CC BY
73
УДК 616-071-073.97: 616.711.18-007.271: 617.559
Чеботарьова Л.Л.1, Третьякова А.1.1, Педаченко Ю.С.1,2, Красиленко О.П.1,3 Клшiко-нейрофiзiологiчна характеристика пащен^в з нейрогенною перемiжною кульгав^тю на тлi стенозу поперекового вщдшу хребтового каналу
1 1нститут нейрохiрургii iм. акад. А.П.Ромоданова НАМН Укра'ни, вiддiлення функцiональноi дiагностики, м.Киiв
2 Нащональна медична академiя пiслядипломноi освгги iм.П.Л.Шупика МОЗ Укра'ни, кафедра нейрохiрургii, м. Киiв
3 Науково-практичний центр променево' дiагностики НАМН Укра'ни, м. Ки'в
Мета. Вивчити можлившть об'ектив!зацп характеру 1 ступеня дисфункцп коршцевих 1 спинномозкових структур поперекового вщдшу спинного мозку шляхом використання показниюв ВМП-ЕНМГ.
Матер1али. Проанал1зован1 результати обстеження 30 хворих з нейрогенною перем1жною кульгав1стю на тл1 поперекового стенозу (ПС) до операцп.
Результати. Показники ВМП найбшьш суттево змшювалися у хворих при неможливосл подолання вщсташ 500 м (у 14), наявносл бшатеральних симптом1в (у 12), вираженому ошмшш — за шкалою ВАШ бшьше 8 бал1в (у 12). Не визначена залежшсть змши показниюв в1д тривалосл захворювання. Шсля проби з навантаженням (в 11 пащенив) вщзначеш достов1рн1 змши нейроф1з1олог1чних (НФ) показниюв: збшьшення (Р<0,05) мШмально' латенцп F-хвиль, шдвищення хронодисперсп, збшьшення латенцп ВМП 1 ВЦМП.
Висновки. Визначено ймов1рш змши НФ показниюв функцюнального стану коршцевих 1 спшальних структур, яю певною м1рою вщображають тяжюсть переб1гу ПС 1 можуть бути корисними для обгрунтування прогнозу 1 тактики лшування пащенив з щею патолопею. Використання комплексу ВМП-ЕНМГ метод1в дозволяе удосконалити д1агностику ступеня порушення функцш периферичних 1 спшальних структур у хворих при ПС до операцп.
Ключов1 слова: поперековий стеноз, нейрогенна nеремiжна кульгавкть, дiагностика, транскратальна магттна стимулящя, викликан моторн потенщали.
Вступ. Поперековий стеноз (ПС) — це вроджене або набуте звуження хребтового каналу на попереко-вому р1вш та/чи звуження м1жхребцевого отвору, коршцевого каналу (латеральний стеноз). Найбшьш часто ПС вщзначають на р1вш LIV-SI хребщв внаслщок спондилол1стезу, гриж м1жхребцевих дисюв, задшх остеофтв, гшертрофп жовто' та шших зв'язок, спон-дилоартрозу з г1пертроф1ею м1жхребцевих суглоб1в, травми хребта, гшертрофп та осифшацп задньо' поздовжньо' зв'язки. За центрального ПС (як правило, передньо-заднш д1аметр менше 10-12 мм, саптальна площа каналу менше 100 мм2) внасл1док зменшення розм1р1в хребтового каналу вщбуваеться компреая коршщв юнського хвоста та судин, що забезпечують '¡х кровооб1г, в дуральному мшку. Основним клтчним проявом ПС е нейрогенна (каудогенна) перем1жна кульгавють (НПК). Чггко' кореляцii м1ж ступенем стенозу та тяжюстю клтчних проявiв не спостерiгають. 1ншою формою ПС е стеноз латерального карману (коршцевого каналу). Компреыя коршця при ньому часлше вiдбуваеться внаслiдок гшертрофп верхнього суглобового вщростка. Нерiдко спостертають змiшанi форми ПС [1].
КлМчш прояви, як правило, виникають у хворих вшом 50-60 роюв. Типовими скаргами е бiль у попереку, юнщвках, слабiсть м'язiв та прояви НПК — виникнення болю, зашмшня та слабосл тiльки шд час ходьби.
У патогенезi НПК розглядають деюлька мехашз-мiв. Крiм суто мехашчного стискання нервових структур у звуженому простор^ провiдну роль ввдграють динамiчна iшемiя спинного мозку та/або його коршщв внаслiдок ангiоспазму; венозна i лiкворна гiпертензiя у хребтовому та/або коршцевому каналах. Переваж-не ураження тих чи шших анатомiчних структур
зумовлюе клiнiчнi прояви НПК — радикулогенно', каудогенноi або мiелогенноi [2].
Пiд час неврологiчного обстеження хворих з ПС виявити невролопчний дефщит у багатьох з них не вдаеться, проте, в цьому допомагають електрофiзiо-логiчнi методи дiагностики: електронейромiографiя (ЕНМГ) з реестрацiею F-хвиль, Н-рефлексу, сомато-сенсорних викликаних потенцiалiв (ССВП), виклика-них моторних потенцiалiв (ВМП) [3-10].
Метод ВМП на магштну стимуляцiю моторно' кори та спинномозкових коршщв вважають без-больовим, нешвазивним та чутливим щодо оцшки дефiциту моторного проведення при ПС [8, 9, 11, 12]. Встановлений кореляцшний зв'язок мiж змiнами ВМП та виражешстю клiнiчних симптомiв i ознак, даними нейровiзуалiзуючих методiв дослщження [9, 11-13]. Актуальнiсть теми зумовлена необхщшстю мати чiтки дiагностичнi критерп окремих форм НПК при визначенш тактики лiкування — медикаментозного чи оперативного.
Мета роботи: вивчити можливiсть об'ективiзацii характеру i ступеня дисфункцii корiнцевих i спинномозкових структур поперекового вщдшу спинного мозку з використанням показниюв ВМП-ЕНМГ.
Матер1али 1 методи дослщження. Проаналiзованi результати клiнiко-iнструментальних дослiджень, проведених до операцп у 30 хворих з клтчно визна-ченим ПС, д1агностованим за даними рентгенологiчних та нейровiзуалiзуючих методiв. Вiк хворих вщ 38 до 66 рокiв, у середньому (54,75±3,1) року; з них 22 чо-ловiка i 8 жшок.
Використанi наступнi методи дослщження: клiнiко-неврологiчний, рентгенологiчнi, нейровiзу-алiзуючi (МРТ, КТ, функцюнальна спондилографiя); нейрофiзiологiчнi (НФ). Комплекс НФ методiв включав
© Чеботарьова Л.Л., Третьякова А.1., Педаченко Ю.6., Красиленко О.П.
стандартну стимуляцшну електронейромюграфш (ЕНМГ) з реестращею F-хвилi, Н-рефлексу; ВМП на транскрашальну (ТМС) та спiнальну магштну сти-муляцiю (МС).
Пiд час виконання ТМС кшьцевий магнiтний шдуктор розмiщували на двох рiвнях: 1) над про-екцiйною зоною верхньо1 чи нижньо! кiнцiвки в корi великого мозку вщповщно1 пiвкулi; 2) над проекщею виходу шийних спинномозкових коршщв на рiвнi Су1—Суп хребщв та попереково-крижових — на рiвнi LI хребця, з реестрацiею вщповщно з вiдвiдних м'язiв мiзинця та великого пальця. 1нтенсившсть магнiтного стимулу на 10-15% вище порогового рiвня щодо ВМП. Реестрацiю проводили не менше 4 разiв для кращого вiдтворення вiдповiдi та чiткостi вимiрювання латентного перiоду.
Визначали наступш показники ВМП-ЕНМГ. Ам-плiтуду ВМП (мкВ) обчислювали вiд пiку до шку; ла-тентнiсть (мс) — як час вщ моменту подання стимулу до початку ВМП. Брали до уваги найменшу латенцш з уых зареестрованих для 20 F-хвиль. Оцiнювали час центрального моторного проведення (ЧЦМП) по корково-спинномозкових шляхах до шийного та по-перекового рiвня [3].
ВМП-ЕНМГ дослщження проведенi за допомогою апа-ратiв «Нейро-МВП-4» i «Нейро-МС» («Нейрософт», РФ).
В 11 пащенив використаний функцiональний тест для виявлення НПК — ходьба до появи не-гативних симптомiв: болю, парестезп, затерпання, слабостi м'язiв, що примушувало хворих зупинятися для вiдпочинку. Пащенти самi оцiнювали «пройдену дистанцiю» (м). ВМП-ЕНМГ реестрували з вщвщного м'яза великого пальця до фiзичного навантаження та через 5 хв шсля нього.
Статистичний аналiз результатiв дослщження проводили з використанням пакету прикладних про-грам «Statistica 6». Використовували вибiркову серед-ню, похибку середньо'ц для визначення достовiрностi вiдмiнностi мiж групами — непараметричш методи: для бшарних ознак - критерiй %2; для порiвняння двох незалежних груп — метод Манна-Уггш. Рiзницю вважали достовiрною при Р<0,05. Взаемозв'язок мiж показниками оцшювали за коефiцiентом кореляцп Шрсона.
Результати та Чх обговорення. За даними спонди-лографп та нейровiзуалiзуючих методiв дослiдження ПС дiагностований у 18 хворих, латеральний — у 9, поеднаний — у 3. Грижi мiжхребцевих дисюв вияв-леш у 19 хворих: на рiвнi LII-LIII — у 2, LIII-LIV — у 4, LIV-LV — в 11; Ц7^1 — у 2; з них на одному рiвнi — у 12, на двох — у 5, на трьох — у 2. Спондилол^тез спостертали в 11 хворих, дегенеративний артрогенний стеноз — у 10. ПС на рiвнi двох сегменлв виявлений у 20 пащенлв, пол^егментарний ПС — у 10.
На бшь у поперековш дшянщ скаржилися 27 хворих. КлМчно переважала НПК у 28 хворих. Вона проявлялася швидко прогресуючою слабiстю в однш чи обох нижнiх кiнцiвках, що змушувало хворого припиняти ходьбу та вщпочивати. Сенсорнi порушення проявлялися минущою гiперестезiею за сегментарним або провщниковим типом. Сфiнктернi розлади реестрували у виглядi непостiйних iмпера-тивних позивiв до сечовидiлення або (рiдше) затримки сечовидшення.
Тривалiсть симптомiв НПК на момент обстеження становила вщ 6 м^ до 20 рокiв.
Вам хворим проведена клтчна оцiнка за JOA шкалою для лiкування болю в поперековш дшянщ [14] з диференцшованим визначенням суб'ективних симптомiв (бшь у поперековш дшянщ, бшь у юнщвках, парестезiя, можливiсть проходження певно! дистан-цп), клiнiчнi ознаки (тест з шдшманням випрямлено! кiнцiвки, чутливi та руховi порушення). Iнтенсивнiсть болю у хворих визначали за вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ), де 10 балiв вiдповiдали нестерпному болю, 0 — вщсутносл болю. Частота виявлення ос-новних клiнiчних симптомiв та ознак представлена у табл. 1.
У табл. 2 наведеш середш значення клШчних та НФ показниюв, отриманих у хворих при НПК на тлi ПС до операцп
У бiльшостi пацiентiв при ПС скарги виникали шд час вимушеного стояння або, переважно, пiд час ходьби. За даними обстеження хворих до проведення проби з навантаженням явний невролопчний дефщит, як правило, не виявляли. Затерпання юнщвок було одним з основних симптомiв у пацiентiв при ПС ^ зазвичай, асоцiювалося з вщчуттям слабостi м'язiв. Оцiнка за шкалою ВАШ для затерпання адекватно воображала суб'ективну ощнку патентом ступеня слабостi в нижнiх юнщвках. Щодо оцiнки болю в поперековш дшянщ та нижшх кiнцiвках за шкалою ВАШ нашi данi шдтверджують результати iнших авторiв [12] про можливють використання ВАШ для ощнки вираженос-тi симптомiв i результалв клiнiчного лiкування.
Проведення проби з навантаженням дозволяло дiагностувати окремi типи НПК. Мiелогенну пере-мiжну кульгав^ть дiагностували за наявностi змiн колшних рефлексiв, клонусу наколiнка i стопи, па-тологiчних стопних знакiв, порушення чутливост за дисоцiйованим типом з суворою симетрiею верхньо! межi i наявнiстю переважно двобiчних симптомiв. Для каудогенно! перемiжноl кульгавостi типовими були зниження або зникнення глибоких рефлекыв у поед-наннi з радикулоiшемiчним болем, вiдсутнiсть ч№ко1 симетрп за бшатерально! локалiзацil рефлекторних порушень i розладiв чутливостi. При радикулогеннiй перемiжнiй кульгавостi бiль, минуще порушення чутливосл, руховi та рефлекторнi змiни визначали в окремих (1-2) дерма-, склеро- та мютомах.
Для об'ективiзацil транзиторних порушень коршцевого та корiнцево-медулярного кровооб^у за наявностi зазначених скарг та невролопчних змiн проводили фонове та шсля навантаження ходьбою НФ-дослщження.
Нерщко неможливо чiтко диференцiювати мiело-генну та каудогенну перемiжну кульгавiсть тшьки за клiнiчними даними. Тому особливу увагу придшяли
Таблиця 1. Частота виявлення основних клМч-них симптомiв та ознак у хворих при ПС
Симптоми Частота виявлення
абс. %
НПК 28 93
Бшь у поперековш дшянщ 27 90
Монолатеральна радикулопаия 12 40
Бшатеральна радикулопаля 5 17
Слабiсть м'язiв нижнiх юнщвок 9 30
Порушення чутливостi у ниж-шх кiнцiвках 6 20
Розлади функцп органiв таза 2 6,6
Таблиця 2. Середш значення клШчних та НФ показниюв, отриманих у хворих при НПК на Tni ПС.
Симптоми та показники Середне значення (Х±т) Значення
max min
Оцшка за шкалою JOA, балiв 7,0±1,5 13 3
Суб'ективш симптоми (у 30 хворих) 3,4±0,6 7 0
КлМчш ознаки (у 19 хворих) 3,6±0,9 6 1
«Пройдена дистанщя» пiд час функцiонального тесту, м 350±300 1000 3
Оцшка за ВАШ штенсивноси болю в поперековш дшянщ, балiв 8,1±1,9 10 0
Оцiнка за ВАШ штенсивноси болю в нижшх юнщв-ках, балiв 7,4±2,1 10 0
Оцiнка за ВАШ затерпання нижшх юнщвок, балiв 6,2±2,4 10 0
НФ показники
ЧЦМП до поперекового рiвня, мс 21,28±2,6 25,2 16,6
Латентний перюд ВМП, реGстрацiя з вщвщного м'яза великого пальця, мс 47,53±4,2 54,3 40,3
Латентний перюд min F-хвилi, мс 56,15±2,7 61,1 49,8
можливост тако1 диференщацп за допомогою НФ дослiдження.
Умовний показник «пройдена дистанщя» при про-веденнi функцiонального тесту мав широкий д1апазон: вiд 3 до 1000 м, у середньому (350±300) м. Переважно у хворих спостертали значуще зменшення цього показ-ника. Значна виражешсть неврологiчних симптомiв С зумовила показання до хiрургiчного лiкування (деком-пресивно! або декомпресивно-стабШзуючо1 операцп) в уых обстежених хворих [15]. Операцш рекомендували також пацiGнтам за неможливост подолання вiдстанi 500 м, а також за наявносл бiлатеральних симпто-мiв, вираженого занiмiння (за шкалою ВАШ понад 8 балiв), осюльки саме у хворих цих груп спостертали найбiльшi змiни показникiв ВМП шд час реестрацп з м'язiв нижнiх кiнцiвок (вiдповiдно r= -0,63; Р<0,005; r= -0,46; Р<0,05; r=0,702; Р<0,005). Абсолютними показаннями до хiрургiчного лiкування вважали наявнiсть мiелоiшемií, кауда-синдрому, сфшктерних порушень, стiйкого парезу. Хворих, яким показане суто консервативне лшування, в нашому дослiдженнi практично не було.
Слiд зазначити, що залежнiсть змiн параметрiв ВМП вщ рiвня ПС (за даними КТ та МРТ), наявносл спондилол^тезу, тривалостi iснування симптомiв (менше чи бшьше 3 рокiв) не встановлена.
З 11 пащенлв, яких обстежували до i пiсля прове-дення проби з навантаженням (ходьба до загострення симптсмв), у 10 — виявлене мМмальне, проте, вiро-гiдне збiльшення (Р<0,05) мШмально1 латентностi F-хвиль (2,1±0,6 мс) та шдвищення !х хронодисперсп; подовження латентного перюду ВМП; уповiльнення ЧЦМП бшьш нiж на 1 мс (1,8±0,2 мс).
На рисунку наведений приклад запису ВМП у хворого А., 66 роюв, з антерол^тезом тша LIV хребця, вторинним ПС на рiвнi LIV-Lv, синдромом НПК, дис-танцiя, яку хворий проходив до появи болю, 100-150 м. Даш вихщного дослщження F-хвилi та ВМП до прове-дення тесту з ходьбою: подовження латенцп юркового ВМП до 51,2 мс, ЧЦМП-F до 18,5 мс. Пiсля тесту з навантаженням щ показники становили вщповщно 54,8 та 22,3 мс; за даними реестрацп F-хвиль мшь мальна швидкiсть проведення зменшилася. Отримаш данi свiдчили про вiрогiдне зменшення швидкосл проведення по рухових волокнах коршщв у складi кiнського хвоста. Крiм зниження функцп периферш-них структур, iмовiрне певне порушення структур спинного мозку, а саме поперекового потовщення внаслщок погiршення кровообiгу у радикуломеду-лярних судинах.
Хоча доведено, що визначення латентного перюду ВМП корисне для оцшки функцп низхщних моторних шляхiв, деяю дослiдники не спостерiгали суттево1 кореляцп мiж клiнiчною оцiнкою моторно1 дисфункцп та латенцiGЮ ВМП [12]. Автори вважають, що iнодi суб'ективна оцшка може бiльш надiйно вщобража-ти реальну тяжюсть неврологiчних симптомiв, шж результати неврологiчного обстеження. У нашому дослщженш показники латенцп ВМП корелювали з суб'ективними скаргами хворих, у тому чи^ з появою НПК залежно вщ величини дистанцп, поширення симптомiв (однобiчнi чи двобiчнi), вираженосл затер-пання. В цiлому, розробка рiзних тестiв з навантаженням, в тому чи^ тестiв з ходьбою, перспективна для визначення прогностичних предикторiв у пащенлв з ПС [5, 9].
НФ змши шсля фiзичного навантаження у хворих з ПС слщ трактувати як ознаки дисциркуляцп i зменшення провщносл мiGлiнiзованих нервових волокон кiнського хвоста та дисфункцп провщникового апа-рату спинного мозку. Виявлеш змiни узгоджуються з даними авторiв, якi дослщжували чутливiсть методу ВМП при ПС i дiйшли висновку, що змши ВМП значно збшьшуються пiсля фiзичного навантаження внаслiдок функцюнально1 компресп коршщв при ПС [9, 11].
В останш роки у численних дослщженнях на-голошено на важливостi використання НФ методiв дiагностики для об'ективно1 оцiнки тяжкостi ради-кулопатп на попереково-крижовому рiвнi, ступеня ураження сегментарного та провщникового апарату спинного мозку при ПС, чутливосл та специфiчностi кожного методу, у тому числi пiд час проведення iнтраоперацiйного мошторингу. НФ методи дають можливiсть юльюсно оцiнити вираженiсть невролопч-ного дефщиту, в той час як нейровiзуалiзуючi методи дають уяву про морфолопчш змiни хребта, що його спричиняють [16, 17]. Перевагою дiагностики стану поперекових моторних коршщв з використанням МС на рiвнi LI-LII та LV-S1 хребцiв е те, що за рiзницею латентного перiоду ВМП з м'язiв нижнiх кiнцiвок можливо оцшити час проведення з проксимального та дистального юнщв кiнського хвоста [13].
Висновки. 1. Обгрунтовано дощльшсть використання пiд час невролопчного обстеження хворих при НПК ощночних шкал: ВАШ для оцiнки штенсив-ностi болю та затерпання, JOA.
2. Визначеш вiрогiднi НФ показники дисфункцп коршцевих та спiнальних структур у зютавленш з клiнiчними даними та результатами нейровiзуалiзу-ючих дослщжень (МРТ, КТ) у хворих при ПС.
Запис F-хвилi та ВМП з короткого вщвщного м'яза нижньо! юнщвки до i пiсля проведення тесту з ходьбою у хворого А., 66 роюв, з ПС.
До функщональноЧ проби
М-вщповщь F-хвиля
ВМП
Мiнiмальна швидкiсть 41,9 м/с, тахеодисперыя 1,43 м/с. Перифершна латентнiсть 33 мс
Латентний перюд кiркового ВМП 51,2 мс, ЧЦМП _19,3 мс, ЧЦМП-F 18,5 мс_
Шсля тесту з ходьбою
М-вщповздь F-хвиля
ВМП
МШмальна швидкiсть 38,1 м/с, тахеодисперыя 3,82 м/с. Перифершна латентшсть 32,5 мс
Латентний перiод юркового ВМП 54,8 мс, ЧЦМП _23,7 мс, ЧЦМП-F 22,3 мс_
НФ- показники вщображують тяжгасть проявiв ПС навиь за вщсутносл об'ективних неврологiчних симп-тсшв, що е iстотним пiдгрунтям для визначення прогнозу i тактики лшування пацiGнтiв з приводу ПС.
Використання комплексу ВМП-ЕНМГ методiв дозволяе вдосконалити дiагностику ступеня порушен-ня функцш периферiйних та спiнальних структур у хворих при ПС до операцп.
Список лiтератури
1. Болезни нервной системы: руководство для врачей: в 2 т.;
под ред. Н.Н. Яхно, Д.Р. Штульмана. — М.: Медицина, 2003. — 3-е изд., перераб и доп. — T.1 — 744 с.
2. Продан А.И. Концептуальная модель перемежающейся
нейрогенной хромоты и транзиторной радикулопатии при поясничном спинальном стенозе / А.И. Продан, О.А. Перепечай, В.В. Подлипинцев [и др.] // Лгтопис травматологи та ортопедп. — 2008. — №1-2. — С.218-225.
3. Никитин С.С. Магнитная стимуляция в диагностике и
лечении болезней нервной системы: руководство для врачей / С.С. Никитин, А.Л. Куренков. — М.: САШКО, 2003. - 378 с.
4. Adamova B. Dynamic electrophysiological examination in
patients with lumbar spinal stenosis: is it useful in clinical practice? / B. Adamova, S. Vohanka, L. Dusek // Eur. Spine J. — 2005. — V.4, N3. — P.269-276.
5. F-wave studies of neurogenic intermittent claudication in
lumbar spinal stenosis / S. Bal , R. Celiker, S. Palaoglu [et al.] // Am. J. Phys. Med. Rehabil. — 2006. — V.85, N2.
— P.135-140.
6. Plastaras C.T. The electrodiagnostic evaluation of
radiculopathy / C.T. Plastaras, A.B. Joshi // Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am. — 2011. — V.22, N1. — P.59-74.
7. Tsao B. The electrodiagnosis of cervical and lumbosacral
radiculopathy // Neurol. Clin. — 2007. — V.25, N2.
— P.473-494.
8. Role of motor evoked potentials in diagnosis of cauda
equina and lumbosacral cord lesions / V.Di Lazzaro, F. Pilato, A. Oliviero [et al.] // J. Neurol. — 2007. — V.254, N6. — P.741-750.
9. Reversible prolongation of motor conduction time after
transcranial magnetic brain stimulation after neurogenic claudication in spinal stenosis / E. Lang, M.J. Hilz, H. Erxleben [et al.] // Spine. — 2002. — V.15, N27(20).
— P.2284-2290.
10. Beyaz E.A. The role of somatosensory evoked potentials in the diagnosis of lumbosacral radiculopathies / E.A. Beyaz, G. Akyüz, O. Us // Electromyogr. Clin. Neurophysiol.
— 2009. — V.49, N4. — P.131-142.
11. Motor conduction alterations in patients with lumbar spinal
stenosis following the onset of neurogenic claudication / H.G. Baramki, T. Steffen, R. Schondorf [et al.] // Eur. Spine J. — 1999. — V.8, N5. — P.411-416.
12. Clinical value of motor evoked potentials with transcranial magnetic stimulation in the assessment of lumbar spinal stenosis / X. Liu, S. Konno, M. Miyamoto [et al.] // Int. Orthop. — 2009. — V.33, N4. — P.1069-1074.
13. Motor conduction time along the cauda equina in patients with lumbar spinal stenosis / O. Senocak, D.M. Hürel, U. Sener [et al.] // Spine. — 2009. — V.1, N34(13).
— P.1410-1414.
14. Postoperative outcome of lumbar spinal canal stenosis after fenestration:correlation with changes in intradural and extradural tube on magnetic resonansce imagine / K. Yamazaki, S. Yosida, T. Ito [et al] // J. Orthop. Surg.
— 2002. — V.10, N2. — P.136-143.
15. Красиленко О.П. Ллкування синдрому нейрогенно! штермггуючо! кульгавост1, обумовленого стенозом поперекового вщдшу хребтового каналу / О.П. Красиленко, Ю.6. Педаченко // М1жнар. неврол. журн. — 2011.
— №3(41). — С.21-26.
16. Electromyographic and magnetic resonance imaging to predict lumbar stenosis, low-back pain, and no back symptoms / A.J. Haig, M.E. Geisser, H.C. Tong [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. — 2007. — V.89, N2. — P.358-366.
17. Sandoval A.E. Electrodiagnostics for low back pain / A.E.
Sandoval // Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am. — 2010.
— V.21, N4. — P.767-776.
Надшшла до редакцгг 27.12.11 Прийнята до публтацй 17.02.12
Адреса для листування:
Третьякова Альбта 1горевна 04050, Кигв, вул. Платона Майбороди, 32 1нститут нейрохiрургiï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украти, вiддiлення функщональног дiагностики e-mail: alia_t@mail.ru
Чеботарева Л.Л.1, Третьякова А.И.1, Педаченко Ю.Е.12, Красиленко ЕЛ.13
Клинико-нейрофизиологическая характеристика пациентов с нейрогенной перемежающейся хромотой на фоне стеноза поясничного отдела позвоночного канала
1 Институт нейрохирургии
им. акад. А.П.Ромоданова НАМН Украины, отделение функциональной диагностики, Киев
2 Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины, кафедра нейрохирургии, г. Киев
3 Научно-практический центр лучевой диагностики НАМН Украины, г. Киев
Цель: изучить возможность объективизации характера и степени дисфункции корешковых и спинномозговых структур поясничного отдела спинного мозга путем использования показателей ВМП-ЭНМГ.
Материалы. Проанализированы результаты обследования 30 больных с нейрогенной перемежающейся хромотой на фоне поясничного стеноза (ПС) до операции.
Результаты. Показатели ВМП наиболее существенно изменялись у больных при невозможности преодоления расстояния 500 м (у 14), наличии билатеральных симптомов (у 12), выраженном онемении — по шкале ВАШ более 8 баллов (у 12). Не установлена зависимость изменения показателей от длительности заболевания. После пробы с нагрузкой (у 11 пациентов) отмечены достоверные изменения нейрофизиологических (НФ) показателей: увеличение (Р<0,05) минимальной латенции F-волн, повышение хронодисперсии, увеличение латенции ВМП и ВЦМП.
Выводы. Определены вероятные изменения НФ показателей функционального состояния корешковых и спинальных структур, которые в определенной степени отражают тяжесть течения ПС и могут быть полезными для обоснования прогноза и тактики лечения пациентов с этой патологией. Использование комплекса ВМП-ЭНМГ методов позволяет усовершенствовать диагностику степени нарушения функций периферических и спинальных структур у больных при ПС до операции.
Ключевые слова: поясничный стеноз, нейрогенная перемежающаяся хромота, диагностика, транскраниальная магнитная стимуляция, вызванные моторные потенциалы.
Поступила в редакцию 27.12.11 Принята к публикации 17.02.12
Адрес для переписки:
Третьякова Альбина Игоревна 04050, Киев, ул. Платона Майбороды, 32 Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, отделение функциональной диагностики e-mail: alia_t@mail.ru
Chebotaryova L.L.1, Tretyakova A.I.1, Pedachenko Yu.E.1'2, Krasylenko O.P h3
Clinical and neurophysiological characteristics of patients with neurogenic intermittent claudication at the lumbar level spinal stenosis
1 Institute of Neurosurgery
named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Functional Diagnosis Department, Kiev, Ukraine
2 National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik of Ministry of Healthcare of Ukraine, Department of Neurosurgery, Kiev, Ukraine
3 Research Center of Radiology of National AMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
Purpose. The purpose of the study is to investigate the possibility of objectifying the nature and degree of spinal radicular structures and lumbar spinal cord dysfunction by using MEP-ENMG indicators.
Materials. Preoperative results of 30 patients with neurogenic intermittent claudication in lumbar stenosis (LS) were analyzed.
Results. MEP performance most significantly changed in patients who failed to cover a distance of 500 m (14 patients), those with bilateral symptoms (12), those with severity on the VAS scale for numbness of more than 8 points (12). Dependence of the indicators and the duration of disease was not established. After the walking tests 11 patients showed changes in NPh indicators: increase in (P<0.05) minimum latentcy of F-waves, increase in chronodyspersy ; increase in MEP and CCMT latentcy.
Conclusions. Probable changes were determined in NPh indicators of functional condition of radicular and spinal structures, which to some extent reflect the severity of lumbar stenosis and which may be useful for substantiating the prognosis and tactics of treatment of such patients. The use of MEP-ENMG methods can improve diagnosis of the degree of dysfunction of peripheral and spinal structures in LS patients at the preoperative stage.
Key words: lumbar stenosis, neurogenic intermittent claudication, diagnosis, transcranial magnetic stimulation, motor evoked potentials.
Received Desember 27, 2011 Accepted February 17, 2012 Address for correspondence:
Albina Tretyakova 04050, 32 Platon Mayboroda St, Kiev, Ukraine Institute of Neurosurgery named after acad. AP Romodanov NAMS Ukraine, Functional Diagnosis Department e-mail: alia_t@mail.ru
