CC BY
62
УДК 339.972:502.3(477) Оксана МиколаТвна Гаркушенко,
канд. екон. наук 1нститут економ1ки промисдовосп НАН Украши, Кт'в
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ У КРА1НАХ BRICS ТА САЕС: ЗАГРОЗИ I МОЖЛИВОСТ1 ДЛЯ УКРА1НИ
Угода про асощащю мiж Укра'ною, з одше'' сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським спiвтовариством з атомно'' енергп та 'х державами-членами - з шшо'' (ст. 290, 292 гл. 13 розд. IV та гл. 6 розд. V [31] зобов'язують Укра''-ну здшснити заходи щодо наближення стану довкiлля та вимог щодо пщтримки його якостi до европейських стандартiв. Проте в цьому випадку потрiбно брати до уваги три важливих нюанси.
По-перше, аш Укра'на, анi будь-яка iнша кра'на свiту не мають власно'', iзо-льовано'' вiд iнших, екосистеми. Тому навпъ за умови дотримання високих еко-логiчних норм та стандарт транскор-донна мiграцiя забруднення з територи сусiднiх кра'н з менш жорсткими тдхо-дами до еколопчного регулювання еко-номiки негативно позначиться на якост довкiлля в «еколопчно свщомш» кра'ш.
По-друге, на вщмшу вiд бiльшостi краш-члешв СС, де еколопчне регулювання економiки здшснюеться з 1967 р., цей вид регулювання в Укра'ш не мае тако'' довго'' ютори та все ще зазнае впли-ву радянсько'' спадщини, коли вартiсть повiтря, води та шших невичерпних при-родних ресурав дещо недооцiнювалася. Тому досвщ екологiчного регулювання економiки у кра'нах пострадянського простору з таким самим минулим у час-тинi ставлення до довкшля е актуальним та корисним для Украши, оскiльки може дати уявлення про шляхи полшшення стану довкшля. З огляду на нестабшь-нють складу СНД в останнi 10 роюв, та-кий аналiз доцшьно виконати на прикладi
краш вщносно нового м1жнародного утворення - Свразшського економ1чного союзу (еАЕС).
По-трете, на вщмшу вщ бшьшосп краш €С Украша надежить до краш i3 р1внем доходiв нижче середнього [1]. У той же час досдщження Дж. Гроссмана та Е. Крюгера свщчать про те, що збшь-шення уваги до екодогiчного регулювання економши та стану довкшля е прямим насдщком зростання рiвня добробуту в крашах, коли все бшьша частка наседен-ня готова платити за мождивють жити у чиспшому навколишньому природному середовищi (НПС) [3]. Зважаючи на це та рiвень доходiв в Украшу доцшьно про-анадiзувати, як здiйснюеться еколопчне регулювання економжи в менш забезпе-чених, нiж GC, крашах, у яких проте вщ-буваеться деяке економiчне пожвавлення, наприклад, у крашах BRICS та САЕС.
Проблематика еколопчного регулювання економши залишаеться недоста-тньо висвiтденою в Укра'1ш з позици впливу можливого забруднення природ-них ресурсiв у нш сусiднiми крашами внасдiдок рiзних пiдходiв урядiв цих кра-Ш до охорони довкшля.
Нар^ 6iдьшiсть вггчизняних авто-рiв, що здiйснюють досдщження з ще'1' тематики, зосереджуеться на питаннях, пов'язаних з евроштегращею та набли-женням вiтчизняних норм i стандартiв у сферi охорони довкшля до европейських. Зокрема, роботи О.О. Векдич [7; 8] при-свячеш питанням наближення вгтчизня-но'1' еколопчно'1' подiтики до стандартiв СС, для чого автор рекомендуе суттево
© О.М. Гаркушенко, 2016
вдосконалити практичну реалiзацiю принцитв еколопчно'1 политики та поси-лити роль еколопчних податкiв у подат-ковiй системi Украши як за рахунок тд-вищення 1'х ставок, так i за рахунок на-ближення 1'х структури до европейсько'! Проте в зазначених роботах не надасться конкретних кшькюних рекомендацiй що-до зроблених пропозицш, окрiм пропо-зици щодо змiни структури екологiчних податкiв вщповщно до европейсько'!
Що стосуеться питань попереджен-ня забруднення, яке виходить за межi од-ше'1 краши, та/або боротьби з iснуючими еколопчними проблемами глобального характеру, то слщ зазначити таке.
Як украшськими, так i зарубiжними науковцями усвiдомлюеться той факт, що деяю види забруднення природних ресу-рсiв та еколопчних проблем (якщо не всi) з часом виходять за межi одше'1 краши та можуть поширюватися не лише на сусщ-нi краши, але мати глобальш наслiдки [10]. Прикладом таких явищ е кислотш дощi, глобальне потеплiння, радiацiйне забруднення вщ масштабних аварiй на атомних електростанщях тощо.
Проте украшсью автори та автори з краш колишнього СРСР звужують еколо-гiчнi проблеми вщ глобального рiвня до трансграничного, тобто безпосередньо до тих еколопчних проблем, яю виникають або можуть виникнути на кордонах суа-дшх краш та пов'язанi переважно з одним видом природних ресурав.
Так, наприклад, у робот Л.М. Ко-ритного [ 16] дослщжуються основнi типи конфлiктних ситуацш, що виникають у випадку користування спшьними для де-кiлькох краш водними ресурсами ^ж-народнi басейни). У цш роботi розгляну-то причини цих конфлжпв, 1'х економiч-нi, соцiальнi та екологiчнi наслщки. Автор розглядае i основш способи виршен-ня зазначених конфлжпв (вiйськовi ди або дипломатичнi переговори з укладан-ням угод щодо режимiв користування
мiжнародними басейнами) на прикладi кра'н Азй (у тому чист азшсько'' частини Роси, Китаю, Казахстану, 1нди). Проте фактично в цш статтi окреслено проблеми регюну без будь-яких конкретних пропозицш щодо можливостей ix вир> шення або пом'якшення (наприклад, за рахунок здшснення екологiчного регу-лювання в межах кра'н-учасниць конф-лiктiв).
Удосконаленню економжо-матема-тичного апарату прогнозування рiвня забруднення довкiлля, особливо трансграничного, присвячено роботу [38]. Зазна-чена робота мае бшьшою мiрою теорети-чний, нiж практичний характер. Окремi практичнi рекомендаци (наприклад, роз-робити за допомогою запропоновано'' моделi та пiдтримати на рiвнi Мюько'' думи Стратегiю соцiально-економiчного розвитку регюну до 2020 р.) запропоно-ваш виключно для Волгоградсько'' область
Деякою мiрою вплив екологiчного регулювання економiки в однiй кра'1'ш на еколопчний стан в iншиx кра'нах вщо-бражено в роботi [5]. Зокрема, автори аналiзують, якi юнували пiдxоди до еко-логiчного регулювання водокористуван-ням та водовiдведенням на сxодi Укра'ни (станом на 2008 р.) i як це позначаеться на якост водних ресурсiв, що мають мiж-народне значення. Проте цей аналiз був виконаний лише для украшсько'' сторони, вплив особливостей еколопчного регулювання водних ресурав кра'ш-сусвдв (серед яких е як краши колишнього СРСР, так i €С) на транскордонне забруднення не аналiзувався. Запропонованi авторами статп пропозици з удоскона-лення еколопчного регулювання водних ресурав, що мають мiжнародний характер, обмежуються рамками чинних мiж-народних правових угод, деяю з яких ра-тифжоваш понад 30 рокiв тому. I хоча, як свщчить аналiз О.А. Найчук [21], щ угоди дос не втратили свое'' актуальности,
наразi вщбулося оновлення природоохо-ронного законодавства та мiжнародних угод, що потребуе нових дослщжень та врахування.
У статл [34] авторами запропоно-вано методику розрахунку еколопчного та економiчного збитку, що завдаеться Придншровському регiону Украши, Мо-лдовi та кра'нам €С трансграничним за-брудненням повiтря. Проте як шструмент боротьби з цим забрудненням автори пропонують лише гармошзащю приро-доохоронного законодавства Украши з законодавством краш СС, СНД та поси-лення монiторингу викидiв у повпря за-бруднюючих речовин.
На необхiдностi посилення мониторингу стану природних ресурав у прико-рдонних регiонах та тюшшш спiвпрацi в управлiннi цими ресурсами наголошують Р.П. Параняк та Н.В. Войтович. На думку цих авторiв, зазначеш заходи, а також удосконалення вгтчизняних нормативно-правових документв щодо охорони до-вкiлля та сталого розвитку з орiентацiею на вимоги СС е шляхом до виршення проблем трансграничного забруднення в Укра'ш та сусiднiх кра'нах [27].
Аналiзу можливих джерел виник-нення надзвичайних ситуацiй, негативнi наслщки яких можуть поширитися на екосистеми шших краш, присвячено статтю В.О. Костенка [17]. Для попере-дження таких ситуацш та боротьби з 'х наслiдками автор рекомендуе створити на мiжнародному рiвнi комплекс оргаш-зацiйних процедур та систему мониторингу потенцiйно небезпечних об'ектiв та стану природних ресурав на кордош держав. Незважаючи на доцiльнiсть таких рекомендацш, слiд зауважити, що, по-перше, автор концентруеться голов-ним чином на взаемоди в частиш еколо-гiчного регулювання лише з кра'нами СС, у той час як Укра'на межуе не лише з ними; по-друге, не аргументуеться, на яких тдставах, за рахунок чого мае вщ-
буватися таке регулювання; по-трете, автор не аналiзуе наявш в сумiжних кра'нах пiдходи до екологiчного регулювання економжи, якi можуть позначитися на масштабах заходiв щодо боротьби з над-звичайними ситуацiями транскордонного характеру.
У робот Г.О. Обиход [25] розгля-нуто сутнють трансграничного забруд-нення, його причини, наслiдки для екоси-стем сусiднiх держав, а також можливi пiдходи до регулювання цього типу за-бруднення. Автор надае перевагу правовому регулюванню трансграничного за-бруднення в рамках мiжнародних угод та всередиш мiждержавних утворень (як от СС) та шляхом прийняття кра'нами доб-ровiльних угод зi скорочення рiвня за-бруднення довкiлля. Також наголошуеть-ся на важливостi врахування вщмшнос-тей у рiвнях природоохоронних витрат i подорожчання продукцii внаслiдок, на-приклад, екологiчного оподаткування, що може несприятливо позначитися на еко-номшах кра'н-учасниць мiжнародних угод. Тому для полшшення стану довкiл-ля без завдання негативного впливу на розвиток економж кра'н, Г.О. Обиход пропонуе здшснювати унiфiкацiю еколо-гiчних вимог та норм, що використову-ються в межах одного штеграцшного об'еднання або кра'н-учасниць угоди про запобiгання транскордонному забруд-ненню. Тобто всi рекомендоваш заходи стосуються в основному правового поля та орiентованi на вимоги СС.
Питання впливу забруднення з ш-ших краш на стан довкшля в Укра'ш та навпаки аналiзуеться також i в низщ на-цiональних доповiдей про стан техноген-но' та природно' небезпеки Украши, яю щорiчно готуються Мшютерством надзвичайних ситуацiй Укра'ни. Проте в них переважно лише перераховуються об'екти, функщонування та/або юнуван-ня яких вже негативно позначилося на станi довкiлля Укра'ни, або яю станов-
лять потенцшну загрозу для нього. У цих документах зазначено види таких загроз та наголошусться на необхщносп укла-дання нових угод щодо контролю за тра-нсграничним забрудненням та посилення мiжнародного контролю за виконанням чинних угод [12, с. 185-190; 13, с. 115120]. Тобто в цих документах йдеться лише про правове регулювання транскордонного забруднення.
Аналiз зазначених публшацш дозволяв зробити таю висновки щодо змю-ту цих наукових праць i докуменпв.
1. У зазначених публшащях забруд-нення, що поширюсться за межi одшв1 краши, обмежують лише випадками, коли джерела забруднення розташоваш в безпосереднiй близькосп до кордону та/або з водними ресурсами (або повгг-рям) переносяться з одшв1 краши до ш-шо1. Проблема в ширшому сена, коли джерело забруднення розташоване далеко вщ кордонiв, але впливае на iншi кра1-ни, не аналiзуеться.
2. Основним способом регулюван-ня зазначених у п.1 проблем зазвичай вважаеться дотримання чинних мiжна-родних угод щодо запоб^ання трансграничному забрудненню та боротьби з його наслщками.
3. Украшсью автори при досш-дженнi проблем трансграничного забру-днення концентруються головним чином на напрямi «Украша-СС», хоча Украша межуе i з крашами, що не входять до цього об'еднання. Акцент у цьому випа-дку також робиться на дотриманш мiж-народних угод щодо трансграничного забруднення та гармошзацп вiтчизняних природоохоронних норм i стандарпв з европейськими.
4. Дослщження авторiв краш САЕС стосуються теоретичних пiдходiв до оцi-нки трансграничного забруднення та/або правових аспекпв регулювання транс-
граничного забруднення (головним чином - водних ресурав) iз Казахстаном та Китаем.
5. Вплив особливостей здшснення еколопчного регулювання економiки в межах одшв1 краши (особливо краш САЕС) на сусщш краши в зазначених вище роботах не дослiджувався.
Метою статл е аналiз особливостей здшснення еколопчного регулювання економши у крашах САЕС (як таких, що мають спiльне з Украшою радянське ми-нуле, емерджентну економжу та в деяких випадках - спшьш кордони) та BRIC S (як таких, рiвень доходiв на душу населення в яких у бшьшосп випадкiв наближений до украшського) для виявлення можли-вого впливу такого регулювання на стан довкiлля в Укра1ш та визначення позити-вних рис, якi можуть бути корисними для полшшення еколопчного й економiчного стану в Украшь
Структурно матерiал подiлено на три блоки та висновки. У першому блощ аналiзуються особливостi правового за-безпечення екологiчного регулювання в кранах САЕС та BRICS; другий блок присвячено практищ застосування еколо-пчних податкiв у крашах вказаних мiж-народних об'еднань; у третьому блощ стисло аналiзуються особливостi еколопчного регулювання та оподаткування в Укршш, як може вплинути практика еколопчного регулювання економши сусщ-шх краш на Украшу, що корисного може бути перенесено з не! до Украши з ура-хуванням необхщносп виконання вимог про асощащю з СС та зниження впливу трансграничного забруднення. У виснов-ках до статп стисло зазначено основш рекомендаци щодо вдосконалення еколопчного регулювання економжи Украши з урахуванням такого регулювання у кра-шах САЕС, BRICS та необхiднiстю виконання вимог угоди про асощащю з СС.
Особливостг правового забезпе-чення екологiчного регулювання у краг-нах еАЕС та BRICS
Для краш-члешв САЕС (Росшська Федеращя (РФ), Вiрменiя, Бшорусь, Казахстан, Киргизiя) та БЫСБ (Бразилiя, РФ, Iндiя, Китай, Пiвденно-Африканська Республша) подолання екологiчних проблем залишаеться другорядним завдан-ням навiть у випадку високого рiвня за-бруднення в них. Про це, наприклад, свщчить п. 2 Етеквшсько' декларацп [39], в якому наголошуеться на тому, що БЫСБ - це об'еднання кра'н з полгтич-них та економiчних питань. Хоча у п. 37 ще'1 деклараци визнаеться важливiсть ви-рiшення проблем змiни клiмату, прюри-тетними для цього об'еднання е економ^ чний розвиток i тдвищення полiтичного впливу його краш-члешв, а також лшвь дацiя бiдностi та розвиток людського ка-пiталу. Так само полгшчш й економiчнi цш переслiдуються в iншому мiжнарод-ному об'еднанш - САЕС [14].
Зважаючи на вщсутнють стльно' для BRICS та САЕС нормативно' бази з еколопчного регулювання (на вiдмiну вщ кра'н СС), доцiльним е аналiз дiяльностi кожно' з краш-члешв зазначених об'ед-нань окремо.
Так, у Бразили еколопчне регулювання економiки здiйснюеться переважно шляхом використання командно-конт-рольних шструментв. За 'х допомогою та тд тиском свггово'1 спшьноти у кра'ш було здiйснено заходи щодо зменшення вирубки тротчних лiсiв. Це призвело до того, що лише за перюд з 2005 по 2013 р. рiвень викидiв вуглекислого газу тут ско -ротився на 3,2 млрд т, тобто на 400 млн т на рк [6].
Адмшютративно-командне регулювання та ютотш коливання цш на енерго-ресурси на свгтових ринках призвели до широкого використання у Бразили поно-влюваних джерел енерги та бiопалива. Наразi кра'на е найбiльшим споживачем
енерги на континент, проте 70% вае'1 електроенерги виробляеться на гiдроеле-ктростанцiях, а бюпаливо складае бiльш нiж 15% всього споживаного транспортом кра'ни палива. Крiм того, Бразилiя виробляе до 25% усього свгтового вироб-ництва бiопалива та посiдае друге мюце у свiтi за його споживанням [4, с. 24-25].
Таю позитивш для довкшля явища швелюються тим, що у Бразил11 юнуе обмеження, згiдно з яким витрати на природоохороннi заходи й обладнання не повинш перевищувати 0,5% майбутшх очiкуваних витрат на ведення господар-сько' дiяльностi. Наразi у кра'1ш ведуться дискусii про необхiднiсть розробки i вве-дення у податкову систему еколопчних податкiв [2].
У Кита', який е свгшвим лщером за обсягами викидiв СО2 та енергоспожи-вання, уряд кра'ни намагаеться впливати на рiвень викидiв та енергоспоживання за допомогою командно-контрольних мето-дiв i державних iнвестицiй у розвиток енергетики з поновлюваних джерел. Наразi Китай е лщером з швестицш у цю сферу: у 2013 р. швестици становили 56 млрд дол., тодi як у СС в цей перюд швестици складали 48 млрд дол.
^ дп призвели до того, що у 2013 р. кра'на стала лщером з виробниц-тва енерги за допомогою виру i таким чином випередила Имеччину та активно розвивае сонячну енергетику, тодi як у 2000 р. щ напрями енергетики фактично не юнували.
Розвитку енергетики з поновлюваних джерел у крш'ш сприяе те, що на них встановлено в 2 рази нижчi тарифи, шж на енергш з традицшних (нафта, вугшля тощо) джерел, хоча з 2013 р. тарифи на впрову енергш пщвищено майже до 'х рiвня. Крiм цього, проекти з виробництва енерги з бюмаси отримують дотацш в розмiрi 50% вiд цши [4, с. 95-96].
Проте зазначеш дii Китаю спрямо-ванi скорше на розвиток власно' енерге-
тики та задоволення пoтpеб pинкy, шж на зниження антpoпoгеннoгo навантаження на довкшля. Це пiдтвеpджyeться тим, що ^аша здiйснюe агpесивнy по вщношен-ню до станy дoвкiлля сусщшх ^аш та власних водних pесypсiв пoлiтикy y сфеpi poзвиткy гiдpoелектpoенеpгетики. Зо^е-ма, пpoекти бyдiвництва дамб та каналiв на piчцi ^тиш загpoжyють заболоченню теpитopiй Kазахстанy та РФ. Kpiм цього, вже iснyючi дамби на пpавoмy - китайсь-кому - беpезi piчки Aмyp пpизвели до активiзацiï poзмивy беpегiв ^eï piчки на ïï шших дiлянках та змiни фаpватеpy, що с^ичинило кoнфлiкти мiж РФ та Кш^м не лише щодо еколопчних пpoблем, але i щодо деpжавних кopдoнiв. Для в^шен-ня останшх РФ довелося пеpедати Китаю низку oстpoвiв [16, с. 96].
Взагалi пiдхiд Китаю до пpoблем еколопчного pегyлювання екoнoмiки яс-кpавo i^erpye пoзицiя пpедставника Мiнiстеpства iнoземних с^ав ^eï ^аши. Вiн заявив у 2007 p., що Китай дoпoмагаe знизити викиди паpникoвих газiв за до-помогою пpoгpами «Одна ам'я - одна дитина», що дозволило œoporara rapo-джyванiсть на 300 млн дггей (вщповщ-но - потенцшних спoживачiв) i, як насль док, - на 1,3 млpд т викидiв CO2 за rep^ з 1970 p. по сеpединy 2000-х poкiв [6]. Це навpяд чи можна вважати достатньо об-гpyнтoванoю пoзицieю, тим бiльше, що на^икт^ 2015 p. ypяд ^аши дозволив сiм'ям мати по 2 дитини [18].
У таких ^ашах BRICS, як Iндiя та Пiвденнo-Aфpиканська Респyблiка, дос-лiдження неoбхiднoстi вживання захoдiв щодо екoлoгiчнoгo pегyлювання еконо-мiки пеpебyвають на початковому етат. Hаpазi екoлoгiчне pегyлювання в цих ^ашах здiйснюeться шляхом намагань ypядiв ^аш poзшиpити виpoбництвo електpичнoï енеpгiï з поновлюваних дже-pел (що також маe стабiлiзyвати енеpгo-постачання) та за^овадження пoдаткiв еколопчно'!' спpямoванoстi, що мають по-
зитивно позначитися на якосп енеpгopе-сypсiв та знизити piвень викидiв. Пpoте наpазi 1'х екoлoгiчна ефективнiсть e недо-статньою, пpo що дoкладнiше буде даль
У РФ e низка нopмативнo-закoнo-давчих акпв у сфеpi oхopoни дoвкiлля та запoбiгання його забpyдненню (на^и-клад, Федеpальний закон РФ вщ 10 сiчня 2002 p. № 7-ФЗ «npo oхopoнy дoвкiлля»), пpoте вони або «пеpейшли 1й у спадок» вiд СРСР, або були пpийнятi майже 20 po^ тому i e застаpiлими, не вiдoбpа-жають сучасних досягнень у сфеpi охо-poни HnC та нових знань пpo вплив за-бpyднюючих pечoвин на живi opганiзми. Тим не менш РФ pатифiкyвала низку мiжнаpoдних угод у сфеpi oхopoни HnC (зoкpема Стокгольмську конвенщю пpo стiйкi opганiчнi забpyднення), що накла-даe на не'1 вiдпoвiднi зобов'язання [15].
У ^ам iснye пpoгpама poзвиткy «зелено'1» енеpгетики, тобто oтpимання енеpгiï з поновлюваних джеpел. Hаpазi частка тако'1 енеpгiï в енеpгoбалансi кpаï-ни складаe 0,8%, пpoте до 2020 p. ïï пла-нyeться збiльшити до 2,5%. Також у РФ iraye деpжавна пpoгpама pацioналiзацiï енеpгoкopистyвання з метою скopoчення енеpгoeмнoстi екoнoмiки ^аши на 40% до 2020 p. пopiвнянo з 2008 p. ^оте дoсi в цiй сфеpi немаe пpoгpесy, що частково пoяснюeться неузгодженютю деpжавнoï пoлiтики у сфеpi енеpгетики. Так, oкpiм зазначених деpжавних ^о^ам, що мають спpияти pацioналiзацiï енеpгoспoжи-вання та зменшенню викидiв забpyдню-ючих pечoвин в атмoсфеpне пoвiтpя вна-слiдoк шиpшoгo викopистання поновлюваних джеpел енеpгiï, деpжава здiйснюe pегyлювання цiн на енеpгoнoсiï, внаслi-док якого мyнiципалiтети та населення oтpимyють електpичнy енеpгiю, опалення та газ за чвеpть ïï експopтнoï ваpтoстi [4, с. 121].
Заpаз у Росй здiйснюються досш-дження щодо напpямiв удосконалення пpиpoдooхopoннoгo законодавства [15],
приймаються змши до чинного законо-давства, спрямоваш на полiпшення стану довкшля в кра'ш [109], та розширюеться шфраструктура з переробки вiдходiв. Проте зазначеш позитивнi змiни швелю-ються введенням мораторш на стягнення еколопчних податкiв у кра'ш на строк до 1 ачня 2019 р. [29]. Тобто фактично в РФ у зазначений перюд не використовувати-муться ринковi iнструменти екологiчного регулювання, а лише переважно застарш командно-контрольш. Це може призвести до пщвищення рiвня забруднення довкш-ля у кра'ш та трансграничного забруднення, якого зазнаватимуть сусвдш дер-жави, особливо якщо якють довкiлля та еколопчного регулювання в них вища, шж у РФ.
Щодо краш-члешв САЕС (окрiм РФ), то в них ситуащя з правовим аспектом еколопчного регулювання склалася майже аналопчно з росшською.
Так, у Республщ Бiлорусь iснуе приблизно 15 нормативно-правових акпв щодо екологiчного регулювання еконо-мiки. 1х було прийнято з набуттям Респу-блiкою незалежносп, проте вони також ненабагато вiдрiзняються вiд радянських попередникiв i переважно сконцентрова-нi на збереженнi природного рiзноманiт-тя та попередженнi браконьерства [20].
Не набагато краще складаеться ситуащя з еколопчним регулюванням у Киргизькш Республщ. Тут також пере-важну бiльшiсть нормативно-правових докуменпв у сферi охорони довкiлля було прийнято з набуттям кра'ною незалежносп [11]. Окремi закони Киргизько' Республiки, такi як «Про охорону озонового шару» та «Про державне регулювання та полгтику у сферi емюп та погли-нання парникових г^в» було прийнято внаслщок ратифкаци кра'ною мiжнарод-них угод у цiй сфер^ проте за своею сут-нютю вони мають переважно декларати-вний характер.
Ситуащя з екологiчним регулюванням у Вiрменii майже тотожна тiй, що склалася у вищенаведених кра'нах. Головною проблемою ще' кра'ни е фактична неврегульованють поводження з выходами: всi вiдходи без сортування хоча б на промисловi та побутовi розмiщуються на звалищах, що не вщповщають санiта-рним та ппешчним нормам, або спалю-ються на вщкритому повiтрi, що призво-дить до значного забруднення повпря. 1нших способiв поводження з вщходами в краiнi не мае, хоча й юнують платежi за вщходи, якi стягуються з промислових пщприемств [35, с. 15].
Однак Вiрменiя стала однiею з не-багатьох кра'н на пострадянському прос-тор^ в якiй з 1998 р. здшснюеться еколо-гiчне регулювання продукцп. У той же час слщ зазначити, що екологiчнi платежi тут вщграють бiльшою мiрою фiскальну (а не регулюючу або стимулюючу) роль, оскшьки уряд вважае фiнансування при-родоохоронних програм сво'м найменш прiоритетним завданням [35, с. 28].
Протилежну вищезазначеним пози-цш у плаш екологiчного регулювання та збереження довкшля займае Казахстан. Правовою основою еколопчного регулювання в цш кра'1'ш виступае Еколопчний кодекс [37], який доповнюеться низкою шших нормативно-правових докуменпв, зокрема щодо встановлення розмiру ставок податку за викиди забруднюючих речовин на загальнодержавному та мю-цевому рiвнях.
В Еколопчному кодексi визначено засади екологiчноi полгтики держави, iн-струменти екологiчного регулювання (не лише командно-контрольш, але i таю ри-нковi, як еколопчш платежi, торгiвля до-зволами на викиди, квоти на викиди), роль та мюце державних органiв, громад-ських органiзацiй в екологiчному регу-люванш, можливiсть здiйснення еколог1-чного регулювання не лише на загально-державному, але i на мiсцевому рiвнях.
Особливу увагу в Кодека придшено пи-танням забруднення довкiлля (як поточного, так i непередбаченого, аварiйного) унаслiдок видобування нафтопродуктiв.
У той же час у Казахстан мехашзм торгiвлi квотами на викиди повно'' мiрою не розроблено [26, с. 10]. Також недоста-тньо врегульованими в крш'ш залиша-ються питання стимулювання населення до зменшення забруднення (наразi вщпо-вiдно до п. 3 та 4 ст. 10 Кодексом охоп-лено лише юридичних оаб та фiзичних оаб-пщприемщв), а також забезпечення ведення повного реестру забруднювачiв довкiлля та вщповщного екологiчного контролю над 'х дiяльнiстю. Потребують удосконалення питання створення та тд-тримки iнфраструктури з поводженням з вщходами, особливо з ТПВ, усе ще за-лишаються недостатньо врегульованими питання зменшення забруднення водних ресурсiв промисловими пщприемствами, особливо тих, що належать до мiжнарод-них басейнiв [16].
Слщ зазначити, що з 2014 р. у Казахсташ МЫстерство природи трансфо-рмувалося у Комгтет екологiчного регу-лювання, контролю та державно'' шспек-ци в нафтогазовому комплекс у складi Мiнiстерства енергетики [19]. Виходячи з цього можна зробити припущення, що наразi питання збереження довюлля для ще'' кра'ни вiдходять на другий план.
Аналiз ситуаци з правовим забезпе-ченням еколопчного регулювання еко-номiки у кра'нах BRICS i САЕС дозволяе зробити таю висновки:
1) охорона довюлля для кра'н за-значених об'еднань не е прюритетним завданням, що частково пояснюеться як нижчим (у бшьшосп випадкiв), нiж у кра'нах СС, США та Япони (традицiйнi лiдери у сферi еколопчного регулювання економжи) рiвнем доходiв на душу насе-лення в цих кра'нах, так i концентрацiею ''х урядiв на економiчних завданнях за
рахунок погiршення якостi довкiлля та стану здоров'я сво'х громадян;
2) у зазначених кра'нах iснують нормативы документи щодо охорони довюлля, проте вони е застаршими, недо-статньо обгрунтованими та/або потребу-ють удосконалення;
3) еколопчне регулювання у кра'-нах BRICS i САЕС здшснюеться пере-важно за допомогою адмшютративно-командних iнструментiв, економiчнi iн-струменти переважно вважаються такими, що можуть негативно вплинути на пщприемницьку дiяльнiсть та розвиток економiки кра'ни;
4) активний розвиток енергетики з поновлюваних джерел для зазначених кра'н е наслщком необхiдностi задоволь-нити потреби внутршнього ринку в ене-ргоресурсах та деякою мiрою убезпечити крашу вщ коливань цiн на енергоресурси на свггових ринках, а не турботою про стан довюлля;
5) розвиток гщроенергетики в зазначених кра'нах, а також концентращя на розвитку економжи без належного контролю за рiвнем забруднення довюлля призводять не лише до еколопчних проблем усередиш кра'н BRICS i САЕС, але i до виникнення трансграничного забруднення та конфлiктних ситуацiй, пов'язаних iз користуванням мiжнарод-них басейнiв аж до змши кордонiв.
Зазначенi явища е наочним свщ-ченням негативного впливу на довюлля неналежного еколопчного регулювання економжи не лише всередиш окремо'' кра'ни, але i на сусщш кра'ни. Причому йдеться вже не лише про трансграничне забруднення, але i про негативний вплив на економжи сусiднiх кра'н та можливе порушення 'х державних кордонiв, що посилюе напруженють у мiжнародних вщносинах.
Проте для того щоб зробити висно-вок про ефективнiсть екологiчного регулювання у кра'нах BRICS i САЕС, потр>
бно проаналiзувати еколопчш платежi в зазначених кра'нах.
Екологiчнi податки у кратах BRICS та €АЕС
Еколопчш податки для кра'н зазначених об'еднань (за рщкими виключен-нями) наразi вiдiграють незначну роль. Податки на енергоресурси, плата за ви-користання природних ресурав та забру-днення мають переважно фюкальний характер i майже не пов'язанi з охороною НПС.
Так, у Бразили на федеральному р> внi iснують податки на iмпортоване па-ливо та паливо, що використовуеться для внутршшх потреб. Експорт палива вщ них звшьнено. Надходження вiд таких податюв спрямовуються переважно на пiдтримку на стабшьному рiвнi цiн на енергоресурси для споживачiв та розви-ток транспортно' iнфраструктури. Транспорт, використання палива транспортом в кра'ш не оподатковуеться, хоча до 28% всього палива в кра'ш споживаеться саме у цш сферi, i тут генеруеться до 30% всього обсягу викидiв забруднюючих ре-човин [4, с. 87-88].
Щодо ставок податюв на енергоресурси в Бразили, то паливо, яке використовуеться у технологiчних процесах та для опалення, обкладаеться за ставкою майже 0 евро за 1 т СО2, а ставка податку на паливо, яке використовуеться для ге-нераци електроенерги складае 1,56 евро за 1 ГДж, що е найвищим показником на континент та одним iз найвищих показ-ниюв серед кра'н, що розвиваються, та емерджентних [4, с. 41, 59]. Проте щ податки е частиною системи оподаткування додано' вартост [2], що унеможливлюе аналiз надходжень вщ них та визначення впливу на якють довкшля.
У Кита' енергоспоживання регулю-еться державою шляхом змiни цш на енергоресурси вiдповiдно до 1'х коливань на мiжнародних ринках. Крiм цього, ю-
нуе акцизний податок на паливо, ставка якого складае вщ 0,8 до 1,4 юашв за лир палива, але вщ його сплати звiльнено авiацiю, з 2011 р. - пщприемства з геоло-горозвiдки, бурiння та видобутку вугле-водневих сполук. Води така, лiсове, сiльське господарство та громадський транспорт отримують компенсацш спла-ченого акцизу на паливо [4, с. 97]. Тобто цей податок е лише джерелом поповнен-ня
бюджету кра'ни, а не еколопчним.
У цшому ситуацiя з екологiчним регулюванням економши в Кита' е важ-кою, про що, наприклад, свщчить те, що рша Хуанхе (так само, як i Ганг в 1нди) належить до найбiльш забруднених у св> тi [16]. Тобто уряд кра'ни ставить на перший план виключно питання економiч-ного розвитку Китаю. Проте слщ заува-жити, що, на вiдмiну вщ США, Япон11 та СС, де виконуеться гшотеза Гроссмана-Крюгера про полшшення стану довкiлля зi зростанням доходiв на душу населения [3], в Кита' ця гшотеза не виконуеться [33]. Зважаючи на це, можна припустити, що подальший розвиток кра'ни не супро-воджуватиметься полшшенням якосп довкiлля в нiй та негативно позначати-меться на сташ довкiлля в сусiднiх кра'-нах.
Наступний учасник BRICS - Iндiя е п'ятою кра'ною у свiтi за обсягами спо-живання енерг11 та посщае 3 мiсце за обсягами 11 виробництва (що виробляеться переважно з вугшля). Тим не менш у кра-iнi постшно спостерiгаеться нестача ене-рг^', 11 витоки та вимкнення електроме-режi. Для подолання цих явищ, а не сть льки з еколопчних мiркувань, у краiнi розвиваеться сектор сонячно' енергетики. Наразi Iндiя е лщером АзГ1 з '11 виробництва. Так, у 2012 р. в кра1'ш вироблялося 23128 МВт сонячно'1 енерги, а у 2017 р. цей показник мае становити 53000 МВт. Пщтримка галузi здшснюеться переваж-
но за рахунок державних субсидш та тарифно! полгтики.
У цГлому держава ютотно впливае на цши в енергетичнiй галузi з метою за-хисту вiтчизняних товаровиробникiв та населення вщ коливання цiн на енергоре-сурси на мiжнародних ринках, що не сприяе вирiшенню пов'язаних з енерпею екологiчних проблем. Проте у липш 2010 р. керiвництво 1ндГ! пiшло на змiни та запровадило податок на спожите ву-гшля зi ставкою 50 iндiйських рупш за 1 т (-0,77 дол., або 0,7 евро). Надходжен-ня вщ цього податку (- 25-30 млрд рупш у 2010 р., тобто 348-417 млн евро) надш-шли до спещально створеного Нащо-нального фонду чисто! енергГ!, який фГ-нансуе дослiдження та розробки у сферi зменшення впливу енергетики на довкГл-ля. У липш 2014 р. ставку цього податку було пщвищено до 100 рупш за 1 т (1,39 евро) спожитого вугшля, у лютому 2015 р. - до 200 рупш (2,78 евро).
Iншi податки на енергоресурси як на державному, так i на мюцевих рiвнях (ПДВ, акцизи, податки на продаж^ ма-ють бшьшою мiрою фюкальне, нiж еко-логiчне значення.
ПАР зазнае значного негативного впливу з боку енергетично! галузГ осю-льки до 71% електрично! енергГ! в цш кра!ш виробляеться з бпумного вугГлля, що видобуваеться в кра!ш. Ще 24% виробляеться на атомних електростанщях та з природного газу. Енерпя з поновлю-ваних джерел виробляеться окремими домогосподарствами та складае менш шж 1% всього !! обсягу, хоча уряд кра!ни на-магаеться пщвищити цей показник до 5%.
Держава регулюе цГни на енергоно-сГ! вГдповГдно до коливань цГн на них на свГтових ринках. Оподаткування енерго-ресурсiв iснуе, проте надходження вщ цих податкiв спрямованi на компенсацш дефiциту бюджету кра!ни, субсидГ! неза-можним споживачам електроенергГ! за рахунок бшьш заможних, пщтримку та
розвиток дорожньо! iнфраструктури та мунiципалiтетiв.
Сдиним виключенням Гз цих подат-юв е так званий еколопчний збГр на елек-тричну енерпю, яким обкладаеться спо-живання вае! електрично! енергГ!, крГм вироблено! з поновлюваних джерел. Ставка цього збору складае 0,035 ZAR за 1 кВт (0,002 евро).
У 2010 р. уряд ПАР планував ввести до податково! системи кра!ни вуглеце-вий податок. Вш мав застосовуватися до палива виходячи з вмюту в останньому вуглецю. Ставка цього податку мала ста-новити 120 ZAR (8,42 евро) за 1 т СО2. За пщрахунками, цей податок мав охоплю-вати 80% всГх викидГв, що утворюються у кра!ш, проте його введення було вщкла-дено до 2016 р. [4, с. 127-131].
Щодо РосГ!, то в кра!ш юнуе пода-ток на видобування корисних копалин, який за своею сутнютю не е еколопчним, а спрямований на формування доходГв бюджету. Також у кра!ш, як i в бшьшосп кра!н колишнього СРСР, юнувала плата за забруднення довкГлля. Проте з 2003 р. тут вщбувалося планомГрне скорочення !! ставок за видами забруднюючих речовин. Так, ставки за викиди SO2 скоротилися з 1,2 до 0,5 евро/т [105, c. 23], а з червня 2015 р. до 2019 р. ця плата не стягувати-меться, оскГльки вважаеться, що вона негативно впливае на промисловють та пщ-приемництво кра!ни [29].
У РФ вщповщно до законодавства стягувалися штрафи за порушення при-родоохоронного законодавства, яю, по-перше, зазвичай не вщповщають фактич-но завданш довкГллю шкодц по-друге, стягуються неповною мГрою внаслщок обмеженосп адмшютративних ресурсГв природоохоронних вщомств; по-трете, зазвичай спрямовуються не на боротьбу з наслщками еколопчних порушень, а е ще одшею статтею наповнення бюджетГв [26, с. 17-18].
Вiрменiя - одна з небагатьох кра'н колишнього СРСР та САЕС, у якш вико-ристовуються екологiчнi податки на про-дукцiю. Ними обкладаеться 29 категорш iмпортованоi продукци i 26 категорiй продукци вiтчизняного виробництва. Проте ставки податюв встановлено у ввд-сотках до вартостi продукци, що унемо-жливлюе дослiдження та оцшку 1'х еколо-пчно!' ефективносп.
Ще одним позитивним моментом у кра'ш е скорочення перелiку забруднюю-чих речовин, якi обкладаються платою за забруднення. Це спрощуе як формування звпносп та розрахунок плати за забруд-нення, що мае бути внесена, забруднюва-чами, так i перевiрку достовiрностi нада-но'1 шформаци, оскiльки плата стягуеться за викиди тих речовин, яю технiчно мож-ливо оцiнити. Проте ставки тако'1 плати все ще залишаються низькими порiвняно з провiдними кра'нами свгту. Так, ставки за викиди SO2 становили 1,04 дол./т, а за викиди оксидiв азоту -12,87 дол./т [35, с. 13]. Для порiвняння:у Дани щ ставки складають 1460 та 2680 евро/т вщповщно [26, с. 13].
Також частка природоохоронних платежiв у Вiрменii е низькою: 0,31% ВВП порiвняно з 2,5% ВВП у СС-28. Ускладнюе ситуацiю низький рiвень зби-
рання в кра'ш екологiчних податюв [35, с. 20, 26], що частково обумовлюе незна-чнi порiвняно з европейськими державнi витрати на охорону довкшля. Так, у Вiр-мени вони складають 0,05-0,25% ВВП, у той час як у Польщi - 0,8, а в Угорщиш та Чехи - 0,5% [35, с. 26].
У Киргизи стягуеться плата за забруднення довкшля. П ставка - ушфшо-вана (тобто не залежить ввд класу небез-печностi або шших характеристик забру-днюючо'' речовини) i наразi становить 1,2 сома за 1 т викидiв, скидiв, утворення вiдходiв (0, 00192 дол., або 0,04 грн) за 1 т забруднюючих речовин [11]. Це, на-приклад, у 6 разiв менше ставки за викиди СО2, що дiе в Украiнi, та в 5400 разiв менше за аналопчну мiнiмальну ставку в СС-28.
Плата за забруднення в кра'ш щор> чно перераховуеться з поправкою на ш-фляцiю, але зазвичай коригуючий коеф> цiент значно нижче реального темпу ш-фляцГ! [26, с. 11].
Нацюнальний статистичний комгтет Киргизько'1 республiки не надае ввдомос-тей щодо надходжень вiд плати за забруднення НПС, проте, зважаючи на досить низький рiвень швестицш в охорону до-вкшля (табл. 1), можна зробити висновок, що вони ненабагато вище за швестици.
1нвестиц11 в основний каптал на охорону довкшля i рацюнальне використання природныхресурыв у Киргизы 1
Таблиця 1
Показник 201 13 2014
млн сомiв % ВВП млн сомiв % ВВП
Усього 532,2 0,15 525,5 0,13
Охорона i рацюнальне використання водних ресурав 0 0
Охорона атмосферного повпря 10,8 0,003 16,9 0,004
Охорона i рацюнальне використання земель 521,4 0,147 508,6 0,126
1 Складено за джерелами [22, с. 26; 23], розрахунки автора.
Як видно з табл. 1, основний акцент у Киргиза зроблено на охорону земель-них ресурав, за остаточним принципом фшансуеться охорона повпря, а охорона водних ресурав не фшансуеться взагалГ Крiм того, рiвень фiнансування еколопч-них заходiв також е дуже низьким не лише порiвняно з европейським, а навпъ iз рiвнем фiнансування охорони довкшля у Вiрменii.
Бiлорусь - кра'на, де у 2008 р. було введено так звану таксу за еколопчний збиток, проте еколопчного податку як такого не юнуе. Бшьше того, зазначена такса мае скорше покривати вже завда-ний еколопчний збиток, шж стимулюва-ти економiчних агентiв до попередження виникнення забруднення [32]. Тим не менш ставки ще' такси максимально на-ближенi до ставок европейських еколоп-чних податкiв порiвняно з бшьшютю ш-ших кра'н колишнього СРСР та кра'н-членiв САЕС. Так, наприклад, тариф за забруднення НПС найбшьш небезпечною категорiею вiдходiв становить 513 евро/т, за викиди SO2 - 347 евро/т (хоча в Дани ставка цього податку складае 2680 евро/т) [26, с.10-13].
Негативними явищами у сферi еколопчного оподаткування у Бшорус можна вважати вщмову з 2010 р. уряду кра'ни вiд усiх еколопчних податкiв на продук-цiю, о^м пе", що сприяе деструкци озонового шару, а також звшьненням вщ сплати екологiчних платежiв державних пщприемств (яких у кра'ш приблизно 55%), державних та мунщипальних бю-джетних органiзацiй та фермерських гос-подарств, що мало на мет створення сприятливих економiчних умов для них [26, с. 9].
Незважаючи на щорiчний перера-хунок еколопчний тарифу вщповщно до темпiв шфляци, коефiцiент коригування е занизьким. У сукупносп з вищенаведе-ним це знижуе його еколопчну ефектив-нють, що частково пiдтверджуеться да-ними табл. 2. У 2010-2014 рр. надхо-дження вщ екологiчного податку у кра'1'ш не перевищували 0,2% ВВП кра'ни, що щонайменше у 10 разiв нижче за середнш показник у кра'нах СС. Проте слщ зазна-чити, що майже ва цi кошти (а у 2011 та 2012 р. - вдвiчi бшьше) швестуються у природоохоронну дiяльнiсть. Однак рi-вень цих швестицш також нижче за ев-ропейський.
Показник 2010 2011 2012 2013 2014
млн дол. % ВВП млн дол. % ВВП млн дол. % ВВП млн дол. % ВВП млн дол. % ВВП
Надходження еколопчного податку 146,6 0,3 62,4 0,1 76,7 0,1 93,46 0,1 144,1 0,2
Витрати на природоохоронну дiяльнiсть 165,6 0,3 99,4 0,2 103 0,2 81,34 0,1 77,4 0,1
Таблиця 2
Р1вень надходжень в1д еколог1чного податку 1 та витрат на природоохоронт цт1 в Республщ Бшорусь 2
1 В1дпов1дно до законодавства в Бшоруа е тариф на забруднення НПС, проте Нацюнальний стати-стичний комггет використовуе саме термш «еколопчний податок». За сутшстю плат1ж сл1д називати по-датком, але, зважаючи на законодавство краши, використовуються терм1ни «податок^» 1 «тариф».
2 Складено за джерелом [24, с. 11, 15-24], розрахунки автора.
У Казахсташ ставки плати за вики- нцшоваш за видами забруднюючих речо-ди, скиди та утворення вiдходiв дифере- вин та напрямами ''х утворення. Крiм то-
го, для врахування впливу шфляци вщповщно до законодавства кра'ши ставки вимiрюються у так званому мюячному розрахунковому показнику (МРП). Цей показник, у свою чергу, встановлюсться щороку законами про державний бюд-
жет. Так, у 2013 р. вш становив 1731 тенге, у 2014 - 1852, у 2015 р. - 1982 тенге [30]. Вщповщно щороку змшюються абсолюты значення ставок плати за викиди (табл. 3).
Таблиця 3
Ставки плати за викиди окремих забруднюючих речовин у Казахстан11
Показник Ставка плати за викиди забруднюючих эечовин
МРП за 1 т тенге за т (2013 р.) тенге за т (2014 р.) тенге за т (2015 р.)
Стащонарними джерелами забруднення:
Оксиди арки 10 17310 18520 19820
Оксиди азоту 10 17310 18520 19820
Оксиди вуглецю 0,16 276,96 296,32 317,12
Вщ спалювання супутнього та/або природного газу у факелах:
SO2 10 17310 18520 19820
10 17310 18520 19820
Оксиди вуглецю 0,73 1263,63 1351,96 1446,86
1 Складено за джерелами [30; 37, ст. 493, п. 2, 3], розрахунки автора.
Тобто, з урахуванням курсу валют, у 2015 р. ставки плати за викиди забруднюючих речовин стащонарними джерелами становили 82 дол. (або 73 евро) за 1 т викидiв оксидiв арки та азоту i 1,315,98 дол. (або 1,16-5,3 евро) за 1 т викидiв оксидiв вуглецю. Ц ставки нижч^ на-приклад, за ставки еколопчного податку на викиди SO2 у Бшоруа. Проте слщ брати до уваги, що в Казахстану на вщ-мiну вiд Бiлорусi, немае тдприемств, звiльнених вiд сплати цього податку.
У Казахстан також стягуеться плата за забруднення повпря пересувними джерелами [37, ст. 493, п. 4]. Вона дифе-ренцшована за видами палива, а не 1х екологiчними характеристиками, що сут-тево знижуе можливють аналiзу еколоп-чно'1 ефективностi тако1 плати. Крiм того, ця плата розповсюджуеться лише на юридичних осiб, на балансi яких е транспорты засоби. Фiзичнi особи, пересувш джерела яких утворюють бiльше викидiв забруднюючих речовин, II не сплачують.
Ставка плати за розмщення вщхо-дiв виробництва та споживання в Казахсташ диференцшована за 16 позищями залежно вщ класу небезпечностi вiдходiв, 1х радюактивносп та сфери утворення. II ставки становлять 0,001-7 МРП за 1 т в> дходiв, що в 2015 р. складае 0,08-57,39 дол. (для нерадюактивних вiдходiв), та 0,19-0,38 МРП за 1 Гбк (1,56-3,12 дол.) [37, ст. 493, п. 6]. Ц ставки е невисокими порiвняно з европейськими та навпъ ти-ми, що використовуються в Бшоруа. Проте слщ брати до уваги, що вщповщно до законодавства кра'ши мiсцевi органи влади можуть збшьшити у 2-20 разiв ставки плати за викиди, скиди та утворення вiдходiв [37, ст. 493, п. 9].
Комггет зi статистики не надае в> домостей щодо надходження плати за забруднення НПС, проте вщомо, що у 2012-2014 рр. витрати на охорону НПС з боку держави складали 0,22-0,27% ВВП Казахстану [125], тобто трохи вище, шж
у Бшоруа, але все ще нижче, шж у евро-пейських кра'нах.
У пiдсумку можна зазначити, що ситуащя з екологiчним регулюванням економши за допомогою екологiчних по-датюв як у кра'нах BRICS, так i у кра'нах САЕС е досить складною.
У цих державах еколопчш платежi або вiдiграють незначну роль та бшьшою мiрою спрямоваш на поповнення бюдже-тiв кра'н, нiж природоохороннi цiлi, або не використовуються взагалГ
У тих кра'нах BRICS та САЕС, де еколопчш платежi використовуються, 'х ефективнiсть знижуеться внаслщок юну-вання системи пшьг та звiльнень вiд сплати цих податюв. Крiм того, аналiз надходжень вщ екологiчних платежiв у зазначених кра'нах залишаеться на низь-кому рiвнi, що суттево обмежуе можли-востi кра'н вирiшувати сво' еколопчш проблеми.
Однак слщ вiдзначити i деяю пози-тивнi зрушення у цш сферi, такi як еколопчш податки на продукцiю у Вiрменii та можливiсть пiдвищувати до 20 разiв ставки екологiчного податку в Казахстан мiсцевими органами влади.
Екологiчне регулювання економЫи в Украгт: транскордонт загрози та можливост^
Еколопчне регулювання економши за роки незалежност Укра'ни в цiлому характеризуеться нерiвномiрнiстю та де-якою безсистемнiстю. У кра'ш iснуе зна-чна кiлькiсть докуменпв у сферi охорони довкiлля, змют яких фактично був успад-кований вщ часiв СРСР i не вщповщае екологiчним, економiчним та штеграцш-ним процесам, що вiдбулися в кра'1'ш за останнi 25 роюв. Так, охорона природних ресурсiв в Укра'ш здiйснюеться на основi Закошв Укра'ни «Про охорону навколи-шнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повпря», Кодексу про надра, Водного кодексу, Закону Ук-
ра'ни «Про вщходи» тощо. Зазначеним документам властива певна безсистем-нiсть та застаршсть, у них не мае чгтких орiентирiв, на яких мае будуватися еко-логiчна полiтика держави [9]. Як насш-док, це знижуе ефективнють екологiчно-го регулювання економши в Украiнi та не наближуе якють довкiлля в нiй до евро-пейських стандартiв, як того вимагае Угода про асощащю з СС.
I хоча у кра'нах СС також викорис-товуеться розгалужена система природо-охоронних нормативно-законодавчих ак-пв, можливо, в Украiнi для бiльшоi сис-тематизац^ всiх понять, норм та стандар-тiв у сферi охорони довкшля та розробки бiльш лопчно' та послiдовноi екологiчноi полiтики доцшьно скористатися досвiдом Казахстану, тобто об'еднати ва чиннi нормативно-правовi документи у приро-доохороннiй сферi в единий Еколопчний кодекс.
У такому документ^ зокрема, доцi-льно зазначити як принципи побудови екологiчноi полiтики держави, засноваш на мiжнародному досвiдi, так i основнi iнструменти, за допомогою яких може здшснюватися охорона довкшля в кра'ш Такий консолiдований документ мае позитивно позначитися на розумшш еко-номiчними агентами сво'х прав та обов'язкiв у сферi охорони довкiлля, пiд-вищити ефективнють реалiзацii заходiв екологiчноi полiтики та дозволить наочно виявити п дшянки у сферi екологiчного регулювання економши, якi потребують уваги та подальшого розвитку як з боку органiв влади, так i з боку населення, на-уковцiв, екологiв, виробникiв-забрудню-вачiв.
Щодо ситуацй з екологiчним опо-даткуванням в Укра'ш, то слiд зазначити таке.
Вгтчизняний екологiчний податок у цшому успадкував ознаки збору за за-бруднення НПС, який iснував до прий-няття Податкового кодексу. Вш включае
елементи енергетичного еколопчного податку та податку за забруднення НПС, оскшьки вщповщно до ст. 243 i ст. 244 (до початку 2015 р.) Податкового кодексу [28] ним оподатковуються як викиди за-бруднюючих речовин, пов'язаш з енерге-тичним сектором економши i викорис-танням палива у транспорту так i викиди, скиди забруднюючих речовин й утво-рення вiдходiв, якi не можуть бути без-посередньо пов'язанi iз зазначеними сферами.
Позитивною рисою еколопчного податку порiвняно зi збором за забруднення НПС можна вважати пвдвищення бшьш нiж у 15 разiв ставок за викиди за-бруднюючих речовин стащонарними джерелами забруднення та розширення перелiку оподатковуваних видiв палива (ст. 244) та оподаткування викидiв СО2 стацiонарними джерелами забруднення [28, п. 243.3]. Проте щ позитивш змiни дещо нiвелюються виключенням з 2015 р. з Податкового кодексу ст. 244 попри значш обсяги забруднення довкшля, що утворюються саме транспортом, а також низькими (порiвняно з крашами СС) ставками екологiчного податку та надхо-джень вiд нього [9].
Така ситуащя знижуе ефективнють екологiчного регулювання економiки Украши та дещо зменшуе можливостi фiнансування державою як еколопчних програм, спрямованих на виршення вну-трiшнiх проблем, так i тих, що пов'язанi з трансграничним забрудненням i станов-лять потенцшну загрозу для довкiлля та населення в Укршш
У свою чергу, виршення останнiх набувае дедалi 6шьшо! актуальностi у зв'язку з особливостями здшснення еко-логiчного регулювання економши у РФ та Бшоруа - крашах зi спiльними з Украиною кордонами. Так, хоча в Бшоруа стягуються еколопчш платежу ставки яких майже дорiвнюють европейським, проте 1х вплив на рiвень забруднення як у
крашу так i трансграничний потрiбно оцiнити з огляду на пшьги зi сплати цьо-го податку для 55% вах пiдприемств щс! краши. Останне набувае особливо! важ-ливостi з урахуванням того, що на кор-дош з Украиною розташованi бшорусью сiльськогосподарськi пiдприемства (зок-рема свиноферми), що мають таю пшьги та е потенцшними джерелами значних обсяпв забруднення [13, с. 115-120].
Щодо РФ, то у зв'язку з тим, що у крш'ш до 2019 р. взагалi не стягувати-меться еколопчний податок, а норматив-но-правовi акти з охорони довкшля е дещо застаршими, з урахуванням перем> щення водних та повпряних мас, можна очiкувати збшьшення рiвня !х забруднення в Укра!ш джерелами з територii РФ.
Звичайно, як зазначено в джерелах [5; 10; 12; 13; 16; 25; 27; 34], проблеми трансграничного забруднення на мiжна-родному рiвнi потрiбно виршувати шляхом застосування мiжнародних угод, пе-реговорiв мiж кра!нами, монiторингу рiв-ня забруднення та визначення джерел йо-го походження, оскшьки iншi види взае-модii можуть бути розцiненi як небажане втручання та привести до мiжнародних конфлшпв. Проте цi заходи мають допо-внюватися аналiзом особливостей здшснення еколопчного регулювання еконо-мши в сусiднiх крах'нах з метою бшьш точного визначення масштабiв та виду трансграничного забруднення.
Слвд зауважити, що о^м визначення потенцiйних загроз, аналiз особливостей здiйснення еколопчного регулювання у крашах САЕС та BRICS та пода-льшi дослiдження можуть вказати напря-ми полшшення екологiчного регулювання в Укра:1ш.
Так, аналiз впливу тдвищених майже до рiвня СС ставок еколопчного податку в Бшоруа на п пiдприемства, якi не звшьнеш вiд його сплати, мае дати бшьш ч^ке уявлення про те, як аналопч-
не пщвищення ставок в Укра'ш позна-читься на дiяльностi вiтчизняних тдпри-емств та рiвнi забруднення довюлля ними.
Досвiд Казахстану у встановленш тдвищено' ставки екологiчних податкiв мюцевими органами влади також може бути корисним в Укра'ш. Останне обу-мовлено тим, що залежно вщ географiч-них та низки шших особливостей рiвнi забруднення та види забруднюючих ре-човин можуть бути дуже вщмшними на-вiть у двох близько розташованих областях. Вщповщно, здшснювати екологiчне регулювання потрiбно з урахуванням цих особливостей, що може вимагати або за-стосування мюцевих екологiчних подат-кiв, або встановлення деяко' тдвищено' (порiвняно iз загальнодержавним рiвнем) ставки екологiчного податку.
З урахуванням юнуючих в Укра'ш проблем в енергетичному секторi (за-криття вугiльних шахт, ускладнення про-цесiв отримання палива з РФ, втрати ене-рги в електромережi тощо) актуальним е бiльш детальний аналiз досвiду кра'н BRICS у сферi отримання енерги з поно-влюваних джерел. Причому, зважаючи на особливосп клiмату та забезпеченостi водою Укра'ни [5], можливо, найбiльш актуальними для Укра'ни будуть досш-дження щодо шляхiв отримання бюпали-ва (Бразилiя) та енерги з виру (Китай), що вимагатиме розвитку та державно' тдтримки вiдповiдних галузей промис-ловостi.
Результати виконаного аналiзу дозволили зробити таю висновки.
1. Попри особливосп дослщжува-но' тематики, укра'нсью науковцi та ав-тори з кра'н колишнього СРСР наразi не-достатньо уваги придiляють у сво'х дос-лiдженнях впливу особливостей еколоп-чного регулювання економiки в однш кра1'ш на iншi. Причому укра'нсью авто-ри переважно концентруються на мiжна-роднiй взаемодГ' у сферi охорони довкiл-
ля за напрямом «Укра'на-СС», у той час як Укра'на межуе i з шшими кра'нами (об'еднаннями), забруднення з яких мо-жуть «мiгрувати» на п територiю, що по-требуе аналiзу особливостей екологiчно-го регулювання в цих кра'нах. Крiм того, зважаючи на економiчнi, iсторичнi особливосп та рiвень доходiв у кра'нах САЕС та BRICS, досвщ здiйснення екологiчно-го регулювання саме в кра'нах-членах зазначених об'еднань може бути бшьш корисним для Укра'ни, нiж досвiд СС.
2. Встановлено, що для урядiв САЕС та BRICS охорона НПС не е прю-ритетним завданням. Нормативно-правовi документи щодо охорони довюл-ля в цих кра'нах е застарiлими та/або по-требують удосконалення, екологiчне регулювання економжи здiйснюеться переважно за допомогою адмшютративно-командних iнструментiв, у той час як економiчнi iнструменти мають дуже об-межене застосування.
3. Основний акцент в еколопчному регулюванш економiки кра'ни САЕС та BRICS роблять на розвитку енергетики з поновлюваних джерел, що викликано не-обхщшстю задовольнити потреби внут-рiшнього ринку в енергоресурсах та де-якою мiрою убезпечити кра'ну вiд коли-вань цш на енергоресурси на свгтових ринках, а не турботою про стан довюлля. У той же час розвиток гщроенергетики (одного з поновлюваних джерел отри-мання енерги) в зазначених кра'нах, а також концентращя на розвитку економши без належного контролю за рiвнем забруднення довкiлля викликае еколопчш проблеми в цих кра'нах i е джерелом трансграничного забруднення та конфл> ктних ситуацiй, пов'язаних iз користу-ванням мiжнародними басейнами.
4. У тих кра'нах BRICS та САЕС, де екологiчнi платежi використовуються, 'х ефективнiсть знижуеться внаслiдок iс-нування системи пiльг та звшьнень вiд сплати цих податкiв. Крiм того, аналiз
надходжень вщ еколопчних платежiв у зазначених крашах залишаеться на низь-кому piBrn, що суттево обмежуе можли-вост краш вирiшувати сво'1' еколопчш проблеми за ïx рахунок. Фактично, еколопчш платежi для урядiв цих краш ввд-грають лише фюкальну роль. Хоча в останш роки вiдбулися i позитивнi змши у цiй сферi: екологiчнi податки на проду-кцiю у Вiрменiï та можливiсть шдвищу-вати до 20 разiв ставки екологiчного по-датку мiсцевими органами влади в Ка-заxстанi.
5. Виявлено деяю ризики та мож-ливостi для Украши.
Так, наявнiсть пiльг зi сплати еко-логiчного податку для 55% пвдприемств Бiлорусi та скасування еколопчного податку в РФ шдвищують вiрогiднiсть пе-ренесення тдвищених рiвнiв забруднен-ня з цих краш до Украши. Вирiшення да-но'1' проблеми полягае у застосуванш мiж-народних угод, переговорiв мiж краша-ми, монiторингу рiвня забруднення та визначення джерел його походження, оскшьки iншi види взаемоди можуть бути розцшеш як небажане втручання та привести до мiжнародниx конфлшпв. Проте цi заходи мають доповнюватися аналiзом особливостей здiйснення еколопчного регулювання економiки в сусвд-нix крашах з метою бшьш точного визначення масштабiв та виду трансграничного забруднення.
Щодо можливостей полшшення екологiчного регулювання економiки за рахунок аналiзу досвiду краш BRIC S та САЕС, то слiд зазначити таке.
В Укра'1'ш наразi використовуеться значна кшькють неузгоджених та/або за-старших нормативно-правових актiв. З огляду на необхщнють ïï приведення у вщповщнють до европейських природоо-хоронних норм та стандарпв, можливо, в Укра'1'ш доцiльно скористатися досвiдом Казахстану, тобто об'еднати вс чиннi нормативно-правовi документи у приро-
доохороннiй сферi в единий Екологiчний кодекс. Використання такого консолвдо-ваного документа дозволить швидше ви-явити основнi напрями вдосконалення нормативно-правово! бази Укра!ни у сферi охорони довкiлля та ii наближення до европейсько! та мае позитивно позна-читися на розумiннi економiчними агентами сво!х прав i обов'язкiв у сферi охорони довкшля, пiдвищити ефективнiсть реалiзацii заходiв еколопчно! полiтики.
Аналiз впливу тдвищених майже до рiвня GC ставок еколопчного податку в Бшоруа на т пiдприемства, якi не зв> льненi вiд його сплати, мае дати бшьш чггке уявлення про те, як аналопчне тд-вищення ставок в Укра'1ш позначиться на дiяльностi вiтчизняних пiдприемств та рiвнi забруднення довкiлля ними.
Досвiд Казахстану у встановленш пщвищено! ставки еколопчних податюв мiсцевими органами влади може бути корисним в Украшу з огляду на можли-вють оцшки екологiчних та економiчних наслiдкiв застосування у кра!ш мiсцевих екологiчних податюв або встановлення деяко! тдвищено! (порiвняно iз загаль-нодержавним рiвнем) ставки еколопчно-го податку.
Енергетичний сектор Укра!ни може отримати новий поштовх для розвитку та подолання юнуючих проблем при бшьш детальному аналiзi досвiду Бразили та Китаю у сферi отримання енерги з поно-влюваних джерел. Проте в УкраЛш одно-часно потрГ6но буде здiцснювати досль дження щодо визначення джерел фшан-сування вщповвдних галузей промисло-востГ (пiдприемства з виробництва бю -етанолу, сонячних панелей тощо).
Окресленi можливосп екологiчного регулювання економiки е перспективним напрямом подальших дослiджень.
Л1тература
1. Country and lending groups [Елек-тронний ресурс] // The World bank. -
1 July. - 2015. - Режим доступу: http://data.worldbank.org/about/country-and-lending-groups#Low_income.
2. Domingues J.M. Tax system and environmental taxes in Brazil: the case of the electric vehicles in a comparative perspective with Japan / J.M. Domingues // Osaka university law review. - Febr. -2012. - №. 59. - P. 37-56.
3. Grossman, G.M. Environmental Impacts of a North American Free Trade Agreement/ G.M. Grossman, A.B. Krueger// NBER - Working Paper No. 3914. -1991. - 57 с.
4. OECD. Taxing energy use 2015: OECD and selected partner economies [Електронний ресурс] /OECD. - Paris: OECD Publishing. - 2015. - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1787/97892642323 34-en. - 150 p.
5. Александров 1.О. Пщходи до ре-алiзащi принцитв сталого розвитку в охорош транскордонних водних ресурав / 1.О. Александров, О.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Зб. наук. пр. - К.: Видавничо-полiграфiчний центр «Кшвський ушвер-ситет», 2008. - Вип. 15. - С. 153-163.
6. Борьба с изменением климата: наиболее эффективные меры по замедлению процесса глобального потепления // ЮНиДо в России. - 2015. -№ 15. - С. 37-42.
7. Веклич О. Потрiбен «евроремонт» економiчного мехашзму еколопчного ре-гулювання / О. Веклич, В. Бугас // Вюник НАН Украши. - 2006. - № 3. - С. 49-57.
8. Веклич О.А. Как навредить экологическому налогообложению? / О.А. Век-лич // Зеркало недели. - 2014. - 12 сент. -№ 32.
9. Гаркушенко О.М. Напрями еколопчного регулювання економши в Ук-ра1ш з урахуванням вимог Угоди про асо-цiацiю з GC / О.М. Гаркушенко // Еконо-мка промисловостi. - 2015. - №4 (72). -С. 50-68.
10. Гетьман А.П. Еколопчна функ-цiя держави в сучасних глобалiзацiйних процесах / А.П. Гетьман // Проблеми законность - 2015.- Вип. 128. - С. 145-153.
11. Государственное агентство по охране окружающей среды и лесного хозяйства при Правительстве Кыргызской Республики: Нормативно-правовые акты Кыргузской Республики [Электронный ресурс] // Государственное агентство по охране окружающей среды и лесного хозяйства при Правительстве Кыргызской Республики. - Режим доступа: http://nature.gov.kg/lawbase/laws/listlaws. xml
12. Державна служба Украши з надзвичайних ситуацш Нащональна до-повщь про стан техногенно'' та природно'' небезпеки Украши за 2011 р. [Електронний ресурс] / Офщшний шформацшний портал Державно' служби Украши з надзвичайних ситуацш. -2012. - 359 с. - Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/con-tent/nasdopovid2011.html
13. Державна служба Украши з надзвичайних ситуацш Нащональна до-повщь про стан техногенно'' та природно'' небезпеки Украши за 2014 р. [Електронний ресурс]/ Офщшний шформацшний портал Державно' служби Украши з надзвичайних ситуацш. - 2015. - 365 с. -Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/ files/prognoz/report/2014/ND_2014.pdf
14. Заяц А. Политику поставили впереди экономики. Какие выгоды несет Евразийский союз [Электронный ресурс] // Новости.Ш.Ьу. - 29 мая. - 2014 г. - Режим доступа: http://news.tut.by/politics/ 401129.html
15. Иванова Е.А. Об утилизации ПХБ в рамках выполнения Стокгольмской конвенции о СОЗ в Российской Федерации / Е.А. Иванова, Н.Р. Соколова, В.А. Марьев, Н.П. Никифоров// ЮНИДО в России. - 2015. - № 15. - С. 20-23.
16. Корытный Л.М. Международные речные и озерные бассейны Азии:
конфликты, пути сотрудничества / Л.М. Корытный, И.В. Жерелина // География и природные ресурсы. - 2010. -№ 2. - С. 11-19.
17. Костенко В.О. Характеризащя ризиюв виникнення надзвичайних ситуа-цш на транскордонних територiях Укра'].'-ни / В.О. Костенко //Аспекти публiчного управлшня. - 2015. - № 3 (17). - С. 51-56.
18. Кузнецов А. Китай разрешил всем семьям иметь двоих детей [Электронный ресурс] // Сайт РБК. - 2015. - 29 окт. - Режим доступа: http://www.rbc.ru/ politics/29/10/2015/5631 fdbe9a79476f0ead ЬЙ3.
19. Министерства и комитеты Республики Казахстьан [Электронный ресурс] // Портал электронного правительства Республики Казахстан. - Режим доступа: http://egov.kz/wps/portal/Content? contentPath=/egovcontent/mini stries_commit tees&lang=ru
20. Министерство природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь. Законодательство [Электронный ресурс] // Сайт Министерства природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь. - Режим доступа: http://www.min-priroda.gov.by/ru/legistation-ru/
21. Найчук О.А. Украша в рамках конвенци про транскордонне забруднен-ня повiтря на велию вiдстанi / О.А. Найчук // Економiчнi проблеми сталого роз-витку: матер. мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 6-8 травня 2014 р.): у 2-х т. -Суми: СумДУ, 2014. - Т. 2. - С. 347-348.
22. Национальный статистический комитет Кыргызской республики. Кыргызстан в цифрах. Статистический сборник / ред. А. Осмоналиев. - Бишкек: Отдел полиграфических работ ГВЦ Нац-статкома Кыргызской Республики, 2015. - 352 с.
23. Национальный статистический комитет Кыргызской республики. Охрана окружающей природной среды [Элек-
тронный ресурс] // Национальный статистический комитет Кыргызской республики. - Режим доступа: http://www.stat.kg/ ru/statistics/turizm-otdyh-ohrana-okruzha-yushej-sredy/
24. Национальный статистический комитет республики Беларусь. Финансы Республики Беларусь: стат. сб. / ред. И.В. Медведева. - Минск: Национальный статистический комитет Республики Беларусь, 2015. - 268 с.
25. Обиход Г.О. Основш шструме-нти регулювання вщносин при транскордонних еколопчних забрудненнях / Г.О. Обиход // Матерiали Мiжнародноi науково'1 конференци молодих вчених «Економшо-еколопчш проблеми сучас-ност у дослщженнях молодих науков-щв»; Одеський державний еколопчний ушверситет. - Одеса: ТЕС, 2015. - С. 99102.
26. ОЭСР. Переориентация экономических и других финансовых инструментов для повышения экологической эффективности: Как разблокировать реформы в странах Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии // OECD. -2012. - 40 с.
27. Параняк Р.П. Стратепя розвит-ку еколоriчноi полггики на репональному рiвнi / Р.П. Параняк, Н.В. Войтович // Науковий вюник ЛНУВМБТ iм. С.Г. Гжицького. - 2013. - Т. 15. -№ 2 (56). - С. 273-280.
28. Податковий кодекс Украши вщ 02грудня2010 р. № 2755-VI // Вщомосп Верховноi Ради Украши. - 2011. - № 1314/15-16/17. - Ст. 112. - (3i змiн. та до-пов.).
29. Правительство Российской Федерации. Совещание о предельном уровне неналоговых платежей предпринимателей и организаций от 1 июня 2015 г. [Электронный ресурс] // Официальный сайт Правительства России. - Режим доступа: http://government.ru/news/18316/
30. Сведения о минимальной заработной плате, МРП и прожиточном минимуме (на 1995-2015 гг.) [Электронный ресурс] // ЮРИСТ - комплекс правовой информации (законодательство) Республики Казахстан. - Режим доступа: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id= 1026672
31. Угода про асощащю мiж Укра-'ною, з одше! сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно'1 енерги i 1хшми державами-членами, з шшо'1 сторони [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши: офь цiйний веб-портал. - Режим доступу: http:// zakon4. rada.gov.ua/laws/ show/984_0 11/page
32. Указ Президента Республики Беларусь «О таксах для определения размера возмещения вреда, причиненного окружающей среде»от 24 июня 2008 г. № 348 // Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь. - 01 июля. -2008. - № 157. - 1/9824.
33. Украшець Л.А. Вплив економь чного зростання на стан навколишнього середовища у Кита'' / Л.А. Украшець, 1.С. Трщ // Вюник Нащонального ушвер-ситету "Львiвська полггехшка". - 2012. -№ 727 : Менеджмент та пщприемництво в Укра'ш: етапи становлення i проблеми розвитку. - С. 455-460.
34. Швець В.Я. Вплив транскордонного забруднення на економшо -еколопчний стан Приднiпровського реп-ону / В.Я. Швець, В.М. Мшютш, Е.В. Роз-добудько // Вюник Академп митно' слу-жби Украши. Сер.: Економка. - 2010. -№. 1. - С. 102-109.
35. Шухт С. Природоохранные платежи за загрязнение и продукцию в Армении: оценка хода реформ и направления дальнейшего усовершенствования / С. Шухт, Е. Мазур // OECD. - 2004. -54 c.
36. Экологические индикаторы мониторинга и оценки окружающей среды [Электронный ресурс] // Министерство национальной экономики Республики Казахстан. Комитет статистики. - Режим доступа: http://www. stat.gov.kz/faces/Nav About/aboutAboutAgency?_adf.ctrl-state= h5yzic06b_4&_afrLoop= 126411316341854 97
37. Экологический кодекс Республики Казахстан от 9 января 2007 г. (с изменениями и дополнениями по состоянию на 15 июня 2015 г.) [Электронный ресурс] // ЮРИСТ - комплекс правовой информации (законодательство) Республики Казахстан. - Режим доступа: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=3 0085593#sub_id=100400
38. Экономико-математическое моделирование регулирования экологии окружающей среды с учетом трансграничного загрязнения: кол. моногр. / А.Ф. Рогачев, Н.Н. Скитер, Ф.Г. Гагарин, Т.В. Плещенко, Я.В. Федорова; под. общ. ред. А.Ф. Рогачева. - Волгоград: ФГБОУ ВПО Волгоградский ГАУ, 2015. - 172 с.
39. Этеквинская декларация и Этеквинский план действий от 27 марта 2013 г. [Электронный ресурс] // Официальные сетевые ресурсы Президента России. - Режим доступа: http://kremlin.ru/ supplement/1430.
Надшшла до редакцИ 22.01.2016р.
