CC BY
16
0CH0Bi якiсного дослiдження взаемозв'язюв мiж природними та сощально-економiчними процесами. Отже, регюнальна технолого-соцiально-економiч-на система повинна функцюнувати, забезпечуючи при цьому реалiзацiю та вирiшення перспективних соцiально-економiчних завдань через впроваджен-ня iнновацiйних проеклв природоохоронного спрямування i бути орiентова-ною на гармонiзацiю екологiчних i економiчних iнтересiв суб'екпв господа-рювання i населення регiону.
Переваги еколого-економiчного управлiння такою системою поляга-тимуть у: забезпеченш iнформованостi органiв виконавчо! влади у регiонi щодо стану довкшля його територп; визначеннi джерел забруднення i плану-вання природоохоронно! шновацшно1 дiяльностi; впровадженнi екологiчного менеджменту шдприемств регiону, якi займаються шновацшною дiяльнiстю через зниження ризику еколопчно! вiдповiдальностi i зменшення витрат при-родних ресурсiв суб'ектом шновацшно1 дiяльностi.
Крiм того, такi пiдстави для застосування еколого-економiчного уп-равлiння шновацшною дiяльнiстю шдприемств регiону як залучення додат-кових iнвестицiй; забезпечення виходу суб'екпв шновацшно1 дiяльностi на новi ринки збуту; одержання бшьшо1 частки прибутку за рахунок збуту еко-лопчно! продукци; пропозицiя нових товарiв, на якi попит вже забезпечений i схвалення господарських дiй громадсьюстю, е досить вагомими для застосування такого напрямку у процес здшснення шновацшно1 дiяльностi будь-яким шдприемством.
Л1тература
1. Грин1в Л.С. Еколопчно збалансована економка: проблеми теори. - Л.: ЛНУ, 2001. - 215 с.
2. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.1., Мщенко В.С. та iH. Природно-ресурс-ний по-тенщал сталого розвитку Украши. - К.: Вища шк., 1999. - 333 с.
3. Сидорчук В. Л. Развитие экологического аудита в сфере природопользования и охраны окружающей среды: теория, методы и практика. - М.: НИА-Природа, РЭФИА, 2002. - 458 с.
УДК 630*6 Доц. Ю.В. Муравйов1, канд. екон. наук — НЛТУ Украти
ЕКОЛОГ1ЧНА СЕРТИФ1КАЦ1Я ПРОДУКЦ11 МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА МИСЛИВСТВА ЯК 1НСТРУМЕНТ ЕКОЛОГ1ЧНО1 I Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ
Обгрунтовано доцшьшсть проведення сертифшацп продукцп мисливського господарства та мисливства. Подано принципи та критерп проведення сертифшацп мисливських угiдь та ресурав мисливсько! фауни.
Doc. Yu.V. Muravyov - NUFWT of Ukraine
Ecological certification of products of hunting economy and hunt as an instrument ecological and forest policy
Expedience led to of conducting of certification of products of hunting economy and hunt. Principles are given and criteria of conducting of certification of hunting lands and resources of hunting fauna.
1 доц. кафедри економши i менеджменту л1сових пвдприемств шституту еколопчно1 економ1ки
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
1дея проведення екологiчноï сертифiкацiï лiсiв була пов'язана Ï3 сiльським господарством, в основному з виноградарством. У Франци з метою покращання якостi вина було запроваджено сертифiкацiю виноградниюв, що позитивно впли-нуло на якiснi показники виноробноï промисловостi краïни [1, с. 153].
Шд екологiчною сертифiкацiю лiсiв розумiють економiчний шстру-мент, який застосовують для встановлення та визначення ощнки i вщповщ-ностi дiяльностi шдприемств лiсового господарства та окремих люовласниюв вимогам екологiчних стандартiв, а також принципам концепци сталого роз-витку [1, ст. 154]. У багатьох крашах свiту лiсовласники, як провели серти-фiкацiю в своïх лiсах отримують сертифiкат, який шдтверджуе, що якiсна характеристика лiсiв е на надежному рiвнi, а ведення люового господарства вщ-повщае загальновизнаним мiжнародним вимогам. На сьогодшшнш час все бiльше стае прибiчникiв процесу сертифiкацiï лiсiв.
Вперше еколопчну сертифiкацiю лiсiв було проведено в 1989 р. Найбшьш вiдомими оргашзащями, якi зробили найбiльший внесок у сертифь кацiю лiсiв е: Люова управлiнська рада (FSC), М1жнародна оргашзащя iз стан-дартизацiï (ISO), Пан-европейська люова сертифiкацiя (PEFC) [1, ст. 154].
На нашу думку, сертифжацп мае шдлягати i продукцiя мисливського господарства (ресурси мисливських тварин, як за еколого-економiчними параметрами е доцшьними для спецiадьного використання), продукщя мислив-ства (мисливськi трофей м'ясо тощо) та мисливськi угiддя, яю е одним iз скдадникiв природних ресурЫв, зокрема, лiсових.
Пiд еколопчною сертифiкацiею продукцiï мисливського господарства, мисливства та мисливських упдь ми розумiемо економiчний iнструмент, який повинен використовуватися для ощнки вщповщност мисливсько-госпо-дарсько1' дiядьностi окремих користувачiв та власниюв мисливських угiдь вимогам еколопчних стандартiв та принципам сталого розвитку.
Подiбно до сертифiкацiï лiсiв мисливськ угiддя i ресурси лiсовоï мис-ливсько1' фауни за програмою FSC [1, ст. 156-160] повинна здшснюватися за такими принципами i критерiями:
1. Мисливський менеджмент мае опиратися на нащональш закони i угоди, що тдписаш окремими державами. Цей принцип вимагае дотримання таких критерив:
• у процес1 мисливського менеджменту не дозволяеться порушувати нащ-ональт та мюцев1 закони, а також адмшстративт вимоги (постанови, шструкцп тощо);
• власникам (користувачам) мисливських упдь потр1бно сплачувати вс види податшв, платеж1в та дотримуватися 1нших зобов'язань, що передбачет чин-ним законодавством;
• повинт виконуватися обов'язков1 м1жнародт угоди (CITES, ILO Convention, ITTA and Convention on Biological Diversity);
• необхвдно враховувати суперечност!, що мають м1сце м1ж принципами i кри-тер1ями FSC;
• мисливсью упддя повинт охоронятися вщ незаконного добування ресурсш фауни;
• менеджери мисливського господарства зобов'язат дотримуватися принцитв i критерив FSC.
2. Права на довготривале володiння та користування мисливськими упддями i ресурсами мисливських тварин повинт бути 4Ïtko визначеними i законодавчо затвердженими. Даний принцип включае таю критери:
• права на використання (володшня) мисливськими угвддями повинт вт!люва-тися в життя;
• громадськ оргатзацп повинт охороняти сво1 мисливськ волод1ння;
• необхвдно застосовувати прийнятт мехатзми для розв'язання суперечнос-тей, що пов'язан 1з претенз1ями щодо володшня i використання мисливських угвдь (вони повинт розглядатися в процесi сертифiкацiï).
3. Повинт бути затвердженими юридичт та звичаевi права мiсцевого населення на володшня, використання та управлiння ïx територiею i мисливськими угiддями i ресурсами мисливських тварин. Цей принцип включае таю критери:
• мюцеве населення мае здшснювати контроль за веденням мисливського господарства на своïx землях;
• мисливський менеджмент не повинен порушувати права мюцевого населення щодо володшня мисливськими угвддями i не призводити до зменшення обсягiв використання люових ресурсiв;
• менеджери мисливського господарства повинт охороняти об'екти, що мають особливу культурну, екологiчну iсторичну щнтсть для мiсцевого населення;
• праця мiсцевого населення в лiсi повинна оплачуватися (умови оплати пращ обумовлюються заздалегiдь - до початку робгг).
4. Мисливсько-господарське виробництво повинне шдтримувати та пiдвищувати добробут робiтникiв та мюцевих громад. Цей принцип опи-раеться на такi критерiï:
• громадянам, як проживають на територп сертифiкованиx мисливських угiдь (або поблизу ïx), здшснюеться максимальне сприяння щодо зайнятост!, нав-чання та надання послуг;
• у мисливсько-господарському виробницга необxiдно дотримуватися чинного законодавства, що стосуеться здоров'я i безпеки роб^нишв та ïx сiмей;
• права робггнишв щодо переговорiв iз роботодавцями повиннi бути законодавчо закршленими згiдно з Конвенциями 87 та 98 Мiжнародноï' органiзацiï пращ;
• необхвдно враховувати вплив мисливського менеджменту на сощальний роз-виток;
• необхвдно передбачати мехатзм розв'язання скарг у випадках, коли мисливський менеджмент зачшае юридичнi та звичаевi права щодо майна i життевого рiвня мiсцевого населення.
5. Мисливське господарство повинно заохочувати ефективне використання багатосторонтх функцш лiсу з метою забезпечення широкого рiзнома-тття економiчниx, екологiчниx та соцiальниx благ. Цей принцип передбачае застосування таких критерив:
• мисливський менеджмент повинен бути життездатним, заохочувати опти-мальне використання лшових ресурсiв i спрямованим на уникнення шкоди для шших компонентов л1сових ресурсiв;
• мисливський менеджмент повинен урiзноманiтнювати мiсцеву економiку i не бути вузькоспецiалiзованим;
• мисливський менеджмент спрямовуеться на посилення корисних функцш ль су та сталу заготовлю лiсовиx продуктiв.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
6. Мисливський менеджмент повинен забезпечувати збереження бь олопчного рiзноманiття i пов,язанi з ним цшносл (воднi ресурси, грунти, уш-кальнi та вразливi екосистеми i ландшафти) та пiдтримувати еколопчш фун-кци лiсу. Цей принцип передбачае дотримання таких критерив:
• у процес управлшня мисливським господарством необхщно враховувати його вплив на довкшля;
• необхвдно збер1гати типов1 зразки люових екосистем;
• х1м1чт речовини 1 пальне повинт знаходитися в специально обладнаних мюцях;
• не повинт використовуватися генетично змшет оргатзми;
• необхвдно 1з застереженням ставитися до практики запровадження екзотич-них вид1в тварин з метою уникнення негативних еколопчних наслвдюв.
7. Планування мисливського господарства повинно здшснюватися з врахуванням масштабiв його ведення, чггко визначених довготермiнових щ-лей i засобiв !х досягнення. З метою досягнення цього ми пропонуемо дотри-муватися таких критерив:
• план мисливського менеджменту повинен включати: цш менеджменту, опис мисливських угвдь 1 ресурс1в мисливсько! фауни, статус землекористування, форми власност!, сощально-економ1чт умови, щор1чт норми добування мисливських тварин, безпеку для довкшля, заходи збереження рвдшсних та зникаючих вид1в мисливських тварин, карти природоохоронних територш, опис метод1в добування мисливських тварин;
• план повинен враховувати результати мониторингу та змши, що ввдбувають-ся в довк1лл1, економ1чнш та сощальнш сферах; менеджери мисливського господарства повинт вм1ти планувати мисливсько-господарське виробниц-тво (мати належну освггу);
• менеджери мисливського господарства повинт шформувати громадсьшсть про плани ввдтворення 1 використання лшових мисливських угвдь 1 ресурс1в мисливсько! фауни.
8. Монiторинг здшснюеться з врахуванням масштабiв та штенсивносп мисливського господарства, стану угiдь, вплив ресуршв мисливських тварин на довкшля i розвиток. Цей принцип передбачае використання таких критерив:
• частота та штенсивтсть мониторингу повинт визначатися штенсивтстю ведення мисливського господарства 1 станом довкшля;
• в результат! мониторингу повинна нагромаджуватися шформащя про обсяги добування мисливських тварин, приргст мисливсько! фауни, масштаби ввднов-лення, стан лтс1в (флори 1 фауни), вплив мисливського господарства на довкшля;
• менеджери мисливського господарства повинт шформувати громадсьшсть про результати мониторингу та надавати необхвдну шформащю до оргатв сертифшацл.
9. Мисливськ угiддя, що мають важливе еколопчне, соцiальне та культурне значення, тдлягають збереженню. Цей принцип сталого ведення передбачае застосування таких критерив:
• мисливськ тварини не повинт змшювати природн екосистеми;
• ведення мисливського господарства повинно ввдповвдати нащональним стандартам (у випадках !х ввдсутност необхвдно керуватися еколопчними стандартами Б8С).
Сертифiкацiя буде ефективною, коли вдаутною стане пiдтримка з боку споживачiв дано! продукцi!. Пiдприемства, продукщя яких сертифiкована, ма-
тимуть iмiдж таких, якi завдають вщносно мшмально! шкоди навколишньому середовищу, що дасть змогу 1м мати бiльш стiйкi позици на ринку природних ресурЫв. Сертифiкацiя сприятиме змiцненню позицш комплексних лiсових шдприемств як на внутршньому, так i на зовшшньому ринках природних ре-cypciв. Поряд з тим, шдприемства, якi пройшли eкологiчнy cepтифiкацiю, пов-нicтю би вщповщали сво'й мюи, яка полягае в охоpонi, вiдтвоpeннi та ефек-тивному i pацiональномy викоpиcтаннi люових pecypciв. Укра'ш це дало б змогу певною мipою позбутися "слави" eкологiчно забруднено'' територп, яка склалася у европейських cпоживачiв внаcлiдок негативних еколопчних наслщ-кiв Чорнобильсько'' катастрофи та iнших eкологiчних катаклiзмiв.
Лггература
1. Синякевич 1.М. Еколопчна i люова полггика. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2001. - 202 с.
УДК 674.047 Проф. П.В. Бтей, д-р техн. наук - НЛТУ Украгни;
асист Н.П. Яворська - Львiвський державний тститут новтнЫ технологш та управлтня ím. В. Чорновола
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХН1КО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В РОБОТИ СУШИЛЬНИХ КАМЕР ДЛЯ
ПИЛОМАТЕР1АЛ1В
Описано методику визначення тeхнiко-eкономiчних показниюв роботи сушиль-них камер (техшчних, технолопчних, eкономiчних), наведено 1'х математичний опис.
Prof. P.V Bilej - NUFWT of Ukraine; assist. N.P. Yavorska - L'viv state institute of the newest technologies and management named after V. Chornovola
Methods of technical and economic indexes of drying chambers
for timber determination
Methods of technical and economic indexes of drying chambers (technical, technological, economic) have been described. Their mathematical description has been presented.
Вступ
Сушильш камери для пиломатepiалiв е складними техшчними i техно-лопчними об'ектами, яю споживають значну юльюсть теплово'' та електрич-но1' енерги. Яюсне проведення процесу сушшня повинно бути не тiльки енер-го-, але i ресурсоощадним, що по-своему впливае на eкономiчнi показники. Тeхнiко-eкономiчнi показники роботи сушильних камер можна умовно роздь лити на три, взаемопов'язаш мiж собою групи: техтчт, тeхнологiчнi та еко-номiчнi [1, 2].
Методика визначення показниюв
Тeхнiчнi показники роботи сушильних камер характеризують техшч-ний бiк сушильних камер: 1'х продуктившсть та коефщент корисно'' ди. У за-гальному видi piчнy пpодyктивнicть сушильних камер (для даного аналiзy ви-користано сушильш камери перюдично! ди) можна визначити за формулою
