CC BY
95Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 1). С. 152-163.
УДК 340.12
ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА: СУЧАСН1 1НТЕРПРЕТАЦП
Трихлiб К. О.
Нщональний университет «Юридична академ1я УкраТни ¡меш Ярослава Мудрого»
м. Харкш, УкраТна
У статп дослвджуються сучасш тдходи до визначення й розумшня принципу «верховенства права». Розглянуто та проанатзовано суттсть та головш елементи поняття «верховенства права»; а також його стввдаошення iз сумiжними поняттями в рiзних мовах; проведено т^вняльну-правову характеристику штерпретаци верховенства права в £С та в Украгт.
Таким чином, принцип верховенства закону — це основний принцип сучасно! демократично!, право-во1 держави. В даний час, в умовах глобатзацй, стае ушверсальним принцип спiвiснування i спiвпрацi м1ж рiзними державами та культурами. Верховенство принципу закону мае важливе значення i фжсуеть-ся в рiзних документах на национальному, а також на мiжнародному рiвнях.
Ключов1 слова: верховенство (панування) права, верховенство закону, правова держава, права лю-дини, правосуддя.
Постановка проблеми. Гармошзащя законодавства Укра!ни до права СС вимагае реформування 1! правово! системи. Найважлившим чинником такого реформування е визнання та реальне гарантування принципу верховенства права, яке можливо за сучасних умов суспшьно-державного розвитку тшьки в межах правово! держави. Не-зважаючи на закршлення принципу верховенства права у 6езл1ч1 нормативно-право-вих документах на нацюнальному { м1жнародному р1внях, немае единого та ч1ткого його визначення. На нашу думку, це справедливо, адже верховенство права - багато-гранне поняття { з61рний термш.
Аналгз останшх дослгджень г публгкацШ. Питаннями вивчення та дослщження верховенства права займалися багато в1тчизняних { зару61жних вчених. Серед них, зокрема, таю вчеш, як С. Головатий, А. Заець, М. Козюбра, А. Колодш, В. Авер'я-нов, О. Зайчук, О. Копиленко, Н. Онщенко, М. Орз1х, В. Погоршко, П. Ра6шович, В. Сел1ванов, О. Скрипнюк, В. Тертишник, Ю. Шемшученко В. Тимошенко, Ю. Тодика, С. Шевчук та шш1.
Постановка завдання. Метою дано! статп е грунтовний розгляд та все61чний анал1з сутносп, головних елеменпв поняття-принципу «верховенства права», а також дослщження сучасних шдход1в до його визначення { розумшня в Укра!ш та СС.
1. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА - ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ПРИНЦИП СУЧАСНО1 ПРАВОВО1 ДЕРЖАВИ
1.1. Визначення «верховенства права» вiтчизняними та шоземними вченими
Верховенство права - вищий принцип м1жнародного права, показник демокра-
тизму, законносп, захисту миру. Вш мае бути дieвим та реальним [1, с. 102]. Так, зо-крема О. Скакун наголошуе, що принцип верховенства права належить до загальних принцишв права i може слугувати «оптимальним регулятором, шструментом ште-граци» [1, с. 100].
У свою чергу, С. Максимов зазначае, що верховенство права е ушверсальним феноменом у двох значеннях. По-перше, як единий феномен европейськоï культури, що охоплюе досвiд як англомовних, так i континентально-европейських краïн. По-друге, в умовах глобалiзацiï вiн стае унiверсальним принципом сшвюнування та сшвробгг-ництва мiж рiзними народами й культурами [2, с. 126].
Дшсно, iнтеграцiя правових систем передбачае додержання цiннiсних складових принципу верховенства права: зв'язанiсть, обмеження державноï влади правом (правами i свободами людини); дотримання принципу рiвностi громадян перед законом; реальшсть принципу основоположних прав i свобод людини; наявнють ефективного i передбачуваного правосуддя; додержання законносп i правопорядку в суспшьсга [1, с. 101].
Принцип верховенства права мае величезне значення i закршлений у багатьох документах як на нацюнальному (ч. 1 ст. 8 Конституци Украши, ст. 2 Закону Украши «Про засади внутрiшньоï i зовшшньо1' полггики», у Стратегiï iнтеграцiï Украши до €С, у ст. 2 Закону Украши «Про судоустрш i статус судщв», у ст.ст. 7, 8 Кодексу адмшютративного судочинства Украши тощо), так i на мiжнародному рiвнях (у За-гальнiй деклараци прав людини 1948 р., у Статут Ради Свропи (преамбула, ст. 3), в установчих та шших договорах GC, зокрема у Договорi про GC (ст.ст. 6, 11), в Свро-пейськiй Конвенцiï з прав людини, у Хартп основоположних прав €С 2000 р. тощо).
Отже, «верховенство права» - багатогранне поняття i, як зазначае М. Козюбра, «багатомаштшсть граней, аспектiв цього принципу не дозволяе втиснути його в рамки будь-яко1' юридично1' дефшщи» [3, с. 15].
Так, П. Рабшович пропонуе власне визначення верховенства права: «Верховенство права - це взаемообумовлене юнування i взаемоузгоджена реалiзацiя основоположних прав i обов'язюв людських спiльнот, об'еднань й усього суспшьства» [4, с. 44].
Досить широке визначення верховенства права було запропоновано колишнiм Генеральним Секретарем ООН Кофi Аннаном. У доповiдi вщ 2004 р. вiн зазначае: «Верховенство права [...] стосуеться принципу управлшня, де всi особи, iнститути та суб'екти права, публiчнi i приватш, у тому числi й держави шдконтрольш законам, якi публiчно оприлюдненi, пiдлягають обов'язковому застосуванню, самостшно визнаються судом i узгодженi з мiжнародними нормами та стандартами прав людини. Верховенство права потребуе також вщповщних заходiв з гарантування дотримання принципiв панування права, рiвностi перед законом, вiдповiдальностi перед законом (шдконтрольносп закону), справедливостi у застосуванш закону, подiлу влади, учасп у прийняттi рiшень, законно!' визначеносп, запобiгання свавiллю та проце-суально1' i законодавчоï прозоростi» [5, с. 4].
У свою чергу, Парламентська Асамблея Ради Свропи (ПАРС) зауважуе, що, не-зважаючи на спшьне дотримання принципу «верховенства права», багатомаштшсть термшологи i розумiння зазначеного термiну, в Радi Свропи (РС), а також рiзними кра1нами-членами СС, призводить до певноï плутанини. Зокрема, французьке по-
няття «Etat de droit» («правова держава»; шмецькою мовою - «Rechtsstaat») часто використовуеться, але не завжди вiдображаe англшське поняття «Rule of Law» («верховенство права»), якому адекватно вщповщае вираз «prééminence du droit», що воображений у французькiй версiï Статуту Р€, а також у преамбулi Свропейсько1' Конвенцiï Î3 захисту прав людини i основних свобод та прецедентному правi Свро-пейського суду з прав людини (ССПЛ) [6].
ПАРС звертае увагу також i на те, що «в деяких молодих демократичних державах Схщно1' Свропи основною тенденщею юридичноï думки у розумшш термiну «Rule of Law» стае його розумшня як «supremacy of statute law», росшською - «верховенство закона»». При цьому ПАРС наголошуе, що «поняття «Rule of Law» слщ перекладати на росшську мову, як «верховенство права» (так само, як «Rule of Law» правильно перекладають французькою, як «prééminence du droit» - верховенство права, а не «prééminence de la loi» - верховенство закону). Слова Recht (шм.) i Droit (фр.) у Rechtsstaat (шм.) - правова держава / Etat de droit (фр.), також повинш перекладати-ся росшською, як право i, вщповщно, правова держава. Переклад «Rule of Law», як «верховенство закону», а не «верховенство права» призводить до ютотних проблем, оскшьки в деяких з цих краш у теорп та на практищ все ще присутш традицн то-талiтарноï держави, як суперечать принципу верховенства права. Така формальна штерпретащя термiнiв «верховенство права» («Rule of Law») i «правова держава» (шм. Rechtsstaat / фр. Etat de droit) суперечить сутност верховенство права (англ. «Rule of Law» i фр. «prééminence du droit»). Безсумшвно, у цих випадках мае мюце непослщовнють та неч^кють шд час перекладу юридичних термiнiв на мови дер-жав-члешв» [6].
Вiдтак, С. В. Серьогш зазначае, що в украïнськiй мовi як еквiвалент слова «law» у контекст принципу верховенства права доцшьно застосовувати не слово «закон», а слова «правотвiр» i «праводавство» [7, с. 68].
На думку Ю. Шемшученка, фiлософсько-юридичний змiст конструкцiï «the rule of law» можна передати шляхом запровадження в украшську правничу мову одного слова-новотвору - «правовладдя» - як заперечення свавiльноï влади людини взагалi, чи однiеï, чи групи, чи одного з пол^ичних органiв тощо. Це - категоричне й одно-значне заперечення будь-якого прояву свавiлля i диктатури [7, с. 45].
1.2. Сутшсть та головш елементи принципу «верховенства права»
Найбшьш широке визначення (на нацюнальному рiвнi) змiсту верховенства права мютиться у Планi дiй «Украша - Свропейський Союз: Свропейська пол^ика сусiдства», схваленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украши 12 лютого 2005 року, а також у Кодекс адмшютративного судочинства Украши (КАСУ). Так, у Плаш дш «Украша - СС» принцип верховенства права пов'язуеться з ефективною та стабшьною дiяль-нiстю оргашв, якi забезпечують демократiю та права людини; проведенням судово1' та правово1' реформ; боротьбою iз корупцiею; розвитком громадянського суспiльства та засобiв масово1' iнформацiï i т.д. [8]. Стаття 8 КАСУ мае назву «Верховенство права». У статп ч^ко закрiплено, що суд при виршенш справи керуеться принципом верховенства права, вщповщно до якого людина, ïï права та свободи визнаються най-вищими цiнностями та визначають змют i спрямованiсть дiяльностi держави. Зазна-чено також, що суд застосовуе принцип верховенства права з урахуванням судово1'
практики ССПЛ [9]. У преамбул Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус судщв» зазначено, що «цей закон визначае правовi засади оргашзацн судово! влади та здшс-нення правосуддя в Укра!ш з метою захисту прав, свобод та законних iнтересiв лю-дини i громадянина, прав та законних штереив юридичних осiб, iнтересiв держави на засадах верховенства права...» [10]. У статп 2 згаданого Закону зафшсовано, що суд здiйснюе правосуддя на засадах верховенства права та забезпечуе кожному право на справедливий суд i повагу до шших прав i свобод, гарантованих Конститущею та законами Укра!ни, а також мiжнародними договорами, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши [10].
За сво!м характером принцип верховенства права е багатоаспектним. Сутшсть верховенства права розкрита також у доповщ «Про верховенство права», прийнятш на 86-му пленарному засщанш Венещансько! комюн 25 - 26 березня 2011 р [11]. Звгт Венещансько! комюн побудований на аналiзi пiдходiв до розумiння верховенства права у мiжнародно-правових документах, конституцiях та законодавсти низки кра!н, а також у науковш лiтературi. Метою ще! доповiдi е виявлення консенсусно-го визначення поняття верховенства права, а також викладення його основних еле-меннв, що мае сприяти практичному застосуванню зазначеного принципу [11, с. 14].
У доповщ Венецiанська комiсiя наголошуе, що поняття верховенства права часто складно вщнайти у колишшх соцiалiстичних кра!нах, якi застосовували поняття сощалютично! законностi. Класичний марксистський шдхщ грунтуеться на iде! пашвно! ролi держави. Так, право походить вщ держави. Право i закон ототожнюва-лись. Необхiдно було ч^ко виконувати й дотримуватись законiв. Це так званий по-зитивiстський шдхщ, який зводиться лише до суворого дотримання закошв, що фак-тично означало не правлшня права, а правлшня, управлiння правом/законом («rule by law»/«rule by the law»), або навт верховенство правил, норм права («law by rules»). Таю штерпретаци дозволяють вчиняти авторитарш ди урядам i не вiдображають зна-чення принципу верховенства права на сучасному еташ [11, с. 4 - 5, 8].
З цього приводу Венещанська комюя зазначае, що такий шдхщ певною мiрою все ще зберпаеться у деяких колишнiх сощалютичних кра!нах Центрально! та Схiдно! Свропи. Звичайно, це перешкоджае розвитку верховенства права, бшьш повному та всебiчному його визначенню. Так, право розумiеться дещо спрощено, як iнструмент державно! влади, а не як щншсть, яку слщ поважати й дотримуватись [11, с. 8].
«Верховенство права - це мегапринцип, що включае в себе низку шших юридичних принцитв: принцип народовладдя, принцип плюралютично! демократ, принцип подiлу влади, принцип законносн тощо. Це - т принципи, на яких будуеться державна влада, аби виконати свое головне завдання - забезпечити захист прав лю-дини» [12, с. 90].
Аналiзуючи принцип верховенства права, Том Бшгхем - колишнiй суддя, Президент i Голова Британського шституту мiжнародного та порiвняльного права зазначае: «Ус особи в державi i органи державно! влади, публiчнi або приватш, повиннi бути зв'язанi та уповноважеш на користування публiчно прийнятим правом, що, як правило, здшснюе майбутнiй вплив i вщкрито застосовуеться судами» [11, с. 9].
Т. Бшгхем виокремлюе таю елементи верховенства права: 1) доступнють закону (чпюсть, ясшсть i передбачуванiсть закону); 2) питання законного права слщ, як пра-
вило, виршувати на тдстав закону, а не за розсудом; 3) рiвнiсть перед законом; 4) повноваження повинш здшснюватися на пiдставi та у вщповщност iз законом, справедливо й розумно; 5) права людини мають бути захищеш; 6) мають бути надаш засо-би для врегулювання спорiв без невиправданих витрат або вщстрочок; 7) правосуддя повинно бути справедливим; 8) держава повинна дотримуватися сво!х зобов'язань як у межах мiжнародного, так i нацiонального права [11, с. 9].
Як бачимо, концепщя верховенства права в €С охоплюе дуже багато пiдходiв, включаючи як формальш поняття, зокрема, примат права (supremacy of law), так i матерiальнi - повага до основних прав людини (respect for fundamental rights), а також специфiчнi для права €С поняття: справедливе застосування права (fair application of the law), ефективне здшснення прав права €С (effective enjoyment of Union law rights), захист законних очшувань (protection of the legitimate expectation), i навгть антикоруп-щя (anti-corruption) (у зовнiшнiх зносинах) [11, с. 7].
У п. 41 Доповад Венещансько! комiсi! «Про верховенство права» зазначено, що наразi можливий консенсус щодо обов'язкових елементiв (як формальних, так i матерiальних/субстантивних) (шм. materieller Rechtsstaatsbegriff) поняття «верховенство права» (Rechtsstaat), зокрема, таких, як: законшсть, в тому чи^ прозорий, пiдзвiтний i демократичний порядок уведення закошв у дда; правова певшсть (визна-ченiсть); заборона свавiлля; доступ до правосуддя перед незалежними та неуперед-женими судами, включаючи судовий контроль (перегляд) адмшютративних акпв (постанов, розпоряджень тощо); повага i дотримання прав людини; недискримшащя та рiвнiсть перед законом [11, с. 10]. Перелiченi елементи лежать в основi конститу-цiйних i законодавчих положень, а також судово! практики як на нащональному, так i на мiжнародному рiвнях.
2. РОЗУМ1ННЯ ПРИНЦИПУ «ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА» В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
2.1. Тлумачення «верховенства права» в УкраТш
Вчеш виокремлюють чотири основних тдходи до розумiння верховенства права: 1) ототожнення верховенства права з верховенством закону у вузькому його розумш-ш; 2) розумiння верховенства права як верховенства закону в широкому значенш, тобто як верховенства вшх нормативно-правових актiв; 3) ототожнення верховенства права iз верховенством розуму i справедливостi; 4) прюритет загальновизнаних принципiв та норм мiжнародного права перед нацiональним законодавством; 5) ототожнення верховенства права з верховенством конституцн; 6) ототожнення верховенства права з основними правами людини.
Слщ зазначити, що до сьогодш в Укра!ш не iснуе загальновизнаного тдходу до розумiння принципу «rule of law», який в укра!номовному варiантi отримав назву «верховенство права». При цьому, розкриваючи змют принципу верховенства права, основна увага придшяеться, насамперед, належному з'ясуванню сутносп поняття самого «права» у контексп принципу «верховенства права», а також визна-ченню сшввщношення мiж правом i законом (так зване прямолшшно-механютичне сприйняття поняття «верховенство права»). Так, ПАРС тдкреслюе, що принцип вер-
ховенства права слщ сприймати не просто як ушверсальний принцип права, а як гнтегральний. Завдяки його штегральному характеру захгдна юридична доктрина ак-сюматично сприймае принцип верховенства права як сучасний Закон Природи (Lex Naturalis) [7, с. 43, 45].
О. Петришин у теоретичнш площиш пропонуе розглядати принцип верховенства права у двох аспектах: в широкому, як принцип правово1' оргашзацн державно1' влади у суспшьсти в цшому - «верховенство права над державою». Так, вчений зазначае, що так цей принцип розглядаеться в англосаксонськш моделi правово1' держави (rule of law - верховенство, панування права) [13, с. 49].
У вузькому розумшш - як сшввщношення однорщних категорiй - права i закону в регулюванш суспшьних вiдносин, 1'хньо1' ролi у досягненш правопорядку - «верховенство права над законом». При цьому О. Петришин шдкреслюе, що саме в такому аспект принцип верховенства права мютиться в Конституцп Укра1'ш, а саме у ст. 8, що закршлюе визнання та дда принципу верховенства права. Вiдтак, Конститущя Украши тлумачить зазначений принцип у вузькому сенш, з позицiï сшввщношення права i закону, прямо1' дп конституцiйних норм, як «верховенство права над законом» [13, с. 49].
С. Головатий також зазначае, що у втизнянш правовш доктриш поки що юнуе бачення принципу «верховенства права» як «верховенства матерiального права», «норм права», «законодавства» як такого, що встановлено державою [12, с. 89].
Водночас, як слушно зазначае О. Петришин, саме використання широкого шдходу до тлумачення верховенства права зумовлюе потребу переусвщомити керiвнi засади втизняно1' правово1' науки як у загальнотеоретичному, так i в галузевих ïï вимiрах, що е важливим кроком у реалiзацiï евроштеграцшних прагнень Украши щодо адап-тацп нацiональноï правово1' системи до права й законодавства СС та ïï оновлення на засадах демократ i прав людини [13, с. 50].
Вщтак, погоджуемося з твердженням В. Шаповала щодо сшввщношення позитивного i природного права, а саме щодо уникнення ïx протиставлення i сприйняття як форми i змюту. Так, прагнення законотворця створити правовий закон полягае в тому, щоб формальний закон наповнити таким змютом, який з точки зору суспшьних оч^вань був би щеальним i справедливим [14, с. 31].
П. Рабшович також зауважуе, що реальне та ефективне забезпечення принципу «верховенства права» неможливе без позитивноï дiяльностi держави, без держав-но-вольового («юридичного») шструментарда - без закону i суду. [15, с. 215].
Конституцшний Суд Украши (КСУ) у своему ршенш № 15-рп вiд 02. 11. 2004 (у справi про призначення судом бiльш м'якого покарання) дiйшов такого висновку: «Вiд-повщно до частини першоï статтi 8 Конституцп Украши, в Украш визнаеться i дiе принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспшьствг Верховенство права вимагае вщ держави його втшення у правотворчу та правозасто-совну дiяльнiсть, зокрема у закони, яю за своïм змiстом мають бути проникнуп пе-редусiм iдеями соцiальноï справедливостi, свободи, рiвностi тощо. Одним з проявiв верховенства права е те, що право не обмежуеться лише законодавством як одшею з його форм, а включае й iншi сощальш регулятори, зокрема норми морал^ традицiï, зви-чаï тощо, яю легiтимованi суспiльством i зумовлеш iсторично досягнутим культурним рiвнем суспшьства. Всi цi елементи права об'еднуються якiстю, що вiдповiдае iдеоло-
riï справедливости ще1 права, яка значною MipoK» дiстала вiдображення в Конституцiï Украши. Таке розумшня права не дае шдстав для його ототожнення i3 законом, який iнодi може бути й несправедливим, у тому чи^ обмежувати свободу та рiвнiсть особи. Справедливють - одна з основних засад права, е виршальною у визначенш його як регулятора суспшьних вiдносин, одним iз загальнолюдських вимiрiв права. Зазвичай справедливiсть розглядають як властивють права, виражену, зокрема, в рiвному юри-дичному масштабi поведшки й у пропорцiйностi юридичноï вщповщальносп вчинено-му правопорушенню. У сферi реалiзацiï права справедливiсть проявляеться, зокрема, у рiвностi всiх перед законом, вщповщносп злочину i покарання, цшях законодавця i засобах, що обираються для ïx досягнення» [16].
П. Рабшович зазначае, що «лакмусовим пашрцем» праворозумiння КСУ е саме справедливють. Так, КСУ проголосив себе прибiчником морального (етичного) пра-ворозумiння, послщовником школи «природного» права. При цьому вчений слушно зауважуе, що у тлумаченш КСУ верховенства права е й легютсько-позитивютська складова, оскiльки одшею з форм прояву справедливостi визнаеться державний закон. Третьою складовою зазначеного тлумачення виступають iншi - недержавш - сощаль-нi регулятори (мораль, традици та звичаГ), що свiдчить про використання елементiв соцiологiчно-позитивiстського праворозумшня. Вiдтак, вчений доходить висновку, що КСУ демонструе комплексний, «штегрований» тдхвд до праворозумiння, на якому й грунтуеться iнтерпретацiя принципу «верховенства права» [15, с. 217 - 218].
М. Козюбра також наголошуе, що справедливють е визначальним поняттям у трак-туваннi верховенства права, його «гуманютичною домiнантою», що «спонукае до критичного сприйняття закону чи шшого нормативного акта» [3, с. 18 - 19]. Водно-час вчений зауважуе, що категорiя справедливостi е абстрактною i досить суб'ектив-ною. Саме тому принцип «верховенства права необхщно пов'язувати насамперед iз невщ'емними, невiдчужуваними правами людини, де фактично й реалiзуеться iдея справедливостi» [3, с. 19].
2.2. 1нтерпретащя «верховенства права» в СС
ПАРС у свош резолюцiï вiд 23. 11. 2007 № 1594 та у вщповщнш доповщ зазначае, що «поняття «Rule of Law» («верховенство права») розушеться европейцями як спшьна цiннiсть i фундаментальний принцип Спшьноти, що був визнаний у Статут РС 1949 р. Цей принцип, разом з принципами демократ i прав людини, сьогодш грае дуже важливу роль у РС i, зокрема, у прецедентному правi ССПЛ. СС, НБСС та 1'х держави-члени також дотримуються принцитв «Rule of Law», демократ та прав людини [6].
Венещанська комюя зауважуе, що принцип верховенства права штерпретуеть-ся по^зному. При цьому його слщ вiдрiзняти вiд суто формального тдходу, зпд-но з яким будь-яку дда/вимоги посадово1' особи, санкцiонованi законом, необхщно обов'язково виконувати [11, с. 4 - 5].
М. Козюбра зазначае: «Зв'язанють ушх гiлок влади фундаментальними, невщчу-жуваними правами людини е безпосередшм проявом реалiзацiï принципу верховенства права» [3, с. 19]. У цьому аспект щкаво, що ч. 3 ст. 1 Конституци ФРН ч^ко закрiплюе, що законодавча, виконавча i судова гшки влади безпосередньо зв'язаш основними правами [17, с. 1].
Дотримання верховенства права i прав людини не обов'язково вживаються як си-ношми. Однак щ два поняття частково сшвпадають. Так, багато прав, закршлених у документах, зокрема в Свропейсьюй Конвенцн з прав людини, прямо або опосеред-ковано посилаються на верховенство права [11, с. 12].
Права, яю найбшьш очевидно пов'язаш з верховенством права, включають у себе таю: право на доступ до правосуддя, право на законне та професшне судочинство, право бути заслуханим, недопустимють подвшного покарання за одне i те ж саме правопорушення (ne bis in idem) (ст. 4 Протоколу № 7 до Свропейсько1' Конвенцн про захист прав людини), заборона зворотно1' дн закону, право на ефективш засоби судового захисту свого права (ст. 13 Конвенцн), право на позов до суду, шхто не може бути звинувачений у злочиш та вважаеться невинуватим доти, доки його вина не буде встановлена i доведена у судовому порядку (прецедент невинуватосп), право на справедливий судовий розгляд (в англо-американсьюй традицн - принцип «природного правосуддя» (правосуддя на шдст^ принцитв природного права) чи «належ-но1' правово1' процедури (судочинства)») [11, с. 12].
Як бачимо, бшьшють вчених вважають, що основне призначення принципу верховенства права полягае у забезпеченш свободи i прав людини, насамперед, у ïï вщ-носинах з державною владою та ïï органами. У захщнш правовш теорн i практищ принцип верховенства права традицшно ототожнюеться переважно з верховенством фундаментальних прав людини [7, с. 34].
Аналiзуючи практику ССПЛ щодо тлумачення принципу «верховенства права», П. Рабшович виокремлюе таю характеристики зазначеного явища: визнання прюритету, визначальноï ролi прав людини в дiяльностi держави; поширюванiсть прiоритету принципу верховенства права на дiяльнiсть ушх органiв державноï влади, зокрема й оргашв прокуратури; правова певнють, визначенiсть (legal certainty) положення людини у кон-кретнiй ситуацiï; неприпустимють затримання особи на невизначений i непередбачу-ваний термiн, якщо воно не грунтуеться на законi або судовому ршенш; обсяг будь-я-кого правового розсуду i спошб його здшснення повиннi бути достатньо ясно визначеш законом; наявнiсть громадськоï довiри до судiв як до гаранпв справедливостi; майже безвиняткова можливiсть доступу до Суду; наявнють судового контролю за втручан-ням виконавчих оргашв у права людини; шдпорядковашсть судовому ршенню всix органiв держави, обов'язковють його виконання всiма суб'ектами; можливють скасу-вання вищим судом ршення нижчого суду, яке не набрало законноï чинностi; незмiн-нiсть, неоспорюванють остаточного судового рiшення, що набрало сили; невтручан-ня законодавчоï влади у вщправлення правосуддя; секулярнiсть (свгтський характер) держави; забезпечення державою, у разi застосування смертельноï зброï, швидкого та ефективного розслiдування справи ïï органами, «аби пiдтримувати громадську довiру в дотриманнi ними верховенства права» [15, с. 214 - 215].
Як бачимо, на вiдмiну, вщ штерпретацн принципу «верховенства права» КСУ, ССПЛ у своïx рiшенняx з конкретних справ наводить досить конкретш й детальш ознаки (вимоги) до зазначеного принципу.
Таким чином, принцип «верховенства права» - фундаментальний принцип су-часноï демократичноï, правовоï держави. Сьогоднi, в умовах глобалiзацiï, вiн стае унiверсальним принципом сшвюнування та спiвробiтництва мiж рiзними крашами
й культурами. Принцип верховенства права мае величезне значення i закршлений у багатьох документах як на нацюнальному, так i на мiжнародному рiвняx.
Поняття «верховенства права» - багатогранне за своею сутнютю та змютом. За сучасних умов розвитку держави i права можливий консенсус щодо обов'язкових еле-менпв (як формальних, так i матерiальниx) поняття-принципу «верховенство права», зокрема таких, як: законнють; правова певнють (визначенiсть); заборона свавшля; доступ до правосуддя перед незалежними та неупередженими судами; повага i до-тримання прав людини; недискримшащя та рiвнiсть перед законом.
Важливо, що принцип верховенства права слщ сприймати як iнтегральний. Так, захщна юридична доктрина сприймае принцип верховенства права як сучасний Закон Природи (Lex Naturalis).
Саме такий (штегральний) шдхщ до тлумачення принципу «верховенства права» демонструе й КСУ. У його штерпретаци принципу «верховенства права» справедливють постае визначальним поняттям верховенства права. Водночас необхщно ро-зум^и, що категорiя справедливосп е абстрактною i суб'ективною. Отже, принцип «верховенства права» необхщно, перш за все, пов'язувати з невщ'емними та невщ-чужуваними правами людини, де фактично й реалiзуеться вищезгадана щея справедливости
Таким чином, бшьшють вчених вважають, що основне призначення принципу верховенства права полягае у забезпеченш свободи i прав людини. У захщнш пра-вовш теорiï i практицi принцип верховенства права традицшно ототожнюеться пере-важно з верховенством фундаментальних прав людини.
Список лггератури:
1. Скакун О. Ф. Верховенство права як принцип взаемодп правових систем в умовах глобатзацп [Текст] / О. Ф. Скакун // Поргвняльне правознавство: сучасний стан i перспективи розвитку: зб. мат. м1жнар. наук. симпоз1уму «Дт пор1вняльного правознавства» (Кигв, 8 - 11 кыт. 2009 р.). - К.: Логос, 2009. - С. 97 - 102.
2. Максимов С. I. Конституцшний принцип верховенства права: загальне та особливе / Фшософ1я права: сучасш iнтерпретацiï: вибр. пращ: статп, аналгг. огляди, переклади (2003 - 2010) / С. I. Максимов. - Х.: Право, 2010. - 336 с.
3. Козюбра М. I. Принцип верховенства права та вгтчизняна теор1я i практика: мат. мгжнар. конф. «Верховенство права: питання теорп та практики» [Текст] / М. I. Козюбра // Украшське право. - 2006. - № 1 (19). - С. 15 - 23.
4. Раб1нович П. М. Основи загальноï теори права та держави: навч. поиб. / П. М. Рабшович. - Вид. 10-е, доповнене. - Львгв: Край, 2008. - 224 с.
5. Report of the Security Council of United Nations on the Rule of Law and Transitional Justice in Conflict and Post-Conflict Societies (S/2004/616)/ [Електронний ресурс]: в1д 23. 08. 2004. - 24 p. - Режим доступа: http://www.un.org/en/ruleoflaw/
6. Parliamentary Assembly of Council of Europe. The principle of the Rule of Law. Resolution 1594 (2007) [Електронний ресурс]: Text adopted by the Standing Committee acting on behalf of the Assembly on 23 November 2007 (see Doc. 11343, report of the Committee on Legal Affairs and Human Rights). - Режим доступа: http://www.assembly.coe.int/ASP/Doc/XrefViewPDF.asp?FileID=17613&Language=EN
7. Серьогш С. В. Проблемш юридико-фшолопчш аспекти застосування понять «право» й «закон» в украшськш правовш доктриш та в контексл принципу верховенства права: монографш [Текст] / С. В. Серьогш. - Дшпропетровськ: Видавництво «Граш», 2012. - 92 с.
8. План дш «Украша - Свропейський Союз». Свропейська полпика суидства [Електронний ресурс]: схвалено Кабшетом Мiнiстрiв Украши 12. 02. 2005. - Режим доступа: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/994_693/page
9. Кодекс адмгшстративного судочинства Украши № 2747-IV вщ 06. 07.2005 [Електронний ресурс]: Ст. 446. - Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page
10. Закон Украши «Про судоустрш i статус суддгв» № 2453-VI ввд 07.07.2010 [Електронний ресурс]: Ст. 529. - Режим доступа: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/page11
11. Доповщь Венещансько! Комгсй «Про верховенство права» [Електронний ресурс]: Venice Commission: the Rule of Law. - 25 - 26 березня 2011 р. - Режим доступа: http://www.venice.coe.int/ webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2011)003rev-e
12. Головатий С. П. Верховенство права: юридичний принцип, який в Укра!ш офщшно визнано та який мае дшти. Пiдсумковий аналiз: мат. мiжнар. конф. «Верховенство права: питання теорй та практики» [Текст] / С. П. Головатий // Укра!нське право. - 2006. - № 1 (19). - С. 85 - 90.
13. Петришин О. В. Верховенство права як принцип дц права: мат. м1жнар. конф. «Верховенство права: питання теорй i практики» [Текст] / О. В. Петришин // Украгнське право. - 2006. - № 1 (19). - С. 49 - 57.
14. Шаповал В. М. Верховенство права: мiфи i реалй пострадянського праворозумгння: мат. мiжнар. конф. «Верховенство права: питання теорй i практики» [Текст] / В. М. Шаповал // Украгнське право. -2006. - № 1 (19). - С. 30 - 32.
15. Рабшович П. М. Верховенство права в штерпретацй Страсбурзького Суду та Конституцшного Суду Украши: мат. м1жнар. конф. «Верховенство права: питання теорп i практики» [Текст] / П. М. Рабь нович // Укра!нське право. - 2006. - № 1 (19). - С. 210 - 220.
16. Ршення Конституцшного Суду Украши ввд 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 [Електорнний ресурс]: справа про призначення судом бшьш м'якого покарання. - Режим доступа: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/v015p710-04
17. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland [Електронний ресурс]: Конституцш ФРН. - 50 с. - Режим доступа: http://www.gesetze-im-internet.de/bundesrecht/gg/gesamt.pdf
Трихлеб К. А. Верховенство права: современные интерпретации / К. А. Трихлеб // Учёные записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 1. - С. 152-163.
В статье исследуются современные подходы к определению и пониманию принципа «верховенства права». Рассмотрены и проанализированы сущность и основные элементы понятия «верховенства права»; а также его соотношение со смежными понятиями в разных языках; проведена сравнительно-правовая характеристика интерпретации верховенства права в ЕС и в Украине.
Таким образом, принцип верховенства закона - это основной принцип современного демократического, правового государства. В настоящее время, в условиях глобализации, становится универсальным принцип сосуществования и сотрудничества между различными государствами и культурами. Верховенство принципа закона имеет важное значение и фиксируется в различных документах на национальном, а также на международном уровне.
Ключевые слова: верховенство (господство) права, верховенство закона, правовое государство, права человека, правосудие.
RULE OF LAW: MODERN INTERPRETATIONS Trihlib K. O.
National University «Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
In the article modern approaches to the definition and understanding of the rule of law's principle are examined. The essence and the core elements of the rule of law's notion; and also its correlation with the related notions in different languages are researched and analyzed; comparative-legal characteristic of the interpretation of the rule of law in the EU and in Ukraine is carried out.
Thereby, the rule of law's principle - is the basic principle of modern democratic, law-governed state. Nowadays, in conditions of globalization, it becomes the universal principle of coexistence and cooperation between different states and cultures. The rule of law's principle has a significant importance and is fixed in various documents at national and also at international levels.
The notion of the «rule of law» is many-sided by its essence and content. In modern states and societies it is possible to reach a consensus on compulsory elements (formal and substantive) of the rule of law's notion-principle and particularly such as: legality, including a transparent, accountable and democratic process for enacting law;
legal certainty; prohibition of arbitrariness; access to justice before independent and impartial courts, including judicial review of administrative acts; respect for human rights; non-discrimination and equality before the law.
It's very important, that the principle of the rule of law we should understand as an integral. Thereby, Western juridical doctrine interprets the rule of law's principle as a modern Law of Nature (natural law, «Lex Naturalis»).
This integral approach to the interpretation of the rule of law's principle shows also the Constitutional Court of Ukraine. In its interpretation of the rule of law's principle exactly «the justice» appears as the constitutive (determinant) notion of the rule of law. At the same time, it is necessary to understand, that the category of «justice» is an abstract and subjective. Therefore, the principle of the rule of law, first of all, has to be linked to the fundamental (constitutive), inherent and inalienable human rights, in which the idea of «justice» fulfills «de facto».
Thus, the majority of scholars believes, that the main purpose of the rule of law's principle is to ensure human freedom, human rights and liberties. In Western legal theory and practice the principle of the rule of law traditionally is primary identified with the rule of fundamental human rights.
Key words: rule of law, supremacy of statute law (rule by the law), law-governed state (rule-of-law state), human rights, justice.
Spisok literaturi:
1. Skakun O. Verhovenstvo prava yak printsip vzaemodiyi pravovih sistem v umovah globalizatsiyi [«Rule of law» as a principle of interaction of legal systems in conditions of globalization]. Porivnyalne pravoznavstvo: suchasniy stan i perspektivi rozvitku: zb. mat. mizhnar. nauk. simpoziumu «Dni porivnyalnogo pravoznavstva» (Kiyiv, 8 - 11 kvit. 2009 r.) [Comparative law: modern state and perspectives of development: collector of materials of Int. scientific Symp. «Days of Comparative law»] (8 - 11 April, 2009); Kiyiv, Logos, pp. 97 - 102.
2. Maksimov S. Konstitutsiyniy printsip verhovenstva prava: zagalne ta osoblive. [Constitutional principle of the rule of law: general and special]. Filosofiya prava: suchasni interpretatsiyi: vibr. pratsi: statti, analit. oglyadi, perekladi (2003 - 2010) [Legal philosophy: modern interpretations: selected works: articles, analytic reviews, translations] (2003 - 2010); Kharkiv, Pravo, 336 p.
3. Kozyubra M. Printsip verhovenstva prava ta vitchiznyana teoriya i praktika [Principle of the rule of law and the native theory and practice]. Mat. mizhnar. konf. «Verhovenstvo prava: pitannya teoriyi ta praktiki» [Materials of Int. Conf. «Rule of law: issues of theory and practice»] (2006) Ukrainian law; 1 (19), pp. 15 - 23.
4. Rabinovich P. Osnovi zagalnoyi teoriyi prava ta derzhavi: navch. posib. [Introduction to the general theory of law and state: tutorial]. Lviv, Kray, 10 ed., supplemented, 2008. 224 p.
5. Report of the Security Council of United Nations on the Rule of Law and Transitional Justice in Conflict and Post-Conflict Societies (S/2004/616)/ (2004). Available at: http://www.un.org/en/ruleoflaw/ (accessed 23 August 2004).
6. Parliamentary Assembly of Council of Europe. The principle of the Rule of Law. Resolution 1594 (2007). Text adopted by the Standing Committee acting on behalf of the Assembly on 23 November 2007 (see Doc. 11343, report of the Committee on Legal Affairs and Human Rights) (2007). Available at: http://www.assembly.coe.int/ASP/Doc/XrefViewPDF.asp?FileID=17613&Language=EN (accessed 23 November 2007).
7. Serogin S. Problemni yuridiko-filologichni aspekti zastosuvannya ponyat «pravo» y «zakon» v ukrayinskiy pravoviy doktrini ta v konteksti printsipu verhovenstva prava [Problem juridical and philological aspects of application of notions of «law» and «the law» in Ukrainian legal doctrine and in the context of the principle of rule of law]. Dnepropetrovsk, Grani, 2012. 92 p.
8. Plan diy «Ukrayina - Evropeyskiy Soyuz». Evropeyska politika susidstva (Action plan: «Ukraine - European Union». European neighbourhood's politics). Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/994_693/page (accessed 12 February 2005).
9. Kodeks administrativnogo sudochinstva Ukrayini № 2747-IV (Code of administrative court proceedings of Ukraine). Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page (accessed 06 July 2005).
10. Zakon Ukrayini «Pro sudoustriy i status suddiv» № 2453-VI (The law of Ukraine «About the judicial system and the status of judges»). Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/page11 (accessed 07 July 2010).
11. Report of European Commission for Democracy through Law (Venice Commission) on the Rule of Law (2011). Available at: http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2011)003rev-e (accessed 25 - 26 March 2011).
12. Golovatiy S. Verhovenstvo prava: yuridichniy printsip, yakiy v Ukrayini ofitsiyno viznano ta yakiy mae diyati. Pidsumkoviy analiz [Rule of law: legal principle, which is officially recognized in Ukraine and which must function. Overall analysis]. Mat. mizhnar. konf. «Verhovenstvo prava: pitannya teoriyi ta praktiki» [Materials of Int. Conf. «Rule of law: issues of theory and practice»] (2006) Ukrainian law; 1 (19), pp. 85 - 90.
13. Petrishin O. Verhovenstvo prava yak printsip diyi prava [Rule of law as a principle of law's function]. Mat. mizhnar. konf. «Verhovenstvo prava: pitannya teoriyi ta praktiki» [Materials of Int. Conf. «Rule of law: issues of theory and practice»] (2006) Ukrainian law; 1 (19), pp. 49 - 57.
14. Shapoval V. Verhovenstvo prava: mifi i realiyi postradyanskogo pravorozuminnya [Rule of law: myths and actuals of post-Soviet understanding (conception) of law]. Mat. mizhnar. konf. «Verhovenstvo prava: pitannya teoriyi ta praktiki» [Materials of Int. Conf. «Rule of law: issues of theory and practice»] (2006) Ukrainian law; 1 (19), pp. 30 - 32.
15. Rabinovich P. Verhovenstvo prava v interpretatsiyi Strasburzkogo Sudu ta Konstitutsiynogo Sudu Ukrayini [Rule of law in the interpretation of the European Court of Human Rights in Strasbourg and in the interpretation of the Constitutional Court of Ukraine]. Mat. mizhnar. konf. «Verhovenstvo prava: pitannya teoriyi ta praktiki» [Materials of Int. Conf. «Rule of law: issues of theory and practice»] (2006) Ukrainian law; 1 (19), pp. 210 - 220.
16. Rishennya Konstitutsiynogo Sudu Ukrayini № 15-rp/2004: sprava pro priznachennya sudom bilsh m'yakogo pokarannya (Legal decision of the Constitutional Court of Ukraine № 15-rp/2004: case about the Court's order of lighter punishment (penalty)). Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-04 (accessed 07 November 2004).
17. Constitution of the Federal Republic of Germany (1949). Available at: http://www.gesetze-im-internet. de/bundesrecht/gg/gesamt.pdf (accessed 11 July 2012) (in German).
