CC BY
36
деревини на кореш, що вiдведена для головного користування; Сп - повна со-б1варт1сть л1сопродукци (Zn) (за винятком коренево! плати за спещальне вико-ристання деревини), а також транспорты витрати, пов,язанi з доставкою ль сопродукци в пункт реашзаци; К - основний i обiговий капiтал, необхiдний на заготiвлю люопродукци в лiсi та li транспортування у пункт реашзаци; р -банкiвський вiдсоток.
3. У тих випадках, коли на лiсовi дшянки, що вiдведенi для головного користування, немае покупцiв, вони повиннi зшматися з продажу до того часу, поки ситуащя на ринку не змшиться на краще.
Висновки
1. Цшова полiтика е ефективним шструментом, за допомогою якого можна домогтися штатного поступу в напрямку до сталого управлiння лiсами.
2. Цшова пол1тика повинна сприяти розвитку риншв продукци лiсового госпо-дарства. Удосконалення цiновоi полiтики в лшовому господарствi Укра!'ни доцiльно здiйснювати разом з творенням нацiональноi лiсовоi пол1тики, спрямовано!' на стимулювання сталого розвитку лшового господарства [3].
3. Удосконалення цшово!' полiтики у сферi лшового господарства варто розви-вати в рамках концепци про граничнi цши.
Л1тература
1. Синякевич I. Економша лiсокористування: Пiдручник. - Львiв: 1ЗМН, УкрДЛТУ, 2000. - 402 с.
2. Синякевич I. Еколопчна i лiсова полiтика: Зб. наук. праць. - Львiв: ЗУКЦ. - 2004, вип. 2. - 143 с.
3. Синякевич I. Люова полггика. - Львiв: ЗУКЦ, 2005. - 224 с.
4. Коваль Я.В., Мишенин Е.В., Царенко А.М. и др. Воспроизводство лесных ресурсов: эколого-экономические проблемы. - К.: СОПС Украины НАН Украины, 2002. - 315 с.
5. Мишенин Е.В. Формирование арендных отношений в лесном хозяйстве на экологической основе// Вюник Украшсько! академи банювсько! справи. - Львiв: УкрАБС. - 1997, № 2. - С. 115-119.
6. Тупыця Ю.Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов. - Львов: Вища шк., 1976. - 216 с.
7. Кременецька С. У Кмеччиш довiряють люничим i директорам тдприемств// Люо-вий i мисливський журнал, 2005, № 5-6. - С. 16-18.
8. Польовський А.М. Економiчнi, сощальш та еколопчш аспекти визначення рiвня ко-реневих платеж1в в Укршш// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Менеджмент природних ресурсiв, еко-лопчна i люова полггика. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.2. - С. 115-123.
9. Земельний кодекс Укра'ни. Затверджений Верховною Радою Укра'ни вщ 21.06.2001 р// Ввдомосп Верховно! Ради Укра'ни, 2002, № 2, 3. - С. 27.
УДК 630*6 Ст. викл. Ю.В. Муравйов, канд. екон. наук - НЛТУ Украти МЕНЕДЖМЕНТ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто поняття менеджменту у системi ведення мисливського господарства та його сощально-етичш аспекти. Подаються функцп менеджменту та !х значен-ня у процес охорони, вiдтворення та рацiонального використання ресурав мис-ливських угщь та фауни.
Ключов1 слова: менеджмент, мисливське господарство, планування, оргашза-щя взаемодп, мотивацiя, контроль.
2. Лiсова полггика у контекстi еколопзаци економiки
151
Нaцiонaльний лкотехшчний унiверситет Укрэдни
Senior teacher Yu. V. Muravjov - NUFWT of Ukraine Management in the hunting economy
The notion of management in the system of conduct hunting economy and its social-ethics aspects are considered in article. Functions of management and their value in the process of guard, recreation and rational use of resources of hunting lands and fauna are given.
Keywords: management, hunting economy, planning, organization of co-operation, motivation, control.
У сучaсних умовaх реформувaння економжи ташо!' держaви ютотно змшюються вимоги до шдготовки тa квaлiфiкaцiйного рiвня прaцiвникiв сфе-ри упрaвлiння (менеджерiв) у вЫх сферaх нaцiонaльноï економiки. Вони, у першу чергу, стосуються тих виробництв, в яких предметом ирг-Щ e природш ресурси. Цю проблему у OTani розглянемо нa приклaдi мисливського госпо-дaрствa, менеджмент якого пов'язaний з бaгaточисельними екологiчними ри-зикaми.
Прaцiвники мисливського господaрствa повинш оволодiти системними знaннями з рiзних дисциплiн, якi у комплексi будуть достaтнiми для оргaнiзa-цй' ефективного менеджменту m принципaх стaлого природокористувaння.
Досвiд ведення мисливського господaрствa по^зуе, що сучaснi вимоги мисливщв до продукци мисливського господaрствa тa сaмого процесу по-лювaння рiзко вiдрiзняeться вiд тих, якi iснувaли кiлькa десяткiв рокiв тому. Нaсaмперед, зростaють вимоги до якостi сервюу обслуговувaння як пiд чaс, тaк i пiсля полювaння. Через це зростae знaчення менеджменту, який охоп-люе: спосiб (мaнеру) спiлкувaння з людьми; влaду тa мистецтво керiвництвa; вмiння тa aдмiнiстрaтивнi нaвики оргaнiзовувaти ефективну роботу aпaрaту; оргaни упрaвлiння, aдмiнiстрaтивнi одиницi, служби тa шдроздши тощо [1].
Тaке тлумaчення менеджменту повною мiрою стосуеться до вЫх гaлу-зей нaцiонaльноï економiки, в яких предметом пр^д е неживi об'екти. У про-цесi природокористувaння, a особливо в мисливському господaрствi, потрiб-но врaховувaти особливостi його ведення. У першу чергу, це те, що ресурси мисливських упдь тa твaрин мaють зaгaльнодержaвне, юторичне тa виховне знaчення. По-друге, продукщя мисливського господaрствa тa мисливствa у сучaсних умовaх не мae першочергового знaчення для фiзичного iснувaння людини. Поряд з тим, кшьюсть мисливщв, як бaжaють нa нaлежному рiвнi провести процес полювaння aж шяк не зменшуеться. Тут виникae конфлжт, коли у процесi полювaння зaвдaeться певнa шкодa довкiллю, a мисливщ все ж тaки бaжaють полювaти.
Розглядaючи це питaння, неможливо обминути соцiaльно-етичнi a^ пекти менеджменту мисливського господaрствa. Здiйснюючи безпосередню виробничо-господaрську дiяльнiсть, перед менеджерaми постaють проблеми соцiaльноï тa морaльноï вiдповiдaльностi. Особливо це стосуеться ведення мисливського господaрствa.
Мисливсько-господaрське пiдприeмство використовуе у свош дiяль-ностi мaтерiaльнi, фiнaнсовi, трудовi тa природнi ресурси, несучи перед сус-пiльством вiдповiдaльнiсть. Соцiaльнa тa морaльнa вiдповiдaльнiсть дae тaкi перевaги: зaбезпечуe довгостроковi перспективи розвитку мисливського гос-
152
Екологiзaцiя економпки як ÏHCTpyMeHT стaлого розвитку в yMOBax конкурентного середовищa
подарства; змшюе потреби суспiльства; допомагае розв'язувати сощальш проблеми; формуе норми моралi сучасного мисливця; створюе доброзичливi стосунки у процес роботи тощо [1].
Сучасний менеджмент пропонуе деяю заходи для забезпечення етич-но1 поведшки у процесi ведення мисливського господарства, зокрема, таю як: забезпечення етичних норм, яю вщображають систему загальних цiнностей, суспiльних уподобань та правил етики пращвниюв мисливського господарства; реклама турботи про навколишне середовище; органiзацiя комiтетiв з етики та морального ставлення до ресурЫв мисливських упдь та фауни; про-ведення сощальних ревiзiй, призначених для ощнювання впливiв соцiальних чинникiв на оргашзащю; органiзацiя навчання етично1 поведiнки мисливщв у комплекс з передовими досягненнями науки стосовно охорони, вщтворення та використання природних ресурЫв та ш. [1].
Розглядаючи менеджмент, неможливо уникнути значення його фун-кцiй, яю виникли внаслiдок подiлу та спещалiзащï працi. Однiею iз важливих функцш менеджменту е планування. На перших етапах переходу економши Украïни до нових методiв господарювання склалася хибна думка про те, що процес планування е пережитком староï командноï системи. Таке розумшня процесу планування у першi роки незалежностi Украши мало надзвичайно негативнi наслiдки для мисливського господарства. Майже повна вщсутшсть цiеï функцiï менеджменту призвела до нормативно необгрунтованих вирубу-вань лiсiв, а вiдстрiл ресурсiв мисливсько1' фауни мав здебшьшого хижацький характер [2].
Для шдтвердження думки про необхщшсть проведення процесу планування наведемо приклади iз свiтовоï практики. Так, у Фшлянди у 1985 р. було розроблено програму вщтворення i використання лiсових ресурсiв. Чинне за-конодавство Iталiï зобов'язуе користувачiв (власниюв) планувати вiдтворення i використання люових ресурсiв, мати план розвитку люового господарства. Планування лiсогосподарського виробництва Швеци мае за основу централь зовано оргашзоване лiсовпорядкування [3]. У Шмеччиш добування копитних мисливських тварин плануеться з врахуванням якост мисливських тварин [4].
Особливост ресурсiв мисливських упдь та фауни, про яю згадувалося вище, е вагомими передумовами для планування мисливсько-господарсько1' дь яльность При плануваннi ведення мисливського господарства потрiбно врахо-вувати цiлий ряд еколого-економiчних чинникiв. Насамперед, це стосуеться того, що ведення мисливського господарства знаходиться у тюнш взаемоди з люовим та сiльським господарствами. Важливе значення мае планування оптимально:' чисельност ресурсiв мисливських тварин та емност мисливських угiдь. Планування мисливсько-господарського виробництва е сукупним еколо-го-економiчним явищем. Це пояснюеться тим, що поряд з плануванням еколо-пчних показникiв, плануванню пiдлягають витрати та доходи.
Не менш важливою е функщя органiзацiï взаемоди. Ця функщя щлко-вито пов'язана з веденням мисливського господарства. Вона стосуеться не тшьки оргашзацп органiв управлiння, а й оргашзаци процесу ведення мисливського господарства. Важливе значення при цьому мае оргашзащя робгг з
2. Лкова полiтика у контекст! еколотаци економiки
153
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
мисливського упорядкування робгг. Провiдним шдприемством, яке проводить упорядкування мисливських угщь, е Украшське державне проектне ль совпорядне об'еднання "Укрдержлюпроект". На керiвника виробничо1' струк-тури, органiзованоï для упорядкування мисливських упдь, покладаються такi завдання: загальне керiвництво польовими i камеральними роботами; оргаш-зацiя первинних виробничих структур, розподш мiж ними об'еклв робiт з поставкою вiдповiдних завдань; узгодження робгг i3 замовниками щодо типо-логiï та бонiтування мисливських, методiв та термiнiв облiку чисельност мисливськоï фауни; проведення колективного тренування та, якщо е потреба, тренувань, що стосуються облiку чисельностi мисливсько1' фауни; збiр шфор-мацiï для виявлення впливу окремих чинниюв на кожен вид мисливсько1' фауни; постшний контроль за ходом проведення вшх видiв робiт [5].
Третьою функцiею менеджменту е функцiя мотиваци. Мотивацiя - це вид управлшсько1" дiяльностi, який забезпечуе процес спонукування себе та ш-ших пращвниюв до дiяльностi, що спрямована на досягнення особистих цiлей або цшей органiзацiï [1]. Базою формування мотиваци е потреби i винагороди.
Щодо мисливсько-господарсько1' дiяльностi, то мотивацiя мае вкрай важливе значення. Пiд цим термшом ми будемо розумiти таку управлшську дiяльнiсть, яка стимулюе охорону, вщтворення та рацiональне використання ресурЫв мисливських угiдь та фауни. Такий процес неможливий без узгодже-ного i дiевого правового, нормативного та еколого-економiчного механiзму з боку держави. Стосовно еколого-економiчних важелiв мотивацiï охорони, вщтворення та рацiонального використання ресурЫв мисливських угiдь та фауни, то такий мехашзм ми запропонували на основi платежiв за спецiальне використання [2].
Контроль - це вид управлшсько1" дiяльностi, за допомогою якого ке-рiвництво органiзацiï визначае, наскшьки правильнi його управлiнськi ршен-ня [1]. Стосовно контролю за веденням мисливського господарства, то тут здшснюеться авторський нагляд. Вш проводиться через п'ять роюв шсля упорядкування мисливських упдь, але не менше двох разiв за ревiзiйний перюд i охоплюе таке: визначення повноти використання шструктивних матерiалiв, що стосуються мисливського упорядкування; вщповщтсть виконання корис-тувачами обсягiв робiт, запланованих мисливським упорядкуванням; вщпо-вiднiсть експлуатацiйних заходiв, правильнiсть проведення полювань, офор-млення в натурi експлуатацiйних i вщтворювальних дiлянок; контрольний облiк чисельностi диких мисливських тварин на плошд не менше 25 % тери-тори мисливських угiдь користувача; порiвняння проектно1' i iстотноï чисель-ностi основних видiв мисливських тварин; аналiз використання кормiв [5].
У разi виявлення систематичного невиконання користувачем мисливських упдь обов'язюв щодо охорони, ращонального використання та вщ-творення мисливських упдь, обумовлених у проект розвитку мисливського господарства чи договорi мiж користувачем мисливських угiдь та власником (користувачем) земельних дшянок або мюцевим органом спецiально уповно-важеного центрального органу виконавчо1' влади у галузi мисливського господарства та полювання, органи, як розглядають звгг про нагляд, скеровують
154
Еколопзащя економпки як ÏHCTpyMeHT сталого розвитку в умовах конкурентного середовища
до вiдповiдноï Ради подання про позбавлення користувача мисливських упдь права користування мисливськими упддями [5].
Також здшснюеться ще i егерський контроль, головна мета якого по-лягае у правильност проведення процесу полювання, а також у боротьбi з браконьерством. Отже, ведення мисливського господарства потребуе сучас-них пiдходiв. Таю шдходи повиннi будуватися на еколого-економiчних засадах та сучасному менеджмент^
Лiтература
1. Кузьм1н O.G. Сучасний менеджмент. - Льв1в: Центр Свропи, 1995. - 176 с.
2. Муравйов Ю.В. Нормативи плати за спещальне використання люових мисливських упдь та фауни як шструмент реатзацл еколопчно1 пол1тики: Дис.... канд. екон. наук: 08.08.01. - Льв1в: Аф1ша, 2001. - 174 с.
3. Forestry policy in Europe. FAO Forestry Department: 1988. - 283 p.
4. Малиновский А.В. Охотничье хозяйство европейских социалистических стран. - М. : Лесн. пром-сть, 1973. - С. 18-89.
5. 1нструкщя з упорядкування мисливських упдь Украши. - К.: Держком. люового господарства Украши, 2000. - 85 с._
УДК 630*б8:347.77(4 77) Астрант О.Ю. Галкт - НЛТУ Укршни
СИСТЕМА ПРАВ ВЛАСНОСТ НА ЛГСОВ! РЕСУРСИ УКРАШИ:
КРИТИЧНИЙ АНАЛВ
Висвгглено aспекти дшчо"1 системи прaв влaсностi в люовому господaрствi Ук-ршни, яю перешкоджaють здiйсненню ефективного упрaвлiння лiсокористувaнням в умовaх переходу до ринково1 економiки. Висвiтлено принциповi вiдмiнностi щв1 системи в Зaхiдно- i Центрaльноeвропейських кротах порiвняно з Укршною. Зaпро-поновaно кроки, якi необхiдно здшснити, щоб реформувaти нинi дiючу економiчну модель ведення лiсового господaрствa.
Ключовi словл: лiсове господaрство, лiсовa пол^ита, реформи, прaво влaсностi
Doctorate O. Y. Halkin - NUFWT of Ukraine Property rights system on forest resources of Ukraine: critical analysis
In the paper it has been shown different aspects of existing property rights system in the forestry sector of Ukraine, which hamper to run effective forest management based on market economy principles. The principle differences of such kind system in Ukraine and Westtern and Central European countries have been highlighted. The steps towards reforming existed model of forest management proposed.
Keywords: forest sector, forest policy, reforms, property rights
Урегульовaнiсть мaйнових вщносин m лiсовi ресурси e вихщним пунктом для розвитку люового господaрствa. Cучaснa системa прaв влaсностi нa лiсовi ресурси, що дie в Укрaïнi, e недосконaлою i сто1ть нa перешкодi ефек-тивному лiсокористувaнню.
Cистемa прaв влaсностi нa лiсовi ресурси - це вготачеш сукупнiсть прaв влaсникa лiсу нa землi лiсового фонду i лiсовi ресурси [4, 7, 10, 11]. Рiз-номaнiтнi види i форми влaсностi стaновлять систему прaв влaсностi нa люо-вi ресурси, яку розбудовують оргaни влaди в межaх сво1х прaв.
Через те, що iнформaцiя про привaтну влaснiсть взaгaлi, a про ^ma^ ну влaснiсть нa лiсовi ресурси - тим бшьше, булa нaдмiрно iдеологiзовaнa, в
2. Лicовa полiтикa у контeкcтi eкологiзaщï eкономiки
155
