексного лесопользования (на примере Украинской ССР): Дис.... док. экон. наук: 08.00.21. - Львов, 1987. - 581 с.
5. Сииякевич 1.М. Люова пол1тика: Навч. пщручник. - Льв1в: 1ЗМН. - 2004. - 304 с.
УДК: 582.632.2:581.57 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
Бтоцертвський ДА У
внутр1шньовидова м1нлив1сть та адаптац1йна стратег1я (quercus robur l.) на приклад1 дубових насаджень дендропарку "олександр1я"
Розглянуто взаемозвязок внутр1шньовидово! м1нливосп та адаптивно! стратеги Quercus robur Ь.На основ1 л1тературного огляду та фактичного матер1алу з1браного в парку мОлексаидрiям НАН Украши, показано роль генотипово! мшливосп в популя-цшшй адаптацп дуба звичайного та мюце модифiкацiйиоi мшливосп в оитогеиетич-шй адаптацп. Обговорюються факти зниження адам^тно! здатносп дерев дуба в перестшному сташ. Висловлюеться припущення, що токсичшсть кореневих видшень дуба для власних проростюв е одним з адаптивних пристосувань, спрямованих на збереження виду.
Ключов1 слова: Quercus robur, адаптащя, м1нлив1сть, популящя, лю, парк, онтогенез, ф1тоценоз
Doc. S. V. Rogovsky - Bila Therkov state agrarian university
Intraspecific variability and adaptive strategy Quercus Robur L. on example of dendropark "Olexandria"
Interaction of intraspecific variability and adaptive strategy Quercus robur L. is considered. Role genotypic variability in population adaptation of oak and place of modification variability in ontogenetic adaptation was showed on base of literary review and real materials. Facts of decrease of adaptive ability of trees of oak in declining state have been considered. It is supposed, that toxicity of root secretions of oak for own seedlings are one of adaptive devices, which directed on preservation of species.
Keywords: ontogenetic, population adaptation, stress, modification and genotypic variations.
У останш роки збереження та вщтворення дубових лiсiв в Украш стало особливо актуальним. У зв'язку зi зростаючим попитом на деревину дуба, в тому чи^ для експортних поставок, ютотно зменшилася площа природних дiбров i судiбров, порушилась вжова структура дубових лiсiв, в якш участь
1. Лкове та садово-паркове господарство
41
