CC BY
15
ня ВВП, валового репонального продукту (ВРП) та ¡нфляцп, що повинно наблизити розраxунков¡ показники до реальних потреб. Норматив ¡нвестифйноУ забезпеченоcт¡ на 1 жителя повинен визначатися центральною владою для кожного ре-г¡ону в¡дпов¡дно до затвердженого йому плану економ¡чного ¡ cоц¡ального розвитку.
Таким чином, фЫансовий норматив бюджетноУ забезпе-ченоcт¡ буде визначатися шляхом дтення загального обсягу ф¡нанcовиx реcурc¡в, як¡ спрямовуються на реалва^ю бю-джетних програм та на ¡нвестицмний розвиток територУУ, на ктьюсть мешканц¡в чи cпоживач¡в соц^льних послуг.
Висновки
Урахування при розрахунку фЫансового нормативу бюджетноУ забезпеченост ¡нвеcтиц¡йноí складовоУ дозволить створити умови для:
- посилення взаемозв'язку мТж cоц¡ально-економ¡чним та бюджетним плануванням адмУстративно-територ^ль-них одиниць;
- залучення ¡нвестицм в економ¡ку рег¡ону ¡ розвиток пщ-приемництва;
- зростання економнного потенц¡алу територУУ, що буде впливати на збтьшення доxод¡в м¡cцевиx бюджета та ско-рочення м¡жбюджетниx трансферов;
- забезпечення проведення б¡льш ефективноУ державноУ пол¡тики з вир¡внювання економнного потенц^лу й соц^ль-ного розвитку територм;
- п¡двищення зац¡кавленоcт¡ мюцево'У влади у пошуку до-даткових резерва надходження податк¡в;
- створення умови для зростання валового репонально-го продукту;
- пщвищення державних м¡н¡мальниx соц^льних стан-дарт¡в;
- п¡двищення якост надання cуcп¡льниx послуг;
- приведення у вщповщнють фактичних видатк¡в на соцЬ альну сферу у кожному репон до реальних потреб;
- стимулювання мюцево'У влади до проведення заходю, спрямованих на зб¡льшення податкових надходжень та розвитку пщприемницького сектору.
Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс УкраУни. Закон УкраУни в*д 08.07.2010 №2456-VI [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/
2. Закон УкраУнськоУ РСР «Про мюцев1 Ради народних депутата УкраУнськоУ РСР та мюцеве самоврядування» в1д 05.12.1990 №513-Х11 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/513-12.
3. Закон УкраУни «Про внесення зм1н до Закону УкраУни «Про бю-джетну систему УкраУни» вщ 29.06.1995 // Голос УкраУни. - 1995.
- 18 липня [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/
4. Закон УкраУни «Про мюцеве самоврядування в УкраУш вщ 21 .05.1997 №280/97-ВР [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр
5. Ткач К.М. Проблеми та перспективи використання фЫансових норматива бюджетноУ забезпеченост при визначен обсягу мжбю-джетних трансферов / К.М. Ткач // Економ1ка. УправлЫня. 1ннова-цУУ. - 2013. - Вип. 2 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: Ше:///Р:/ Documents%20and%20Settings/Admin/eui_2013_2_80.pdf
6. Петкова Л.О. Удосконалення системи м1жбюджетних вщносин у контекст адм^стративно-територильноУ реформи в УкраУн / Л.О. Петкова, Л.М. Задувайло // ФЫанси УкраУни. - 2006. - №9.
- С. 47-53.
7. ФЫанси: пщручник / за ред. С.1. Юрт, В.М. Федосова. - 2-ге вид. переробл. \ доповн. - К.: Знання, 2012. - 687 с.
8. Дем'янишин В.Г. Проблеми та перспективи розвитку бюджетного нормування у систем! стратепчних \ тактичних методв бюджетного мехаызму / В.Г. Дем'янишин // ФЫансова система УкраУни. Зб. наукових праць. - Острог: Видавництво Нацюнального унверси-тету «Острозька академи». - 2011. - Випуск 16. - С. 22-31.
9. Деркач М. Проблемы питання м1жбюджетних вщносин та основы напрями Ух розв'язання / М. Деркач // Голос УкраУни. - 2008.
- №81-82.
10. Луына I. З «небес» на землю. Як мае виглядати бюджет-на децентралкзацт в УкраУн / I. Луына // Дзеркало тижня. Укра-Уна. - 201 4. - 1 2 грудня (№47) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/finances/z-nebes-na-zemlyu-yak-maye-viglyadati-byudzhetna-decentralizaciya-v-ukrayini-_.html
11. Слухай С.В. Удосконалення формування доходв мюцевих бюджета в УкраУн / С.В. Слухай, О.В. Гончаренко // ФЫанси УкраУни. - 2007. - №8. - С. 63-72.
12. Тофанюк О.В. Оптим1заци механизму розрахунку м1жбюджет-них трансферов шляхом встановлення критерю социльно-еконо-мнного розвитку репонв УкраУни / О.В. Тофанюк, Т.В. Левнева // Економка та управляя пщприемствами машинобудвельноУ галузк проблеми теорУУ та практики. - 2013. - №1. - С. 16-30.
УДК 339.9:336.7(477)
П.П. ГАВРИЛКО,
к.е.н., професор, директор Ужгородського торговельно-економ/чного /нституту Кивського национального торговельно-економ/чного унверситету
Регулювання ринку кашталу в заруб1жних кражах: досвщ для розвитку фшансово! системи Украши
Наведен/' основн/ напрями зд/йснення регулювання м/жнародного ¡нвестування на основ/' узагальнення багатов/кового св/тового досв/ду експорту та ¡мпорту капталу в мжнароднй економ/ц/. Розглянуто заходи з л/берал/заци ведення зо-вн/шньоеконом/чно! д/яльност/ та п/двищення ефективност/ зд/йснення контролю за рухом кап/талу. Доведено, що одним з важливих механ/зм/в регулювання ¡ноземних позичкових кап/тал/в е регулювання валютних курс/в.
Ключов! слова: глобал/зац/я, ф/нансова система, /нтеграц/я, кап/тал, ф/нанси, /нвестицИ, кредити, ринок.
20 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (177)/2016
© П.П. ГАВРИЛКО, 2016
П.П. ГАВРИЛКО,
к.э.н., профессор, директор Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета
Регулирование рынка капитала в зарубежных странах: опыт для развития финансовой системы Украины
Приведены основные направления осуществления регулирования международного инвестирования на основе обобщения многолетнего мирового опыта экспорта и импорта капитала в международной экономике. Рассмотрены меры по либерализации ведения внешнеэкономической деятельности и повышению эффективности осуществления контроля за движением капитала. Доказано, что одним из важных механизмов регулирования иностранных ссудных капиталов является регулирование валютных курсов.
Ключевые слова: глобализация, финансовая система, интеграция, капитал, финансы, инвестиции, кредиты, рынок.
P. HAVRYLKO,
associate professor, director Uzhgorod Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics
The regulation of capital market in foreign countries: experience for the development of Ukraine's financial system
The basic directions of regulating of international investment based on a generalization of centuries-old world experience of export and import of capital in the international economy are presented. Measures on liberalization of foreign trade activities providing and improving of the efficiency of controls for capital movement are considered. It is proved that one of the important mechanisms of regulation of foreign loan capitals is to regulate exchange rates.
Keywords: globalization, financial system, integration, capital, finance, investment, loans, market.
Постановка проблеми. ФЫансова глобал!зацт впливае на млжнароды ¡нвестици, млжнародну конкуренцю поведЫку компанм, ¡нвесторв, банюв та ¡нших фЫансових ¡нститутю, млжнародних фЫансових органвацм. Дуже важливим для краУн, як прагнуть скоршоУ ¡нтеграцп у свтовий господарчий комплекс, е вивчення особливостей розвитку фЫансового ринку в умовах глобалваци - економнноУ в цтому ¡ фЫан-совоУ зокрема. Зростаюча взаемозалежнють краУн, ¡нтенси-фкацт мжнародного обмЫу товарами, послугами та капралом приводить до появи нових тенденфй у сфер¡ фЫансових вщносин. Тому важливим напрямом е розробка ефективноУ нацюнальноУ пол^ики в област фЫансв.
Мжнародна фЫансова ¡нтеграцт на тепершнм час - не-достатньо вивчене явище, тому дослщження у ц¡й облас-т дуже важлив¡ та викликають великий ¡нтерес. Економ¡ка УкраУни гостро вщчувае потребу в кап¡тал¡, але становлення власного фЫансового ринку в¡дбуваeться повтьно, нервно-м¡рно ¡ суперечливо. Тому вщ того, наск¡льки швидко та яюс-но УкраУна буде ¡нтегрована у св¡товий ф¡нансовий прост¡р, залежить УУ частка у св¡тових фЫансових потоках, обсягу за-лучених до економки ¡нвестиц¡й.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. ДослЬ дженню проблем формування нац¡ональноУ ф¡нансовоУ полЬ тики в умовах ¡нтеграцп УкраУни до св¡тового ринку катта-лу присвячено роботи науковцв: В. Гейця, Дж.К. Ван Хорна, Л. Вальраса, Д. Едмютера, О. ЖуравськоУ, Дж. Кейнса, В. Па-хомова, М. Портера, М. Савлука, В. Сщенка, С. Ф0ера та ¡н.
Однак, незважаючи на здобутки науковоУ думки щодо пер-спективних можливостей м^народноУ ¡нтеграц¡У, стан еко-ном¡чноУ практики в УкраУн св¡дчить про необхщнють по-дальших досл¡джень з питань мжнародного ¡нтегрування.
Мета статт - використання заруб^ного досв¡ду регулю-вання ринку капралу у формуванн¡ та розвитку фЫансовоУ системи УкраУни.
Виклад основного матер1алу. Розвиток св^ового финансового ринку сприяе посиленню взаeмозалежност¡ та
взаемодп як п¡дсистем свтового господарства, так ¡ окремих краУн. Кожна краУна з ринковою економкою мае власне на-ц¡ональне законодавство щодо регулювання ¡ноземних ¡н-вестицм. Закони про ¡ноземн¡ ¡нвестици формують правове поле експорту та ¡мпорту капггалу [2]. Вони, наприклад, пе-редбачають дольову участь ¡ноземних ¡нвесторв у засну-ванн¡ сп¡льних пщприемств, регулюють порядок придбання ¡ноземними ¡нвесторами «паперових актив¡в» у краУнНре-цитент з визначенням частки цих актива у пщприемствах-ем¡тентах ц¡нних паперю. Нац¡ональне законодавство регу-люе порядок придбання ¡ноземними ¡нвесторами обл^ацм державноУ позики. В нац¡ональному законодавств¡ про ¡но-земн¡ ¡нвестици передбачаеться режим заснування та функ-ц¡онування пщприемств повнютю з ¡ноземними активами. Правов¡ норми, що ними керуеться будь-яка краУна ринко-воУ економ¡ки, вимагають дотримання цих норм ¡ноземними ¡нвесторами при заснуванн доч^ых пщприемств, фой, представництв тощо. Зг¡дно з ¡снуючими у краУнах законами про ¡ноземн ¡нвестици передбачаються умови придбання прав та способа користування земельними дтянками, на яких знаходяться ¡ноземн¡ п¡дприeмства чи ¡нол об'екти, що знаходяться у власност нерезидент¡в.
Законодавство багатьох краУн про ¡ноземн ¡нвестици пе-редбачае можливу участь ¡ноземних ¡нвесторю у роздер-жавленн¡ та приватизаци державних пщприемств. Законами передбачена також участь ¡ноземних промислових пщпри-емцю, банк¡в тощо в дтльност в¡льних економ¡чних зон, що знаходяться на територи краУни-реципюнта. Законодавство про ¡нвестици передбачае надання ¡ноземним ¡нвесторам певних п¡льг, якщо в цьому е економ¡чна доцтьнють, або ж, навпаки, позбавлення Ух тих чи ¡нших птьг чи прюритетв.
На основ¡ узагальнення багатовкового св¡тового досв¡ду експорту та ¡мпорту капггалу в м^народнм економ¡ц¡ вщпра-цьован¡ та загальноприйнят¡ норми регулювання потоюв ¡ ¡н-вестиц¡й. Регулювання м^народного ¡нвестування здмсню-еться за такими напрямами:
© Автор, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (177)/2016 21
- cпpияння cпiвpoбiтництвy в гaлyзi мiжнapoднoгo Ыве^ тyвaння нa бaгaтocтopoннiй ocнoвi;
- здмтення мiжнapoднoгo iнвеcтyвaння нa двocтopoннiй ocнoвi;
- poзpoбкa тa pеaлiзaцiя iнвеcтицiйнoï пoлiтики в кpaïнax, i^o зaлyчaють iнoземнi iнвеcтицiï;
- cпpияння iнoземним iнвеcтopaм y кpaïнax-pеципieнтax [1, c. 466].
Kpa'1'ни пpoдoвжyють ввoдити в дiю нoве зaкoнoдaвcтвo i нopми pегyлювaння, щoб зpoбити œrn iнвеcтицiйний клiмaт бiльш пpивaбливим для iнвеcтopiв.
Ha pегioнaльнoмy й глoбaльнoмy piвняx 6ули yклaде-нi й мiжнapoднi iнвеcтицiйнi yгoди. Piзнi мiжнapoднi yгoди, як пpaвилo, cтaють бтьш cклaдними й кoмплекcними пo змюту, i в ниx вcе чacтiше внocятьcя пoв'язaнi з iнвеcтицiями пoлo-ження, якi cтocyютьcя неpoзглянyтиx paнiше питaнь. Oднo-чacнo зi збтьшенням чиcлa мiжнapoдниx iнвеcтицiйниx yгoд чacтiшaють i cyпеpечки мiж iнвеcтopaми i деpжaвaми.
Пpoте як глoбaлiзaцiя екoнoмiки, тaк i фiнaнcoвa глoбaлiзa-^я, a вoднoчac i лiбеpaлiзaцiя фiнaнcoвиx pинкiв вiдбyвaeтьcя вкpaй неpiвнoмipнo. A вигак i темпи тa мacштaби лiбеpaлiзa-ци' paxyнкiв pyxy кaпiтaлy cвoeю чеpгoю дифеpенцiюють як мiж oкpемими кpaïнaми, тaк i мiж pегioнaми мiжнapoднoï екoнoмiки.
Бiльшicть ^aH y тoмy чиcлi кpaïн тpaнзитивнoï екoнoмiки, впpoвaдили y cебе pежим вaлютнoï кoнвеpтoвaнocтi пo pa-xyнкax pyxy кaпiтaлy. Iншi «пopoгoвi ^a''^», зoкpемa Apген-тинa, Kocтa-Piкa, Caльвaдop, Ямaйкa, Ciнгaпyp, Tpинiдaд i Toбaгo, Bенеcyелa, a з чиcлa нoвиx незaлежниx кpaïн - ^p-гизьга Pеcпyблiкa, вiдкpили вaжливi cтaттi ^oix paxyнкiв pyxy кaпiтaлy зa oднopaзoвими зaкoнoдaвчими aктaми.
В дoдaтoк дo лiбеpaлiзaцiï oпеpaцiй пo paxyнкax pyxy ra-пiтaлy тa впpoвaдження зa цими paxyнкaми кoнвеpтoвaнoc-т вaлют бaгaтьмa кpaïнaми були вжит тaкoж iншi зaxoди з лiбеpaлiзaцiï зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнocтi. Йдетьcя, зo-кpемa, пpo лiбеpaлiзaцiю нopмaтивнo-пpaвoвиx cиcтем pе-гyлювaння iнoземниx iнвеcтицiй. У pезyльтaтi бiльшicть з циx ^afa cтaли дocить пpивaбливими для iнoземниx iнвеcтopiв. Toмy в 9Q-тi poки пpивaтнi кaпiтaли, зoкpемa y фopмi пpя-миx iнвеcтицiй, aктивнo пoчaли нaдxoдити дo ^aH щo poз-вивaютьcя, тa дo ^afa пеpеxiднoï екoнoмiки.
Певнi пеpедyмoви для фopмyвaння меxaнiзмiв pегyлювaння пoтoкiв пpивaтнoгo кaпiтaлy, зoкpемa y фopмi бaнкiвcькиx пo-зик тa кpедитiв, вiдiгpaли pефopми, !o в 9Q-x poкax вiдбyлиcя в бaгaтьox кpaïнax y бaнкiвcькiй cфеpi. Йдетьcя пеpедyciм пpo пpийняття тa зaбезпечення нaлежнoгo кoнтpoлю зa дoтpимaн-ням мiжнapoдниx cтaндapтiв бaнкiвcькoï дiяльнocтi. Зpaзкoм тa-киx cтaндapтiв мoжyть бути piзнi yгoди, щo poзpoбленi Koмiтетoм з pегyлювaння бaнкiв, тa пpaктикa бaнкiвcькoгo нaглядy Бaнкy мiжнapoдниx poзpaxyнкiв, якi вiдoмi як Бaзельcькi cтaндapти.
Haдiйнicть тa безпекa бaнкiвcькиx cиcтем ^afa нaбyвae ocoбливoï aктyaльнocтi в yмoвax неcтaбiльнocтi мiжнapoдниx пoтoкiв кaпiтaлy. Toмy пocтae пpoблемa ув'язки бaнкiвcькoгo pегyлювaння з нaцioнaльними cтpaтегiями лiбеpaлiзaцiï oпе-paцiй з poзpaxyнкiв pyxy кaпiтaлy.
В екoнoмiчнiй лiтеpaтypi вкaзyeтьcя нa цiлy низку apгyмен-тiв нa кopиcть введення кoнтpoлю зa пoтoкaми кaпiтaлiв [3]. Бфективнють кoнтpoлю зa pyxoм кaпiтaлy oцiнюeтьcя з пo-гляду йoгo впливу нa пoтoки кaпiтaлy i дocягнення тaкиx цiлей
екoнoмiчнoï пoлiтики, як пiдтpимaння cтaбiльнocтi вaлютнoгo кypcy зa paxyнoк зaбезпечення бтыхю''' незaлежнocтi Tporno-вo-кpедитнoï пoлiтики чи збеpеження внyтpiшньoï мaкpoе-кoнoмiчнoï i фiнaнcoвoï cтaбiльнocтi. Якщo зaxoди кoнтpoлю ефективнi, пoтoки кaпiтaлy будуть менш чутливими дo вну-тpiшнix пpoцентниx cтaвoк, як мoжyть бути y тaкoмy випaд-ку opieнтoвaнi влaдoю нa внyтpiшнi екoнoмiчнi зaвдaння [4].
Koнтpoль зa пoтoкaми кaпiтaлy не cлiд poзглядaти як ще-aльний iнcтpyмент пpyденцiaльнoï пoлiтики, ocкiльки вiн чacтo ввoдитьcя i мoдифiкyeтьcя в iнтеpеcax дocягнення мaкpoекo-нoмiчниx, a не мiкpoекoнoмiчниx цiлей, нaпpиклaд, в yмoвax пo-нижyючoгo тиcкy нa вaлютнi ^p™ (Бpaзилiя в пеpioд Mекcикaн-тa Aзiйcькoï кpизи, Чилi i Koлyмбiя в пеpioд Aзiйcькoï физи). Дocвiд низки кpaïн (нaпpиклaд, Бpaзилiï i Taïлaндy] cвiдчить пpo те, щр викopиcтaння кoнтpoлю зa пpипливoм кaпiтaлy мoже не дocягaти цтей дoвгocтpoкoвoгo зaxиcтy вiд звopoтнoгo pyxy га-пiтaлy, якщo вoнo не cyпpoвoджyeтьcя неoбxiдним кopигyвaнням мaкpoекoнoмiчнoï пoлiтики i змiцненням фiнaнcoвoï cиcтеми.
Oдним з вaжливиx меxaнiзмiв pегyлювaння iнoземниx пo-зичкoвиx кaпiтaлiв е pегyлювaння вaлютниx кypciв. Piзнi види вaлютниx pежимiв, щo мoжyть вcтaнoвлювaтиcь центpaль-ними бaнкaми в тiй чи rnrntä екoнoмiчнiй cитyaцiï, cтвopюють певн cтимyли для пoтенцiйниx пoзичaльникiв iнoземнoгo кopoткocтpoкoвoгo кaпiтaлy.
Фiнaнcyвaння дефiцитy пoтoчнoгo paxyнкy плaтiжнoгo бa-лaнcy C0A здiйcнюeтьcя шляxoм емiciï деpжaвниx цiнниx пaпеpiв, в якi iнвеcтyють дoлapoвi pезеpви ocнoвнi тopгo-вельнi пapтнеpи C0A, щo фaктичнo е вимушеним iнвеcтy-вaнням в aмеpикaнcькy екoнoмiкy. Здiйcнюeтьcя iнтенcивне нaгpoмaдження вaлютниx pезеpвiв y дoлapax C0A в o^o-вниx кpaïнax-екcпopтеpax (Kитaй, Taйвaнь, Япoнiя, Pociя тa iн.], якi в бaгaтьox кpaïнax вже пеpевищили poзмipи дocтaт-нocтi для oбcлyгoвyвaння зoвнiшнix зoбoв'язaнь.
Toмy нaгpoмaдження вaлютниx pезеpвiв е вимушеним для зв'язyвaння нaдлишкy вaлютниx нaдxoджень тa cтpимyвaн-ня небезпеки pевaльвaцiï нaцioнaльнoï вaлюти. Штучне пiд-тpимyвaння кypciв вaлют ocнoвниx тopгoвельниx пapтнеpiв C0A - Япoнiï (зa paxyнoк мacштaбниx вaлютниx iнтеpвен-цiй], Kитaю тa pядy ^ix^x aзiaтcькиx кpaïн (зa paxyнoк pегy-льoвaнo-фiнaнcoвoгo кypcy юaня тa ^ix^x вaлют], a тaкoж вимушене знaчне пiдвищення кypcy eвpo щoдo дoлapa C0A i збеpеження цieï тенденцп y cеpедньocтpoкoвiй пеpcпективi - ва цi пpoцеcи ведуть дo нaкoпичення пoтенцiaлy icтoтниx змiн кypciв для збaлaнcyвaння вaлютнoï piвнoвaги.
Для Укpaïни мoжливi негaтивнi зoвнiшнi шoки. Зapyбiжнi aнa-лiтики пpoгнoзyють y paзi пpoдoвження тенденцп' знaчнoï тa швидкoï девaльвaцiï дoлapa тa oднoчacнoгo пщвищення кypcy eвpo, a тaкoж icтoтнoï pевaльвaцiï кypciв вaлют aзiaтcькиx кpa-¿н, пеpш зa вcе Ю/ггаю, щo е знaчним тopгoвельним пapтнеpoм Укpaïни. Oднaк знaчнa девaльвaцiя дo eвpo xoч i cпpияe пщви-щенню зoвнiшньoï кoнкypентocпpoмoжнocтi yкpaïнcькиx тoвa-piв нa мiжнapoдниx pинкax, пpoте пocтyпoвo нaбyвae негaтив-ниx pzc щoдo iншиx чинникiв впливу нa екoнoмiкy. Hacaмпеpед це cтocyeтьcя пoдopoжчaння тoвapiв, iмпopтoвaниx з eвpoпи [5].
Baжливе знaчення для зaлyчення iнoземниx iнвеcтицiй мae пocлiдoвне пpoведення пoлiтики пpивaтизaцiï. Пpи нa-явнocтi cпpиятливиx yмoв пpивaтизaцiï iнoземнi iнвеcтopи iз зaцiкaвленicтю беpyть yчacть y тендеpax з кyпiвлi тиx чи Ы-
22 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 2 (177)/2016
ших промислових та енергетичних об'ектв, особливо тих з них, що мають стратепчне значення. Сприяють залученню в краТну ¡ноземного капралу зобов'язання, що Тх беруть на себе краТни, як¡ вступають у Св¡тову органва^ю торг¡вл¡ (СОТ).
В умовах сучасного високого рвня розвитку св¡тового ¡н-вестиц¡йного процесу для залучення ¡ноземного капралу важливими е двосторонн та багатосторонн¡ ¡нвестиц¡йн¡ угоди. Вс види поток¡в ф¡нансових ресурс¡в вимагають на-гального укладання глобальноТ угоди щодо правил ¡нвесту-вання та регулювання транскордонного руху кап¡талу.
Значний внесок у формування механ¡зму регулювання тран-скордонних поток¡в кап¡талу зробили Оргаызаци Об'еднаних На-ц¡й та пщпорядковаы Уй економ¡чн¡ орган¡зац¡Т та компани. Йдеться, зокрема, про Економнну ¡ Соц¡альну раду (ЕКОСОР), Свггову орга-н¡зац¡ю торг¡вл¡ (СОТ), Оргаызацю економ¡чного сп¡вроб¡тництва ¡ розвитку (ОЕСР), мжнародн ф¡нансов¡ та кредитн¡ оргаызаци.
Висновки
Таким чином, упродовж цтого ряду десятир¡ч, особливо починаючи з 60-х роюв XX ст., мжнародною практикою регулювання економ¡ки сформовав в¡дпов¡дн¡ дво- та ба-гатосторонн угоди та ¡нш¡ м¡жнародно-правов¡ норми регулювання ¡нвестифй. Ц¡ норми були ¡мплементован на на-цюнальному р¡вн¡ багатьох краТн, в результат чого в наш час практично в кожый краТн¡ з ринковою економкою ¡снуе влас-не нацюнальне законодавство, яке регламентуе та регулюе правила залучення та функц¡онування ¡ноземних кап¡тал¡в.
Заруб¡жн¡ анал¡тики прогнозують можлив¡ негативн¡ зовн0-н¡ шоки для УкраУни у раз¡ продовження тенденци' значноТ та
швидкоТ девальвацУТ долара та одночасного пщвищення курсу евро, а також ¡стотноТ ревальваци курав валют аз¡атських краТн. Однак значна девальвацт до евро хоч ¡ сприяе пщвищен-ню зовншньоТ конкурентоспроможност¡ украТнських товар¡в на мжнародних ринках, проте поступово набувае негативних рис щодо ¡нших чинник¡в впливу на економку. Насамперед це сто-суеться подорожчання товар¡в, ¡мпортованих з бвропи.
Ефективн¡сть контролю за рухом капралу оц¡нюeться з точки зору його впливу на потоки капралу ¡ досягнення таких цтей економнноТ пол¡тики, як п¡дтримання стабтьност валютного курсу за рахунок забезпечення бтьшоТ незалеж-ност¡ грошово-кредитноТ пол™ки чи збереження внутр¡ш-ньоТ макроскопнноТ ¡ ф¡нансовоТ стаб¡льност¡.
Список використаних джерел
1. Герчикова И.Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности / И.Н. Герчикова. - М.: Консалт банкир, 2001. - 624 с.
2. Жалто Я.А. Регулювання ринковоТ економ1ки: сучасний досвщ розвинених краТн / Я.А. Жалто. - К.: Н1СД, 1996. - 86 с.
3. Контроль за движением капитала: опыт стран по его введению и отмене. Пер. с англ. (Акира Арийоши, Карл Хабермайер, Бернард Лоренс, Иней Этнер-Роб, Джорж-Иван Каналес-Кириленко, Андрей Кириленко). - М.: Весь мир, 2001. - 133 с.
4. Ливенцев Н.Н. Международное движение капитала (Инвестиционная политика зарубежных стран) / Н.Н. Ливенцев, Г.М. Костю-нина: Учебник. - М.: Экономист, 2004. - 368 с.
5. Макогон Ю.В. Глобализация и Украина в мировой экономике / Ю.В. Макогон, Т.В. Орехова. - Донецк: ДонНУ, 2004. - 478 с.
T.I. БВЕНКО,
к.е.н., ст. викладач кафедри ф1нанав, Нацюнальний университет 6iopecypciB i природокористування Укра/ни
Стан банмвсько! системи Украши в 2015 рощ, дослщження проблемних аспеклв та шляхи ¿х подолання
У ста-ni розглянуто стан банювсько/ системи Укра/ни. До^джено /'/' проблема аспекти та запропонован шляхи ¡х вир^шення.
Ключов! слова: банк, банювська система, девальваи/я гривн'!, фнансовий сектор, cтабiльнicть банк'всько/' системи, Базель-3, банювський нагляд, фнансова криза.
Т.И. ЕВЕНКО,
к.е.н., ст. преподаватель кафедры финансов, Наииональный университет биоресурсов и природопользования Украины
Состояние банковской системы Украины в 2015 году, исследование проблемных аспектов и пути их преодоления
В статье рассмотрено состояние банковской системы Украины. Исследованы ее проблемные аспекты и предложены пути их решения.
Ключевые слова: банк, банковская система, девальваиия гривни, финансовый сектор, стабильность банковской системы, Базель-3, банковский надзор, финансовый кризис.
T. EVENKO,
candidate of economic sciences, senior teacher of department of finances, National university of bioresources and prirodopoi'zovanie of Ukraine
Consisting of banking system of Ukraine is of 2015, research of problem aspects and way of their overcoming
The state of the banking system of Ukraine is considered In the article. Its problem aspects and offered ways of their decision are investigational.
Keywords: bank, banking system, devaluation of grivna, financial sector, stability of the banking system, Basel-3, bank supervision, financial crisis.
© T.I. БВЕНКО, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраТы № 2 (177)/2016 23
