CC BY
34JURIDICAL SCIENCES
ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ЯК МЕТОД ЕФЕКТИВНОГО СУДОВОГО ЗАХИСТУ
ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРА1Ш
Бордун-Комар Н.1.
здобувач кафедри фшософИ права та юридичног логiки НацюналъноЧ академИ eHympMHix справ, Кигв, Украша
THE RULE OF LAW AS A METHOD OF EFFECTIVE JUDICIAL PROTECTION OF HUMAN
RIGHTS IN UKRAINE
Bordun-Komar N.
Postgraduate Student of the Department of Philosophy of Law and Legal Logic
National Academy of Internal Affairs, Kyiv
АНОТАЦ1Я
У статп проаналiзовано концепцш верховенства права як засаду вичизняного судочинства i захисту прав людини. Акцептовано на необхщносл po3pi3^ra поняття верховенство права i верховенство закону. З'ясовано, що нерозривний зв'язок верховенства права i захищених прав людини е необхщною передумо-вою iснування демократа
ABSTRACT
The author has analyzed the category of "rule of law" as the principle of the Ukrainian human rights judicial protection. It is emphasized to distinguish between the rule of law and the rule of legislation. The article explains the crucial role of the protection of human rights and the rule of law are necessary for the democracy to function.
Ключовi слова: верховенство права, права людини, правозахисна дiяльнiсть, судовий захист, право-суддя.
Keywords: rule of law, human rights, law enforcement, judicial protection, justice.
Постановка проблеми. Права людини, Гх ви-знання, або, навпаки, Гх порушення; Гх стан i пов-нота реалiзацii, ефектившсть Гх захисту - важливий показник сощально-правового розвитку сучасноГ держави. Сьогоднiшня Украша е транзитивною державою, яка переходить ввд тоталiтаризму до де-мократii, формуе i утверджуе демократичнi цшно-сп та демократичний спосiб життя, яш, своею чер-гою, творять нацюнальну правову систему, осш-льки псевдоправова законницька система, що дiсталася у спадок вiд радянського минулого, не здатна бути рушiем демократичних перетворень. Слабшсть i недосконалiсть сучасноГ правовоГ сис-теми унеможливлюе вирiшення проблеми правового захисту в Укрш'ш загалом i прав людини зок-рема. Важливу роль у цьому належить процесу ста-новлення та розвитку вдеалу верховенства права i його впливу на правозахист в Укрш'ш, адже саме права людини та верховенство права е запорукою iснування демократа.
Анат останнiх досл1джень i публшацш за проблематикою та видiлення мевир1шеми\ ра-шше частин загальноТ проблеми. Тривалий час украiнськi дослiдники, ототожнюючи верховенство права i верховенство закону не проявляли до щег теми особливого штересу. Таким чином, принцип верховенства права е ввдносно новим для вггчизня-ног юриспруденцii, хоча й гостро актуальним. На сьогодшшнш день значний науковий внесок у дос-лiдження теорп i практики верховенства права в Украш зробили так вченi, як С. Головатий, М. Ко-зюбра, С. Андрощук, П. Рабiнович, Т. Багрiй,
С. Шевчук та шшг До окремих питань верховенства права в контекст здiйснення правосуддя звер-талися М. Братасюк, Ю. Бiлас, О. Уварова, О. Коль сник, М. Цуркан, Н. Добрянська. Вiтчизняним пра-вознавцям ще належить докласти чимало зусиль для того, щоб дослщити i проаналiзувати проблему реалiзацii принципу верховенства права у судовому захисп прав людини, показати И дшсний стан, на-працювати концептуальне и вирiшення, виробити вiдповiднi рекомендацii та пропозици для правовоi практики.
Метою даноТ статтi е виявити i проаналiзу-вати проблемнi аспекти iмплементацiГ' принципу верховенства права як методу ефективного судового захисту прав людини в Укрш'ш.
Виклад основного матерiалу. На сьогодшшнш день вщомо кшька пiдходiв до розумiння кон-цепцп верховенства права:
його ототожнюють з верховенством закону; пiд ним мають на увазi верховенство уах нор-мативно-правових актiв;
уподiбнюють його з верховенством розуму i справедливости
пiд ним розумiють прiоритет загальновизна-них принципiв i норм мiжнародного права перед на-цiональним законодавством;
ототожнюють його з верховенством конститу-
цд;
е тотожним з основними правами людини. Три останнi позицп поеднуе спiльне природно-правове пiдIрунтя, тобто вони втшюють природнi
основи життя, на чому наголошуе М. Козюбра [1,с. 24-32].
Зауважимо, що легiстський тип праворозу-мiння, уподiбнюючи право закону, не визнае принципу верховенства права в його сучасному розу-мшш (на цьому акцентують правознавцi С. Голова-тий, М. Козюбра, Т. Багрш, С. Андрощук, С. Шевчук). В ньому центральне мiсце займае принцип верховенства закону, що, зрештою, спри-чиняе ситуацш домiнування волi влади над люди-ною та И правами у правозастосуваннi, тобто сприяе порушенню прав людини, а не Гх захисту. Саме тому слад розрiзняти право i закон. Право слад розглядати не як акт державно! влади, а як сощаль-ний феномен, пов'язаний iз такими категорiями, як гуманiзм, справедливiсть, свобода, рiвнiсть. Право мае розглядатися у нерозривнш зв'язцi з правами людини [1,с. 24-32]. Верховенство права е принципом, який встановлюе вимоги до багатьох сустль-них шститупв з метою забезпечення природних прав i свобод людини. Як головна адея конституцiй-ного судочинства, принцип верховенства права означае рiвнiсть уах перед законом i перед судом.
Складовою принципу верховенства права як мегапринципу, що висувае ряд вимог до уах суб'ектiв правового захисту, е принцип пропорцш-ностi, який, як зауважуе Ю. £втошук, «спрямова-ний проти неконтрольованого свавiлля як законода-вця, так i правозастосовних оргашв та Гх посадових оаб. Вiдсутнiсть глибокого наукового аналiзу цього принципу негативно позначаеться i на судо-вiй практицi, про що свадчать його порушення при розглядi справ, пов'язаних передусiм iз втручанням у права людини» [2,с.1]. Ю. £втошук розкривае суть таких вимог цього принципу у правозастосу-ванш: придатнiсть, необхiднiсть, сумiрнiсть у вузь-кому сенсi i акцентуе, що вш мае «бiльш динамiч-ний характер, оскадьки завжди залежить вад конк-ретних обставин справи, змша яких може вимагати змiни заходiв як у бiк посилення, так i в бiк пом'як-шення, що не може бути надмiрним з погляду предмета, часу, мкця застосування, кола осiб, та мае бути спрямовано проти реальних негативних насладив» [2].
Принцип верховенства права як метод право-захисноГ дiяльностi - це не лише положения про «панування права в суспадьсп...», хоча це теж правильно [3,ст. 2975]. На жаль, у зв'язку iз дом^ван-ням дотепер в украГнськш правозастосовнiй д1яль-ностi законницького праворозумiння, яке понижуе принципи права перед нормами i розумiе Гх як до-датки до норм, принцип верховенства права теж трактуеться як загальна iдея без практично! значу-щостi. На нашу думку, верховенство права найпе-рше - це метод, сукупшсть вимог до поведшки суб'ектiв права, суб'ектiв правозастосовноГ д1яль-ностi загалом i правозахисноГ зокрема. «Верховенство права - це самостшний правовий механiзм, який / ./мае на меп захист конституцшних прав та свобод людини, виходячи насамперед iз засад справедливости моральностi, рiвностi. Цей механiзм,
о^м iнших елементiв, включае також Конститу-цiю та закони УкраГни ...», - акцентують Н.Пiльгун та М.Рощук [4,с.30-35].
Для легiстського праворозумiния единим спра-вжиiм гарантом прав людини е лише закон, а тому гасло «закон е закон» пронизуе усю цю концепцш. Проте, як слушно зауважуе К. Кресс, «не юнуе за-гального морального обов'язку безумовно падпо-рядковуватися закону тшьки тому, що вiн - закон», бо вш може бути просто примхою влади, яка знева-жае права людини [5,с.207]. Для того, щоб права людини були захищеш, суд мае прийняти таке пра-вове ршення, яке вадиовадае критерiевi справедливо-сп [6,с. 116]. Як наголошуе I. Годецький, «рь шення мае бути передусiм справедливим, а попм вже законним» [7,с.23].
В умовах сучасноГ УкраГни у сферi захисту прав людини важливою е проблема юнування не-справедливих закошв на противагу правовим законам, яш були б покликанi передуам охороняти лю-дину, И права i свободи. Завданням судовоГ влади е сприяти захисту прав i свобод людини шляхом справедливого виршення спорiв та утвердження принципу верховенства права. Чим вищим у краГш е авторитет суду, тим вш незалежиiший порiвняно з iншими гшками влади, а отже, тим вищим е рiвень демократичностi самоГ держави. На жаль, в сьогод-шшнш Украíнi авторитет судовоГ влади доволi ни-зький через ГГ залежшсть вiд полiтикiв та бiзнесу, а, отже, реалiзацiя принципу верховенства права е ча-стковою.
Принципом верховенства права е не лише ви-знання прав людини, а й процедура Гх дотримання, забезпечення i можливють реалiзацií та захисту. До проявiв верховенства права у сферi судочинства Ю. Бiлас видiляе такi: тарания доступу до суду, га-ранпя виконання судового рiшения у разi набрання ним законноГ сили, рiвнiсть перед законом, юриди-чна визначешсть, авторитетнiсть та незалежиiсть суду, судовий контроль за порушенням органами та посадовими особами виконавчоГ влади прав людини, законшсть [8, с12].
Суб'ектам правозахисноГ дiяльностi необхiд-ний сучасний правовий свггогляд. Украíнцi загалом потребують природно-правового гумаиiзму як ос-нови правосвадомосп, яка повинна замiнити зако-носвадомють, що так стiйко зберiгае своГ позицií дотепер, особливо в середовищi держслужбовцiв. Правознавцi зазначають, що до тих тр, доки принцип державоцентризму з притаманним йому прiо-ритетом обов'язкiв особи перед ГГ правами, прiори-тет самоГ держави i ГГ волi перед людиною, на противагу европейськш правосвiдомостi, в основi якоГ покладено гуманiстичнi цiнностi, буде в основi правозахисноГ дiяльностi, вона не зможе стати право-захисною в сучасному розумшш. Звiдси i вадсут-нiсть розумiния багатьма юристами на доктриналь-ному рiвнi рiзницi мiж верховенством права i верховенством закону. Чим швидше учасники правового захисту в УкраГ'ш зможуть сформувати су-часне гуманiстичне правове мислення, тим ефекти-внiшим i дiевiшим буде цей захист.
Одначе, у практичнш державно--владнш дiяль-ностi змiна правового мислення ще не е достатньою гаранпею реалiзацii принципiв верховенства права у повному обсязi. Перешкодою цьому виступають: тиск бюрократичного апарату, який не не готовий до правового реформування краши; iнтереси осiб, яш перебувають при владi; конкуренцiя окремих приватних iнтересiв; слабка позицiя громадянсь-кого суспiльства; незрiлiсть украшсько1' полггичноГ системи тощо.
Отже, проблема утвердження та розвитку принципу верховенства права у судовш сферi мае комплексний характер i може вирiшитись лише шляхом реформування багатьох сфер украшського життя, а передусiм - глибинно1' судово-правово1' ре-форми в УкраЫ.
Висновки. Щдсумовуючи написане вище, ми можемо зробити наступш висновки.
Беручи до уваги необхiднiсть глибинного правового реформування, судовий захист прав людини сьогоднi цiлком зрозумiло перебувае у полi зору вь тчизняних правознавщв. Особливо наголошуеться на необхiдностi утвердження вiдповiдного якiсного рiвня та ефективного судового захисту прав i свобод людини. Верховенство права - це утвердження «правовладдя» народу, або ж влада рiвноi мiри справедливостi для вах i кожного. Принцип верховенства права був сформований i може трактува-тися лише в контексТ природно-правово1' докт-рини. З позицш позитивiстського подходу вiн ото-тожнюеться з принципом законностi, хоча насправд цi принципи е настiльки ж рiзними, на-ск1льки рiзними е право та закон. Сучасш правозна-вцi зазначають, що украшсьш суддi дотепер отото-жнюють принципи верховенства права та верховенства закону, а визначальним принципом правозахисно1' дiяльностi все ще залишаеться принцип верховенства закону.
Чимало вгтчизняних та зарубiжних правознав-щв звертають увагу на те, що застосування принципу верховенства права в правозахистнш дгяльно-стi е найбшьш ефективним методом захисту прав людини. Нам важливо наголосити на цш справдi новацп у правозахиснш дiяльностi пострадянсько1' Украши, тому що ця проблема безпосередньо пов'язана iз природно-правовою доктриною, яка, на противагу позитивiстськiй, е гуманiстичною за змь стовним наповненням. Вона, будучи втшеною у
принципi верховенства права, постае досить ефек-тивним методом захисту прав людини в сучасному суспшьствг
Лiтература
1. Козюбра М.1. Принцип верховенства права мае нерозривно пов'язуватись iз основними неввд-чужуваними правами людини, в яких матерiалiзу-еться iдея справедливости - 1нтерв'ю з М. Козюб-рою. //Верховенство права. Законодавчий бюле-тень. - К., IREX U-Media 2005 - 78 с. Козюбра М. Принцип верховенства права i конституцшна юрис-дикцiя./ М.1.Козюбра //Шсник Конституцiйного Суду Укра!ни. - №4. - 2000.
2. Свтошук Ю.О. Принцип пропорцiйностi як необх1дна складова верховенства права.//Автореф к.ю.н.: 12.00.01 - теорiя та iсторiя держави та права; iсторiя полiтичних та правових вчень/ Ю.О. £вто-шук. -Ки1в, 2015. - 19 с.
3. Ршення Конституцiйного Суду Укра1ни у спраи за конституцiйним поданням Верховного Суду Укра1ни щодо вiдповiдностi Конституцп Ук-ра1ни (конституцiйностi) положень статл 69 Кримi-нального кодексу Укра1ни (справа про призначення судом бшьш м'якого покарання). - Справа № 133/2004: в1д 02.11.2004 р., № 15-рп/2004 // Офiцiй-ний вюник Укра1ни. - 2004. - № 45.
4. Пшьгун Н, Рощук М. Проблеми реалiзацil та захисту прав i свобод людини та громадянина в контексп функцiонування принципу верховенства права в Украш. / Н.В. Пильгун, М.В. Рощук// Юри-дичний вiсник: Повггряне i космiчне право. -2012. -№4.
5. 1.Kress K. Legal Indeterminacy and Legitimacy // Legal Hermeneutics: History, Theory, and Practice / Edited by Leyh G. - Berkeley: University of California Press, 1991. - P. 200-218.
6. Мурадьян Э.М. Истина как проблема судебного права. - М.: Былина, 2002. - 287 с.
7. Годецький I. Найбруднiшi анекдоти ходять про адвокапв // Украшський юрист. - 2006. - № 1. - С. 20-23.
8. Бшас, Юлiя Юлiанiвна. Свропейсьш стандарта прав людини в контексп правозастосування сучасно! Украши [Текст]: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Бшас Юлiя Юлiанiвна; Нац. акад. внутр. справ. - К., 2011. - 19 с.
