CC BY
142
УДК 616.75-071:617.559:616.711-007.271-053 Педаченко Ю.С12, Красиленко О.П13
1 Вщдшення малошвазивно! та лазерно! спшально! нейрохiрургп, 1нститут нейрохiрургп iм. акад. А.П.Ромоданова НАМН Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
2 Кафедра нейрохiрургп, Нацiональна медична академiя шслядипломно! освiти iменi П.Л. Шупика МОЗ Украши, м. Ки!в, Укра!на
3 Вщдш загально! лшарняно! практики, 1нститут ядерно! медицини та променево! дiагностики НАМН Укра!ни, м.Ки!в, Укра!на
Кл^чш прояви лiгаментозу при стенозi поперекового вщдшу хребтового каналу у хворих рiзного вiку
Вступ. Лiгаментоз поперекового вщдшу хребтового каналу — досить рщюсна й недостатньо вивчена патолопя.
Матер1али 1 методи. З загально! юлькосл хворих, оперованих з приводу стенозу хребтового каналу, видшеш хворi з ознаками лiгаментозу зв'язкового апарату.
Результати. Вивчене поширення iнтраканального лтаментозу та зумовленi ним особливостi клШчного перебiгу стенозу поперекового вiддiлу хребтового каналу у 45 оперованих хворих рiзного вшу.
Висновки. При патологи зв'язок хребтового каналу виникае порушення бюмеханши хребта, що спричиняе бшьш виражене звуження просвiту хребтового каналу i впливае на тяжкiсть клШчного перебiгу стенозу хребтового каналу в поперековому вщдШ. Частiше виявляють у хворих старшого вшу.
Ключов1 слова: стеноз поперекового в1ддшу хребтового каналу, лжаментоз, нейрогенна перем1жна кульгав1сть, задня поздовжня зв'язка, жовта зв'язка.
Вступ. Проблемi штраканального л^аментозу як чинника нейрокомпресшних синдромiв хребта останнiм часом прид^яють все бiльше уваги. Бшьшшть дослiджень присвяченi дегенеративним змiнам зв'язок у шийному вiддiлi хребта [1-3], повщомлення про цi змiни у поперековому вщдШ поодинокi.
Сьогоднi як окрему нозолопчну форму вер-теброгенно! шийно! патологi! видiляють осифiкацiю задньо! поздовжньо! зв'язки (ЗПЗ). I! iзольоване ураження спричиняе мiело- та/або радикулопатш без додаткових факторiв компресi! [4-6]. Змши зв'язкового апарату бiльшого чи меншого ступеня супроводжують дегенеративнi змши хребта з фор-муванням невролопчних симптомiв майже у 33% спостережень [7], е додатковою причиною компресп, погiршують результати хiрургiчного лiкування хворих [8, 9].
Патологи жовтих зв'язок (ЖЗ), а також змшам зв'язкового апарату на поперековому та грудному рiвнях придшяють значно менше уваги [10, 11].
В той же час, не з'ясоване клМчне значення i особливост перебiгу стенозуючого л^аментозу у поперековому вiддiлi хребта. Потребуе оптимiзацi! хiрургiчна тактика при цш патологi!.
Мета роботи — вивчення поширення, клШчних ознак та особливостей хiрургiчного лiкування лта-
ментозу поперекового вщдшу, що зумовлюе стеноз хребтового каналу у хворих рiзного вшу.
Матер1али 1 методи дослщження. З загально! юлькосл хворих (570), оперованих з приводу стенозу поперекового вщдшу хребтового каналу, у клшщ ендоскошчно! та лазерно! нейрохiрургi! в перюд з 2002 по 2010 р. видшено групу з 45 пащенив, у яких дiагностований супутнiй стенозуючий штраканаль-ний лiгаментоз.
Ми не можемо говорити про iзольований л^а-ментоз, оскiльки ця патологiя була одним з чинниюв стенозування хребтового каналу, що супроводжувала кiстково-суглобовi змши та супутнш рубцево-спай-ковий ешдури.
За класифiкацiею ВООЗ (1983), хворi розподiленi на групи вiдповiдного вшу:
- молодий — вщ 15 до 29 роюв
- зрший — вiд 30 до 44 роюв
- середнш — ввд 45 до 59 рокiв
- похилий — ввд 60 до 74 роюв
- старечий — 75 роюв i старше.
Вш оперованих загально! групи вщ 16 до 80 роюв, у середньому (48±12) роюв; хворих з лтаментозом — (52±12) рокiв (Р<0,05).
Результати розподшу оперованих в загальнiй груш та в груш з штраканальним л^аментозом за вiком представленi у табл. 1.
Таблиця 1. Залежшсть частоти виявлення штраканального лтаментозу у хворих при стенозi поперекового вщдшу хребтового каналу вiд вшу
Вш, рошв Л1гаментоз Загалом
е нема абс. %
ЗПЗ ЖЗ разом абс. %
абс. % абс. % абс. %
15-29 0 0 3 10,4 3 10,4 26 89,7 29 100
30-44 2 1,0 5 2,5 7 3,6 190 96,5 197 100
45-59 6 2,4 18 7,2 24 9,6 226 90,4 250 100
60-74 1 1,1 9 9,9 10 11,2 79 88,8 89 100
75 i старше 0 0 1 20,0 1 20,0 4 80,0 5 100
Загалом 9 1,6 36 6,3 45 7,9 525 92,1 570 100
© Педаченко Ю.е., Красиленко О.П., 2012
Шд час аналiзу брали до уваги поширення л^аментозу ЗПЗ та ЖЗ при стенозi хребтового каналу у поперековому вщдШ (моносегментарний або пол^егментарний тип).
Виявляли нейрокомпресшш синдроми стенозу поперекового вщдшу хребтового каналу: радику-лопатш (включаючи перманентну та транзиторну, моно- чи пол^егментарний тип), синдром перемiжно! кульгавостi.
Результати та Чх обговорення. Дегенеративш змiни ЗПЗ у шийному вiддiлi, за даними лиерату-ри, в европейсьюй популяцп виявляють з частотою 0,16% [12]. У лiтературi ми не знайшли вiдомостей про частоту лтаментозу у поперековому вщдШ хребта. В оперованих нами хворих з приводу стенозу хребтового каналу в поперековому вщдШ осифшацп зв'язок не було, проте, гшертрофш зв'язок спостер^али у 7,9% хворих.
Дегенеративнi змши зв'язкового апарату почи-нають формуватись вже у молодому вщ [13]. Змши зв'язкового апарату стрiмко формуються на 4-му десятирiччi життя [3]. Отримаш нами результати спiвпадають з даними лггератури.
Стенозуючу патологiю ЖЗ дiагностують у хворих вых вiкових груп. В молодому вщ 11 частота навiть бiльша, шж у зрiлому. Крiм дегенеративно-дистрофiчних змiн, характерних для остеохондрозу, виникненню лiгаментозу сприяе травматичне ура-ження. Травма як провокуючий чинник формуван-ня невролопчних симптомiв, за даними анамнезу встановлена у 4 хворих молодого та зршого вшу з л^аментозом ЖЗ.
З наведених даних можна зробити висновок, що змiни у ЖЗ на поперековому рiвнi виникають часлше, нiж у ЗПЗ.
ЖЗ належать до коротких парних штраканаль-них зв'язок. Вони заповнюють промiжки мiж дугами хребцiв вiд С до крижово! кiстки. Прямують вiд внутршньо! поверхнi i нижнього краю дуги хребця, розташованого вище, до зовшшньо! поверхнi та верх-нього краю нижче розташованого хребця. Передшми краями вони ззаду вщмежовують мiжхребцевий отвiр. Через високу пружнiсть та еластичшсть ЖЗ здатнi до скорочення шд час розгинання хребта i дшть подiбно м'язам. Так само вони дшть при розгинанш.
ЗПЗ належить до довгих зв'язок хребта. Функционально е антагонiстом передньо! поздовжньо! зв'язки i обмежуе надмiрне згинання хребта. ЗПЗ розташо-вана на заднш поверхнi тiл хребцiв безпосередньо у хребтовому канал^ Починаеться на заднш поверхш С хребця, заюнчуеться у крижовому каналi. Вона нещшьно зв'язана з тiлами хребцiв, проте, мщно — з мiжхребцевими дисками. Найбшьше розвинена у шийному вщдШ. Саме цим можна пояснити переваж-ну частоту 11 осифшацп у верхшх вiддiлах хребта. У поперековому вщдШ дегенерацiя ЗПЗ частiше виникае на рiвнi верхнiх хребцiв [14].
Залежно вщ поширення вздовж хребта видшя-ють декiлька типiв осифшацп ЗПЗ.
- фокальна осифiкацiя задньо! поверхнi тiла хребця
- сегментарна в межах одного хребтово-рухового сегмента
- безперервна на юлькох рiвнях
- змшаний тип.
За формою поверхш розрiзняють piBHy, дзьо-боподiбну (3i значним вистоянням у 6iK хребтового каналу на piBrn мiжхребцевих дискiв), безперервно хвилеподiбну, змiшану форми.
Осифiкацiя штраканальних зв'язок вiзуалiзуеть-ся за даними рентгенолопчного дослiдження та КТ, на яюй у дiлянцi зв'язки спостертають гшерштен-сивний сигнал. У оперованих хворих з гшертрофiч-ним л^аментозом на МРТ спостерiгали потовщення ЖЗ (бшьше 5 мм), гiперiнтенсивний сигнал вщ не! [15]. Встановлено пряму кореляцш мiж iнтенсивнiстю сигналу та ступенем штраоперацшно вiзуалiзовано! гшертрофп зв'язок.
Наведеш у табл. 2 даш дозволяють спiвставити частоту виявлення окремих нейрокомпресшних син-дромiв з рiвнем змiн зв'язок хребтового каналу.
У 9 хворих спостер^али змiни зв'язок на юлькох рiвнях.
Таким чином, у 45 хворих дiагностованi 55 невролопчних синдромiв, значною мiрою зумовлених патологiGЮ зв'язкового апарату. У 2 хворих спостерь гали поеднання гiпертрофiчних змiн ЖЗ та ЗПЗ на юлькох рiвнях.
У групах з найбшьшою кiлькiстю спостережень (хворi вiком вiд 45 до 59 роюв та у загальнiй) встановлено залежшсть характеру нейрокомпресiйних симптомiв вiд типу лiгаментозу. Так, за наявност дегенеративних змiн у ЗПЗ часлше спостерiгали каудоiшемiчний синдром, змши ЖЗ часпше асоцш-ються з радикулоiшемiчним синдромом.
Дегенеративним змiнам зв'язок хребта поза хребтовим каналом (передньо! поздовжньо!, мiжпо-перечно!, мiжостистих, надостисто!) клiнiцисти не придiляють належно! клМчно! уваги.
Мiжостистi зв'язки заповнюють промiжок мiж остистими вiдростками двох сумiжних хребцiв. Мшь мально вираженi у шийному вщдШ, вони найбiльш розвинеш у поперековому вiддiлi. Спереду вони спо-лучаються з ЖЗ. При зменшенш еластичностi та дов-жини цих утворень обмежуеться вертикальний розмiр мiжхребцевого отвору, поглиблюеться його стеноз.
З 570 хворих, оперованих з приводу стенозу поперекового вщдшу хребта, гiпертрофiчнi змши мiжостистих зв'язок спостертали у 44.
Висновки. 1. Патолопя зв'язок хребтового каналу спричиняе порушення бiомеханiки хребта, бiльш виражене звуження просвиу хребтового каналу,
Таблиця 2. Розподш хворих за рiвнем уражен-ня хребта, видом лiгаментозу та нейрокомп-ресiйним синдромом, що його супроводжуе
Уражений сегмент Вид л^ гамен-тозу Нейрокомпресшний синдром Разом
радикуло-патiя перемiж-на ней-рогенна куль-гав^ть
lii liii ЗПЗ — — —
ЖЗ 1 — —
liii liv ЗПЗ 1 2 3
ЖЗ 1 3 4
liv L ЗПЗ 3 4 7
ЖЗ 22 8 30
lv—si ЗПЗ — 2 —
ЖЗ 7 1 8
Загалом ЗПЗ 4 8 12
ЖЗ 31 12 43
що впливае на тяжюсть клМчних проявiв стенозу хребтового каналу в поперековому вщдШ.
2. Найбшьш клiнiчно значущими е гiпертрофiя ЗПЗ та ЖЗ. Дистрофiчнi змiни у ЗПЗ часлше суп-роводжуються синдромом нейрогенно! перемiжноï кульгавостi, ЖЗ — радикулопапею.
3. Патологiя зв'язкового апарату здебшьшого при-таманна хворим старшого вшу, хоча може виникати i в молодому вщ.
Список лггератури
1. Ossification of the posterior longitudinal ligament: a review / K. Saetia, D. Cho, S. Lee [et al.] // Neurosurg. Focus. — 2011. — V.30, N3. — E1.
2. Inter- and intraobserver variability of a cervical OPLL classification using reconstructed CT images / H. Chang, C.G. Kong, H.Y. Won [et al.] // Clin. Orthop. Surg. — 2010.
— V.2. — P.8-12.
3. Computer-assisted measurement of the size of ossification in patients with ossification of the posterior longitudinal ligament in the cervical spine / K. Chiba, Y. Kato, N. Tsuzuki [et al.] // J. Orthop. Sci. — 2005. — V.10. — P.451-456.
4. Griffiths I.D. Cervical myelopathy, ossification of the posterior longitudinal ligament, and diffuse idiopathic skeletal hyperostosis: problems in investigation / I.D. Griffiths, T.P. Fitzjohn // Ann. Rheum. Dis. — 1987. — V.46.
— P.166-168.
5. Treatment of myelopathy due to cervicothoracic OPLL via open door laminoplasty / M. Komagata, Y. Inahata, M. Nishiyama [et al.] // J. Spin. Disord. Tech. — 2007. — V.20.
— P.342-346.
6. Cervical myelopathy due to OPLL: clinical evaluation by MRI and intraoperative spinal sonography / Y. Matsuyama, N. Kawakami, M. Yanase [et al.] // J. Spin. Disord. Tech. — 2004. — V.17. — P.401-404.
7. Min J.H. Significance of the double- and single-layer signs in the ossification of the posterior longitudinal ligament of the cervical spine / J.H. Min, J.S. Jang, S.H. Lee // J. Neurosurg. Spine. — 2007. — V.6 — P.309-312.
8. Mizuno J. Outcome analysis of anterior decompressive
Педаченко Ю.Е.1,2, Красиленко Е.П.13
1 Отделение малоинвазивной и лазерной спинальной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев, Украина
2 Кафедра нейрохирургии, Национальная академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, г. Киев, Украина
3 Отделение общей лечебной практики, Институт ядерной медицины и лучевой диагностики НАМН Украины, г. Киев, Украина
Клинические проявления лигаментоза при стенозе поясничного отдела позвоночного канала у больных разного возраста
Вступление. Лигаментоз поясничного отдела позвоночного канала является относительно редкой и недостаточно изученной патологией.
Материалы и методы. Из общего числа больных, оперированных по поводу стеноза позвоночного канала, выделены больные с признаками лигамен-тоза связочного аппарата позвоночника.
Результаты. Изучена распространенность инт-раканального лигаментоза и обусловленные им особенности клинического течения стеноза поясничного отдела позвоночного канала у 45 оперированных больных разного возраста.
surgery and fusion for cervical ossification of the posterior longitudinal ligament: report of 107 cases and review of literature / J. Mizuno, H. Nakagawa // Neurosurg. Focus.
— 2001. — V.10, N4. — E6.
9. Choice of surgical approach for ossification of the posterior longitudinal ligament in combination with cervical disc hernia / H.S. Yang, D.Y. Chen, X.H. Lu [et al.] // Eur. Spine J. — 2010. — V.19. — P.494-501.
10. Thoracic myelopathy secondary to ossification of the spinal ligament / K. Yonenobu, S. Ebara, K. Fujiwara [et al.] // J. Neurosurg. — 1987. — V.66 — P.511-518.
11. Paravertebral ligamentous ossification: DISH, OPLL and OFL / S. Ehara, T. Shimamura, R. Nakamura [et al.] // Eur. J. Radiol. — 1998. — V.27. — P.198-205.
12. Tsuyama N. Ossification of the posterior longitudinal ligament of the spine / N. Tsuyama // Clin. Orthop. Relat. Res. — 1984. — V.184. — P.71-84.
13. Hori T. How does the ossification area of the posterior longitudinal ligament thicken following cervical laminoplasty? / T. Hori, Y. Kawaguchi, T. Kimura // Spine. — V.32. — E551-E556.
14. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека: учеб. пособие. — 2-е изд., стереотип.; в 4 т. / Р.Д. Синельников, Я.Р. Синельников. — М.: Медицина, 1996. — Т.1.
— С.140-143.
15. Дегенеративно-дистрофические поражения позвоночника (лучевая диагностика, осложнения после дис-кэктомии): руководство для врачей / Т.Е. Рамешвили, Г.Е. Труфанов, Б.В. Гайдар, В.Е. Парфенов. — СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2011. — 218 с.
Надшшла до редакцгг 24.03.12 Прийнята до публжацИ 28.05.12
Адреса для листування:
Педаченко Юрш Свгеншович 04050, Кигв, вул. Платона Майбороди, 32 1нститут нейрохiрургii iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украгни вiддiлення малотвазивног та лазерног стнальног нейрохiрургii e-mail: [email protected]
Выводы.При патологии связок позвоночного канала нарушается биомеханика позвоночника, что обусловливает более выраженное сужение позвоночного канала и влияет на тяжесть клинического течения стеноза позвоночного канала в поясничном отделе. Чаще выявляют у больных старшего возраста.
Ключевые слова: стеноз поясничного отдела позвоночного канала, лигаментоз, нейрогенная перемежающаяся хромота, задняя продольная связка, желтая связка.
Поступила в редакцию 24.03.12 Принята к публикации 28.05.12
Адрес для переписки:
Педаченко Юрий Евгеньевич 04050, Киев, ул. Платона Майбороды, 32 Институт нейрохирурги им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины отделение малоинвазивной и лазерной спинальной нейрохирургии e-mail: [email protected]
Pedachenko Yu.E. 2, Krasilenko E.P.1•3
1 Department of Miniinvasive and Laser Spinal Neurosurgery, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Kiev, Ukraine
2 Department of Neurosurgery, National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik of Ministry of Healthcare of Ukraine, Kiev, Ukraine
3 Department of General Medical Practice, Institute of Nuclear Medicine and Radiology NAMS Ukraine, Kiev, Ukraine
Clinical features of ligamentosis in lumbar spinal stenosis in patients of different age
Introduction. Ligamentosis of lumbar spinal canal are rare and not well investigated pathology.
Materials and methods. From our patients with lumbar spinal stenosis we took that, which had changes in spinal ligaments
Results. We studied incidence of intracanal ligamentosis, caused by them features in clinic of lumbar spinal stenosis in 45 patients.
Conclusions. Pathology of ligaments leads to changes of spinal biomechanic, narrowing of spinal
canal and has influence to clinical features of lumbar spinal stenosis. Pathology is more common for patients in senior age.
Key words: lumbar spinal stenosis, ligamentosis, neurogenic spinal claudication, yellow ligament, posterior longitudinal ligament.
Received March 24, 2012 Accepted May 28, 2012
Address for correspondence:
Yuriy Pedachenko 04050, 32 Platon Maiboroda St., Kiev, Ukraine Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Department of miniinvasive and laser spinal neurosurgery e-mail: [email protected]
Коментар
до статт'1 Педаченка Ю.€., Красиленко О.П. «Кл'т'мт проявилiгаментозу при стеноз'1 поперекового в 'щд 'щу хребтового каналу у хворих р'зного вку»
Робота присвячена важливш i доволi поширенш не ттьки в Укра'Тш, а й у свт проблемi штраканального л^аментозу як чиннику нейрокомпресшних синдромiв хребта, якш останшм часом придтяють все бтьше уваги. Автори показали, що змши зв'язкового апарату супроводжують дегенеративш змши хребта з появою невролопчних симптомiв, е додатковою причиною компреси, попршують результати хiрургiчного лку-вання. Стенозуюче ураження жовтих зв'язок, на жаль, дiагностують у хворих уах в^ових груп, причому, ТТ частота бтьша у молодому вщ^ шж у зртому. Автори видшяють, ^м дегенеративно-дистрофнчних змш при остеохондроз^ травматичне ураження як причину формування л^аментозу. Також важливим для плану-вання оперативного втручання е висновок, що змши у жовтих зв'язках на поперековому рiвнi виникають часпше, шж у заднш поздовжнш зв'язц (ЗПЗ). Автори видшяють деюлька титв осиф^аци ЗПЗ залежно вщ поширення вздовж хребта (фокальна осифкашя задньоТ поверхш тта хребця, сегментарна в межах одного хребтово-рухового сегмента, безперервна на ктькох рiвнях, змшаний тип). Встановлено залеж-шсть вираженост нейрокомпресiйних симптомiв вiд типу л^аментозу. Так, за наявностi дегенеративних змш у ЗПЗ частше спостерiгали каудоiшемiчний синдром, з змiнами жовтих зв'язок частше асо -цiюеться радикулоiшемiчний синдром, що важливе для невролопв та нейрохiрургiв. Наголошено, що дегенеративним змшам зв'язок хребта поза хребто-
вим каналом (передньоТ поздовжньоТ, мiжпоперечноТ, мiжостистих, надостистоТ) клiнiцисти не придтяють належноТ уваги.
Слiд зазначити, що автори не висв™или позицiю деяких св^ових дослiдникiв цiеТ проблеми про те, що л^аментоз е вторинним мехашзмом захисту надмiрноТ рухомостi (нестабшьносп) ураженого остеохондрозом хребцево-рухового сегмента, що потребуе деякоТ змiни методiв дослщження та алгоритмiв лiкування хворих.
Вражае загальна юль^сть матерiалу досл^-ження (570 хворих), оперованих з приводу стенозу поперекового вщдту хребтового каналу за перюд 2002-2010 рр., з видтенням групи пацiентiв (45) з супутшм стенозуючим iнтраканальним лiгаментозом. Ретельно проаналiзований матерiал поданий у виглядi сприйнятливих таблиць. На жаль, автори не навели катамнез оперованих хворих, типи i строки вико-нання оперативних втручань та Тх результати, адже, це представляе найбтьший штерес для подальшого вивчення проблеми, неврологiчноТ та нейрохiрургiчноТ оцiнки якостi життя пашен^в. Проте, результати про-веденого дослщження цiкавi, на них варто зважати тд час вибору методiв лкування таких хворих.
Стаття Педаченка Ю.£., Красиленка О.П. е ще одним кроком до виршення цiеТ проблеми. Стаття цкава та корисна для фахiвцiв, якi займаються проблемами лкування остеохондрозу хребта, як консервативного так i оперативного.
В.В. Вербов, кандидат мед. наук, нейрох/рург вддлення патологи спинного мозку 1нститут нейрох/рургп iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'/ни
