CC BY
46
УДК 340.1
О. Г. Крижова
Рiвненський мюький суд PiBHeHCbKoï областi
СТРУКТУРА ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА: АНАЛ1З КР1ЗЬ ПРИЗМУ ЙОГО ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
© Крижова О. Г., 2016
Проаналiзовано необхщнкть досл1дження структури принципу верховенства права. Розглядаються р1зн i п1дходи до видшення складових цього принципу та ïx значення у контекстi його правозастосування.
Ключовi слова: верховенство права, принципи права, структура верховенства права, елементи верховенства права.
О. Г. Крыжова
СТРУКТУРА ПРИНЦИПА ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА: АНАЛИЗ СКВОЗЬ ПРИЗМУ ЕГО ПРАВОПРИМЕНЕНИЯ
В статье анализируется необходимость исследования структуры принципа верховенства права. Рассматриваются различные подходы к выделению составляющих этого принципа и их значение в контексте его правоприменения.
Ключевые слова: верховенство права, принципы права, структура верховенства права, элементы верховенства права.
O. G. Kryzhova
THE STRUCTURE OF THE PRINCIPLE OF THE RULE OF LAW: THE ANALYSIS IN THE LIGHT OF ITS ENFORCEMENT
The article analyzes the necessity of studies of the structure of the principle of the rule of law. It examines different approaches to the selection of the components of this principle and its importance in the context of its enforcement.
Key words: the rule of law, principles of law, the structure of the rule of law, the elements of the rule of law
Постановка проблеми. Принципу верховенства права у правозастосовнш практищ мае втшюватися перш за все завдяки тлумаченню його змюту, глибшому розумшню його сутносп усiма суб'ектами правозастосування. Одним i3 аспекпв цього процесу е виокремлення усiх елеменпв верховенства права, дослщження ïx як поодинщ, так i в едносп. О^м того, доктрина верховенства права хоча й мае глибоке юторичне коршня i в основi сво'й залишаеться незмшною, проте з розвитком усix сфер суспшьного життя набувае нових смислових характеристик, як також мають бути враховаш при дослщженш структурних складових цього принципу. Досвщ кра'н англо-американсько' правово' системи, якi тривалий час дослвджували верховенство права саме у руст вивчення рiзноманiтниx його аспектiв окремо та в сукупносл, свiдчить, що такий шлях е одним з найефектившших, адже призводить до створення зрозумшого та надiйного теоретичного пвдгрунтя для його практично' реалiзацiï.
Мета дослвдження. Дослвджено рiзнi погляди на структуру принципу верховенства права, проанашзовано та осмислено з тим, щоб здшснити кроки у напрямку визначення найоптимальш-шого для укра'нсько'' правово'' системи складу елементiв цього принципу. При цьому з'ясовано сутшсть верховенства права у такий спошб буде у руои перспектив його практичного застосування.
Стан досл1дження. Вивченням структури принципу верховенства права займалися таю вггчизняш науковцi, як Б. Малишев, С. Погребняк, П. Рабiнович, С. Серьогш, С. Шевчук та Серед iноземних дослiдникiв варто згадати М. Розенфшда, Б. Таманаги, Л. Фуллера. Вим, погляди правознавцiв з ще!' тематики охоплюють дуже широке коло питань, що породжуе необхвдшсть у виокремленнi та аналiзi тих елеменлв, якi е актуальними та першочерговими на сучасному етапi розвитку суспшьного життя у нашiй держава
Виклад основних положень. Так, професор П. Рабшович зауважуе iснування в сучаснш юридичнiй науцi двох основних способiв iнтерпретацii змiсту верховенства права: а) "поелемент-ного" та б) "штегрального". Перший характеризуеться намаганням дослщити це явище через поеднання значень кожного з двох самостшних термшо-понять: право i верховенство. Другий полягае у розкритп змiсту верховенства права лише за посередництвом зазначення його "елеменлв" (аспекти, вимоги, властивосп, прояви, риси) [1, с. 4]. Кожен з них мае сво'' переваги та недолши, проте особливо'' уваги щодо впровадження дослiджуваного нами принципу верховенства права у правозастосовну дмльшсть заслуговуе саме iнтегральний пiдхiд. Вш дозволяе нам не лише розглянути структуру верховенства права, але й дослвдити усю багатовимiрнiсть застосування цього принципу у процеш реалiзацii права загалом та в окремих його аспектах зокрема. О^м того, як слушно зазначае П. Рабшович, на засадах "штегрального" тдходу до з'ясування сутносл верховенства права побудоване i його розумiння Свропейським судом з прав людини (далi -ССПЛ), який, традицiйно уникаючи вичерпного визначення цього термшо-поняття (як, до реч^ й багатьох iнших), постiйно збагачуе його змют все новими "важливими елементами" [1, с. 11]. Отже, з погляду правозастосування принципу верховенства права, зокрема у процесi вiдправлення судочинства, доцшьно вивчати його за допомогою iнтегрального пiдходу.
Разом з тим, надважливим у процесi саме такого з'ясування змюту верховенства права у контекст його правозастосування е осмислення верховенства права як единого i неподшьного принципу, який хоч i складаеться з окремих елементiв, проте може бути реалiзований лише за умови !'х едностi. Також варто, на нашу думку, вкрай уважно шдходити до включення того чи шшого елемента до складу цього принципу, оскшьки е певний ризик надмiрного розширення його змiсту. Така ситуацм видаеться небажаною, адже що зрозумшшим i чiтко визначеним буде принцип верховенства права, то ближчою е перспектива належного його вщображення у нормативно-правових актах та у правозастосовнш дмльносп. Так само i надмiрне спрощення цього принципу матиме негативш наслiдки, оскшьки призведе до звуженого його трактування, а отже, i до обмежено'' реалiзацii. Ввдтак надзвичайно важливо визначити оптимальну структуру верховенства права, що дасть змогу налагодити його ефективне правозастосування у межах правово'' системи Укра'ни.
Погляди вггчизняних науковщв на структуру принципу верховенства права дещо рiзняться. Так, на думку А. Зайця, принцип верховенства права конкретизуеться в таких складових: принцип мтмально'' достатностi правового регулювання сусп1льних вiдносин i всезагальносп права, принцип зв'язаностi держави правами i свободами громадян, принцип позапартшносп права, його вiд-носно'' самостiйностi щодо полiтичних сил; верховенство Конституци та законiв Укра'ни [2, с. 3].
Розглянемо також ще'' С. Погребняка, який розробляе два аспекти верховенства права: формальний i матерiальний. Формальний аспект верховенства права передбачае таю вимоги: 1) у суспшьстш мае взагаш юнувати система права як сукупшсть норм; 2) норми права повинш бути зрозумшими (чiткими, ясними i несуперечливими), а система права прозорою (транспарент-ною); 3) норми права повиннi бути доступними (тобто оприлюдненими) й зазвичай не мати
зворотно!' ди; 4) право мае бути розумно стабшьним, а npaB0TB0p4icTb - послщовною; 5) повинна iснувати усталена практика реалiзацiï норм права, яка шдтримуеться гарантiею ïx однакового застосування. Своею чергою, матерiальний аспект верховенства права полягае в тому, що мають iснувати доволi чiткi змгстовт стандарти, якi визначають суть позитивного права. Отже, верховенство права - це панування права певного змюту. У цьому випадку право стримуе державу не фактом кнування правил i процедур; воно обмежуе державу за змктом ïï юридичних акпв. Для демонстрацiï цiеï вде!1 слушною е метафора "верховенство права над законом". Основними щннос-тями, що асощюються з цим аспектом, е гвдшсть людини, стриманiсть державное' влади [3, с. 22].
На ввдмшу вiд С. Погребняка, Б. Малишев видшяе три аспекти у верховенств права: 1) структурно-функцiональний аспект: наявшсть iндивiда i держави; здшснення державою правотворчоï та правозастосовчоï дмльносл; наявнiсть незалежноï i професiйноï судовоï влади; 2) процедурний аспект, який базуеться на восьми вимогах до моральносп права Л. Фуллера, ввдповвдносп правотворчоï та правозастосовчоï дiяльностi держави певним стандартам: заборона зворотноï ди закону; вимога оприлюднення законiв; вимога уникнення частих змiн законiв; вимога ясносл та несуперечливостi змiсту закотв; вимога щодо однакового застосування закону; реалiзацiя органами державноï влади сво^х повноважень у межах та в спошб, передбачений законом; застосування покарання виключно на пiдставi вiдповiдного закону (nullum crimen, nullapoena sine lega). Б. Малишев зазначае, що саме на цьому аспекп верховенства права у свош практищ робить наголос Свропейський суд з прав людини (наприклад, у Ршенш Бронiовськi (Broniowski) проти Польщi вiд 22.06.2004 р. зазначаеться: "Принцип верховенства права, що перебувае в основi Gвропейськоï Конвенци, вимагае, щоб держави дотримувалися i застосовували закон передбачуваним i послвдовним чином, а також забезпечували правовi та практичнi умови для його застосування"); 3) змютовний аспект: наявшсть мета-правового ввдношення мiж людиною та державою, у якому, по-перше, людина мае права, а держава - ввдповвдш юридичш обов'язки щодо забезпечення цих прав; по-друге, природт права людини мають прюритет над правами держави, суспшьства, соцiальниx груп [4, с. 19].
Варто також розглянути погляди на питання структури верховенства права шоземних науковцiв, оскшьки "х бачення верховенства права було сформоване у межах усталеноï заxiдноï правовое1 системи, у яку органiчно вплетена дослвджувана нами доктрина. Зокрема американський вчений-правознавець Лон Фуллер згадуе про вiсiм елеменлв верховенства права, як були визначенi ним як таю, що необхвдш суспшьству, яке прагне керуватися принципом верховенства права. Насамперед це закони, що повинш юнувати i яких повиннi дотримуватись вш, включаючи урядовцiв. Також такi закони мають бути опублшоваш, а також повинш мати перспективний характер, щоби ефект ввд закону виникав лише тсля того, як його буде прийнято. О^м того, на думку дослвдника, закони повиннi бути написаш з достатньою яснiстю, щоб уникнути несправедливого застосування, а також мають уникати протирiч та не повинш приписувати неможливе. I нарешт, Фуллер пише про те, що закон повинен мати тривалу дто в чаш, щоб правила могли набути формального характеру. Однак, закон також повинен бути своечасно переглянутий, якщо основш сощальш та полггичш обставини змшилися. Не менш важливим е на його думку те, що офщшт ди повиннi вiдповiдати заявленому у нормативно-правовому актi правилу поведiнки [5, с. 39]. Вим, така концепцм виглядае не достатньо завершеною в умовах украïнськиx реалiй, у зв'язку з чим доцшьно розглянути й iншi погляди на це питання.
Британський юрист Том Бшгем розглянув 8 "складових" верховенства права, яю включають: 1) доступнiсть правотвору (положення якого мають бути зрозумшими, чггкими та передбачуваними); 2) питання юридичних прав мають, як правило, виршуватись на rn^^^i праводавства, а не за розсудом; 3) рiвнiсть перед правотвором; 4) влада мае здшснюватись ввдповщно до праводавства, справедливо й розумно; 5) права людини мають бути захищет;
6) мають бути надаш засоби для врегулювання спорiв без невиправданих витрат або затримок;
7) суди мають бути справедливими; 8) держава мае дотримуватись сво^х зобов'язань у межах як мiжнародного, так i нащонального праводавства [6, с. 69]. Вггчизняний правознавець С. Серьогш, використовуючи iдеï Бiнгема, пише, що сьогодш можливо знайти консенсус стосовно необхвдних
складових верховенства права, а також правово!' держави, яю будуть не тшьки формальними, але й субстантивними або матерiальними. Це такi аспекти: 1. Законшсть, зокрема прозорий, пiдзвiтний i демократичний процес прийняття праводавства. 2. Правова визначетсть. 3. Заборона свавшля. 4. Доступ до правосуддя, що забезпечуеться незалежними та безстороннiми судами. 5. Дотримання прав людини. 6. Недискримшацм i рiвнiсть перед правотвором [6, с. 70].
Доволi актуальним та щкавим виглядае опублiкований Агентством США з мiжнародного розвитку (USAID) з метою забезпечення концептуально!' основи для аналiзу проблем з верховенством права, а також як пошбника для проведення оцшки сектора правосуддя i для проектування i визначення прюритетносл програмних заходiв документ, у якому викладено п'ять елементiв, що становлять змют верховенства права. Це таю елементи: 1) порядок i безпека -верховенство права не може кнувати в злочинному середовищi або там, де суспшьний порядок порушений i громадяни побоюються за свою безпеку. Виконавча влада безпосередньо ввдповщае за дотримання порядку i безпеки, але судова влада ввдцрае важливу роль у захисп права i мирному виршенш конфлiктiв; 2) лептимшсть: закони е легiтимними, коли вони е результатом суспшьного консенсусу. Легггимшсть як безпосередньо закону, так i процедури, згвдно з якою його прийнято. Така процедура повинна бути ввдкритою i демократичною; 3) система стримувань i противаг -верховенство права залежить вед подшу владних повноважень мГж рГзними гшками та рГвнями влади. Незалежнiй судовш владi выводиться важлива стримувальна роль. Водночас система стримувань i противаг забезпечуе вщповвдальшсть судово!' влади перед шшими гшками влади. Як i вш гшки влади, судова гшка також вiдповiдальна перед громадськiстю; 4) справедливють, яка складаеться з чотирьох субелеменпв: (1) рiвне застосування закону, (2) процедурна справедливють, (3) захист прав людини i громадянських свобод, i (4) доступ до правосуддя; 5) ефективне застосування - цей елемент стосуеться дотримання i застосування закотв. Без послвдовного 1'х виконання i застосування до всГх громадян та шших жигслГв юнування верховенства права е неможливим. Судова влада е важливим елементом процесу правозастосування [7]. Варто зазначити, що кожен з цих елеменлв не до юнця реалiзований у нашш державу а отже, очевидним е й те, що i принцип верховенства права в Украт е далеким вед перспективи активного правозастосування.
Уш наведет вище елементи принципу верховенства права заслуговують на увагу та ретельне дослiдження. Вони розкривають рГзш аспекти цього принципу, визначають основш напрями його застосування. Проте, слад визнати, що в контекст нашого дослiдження деякi з них мають доволГ невизначений характер, у зв'язку з чим жодним чином не конкретизують межГ правозастосування верховенства права, хоча загалом ввдповвдають його суп та вторичному змюту. Серед них, наприклад, ri, що стосуються необхвдносл юнування права та держави як структурних складових верховенства права. 1ншГ е бшьшою мГрою умовами реалГзаци верховенства права, ашж його складовими. Так, сьогодт гостро стоïть у нашш державГ питання налагодження таких важливих аспекта панування верховенства права, як правопорядок, лептимшсть, ефектившсть системи стримувань i противаг та шших.
Водночас постае питання про вичерпшсть складових принципу верховенства права. Судячи Гз запропонованого впчизняними та зарубiжними науковцями перелiку елементiв, що складають даний список, встановити 1'х конкретну кшьюсть доволГ складно. ОкрГм того, на нашу думку, суспшьш та полптсчш обставини у конкретний юторичний момент можуть виводити на переднш план окремi елементи, що повинш вiдiгравати визначальну роль у втшенш верховенства права в життя. I навпаки, деяю з елементiв принципу верховенства права можуть втрачати свою актуальшсть у процеш розвитку практики його реалiзацiï. Тому, з погляду правозастосування верховенства права у нашш державi першочергового та найбшьш прюритетного значення сьогодт набувають незалежнiсть та ефектившсть судово!' гшки влади, доступшсть та дiевiсть засобiв захисту прав та свобод людини та громадянина.
ОкрГм того, принципово важливим аспектом верховенства права видаеться суспшьне усввдомлення та визнання змюту верховенства права. Так, ввдомий дослщник верховенства права Б. Таманаха наголошуе на необхiдностi iснування у населення культурного переконання, що право повинно бути вищим за все. Це, на його думку, Тстотний елемент верховенства права, якого
найважче досягти. Населення повинно Bip^ra, що право ввдображае його цiнностi i слугуе його штересам. Загальна довipа до права повинна формуватися у кожного поколшня, знову i знову, зусиллями суб'ектв юриспруденции що виконують сво1 юpидичнi зобов'язання [7].
Висновки. Дослщивши погляди на структуру верховенства права у впчизнянш та заpубiжнiй науцi, зазначимо и важливiсть для процесу правозастосування цього принципу. Велика кшьюсть запропонованих дослвдниками складових верховенства права наштовхуе на думку про складшсть формування вичерпного пеpелiку елеменпв принципу верховенства права та необхвдшсть видшення тих з них, яю е найбшьш актуальними з точки зору сучасного правозастосування цього принципу та можуть сприяти його подальшому становленню у вiтчизнянiй пpавовiй система Саме тому в цьому контексл та в умовах сьогоднiшнiх украшських pеалiй ми зупинилися наpазi на тих складових, що потребують тдвищено!' уваги науковцiв та юpистiв-пpактикiв. Це незалежшсть та ефективнiсть судово1 гшки влади, доступнiсть та дiевiсть засобiв захисту прав та свобод людини та громадянина, а також суспшьне усвщомлення та визнання змiсту верховенства права.
1. Рабтович П. Верховенство права:сучаст втчизнят тдходи до ттерпретацп / П. Рабтович, О. Лущв // Вгсник академп правових наук Укрални. - 2012. - № 2. - С. 3-16. 2. Заець А. Принцип верховенства права (теоретико-методологгчне обтрунтування) / А. Заець // Вгсник Академп правових наук Укрални. - 1998. - № 1. - С. 3-13. 3. Погребняк С. П. Основоположт принципи права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юр. наук: спец. 12.00.01 "теоргя та гсторгя держави i права; гсторгя полтичних i правових учень " / С. П. Погребняк. - Харк1в, 2009. -37 с. 4. Малишев Б. В. Принцип верховенства права (теоретико-правовий аспект) / Б. В. Малишев // Бюлетень МШстерства юстици Укрални. - 2012. - № 8. - С. 14-20. 5. Lon L. Fuller The morality of law / Lon L. Fuller // New Haven, Connecticut: Yale University Press. 1964. - Pp . viii, 202. 6. Серьогт С. В. Верховенство права в Укралт: проблеми розумтня та застосування. Монографiя./ С. В. Серьогт // Днтропетровськ: Середняк Т. К., - 2014. - 124 с. 7. Guide to Rule of Law Country Analysis: The Rule of Law Strategic Framework [Електронний ресурс] / USAID 's Office of Democracy and Governance -Режим доступу: http://issat.dcaf.ch/Learn/Resource-Library/Books/Guide-to-Rule-of-Law-Country-Analysis. 8. Brian Z. Tamanaha. The History and Elements of the Rule of Law [Електронний ресурс] / Washington University in St. Louis Legal Studies Research Paper No. 12-02-07. - Режим доступу: http://papers. ssrn. com/sol3/papers. cfm ?abstract_id=2012845##
