CC BY
107
Удк 338.2 JEL Classification: F 43
ПРИНЦИП 1НКЛЮЗИВНОСТ1 У СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦ1ЯХ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
® 2018 ЦАПК0-П1ДДУБНА 0. I.
УДК 338.2
JEL Classification: F 43
Цапко-Пщдубна О. I. Принцип шклюзивносп у сучасних концепщях eK0H0Mi4H0r0 зростання
У науковйлтератур'1 та у творенш полтики розвитку 'шклюзивне eK0H0Mi4Heзростання вважають основою стйкого соцiально-економiчного роз-витку краши, аджеузазначешй концепцйекономiчного зростанняувагузмщено з темп'в зростання ВВП на користь розпод'шу багатства мiж насе-ленням, його еконошчних можливостей. Зважаючи на наукову актуальшсть теми та практичну необхiднiсть переходу кран до сталого со^ально-економiчного розвитку, у статт'> розглянуто еволюцю науково'1 думки щодо питання взаемоди таких економ'мних категорш, як зростання, б'д-шсть i нер'юшсть; систематизовано та виокремлено ключовi аспекти, як формують суть концепцй 'тклюзивного зростання; виокремлено певш особливостi, що диференцюють ii в'д 'шших сучасних концепцй економ'нного зростання (зокрема, сталого зростання та проб'дного зростання); запропоновано напрями стимулювання шклюзивного економiчного зростання. Визначено, що економ'мне зростання е 'шклюзивним, якщо зосеред-жене на широко розповсюдженому пiдвищеннi добробуту населення та розширенш його економ'ннихможливостей. За шклюзивного зростання Ыд-вищення добробутууахверств населення досягаеться зарахунокстимулювання повно'1 та продуктивноiзайнятост'!, коли кожен член сустльства долучений як до процесу творення ВВП (в'дпов'дно до принципу р'юност'1 економiчних можливостей), так i до справедливого розпод'шу результат'т економiчноiд'тльности З метою промоцПстйкого шклюзивного зростання державну економ'мну полтику необхiдно спрямовувати на зменшення економiчноiнер'юност1 використовуючи для цього 'шструменти соцюльно!, ф'ккально1, монетарно1 полтики та полтики на ринку працг Кпючов'1 слова: шклюзивне зростання, нер'ютсть, б'дшсть, р'юшсть можливостей, продуктивна зайняткть. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 20.
Цапко-Шддубна Ольга iBaHiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра мiжнародного економiчного анал'ву та фiнансiв, Льв'вський нацо-нальний утверситет !м. i. Франка (вул. Ушверситетська, 1, Льв'ю, 79000, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 338.2 JEL Classification: F43 Цапко-Поддубная О. И. Принцип инклюзивности в современных концепциях экономического роста
В научной литературе и при создании политики развития инклюзивный экономический рост считают основой устойчивого социально-экономического развития страны, ведь в данной концепции экономического роста внимание смещено з темпов роста ВВП в пользу распределения богатства между населением, а также его экономических возможностей. Учитывая научную актуальность темы и практическую необходимость перехода стран к устойчивому социально-экономического развитию, в статье рассмотрена эволюция научной мысли во взаимодействии таких экономических категорий, как рост, бедность и неравенство; систематизированы и выделены ключевые аспекты, формирующие суть концепции инклюзивного роста; выделены особенности, дифференцирующие ее от других современных концепций экономического роста (в частности, устойчивого роста и про-бедного роста); предложены направления стимулирования инклюзивного экономического роста. Определено, что экономический рост является инклюзивным, если сосредоточен на широко распространенном повышении благосостояния населения и расширении его экономических возможностей. При инклюзивном росте повышение благосостояния всех слоев населения достигается за счет стимулирования полной и продуктивной занятости, когда каждый член общества приобщен как к процессу создания ВВП (в соответствии с принципом равенства экономических возможностей), так и к справедливому распределению результатов экономической деятельности. С целью продвижения устойчивого инклюзивного роста государственную экономическую политику необходимо направлять на уменьшение экономического неравенства, используя для этого инструменты социальной, фискальной, монетарной политики и политики на рынке труда. Ключевые слова: инклюзивный рост, неравенство, бедность, равенство возможностей, продуктивная занятость
UDC 338.2 JEL Classification: F 43
Tsapko-Piddubna O. I. The Principle of Inclusion in Modern Concepts of Economic Growth
In the scientific literature and in creating development policies, inclusive economic growth is considered the basis for sustainable social and economic development of a country, since in this concept of economic growth the attention is shifted from the GDP growth rate to the distribution of wealth among the people as well as their economic opportunities. Given the scientific relevance of the topic and the practical need for the transition of countries to sustainable social and economic development, the article considers the evolution of scientific thought in the interaction of such economic categories as growth, poverty, and inequality; systematizes and highlights the key aspects that form the essence of the concept of inclusive growth; identifies the features that differentiate it from other modern concepts of economic growth (in particular, sustainable growth and ending poverty); suggests the ways to promote inclusive economic growth. It is determined that economic growth is inclusive if it focuses on the widespread improvement in the welfare of the people and the expansion of their economic opportunities. With inclusive growth, an increase in the welfare of all segments of the population is achieved by stimulating full and productive employment, when each member of the society is involved both in the process of creating GDP (in accordance with the principle of equality of economic opportunities) and in fair distribution of economic results. In order to promote sustainable inclusive growth, government economic policies should be directed at reducing economic inequality, using the tools of social, fiscal, monetary, and labor market policies. Keywords: inclusive growth, inequality, poverty, equality of opportunity, productive employment. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 20.
Tsapko-Piddubna Olga I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of International Economic Analysis and Finance, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: [email protected]
Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 20.
Цапко-Поддубная Ольга Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международного экономического анализа и финансов, Львовский национальный университет имени И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: [email protected]
Постановка проблеми. В умовах економГчно!, фГ-нансово! та соцГально! нестабГльностГ впродовж останнГх десятилГть Гснуе розумГння того, що для ефективного та збалансованого розвитку краши лише економГчного зрос-тання недостатньо. ПровГднГ науковцi та практики розвива-ють новi моделi соцiально-економiчного розвитку, в межах яких важливими для вирГшення е таи виклики сучасностГ, як зростання рiвня бiдностi, нерiвностi у доходах i можли-востях населення. Отже, у результат переосмислення кон-цептуальних пiдходiв щодо проблем економiчного розвитку та в умовах трансформацГ! iндустрiального суспiльства в Гнтелектуальне виникають новi концепцГ! економiчного зростання, чГльне мГсце серед яких належить концепцГ! Гн-клюзивного зростання (inclusive growth).
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. ДослГ-дження взаемодГ! питань економГчного зростання, рГвня бГдностГ, нерГвностГ у доходах Г можливостях рГзних верств населення знайшли вГдображення та набули подальшого розвитку у працях нобелГвських лауреатГв М. Спенса та Дж. Е. СтГглГтца, а також у наукових працях А. Берг, Е. 1анчовГчГна, Н. КакванГ, С. Класен, П. ЛунганГ, Дж. ОстрГ, Е. Перша та Гн. ЧГльне мГсце ця проблематика посГдае у наукових доробках ВсесвГтнього економГчного форуму, МГж-народного валютного фонду, СвГтового банку та Африкан-ського банку розвитку.
Узагальнюючи результати дослГджень перелГчених вище вчених, можна зробити висновок, що саме Гнклю-зивне економГчне зростання е основою сталого соцГально-економГчного розвитку кра'ни. ВченГ змГщують увагу з темпГв зростання ВВП на користь розподГлу багатства мГж населенням, зазначаючи, що економГка максимально! продуктивно! зайнятостГ та подолання нерГвностГ (дохо-дГв Г можливостей) сприятимуть тривалому економГчному зростанню кра!ни.
Мета стати. Незважаючи на значну кГлькГсть теоретич-них Г практичних дослГджень концепцГ! Гнклюзивного зростання, необхГдно систематизувати та виокремити ключовГ аспекти, якГ формують li суть, виокремити певнГ особливостГ, що диференцГюють ц вГд Гнших сучасних концепцГй економГч-ного зростання, а також визначити напрями стимулювання Гнклюзивного генерування економГчного зростання.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Тради-цГйно науковцГ вГдокремлено аналГзували такГ економГчнГ категорГ!, як зростання, бГднГсть Г нерГвнГсть. Проте завдя-ки еволюцГ! наукових доробкГв девелопменталГстГв - нау-ковцГв, якГ займалися проблемами економГчного розвитку, з'являються новГ концепцГ!: у них зазначенГ категорГ! роз-глядають у взаемодГ!.
Наприклад, у 50-60-тГ роки ХХ ст. переважали науко-вГ та соцГально-полГтичнГ концепцГ!, згГдно з якими процес розвитку краши уявляли як сукупнГсть послГдовних стадГй економГчного зростання. Прихильниками такого пГдходу
були Ф. ЛГст [1] та В. Ростов [2]. На !хню думку, економГ-ки краш свГту мали б слГдувати единим шляхом розвитку в напрямГ пГдвищення рГвня середнГх доходГв та ГндустрГа-лГзацГ! - своерГдний неминучий, постГйний, автоматичний прогрес Г зростання. На цьому етапГ науковцГ акцентували увагу на кГлькГсних критерГях економГчного розвитку, що асоцГюються з високими темпами зростання економГки. Тобто економГчне зростання, спричинене швидкою Гнду-стрГалГзацГею, було самоцГллю, Г його вважали необхГдною умовою для пГдвищення добробуту населення.
На думку С. Кузнеця [3], на перших стадГях розвитку економГчне зростання породжуе та експлуатуе нерГвнГсть, а коли дохГд на душу населення зростае до певного рГвня -настае точка поворотностГ, пГсля яко! нерГвнГсть знижуеть-ся. Зниження економГчно! нерГвностГ та бГдностГ науковець розглядае як очГкуваний наслГдок процесу економГчного зростання.
Прихильники ГдеологГ! вГльного ринку наголошували на появГ з часом ефекту просочування благ згори донизу. Зокрема, багатства створенГ через збГльшення виробни-цтва, розподГлятимуться у суспГльствГ та зменшуватимуть прГрву мГж багатими та бГдними. Проте, як засвГдчуе досвГд розвитку кра!н свГту, неминучий автоматичний прогрес, який передбачае збГльшення реальних доходГв усГх верств населення у довготермГновГй перспективГ, е лише припу-щенням Г не вГдповГдае дГйсностГ.
ВГдповГдно до дослГджень А. Берга та Дж. ОстрГ, таке твердження справедливе лише для небагатьох розвинутих кра!н. ЗдебГльшого у крашах свГту спостерГгаемо зростан-ня, яке супроводжуеться поглибленням нерГвностГ та зубо-жГнням населення [4].
РозумГння того, що економГчне зростання не обов'яз-ково сприяе пГдвищенню добробуту бГдних верств населен-ня та зменшенню нерГвностГ, а Гнколи поглиблюе цГ проце-си, дало поштовх до формування альтернативних концепцГй економГчного зростання, якГ б враховували цГ виклики.
ОднГею з них е концепцГя сталого зростання (sustainable growth) - зростання, яке можливе лише за умови за-доволення потреби сучасного суспГльства, не ставлячи пГд загрозу здатнГсть майбутнГх поколГнь задовольняти сво! потреби. У цю концепцГю Гнтегрований принцип Гнклюзив-ностГ. Як зазначае А. Р. РомеГро, сталим економГчне зростання е лише за умови поеднання економГчно! ефективнос-тГ, екологГчно! збалансованостГ та соцГально! Гнклюзивнос-тГ [5]. Своею чергою, соцГальна ГнклюзивнГсть орГентована на людину Г спрямована на збереження стабГльностГ соцГ-альних систем, що, в тому числГ, передбачае справедливий розподГл благ Г доступ до них.
1нклюзивне зростання як самостГйна концепцГя зосе-реджена навколо взаемодГ! зазначених вище економГчних категорГй - економГчного зростання, бГдностГ, нерГвностГ доходГв Г можливостей. Ця концепцГя е центральною у на-
уковш лiтературi розвитку та у творент полiтики розвитку багатьох кра!н свггу протягом останнк десятилiть. В1дпов^-но до напрацювань Свiтового економiчного форуму шклю-зивне зростання слiд розглядати як стратепю тдвищення синергп мгж зростанням нацiональноï економiки та широко розповсюдженим прогресом у стандартах життя [6].
Концепщя iнклюзивного зростання частково пере-гукуеться з концепцieю проб^ного зростання (pro-poor growth) - зростання, яке спрямоване на тдвищення рiвня життя бiдних верств населення. Науковщ вирiзняють абсо-лютне (absolute) та в^носне (relative) пробiдне зростання. Диференщащя цих видш пробiдного зростання Грунтуеть-ся на вiдмiнностях у рiвнях зростання доходов бiдного населення. Наприклад, за абсолютного - зростання економь ки супроводжуеться абсолютним зростанням доходiв б^-них верств населення [7; 8]. За выносного - доходи б^них верств населення зростають вищими темпами, нiж доходи решти населення, що супроводжуеться зниженням еконо-мiчноï нерiвностi у суспiльствi [9].
Концепщя шклюзивного економiчного зростання ш-корпоруе певш аспекти концепщ! абсолютного проб^ного зростання. Зокрема, те, що уа верстви суспiльства певною мiрою отримують переваги вiд економiчного зростання.
Зазначимо, що щ двi концепцп сшвкнують, однак мiж ними важко провести лшш розмежування щодо кола питань !хньо! спецiалiзацiï. Прийнято вважати, що концепщя шклюзивного зростання е ширшою, осильки враховуе участь у економiчнiй дiяльностi та отримання винагороди вiд ïï результатiв, тодi як концепщя проб^ного зростання зосереджена лише довкола питань економiчноï винагороди. ^м того, диференцiацiю концепцiй можна здшснюва-ти на основi груп, якi отримують вигоди вiд економiчного зростання [10]. Зокрема, за проб^ного зростання фокус-групою е б^ш верстви населення, а за шклюзивного - усе суспкьство, в тому числ бiднi, представники середнього класу та багать Продовжуючи диференцiацiю цих двох концепцiй, зазначимо, що за проб^ного зростання тд-вищення добробуту б^них верств населення може бути результатом прямого перерозподку доходiв, а за шклюзивного - результатом тдвищення рiвня продуктивно™ працi та зростання зайнятост [11].
Цiкавим е той факт, що поява концепцп шклюзивного зростання завдячуе розвитку саме концепцп пробiдного зростання. Розвиваючи концепцiю пробiдного зростання, Какванi та Перша [12] були першими, хто зазначив важлившть отримання винагороди в^ економiчноï дiяльностi та необх^носп розширення можливостей брати активну у нш участь.
Африканський банк розвитку визначае шклюзивне зростання як економiчне зростання, яке сприяе ширшому доступу до соцiально-економiчних можливостей для бкь-шо! кiлькостi людей, регiонiв чи краш, при цьому захищаю-чи вразливих, та реамзовуеться в умовах чесносп, рiвностi правосуддя та полiтичного плюралiзму [13]. Банк також зо-середжуе увагу навколо темпш i шляхiв зростання, зазна-чаючи, що довготермшове, стiйке та з високими темпами економiчне зростання е необх^ним для зменшення рiвня бiдностi, а зростаюча продуктивна зайняткть - для одно-часного зниження економiчноï нерiвностi.
1з запропонованого визначення розумiемо, що iмп-лементацiя концепщ! iнклюзивного зростання на глобаль-
ному рiвнi позитивно впливатиме як на розподк доходу мгж рiзними соцiально-економiчними групами суспкь-ства, так i мiж крашами й окремими регiонами. Ключовим е принцип рiвностi можливостей (equality of opportunity), що передбачае необх^шсть розширення доступу уах верств населення до процесу творення економiчного зростання (тобто рiвнiсть у доступi до ринив i ресурсш та в умовах неупереджено та законодавчо регульованого бiзнес-середовища), а не лише до перерозподку результата економiчноï дiяльностi. Дотримання цього принципу забезпечуватиме рiвнiсть можливостей для розвитку та реамзащ! людського потенщалу, незалежно вiд сощально-економiчних умов, статi, мiсця проживання та етшчних коренiв, шляхом збкьшення витрат на освггу, охорону здоров'я та розвиток шфраструктури.
Продуктивна зайнятiсть - один iз важливих аспек-тш, який формуе концепцiю iнклюзивного зростання -може слугувати драйвером економiчного зростання та е необхiдною умовою для зниження економiчноï нерiвностi. Зокрема, формування продуктивно! зайнятостi за рахунок перемiщення робочо! сили з низькопродуктивних видiв д1-яльностi чи незайнятих у продуктивна сфери сприятиме зазначеним процесам. А це передбачае тдвищення квам-фшацп та переквалiфiкацiï працшниив, осккьки в межах концепщ! шклюзивного зростання кожен суб'ект економь ки е щнним та унiкальним для суспкьства i мае забезпече-не державою право для задоволення сво!х потреб.
У пращ нобелшського лауреата М. Спенса «Звгг про зростання економши: стратеги для сталого зростання та шклюзивного розвитку» зазначено, що: «..лз розвитком економжи важливу роль в^грае активне, прагматичне дер-жавне управлшня...» [14]. На думку шшого нобелшського лауреата - Дж. Спглща - процес зростання та розвитку е результатом правильно! цкеспрямовано! полiтики держа-ви. Розвиваючи цю думку, Дж. Спглщ зазначае, що необх^-нi дiевi iнституцiï та закони для того, щоб ринки дiяли за принципом конкуренцп та для блага уск [15]. Отже, беручи до уваги досвiд розвинутих краш i краш, що розвиваються, не варто очжувати, що автоматично зi зростанням економь ки вiдбудеться спад ршня бiдностi та економiчноï нершно-стi. Цього можна досягти лише за умови взаемодп ринкових сил та активно! цкеспрямовано! державно! полiтики.
Корисною для стимулювання iнклюзивного зростання буде державна полiтика, яка поеднуватиме й узгоджува-тиме економiчне зростання кра!ни iз забезпеченням рiвно-стi економiчних можливостей та доходш ïï населення.
Проявом зазначено! вище полiтики е орiентацiя на зростання зайнятосп, осильки праця - це те, що надае в^-чуття пдноста та взаемодп зi сустльством, а також сприяе спаду економiчноï нерiвностi. Одразу згадаемо чинники, що розвивають i посилюють економiчну нершшсть. В^по-вiдно до дослiджень Мiжнародного валютного фонду [16] такими чинниками е: посилення глобамзацшних процесш, стрiмкий розвиток та поширення новiтнiх технологш, ак-тивiзацiя мгжнародно! торгiвлi. Це глобальш тренди свгго-вого розвитку, яи важко ефективно коригувати на рiвнi окремо! держави. Проте юнуе низка економiчних полiтик, коригування яких е необх^ним i можливим з метою запо-бiгання розвитку економiчноï нерiвностi. Це, зокрема, по-лiтика, спрямована на зменшення дефiциту бюджету, поль
тика на усунення 6ap'epiB щодо вкьного руху капiталу та полiтика на ринку пращ.
Реалiзацiя полiтики фккально'1 консолiдацiï посилюе економiчну нерiвнiсть i знижуе частку робочо'1 сили у на-цiональному доходi [17]. Для уникнення цього негативного впливу слд переносити акцент з перерозподку дохо-дiв на розширення можливостей населення брати участь в економiчнiй дiяльностi. Зокрема, необхiдно враховувати принцип рiвностi можливостей та стимулювати участь у продуктивнш зайнятостi, що сукупно сприятиме уник-ненню в майбутньому значно'1 нерiвностi на ринку доходiв. Проте використання iнструментарiю фiскальноï полiтики для зменшення нерiвностi у доходах населення за рахунок помiрного перерозподку (прогресивного оподаткування, грошових виплат малозабезпеченим сiм'ям та iн.) е також ефективним та не стримуе економiчного зростання [18].
Лiбералiзацiя рахунку катталу в умовах нерозвину-тих внутршнк фiнансових ринкiв також спричиняе зростання нерiвностi та знижуе частку робочо'1 сили у нащо-нальному доходi, осккьки iноземний капiтал здебкьшого пiдтримуе великий бiзнес, а отже, заможних людей [19]. Таким чином, важливими на рiвнi держави е розвиток та регулювання фшансового сектора економжи, стимулювання (фiнансове та фюкальне) розвитку та пiдтримка малого i середнього бiзнесу.
Негативний вплив полiтики на ринку працi на погли-блення економiчноï нерiвностi проявляеться у послабленш ролi профспкок та, в^пов^но, зниженнi впливу бiльшостi працшниюв на прийняття рiшень, у там числi щодо оплати працi, компенсацш чи премiй. Очевидною е необх^шсть по-силення ролi профспккових оргашзащй, оскiльки незалежнi й авторитетнi профспкки е силою, яка покликана в^стоюва-ти iнтереси бiльшостi працiвникiв, а не штереси корпорацiй чи окремих топ-менеджерiв. Об'еднання таких профспкок -впливовий учасник прийняття рiшень державного значення. На противагу, неавторитетнi об'еднання профспкок пору-шують полiтичний та економiчний баланс держави.
Отже, формуючи нацiональну стратегiю шклюзивно-го економiчного зростання, слiд враховувати низку осно-вних принципш. Зокрема, iнклюзивне зростання економь ки передбачае:
■ реалiзацiю за принципом рiвностi економiчних можливостей - рiвностi у доступi до ринив i ре-сурсш та в умовах неупереджено та законодавчо регульованого бiзнес-середовища;
■ зосередження на продуктивнш зайнятосп;
■ взаемодш ринкових сил та урядово'1 цкеспрямо-вано'1 полiтики (соцiальноï, фiскальноï, монетарной полiтики на ринку працi та ш.);
■ довготермiнову перспективу.
Необх^но визначити, економiчне зростання яких краш можна вважати iнклюзивним, i яи показники для цього будуть корисними.
1ндекс шклюзивного розвитку (IIP; англ. Inclusive Development Index), розроблений та представлений у допо-в^ Светового економiчного форуму [20] як альтернатива показнику ВВП, е ефективним ильисним вимiром проце-ав, що характеризують iнклюзивнiсть економiчного зростання. Цей шдекс е агрегованим показником, який сформовано на основi трьох груп показниив. Зокрема, перша група показниив описуе економiчне зростання та розвиток
краши (ВВП на душу населення, продуктившсть пращ, три-валiсть життя та зайнятють), друга група - iнклюзивнiсть i нершшсть (GINI-розподiл чистого доходу, GINI-розподк багатства, рiвень бiдностi та середнш дохiд), а третя група - рiвнiсть можливостей мiж поколшнями та сталiсть (скоригованi чистi заощадження, викиди СО2 / ВВП, дер-жавний борг ы коефiцiент демографiчного навантаження). Завершальна група показниив е важливою, осккьки роз-рахована для мошторингу не лише наявних проблем еко-номiчного розвитку та нершносп у суспiльствi, а й для ви-явлення можливих негативних тенденщй у майбутньому та для запоб1гання зростанню нерiвностi мiж поколiннями.
Вкповкно до значень IIP найбiльш шклюзивними крашами 2018 р. е: Норвепя (6,08), Iсландiя (6,07), Люксембург (6,07), Швейцарiя (6,05), Данiя (5,81), Швещя (5,76), №-дерланди (5,61), Iрландiя (5,44), Австралiя (5,36), та Австрiя (5,35), що вiдображено на рис. 1.
Для бкьшосй розвинутих краш позицп у рейтингах за IIP та ВВП на душу населення зб1гаються, або в^мшносп е незначними. Проте для певних краш ця рiзниця е значною. До прикладу, Iсландiя та Чехiя у рейтингу IIP займають, в^-пов^но, 2-гу та 15-ту позицiю у свт, тодi як за ВВП на душу населення - 12-ту та 28-му. Таи в^мшносп в^ображують позитивну тенденцiю розвитку кра'1н, осккьки кращi по-зицй за IIP засв^чують ïхнiй соцiально збалансований еко-номiчний розвиток, який сприятиме стшкому зростанню у майбутньому. За протилежно'1 ситуацй, коли кра'1на займае значно вищi позицй у рейтингу за ВВП на душу населення, нгж за IIP, кнуе потенцiал i необх^шсть до генерування бiльш шклюзивного економiчного зростання. Ця рекомен-дащя буде актуальною для США та Японп - кра'1н, якi, в^-повiдно, займають 9-ту та 14-ту позицiю у свiтi за ВВП на душу населення та лише 23-тю та 24-ту - за IIP [20].
Серед краш, що розвиваються, леерами за шклю-зившстю зростання е: Литва (4,86), Угорщина (4,74), Азербайджан (4,69), Латвiя (4,67), Польща (4,61), Панама (4,54), Хорватiя (4,48), Уругвай (4,46), Чш! (4,44) та Pумунiя (4,43) [20]. Водночас серед краш, що розвиваються, е ri, котрi де-монструють кращi результати щодо акумулювання саме шклюзивного зростання, шж розвинуп кра'1ни. Загалом для 43 краш, що розвиваються, значення IIP перевищуе 3,70 - найнижчий показник серед розвинутих краш, який належить Грецп.
Щодо Украши, то вона поала 43-те мiсце iз 77 краш свгту, що розвиваються, за ВВП на душу населення та 49-те - за IIP.
Отже, беручи до уваги вищенаведену статистику, к-ландiя, яка займае 12-ту позищю у рейтингу ВВП на душу населення (на три позици нижче, н1ж США), водночас е другою крашою у свiтi за IIP. Виникае питання, що фор-муе шклюзившсть економiчного зростання ще'1 кра'1ни? Якi чинники перешкоджають генеруванню iнклюзивного зростання у США? В якому напрямi необхiдно рухатись УкраМ, у яко'1 показник IIP у 1,8 разу нижчий, нгж у Нор-вегй - краïни-лiдера за IIP, та в 1,4 разу - нгж у середньому для Польщi та Угорщини - колишнк постсощалютичних кра'1нах, якi, як i Украша, здiйснювали перехiд до ринкових умов господарювання? Для кращого розумшня досл^жу-ваних процес1в здiйснимо поршняльний аналiз показни-к1в, якi формують IIP для Норвеги, Iсландiï, США, Польщ^ Угорщини та Укра'1ни (рис. 2).
Zl "О
о а
ь ©
О К
о
X
о з
5" s
со
к> о
о га
Значения
120 ООО
-о
о
13
а
- 0
а.
о
о.
2
m
<
CL ©
О с; и
=г
OJ
КраТна
CL
ю о
CL
о
IIIP
• ВВП на душу населения (дол. США)
Рис. 1. ИР та ВВП на душу населения для розвинутих кра'ш, 2018 р. [20]
Таким чином, висока ГнклюзивнГсть економГчного зростання 1сландГ! обумовлена позитивними значеннями усГх показникГв (див. рис. 2). Окремо варто наголосити на значних досягненнях цГе! кра!ни у рГвностГ розподГлу до-ходГв Г володГння економГчними активами, адже показники GINI-розподГл чистого доходу (24,4) та GINI-розподГлу багатства (46,7) е доволГ низькими1.
У США ситуацГя протилежна. Обидва показники набувають значно вищих значень (37,8 та 85,9 вГдповГдно) й описують ситуацГю зростаючо! економГчно! нерГвностГ у цГй кра!нГ. ОкрГм цього, вГдносно низька ГнклюзивнГсть економГчного зростання США (23-те мГсце у свГтГ), незва-жаючи на високГ показники ВВП на душу населення (9-те мГсце у свГтГ) та продуктивностГ працГ (4-те мГсце у свГтГ), зумовлена високим рГвнем бГдностГ2, низьким рГвнем за-ощаджень3 та значним державним боргом.
Для Укра!ни спостерГгаемо низьку результативнГсть усГх трьох груп показникГв IIP, що вГдображено у таблицГ. ОкрГм цього, Гснуе негативна тенденцГя до значного розри-ву у значеннях багатьох показникГв для Укра!ни та Гнших дослГджуваних кра!н. До прикладу, в Укра!нГ ВВП на душу населення у 23 рази нижчий, нГж середне значення цього показника для НорвегГ! та 1сландГ!, та у 5 разГв нижчий, нГж для ПольщГ та Угорщини. При цьому в Укра!нГ викиди СО2, скоригованГ на ВВП, вищГ за середне значення для НорвегГ! та 1сландГ! у 18 разГв, а для ПольщГ та Угорщини - у 5 разГв. СхожГ негативнГ тенденцГ! значного розриву зберГгаються для показникГв продуктивностГ працГ, скоригованих чис-тих заощаджень та середнього доходу.
ОкрГм того, варто звернути увагу на високу нерГв-нГсть розподГлу багатства в краМ, оскГльки показник GINI-розподГлу багатства рГвний 90. Отже, в Укра!нГ володГння економГчними активами е вкрай нерГвномГрним, що сьогод-нГ стримуе Г в довготермГновГй перспективГ вГддалятиме на-цГональну економГку вГд стГйкого економГчного зростання.
Висновки. Для збалансованого та сталого розвитку кра!ни лише економГчного зростання недостатньо, оскГль-ки це автоматично не забезпечуе зростання добробуту усГх верств населення, а отже, не сприятиме зниженню рГвня бГдностГ та не усуне економГчно! нерГвностГ. КонцепцГя Гнклюзивного зростання економГки покликана долати цГ виклики, адже зосереджена на широко розповсюдженому пГдвищеннГ добробуту населення та розширеннГ його еко-номГчних можливостей, поряд зГ зростанням нацГонально! економГки. За Гнклюзивного зростання пГдвищення до-бробуту населення досягаеться, здебГльшого, за рахунок зростання продуктивно! зайнятостГ та лише частково - за рахунок помГрного перерозподГлу доходГв. ВГдповГдно, роз-ширення економГчних можливостей передбачае розширен-ня доступу населення до процесу творення ВВП вГдповГдно до принципу рГвностГ можливостей - рГвностГ у доступГ
1 Показники можуть набувати значень вiд 0 до 100, де 0 св^-чить про абсолютну рiвнiсть у розподш чистого доходу / багатства, а 100 - нерiвнiсть.
2 До прикладу, у Норвеги та 1сланди рiвень бiдностi, в^пов^-но, нижчий у 2 рази та 2,5 разу.
3 Щодо скоригованих чистих заощадження, то у Норвеги та 1сланди вони, вiдповiдно, вищi у 3 та 2 рази, шж у США.
до ринкГв та ресурсГв та в умовах неупереджено та зако-нодавчо регульованого бГзнес-середовища. Стимулювання Гнклюзивного економГчного зростання насамперед передбачае застосування низки заходГв, спрямованих на змен-шення економГчно! нерГвностГ, завдяки використанню Гн-струментГв державно! соцГально!, фГскально!, монетарно! полГтики та полГтики на ринку працГ.
Безперечно, НорвегГя та 1сландГя е Гнклюзивними кра!нами свГту: економГчний розвиток цих кра!н може слу-гувати еталоном для наслГдування.
Основою змГни парадигми економГчного розви-тку Укра!ни повиннГ бути такГ базовГ принципи кон-цепцГ! Гнклюзивного зростання, як економГчна рГвнГсть (передбачае подолання нерГвностГ у доходах та можливос-тях) та розвиток економГки максимально! продуктивно! за-йнятостГ, що сукупно сприятиме стГйкому довготривалому економГчному зростанню кра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. List G. F. The National System of Political Economy // Philadelphia, Lippincott. 1841.
2. Rostow W. W. The Stages of Economic Growth. The Economic History Review. 1959. Vol. XII (I). P. 1-16.
3. Kuznets S. Economic Growth and Income Inequality. The American Economic Review. 1955. Vol. 45 (1). P. 1-28.
4. Berg A., Ostry J. Equality and Efficiency: Is there a tradeoff between the two or do they go hand in hand? Finance and Development. 2011. No. 48 (3). P. 12-15.
5. Romeiro A. R. Sustainable development: an ecological economics perspective. URL: http://www.scielo.br/scielo. php?pid=S0103-40142012000100006&script=sci_arttext&tlng=en
6. World Economic Forum. The Inclusive Growth and Development Report 2017 // World Economic Forum. 2017. URL: https://www.weforum.org/reports/the-inclusive-growth-and-development-report-2017
7. Ravallion M., Chen S. Measuring Pro-poor Growth. Economics Letters. 2003. Vol. 78. P. 93-99.
8. Grosse M., Harttgen K., Klasen S. Measuring Pro-Poor Growth in Non-Income Dimensions. World Development. 2008. Vol. 36 (6). P. 1021-1047.
9. White H., Anderson E. Growth versus Distribution: Does the Pattern of Growth Matter. Development Policy Review. 2001. Vol. 19 (3). P. 267-289.
10. Klasen S. Measuring and Monitoring Inclusive Growth: Multiple Definitions, Open Questions, and Some Constructive Proposals // Asian Development Bank Sustainable Development Working Paper Series. 2010. No. 12. URL: https://www.adb.org/ sites/default/files/publication/28492/adb-wp12-measuring-inclusive-growth.pdf
11. Ianchovichina E., Lundstrom S. Inclusive Growth Analytics: Framework and Application. World Bank Policy Research Working Paper. 2009. No. 4851.
12. Kakwani N., Pernia E. What is Pro-poor Growth? Asian Development Bank Review: Studies of Asian and Pacific Economic Issues. 2000. Vol. 18 (1). P. 1-16.
13. African Development Bank. Briefing Notes for AfDB's Long-Term Strategy - Briefing Note 6: Inclusive Growth Agenda // African Development Bank. 2012. URL: https://www.afdb. org/fileadmin/uploads/afdb/Documents/Policy-Documents/ FINAL%20Briefing %20Note%206%20Inclusive%20Growth.pdf
=1 "О
о
а
ь ®
Ф Ж О X
о
г
5"
5
со
ю о
го
Значения 400-
350 300 250 200 150
г> га
ш (Б
ж о х о г
ш
г
■с
о
13
га
о Э о
о о.
чу> I- :
и ■
СЕ
X
о *Е
СЕ го
со о
|_
СЕ
Ф о.
О. о
Ф ^
и и
о.
Показник
□ Норвепя И 1сландт □ США Э УкраТна Ш Польща Ш Угорщина
Рис. 2. Показники ИР 2018 р. [20]
Тa6nмцfl 1
lHKA№3HBHicTb eKOHOMiHHoro 3pocTaHHa 3a rpynaMM noKa3HMKiB IIP
EKOHOMNHe 3pocTaHHa Ta P03BHT0K lHKn№3HBHiCTb PiBHiCTb MownMBoCTeH Mi» noKoniHHHMM Ta CTaniCTb IIP
2017 p. 2018 p.
HopBeria 6,36 5,67 6,03 6,02 6,08
IcnaHflia 5,51 5,77 5,17 5,48 6,07
CWA 5,35 3,53 4,44 4,44 4,60
yKpaiHa 2,99 4,28 3,74 3,67 3,42
nonb^a 3,67 4,69 5,35 4,57 4,61
yrop^MHa 3,48 5,18 5,06 4,57 4,74
^mepeAo: c^opMOBaHO aBTopoM Ha 0CH0Bi [20]
14. Spence M. The Growth Report : Strategies for Sustained Growth and Inclusive Development // World Bank. 2008. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/6507
15. Stiglitz J. E. Rewriting the Rules of the American Economy. URL: https://community-wealth.org/sites/clone.community-wealth.org/files/downloads/report-stiglitz.pdf
16. Dabla-Norris E., Kochhar K., Suphaphiphat N., Ricka F., Tsounta E. Causes and Consequences of Income Inequality: A Global Perspective // IMF Staff Discussion Note - 2015. URL: https:// www.imf.org/en/Publications/Staff-Discussion-Notes/Issues /2016/12/31/Causes-and-Consequences-of-Income-Inequality-A-Global-Perspective-42986
17. Ball L., Furceri D., Leigh D., Loungani P. The Distributional Effects of Fiscal Consolidation // IMF Working Paper. 2013.
18. Ostry J., Berg A., Tsangarides C. Redistribution, Inequality and Growth // IMF Staff Discussion Note. 2014. URL: https://www. imf.org/external/pubs/ft/sdn/2014/sdn1402.pdf
19. Furceri D., Loungani P. Capital Account Liberalisation and Inequality // IMF Working Paper. 2015. URL: https://www.imf. org/external/pubs/ft/wp/2015/wp15243.pdf
20. World Economic Forum. The Inclusive Development Index 2018 Summary and Data Highlights // World Economic Forum. 2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_ IncGrwth_2018.pdf
REFERENCES
"African Development Bank. Briefing Notes for AfDB's Long-Term Strategy - Briefing Note 6: Inclusive Growth Agenda". African Development Bank. 2012. https://www.afdb.org/fileadmin/up-loads/afdb/Documents/Policy-Documents/FINAL%20Briefing%20 Note%206%20Inclusive%20Growth.pdf
Ball, L. "The Distributional Effects of Fiscal Consolidation". IMF Working Paper, no. 2013.
Berg, A., and Ostry, J. "Equality and Efficiency: Is there a trade-off between the two or do they go hand in hand?" Finance and Development, no. 48 (3) (2011): 12-15.
Dabla-Norris, E. et al. "Causes and Consequences of Income Inequality: A Global Perspective". IMF Staff Discussion Note - 2015. https://www.imf.org/en/Publications/Staff-Discussion-Notes/Is-sues%20/2016/12/31/Causes-and-Consequences-of-Income-In-equality-A-Global-Perspective-42986
Furceri, D., and Loungani, P. "Capital Account Liberalisation and Inequality". IMF Working Paper. 2015. https://www.imf.org/ex-ternal/pubs/ft/wp/2015/wp15243.pdf
Grosse, M., Harttgen, K., and Klasen, S. "Measuring Pro-Poor Growth in Non-Income Dimensions". World Development, vol. 36 (6) (2008): 1021-1047.
Ianchovichina, E., and Lundstrom, S. "Inclusive Growth Analytics: Framework and Application". World Bank Policy Research WorkingPaper, no. 4851 (2009).
Kakwani, N., and Pernia, E. "What is Pro-poor Growth?" Asian Development Bank Review: Studies of Asian and Pacific Economic Issues, vol. 18 (1) (2000): 1-16.
Klasen, S. "Measuring and Monitoring Inclusive Growth: Multiple Definitions, Open Questions, and Some Constructive Proposals". Asian Development Bank Sustainable Development Working Paper Series. 2010. https://www.adb.org/sites/default/files/ publication/28492/adb-wp12-measuring-inclusive-growth.pdf
Kuznets, S. "Economic Growth and Income Inequality". The American Economic Review, vol. 45 (1) (1955): 1-28.
List, G. F. The National System of Political Economy. Philadelphia: Lippincott, 1841.
Ostry, J., Berg, A., and Tsangarides, C. "Redistribution, Inequality and Growth". IMF Staff Discussion Note. 2014. https:// www.imf.org/external/pubs/ft/sdn/2014/sdn1402.pdf
Ravallion, M., and Chen, S. "Measuring Pro-poor Growth". Economics Letters, vol. 78 (2003): 93-99.
Romeiro, A. R. "Sustainable development: an ecological economics perspective" http://www.scielo.br/scielo.php?pid=S0103-40142012000100006&script=sci_arttext&tlng=en
Rostow, W. W. "The Stages of Economic Growth". The Economic History Review, vol. XII (I) (1959): 1-16.
Spence, M. "The Growth Report : Strategies for Sustained Growth and Inclusive Development". World Bank. 2008. https:// openknowledge.worldbank.org/handle/10986/6507
Stiglitz, J. E. "Rewriting the Rules of the American Economy". https://community-wealth.org/sites/clone.community-wealth. org/files/downloads/report-stiglitz.pdf
"World Economic Forum. The Inclusive Development Index 2018 Summary and Data Highlights". World Economic Forum. 2018. http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_IncGrwth_2018.pdf "World Economic Forum. The Inclusive Growth and Development Report 2017". World Economic Forum. 2017. https://www. weforum.org/reports/the-inclusive-growth-and-development-report-2017
White, H., and Anderson, E. "Growth versus Distribution: Does the Pattern of Growth Matter". Development Policy Review, vol. 19 (3) (2001): 267-289.
