CC BY
26
УДК 37.014.54:339.9
Мiжнародна та регшнальна економжа
С. М. Кацура,
кандидат економ!чних наук В. В. Лимар,
астрант,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни,
м. Донецьк
ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ М1ЖНАРОДНОГО ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ
На початку XXI столгття практично Bei розвинеш краши оголосили курс на перехвд до економiки знань, концепщя яко! полягае у вирiшальнiй ролi iнновацiй та знань як чиннишв спкого зростання економiки, а та-кож у визначеннi конкурентоспроможносп краши в глобальному просторi.
На сьогодшшньому етапi розвитку людства феномен економки знань набувае глобального характеру. Крагни вiдкриваютъ кордони для вшьного руху товар1в, послуг, робочог сили, каплалу та знань. Съогоднi шновавд та знання пронизують не тшьки всi сфери певног нацюнальног еко-номши, вони «розаюклъся» у свповому просторi, пере-тинаючи державн кордони. У цьому випадку мова йде про мшнародний перелив або трансфер знань.
На сьогодняшнш день феномен економши знань та мiжнародний трансфер знань являють собою дуже актуальш питання, про що свiдчить велика кльшсть публiкацiй на цю тему в сучаснш науковiй лiтературi. Необхщно зазначити, що до^дженнями в цш галузi знань займаються i заруб1жш вчеш, й украшськ нау-ковщ. Вагомий внесок у вивчення феномену економши знань зробили так вчеш: В. М. Геець, С. М. Кацура, В. Л. 1ноземцев, А. К. Суботш, G. Велiхов, В. Л. Макаров, М. Кастельс, Дж. Данншг, €. Майнмiнас, Р. Гршберг, Дж. Ходжсон й iншi. Необхвдно вiдзначити науковi до^дження В. Денисюка, Г О. Андрощука, Н. Янковського, Б. Чумаченка, Ю. Катци, Й. Шум-петера, Ф. Хайека, Ф. Махлупа, В. Келлера в галузi вивчення питання м1жнародного трансфера знань.
Не зважаючи на велику увагу видатних науковцiв до вивчення вище названих проблем, деяки аспекти на сьогодняшнш день залишаються нерозкритими.
По-перше, не визначена рiзниця мiж поняттями «трансфер знань» та «трансфер технологш»;
По-друге, не сформульоваш чiтки принципи, на основi яких мае базуватися розробка державного ре-гулювання мiжнародного трансферу знань.
У зв'язку з вище означенними питаннями мож-на видшити головну мету статп, яка полягае у визна-ченнi рiзницi мiж поняттями «трансфер знань» та «трансфер технологш» з погляду авторiв та формулю-ванш принцитв державного регулювання мiжнарод-ного трасферу знань.
Свiтова економiка юнця XX — початку XXI ст. характеризуется двома основними тенденцiями: все бшьша кiлъкiстъ краш прагне ввдкривати кордони та знма-ти бар'ери д ля сприяння втьному руху шоземних то-варiв, послуг, капiталу, робочо! сили та знань ^дкрита зовмшньоекономчна полiтика); активiзацiя процесiв гло-батзаци та регюнашзаци, тобто м1жнародне ствробгтни-цтво крагн з багатьох питань [1, с. 30].
Сьогодш глобалiзацiйнi процеси охоплюють усi сфери людсько! дiяльностi: виробництво, торгiвлю, освггу. Науково-техшчна сфера не е винятком. Краши об'еднують зусилля для проведения спшьних науко -вих до^джень, розробки проектiв та обмiнуюються знаннями та досвiдом.
Уряди крагн, як вже усвiдомили значущютъ знань в сучаснш економкц, розробляють шновацшну поттику таким чином, щоб стимулювати прилив знань з усiх мож-ливих канал1в для збагачення национально! економiки.
Перш шж говорити про державну полiтику регулювання мiжнародного трансферу знань в економiку Укра!ни, необхiдно чiтко окреслити рiзницю мiж поняттями «трансфер знань» та «трансфер технологш». На думку авторiв щег' роботи, поняття «трансфер знань» е набагато ширшим за поняття «трансфер технологш». Знання—це «перевiрений практикою результат тзнан-ня дiйсностi, гг вiрне вщображення в свiдомостi люди-ни» [2, с. 616]. Знання можуть бути прихованими, коли вони ще не мають вiдображення на рiзноманiтних но-сiях, i явними, коли знання ввдображаються на матер-iальних ноаях: паперi, диску, комп'ютерi й т. п. При-ховане знання мае первюну сутнiсть, тому що, у першу чергу, воно народжуеться в свiдомостi людини, а лише потгм переноситься на матерiальнi носи. Знання не може юнувати ввдокремлено вiд людського мозку, тому що це продукт його дiяльностi. Людина не може знати наполовину, або на чверть, вона або знае щось, або не знае взагалi [3].
Мiжнародний трансфер явних знань здшснюеться посередництвом купiвлi-продажу лiцензiй або патенпв, науковог штератури, конференцiй тощо. Прихован знання переливаються мгж крагнами, уречевлюючись у ви-сокотехнолопчних товарах та послугах, iнвестицiях в основний капiтал гпдприемств. Важливим каналом мшна-
1 К ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗРОСТАННЯ л 1
- -
Стимулювання трансферу знань в економжу Украши й розсiювання !х у вшх сферах
Рис. 1. Принцип стимулювання
родного трансферу прихованих знань е штелектуальна м1гращя, тобто в'!зд або визд науковщв та висококваль ф1кованих фах1вщв з одмею кра!ну в шшу [4].
Завдяки штелектуальнш дальност людського моз-ку знання може уречевлюватися в певнш технологи або готовому товар! 1 здшснювати трансфер не тшьки м1ж галузями певно! економ1ки, а й в глобальному простор! в цтому. 1ншими словами, знання — це певна серце-вина технологи або товару, яка обумовлюе ту або шшу 1хню вартютъ. Чим бшьша частка компоненту знань й нижчий р1вень розповсюдження певного знання в сусшльств1, тим вища вартютъ цих технологш або то-вар1в / послуг. Посередництвом технологш або висо-котехнолопчних товар1в та послуг знання «перелива-ються» м1ж кра!нами, збагачуючи !хню економшу.
Безумовно, на сьогодняшнш день в умовах глобально! кризи, яка охопила ва сфери д1яльносп, пер-шочерговим завданням для Укра!ни е тдтримка ба-зових галузей промисловосп: паливно!, сировинно-добувно! та металургшно!. Хоча розвинен кра!ни свпу останн десятитття наполегливо концентрують увагу на високотехнолопчних галузях, тому що саме вони е стрижнем розвитку економ1ки. У той час, коли ук-рашсьш тдприемщ отримують «швидк грошЬ» ввд експорту продукци, наприклад, металургшного комплексу, захвдш представники б1знесу вкладають кошти в 1нноващйш проекти, усввдомлюючи отримання над-прибутшв в середньо- й довгостроковш преспективь
Необх1дшсть переходу до економ1ки знань та стимулювання трансферу знань в украшську економ1ку обговорюеться на державному р1вш вже не один рш: розроблена безл1ч закошв та нормативних акпв, яю мають декларативний характер 1 не дтоть в реальнш економщ. На думку автора1в, розробщ мехашзму стимулювання приливу знань в економшу Укра!ни пере-дуе глибинне усвщомлення й прийняття представника-ми уряду, тдприемницьких структур та наукових орга-шзацш того факту, що знання являють собою певний катал1затор економ1чного зростання в кра1ш. Без розу-мшня цього об'ективного факту не один розроблений мехамзм не зможе принести економкц реальну користь
зростання в УкраМ
Мехашзм державного регулювання трансферу знань в економ1ку Укра!ни, на думку автор1в, мае ба-зуватися на принцип оч1кування позитивного ефекту ввд застосування знань в реальнш економщ, а не на принцит ор1ентаци на низькотехнолопчш галуз1, що приносять швидк прибутки.
Як ввдзначае Ю. Каракай, голова тдкомгтету з питань шновацшно! дальност комггету з питань освгти й науки Верховно! Ради Украши, «р1вень й ефек-тивнють включення кра!ни до м1жнародного розподь лу пращ характеризуемся И позищею на свггових ринках товар1в та послуг, а також наявнютю висококва-л1ф1кованих спещалютгв. Така позищя все менше виз-начаеться волод1нням природних ресурав або 1нших тимчасових переваг екстенсивного характеру I все бтьше — Онноващями, яю забезпечують конкурентос-проможнють продукци» [5, с. 16]. 1ншими словами, кра!ни, де за базовий чинник економ1чного зростання приймаеться яшсть, а не кшьшсть, демонструють ви-щий р1вень конкурентоспроможносп в глобальному простор! (кра!ни СС — 27, США, Япошя).
Для тдвищення конкурентоспроможносп нацю-нально! економ1ки Стратепя залучення м1жнародно! техшчно! допомоги на 2005 — 2007 рр. передбачае «впровадити 1нноващйну модель розвитку, що вклю-чае становлення шформащйного сусшльства 1з засто-суванням високих технологш, комерщал1защю результатов науково-техшчно! д1яльносп, розширення мож-ливостей суспшьства генерувати, розповсюджувати та використовувати знання, полшшення якост осв1ти та п1дготовки кадр1в, створення 1нформац1йних мереж для обм1ну знаннями та технолог1ями» [6].
У цьому русл1 проблема залучення знань в еконо-м1ку Укра!ни набувае певно! актуальност1. Використання знань, яю «приходитимуть» в Укра!ну, не тльки зм1цнять конкурентн1 позицЦ нашо! крахни, а й зм1нять структуру И присутносп на м1жнародних ринках. Актив1защя трансферу знань не лише реструктуруе економ1ку, а й стиму-люватиме надходження в державний бюджет.
На думку А. Бщило, Укра!н1, як кра!н1 з перехвдною економ1кою, необх1дно будувати канали для трансферу
250000 200000 150000 100000 50000 0
п П Í
О (N
О о о о 22
о о
2
о о
2
00 о о
2
□ загальна cyмa швестицш в ocнoвний кaпiгaл, млн. грн.
□ iнoземнi iнвеcгицiï в ocнoвний каптал, млн. гpн.
Рис. 2. 1нвестици в основний кaпiтaл Укр81ни в 2000 — 2008 pp., млн. грн.
*Джеpелo: [10].
знанъ з poзвинениx кpaïн, тoмy щo «... iнфpacгpyктypa кpaïни з пеpеxiднoю екoнoмiкoю е дocить пpийнятнoю дo пpoгpеcивниx знанъ, дo того ж кpaïни-екcпopтеpи знанъ чacтo беpyть yчacть у poзвигкy iнфpacгpyктypи кpaïн-iмпopтеpiв» [7, c. 15б — 157].
Деpжaвне pегyлювaння тpaнcфеpy знанъ в егода-м1ку Укpaïни мае базуватжя на пpинципax юмплекг-нocтi та вcеoxoплення. Це твеpдження oбyмoвлюeтьcя тим, щo знання «пoтpaпляюгъ» в ^ату з декiлькox ка-нaлiв, яю, безyмoвнo, мають тicний зв'язoк. На^иклад, завдяки iмпopтнiй теxнoлoгiï aбo iнвеcтициiям в ocнoв-ний кaпiтaл у^аш^к пiдпpиeмcтвa oгpимyюгъ мoж-ливicгъ виpoбляти cеpеднъo- й виcoкoтеxнoлoгiчнy ^o-дукцто. Пoдiбниx пpиклaдiв кoмбiнaцiй кaнaлiв тpaнc-феpy знанъ мoжнa назвати безлiч. Baжливo poзyмiти тoй факт, щo pегyлвaння пpиливy знанъ, як! «живлять» екoнoмiкy, мае пpoвoдитиcя на деpжaвнoмy piвнi за вciмa мoжливими каналами. тoгo, меxaнiзм pе-гулювання мае бути наогтльки cбaлaнcoвaним, щo ^dpy-менти cтимyлювaння тpaнcфеpy знань в oднoмy з ка-нaлiв не пoвиннi блoкyвaти !нш канали.
Так, на думку aвтopiв, мoжнa видшити так ^ra-ципи деpжaвнoгo pегyлювaння мiжнapoднoгo граш-феpy знань:
— ^инцип пpiopiтетнocтi;
— ^индил кoмплекcнocтi та вcеoxoллення;
— ^raum cбaлaнcoвaнocтi.
Пpи poзpoбцi деpжaвнoï голгтики у cфеpi мiжнapoд-нoгo тpaнcфеpy знань пpедcтaвники yкpaïнcькoгo ypядy мають кеpyвaтиcя caме цими вищевказаними принципами. Теopетичнo меxaнiзм, в ocнoвy якoгo будуть гокла-денi ц пpиндипи, буде дяти в yмoвax pеaльнoï екoнoмiки.
Як зазначае А. А. MaN^ra, в yмoвax cвiтoвoï екo -нoмiчнoï кpизи «cтpижнем cyчacнoï yкpaïнcькoï мoделi кoнкypентocпpoмoжнocтi екэж^ки мае cтaти pеaлiзa-щя iннoвaцiйнoï мoделi cтpyкгypнoï пеpебyдoви екэда-м1ки, а в пoдaльшoмy — cтpaгегiï екoнoмiки знань» [В].
Для ^^ra^pro!' пеpебyдoви екoнoмiки неoбxiднo змшити oдин з нaйгoлoвнiшиx пpинциmв деpжaвнoï фiнaнcoвoï пoлiтики. У cyчacниx yмoвax неoбxiдне irpo-
ведення зaxoдiв щoдo залучення кoштiв iнвеcтopiв для фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi вiтчизняниx пiдпpиeмcтв. У cвoю чеpгy, деpжaвa йде шшим шля-xoм: oкpемi пiдлpиeмcтвa та гaлyзi oтpимyють «^oropc^ ку» фiнaнcoвy пiдтpимкy, pештa — caмocтiйнo в^ь шують пpoблеми 1ншими cлoвaми, мoвa йде ^o «точ-кoве фшашування». Рoзвиненi кpaïни cвiтy видтяють на poзвитoк науки пpиблизнo 3 — 3,5 % ВВП, в Y^aim цей тказник кoливaeтьcя ввд 0,7 дo 1,б % [9, c. 155].
Деpжaвний кoмiтет cтaгиcтики щoдo швестицш в ocнoвний кaпiтaл Укpaïни надае таку iнфopмaцiю. Загальна cyмa швестицш в ocнoвний кaпiтaл У^аши з 2000 дo 200В pp. збiльшивcя майже в 10 paзiв i в 200В p. cклaлa бтьш мж 23 млpд. гpн. Шр cтocyeтьcя юшттв iнoзем-ниx iнвеcтopiв, в пеpioд 2000 — 200В pp. в нaдxoдженнi iнoземниx швестицш в ocнoвний кaпiтaл cпocтеpiгaeтьcя гозитивна динaмiкa. У 200В p. нaдiйшлo кoштiв в oc-нoвний каптал за paxyнoк iнoземниx iнвеcтopiв на за-гальну cyмy бтьш нж 7,5 млн. гpн. Цей факт, безутшв-нo, е пoзитивним, тому щo вш cвiдчигъ пpo пoкpaщення зaгaльнoгo iнвеcтицiйнoгo клiмaгy в У^аш! Але якщo пopiвняти чacгкy ^земн^ iнвеcгицiй в зaгaльнoмy o6-cязi iнвеcтицiй в ocнoвний кaпiтaл, то в 200В p. вoнa cклaлa менше 4 %. Решта (9б %) iнвеcтицiй в ocнoвний каптал У^аши надашли за paxyнoк деpжaвнoгo бюджету, мicцевиx бюджетiв, влacниx кoштiв пiдпpиeмcтв та opгaнiзaцш, ^едиив банков та ш
Якщo poзглянyти галузеву cтpyктypy iнoземниx iнвеcтицiй в ocнoвний кaпiтaл, то в 200б p. бiльше 11 % в юшттв ввд зaгaльнoгo oбcягy iнвеcтицiй бyлo cпpя-мoвaнo в металурпчну галузь, 10 % — xapчoвy ^o-миcлoвicть та ciльcьке гocпoдapcтвo. У машидабудь вний кoмллекc, в яшму пpедcтaвленi виcoкoтеxнo-лoгiчнi та знашеемш гaлyзi, бyлo cкoнденгpoвaнo лише б,3 % iнoземниx iнвеcтицiй [11, c. б3].
Haведенi цифpи cвiдчaтъ пpo небажання iнoзем-ниx iнвеcтopiв вкладати кoшти в ii галуз^ як xapaкге-pизyютьcя певним pизикoм й чacoм, а cxильнi дo o^ pимaння « шведки»» ^^утав ввд низькo- та cеpеднъ-теxнoлoгiчниx галузей.
1ноземш iHBecTHuii будуть ефективним каналом трансферу знань в економiку Украши в тому випадку, коли галузевий розподiл iноземних коштiв змiниться й найбшьша частка грошей буде спрямовуватися у знанieмiсткi галузi, тому що саме вони е iндикатором конкурентоспроможносп краши на свiтових ринках.
Таким чинном, основними стратегiчними завдан-нями уряду Украши е:
— прийняття заходiв з переорiентацil виробницт-ва та експорту продукцп ресурсодобувного комплексу на продукщю знашеемних галузей, яка мае високу додану вартють;
— розробка iнструментiв стимулювання шозем-них iнвесторiв вкладати кошти в украшськи тдприе-мства, що впроваджують шноваци.
На основi проведеного дослщження автори статт дiйшли таких висновюв:
— перехiд до економши знань являе собою об-ективну необхiднiсть, про що свiдчать намiри розви-нених кра!н свiту завершити цей переход в найближ-чому десятирiччi;
— перетворення знань на основний чинник ви-робництва й конкурентоспроможносп краши в цшому;
— визнання мiжнародного трансферу знань важ-ливим чинником сприяння обмiну знаннями та досвь дом мiж крашами;
— необхiднiсть розробки сбалансованого меха-шзму державного регулювання мiжнародного трансферу знань, який базуеться на принципах прюритет-носп, комплексности та сбалансованосп;
— прийняття державних заходiв щодо переорiен-таци виробництва та експорту продукци ресурсодобув-них комплекав на продукцию знашеемних галузей;
— розробка шструментгв стимулювання шозем-них iнвесторiв фiнансувати тдприемства, яш здшсню-ють активну iнновацiйну дiяльнiсть.
Л^ература
1. Гринберг Р. Государство в экономике знаний / Р. Гринберг // Экономика Украины. — 2008. — № 10.
— С. 28 — 39. 2. Словарь русского языка : в 3 т. / Академия наук СССР Институт русского языка. — М., 1985. — Т. А — Й. — С. 616. 3. Лимар В. В. Мiжнародний трансфер знань. Украша на м!жшрод-ному ринку знашемютких товарiв / В. В. Лимар // Еко -номша: проблеми теорп та практики [збiрник науко -вих праць]. — Вип. 249 : в 6 т. — Т. VI. — Дшпропет-ровськ : ДНУ, 2009. — 288 с. 4. Каменский А. Н. Утечка умов и национальная безопасность России / А. Н. Каменский // Мировое и национальное хозяйство. — 2009. — № 2 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.mirec.ru/index.php?option= com content&task=view&id=48 5. Каракай Ю. Роль государства в стимулировании инновационной деятельности / Ю. Каракай // Экономика Украины. — 2007.
— № 3. — С. 14 — 21. 6. Про затвердження Стра-
теги залучення м!жшродно1 техшчно! допомоги на 2005 -2007 роки Кабшет Мiнiстрiв Украши: Постанова Кабшету МЫ^в Украши ввд 30.08.2005 № 829 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua. 7. Бщило А. 1нтегращя Украши у свгтовий науково — технолопчний проспр у контекст глобалiзацil технолопчного розвитку / А. Бь дило // ПОдприемництво, господарство i право. — 2005.
— № 6. — С. 154 — 157. 8. Максюта А. А. Державна iнновацiйна политика: виклики сьогодення та шляхи подолання / А. А. Максюта [Електронний ресурс].
— Режим доступу : http://innov. dn.ua/text/left/work/ 20081119/report/20081204-0832.html. 9. Майбутне Украши: стратегiя поступу : монографiя. — Донецьк : ТОВ «Юго — Восток, ЛТД», 2008. — 304 с. 10. www.ukrstat.gov.ua. 11. Маковецька Т. В. Основн напрямки та особливосп швестицшно! полтики економ-!чно! безпеки Украши в умовах сучасного глобалiзова-ного свпу / Т. В. Маковецька // Зовшшня торпвля: право та економка. — 2007. — № 4 (33). — С. 61 — 64.
Кацура С. М., Лимар В. В. Принципи державного регулювання мiжнародного трансферу знань
Стаття присвячена проблемам економiки знань та м1жнародного трансферу знань. Головною метою стат е визначення р!знищ м1ж поняттями «трансфер знань» та трансфер технологш i формулювання принцитв державного регулювання м1жнародного трансферу знань.
Ключовi слова: економiка знань, трансфер знань, трансфер технологш, державне регулювання.
Кацура С. Н., Лимарь В. В. Принципы государственного регулирования международного трансфера знаний
Статья посвящена проблемам экономики знаний и международного трансфера знаний. Главной целью статьи является определение разницы между понятиями «трансфер знаний» и «трансфер технологий», а также формулирование принципов государственного регулирования международного трансфера знаний.
Ключевые слова: экономика знаний, трансфер знаний, трансфер технологий, государственное регулирование.
Katsura S. M., Lymar V. V. The international knowledge transfer government regulation principles
The article is devoted to the problems of the knowledge economy and the international knowledge transfer. The main aim of the article is defining of difference between conceptions of knowledge transfer and technology transfer and formulating of the international knowledge transfer government regulation principles.
Key words: knowledge economy, knowledge transfer, technology transfer, government regulation.
Стаття надшшла до редакци 19.11.2009
Прийнято до друку 26.02.2010
