CC BY
0Кучер С.Ф.
кандидат економ1чних наук, доцент, доцент кафедри економжи тдприемства та економ1чно'{ теорИ Бердянський державний педагоггчний унгверситет
ПРИМ1СЬКА ЕКОНОМ1КА ПРИМОРСЬКОГО М1СТА SUBURBAN BUSINESS SEASIDE TOWN
Kucher S.F.
PhD, Associate Professor, Associate Professor
Economics of Entrepreneurship and Economic Theory Department Berdyansk State Pedagogical University
АНОТАЦ1Я
Розглядаються тдходи до розвитку примюько! eKOHOMiKH приморського мюта. Основш напрямки для стимулювання економiчного i соцiального розвитку приморських територiй. У CTarri представленi взаемозв'язок соцiaльного забезпечення, соцiaльних iнвестицiй i соцiaльно-економiчного розвитку приморського мюта. Стаття розглядае як швестицп рiзних видiв ресурсiв в реатзацп сощальних програм з метою полiпшення соцiaльно-економiчного розвитку суспiльствa.
ABSTRACT
Approaches to the development of suburban economy seaside town. Key areas to stimulate economic and social development of coastal areas. The paper presents the relationship of social security, social investment and social and economic development of the seaside city. The article examines how different types of investment resources in social programs to improve the socio-economic development of society.
Ключовi слова: соцiaльно-економiчний розвиток, приморське мюто, економжа приморського мюта, заохочення, мехашзм, суб'екти, штереси, функцп держави та мiсцевi органи влади.
Keywords: socio-economic development, seaside town, the seaside town's economy, promotion mechanism, subjects, interests, state functions and local authorities.
Вступ. Розмщення продуктивних сил у при-мюьких зонах приморських мют Украши, як i розвиток примiських зон - тема, що мае велике теоре-тичне й практичне значения. У той же час процеси, що протжають тут, мають б№шу тривалiсть, е комплексними i, як правило, виходять за рамки адмшютративно! вiдповiдальностi однiеi територь ально! громади.
Постановка проблеми. Процеси урбаиiзацii' -одш з найбiльш важливих соцiально-економiчних явищ, що зробили величезний вплив на весь хiд iсторичного розвитку суспшьства. З розвитком мiст, особливо приморських, стало якюно мiнятися розмщення сустльного виробництва. Приморськi мiста з^али важливу роль не тiльки у вщдшенш ремесла вiд землеробства, але й у виникненнi нового найб№шого роздiлу суспiльноi працi - торп-влi. 1з розвитком мют Приазовья та Причорно-морья зв'язане також i видiления такого специфiч-ного виду дiяльностi, як рекреащя, морська торгiвля, оздоровлення та туризм, що приводить не пльки до штенсивного зростання мiського на-селення й корiннiй змiнi в сшввщношенш мiж сiльським i мiським населенням, але й у змiнi способу життя людей, розвитку освгги й культури.
Результати дослiдження. У наш час примор-ськi мюта та мюьш агломерацii домiнують у рамках територiальноi структури постiндустрiальних кран, а !х розвиток - найважливший аспект ево-люцii просторових структур. Бiльше того, еконо-мжа багатьох розвинених кран стштъ на порозi перетворення в чисто мюьку економiку.
Iнтенсифiкaцiя процесу урбaнiзaцii у свгтовш економiцi знайшла вiдбиття й у теори - остaннiм часом рiзко збiльшилося число наукових публжа-цiй, у яких розглядаються проблеми сощально-економiчного розвитку приморських мют. Бiльше того, можна говорити про появу особливого на-прямку в загальнш теорii регiонaльноi економiки iз власною проблематикою й специфiчними методами й тдходами до виршення господарських проблем - мова йде про економiку приморського мiстa.
Вимоги наукового тдходу до питань просто-рово! оргaнiзaцii господарства обумовили необ-хiднiсть виявлення iерaрхii мiських поселень. У ходi проведених дослiджень видiляють чотири рiвнi приморських мiських концентрацш:
1) одиничне мiсто-центр;
2) локальна система мют, або агломеращя (аг-ломерaцiя може розвиватися у формi злиття двох i бiльше подiбних по розмiрaх мiст, а може предста-вляти iз себе систему "мюта>-пригороди");
3) урбaнiзовaнa зона - велике утворення, що включае двi або бiльше мiських агломерацш;
4) урбaнiзовaний пояс - пгантське утворення типу мегaполiсa.
Цiкaвим напрямком дослiдження економiки приморського мiстa е використання теорii гравгта-цiйного (потенцшного) моделювання при aнaлiзi господарських проблем, де «...територiя виконуе системоформуючi функцп, просторово обмежуючи полiтичний вплив та сощальт взaемодii, оскiльки ми, зазвичай, прив'язуемо !х до мiсця походження
(мюта, села, трудового колективу). Територш за-лишаеться визначальним чинником економiчного обмiну i локaлiзaцil риншв, адже територiaльнa близьк1сть об'ектiв сприяе обмiну i полегшуе ко-мушкацш. До того ж територiaльнa система, як комушкацшне утворення забезпечуе ввдтворення культурних цiнноcтей та icторико-культурних на-
дбань, як1 надають територ1альним стльнотам якост1 цшсно! щентичносп» [1. с. 19]
Мюта у вщповвдносп в щею теор1ею е нолями "економ1чно! маси", за Mipy яко! приймаються чисельнють мюького населення, обсяг промисло-вого виробництва й шш1 показники. «Виникае ви-значена кол1з1я штереав, виршення яко! шод1 пе-ретворюеться в важливу проблему» [2, с.40].
Таблиця 1
Динамжа чисельностi населення м. Бердянська та
Адмшютративт одиниш 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
м. Бердянськ 120,3 119,7 119,2 118,9 115,3 117,3 116,57
Запор1зька область 1801,3 1792,3 1785,9 1781,1 1766,9 1754,6 1740,9
Як видно з табл. 1 динамжа чисельносп мюко-го населення мае тенденцш до зниження.
У цьому зв'язку процес розростання мют за рахунок все бшьшо! концентрацй' населення й об-робних галузей у придатних зонах - одна з основ-них тенденцш сучасного розмщення. Разом з тим, для багатьох мют е важким використати ri можли-восл,що ввдкриваються, тому що <аерарх1я штереав визначаеться сошальною структурою сустльс-тва» [3, с.174].
Яскравим прикладом у зв'язку 1з цим е ршен-ня мютобуд1вних проблем Киева та Кшвсько! об-ласп, як1 д1ляться на дв1 планувальш зони:
1) Ки1в з його примюькою зоною в рад1уа 5060 км, де обмежена подальша концентрашя про-мисловостц
2) зовтшня зона Кшвсько! обласп в рад1ус1 50-100 км ввд Киева, де промисловють одержить подальший розвиток.
Концепшя агломерацй' дозволяе пояснити ба-гато аспекпв функцюнування сошально-
економiчноl системи примicьких радошв, але, на жаль, далеко не все. Тим б№ше, що далеко не у вах регiонaх можна виявити об'екти, як1 можна ввднести до класу aгломерaцiй. Зокрема, ^м аг-ломерaцiй до класу локальних систем населених пунктiв варто ввднести групи компактно розташо-ваних мюьких поселень, що утворять меншi по мacштaбi промиcловi вузли, а також групи поселень у курортних зонах. У якосп "ядра" цих систем, як правило, виступають велик! й бiльшi мicтa, яш виконують функци по обслуговуванню виробництва й населення навколишшх населених пунк-пв.
Так, наприклад, на функцюнування економiки м. Бердянська суттевий вплив мае природний та мнрацшний рух населення (табл.2), що породжуе безлiч cпецифiчних cоцiaльно-економiчних й еко-лопчних проблем, як для самого мюта Бердянська так i Бердянського району.
Природний та мнрацшний рух населення (станом на 01.12.2016р.)
Показники
2010
2011
2012
2013
2014
2015
Таблиця 2
2016
Народжеш Померл1
Природний прирют (скоро-чення) населення
1090 1921
-831
946 1631
-685
998
997
-579
-588
1143
-582
Загальне збшьшення (зменшення)
-382
-551
-501
-426
-395
907 879
1577 1585 1725 1752 1730
-845 -851
Прибул 1621 1273 1285 1385 1282 1055 201
Вибул 1172 1139 1207 1223 1095 1002 286
Мграцшний прирют 449 134 78 162 187 53 -85
-792
-936
Однак вплив фактора близькосп м. Бердян- Бердянського району позначаеться не т1льки на ська на ефективнють функцюнування економши екологп, але й в шших аспектах i вщносинах: тру-
дових, торговельних, виробничих. 1стотний вплив на районну економ^ мають зареeстрованi на те-риторп району численш пiдприeмства та оргашза-ци , як1 свою дiяльнiсть ведуть на територп мiста, а податки сплачують в районний бюджет, л^валь-но-оздоровчi установи, садово-городнi товариства, що належать мешканцям i пiдприeмствам м. Бер-дянська. Все це впливае на соцiальну шфраструк-туру Бердянського району. Таким чином, чим кру-пшше мiсто, тим за шших рiвних умов сильнiше його вплив на регюнальш конкурентнi позицп райошв, що його оточують. Пiд репональними конкурентними позицiями розумiються процеси використання iснуючих на данiй територп сукуп-них факторiв, як1 перетворяться на продукцш,
роботи й послуги, що забезпечать територп ввд-мшш риси та особливосп порiвняно з шшими те-риторiями, як1 е в зовшшнш i внутрiшнiй компете-нцп та в динамiчних здатностях реалiзувати гра-ничнi (критичнi) переваги [4. с.6]
Так, у 2016 р. за рахунок курортного збору отримано всього 301,25 тис. грн., TOAi як 300 тис. ввдпочиваючих при ставщ збору в 1% ввд вартосп перебування, повиннi були б поповнити казну мiста бiльш як на 0,7 млн. грн. Це сввдчить про те, що хоча мюька влада, територiальна громада придь ляють велику увагу розширенню бази надходжень до мгсцевш казни вiд рекреацшно! дiяльностi, од-нак досвiд вказуе на неефективну фiскальну поль тику на мiсцевому рiвнi (рис. 1).
700 600 500 400 300 200 100 0
35000 + 30000 25000 20000 15000 - 10000 - 5000 0
2011 2012 2013 2014 2015 2016
се &
о S н
Чисельтсть в^почиваючих, тис. ошб, всього
у тому числi: I I в приватному секторi
■ Надходження до загального фонду мюького бюджету, тис. грн.
роки
Рис. 1. Динамка чисельностi вiдпочиваючих i обсягiв надходжень до мiсцевого бюджету протягом курортних сезотв 2011-2016рр.
При аналiзi вщтворювальних процеав у при-мiських районах, економiка яких нерiдко носить переважно сiльськогосподарську спрямовашсть, використання моделi "ядро-периферiя" у порiв-няннi з моделлю агломераци б№ш прийнятно у зв'язку з тим, що вона не е винятково урбашстич-ною, тому що описуе процеси репонального роз-витку взагал^ будучи одше1 зi спроб штегрувати районний i мiський напрямки трактувань просто-рово! динамiки.
Враховуючи специф^ такого роду проблем, обумовлених соцiально-економiчними особливос-тями примiських районiв, а також 1хню недостат-ню вивчешсть, доцiльно, на наш погляд, як особ-ливий напрямок загально1 теорп репонально1 еко-номiки видiлити примюьку економiку (подiбно тому, як юнуе мiська економiка, як особливий напрямок репоналютики). Це буде сприяти штенси-фжацп наукових дослiджень у сферi вивчення со-цiально-економiчних проблем примюьких районiв.
Велике значення при цьому мае вивчення тео-ретичних i практичних аспектiв управлiння примь ськими районами. Так, з огляду на тiсний взаемоз-в'язок соцiально-економiчних систем мiста й при-мюького району, доцiльно додати цьому району офщшний, особливий статус примiського району зi змiнами, що випливають зввдси, у системi опо-датковування, фшансово-кредитнш сферi й iншим сегментам економiки. Цьому буде сприяти розроб-
ка соцiально-економiчноl моделi примiського району.
Модель функцюнування та управлiння будь-якою соцiально-економiчною системою включае калька елеменпв, серед яких насамперед варто видшити стратегiю И розвитку.
Вибiр ринкових стратегш, тобто оцiнка й вщ-бiр найбiльш ефективних сегментiв ринку й шля-хiв 1хнього освоення або розвитку при визначеннi напрямшв дiяльностi регiону опираеться на результата прогнозування й вибору прюритепв i включае калька технологiчних етатв.
Перший етап - це визначення типу ринково1 стратеги: прориву, еволюцшного розвитку або виживання. Залежно вщ фази й стану циклу еко-номiки стратегiя може опиратися на освоення ринку, що формуеться, принципово ново1 продукцп (послуги), що реалiзуе базиснi шноваци. Це дае можливють швидкого розширення ринку, але пов'-язане з бiльшим ризиком, значними швестищями.
Стратегiя прориву звичайно вимагае прямо1 або непрямо1 державное' пвдтримки. Еволюцiйна стратегiя опираеться на полiпшуючi шноваци й, як правило, не пов'язана з тдтримкою держави. У кризових ситуацiях часто використаеться стратепя "виживання", мета яко! адаптуватися до кон'юнк-тури, яка попршилася, зберiгши при цьому основ-ний потенщал регiону. Сгратепю виживання варто сполучати зi стратегiею прориву, ^м цього вибiр
стратегИ на регюнальному р1вш варто погоджува-
ти !з загальною стратепею держави.
З огляду на результати анал1зу функцюнуван-ня економши оточуючого м. Бердянськ Бердянсь-кого району Запор1зько! области в умовах децент-рал1зацИ та перерозпод1лу фшансових ввдносин використовуеться стратепя виживання, покликана сприяти адаптацй' до ринкових умов i до кон'юнк-тури, що попршилася, i нацшена на збереження основного потенщалу регюну. Однак для виходу !з кризи економши Бердянського району стратепю виживання варто сполучати з1 стратепею прориву. Для бшьш детально! характеристики оптимально! стратегИ' розвитку району в нових умовах господа-рювання варто розробити р1зномаштний прогноз -звичайно, якщо хочуть одержати комплексне, де-тальне пророблення прогнозно-планових завдань, розробляють три вар1анти прогнозу: оптимютич-ний, песимютичний i середнш. Оптимютичний i песимютичний вар1анти - це крайш вар1анти прогнозу розвитку регюну, що припускають ввдповщ-но найкращ1 й найпрш! умови розвитку !з усього р1зноман1ття умов i фактор1в; третш, середнш ва-р1ант вщповвдае пром1жному м1ж цими крайшми вар1антами прогнозу.
При розробш прогнозу варто враховувати со-щально-економ1чш особливосп району й виходити з основних напрямшв, цшей i завдань його розвитку. Специфжа Бердянського району дозволила б додати йому офщшний статус примюького району !з затвердженням вщповщних нормативно-правових документа Обласною Радою Запор1зько! обласп, що дозволило формувати единий з м. Бер-дянськом бюджет, мати ютотш податков1 й фшан-сово-кредитш тльги - у результат! в кер!вництва Бердянського району з'явилися додатков! фшансо-в! й матер!альн! ресурси, як! компенсують негати-вн! соц!ально-економ!чн! й еколопчш фактори близькост! цього району до мюта Бердянська.
«Серед найб!льш !стотних недол!к!в оц!нки реал!зац!! стратепчних план!в розвитку громад можна видшити слабке утримання i !нтегрован!сть показнишв усп!шно! д!яльност! м!сько! сп!льноти, необгрунтовашсть !х !ндикативних значень, вщсу-тшсть визначення бюджету пропонованих заход!в, недотримання единого формату планових документа» [5, с.61].
Б!льш детально, як приклад, розглянемо питания управлшня й регулювання господарсько! д!яльност! Бердянського району Запор!зько! облас-т!. У наш час господарський комплекс Бердянського району представляе складне переплетшня шдп-риемств, орган!зац!й й установ р!зних форм влас-ност! й ввдомчого п!дпорядкування, що мають р!зну ц!льову спрямован!сть розвитку. Географ!чне розташування району навколо великого промисло-во-рекреацшного м!ста не т!льки визначило спець ал!зац!ю с!льськогосподарського виробництва, але
й створило ряд серйозних проблем для нормального розвитку Бердянського району.
До них ввдносяться: ввдсутшсть переробних шдприемств, високий р!вень мцраци й рухливост! населення. У результат! вщчуження земель району п!д мюьку забудову, промислов! об'екти, садов! д!лянки, дачне буд!вництво й т.д. мають мюце ве-личезн! негативн! наслщки для життед!яльност! району: це й нерозвинешсть мереж автомоб!льних дор!г, збшьшення обсяг!в автопасажирських пере-везень, рют крим!ногенно! й пожежно! небезпеки. Дуже гостро встають питання медичного обслуго-вування, зв'язку, забезпечення товарами народного споживання садово-городн!х масив!в ! дачних дь лянок.
На даному етап! основною метою розвитку Бердянського району е адаптащя господарського комплексу до роботи в умовах глобально! еконо-м!чно! кризи, економ!чно! тд ц!ллю е перебудова економ!чно! структури до реал!й ринкових ввдно-син; сощальна п!д ц!ль - забезпечення достатнього р!вня життя населення, сощальний захист незамо-жних верств населення; еколопчна п!д ц!ль - ство-рення сприятливого еколог!чного середовища життед!яльност! людини.
Завдання розвитку району можна сформулю-вати в наступний блок:
- створення орган!зац!йно-правових основ переходу до вщносин в умовах нестабшьностц
- формування мехашзму, що регулюе ввдно-шення м!ж вс!ма суб'ектами господарювання в район!, з одше! сторони й м!ж районом ! м. Бердя-нськом - з шшо!';
- забезпечення комплексного розвитку еконо-м!ки району, що передбачае: по-перше, поглиб-лення примюько! спец!ал!зац!!' альськогосподар-ських шдприемств; по-друге, розширене розвиток сфери обслуговування населення; по-трете, ефек-тивне використання природних, сировинних, тру-дових ! матер!альних ресурс!в;
- нарощування економ!чного потенц!алу району на основ! поглиблення переробки альськогос-подарсько! продукци, розвиток об'ект!в виробни-чо! шфраструктури (насамперед, дорожнього й комунального господарства, зв'язку), розвиток промислового виробництва;
- розвиток тдприемництва в курортно-туристичн!й сфер!, фермерських господарств, ак-ваиромисл!в.
Так, у 2016 р. за рахунок курортного збору м. Бердянськ отримало всього 301,25 тис. грн., тод! як 300 тис. ввдпочиваючих при ставщ збору в 1,7 грн. повинш були б поповнити казну мюта б!льш як на 0,5 млн. грн. Це сввдчить про те, що хоча мюька влада, територ!альна громада прид!ляють велику увагу розширенню бази надходжень до м!сцево! казни ввд рекреац!йно! д!яльност!, однак досвщ вказуе на неефективну ф!скальну полггику на мю-цевому р!вн! (рис. 2).
700 600 500 400 300 200 100 0
35000 30000 25000 20000 15000 10000 + 5000 0
2011 2012 2013 2014 2015 2016
к &
Чисельшсть ввдпочиваючих, тис. oci6, всього у тому числг □ в приватному ceKTopi
■ Надходження до загального фонду мкького бюджету, тис. грн.
роки
Рис. 2. Динамка чисельностi вiдпочиваючих i обсягiв надходжень до мкцевого бюджету протягом курортних сезотв 2011-2016рр.
Головне завдання полягае в тому, щоб прийняти ва необхвдш заходи для того, щоб зупи-нити спад виробництва. Конкретизацiя сформу-льованих завдань можлива на основi розробки ос-
новних напрямшв розвитку району на перспективу.
Завдання й основнi напрямки розвитку Бердянського району дозволяють зробити певнi про-гнози, що задають показники функцiонування районно! економши на перспективу. Як уже вище вiдзначалося, доцiльно розробити три варiанти прогнозу - оптимiстичний, песимiстичний i серед-нiй.
Песимiстичний варiант прогнозу, якщо саме вiн реалiзуеться в перспектив^ не приведе до про-риву - цей варiант здатний лише як i ранiше про-довжувати стратегiю "виживання". Стратегiю про-риву здатний реалiзувати лише оптимютичний варiант прогнозу, середнiй же варiант прогнозу, у випадку його реалiзацil, вiдповiдае еволюцiйнiй стратеги розвитку Бердянського району.
Для того, щоб уникнути реалiзацil в майбут-ньому песимютичного варiанта прогнозу, необхщ-но зробити ставку на створення в1дповщно1 бази переробки альськогосподарсько1 продукцп - саме цей напрямок багато в чому буде сприяти тому, щоб стратепя прориву, врештi у райош, у тому числi, безпосередньо зв'язаний й з розвитком малого шдприемництва. Вщповвдно до програми шд-тримки малого пiдприемництва в Бердянського райош видшеш наступнi прюритети: виробництво й переробка альськогосподарсько1 продукци; виробництво продовольчих товарiв, товарiв народного споживання; розвиток системи сервюних пос-луг; виконання мунщипального замовлення; шно-вацiйна дiяльнiсть в обласп ресурсозбереження, екологiчного монiторингу, переробки вторинних ресурав i вiдходiв життедiяльностi.
Розробку стратеги й прогнозу розвитку Бердянського району варто здшснювати вщповвдно до концепци розвитку м. Бердянська. Варто розробити й iншi пропозици нормативно-правового характеру, у яких би знайшли вщбиття особливостi примiського статусу Бердянського району, при цьому особливу увагу варто придшити пропозиць ям про податковi пiльги (наприклад, змiнити стру-
ктуру плати за право користування надрами на користь району й т.п.).
З огляду на складну еколопчну ситуацш в Бердянському райош треба, на наш погляд, вирь шити питання про видшення засоб1в з державного бюджету району на каштальш вкладення в приро-доохоронш заходи, а також змшити структуру плати за право користування надрами при видобу-тку копалин на користь району, а також вжити заход1в по повноцшному збор1 земельного податку й збшьшити ставки платеж1в за видобуток води промисловими шдприемствами, а також виршити питання с стягненням плати 1з садово-городшх масив1в i товариств 1ндив1дуальних забудовник1в за водозабiр.
Вплив фактора близькостi м. Бердянська на ефектившсть функцiонування економiки Бердянського району позначаеться не тшьки на рiвнi еко-логiчного стану, але й в шших аспектах i вщноси-нах.
Близьк1сть до проведения АТО позначаеться й на сташ дорщ як1 прийшли в повну непридатнiсть, що впливае на iншi компоненти економiки Бер-дянського району.
У цщ статтi нами розглянутi лише деяш про-блеми мюько1 й примюько! економiки й екологп -важливих наирямк1в репонально1 економiки й ре-понально1 екологп, однак важливим результатом е розгляд впливу приморського мюта, що все ще не е агломеращею на стан еколого-економiчноl сис-теми навколишнього середовища, у чому й полягае певна наукова новизна дано! роботи. Подальшi дослщження дозволять цi важливi науковi галузi регюнально1 економиiки вивчити докладшше.
Список лiтератури
1. Шули С.Л. Методологiчнi пiдходи до типологий регiональних суспiльних систем. „Регюналь-на економжа" № 1, 2007, с. 18-27
2. Василенко В.Н. Модель распределения компетенций (полномочий) между центром и регионами // Экономика и право. Научный журнал. -2005. - № 1 (11), С. 39-44.
3. Дробышевская Т.В.Основы городской политики: Монография / НАН Украины. Институт
экономико-правовых исследований. - Донецк: ООО «Юго- Восток, Лтд», 2005. - 269 с.
4. Агафоненко О.Ю. Аналiз сучасних регюна-льних конкурентних позицiй. „Держава та регю-ни", серiя: Економiка та пiдприемництво, №3, 2007, с.6-9
5. Амiтан В.Н., Гудзь П.В. Розробка системи iндикаторiв монiторингу стратегiчного планування розвитку територiальноl громади мiста // Економь ка та право. Науковий журнал. - 2005. -№1 (11), С.54-63.
Мананникова О.Н.
кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии и современных бизнес-
процессов Потокина С.А.
кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии и современных бизнес-
процессов Климова Д.Н.
кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии и современных бизнес-
процессов
Тамбовский государственный университет имени Г.Р. Державина
ПЕРСПЕКТИВНОЕ РАЗВИТИЕ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В РОССИИ: ПРОБЛЕМЫ И МЕРЫ ПОДДЕРЖКИ
PERSPECTIVE DEVELOPMENT OF BUSINESS ACTIVITY IN RUSSIA: PROBLEMS AND
MEASURES OF SUPPORT
Manannikova O.N.
Candidate of Economic Sciences, associate professor ofpolitical economy and modern business processes
Potokina S.A.
Candidate of Economic Sciences, associate professor ofpolitical economy and modern business processes
Klimova D.N.
Candidate of Economic Sciences, associate professor ofpolitical economy and modern business processes
Tambov state university of G. R. Derzhavin
АННОТАЦИЯ
В статье рассмотрены основные проблемы развития предпринимательства как стимулятора конкуренции, главного стабилизатора экономики, способствующего инновациям и расширению экспортных возможностей страны. Выявлены перспективные меры поддержки предпринимательской деятельности в России на сегодняшний день и даны рекомендации по улучшению условий функционирования.
ABSTRACT
In article the main problems of development of an entrepreneurship as stimulator of the competition, the main stabilizer of economy promoting innovations and expansion of export opportunities of the country are considered. Perspective measures of support of business activity in Russia are revealed today and recommendations about improvement of operating conditions are made.
Ключевые слова: предпринимательская деятельность, перспективы развития, проблемы предпринимательства, механизм государственной поддержки, государство, экономика.
Keywords: business activity, prospects of development, entrepreneurship problem, mechanism of the state support, state, economy.
Предпринимательство в России сегодня стал- ностями. Выделяют три группы основных проблем
К организационно-правовым относятся: • наличие административных барьеров;
• трудности с юридическим оформлением и • отсутствие (неразвитость) инфраструктуры регистрацией предприятия; поддержки малого и среднего предприниматель-
• трудности с открытием счёта в банке; ства;
