CC BY
33
Орипнальш статт
УДК 616-073.97:617.53:616-001:616.832-089.166
Чеботарьова Л. Л.1, Третьякова А.1.1, Ямтський Ю.Я.2
1 Вщдшення функционально! дiагностики, 1нститут нейpоxipypгil iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН
Украши, Ки1в, Украша
2 Вiддiлення вщновлювально! нейpоxipypгil, 1нститут нейpоxipypгil iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН
Украши, Ки1в, Украша
Динам1ка нейроф1з1олог1чних показнпшв у хворих з наслщками ушкодження шийного вщдшу спинного мозку шд впливом ешдурально"1 електростимуляцп
Вступ. Одним з перспективних напрямюв вщновно! xipypril спинного мозку вважають застосування методу епщурально! електростимуляцп (ЕЕС).
Матер1али i методи. Пpоаналiзованi результати лiкyвання 80 пацiGнтiв (з них 90% — чоловши, 10% — жшки) з наслiдками ушкодження шийного вщдшу спинного мозку piзноl тяжкосл. Викоpистанi клшшо-невpологiчний, нейpовiзyалiзацiйнi та нейpофiзiологiчнi (НФ) методи дослщження, у тому числi стимуляцш-на електpонейpомiогpафiя (ЕНМГ), викликанi мотоpнi потенщали (ВМП) на тpанскpанiальнy та спшальну магнiтнy стимyляцiю.
Результати. При застосуванш методу ЕЕС у хворих з наслщками спшально! травми вiдзначене пок-ращення пpовiдностi по кipково-спинномозковиx шляхах, у 76 (95%) — досягнуте певне вщновлення pyxiв у тш чи iншiй гpyпi м'язiв. Встановлений прямий кореляцшний зв'язок мiж результатами вщновлення рухово! функцп пiсля курсу ЕЕС за даними клШчно! оцшки та показниками ВМП (r=0,6, Р<0,01) у хворих piзниx груп.
Висновки. Клшшо-НФ тестування дозволяе кiлькiсно оцшити тяжкiсть порушення пpовiдниковиx фун-кцш спинного мозку на доопеpацiйномy еташ та забезпечуе об'GKтивнi критерп оцшки ефективносл xipyp-гiчниx втручань у хворих з наслщками травматичного ушкодження шийного вщдшу спинного мозку.
Ключовi слова: травма шийного в1ддшу спинного мозку, етдуральна електрична стимулящя, д1агнос-тика, викликат моторт потенщали.
Вступ. Вщновлення pyxiв у хворих з наслщ-ками травматичного ушкодження спинного мозку е одним з основних чинниюв, що визначають здат-шсть хворого до самообслуговування, його фiзичнy й соцiальнy адаптацiю. Травма спинного мозку спричиняе швалщизацш 90-95% хворих, навггь за умови своечасно! та адекватно! медичноi допомоги у гострому перюд^ У 92-98% хворих з наслщками травми спинного мозку виявлять pyxовi порушення piзноl тяжкостi [1, 2].
Одним з перспективних напрямюв розвитку вщновно! xipypri! спинного мозку е застосування методу ЕЕС [3, 4]. В експерименл доведено, що in vitro piCT аксошв нейробласлв значно прискорюеться в напрям-ку катоду [4, 5]. Електростимулящя зумовлюе деполя-pизацiю клiтинниx мембран та виникнення потенщалу дп, нервовий iмпyльс поширюеться вздовж нервового волокна [5]. Адекватними методами оцшки функцп сегментарних та провщникових структур спинного мозку е стимуляцшна ЕНМГ [6, 7] та ВМП на транс-крашальну i спiнальнy магнiтнy стимуляцш [8].
Одним з важливих напрямюв застосування електростимуляцп спинного мозку е вщновлення функцп оргашв таза у хворих з наслщками травми спинного мозку та його коршщв [9].
Мета дослщження: вивчити вплив ЕЕС спинного мозку на показники ЕНМГ та ВМП у хворих з наслщками ушкодження шийного вщдшу спинного мозку.
Матерiали i методи дослщження. Пpоаналiзо-ванi результати лшування 80 пацiентiв з наслщка-ми ушкодження шийних сегменлв спинного мозку, оперованих в клМщ вщновлювально! xipypri! у 2001-2011 р.
Переважали чоловiки — 72 (90%), жшок було 8 (10%). Вж хворих вiд 17 до 52 роюв, у середньому 32,7 року. З травмуючих чинникiв переважали шрнання
— у 53 (66,2%) хворих, дорожньо-транспортна приго-да — у 18 (22,5%), падшня з висоти — у 9 (11,3%).
За тяжюстю травми, яку визначали за шкалою ASIA, xвоpi розподшеш таким чином: група А — пов-на вщсутшсть pyxiв i чyтливостi — 36 (45%); група В — повшстю або частково збережена чутлив^ть, проте, вiдсyтнi рухи дистальнiше мiсця травми
— 31 (38,8%); група С — частково збережеш рухи i чyтливiсть, проте, бшьш нiж у половинi ключових м'язiв, розташованих нижче мiсця ушкодження, сила не перевищувала 3 балiв — 10 (12,5%); група D — збережеш рухи та чутлив^ть, бшьш шж у половинi ключових м'язiв, розташованих нижче piвня ушкодження, сила становила 3 бали i бшьше
— 3 (3,8%); група Е — нормальш рухи i чyтливiсть (хворих групи Е у дослщженш не було).
У 27 (33,8%) хворих, поряд з виконанням вщновних xipypгiчниx втручань, здiйсненi декомпресивно-стабiлiзyючi операцп.
Викоpистанi настyпнi методи дослщження: клшь ко-невpологiчний, pентгенологiчнi та нейpовiзyалiзy-
© Чеботарьова Л. Л., Третьякова А.1., Ямшський Ю.Я.
ючi (функцюнальна спондилографiя, КТ, МРТ), НФ. НФ-комплекс включав: 1) стандартну стимуляцшну ЕНМГ [6, 7]; 2) ВМП на транскрашальну та спшальну магштну стимуляцiю [8].
НФ-дослщження проведенi з використанням апарапв «Нейро-МВП-4» та «Нейро-МС» («Нейро-софт», РФ). Статистичний аналiз результатiв дослщ-ження проведений з використанням пакету програм Statistica 6 з обчисленням вибiрково! середньо!, помилки середньо!; для визначення достовiрностi рiз-ницi показникiв у групах застосоваш непараметричнi методи: для бшарних ознак — критерiй %2; для порiв-няння двох незалежних груп — метод Манна-У!тш. Рiзницю вважали вiрогiдною за Р<0,05.
Для ЕЕС спинного мозку використовували радю-частотний електростимулятор, що складаеться з двох частин: електродiв з приймальною антеною, якi iмплантують в пло хворого пiд час операцп, та власне електростимулятора, за допомогою якого здшснюють стимуляцiю у пiсляоперацiйному перiодi. Ми використовували прилад, створений сшвробини-ками 1нституту та iнженерами науково! лабораторп Ки!вського заводу «Квазар-мшро» (свiдоцтво про державну реестрацш № 7439/2008). ЕЕС проводили змшним струмом з частотою 25 Гц, напругою 13 Вт, силою струму 20 мА.
ЕЕС спинного мозку проводили на рiвнi ушкод-ження спинного мозку у поздовжньому напрямку, катод встановлювали на 1,5-2,5 см каудальшше аноду. Для ЕЕС використовували 2 пари електродiв. Щоб встановити електроди, виконували двобiчну дворiвневу iнтерламiнектомiю або ламiнектомiю. ЕЕС спинного мозку проводили тричi на добу. Тривал^ть одного сеансу вiд 2 до 10 хв, залежно ввд того, як хворий переносив процедуру.
НФ тестування проводили до початку ЕЕС та через 10-12 м^ шсля !! щоденного використання.
Результати та Чх обговорення. У 76 (95%) хво-рих вiдзначене вщновлення рухiв в тiй чи шшш групi м'язiв. Для НФ оцшки вiдновлення рухiв видiленi 3 групи м'язiв: 1 — м'язи верхньо! юнщв-ки з частково порушеною функцiGЮ (найчастiше триголовий м'яз плеча, що отримуе шнерващю переважно вщ Су11 сегмента, у кiлькох хворих оцшювали м'язи згиначi пальцiв i кистi); 2 — м'язи верхньо! юнщвки за повнiстю втрачено! функцп (вiдвiдний м'яз великого пальця кисп, iннервацiя вiд C —T сегментiв); 3 — м'язи нижшх кiнцiвок (переднш великогомiлковий м'яз — у хворих за повного ушкодження спинного мозку; переднш
великогомшковий м'яз i чотириголовий м'яз стегна — для хворих за його неповного ушкодження.
Шд час оцшки результапв ВМП у хворих групи А з м'язiв за часткового збереження функцп для аналiзу обирали той, що отримував шнервацш вщ найбiльш дистальних сегментiв спинного мозку з частково збереженою функцiGЮ. Наприклад, при збереженш функцi! розгиначiв кисл та триголового м'яза плеча для аналiзу використовували показники ВМП, отримаш з триголового м'яза плеча. В табл. 1 наведеш показники транскрашально! магнiтно! стимуляцi! (ТМС) у хворих групи А (за шкалою ASIA) за ушкодження шийних сегменпв спинного мозку.
Шд впливом ЕЕС у хворих групи А збшьшува-лась амплггуда ВМП на юркову стимуляцiю, змен-шувалась латентнiсть кiркових ВМП, вщзначена тенденцiя до нормалiзацi! ЧЦМП. Це стосувалось як м'язiв верхнiх юнщвок за частково! втрати функцi!, так i м'язiв, функцiя яких повшстю втрачена. Показники ВМП з нижшх юнщвок теж покращились, проте, незначною мiрою, тобто, клiнiчно значущого результату вiдновлення рухово! функцi! не було.
Покращення показникiв ВМП у м'язах за часткового збереження функцп клШчно проявлялось покращенням рухiв у середньому на (2,24±0,27) бала для одного м'яза (Р<0,05).
Покращення показниюв ВМП в груш м'язiв за повно! втрати функцп до операцп клiнiчно проявлялось покращенням рухiв у середньому на (2,27±0,52) бала для одного м'яза (Р<0,05).
При реGстрацi! ВМП з переднього великогомш-кового м'яза до встановлення ЕЕС-системи у жодного хворого ВМП не зареестроваш. Пiсля проведення ЕЕС у 4 хворих виявлеш низькоамплiтуднi ВМП, проте, клМчно функцiональний результат не до-сягнутий.
Для аналiзу динамiки сегментарних рухових порушень проводили ЕНМГ дослщження обох вер-хнiх кiнцiвок. Оцшювали динамшу НФ показникiв в ключових групах м'язiв верхньо! кiнцiвки: двого-ловому, триголовому м'язах плеча, розгиначах кисл, згиначах пальцiв кистi. На сегментарному рiвнi за даними ЕНМГ шсля застосування ЕЕС амплиуда М-вщповвд в усiх групах м'язiв за втрати функцп збшьшилася у середньому на 20%, що опосередко-вано свщчило про збiльшення кiлькостi задiяних мотонейронiв.
Таким чином, за результатами НФ дослщжень до операцi! у хворих з наслщками ушкодження
Таблиця 1. Динамша показникiв ВМП у хворих групи А при ушкодженш шийних сегменпв спинного мозку
Показники ТМС Величина показниюв у групах M'H3iB, (M±m)
м'язи верхнiх кшщвок з частково збереженою функщею вiдвiдний м'яз великого пальця кист переднiй великогомiлковий м'яз
Амплиуда кiркових ВМП до ЕЕС 0,18±0,07 0,05±0,02 0
шсля 0,53±0,1* 0,24*±0,11* 0,06±0,01
Латентнiсть юркових ВМП до ЕЕС 23,55±4.3 34,2±6,9 0
шсля 19,65±3.3* 27,68±4,3* 48,4±10,2
Час центрального моторного проведення (ЧЦМП), мс до ЕЕС 31,4±10,2 44,7±8,4 0
шсля 22,2±5,7* 31,0±4,6* 0
Примтка.* — р1зниця показнишв достов1рна у пор1внянт з такими до ЕЕС (за критер1ем Манна-У!тн1, Р<0,05).
шийних сегменлв спинного мозку вщзначали rpy6i порушення проведення по юрково-спинномозкових шляхах, про що свщчили значне збiльшення ЧЦМП та латентност кiркових ВМП, зниження збудливостi проекцшно! зони моторно! кори (ВМП не реестрували при розслабленнi та умовному напруженш м'язiв). За даними ЕНМГ перифершних нервiв верхнiх кiнцiвок виявлеш лише незначнi порушення !х провщносл (показники латентностi потенцiалу дИ м'язiв та швид-костi проведення iмпульсiв незначно вiдрiзнялись вiд нормативних).
За результатами НФ дослщжень, в груш В вщ-значали покращення вых показникiв ВМП з м'язiв верхшх кiнцiвок пiсля лiкування з застосуванням ЕЕС (табл. 2). На вщмшу вщ групи А, в груш В у 8 (23,5%) хворих при ТМС зареестроваш ВМП з переднього великогомшкового м'яза амплггудою у середньому 0,28 мВ, що становило 22% норми. У 5 з них вщновились рухи в нижшх юнщвках, в 1 — функщя ходьби.
Пiсля проведеного лiкування ЧЦМП перевищу-вав нормативний показник у 3,3 разу.
При дослщженш показниюв ВМП з м'язiв, що повшстю втратили iннервацiю пiсля травми (вщвщ-ний м'яз великого пальця у хворих за ушкодження на рiвнi CVI або б^ьш проксимальних хребцiв), пiд впливом ЕЕС амплггуда ВМП становила 25,5% норми. ЧЦМП при реестрацп ВМП з цього м'яза зменшився в 1,5 разу i в 3,5 разу перевищував норму. Латентнiсть кiркових ВМП зменшилась i в 1,2 разу перевищувала нормативний показник.
В груш С частково збережеш рухи вщзначали в усiх групах м'язiв верхньо! кiнцiвки та в деяких групах м'язiв нижньо!. Для аналiзу результатiв ВМП використовували показники, отримаш з м'язiв
згиначiв пальщв кистi, вiдвiдного м'яза великого пальця кист (як м'яза верхньо! юнщвки з найбiльш каудальною iннервацiею) та переднього великогомш-кового м'яза. Шсля лiкування з застосуванням ЕЕС спостер^али позитивну динамiку всiх показникiв ВМП (табл. 3).
У 9 хворих групи С, у яких використовували метод ЕЕС, досягнуте вщновлення i покращення рухiв у нижшх юнщвках.
При ЕНМГ верхшх юнщвок у хворих шсля проведення лжування з застосуванням ЕЕС вщзначено позитивну динамшу НФ показниюв в уых групах м'ЯЗГВ (Р<0,05).
В груш D динамша показникiв ВМП при ТМС та показниюв ЕНМГ була позитивною в уых групах м'язГв (Р<0,05). При ТМС амплггуда ВМП та ЧЦМП шсля ЕС наближались до норми, а показники латен-тносл юркових ВМП вГдрГзнялись вщ таких у нормГ у середньому в 1,2 разу.
При аналiзi результапв корекцi! провщникових порушень шсля застосування методу ЕЕС в груш А вони були найпршими. За даними ВМП в групах за неповного ушкодження спинного мозку шд впливом ЕЕС вщзначали покращення провщноси по юрково-спинномозкових шляхах, що проявля-лося нормалiзацiею збудливост проекцшно! зони кори великого мозку, зменшенням ЧЦМП, латен-тност юркових ВМП (Р<0,05). Стушнь цих змш однаковий в уых групах, а отже, чим бшьшою була юльюсть збережених аксошв до операцi!, тим кра-щим було НФ- та клiнiчне вщновлення. ЙмовГрно, вщсутшсть вiдновлення провщникових функцш у хворих групи А пов'язана саме з вщсутшстю або дуже незначною юльюстю функцюнуючих аксонiв в мГсщ травми.
Таблиця 2. Динамша показниюв ВМП у хворих групи В при ушкодженш шийних сегменпв спинного мозку.
Показники ТМС Величина показнишв у групах M^3iB, (M±m)
м'язи верхшх кшщвок з частково збереженою функщею вiдвiдний м'яз великого пальця кистi переднiй великогомьлковий м'яз
Амплiтуда юркових ВМП до ЕЕС 0,44±0,12 0,028±0,007 0,07±0,01
шсля 0,87±0,27* 0,4±0,12* 0,28±0,13*
Латентшсть юркових ВМП до ЕЕС 28,2±5,13 34,23±6,3 51,9±9,5
шсля 22,7±1,99* 24,77±2,99* 41,9±9,0*
Час центрального моторного проведення (ЧЦМП), мс до ЕЕС 25,3±6,7 39,6±9,4 48,4±8,1
шсля 19,7±6,5 25,5±5,3* 32,2±5.5*
Примтка.* — р1зниця показнишв достов1рна у пор1внянт з такими до ЕЕС (за критер1ем Манна—У1тш, Р<0,05).
Таблиця 3. Динамiка показниюв ТМС у хворих групи С при ушкодженш шийних сегменлв спинного мозку.
Показники ТМС Величина показнишв у групах м'язiв, (M±m)
м'язи верхшх кшщвок з частково збереженою функщею вщвщний м'яз великого пальця кистi переднiй великогомiлковий м'яз
Амплiтуда юркових ВМП до ЕЕС 0,51±0,3 0,29±0,09 0,14±0,01
шсля 0,88±0,23* 0,63±0,15* 0,43±0,14*
Латентнiсть юркових ВМП до ЕЕС 27,3±0,8 30,62±3,28 47,5±4,8
шсля 22,5±0,43* 23,77±2,47* 39,91±8,18*
Час центрального моторного проведення (ЧЦМП), мс до ЕЕС 32,4±11,8 36,67±4,83 52,76±0,5
шсля 21,7±4,2* 22,55±5,85* 34,5±3,2*
Примтка.* — рiзниця показнишв достовiрна у порiвняннi з такими до ЕЕС (за KprnepieM Манна—У1тш, Р<0,05).
Встановлений прямий кореляцшний зв'язок мiж результатами клШчно! оцшки вщновлення pyxiB та показниками ВМП (r=0,6, Р<0,01).
У хворих за повного ушкодження спинного мозку ЕЕС ефективна лише щодо сегментарних рухових порушень, за неповного ушкодження — для корек-цп як сегментарних, так i провщникових рухових порушень.
Висновки. 1. ЕЕС е ефективним методом корекцп рухових порушень у хворих з наслщками ушкодження шийних сегменлв спинного мозку та за часткового порушення провщносл спинного мозку.
2. Результати вщновлення рухiв при застосуванш методу ЕЕС спинного мозку обернено пропорцшш тяжкосл травми.
3. Клшшо-НФ тестування дозволяе кiлькiсно оцшити тяжюсть порушення провiдникових функцiй спинного мозку на дооперацшному етапi, забезпечуе об'ективш критерiï оцiнки ефективностi хiрургiчних втручань у хворих з наслщками травматичного ушкодження шийних сегменив спинного мозку в динамщ.
Список лггератури
1. Fehlings M.G. The role and timing of early decompression for cervical spinal cord injury: update with a review of recent clinical evidence / M.G. Fehlings, R.G. Perrin // Injury. — 2005. — V.36. — P.13-26.
2. Rabinowitz R.S. Urgent surgical decompression compared to methylprednisolone for the treatment of acute spinal cord injury: a randomized prospective study in beagle dogs / R.S. Rabinowitz, J.C. Eck, C.M. Harper // Spine. — 2008.
— V.33. — P.2260-2268.
3. Hamid S. Role of electrical stimulation for rehabilitation and regeneration after spinal cord injury: an overview / S. Hamid, R. Hayek // Eur. Spine. — 2008. — V.17.
— P.1256-1269.
4. Facilitation of stepping with epidural stimulation in spinal rats: Role of sensory input / I. Lavrov, G. Courtine, C. Dy [et al.] // J. Neurosci. — 2008. — V.28. — P.7774-7783.
5. Oakley J.C. Spinal cord stimulation: mechanisms of action / J.C. Oakley, J. P. Prager // Spine. — 2002. — V.27, N22.
— P.2574-2583.
6. Электромиография в диагностике нервно-мышечных заболеваний / Б.М. Гехт, Л.Ф. Касаткина, М.И. Самойлов, А.Г.Санадзе. — Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1997. — 370 с.
7. Зенков Л.Р. Функциональная диагностика нервных болезней: руководство для врачей / Л.Р. Зенков, М.А. Ронкин. — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — С.261-312.
8. Никитин С.С. Методические основы транскраниальной магнитной стимуляции в неврологии и психиатрии: руководство для врачей / С.С. Никитин, А.Л. Куренков.
— М.: ООО «ИПЦ МАСКА», 2006. — 167 с.
9. Цимбалюк В.1. Реконструктивно-вщновна xipypгiя спинного мозку / В.1. Цимбалюк, Ю.Я. Ямшський. — К.: Авщена, 2009. — 59 c.
Надшшла до редакцгг 19.07.12 Прийнята до публтацгг 12.10.12
Адреса для листування:
Третьякова Альбгна 1горгвна 04050, Кигв, вул. Платона Майбороди, 32 1нститут нейрох{рурггг iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украгни, в{ддшення функщональног дiагностики e-mail: [email protected]
Чеботарева Л.Л.', Третьякова А.И.1 Яминский ЮЯ.2
1 Отделение функциональной диагностики, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
2 Отделение восстановительной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Динамика нейрофизиологических показателей у больных с последствиями повреждения шейного отдела спинного мозга под влиянием эпидуральной электростимуляции
Вступление. Одним из перспективных направлений восстановительной хирургии спинного мозга считают применение метода эпидуральной электростимуляции (ЭЭС).
Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 80 пациентов (из них 90% — мужчины, 10% — женщины) с последствиями повреждения шейного отдела спинного мозга различной тяжести. Использованы клинико-неврологический, нейровизуализационные и нейрофизиологические (НФ) методы исследования, в том числе вызванные моторные потенциалы (ВМП).
Результаты. При применении метода ЭЭС отмечено улучшение проводимости по корково-спинно-мозговым путям, у 76 (95%) — достигнуто восстановление движений в той или иной группе мышц. Установлена прямая корреляционная связь между результатами восстановления двигательной функции после курса ЭЭС по данным клинической оценки и показателями ВМП (г = 0,6, Р <0,01) больных различных групп.
Выводы. Клинико-НФ тестирование позволяет количественно оценить тяжесть нарушения проводящих функций спинного мозга на дооперационном этапе и обеспечивает объективные критерии оценки эффективности хирургических вмешательств у больных с последствиями травматического повреждения шейного отдела спинного мозга.
Ключевые слова: травма шейного отдела спинного мозга, эпидуральная электрическая стимуляция, диагностика, вызванные моторные потенциалы.
Поступила в редакцию 19.07.12 Принята к публикации 12.10.12
Chebotaryova L.L.1, Tretyakova A.I.1, Yaminskiy Yu.Ya.2
1 Department of Functional Diagnostics, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Kiev, Ukraine
2 Restorative Neurosurgery Department, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Kiev, Ukraine
Dynamics of neurophysiological parameters in patients with consequences of cervical spine injury under epidural electrostimulation
Introduction. Method of epidural electrostimulation (EES) is considered to be one of the most promising areas of renewing surgery of the spinal cord.
Materials and methods. The results of treatment of 80 patients (90% — men, 10% — women) with consequences of cervical spine injury of different severity were analyzed. Clinical and neurological, neurophysiological (NPh) methods, including electroneuromyography (ENMG) and motor evoked potentials (MEP) registration were used.
Results. Using EES method in patients with spinal trauma consequences the improvement of cortical-spinal conductivity was achieved, in 76 (95%) — certain renewing of movement in a particular group of muscles. A direct correlation between results of motor recovery after EES according to clinical evaluation and MEP indices was found (r=0,6, P <0,01) in patients from different groups.
Conclusions. Clinical and NPh tests allow to estimate quantity of spinal cord conducting functions disorders before operation and provides objective criteria for evaluation of surgery effectiveness in patients with consequences of cervical spine injury.
Key words: cervical spine trauma, epidural electrostimulation, diagnostics, evoked motor potentials.
Received July 19, 2012 Accepted October 12, 2012
Address for correspondence:
Albina Tretyakova 04050, 32, Platon Mayboroda st, Kiev, Ukraine Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Department of Functional Diagnostics e-mail: [email protected]
Адрес для переписки:
Третьякова Альбина Игоревна 04050, Киев, ул. Платона Майбороды, 32 Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, отделение функциональной диагностики e-mail: [email protected]
