“ПРИНЦИП ЗМАГАЛЬНОСТІ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ” Текст научной статьи по специальности «Право»

Интересно, что Положение о военных трибуналах 1958 г. с изменениями и дополнениями действовал в юридическом поле Российской Федерации до 1999 г. [8, с. 43].

Военные трибуналы были всегда орудием наказания (не исправления) военнослужащих. Безусловно, кассация была инструментом отмены решений, зачастую стоящих жизни военнослужащему. Посмертно реабилитировать и отменить приговор важно для родственников, но не для человека. Поэтому мораторий на смертную казнь в Российской Федерации является правильным, особенно для людей, являющихся жертвами судебных фальсификаций.

Сегодня кассационный механизм представлен в нескольких судебных инстанциях. Согласно ч. 1 ст. 12.2 Федерального конституционного закона от 23 июня 1999 г. № 1-ФКЗ «О военных судах Российской Федерации» [9], кассационный военный суд Российской Федерации рассматривает дела в качестве суда кассационной инстанции по жалобам и представлениям на вступившие в законную силу судебные акты гарнизонных военных судов, окружных (флотских) военных судов и апелляционного военного суда, а также дела по новым или вновь открывшимся обстоятельствам и осуществляет иные полномочия в соответствии с федеральными законами; Согласно п. 2 ст. 10 Федерального конституционного закона от 5 февраля 2014 г. № З-ФКЗ «О Верховном Суде Российской Федерации»[10], судебные коллегии Верховного Суда Российской Федерации рассматривает дела в апелляционном и кассационном порядке.

Таким образом, можно отметить, что роль и сущность кассации существенно менялась в различные исторические периоды страны.

Список литературы

1. Устав уголовного судопроизводства: систематический комментарий. Вып. V: Ст. ст. 765-

999. / Под общей редакцией проф. М.Н. Гернета. М.: Издание М.М. Зива, 1916. - 321 с.

2. Тихомиров М.Н., Епифанов П.П. Соборное уложение 1649 года. М., Изд-во Моск. ун-та, 1961. - Текст: электронный. - URL: http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/1649.htm (дата обращения: 25.04.2022)

3. Шамардин А.А. Правоохранительные органы (Судоустройство): учебник для вузов / А. А. Шамардин. - ООО ИПК «Университет», 2021. - 275 с.

4. Военно-судебный устав [Электронный ресурс]. - СПб., 1867. - 238 с. - Текст: электронный. -URL: https://znanium.com/catalog/product/505667 (дата обращения: 25.04.2022)

5. Сумин А.А. Производство в суде кассационной инстанции: от Устава уголовного судопроизводства 1864 г. До современного УПК России// Вестник Московского университета МВД Рос-сии.2015. №3. - С. 101-105.

6. Декрет СНК РСФСР от 24.11.1917 «О суде» (утратил силу)// Газета Временного Рабочего и Крестьянского Правительства. № 17.1917.

7. Закон СССР от 25.12.1958 «Об утверждении Положения о военных трибуналах» (утратил силу)// Ведомости ВС СССР.1959. № 1. Ст. 14.

8. Лычев Д. И. История кассационных военных судов в России / Д. И. Лычев, О. А. Мишина, О. В. Скрябина // Военное право. 2020. № 6(64). -С. 43-48.

9. Федеральный конституционный закон от 23.06.1999 № 1-ФКЗ «О военных судах Российской Федерации» (ред. от 16.04.2022) // Собрание законодательства РФ. 1999. №26. Ст. 3170.

10. Федеральный конституционный закон от 05.02.2014 № 3-ФКЗ «О Верховном Суде Российской Федерации» (ред. от 16.04.2022)// Собрание законодательства РФ. 2014. №6. Ст. 550.

УДК 347.2.3

AHdpieecbKa Людмила Олексйвна

Адвокат, ст.викладач кафедри цившьно-правових дисциплт. Дтпропетровський державний унгверситет внутршнгх справ.

(Днтро Украна) https://orcid.org/0000-0002-3397-363X Черепанов Микола Миколайович студент юридичного факультету, Дтпропетровськи державний унгверситет внутршнгх справ.

(Днтро Украша) DOI: 10.24412/2520-6990-2022-14137-53-56 "ПРИНЦИП ЗМАГАЛЬНОСТ1 В ЦИВШЬНОМУ ПРОЦЕС1"

Andrievska Lyudmila Oleksiivna

Lawyer, senior lecturer of the department civil law disciplines. Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs.(Dnipro Ukraine)

Cherepanov Mykola Mykolayovych student of the Faculty of Law, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs.

(Dnipro Ukraine)

PRINCIPLE OF ADVERSARIAL PROCEEDINGS

54_JURISPRUDENCE / «СОИРдУДУт-^ОУГМак» #14(137), 2022

Аннотация

Дана стаття присвячуеться вивченню перипетш спiввiдношення принципiв керiвництва та змагаль-Hocmi у цившьному cydo4UHcmei, що розгляд та процес суда повинен проводитися у рамках змагального процесу. Змагальнкть сторт - принцип цившьного судочинства, згiдно з яким розгляд справи проводиться у формi спору сторт у судовому засiданнi. Також поmрiбно помтити, що учасники мають рiвнi права, а суд повинен залучити ус заходи, як передбаченi законом. Принцип змагальностi сторт харак-теризуеться в прившьних можливостей. Насамперед потрiбно сказати, що реалiзацiя змагальностi сторiн у цившьному процес не передбачае активног позици суддi. У цившьному судочинствi керiвним принципом судочинства е насамперед забезпечення виконання завдань i цшей цившьного судочинства, а також принцип реал1зацИ учасниками цившьного судочинства прав i виконання свогх обов 'язюв. Iнiцiа-тива суду в процес судового доказування спрямована на забезпечення балансу сил сторт у процес кон-фронтацп.

Змагальний процес i судове керiвництво е самосттними принципами та частиною гармонтно'г' си-стеми принципiв цившьного судочинства. Проте ^iд зазначити, що принципи змагальностi судочинства та керiвництва суддiв ткно пов 'язат та взаемодiють. Отже, реалiзацiя судових керiвних принцитв сторт та принципу змагальностi судочинства мае забезпечити певний ступiнь узгодженостi процесу-ального значення цившьного процесу в його публiчному та приватному аспектах. Отже, важливе право рiвних можливостей у цившьному судочинствi надшене судовим керiвним принципом. У зв 'язку з принципом конфронтаци суд, як активний суб 'ект цившьного процесу, може прийняти справедливе, об 'ективне, обтрунтоване та справедливе судове рШення.

Abstract.

This article is devoted to the study of the vicissitudes of the relationship between the principles of leadership and adversarial proceedings in civil proceedings, which consideration and trial should be conducted in an adversarial process. Adversarial proceedings - the principle of civil proceedings, according to which the case is conducted in the form of a dispute between the parties in court. It should also be noted that participants have equal rights, and the court must involve all measures provided by law. The principle of adversarial parties is characterized by free opportunities.First of all, it should be noted that the implementation of the adversarial nature of the parties in civil proceedings does not involve the active position of the judge. In civil litigation, the guiding principle of litigation is, first of all, to ensure the fulfillment of the tasks and objectives of civil litigation, as well as the principle of realization by the participants of civil litigation of the rights and performance of their duties. The initiative of the court in the process of judicial evidence is aimed at ensuring the balance of power of the parties in the confrontation.

The adversarial process and the judiciary are independent principles and part of a harmonious system of principles of civil procedure. However, it should be noted that the principles of adversarial proceedings and the guidance of judges are closely linked and interact. Thus, the implementation of the judicial guidelines of the parties and the principle of adversarial proceedings should ensure a certain degree of coherence of the procedural significance of civil proceedings in its public and private aspects. Thus, the important right of equal opportunities in civil proceedings is endowed with the principle of judicial guidance. Due to the principle of confrontation, the court, as an active subject of civil proceedings, can make a fair, objective, reasonable and fair court decision.

Ключовi слова: змагальнкть, принцип змагальностi, Закон Украти, цившьне правосуддя, правосуддя в цившьних справах.

Key words: adversarial proceedings, adversarial principle, Law of Ukraine, civil justice, justice in civil cases.

Виклад основного MaTepiaiy.3r^HO з Кон- вщповвдних судових дшх. З таким щдходом погод-

ституци Украши, а саме з статтею 129 в яко! гово- жуються й укладач1 доввдниюв, якими користу-

риться про принцип положень судочинства, що ються впчизняш науковщ, але окр1м активно! рол1

вщображае новгтнш перюд судово! реформи та пра- суду у забезпеченш виконання цього принципу, вш

вово! реформи. Так само реал1зац1я концепци су- також може коригувати поведшку сторш у судо-

дово-правово! реформи не зможе добре працювати вому процесс

без еволюци головних принципш судочинства, а Звичайно, на сучасному еташ розвитку законо-

саме з принципом змагальносп. Актуальшсть поля- давства Укра!ни принцип змагальносп е найбшьш

гае в тому, що багато дослвдникш вважають, що у реатзованим у цившьному судочинств1, виходячи з

бшьшосл випадкш коли у справах вщсутшх еле- особливостей правовщносин м1ж цившьними

мент змагання двох сторш. Звичайний класичний суб'ектами, держава ввдграе значно меншу

погляд на природу принципу змагальност1 полягае провщну роль, н1ж кримшальне судочинство.

в тому, що в судовому засвданш, коли сшр виникае вщносин, держави чи суспшьства. Тому в науковш

м1ж двома сторонами — обвинуваченням i захи- та навчальнш лггератур1 радянського та пострадян-

стом (кримшальне право) або позивачем i захистом ського перiодiв аналiз цього принципу е легким i не

(цившьне право), суд повинен у висновку прийняти надто складним. Конкурентоспроможшсть, на

офщшне ршення м1ж сторонами. Вагомкть i думку проф. М. Стефана, визначив весь процес

обгрунтовашсть доказ1в та законшсть отриманих вщбору (подання, клопотання, участь) фактичних

доказ1в, а пот1м надати перевагу доказам сторш у матерiалiв, необхвдних суду для виршення справи,

форму, методи та методи вивчення цих матерiалiв, процесуальну дiяльнiсть доказiв, !х послiдовнiсть i npaBOBi наслвдки.

Принцип змагальностi грунтуеться на правi сторш вiльно розпоряджатися фактичним ма-терiалом у xодi позову — principiurn instructionis processus ad instantium partium. Необxiднi судовi ма-терiали щодо юридичних фактiв справи як предмета доказування, а також докази, якими ix обгрун-товують, надаються в основному заштересованими сторонами. Кожен з них повинен довести (onus probandi) обставини, на яких грунтуються кш ви-моги та заперечення [1]. У зв'язку з цим вони мають право вивчати матерiали справи, брати участь у су-дових засвданнях, подавати докази та брати участь у слвдств^ заявляти клопотання та заперечення, да-вати суду уснi та письмовi пояснення, подавати сво! доводи, доводи та заперечення [2].

У xодi юторичного розвитку цивiльний процес деяких кра!н спочатку утвердився як своервдне зма-гання. У зв'язку з цим особливе положення займае Стародавнш Рим, в якому процес протистояння ро-звивався в найбiльш досконалому виглядi. Тягар доказування (onus probandi) покладаеться на пози-вача та вщповщача. Принцип змагальностi в римсь-кш процедурi втiлюеться в трьох можливих дiяx сторш. Якщо доводи позивача на захист свого позову не спростоваш контраргументом ввдповщача, суд ухвалюе рiшення на користь позивача. У разi ненадання позивачем доказiв на обгрунтування свого позову або його докази суперечать доказам вщповвдача, заявлений позов не пвдлягае встанов-ленню. Особливий штерес представляють так зван подвiйнi судовi розгляди, в яких доводи позивача та заперечення вщповщача мають однакову доказову силу.

Як i у всьому римському прав^ правила римсь-ко! процедури шзнше були прийнятi европейсь-кими кра!нами i застосовувалися в ранньо фео-дальну епоху, а також у деяких крашах - навiть тзнше. В епоху високого феодалiзму цивтьний процес пронизував принцип дiзнання, що можна було пояснити союзом у руках феодалiв економiч-но! та полгтично! влади.

Грудящий етап у еволюци процесу змагаль-ностi зв'язаний з реформою, яка була у 1864 рощ. 20 вересня 1864 року був затверджений статут ци-вiльного судочинства, що стае першим кодифшова-ним актом в галузi цивiльного процесу. До-слiдник,який проголосив принцип змагальшсть у статтi 367 зазначив, що суд не може збирати сам до-казiв чи документи, суд повинен обгрунтувати свое ршення виключно на доказiв, яш були наданi сторонами. Тобто, процес змагальносп знаходить ви-токи в еволюцй' iншиx статей статуту. Особливу увагу видiляють у статл 706, в якiй проголошено, що суд не мае право ш постановляти ршення про такi предмети, про яш не було заявлено вимог, нi присуджувати бiльше того, нж було заявлено, нi порушувати питання про давнiсть,якщо сторони не не! не посилались [3]

В добу розквгту феодалiзму капiталiстичниx вщносин слiдчi засади починають використовувати

елементи змагальносп. Такий перiод поновлення законодавства прийшли не тшьки до европейських кра!н, а й до Украши. Рештки слвдчих засад зцiлися в законодавсга цих кра!н до цшсного встанов-лення капiталiстичних вщношень,основою якою було приватна власнiсть.Коли перемогла буржуазна револющя у Франщя, коли Н1меччина об'едналася , коли на Украши ввдмшили кршацтва, тодi провщне мiсце займае процес змагальностi.

Вагомим етапом еволюци цившьного процесу в Укра1ш - побудова цив1льного процесу на процесу змагальносп, що був за часш судово! реформи у 1864 рощ. Говорячi про вагомкть еволюцil цив1ль-ного процесу на еташ змагальностi, вiдомi до-слвдники називають такi доводи, а саме:

-- фактична сторона справи може буги краще встановлена тими, кому вона ближче знайома, хто знае, якими доказами и можна п;дтвердити i де щ докази в1дшукати;

-- сторони, як шхто 1нший (у тому чи^ й суд), зацiкавленi у з'ясуванш обставин справи, оск1льки кожна з них прагне задовольнити сво! вимоги й у зв'язку з цим намагаеться вщшукати для суду ва факти, якi св1дчать на И користь;

-- принцип змагальносп вщповщае сутностi цив1льного процесу, а покладення на суд обов'язку збирати докази призвело б до перевiрки судом влас-них висновкiв;

-- характер тих прав, про яш йдеться в цивильному процеа, не допускае застосування сл1дчого принципу, оскльки це призвело б до втручання держави у приватне i с1мейне життя, що е неприпу-стимим;

-- сл1дчий процес змушуе суд стати помiчни-ком однiеl зi стор1н i, таким чином, втратити вiдповiднi його положен-ню холоднокровнiсть, без-стороннiсть та об'ективнiсть;

-- змагальний процес веде до розподiлу пращ, що завжди приносить кращi результати, нiж вико-нання всiеl складно! роботи одшею особою; це дае сторонам можливкть в;дшукати той доказовий ма-терiал, який свiдчить на його користь, та скориста-тись допомогою фах1вщв-юрист1в[4];

Принцип змагальностi та об'ективно! iстини,як зазначав А.Ф. Клейман. Змагальшсть цившьного процесу являеться головною умовою встановлення судом об'ективно! ктини. Основою змагальностi належить до процесуально! рiвноправностi стор1н, що показуеться в наданш зацiкавленими особами, що займають одне процесуальне положення та р1в-них можливостей для в1дстоювання прав та обов'яз-к1в. Надання р1вних прав та обов'язкiв дозволяе зма-гатися перед судом, а суду встановити ктину в про-цеа.

Висновок. Переход в^д активностi суду до змагальносп повинен супроводжуватися створенням спецiального механiзму, який гарантував би захист прав тих, хто бере участь у процеа самостшно, без представника, а також стимулював би активнiсть адвокат1в на стади подготовки справи з тим, щоб спори врегульовували мирним шляхом на вж стадiях процесу. Проте навггь при переходi активность вщ суду до стор1н суд, як i ран1ше, повинен

JURISPRUDENCE / «ШУУШШШМ-ЛШГМак» 2022

56_

контролювати дотримання прав при розглядi справи. Мае бути MexaHi3M, який дозволить приму-сити сторону, що порушуе права шших осiб чи не виконуе влaснi обов'яз-ки, д1яти вщповвдно до ви-мог закону.

Неможливкть повно! ввдмови ввд активносп суду, пов'язана з ментaлiтетом як судщв, так i гро-мадян. Побоювання, висловлене щодо повно! вщмови вщ aктивностi, жодною мiрою не спрямо-вано на збереження ще! aктивностi. Йдеться лише про поетапний i комплексний пщхвд, який повинен охоплювати не тшьки ЦПК, а й новi подходи до ре-гламентацй' дiяльностi адвокатури, шших право-охоронних оргашв.

Iнтегрaцiйнi процеси, що панують у свiтi, не можуть i обшти правову сферу, в тому чи^ й ци-вшьний процес. 1гнорування !х на може бути виправданим нi в теоретичному, ш в практичному плaнi. Завдання полягае в тому, щоб при розробщ

нового законодавства повною мiрою було викори-стано досвщ шших кра!н з урахуванням тих право-вих традицш, якi склались в Украш!

Список лiтератури:

1. КОНСТИТУЦИЯ УКРА1НИ (Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 1996,№ 30)

2. Цившьне право Укра!ни [щдручник для студент юридичних спецiальностей вищих заклад1в освiти / М.Н. Штефан] - Х.: Право, 2000.-25 с.

3. Цившьне право Укра!ни [щдручник для студент юридичних спещальностей вищих заклад1в освiти, Пор1вняльне судове право / М.М. Михеенко, В.В. Молдован], за ред. проф Л.К. Радзiевська. Аз мова, доцента К. Либвдь. -Х.:Право,2018.- 200 с

4. Немировська О. Змагальшсть: старе по-няття, новий змiст автореф. дис...канд.юрид.наук : спец. 13.00.03/ О.Л. Немировська - Кив нац ун-т т. Т.Шевченка.- Ки!в, 2007 - 18 с.