CC BY
94
УДК 616.62-089.168:616.832-001 Ямтський Ю.Я.
Застосування ешдурально? електростимуляцп для лжування дисфункцп сечового мiхура у хворих з наслщками травматичного ушкодження поперекових i крижових сегментiв спинного мозку
1нститут нейрохiрургii iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ни, вiддiлення вщновлювально' нейрохiрургii, м. Киiв
Передмова. Порушення функцii сечового м1хура — одне з найбшьш частих 1 тяжких клШчних прояв1в травматичноi хвороби спинного мозку, що зумовлюе виникнення хрошчного запального процесу в сечових шляхах 1 порушення якост1 життя хворих.
Методи. Представлен результати корекцii дисфункцп сечового м1хура шляхом епiдуральноi електростимуляцп у 69 хворих з насл1дками травми попереково-крижових сегмент1в спинного мозку. Оцшювали ступ1нь контролю сечовипускання (вщсутнш, частковий, повний) до 1 шсля л1кування.
Результати. У груш А частковий контроль сечовипускання досягнутий у 45% хворих, в груш В — у 61,5%, в 1 (7,7%) хворого контроль в1дновився повшстю. У груш С позитивний результат у в1дновленш функцп сечового м1хура в1дзначений у 89,6% хворих, в груш D — у вс1х хворих. Спрвжне нетримання сеч1 вдавалося корегувати найкраще, позитивний результат досягнутий у 90,5% хворих.
Висновки. Ешдуральна електростимуляц1я е ефективним методом корекцп порушень функцп сечового м1хура у хворих з насл1дками травматичного пошкодження попереково-крижових сегмент1в спинного мозку.
Ключов1 слова: травма спинного мозку, порушення функцгг сечового м1хура, в1дновлювальне лгкування.
Порушення функцп сечового м1хура е одним з найбшьш частих 1 тяжких клш1чних прояв1в травматичного ушкодження спинного мозку. Нейрогенна дисфункц1я сечового м1хура зумовлюе значне попр-шення якост1 життя хворих, порушення '¡х ф1зично'1 та сощально' адаптацii. Запальн1 процеси у сечових шляхах е основною причиною смерл хворих у шзшй перiод травматичноi хвороби спинного мозку.
Залежно в1д р1вня ушкодження спинного мозку чи коршщв вид1ляють три типи нейрогенного сечового м!хура [1—3]: 1) супрасакральний, коли р!вень ушкодження спинного мозку метиться кранiальнiше в1д спинномозкових центр!в сечовипускання; 2) сакраль-ний — при ураженш власне центр!в сечовипускання та крижових кор1нц1в на преганглюнарному р1вн1; 3) периферiйний — при пошкодженш вегетативних вузл1в та штрамурального нервового сплетення.
У хворих з наслщками травми поперекових ! сакральних сегменлв при локалiзацii ушкодження на р!вш TXII—LII сегментiв ушкоджуеться спинномоз-ковий симпатичний центр сечовипускання, що на тл1 збережених парасимпатичних центр!в (SII-SIV сегмен-ти) спричиняе атонш внутр1шнього сфiнктера на тл1 збереження скоротливо' функцп м'яза-випорожню-вача м!хура, а отже, справжне нетримання сеч! (сеча постшно видiляеться краплями з сечового мiхура — справжне нетримання сеч^ [4]. При ушкодженш Ь^—Ь^ сегментiв порушуеться ц1л1сн1сть провщних шлях1в до сакральних центрiв сечовипускання, що клШчно проявляеться затримкою або перюдичним нетриманням сечi (сечовий м1хур спорожнюеться мимов1льно при його заповненш певною к1льк1стю сечi, а також при змш1 положення тiла, натужуван-н1 тощо). Сакральний сечовий м1хур виникае при ушкодженнi конусу, епшонусу спинного мозку та преганглiонарноi частини крижових коршщв [4]. При цьому ушкоджуються переважно парасимпатичш центри шнервацп сечового мiхура, що вiдповiдають за скорочення м'яза-випорожнювача мiхура та роз-слаблення внутр1шнього сфiнктера. За збережено' функцп симпатичних центрiв iннервацii (Тхп^п
сегменти) зберiгаються здатнiсть сечового мiхура до розтягнення та тонус внутршнього сфiнктера, до-статнiй для утримання сечi [4, 5]. На перших стадiях захворювання пацiенти скаржаться на перюдичне нетримання сечi: сечовий м1хур спорожнюеться в автономному режимi внаслщок подразнення штра-муральних ганглiiв. З часом клггини iнтрамуральних ганглiiв гинуть через перерозтягнення стшки сечового мiхура, м'яз-випорожнювач мiхура повн1стю втра-чае скоротливу здатнiсть, що за умови достатнього тонусу внутршнього сфшктера зумовлюе затримку сечi аж до розтягнення шийки сечового мiхура та постшного видiлення сечi краплями (парадоксальне нетримання сеч^.
Епiдуральна електростимуляцiя е дiевим методом покращення провщноси спинного мозку п1сля його травматичного ушкодження [6-8], що доведено численними експериментальними та окремими клшч-ними дослщженнями. Електростимулящя сприяе деполяризацii клиинних мембран та виникненню потенцiалу дп, що зумовлюе формування нервового 1мпульсу [9], iндукуе колатеральний спраутинг ак-сон1в, покращуе кровопостачання в зош стимуляцп, сприяе продукцп нейротрофiчних чинниюв.
Матер1али 1 методи дослщження. Проаналiзо-ванi результати застосування епiдуральноi електростимуляцп у 69 хворих з наслщками ушкодження поперекових та крижових сегменлв спинного мозку, оперованих в клшщ1 у 2003-2011 рр.
Переважали чоловши — 62, ж1нок — 7. В1к хворих в1д 16 до 47 роюв, у середньому 26,3 року. Травматичне ушкодження спинного мозку на р1вш поперекових сег-менлв вiдзначене у 37 хворих, крижових сегменпв та кор1нц1в юнського хвоста — у 32. Перюд в1д моменту травми в1д 5 м1с до 6 рок1в.
Клшчними проявами травматично' хвороби спинного мозку були в'ялий нижнш парапарез р1зно' тяж-кост1, порушення чутливосл каудальнiше р1вня ушкодження, порушення функцп оргашв таза, больовий синдром. Вивчений вплив електростимуляцп спинного мозку на вщновлення функцп сечового мiхура.
© Ямшський Ю.Я.
За шкалою Американсько! асощацп спшально! травми (American Spinal Injury Association — ASIA) XBopi розподшеш на 4 групи (табл. 1): група А
— вщсутшсть pyxiB i чутливостi — 20 хворих; група В — повшстю або частково збережена чутлив^ть (включаючи сегменти Sv), проте, вiдсутнi рухи дистальшше мiсця травми — 13 хворих; група С
— частково збережеш рухи i чутливiсть, проте, сила бшьш нiж половини ключових м'язiв нижче мiсця ушкодження менша 3 балiв — 29 хворих; група D
— збережеш рухи та чутлив^ть, сила бшьш шж половини ключових м'язiв нижче рiвня ушкодження становить 3 бали i бшьше — 7 хворих.
При ушкодженш попереково-крижових сегментiв спинного мозку виявлеш такi типи порушення функцп сечовипускання: затримка сечi — у 2 (2,9%) хворих (обое групи А), перюдичне нетримання сечi — у 8 (11,6%), справжне нетримання сечi — у 21 (30,4%), парадоксальне нетримання сечi — у 38 (55,1%).
У хворих з дисфункщею сечового мiхура на rai травматично! хвороби спинного мозку важливим е не стшьки вид порушення сечовипускання, сюльки ступшь контролю функцп сечового мiхура. За ступеней контролю функцп сечового мiхура хворi розподiленi на 3 групи: вщсутнш контроль — у 46 (66,7%) хворих, частковий контроль — у 23 (33,3%), повний контроль
— таких хворих у дослщження не включали. До групи з повною вщсутшстю контролю сечовипускання вщнесли хворих, у яких не було позивiв до сечовипускання, сеча видшялась мимовшьно або виявлена повна затримка сеч^ i для спорожнення сечового мiхура необхiдна його катетеризацiя. В групу з частковим контролем вклю-чеш хворi, у яких були позиви до сечовипускання, вони здатш затримати сечу протягом деякого часу (2-4 хв), проте, фiзичне навантаження або змша положення тша провокували мимовшьне сечовипускання. Хворi, у яких контроль функцп сечового мiхура був частковим, пе-рiодично використовували памперси (шд час тривалих переlздiв чи фiзичного навантаження) або перiодично (як правило, ввечерЦ катетеризували сечовий мiхур для видалення залишково! сечi. Частковий контроль функцп сечовипускання вщзначений у 3 хворих за перюдичного нетримання сеч^ у 8 — за справжнього та у 12 — парадоксального нетримання сечг Повний контроль функцп сечовипускання спостергали у хворих за збереження позивiв до сечовипускання, яю могли затримати сечу на 5-10 хв, при цьому збертали здат-шсть утримувати сечу шд час змiни положення тiла та фiзичного навантаження. Хворi за повного контролю функцп сечовипускання не користувалися памперсами, не здшснювали катетеризацiю сечового мiхура.
Електроди для ешдурально! електростимуляцп поперекового потовщення, конусу та ешконусу спинного мозку встановлювали з використанням заднього доступу. Стимулюючi електроди встановлювали в поперечному напрямку на рiвнi травми спинного мозку та фшсували до оболонки. Поперечне розташування
електродiв забезпечуе максимальну концентрацiю електричного поля в дшянщ конусу спинного мозку. В уах хворих операцп встановлення електродiв передував мieлорадикулолiз, при потребi — декомпре-сивно-стабiлiзуючi хiрургiчнi втручання.
Для електростимуляцп спинного мозку використовували радючастотний електростимулятор, що складаеться з 2 частин: платинових електродiв з прийомною антеною, якi iмплантували в тiло хворого шд час операцп, та власне електростимулятора, за допомогою якого здшснювали стимуляцш пiсля операцп. Використовували прилад, створений сшв-робiтниками 1нституту нейрохiрургп та iнженерами науково! лабораторп Кшвського заводу «Квазар-мш-ро». Електростимуляцш проводили змiнним струмом з частотою 25 Гц, напругою 13 Вт, силою струму 20 мА, 3 рази на добу. Тривал^ть одного сеансу вщ 5 до 15 хв, залежно вщ переносностi процедури хворим.
Для оцшки результатiв лшування використовували клiнiчнi методи: визначали ступшь контролю функцп сечовипускання до i шсля лiкування.
Результати та Чх обговорення. Результати ль кування оцшювали через 9-12 мiс шсля хiрургiчного лiкування. Вивчали залежнiсть результалв застосу-вання ешдурально1 електростимуляцп вщ тяжкостi травми спинного мозку та виду порушення функцп сечового мiхура.
В уах хворих групи А контроль функцп сечовипускання був вщсутнш (табл. 2). Шсля лшування з застосуванням ешдурально1 електростимуляцп у 9 (45%) хворих вщновився частковий контроль функцп сечового мiхура. В груш В з 13 хворих у 3 (23,1%) — до операцп був частковий контроль сечовипускання, у решти — контроль вщсутнш. Шсля лшування в 1 хворого за часткового контролю функщя сечового мiхура повшстю вщновилась, у 2 — контроль сечовипускання покращився. З 10 хворих групи В, у яких контроль функцп тазових оргашв вщсутнш, у 6 (60%) — вщновився частковий контроль. В груш С з 29 хворих у 14 (48,3%) був частковий контроль сечовипускання, решта 15 хворих — не контролювали функцш сечового мiхура. Шд впливом лшування у 7 (50%) хворих за часткового контролю функщя сечового мiхура повшстю вщновилась, у 7 — вщзначене деяке покращення контролю. З 15 хворих групи С, у яких функщя сечового мiхура повшстю порушена, у 12 (80%) — вщновився частковий контроль сечовипускання. В груш D у 6 (85,7%) хворих з 7 до операцп збертався частковий контроль сечовипускання. Шсля засто-сування ешдурально1 електростимуляцп у 5 з них вщновився повний контроль функцп сечовипускання, в 1 хворого, в якого до операцп виявлене парадоксальне нетримання сеч^ шсля лшування вщновився частковий контроль сечовипускання.
Таким чином, покращити контроль функцп сечового мiхура вдалося у 41 (59,4%) хворого. Ще у 10 (14,5%) хворих за часткового контролю вщзначене пок-
Таблиця 1. Розподш хворих залежно ид тяжкосл травми спинного мозку та типу дисфункцп сечового мiхура.
Групи хворих за шкалою ASIA Шльшсть спостережень функцп сечового Mixypa Разом
затримка сечi пертдичне нетримання сечi справжне нетримання сечi парадоксальне нетримання сечi
А 2 5 4 9 20
В — 3 5 5 13
С — — 7 22 29
D — — 5 2 7
Загалом... 2 8 21 38 69
ращення функцп сечового мiхура, проте, повний контроль не досягнутий. З 46 хворих за повного порушення функцп сечового мiхура у 28 (60,7%) — вщновився частковий контроль сечовипускання. З 23 хворих, яю частково контролювали функцш сечового мiхура до операцп, у 13 (56,5%) — вщновився повний контроль. Найпршими були результати вщновлювального ль кування в групi А, де часткового контролю функцп сечового мiхура вдалося досягти лише у 45% хворих, в груш В — у 61,5%, в 1 (7,7%) — досягнутий повний контроль. В груш С позитивний результат щодо вщ-новлення функцп сечового мiхура досягнутий у 89,6% хворих, в груш D — в уых. Обернено пропорцшна залежшсть результалв лшування вщ тяжкостi травми зумовлена тим, що пiд час електростимуляцп спинного мозку точкою прикладання дп електричного поля е збереженi нейрони, в яких пiсля травми виникли дистрофiчнi змiни (якщо ц змiни оберненi) [10]. Чим бшьше таких нейронiв залишилось пiсля травми, тим краш^ результати застосування електростимуляцп.
1ншим чинником, що визначав результати лшу-вання, був вид дисфункцп сечового мiхура (табл. 3). Найбшьш часто у нашому дослiдженнi у хворих виявляли парадоксальне нетримання сеч1 До операцп у 12 (31,6%) з 38 хворих ще! групи вщзначали частковий контроль сечовипускання. Шсля застосування електростимуляцп в зош травми спинного мозку в уых хворих контроль покращився, проте, функщя сечовипускання повнiстю не вiдновилась. У 26 (68,4%) хворих контроль був вщсутшй. Шд впливом лшуван-ня у 12 (46,1%) з них вщновився частковий контроль сечовипускання.
Значно кращими були результати у хворих за справжнього нетримання сеч^ З 13 хворих ще! групи, у яких контроль сечовипускання був вщсутшй, шсля лшування у 7 (53,8%) — вщновився частковий контроль сечовипускання, у 4 (30,8%) — повний контроль. В уых хворих за часткового порушення функцп сечовипускання до операцп вдалося досягти повного вщновлення функцп сечового мiхура.
За перюдичного нетримання сечi з 5 хворих, у яких контроль сечовипускання був вщсутшм, шсля лшування у 4 (80%) — вщновлений частковий контроль. З 3 хворих, яю до операцп частково контролю-
вали сечовипускання, лише в 1 — контроль функцп сечового мiхура повшстю вщновився. З 2 хворих, у яких спостерпали затримку сечi i яким постшно здiйснювали катетеризацш сечового мiхура, пiсля операцп в 1 — вщновився частковий контроль функцп сечовипускання.
Отже, найкращд результати щодо вщновлен-ня функцп сечовипускання досягнул у хворих за справжнього нетримання сечк у 90,5% з них вдалося досягти позитивного результату. Справжне нетри-мання сечi зумовлене ушкодженням симпатичних центрiв сечовипускання на рiвнi TXII—LII сегментiв спинного мозку, що спричиняе атонш внутрiшнього сфiнктера сечового мiхура. Проте, дуже рiдко уш-кодження поширюеться на всi 3 сегменти, тобто, у бшьшосл хворих воно е неповним. З шшого боку, у вегетативнш нервовiй системi iснують численнi анастомози, що в нормi не функцiонують [4, 5]. Шд впливом електрично! стимуляцп спинного мозку ц анастомози включаються на рiвнi паравертебральних симпатичних вузлiв, що забезпечуе участь в шнерва-цл внутрiшнього сфiнктера ТХ-ТХ1 сегментiв. У хворих за справжнього нетримання сечi одну пару електродiв встановлювали на рiвнi травми, другу — на рiвнi SI—SII сегментiв спинного мозку. На рiвнi верхньокрижових сегментiв розташоваш центри соматично1 шнервацп зовнiшнього сфшктера сечового мiхура. Пiд час електростимуляцп цих центрiв виникае його скорочення. За умови правильного шдбору параметрiв стимуля-цiйного струму та певно1 тривалостi стимуляцп вона забезпечуе затримку сечi на 3-4 год. Стимулятор НейСь3М, який використовували у хворих, дозволяе роздшьно подавати стимулюючi iмпульси на двi пари електродiв, що дае можливiсть швидко затримувати сечу внаслщок скорочення зовнiшнього сфшктера та поступово вщновлювати роботу внутршнього.
Непоганi результати щодо вiдновлення контролю функцп сечовипускання отримаш у хворих при за-тримцi та перюдичному нетриманнi сечi. Перiодичне нетримання сечi в уiх хворих зумовлене переважно провщниковими порушеннями при збереженнi симпатичних i парасимпатичних центрiв сечовипускання. Спорожнення сечового мiхура у цих хворих виникало рефлекторно, внаслщок подразнення штрамуральних
Таблиця 2. Результати лшування дисфункцп сечового Mixypa залежно вщ тяжкостi травми спинного мозку.
Групи хворих за шкалою ASIA Ступшь контролю функцп сечовипускання
вщсутшй частковий повний
до операцп шсля до операцп шсля до операцп шсля
А 20 11 — 9 — —
В 10 4 3 8 — 1
С 15 3 14 19 — 7
D 1 — 6 2 — 5
Разом... 46 18 23 38 — 13
Таблиця 3. Результати застосування ешдурально! електростимуляцп у лшуванш дисфункцп сечового Mixypa залежно вщ ступеня контролю сечовипускання.
Вид дисфункцп сечового мшхура Ступшь контролю функцп сечовипускання
вщсутшй частковий повний
до операцп шсля до операцп шсля до операцп шсля
Затримка сечi 2 1 — 1 — —
Перюдичне нетримання сечi 5 1 3 6 — 1
Справжне нетримання сечi 13 2 8 7 — 12
Парадоксальне нетримання сечi 26 14 12 24 — —
Разом. 46 18 23 38 — 13
ганглпв при розтягненш стшки мiхура. При засто-суваннi ешдурально1 електростимуляцп вдалося вiдновити частковий або повний контроль сечови-пускання у 87,5% хворих ще! групи. Затримка сечi у
2 хворих зумовлена ушкодженням парасимпатичних центрiв сечовипускання на рiвнi конусу спинного мозку (сегменти Бп—81у). При цьому виникае атонiя м'яза-випорожнювача мiхура при збереженнi функцп внутршнього сфiнктера. Пiд впливом ешдурально1 електростимуляцп вщновився частковий контроль сечовипускання.
Найгiршими були результати вщновлювального ль кування у хворих за парадоксального нетримання сеч^ У хворих нетримання сечi зумовлене перерозтягненням шийки сечового мiхура. Хворих госпiталiзували для вiдновлювального лiкування через 1 рш i бiльше шсля травми. У жодного з них не вдалося досягти повного контролю сечовипускання. Лише у 12 (46,1%) хворих
3 26, у яких контроль функцп сечового мiхура був идсуттй, вiдновився частковий контроль. Скромш результати щодо вщновлення контролю сечовипускання пiд впливом ешдурально! електростимуляцп у хворих ще1 групи зумовлеш, очевидно, грубими дистрофiчними змшами в стiнцi сечового мiхура.
Висновки. 1. Епiдуральна електростимуляцiя спинного мозку е дiевим методом корекцп дисфункцп сечового мiхура у хворих з наслщками травматичного ушкодження поперекових i крижових сегментiв спинного мозку.
1. Ефектившсть електростимуляцп щодо вщнов-лення контролю функцп сечового мiхура обернено пропорцшно залежить вiд тяжкостi травми спинного мозку.
2. Ешдуральна електростимуляцiя найбiльш ефек-тивна у хворих за справжнього нетримання сеч^
Список лiтератури
1. Крупин В.Н. Нейроурология / В.Н. Крупин, А.Н. Белова. — М.: Антидор, 2005. — 464 с.
2. Цимбалюк В.1. Реконструктивно-в1дновна х1рурпя
Яминский Ю.Я.
Применение эпидуральной электростимуляции для лечения дисфункции мочевого пузыря у больных с последствиями травматического повреждения поясничных и крестцовых сегментов спинного мозга Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, отделение восстановительной нейрохирургии, г. Киев Предисловие. Нарушение функции мочевого пузыря — одно из наиболее частых и тяжелых клинических проявлений травматической болезни спинного мозга, обусловливающее возникновение хронического воспалительного процесса в мочевых путях и нарушение качества жизни больных.
Методы. Представлены результаты коррекции дисфункции мочевого пузыря путем эпидуральной электростимуляции у 69 больных с последствиями травмы пояснично-крестцовых сегментов спинного мозга. Оценивали степень контроля мочеиспускания (отсутствует, частичный, полный) до и после лечения.
Результаты. В группе А частичный контроль мочеиспускания достигнут у 45% больных, в группе В
спинного мозку / В.1. Цимбалюк, Ю.Я. Ямшський. — К.: Авщена, 2009. — 247 с.
3. Weld K.J. Association of level of injury and bladder behavior in patients with post-traumatic spinal cord injury / K.J. Weld, R.R. Dmochowski // Urology. — 2000. — V.55, N4.
— P.490-494.
4. Астапенко А.В. Нейрогенный мочевой пузырь: патогенез, классификация, клиника, диагностика, лечение / А.В. Астапенко, С.А. Лихачев, Г.В. Забродец // Белорус. мед. журн. — 2002. — №2. — С.15-18.
5. Happor J.S. Conus medullaris and cauda equina syndrome as a result of traumatic injuries: management principles / J.S. Happor, G.E. Hunt // Neurosurg. Focus. — 2004. — V.16, N6. — P.19-24.
6. Gerasimenko Y. Epidural stimulation: comparison of the spinal circuits that generate and control locomotion in rats, cats and humans / Y. Gerasimenko, R.R. Roy, V.R. Edgerton // Exp. Neurol. — 2008. — V.209, N2. — P.417-425.
7. Spinal cord direct current stimulation: finite element analysis of the electric field and current density / G.R. Hermndez-Labrado, J.L. Polo, E. Lуpez-Dolado, J.E. Collazos-Castro // Med. Biol. Eng. Comput. — 2011. — V.49, N4. — P.417-429.
8. Walters BC. Oscillating field stimulation in the treatment of spinal cord injury / B.C. Walters // P.M.R. — 2010. — V.2, N12, suppl.2. — P.286-291.
9. Oakley J.C. Spinal cord stimulation: mechanisms of action / J.C. Oakley, J.P. Prager // Spine. — 2002. — V.27, N22.
— P.2574-2583.
10. Spinal cord stimulators: typical positioning and postsurgical complications / E. Zan, K.N. Kurt, D.M. Yousem, P.J. Christo // Am. J. Roentgenol. — 2011. — V.196, N2. — P.437-445.
Надшшла до редакцгг 07.02.12 Прийнята до публтацп 17.02.12
Адреса для листування:
Ямтський Юрш Ярославович 04050, Кигв, вул. Платона Майбороди, 32 1нститут нейрохiрургii ím. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украгни, вiддiлення вiдновлювальног нейрохiрургii e-mail: yaminski@ukr.net
— у 61,5%, у 1 (7,7%) больного контроль восстановился полностью. В группе С положительный результат в восстановлении функции мочевого пузыря отмечен у 89,6% больных, в группе D — у всех больных. Истинное недержание мочи удавалось коррегировать лучше всего, положительный результат достигнут у 90,5% больных.
Выводы. Эпидуральная электростимуляция является эффективным методом коррекции нарушений функции мочевого пузыря у больных с последствиями травматического повреждения пояснично-крестцовых сегментов спинного мозга.
Ключевые слова: травма спинного мозга, нарушение функции мочевого пузыря, восстановительное лечение.
Поступила в редакцию 07.02.12 Принята к публикации 17.02.12
Адрес для переписки:
Яминский Юрий Ярославович 04050, Киев, ул. Платона Майбороды, 32 Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, отделение восстановительной нейрохирургии e-mail: yaminski@ukr.net
Yaminskiy Yu.Ya.
Application of epidural electrostimulation to treat bladder dysfunction in patients with consequences of traumatic injury of lumbar and sacral segments of the spinal cord
Institute of Neurosurgery
named after acad. А.P. Romodanov NAMS Ukraine, Restorative Neurosurgery Department, Kiev, Ukraine
Background. Bladder dysfunction is one of the most frequent and severe clinical manifestations of traumatic disease of the spinal cord, which causes chronic inflammatory processes in the urinary tract and impairs the quality of life of a patient.
Methods. The results of correction of bladder dysfunction after epidural electrostimulation in 69 patients with consequences of spinal cord injury of lumbar and sacral segments of the spinal cord are presented. The degree of urination control was evaluated (none, partial, complete) before and after applied treatment.
Results: in group A partial urination control was
achieved in 45% of patients, in group B — in 61.5%, in 1 (7.7%) patient bladder control function restored completely. In group C a positive result in restoration of bladder function was achieved in 89.6% of patients, in group D — in all patients. It was incontinentia vera, at which we achieved best results of correction, 90.5% of patients showed positive results.
Conclusions. Epidural electrostimulation is an effective method of correction of bladder dysfunction in patients with consequences of traumatic injury of spinal cord lumbar and sacral segments.
Key words: spinal cord injury, bladder dysfunction, restorative treatment
Received February 07, 2012 Accepted February 17, 2012
Address for correspondence:
Yuriy Yaminskiy 04050, 32 Platon Mayboroda St, Kiev, Ukraine Institute of Neurosurgery named after acad. AP Romodanov NAMS Ukraine, Restorative neurosurgery Department e-mail: yaminski@ukr.net
Коментар
до статт'1 Ямнського Ю.Я. «Застосування еп'щуральноï електростимуляцп для лкування дисфункци сечового мiхура у хворих з наслдками травматичного ушкодження поперекових i крижових сегмен^в спинного мозку»
Проблема вщновлення функци' сечового Mixypa, порушено! внаслщок травми спинного мозку, е актуальною, не зважаючи на багаторiчну icrop^ цiе! про-блеми. Одне з перших втизняних дослщжень з вико-ристанням принципу електростимуляцп при зазна-ченш патологи проведене у 1969 р. i вщображене у докторськш дисертацп А.В. Лившиця «Электрическая стимуляция мочевого пузыря при травматическом поражении спинного мозга и конского хвоста».
Автор у сво!й робот використав шкалу Амери-кансько! асощацм спшально! травми (American Spinal Injury Association — ASIA), за якою визначають ступшь пошкодження спинного мозку та його наслщки. За шею шкалою, майже у третини (29%) хворих вщ-значене повне пошкодження крижових сегментв, за якого вщсутш як рухов^ так i чутливi функци в зон шнервацп цих сегмен^в (група А). Щодо дисфункци сечового мiхура автор справедливо пщкреслюе, що провщну роль в цьому в^грае не сттьки вид пору-шення сечовипускання, сюльки ступшь контролю хворим функци сечового мiхура. За цим критерiем в уах хворих групи А контроль функци сечовипускання був вщсутнш, i ттьки у 9 — спостер^али часткове вщновлення функци сечового мiхура тсля курсу епщурально! електростимуляцп. За даними автора,
це найпршл результати виновного л^ування. За часткового збереження рухiв i чутливост (група С) позитивний результат досягнутий у 89,6% хворих. Таким чином, встановлено обернено пропорцшну залежшсть результат л^ування вщ тяжкост травми — чим бтьше нейрошв збереглися тсля травми, тим кращими е результати електростимуляцп.
Аналiзуючи ефектившсть впливу електростимуляцп на корекшю контролю функци' сечовипускання, слщ вщзначити, що найкращi результати повно''' корекцп дисфункци' сечового мiхура автор спостер^ав у хворих за справжнього нетримання сечi (ушкодження на рiвнi сегмен^в Тхп^п) — у 90,5%, найпрши результати — у хворих за парадоксального нетримання сеч^ що, ймовiрно, зумовлене дистрофiчними змшами стшки сечового мiхура.
Аналiзуючи результати дослщження, необхщно пiдкреслити ефективнiсть запропонованого методу етдурально''' електростимуляцií з використанням апарата НейО-ЗМ у хворих з наслщками травматичного ушкодження поперекових i крижових сегментiв спинного мозку. Подальше впровадження методу в кл^чну практику дозволить авторовi розробити диференцшоваш показання до застосування методу електростимуляцп у зазначено' групи хворих.
В.О.П'ятикоп, д.мед.н., професор, завщувач кафедри нейрох/'рурп'ï Харювського нашонального медичного ун/'верситету
