CC BY
58
УДК 616-072.7:616.711.18-007.271-053:617.559
Чеботарьова Л.Л.1, Третьякова А.1.1, Педаченко Ю.С.12, Красиленко О.П.13
1 Вщдшення функционально! дiагностики, 1нститут нейрохiрургп iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
2 Кафедра нейрохiрургп, Нацiональна медична академiя шслядипломно! освгги iменi П.Л. Шупика МОЗ Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
3 Вщдш загально-лшарняно! практики, 1нститут ядерно! медицини та променево! дiагностики НАМН Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
Клiнiко-нейрофiзiологiчнi ш^вняння у хворих рiзного вiку при стенозi хребтового каналу на поперековому рiвнi
Вступ. Актуальнiсть теми зумовлена необхщшстю оптимiзувати дiагностичний пошук шд час обстеження хворих рiзного вшу з стенозом хребтового каналу на поперековому рiвнi (поперековий стеноз — ПС).
Матер1али 1 методи. Проаналiзованi результати клШчного та нейрофiзiологiчного (НФ) дослщження, проведеного у 79 хворих вшом вiд 17 до 80 роюв з ПС, розподiлених за вшом на 5 клiнiчних груп. НФ до-слiдження включало: електронейромюграфш (ЕНМГ) з реGстрацiGЮ F-хвиль, запис викликаних моторних потенцiалiв (ВМП). Для виявлення змш клiнiчних i НФ показниюв проводили провокацiйнi тести та наван-тажувальну пробу: ходьбу до загострення симптомiв.
Результати. В уых хворих рiзного вiку з ПС виявлеш змiни ВМП у порiвняннi з такими у контрольнiй груш: латентшсть кiркових ВМП збiльшена у 41 (51,9%), час центрального моторного проведення (ЧЦМП) — у 33 (41,8%). Частота змш НФ маркерiв спшальних порушень у хворих 3-5-! груп вiрогiдно бiльша (Р<0,05), шж у хворих 1-! та 2-! груп. Супутню сенсомоторну полiневропатiю при ПС за даними ЕНМГ виявлено у 3-й груш — у 14,3% хворих, у 4-й груш — у 32,2%, у 5-й груш — у 80%.
Висновки. У хворих з ПС з вшом збшьшуеться частота виявлення полiрадикулярних та мieлопатичних симптомiв, каудогенно! та мieлогенно1 перемiжно1 кульгавосп.
Ключов1 слова: поперековий стеноз хребтового каналу, нейрогенна перемiжна кульгавкть, дiагнос-тика, викликат моторт потенщали, електронейромiографiя.
Вступ. Основним патогномошчним клМчним симптомом стенозу хребтового каналу на поперековому piBHi е нейрогенна перемiжна кульгавшть (НПК) — радикулогенна, каудогенна, мiелогенна [1, 2]. НПК (intermittent claudication) проявляеться шд час фiзичного навантаження появою або поглибленням неврологiчних симптомiв, характер яких залежить вщ переважання дисфункцп певних нервово-судин-них структур внаслщок морфологiчних змiн тих чи шших зон хребтового каналу.
Радикулогенна НПК характеризуеться болем, минущими порушеннями чутливосп, руховими та рефлекторними змiнами в окремих дермо- та мю-томах. Монорадикулярш симптоми, як правило, е наслщком моносегментарного однобiчного латерального стенозу [3-6].
Для каудогенно! НПК типовi радикулоiшемiчний бiль, парестезi!, бшатеральш без чiтко! симетрi! змiни глибоких рефлекыв та чутливостi у нижшх кiнцiвках. Зазначенi симптоми частiше спостертають за багаторiвневого комбiнованого (у центральнш та латеральних зонах) ПС [2, 3, 6].
Таю анатомiчнi змши е частою причиною виник-нення i мiелогенно! НПК, зумовлено! дисциркулящею у корiнцево-медулярних судинах. I! дiагностують за наявностi скарг на минущу слабiсть i порушення чутливостi у нижшх юнщвках, дисфункцiю органiв таза, що супроводжуеться переважно двобiчними невролопчними симптомами — змiнами колiнних рефлекыв, появою клонусу наколшка та стопи, пато-логiчних стопних знакiв, а також сенсорних розладiв за дисоцшованим типом.
НФ дослiдження дозволяють юльюсно оцiнити ступiнь дисфункцi! окремих нервових структур при НПК [7-12].
Актуальшсть теми зумовлена необхщшстю оп-тимiзувати дiагностичний пошук пiд час обстеження хворих рiзного вiку з ПС, диференцшвати окремi форми НПК для визначення оптимально! тактики лiкування.
Мета роботи. Вивчити НФ показники коршцевих i спiнальних структур у хворих з клШчними про-явами ПС рiзного вiку.
Матерiали i методи дослщження. Проаналiзо-ванi результати клiнiко-iнструментальних дослщ-жень, проведених у 79 хворих з клМчно значущим ПС, що шдтверджено даними променево! дiагностики. Вш хворих вiд 17 до 80 роюв, у середньому (49,7±13,4) року; 60 чоловтав i 19 жшок.
Хворi розподiленi на 5 клМчних груп за вiком за рекомендащями ВООЗ (1983): 1-ша група — хворi молодого вiку (вiд 15 до 29 роюв) — 11, 2-га група
— хворi зршого вiку (вiд 30 до 44 роюв) — 19, 3-тя група — хворi середнього вiку (ввд 45 до 59 рокiв)
— 28, 4-та група — хворi похилого вiку (вiд 60 до 74 роюв) — 16, 5-та група — хворi старечого вшу (75 роюв i старшi) — 5.
Використаш такi методи дослщження: клшшо-неврологiчнi, рентгенологiчнi, нейровiзуалiзуючi (функцюнальна спондилографiя, КТ, МРТ); комплекс НФ методiв: стандартна стимуляцiйна ЕНМГ з реест-рацiею F-хвиль, запис ВМП на транскрашальну та спiнальну магштну стимуляцiю.
У контрольну групу включеш 30 здорових осiб вiком ввд 22 до 55 рокiв, у середньому (31,6±6,3) року.
Для об'ективiзацi! транзиторно! корiнцево! та корiнцево-медулярно! дисфункцi! за наявност вщ-повiдних скарг використовували провокацшш тести [2, 13]. Шсля первинного огляду та НФ дослщження
© Чеботарьова Л.Л., Третьякова А.1., Педаченко Ю.6., Красиленко О.П.
хворому проводили тест з навантаженням (ходьба на вщстань, при подоланш яко! виникали невроло-пчш симптоми). Шсля навантаження повторювали неврологiчне та НФ дослщження.
За наявностi транзиторного больового синдрому хворим додатково проводили стоп-тест (Dyck, 1982), який дозволяв виключити перемiжну кульгав^ть невертеброгенного походження (при облггеруючих захворюваннях артерiй нижнiх кiнцiвок) [2]. Шд час цього тесту хворi продовжували ходити, зiгнувши спину. Зменшення фiзiологiчного лордозу та збшь-шення об'ему хребтового каналу у таюй позi сприяло регресовi симптомiв. Припинення ходьби i стояння у випрямленому положенш знов провокувало невро-лопчш симптоми.
Проведення комплексного обстеження мало принципове значення для планування тактики ве-дення хворих. В уых хворих встановленi абсолютнi або вщносш показання до хiрургiчного лiкування ПС. Абсолютними показаннями вважали наявнiсть мieлоiшемií, кауда-синдрому, сфiнктерних порушень, стiйкого парезу [1]. Виконання хiрургiчного втру-чання рекомендували також за тяжкого переб^у захворювання: неможливостi подолання вiдстанi 500 м, повшьного та незначного регресу невролопчних i НФ симптомiв шсля припинення навантаження, неефективного попереднього консервативного лшу-вання [1, 13, 14].
НФ дослщження виконаш з використанням апа-ратiв «Нейро-МВП-4» та «Нейро-МС» («Нейрософт», РФ). Статистичний аналiз результапв дослiдження проведений з використанням пакету прикладних програм Statistica 6. Обчислювали вибiркову середню, помилку середньо!; для визначення достовiрностi рiзницi мiж групами застосовували непараметричш методи: для бшарних ознак — критерiй %2, для порiв-няння двох незалежних груп — метод Манна-У!тш. Рiзницю вважали вiрогiдною при Р<0,05.
Результати та Чх обговорення. В усiх хворих з ПС шд час огляду до фiзичного навантаження спостерiгали переважно симптоми неглибокого не-врологiчного дефщиту (табл. 1).
Пiд час проведення функцюнального тесту у хворих з ПС з коршцевим синдромом виявлеш ознаки радикуло- або каудогенно! НПК: поява або поглиблення невролопчних змш при навантаженш та частковий або повний регрес у спокою, особливо при флексп попереково! дiлянки. Iнформативнiсть невро-логiчного огляду за таких умов збшьшилася у 13% хворих з коршцевими симптомами (табл. 2). Лише в окремих пащенпв (6,3% 4-1 групи) типовi для НПК скарги не супроводжувались змшами неврологiчного статусу i шдтверджувалися тiльки за даними НФ дослщження. Клiнiчнi ознаки стшко! радикулопатп об'eктивiзувалися у хворих з частотою 78,9-100%, незалежно ввд вiку.
Таблиця 1. Невролопчш симптоми у хворих рiзного вiку при стенозi поперекового вщдшу хребтового каналу
Неврологiчнi порушення Шль^сть спостережень в групах Разом (n=79)
1-й (n=11) 2-й (n=19) 3-й (n=28) 4-й (n=16) 5-й (n=5)
Я а о с я е а гiперестезiя до навантаження абс. 3 4 5 3 3 18
% 27,3 21,1 17,9 18,8 60,0 22,8
шсля навантаження абс. 1 1 1 0 0 3
% 9,1 5,3 3,6 0 0 3,8
гiпестезiя до навантаження абс. 8 12 20 11 2 33
% 72,7 63,2 71,4 68,8 40,0 41,8
шсля навантаження абс. 10 18 27 15 5 75
% 90,9 94,7 96,4 93,8 100 94,9
Парез як симптом радикуло- патп до навантаження абс. 4 7 15 9 3 38
% 36,7 36,8 53,6 56,3 60,0 48,1
шсля навантаження абс. 4 8 18 11 4 45
% 36,7 42,1 64,3 68,8 80,0 57,0
як симптом мiGлопатil до навантаження абс. 1 1 1 0 0 3
% 9,1 5,3 3,6 0 0 3,8
шсля навантаження абс. 1 1 3 2 1 8
% 9,1 5,3 10,7 12,5 20,0 10,1
Рефлекси пожвавлен-ня до навантаження абс. 3 3 5 3 1 15
% 27,3 15,8 17,9 18,8 20,0 19,0
шсля навантаження абс. 1 2 3 1 0 7
% 9,1 10,6 10,7 6,3 0 9,0
зниження до навантаження абс. 4 11 20 13 4 52
% 36,7 57,9 71,4 81,3 80,0 65,8
шсля навантаження абс. 8 16 24 15 5 68
% 72,7 84,2 85,7 93,8 100 86,1
Розлади функцп оргашв таза до навантаження абс. 1 1 1 0 0 3
% 9,1 5,3 3,6 0 0 3,8
шсля навантаження абс. 1 1 3 2 1 8
% 9,1 5,3 10,7 12,5 20,0 10,1
Таблиця 2. Частота окремих невролопчних синдромiв стенозу поперекового вщдшу хребтового каналу у хворих рiзного вшу
Синдром Юльшсть спостережень в групах Разом (п=79)
1-й (n=11) 2-й (n=19) 3-й (n=28) 4-й (n=16) 5-й (n=5)
Радикулопатичний
загалом абс. 11 19 27 15 5 77
% 100 100 96,4 93,8 100 97,5
перманентний абс. 10 15 24 13 5 67
%* 90,9 78,9 88,9 86,7 100 87,0
транзиторний абс. 1 4 3 2 0 10
%* 9,1 21,1 11,1 13,3 0 13,0
уншатеральний моно-радикулярний абс. 9 14 17 7 1 48
%* 81,8 73,7 60,7 43,8 20,0 62,3
уншатеральний пол1радикулярний абс. 1 3 6 4 2 16
%* 9,1 15,8 21,4 25,0 40,0 20,8
бшатеральний монора-дикулярний абс. 1 1 2 1 1 6
%* 9,1 5,3 7,1 6,3 20,0 7,8
бшатеральний пол1ра-дикулярний абс. 0 1 2 3 1 7
%* 0 5,3 7,1 18,8 20,0 9,1
Радикулом1елопатичний
транзиторна м1ело-пат1я абс. 0 1 2 2 1 6
% 0 5,3 7,1 12,5 20,0 7,6
перманентна м1ело-пат1я абс. 1 1 2 1 0 5
% 9,1 5,3 7,1 6,3 0 6,3
Примтка. * — ввд загально! шлькоси хворих з радикулопатаею.
Встановлено, що у мiру збiльшення вiку хворих однобiчнi монорадикулярш симптоми i радикулоген-ну НПК спостертали рiдше; натомiсть, поступово збшьшувалася частота виявлення полiрадикулярного синдрому i каудогенно! НПК. Так, спiввiдношення моно- та полiрадикулярного синдрому у наймолодшш (1-й) групi становило приблизно 4:1, в найстаршш (5-й) — 1:4.
Стшю та минущi мiGлопатичнi симптоми, спри-чиненi розладами спiнального кровооб^у, клiнiчно об'GKтивiзували у хворих з ПС вых вiкових груп, найчаспше — у похилому та старечому вщк у 1-й групi — у 9,1%, у 2-й груш — у 10,6%, у 3-й груш — у 14,2%, у 4-й груш — у 18,8%, у 5-й груш — у 20%. 1нформатившсть невролопчного обстеження з використанням навантажувального тесту при залу-ченш структур спинного мозку збшьшилася у 7,6% хворих.
Встановлено пряму залежшсть частоти транзи-торно! мieлопатп вщ вшу. Натомить, частота перманентно! мieлопатп вiд вiку не залежала, що можна пояснити переважним впливом шших чинниюв, зокрема, морфологiчних змш хребтового каналу, тривалостi захворювання.
Встановлена динамша клiнiчного перебiгу ПС залежно ввд вiку пiдтверджена результатами НФ дослщження, яке проводили з метою вдосконалення тошчно! дiагностики та юльюсно! оцiнки дисфункцi'! корiнцево-спiнальних структур. В окремих спосте-реженнях, коли за клШчними даними неможливим було чико диференцiювати мiGлогенну та каудогенну НПК, дiагностика базувалась тiльки на результатах НФ дослщження.
За даними лггератури [15-17], в нормi основнi часовi показники кiркових ВМП на транскрашальну магнiтну стимуляцiю (ТМС) змiнюються з вшом лише в дитинствi, у перюд формування пiрамiдних шляхiв (до 5-6 роюв), в подальшому — вже не залежать
ввд вшу. Функцюнальш характеристики моторних шляхiв починають повнiстю вiдповiдати параметрам доросло! людини у вiцi 12-14 рокiв. Тому ми вважали за доцшьне порiвняти середнi значення латентного перiоду юркових ВМП та ЧЦМП для вщвщного м'яза великого пальця нижньо! юнщвки у хворих з ПС рiзного вiку з показниками у контрольнш групi
— вiдповiдно (39,8±2,8) та (15,5±1,2) мс. При цьому вiрогiдним вiдхиленням вiд норми (показникiв у контрольнш груш) вважали значення, що переви-щували 2 SD. За вщсутносл ВМП його амплiтуду вважали як 0.
В уах хворих з ПС виявлеш змiни параметрiв ВМП у порiвняннi з такими у контрольнiй груш: латентшсть кiркових ВМП була бшьш тривалою у 41 (51,9%), ЧЦМП збшьшений у 33 (41,8%) (див. рисунок). Крiм того, у бшьшосл хворих (56-70,1%) вiдзначене зменшення амплггуди та змiну форми ВМП.
У хворих з ПС частота виявлення змш НФ показ-ниюв стану спинного мозку збшьшувалася з вшом. Так, змши латентност кiркових ВМП спостер^али у 1-й групi у 2 (18,2%) хворих, у 2-й груш — у 6 (31,6%), у 3-й груш — у 5 (53,6%), у 4-й груш — у 14 (87,5%), у 5-й груш — у 5 (100%).
Частота змш НФ-маркерiв сшнальних пору-шень у 3-5-й групах вiрогiдно бшьша (Р<0,05), шж у 1-й та 2-й групах (табл. 3). Тобто, у хворих старшого вшу значно часпше виявляють НФ-оз-наки ураження провщникових структур спинного мозку (мieлоiшемiчний компонент), шж у хворих молодшого вiку.
Наведенi даш у сукупностi з результатами невролопчного обстеження свщчать про ютотну частоту субклiнiчних форм мiGлоiшемi! у хворих з ПС, яка теж збшьшуеться з вшом, !! виявляли у 1-й груш
— в 1 (9,1%) хворого, у 2-й груш — у 4 (21,1%), у 3-й груш — в 11 (39,3%), у 4-й груш — в 11 (68,8%), у 5-й груш — у 4 (80%).
Наявшсть латентно! та транзиторно! мiелоiшемп вважали додатковим аргументом на користь xipyp-пчного лшування, оскiльки мiGлогенна НПК е одним
3 пpедиктоpiв спiнального шсульту, наслiдком якого може бути стшке ураження конусу, епiконyсy або всього термшального вiддiлy спинного мозку [2, 18].
Вважають, що зменшення показниюв пpовiдностi по пеpифеpiйним нервам вщбуваеться пiсля 60 pокiв [19, 20]. Змши цих показникiв спостеpiгають при цукровому дiабетi, алкоголiзмi, ендартерпи тощо. У хворих з ПС нерщко проблематично встановити причину зменшення швидкост проведення збуд-ження по перифершних нервах нижнix кiнцiвок; за допомогою ЕНМГ лише виявляють цi змши, проте, це не дозволяе визначити !х етiологiю.
У хворих з ПС закономipним е вiк-залежне збшь-шення частоти виявлення каудального синдрому на тлi поширення багатоpiвневиx та комбiнованиx стено-зуючих змiн хребтового каналу, а також збшьшення частоти полшевропатп внаслiдок прогресування полiсоматичниx захворювань. Так, вертеброгенний полipадикyляpний синдром дiагностований у 1-й груш у 2 (18,2%) хворих, у 2-й груш — у 5 (26,3%), у 3-й груш — у 10 (35,7%), у 4-й груш — у 8 (50%), у 5-й груш — у 4 (80%); супутню сенсомоторну поль невропатш за даними ЕНМГ виявлено у 3-й груш у 4 (14,3%) хворих, у 4-й груш у 5 (32,2%), у 5-й груш — у
4 (80%). Об'ективiзyвати наявшсть каудогенно! НПК за супутньо! полшевропатп у хворих з ПС дозволяло проведення навантажувально! проби шд час невро-лопчного та НФ дослщження, що особливо важливо для пащенпв похилого вшу [1]. При цьому найбшьш чутливими були таю ЕНМГ-показники: проведення збудження по чутливих волокнах неpвiв нижшх юнщвок, резидуальна та термшальна латентшсть для великогомшкових та малогомшкових неpвiв, збшьшення мШмально! латенцп F-хвиль, тахю- та хронодисперыя. У пащенлв, яким проведена наван-тажувальна проба до загострення симптомiв, вияв-
Таблиця 3. Показники ВМП та ЕНМГ у хворих з ПС piзного вшу
Показник Величина показника в групах, M±m
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
справа злiва справа злiва справа злiва справа злiва справа злп;а
ЧЦМП, мс 16,7±0,2 16,6±0,3 17,8±0,5 17,6±0,4 20,8±0,82* 21,7±0,6*# 22,1±1*# 21,9±1,4*# 22,1±0,1*# 22,2±0,1*#
Латенщя ВМП, мс 42,1±0,2 41,3±0,2 42,5±0,9 42,2±1,1 47,6±0,91* 47,5±0,89* 51,6±0,3*# 50,2±1,1*# 51,7±0,2*# 51,2±0,1*#
Швидюсть поширення збудження малого- мшкового нерва, м/с 47±0,2 48±1,1 44,42,7 49±0,6 53±1,5 48±1,38 33,2±3,7 # 33,9±0,3 # 32±0,4# 32±0,2#
МШмальна латенцiя F-xвилi, мс 48,6±2,4 47,5±1,1 52±1,04 53±0,59 55,8±0,71 56,4±0,46 65,7±0,6# 62,6±1,7# 65,3±0,5# 63,1±1,1#
Швидюсть поширення збудження литкового нерва, м/с 50,2±1,2 49,4±1,1 45±1,0 46±1,2 43,8±1,48 43,0±1,48 32,2±0,9# 33,3±1,2# 30,2±1,1# 31,2±1,2#
Юльюсть хворих 11 19 28 16 5
Примтка. Р1зниця показнишв в1ропдна у пор1внянт з такими: * — у контрольнш грут (тшьки для ВМП) за кри-тер1ем Манна—У!тт (P<0,05); # — у хворих 1-! та 2-! груп.
Латентшсть мркових ВМП
16 14 12 10 8 6 4 2
15
-13-
-13
14
1-ша 2-га 3-тя 4-та Групи хворих
□ Норма □ Збшьшення
5-та
10
ЧЦМП
17
14
11
12
18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
1-ша 2-га 3-тя 4-та 5-та Групи хворих
□ Норма □ Збшьшення
Частота змш основних показниюв ВМП у хворих з ПС piзного вшу.
9
6
5
2
2
0
0
лене в1ропдне збшьшення мШмально! латентност F-хвиль на (2,1±0,6) мс та шдвищення хронодисперсп; подовження латентного перюду ВМП; збшьшення ЧЦМП бшьш шж на 1 мс — до (1,8±0,2) мс.
Значш змши показниюв ВМП-ЕНМГ брали до уваги шд час обгрунтування доцшьноси вибору х1рург1чного методу лшування в дослщжуванш груш хворих з ПС.
Висновки. 1. Встановлено вщмшноси струк-тури синдрому НПК у хворих з ПС р1зного вшу. Радикулогенна НПК д1агностована в уых хворих, спостер1гали вш-залежне зменшення частоти И виявлення. Каудогенну та м1елогенну НПК, що е абсолютним показанням до х1рурпчного лшування, виявляли у хворих зршого вшу; частота !х з вшом збшьшувалася.
2. Частота виявлення стшких невролопчних симптом1в (переважно неглибокого невролопчного дефщиту) не залежить в1д вшу хворих з ПС. У 78,9-100% хворих р1зного вшу спостер1гали ознаки перманентного коршцевого синдрому, у 9,1% — перманентного м1елопатичного синдрому. З вшом змен-шувалася частота монорадикулярного синдрому та збшьшувалася — пол1радикулярного синдрому; !х сшввщношення у наймолодшш груш становило 4:1, в найстаршш — 1:4.
3. Використання у хворих з ПС комплексного клМчного та НФ досл1дження з навантажуваль-ною пробою дозволило удосконалити д1агностику, починаючи з субкл1н1чно! стадп захворювання, об'ектив1зувати патогномошчний для ПС синдром НПК, кшьюсно оцшити стушнь порушення функцш перифершних та спшальних нервових структур, що важливо при обгрунтуванш вибору лшувально! тактики.
4. У хворих з ПС старшого вшу пробу з на-вантаженням ходьбою можна рекомендувати як обов'язкову через необх1дшсть диференцшвання каудогенних i пол1нейропатичних симптом1в.
Список л1тератури
1. Динамика неврологического статуса у больных с пояс-
ничным спинальным стенозом после хирургического лечения / А.Г. Чернышев, И.Ф. Федотова, И.В. Феклина, А.А. Левшин // Междунар. мед. журн. — 2011. — №2.
— С.10-14.
2. Продан А.И. Дегенеративные заболевания позвоночника
/ А.И. Продан, В.А. Радченко, Н.А. Корж. — Т. 1: Семиотика. Классификация. Диагностика. — Х.: Контраст, 2007. — 272 с.
3. Зозуля Ю.А. Хирургическое лечение нейрокомпрес-сионных пояснично-крестцовых болевых синдромов / Ю.А. Зозуля, Е.Г. Педаченко, Е.И. Слынько. — К.: УИПК «ЕксОб», 2006. — 348 с.
4. Концептуальная модель перемежающейся нейрогенной хромоты и транзиторной радикулопатии при поясничном спинальном стенозе / А.И. Продан, О.А. Перепечай, В.В. Подлепинцев [и др.] // Лггопис травматологи та ортопеди.
— 2008. — №1-2. — С.218-225.
5. Омельченко А.В. Стенозы поясничного отдела позвоноч-
ного канала: типы клинического течения, результаты хирургического лечения: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.28 — нейрохирургия / А.В. Омельченко; ГУ «Российский научно-исследовательский нейрохирурги-
ческий институт». — СПб., 2004. — 16 с.
6. Полищук Н.Е. Клиника и дифференциальная диагностика поясничного стеноза / Н.Е. Полищук, А.Л. Исаенко // Укр. мед. часопис. — 2001. — №2. — С.106-109.
7. Adamova B. Dynamic electrophysiological examination in
patients with lumbar spinal stenosis: is it useful in clinical practice? / B. Adamova, S. Vohanka, L. Dusek // Eur. Spine J. — 2005. — V.4, N3. — P.269-276.
8. Clinical value of motor evoked potentials with transcranial
magnetic stimulation in the assessment of lumbar spinal stenosis / X. Liu, S. Konno, M. Miyamoto[et al.] // Int. Orthop. — 2009. — V.33, N4. — P.1069-1074.
9. Kimura J. Electrodiagnosis in diseases of nerve and muscle:
principles and practice / J. Kimura. — Oxford Univ. Press Inc, 2001. — Ed.3. — 991 p.
10. F-wave studies of neurogenic intermittent claudication in lumbar spinal stenosis / S. Bal, R. Celiker, S. Palaoglu [et al.] // Am. J. Phys. Med. Rehabil. — 2006. — V.85, N2.
— P.135-140.
11. Role of motor evoked potentials in diagnosis of cauda equina and lumbosacral cord lesions / Di V. Lazzaro, F. Pilato, A. Oliviero [et al.] // J. Neurol. — 2007. — V.254, N6. — P.741-750.
12. Reversible prolongation of motor conduction time after transcranial magnetic brain stimulation after neurogenic claudication in spinal stenosis / E. Lang, M.J. Hilz, H. Erxleben [et al.] // Spine. — 2002. — V.15, N27(20).
— P.2284-2290.
13. Диагностика поясничного спинального стеноза / А. И. Продан, О. А. Перепечай, В. А. Колесниченко [и др.] // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова.
— 2008. — №3. — С.77-81.
14. Outcomes of decompression surgery for lumbar spinal stenosis in elderly diabetic patients / Z. Arinzon, A. Adunsky, Z. Fidelman, R. Gepstain // Eur. Spine J. — 2004.
— V.13. — P.32-37.
15. Kachi T. Ageing and central motor conduction time / T. Kachi, I. Sobue // Nihon Ronen Igakkai Zasshi. — 1990.
— V.27, N27(6). — P.724-727.
16. Никитин С.С. Магнитная стимуляция в диагностике и лечении болезней нервной системы: руководство для врачей / С.С. Никитин, А.Л. Куренков. — М.: САШКО, 2003. — 378 с.
17. Muller K. Magnetic stimulation of motor cortex and nerve roots in children. Maturation of cortico-motoneuronal projections / K. Muller, V. Homberg, H.G. Lenard // Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol. — 1991. — V.81, N1. — P.63-70.
18. Спинальная ангионеврология : руководство для врачей / А.А. Скоромец, А.П. Скоромец, Т.А. Скоромец, Т.П. Тиссен. — СПб.; М.: МЕДпресс-информ, 2003. — 608 с.
19. Зенков Л.Р. Функциональная диагностика нервных болезней: руководство для врачей / Л.Р. Зенков, М.А. Ронкин. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — 488 с.
20. Oh S.J. Clinical electromyography: Nerve conduction studies / S.J. Oh. — Baltimore: Univer. Park Press, 1984.
— 519 p.
Надшшла до редакцгг 26.05.12 Прийнята до публшацп 11.07.12
Адреса для листування:
Третьякова Альбта hopiena 04050, Кигв, вул. Платона Майбороди, 32 Ыститут нейpoхipуpггi iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украгни, вгддглення функцгональног дгагностики e-mail: alia_t@mail.ru
Чеботарева Л.Л.1, Третьякова А.И.1, Педаченко Ю.Е12, Красиленко Е.П13
1 Отделение функциональной диагностики, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев, Украина
2 Кафедра нейрохирургии, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, г. Киев, Украина
3 Отделение общей лечебной практики, Институт ядерной медицины и лучевой диагностики НАМН Украины,
г. Киев, Украина
Клинико -нейрофизиологические сопоставления у больных разного возраста при стенозе позвоночного канала на поясничном уровне
Вступление. Актуальность темы обусловлена необходимостью оптимизировать диагностический поиск при обследовании пациентов разного возраста со стенозом позвоночного канала на поясничном уровне (ПС).
Материалы и методы. Проанализированы результаты клинического и нейрофизиологического (НФ) исследования, проведенного у 79 больных в возрасте от 17 до 80 лет с ПС. В зависимости от возраста больные распределены на 5 клинических групп. Изучены клинические симптомы и НФ маркеры поражения корешковых и спинальных структур. НФ исследования включали: электронейромиографию (ЭНМГ) с регистрацией F-волны, запись вызванных моторных потенциалов (ВМП). Для выявления изменений клинических и НФ показателей проводили провокационные тесты и нагрузочную пробу: ходьбу до обострения симптомов.
Результаты. У всех больных с ПС разного возраста выявлены изменения ВМП по сравнению с таковыми в контрольной группе: латентность корковых ВМП была увеличена у 41 (51,9%), время центрального моторного проведения — у 33 (41,8%). Частота изменений НФ спинальных нарушений у больных 3-5-й групп достоверно больше (Р<0,05), чем у больных 1-й и 2-й групп. Сопутствующая сенсомоторная полиневропатия при ПС по данным ЭНМГ обнаружена в 3-й группе у 14,3% больных, в 4-й группе — у 32,2%, в 5-й группе — у 80%.
Выводы. Установлено, что у больных с ПС с возрастом увеличивается частота выявления поли-радикулярных и миелопатических симптомов, каудо-генной и миелогенной перемежающейся хромоты.
Ключевые слова: поясничный стеноз позвоночного канала, нейрогенная перемежающаяся хромота, диагностика, вызванные моторные потенциалы, электронейромиография.
Поступила в редакцию 26.05.12 Принята к публикации 11.07.12
Адрес для переписки:
Третьякова Альбина Игоревна 04050, Киев, ул. Платона Майбороды, 32 Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, отделение функциональной диагностики e-mail: alia_t@mail.ru
Chebotaryova L.L.1, Tretyakova A.I.1, Pedachenko Yu.E.1'2, Krasylenko O.P13
1 Department of Functional Diagnostics, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Kyiv, Ukraine
2 Department of Neurosurgery, National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik of Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
3 Department of General Medical Practice, Institute of Nuclear Medicine and Radiology NAMS Ukraine, Kyiv, Ukraine
Clinical and neurophysiological matching in patients of different age with lumbar spine stenosis
Introduction. The urgency of a subject is caused by need to optimize diagnostics in patients of different age with lumbar spine stenosis.
Materials and methods. The results of clinical and neurophysiological (NPh) examination of 79 patients aged from 17 to 80 years with lumbar spine stenosis were analyzed. Depending on age patients were divided into 5 groups. Clinical signs and NPh-markers of roots and spinal structures defeat were studied. NPh examination included: electroneuromyography (ENMG) with F-waves registration, evoked motor potentials (EMP) recording. For identification of clinical and NPh changes we carried out provocative tests and loading test: walking to an symptoms aggravation.
Results. In all patients with lumbar spine stenosis EMP changes were revealed in comparison with those in control group: latency of cortical EMP was increased in 41 (51.9%) patients, time of central motor conduction — in 33 (41.8%). The frequency of NPh spinal defeats in patients from 3-5 groups was authentically higher than in patients from 1st and 2nd groups. Accompanying sensomotor polyneuropathy at lumbar spine stenosis according to ENMG data was revealed in the 3rd group at 14.3% patients, in the 4th group — at 32.2%, in the 5th group — at 80%.
Conclusions. It was established that in patients with lumbar spine stenosis with age frequency of poliradicular and myelopathy symptoms, caudo- and myelogenic intermittent claudication increases.
Keywords: lumbar spine stenosis, neurogenic intermittent claudication, diagnostics, motor evoked potentials, electroneuromyography.
Received May 26, 2012 Accepted July 11, 2012
Address for correspondence:
Albina Tretiakova 04050, 32 Platon Mayborodа St, Kiev, Ukraine Institute of Neurosurgery named after acad. A.P.Romodanov NAMS Ukraine, Department of Functional Diagnostics e-mail: alia_t@mail.ru
