CC BY
23Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 151-157.
УДК 349.2
ПРИКАЗНОЕ ПРОИЗВОДСТВО В ГРАЖДАНСКИХ ДЕЛАХ И ТРУДОВЫЕ СПОРЫ: СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ В УКРАИНЕ И РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
Колосов И. В.
ЧП Колосов В. А. г Никополь, Украина
В работе раскрываются актуальные проблемы применения института приказного производства в гражданских делах при рассмотрении трудовых споров; проводится сравнение правового регулирования института приказного производства по законодательству Украины и Российской Федерации; приводятся рекомендации к улучшению, модернизации данного института процессуального права с учетом специфики рассмотрения трудовых споров.
Ключевые слова: приказное производство, процессуальное право, трудовые споры.
Введение. Судебная защита норм материального права требует наличия эффективных и мобильных процессуальных форм, которые бы соответствовали специфике защищаемых ими правоотношений. Как указывалось в предыдущих работах, «акту-альшсть пропонованого дослщження полягае у необхщност наукового осмислення сшввщошення юнуючо! системи виршення шдивщуальних трудових спорiв та про-поновано! (запровадження системи трудово! юстицп та Трудового процесуального кодексу; ймовiрностi сшвюнування старих та нових форм процесуального захисту трудових прав пращвниюв» [5]. Из приведенного следует связь актуальности предлагаемого исследования с важными научными и практическими задачами, поскольку наличие эффективных процессуальных форм разрешения трудовых споров в Украине повысит уровень правовой защищенности трудящихся и доверия народа к судебной системе в целом. Эффективная защита права на труд является одним из важнейших элементов сохранения социальной стабильности и процветания государства и общества, в связи с чем настоящее исследование имеет повышенную социальную значимость.
Проблема заключается в применимости некоторых институтов гражданского процесса к трудовым спорам с учётом их специфики, соотношении норм гражданского процессуального и трудового права и возникшими в связи с этим потребностями упрощения процессуальных форм, избавления их от лишней перегруженности формализмом, волокитой, улучшения уровня их доступности для рядового работника. Отдельным аспектам проблемы были посвящены работы Чанышевой Г. И., Костян И. А., Пискарева И. К., Шеломова Б. А. [4], Курас Т. Л., Яркова В. В., Решетникова И. В., Цихоцкого А. В., Жуйкова В. М., Черных И. И., Уткиной И. В., Аргунова В. Н.
[3] и других, однако применение института приказного производства по отношению к специфике трудовых споров остается неразрешенным.
В связи с этим целью предлагаемого исследования является поиск новых форм процессуального урегулирования рассмотрения трудовых споров по правилам приказного производства при помощи анализа, сравнения, синтеза, формальной логики, дедукции и индукции и других методов научного познания.
Изложение основного материала. Анализ современного процессуального законодательства дает основания полагать, что приказное производство (судебный приказ) является особой формой судебного решения по ограниченному кругу предъявляемых требований. В контексте данного исследования нас интересуют требования, касающиеся взыскания заработной платы, так как это - одна из наиболее важных и значимых для простого работника категорий трудовых споров.
Само по себе приказное производство изначально призвано облегчить рассмотрение некоторых категорий дел, упростить и ускорить процедуру судебного рассмотрения, приблизить эффективность судопроизводства к социально желаемому и ожидаемому.
В Украине институту приказного производства посвящен раздел II Гражданского процессуального кодекса Украины (далее - ГПК). В частности, ст. 95 ГПК установлено, что «судовий наказ е особливою формою судового ршення, що видасться судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу»; <аз заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якш належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та ште-реси шших ошб»; «судовий наказ тдлягае виконанню за правилами, встановленими для виконання судових ршень у порядку, встановленому законом» [2].
Пунктом 1 статьи 96 ГПК предусматривается, что «судовий наказ може бути видано, у разi якщо заявлено вимогу про стягнення нараховано!, але не виплачено! пра-цiвниковi суми зароб^но! плати» [2]. Кроме того, по содержанию ст.ст. 97-106 ГПК, «заява про видачу судового наказу подаеться до суду першо! шстанци за загальними правилами тдсудносп, встановленими цим Кодексом»; «заява про видачу судового наказу подаеться в суд у письмовш формь У заявi повинно бути зазначено: 1) найме-нування суду, в який подаеться заява; 2) iм'я (найменування) заявника та боржника, а також iм'я (найменування) представника заявника, якщо заява подаеться представ-ником, !хне мюце проживання або мюцезнаходження; 3) вимоги заявника i обстави-ни, на яких вони грунтуються; 5) перелш докумештв, що додаються до заяви. Заява шдписуеться заявником або його представником i подаеться з !! котями та котями доданих до не! докумешгв вщповщно до кшькост боржниюв. До заяви, яка подаеться представником заявника, повинно бути додано документ, що шдтверджуе його повноваження. До заяви про видачу судового наказу додаеться документ, що тд-тверджуе сплату судового збору. До неналежно оформлено! заяви застосовуються положення статп 121 цього Кодексу»; «за подання заяви про видачу судового наказу справляеться судовий збiр у розмiрi, встановленому законом. У разi вщмови в прий-нятп заяви про видачу судового наказу або в разi скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертаеться. У разi пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за
подання заяви про видачу судового наказу зараховуеться до суми судового збору, встановлено! за позовну заяву»; «суддя повертае заяву про видачу судового наказу, у разi якщо: 1) заявник у встановлений судом строк не усунув недолши заяви про видачу судового наказу; 2) до моменту вщкриття наказного провадження надшшло звер-нення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу; 3) наявш обстави-ни, зазначеш у пунктах 2-4 частини третьо! статтi 121 цього Кодексу. Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляе ухвалу. Суддя вщмовляе у прийнятп заяви про видачу судового наказу, у разi якщо: 1) заявлено вимогу, не передба-чену статтею 96 цього Кодексу; 2) iз заяви i поданих документiв вбачаеться спiр про право; 3) наявш обставини, зазначеш у пунктах 2-5 частини друго! статп 122 цього Кодексу. Про вщмову у прийнятп заяви суддя постановляе ухвалу. У разi якщо в заявi про видачу судового наказу мютяться вимоги, частина з яких не пщлягае розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляе ухвалу про вщмову у прийнятп заяви про видачу судового наказу лише в частиш цих вимог. У разi якщо заявлеш вимоги мiж собою взаемопов'язаш i окремий !х розгляд неможливий, то суд вщмов-ляе у прийнятп заяви про видачу судового наказу. У разi якщо боржником у заявi про видачу судового наказу, щодо яко! вiдсутнi шдстави для !! повернення чи вщмови у видачi судового наказу, вказана фiзична особа, яка не мае статусу пщприемця, суддя не шзшше двох днiв з дня надходження тако! заяви звертаеться до вщповщного органу реестрацi! мiсця перебування та мюця проживання особи щодо надання шформа-цi! про зареестроване у встановленому законом порядку мюце проживання фiзично! особи-боржника. Iнформацiя про мюце проживання (перебування) фiзично! осо-би-боржника мае бути надана протягом трьох днiв з моменту отримання вщповщним органом реестрацi! мiсця проживання (перебування) особи вщповщного звернення суду. У разi якщо за результатами розгляду отримано! судом iнформацi! про зареестроване у встановленому законом порядку мюце проживання (перебування) ф> зично! особи-боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не тдсудна цьому суду, суд повертае стягувачу заяву про видачу судового наказу. У разi якщо отримана судом шформащя не дае можливосн встановити зареестроване у встановленому законом порядку мюце проживання (перебування) фiзично! особи-боржника, суд вщмовляе у прийнятп заяви про видачу судового наказу. Питання про вщкриття наказного провадження або вщмову у прийнятп заяви про видачу судового наказу суддя виршуе не шзшше наступного дня з дня надходження заяви до суду, заюнчення строку, встановленого для усунення недолшв заяви про видачу судового наказу та не шзшше наступного дня тсля отримання судом у порядку, перед-баченому частиною шостою ще! статп, шформацй про зареестроване у встановленому законом порядку мюце проживання (перебування) фiзично! особи-боржника. Про вщкриття наказного провадження суддя постановляе ухвалу»; «повернення заяви у випадку, встановленому частиною першою статп 100 цього Кодексу, не е перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою тсля усунення !! недолшв. Вщмова у прийнятп заяви унеможливлюе повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку мае право звернутися з тими самими вимогами у по-зовному порядку»; «у разi прийняття судом ухвали про вщкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту !! постановлення видае судовий наказ по суп
заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засщання i викли-ку стягувача та боржника для заслуховування ïx пояснень»; «у судовому rnra3i зазна-чаються: 1) дата видачi наказу; 2) найменування суду, прiзвище та iнiцiали суддi, який видав судовий наказ; 3) iM^ (найменування) стягувача i боржника, ïx мюце про-живання або мюцезнаходження; 4) посилання на закон, на пiдставi якого шдлягають задоволенню заявлен вимоги; 5) сума грошових кошнв, якi пiдлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичноï особи) в установi банку, з якого повинш бути стягнутi грошовi кошти, якщо такий повiдомлений заявником; 6) сума судових витрат, що сплачена заявником i тдлягае стягненню на його користь з боржника; 7) вщомосн про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу. Судовий наказ мае вщповщати вимогам до виконавчого документа, встановле-ним Законом Украши «Про виконавче провадження» (606-14) та обов'язково мютити положення про дату видачi судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законноï сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначеш вщомосн вносяться до судового наказу у день його видачi стягувачу для пред'явлення до виконання. Судовий наказ складаеться i шдписуеться суддею у двох примiрни-ках, один з яких залишаеться у справ^ а другий скршлюеться печаткою суду i ви-даеться стягувачу пюля набрання ним законноï сили; «пюля видачi судового наказу суд не шзшше наступного дня надсилае його котю боржниковi рекомендованим листом iз повiдомленням. Одночасно з кошею судового наказу боржниковi надсилаеть-ся котя заяви стягувача з котями доданих до не1' документа. Котя судового наказу разом з податками надсилаються фiзичнiй особi-боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статтi 100 цього Кодексу, а боржнику -юридичнш особi чи фiзичнiй особi-пiдприемцю, - за адресою мiсцезнаxодження (мiсця проживання), зазначенш в Единому державному реестрi юридичних осiб та фiзичниx ошб-шдприемщв. Днем отримання боржником копiï судового наказу е дата, зазначена у поштовому повщомленш про вручення. У разi якщо боржник вщмов-ляеться вiд отримання копiï судового наказу або вщсутнш за вказаною адресою, днем отримання боржником копи судового наказу е день проставлення у поштовому пов> домленш вiдмiтки про вщмову боржника отримати копiю судового наказу чи вщмгт-ки про вщсутнють боржника за вказаною адресою»; «боржник мае право протягом десяти дшв з дня отримання копи судового наказу та доданих до не1' докуменпв подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, сво-боди та штереси шших ошб. Заява про скасування судового наказу подаеться в суд у письмовш формь У заявi про скасування судового наказу мае бути зазначено: 1) найменування суду, в який подаеться заява; 2) iм'я (найменування) стягувача та боржника, а також iм'я (найменування) представника боржника, якщо заява подаеться представником, 1'хне мюце проживання або мюцезнаходження; 3) наказ, що оспорюеться; 4) посилання на обставини, яю свщчать про повну або часткову необгрунтованють вимог стягувача; 5) посилання на докази, якими боржник обгрунтовуе сво1' запере-чення проти вимог стягувача; 6) перелш докуменпв, що додаються до заяви. Заява шдписуеться боржником або його представником i подаеться з ïï кошею та котями доданих до не1' докуменпв для надання стягувачевь До заяви, яка подаеться пред-
ставником боржника, мае бути додано документ, що шдтверджуе його повноважен-ня. До неналежно оформлено1 заяви про скасування судового наказу застосовуються норми статтi 121 цього Кодексу»; «заява про скасування судового наказу рееструеть-ся у день ïï надходження до суду в порядку, встановленому частиною третьою статп 11-1 цього Кодексу, та не шзшше наступного дня передаеться визначеному судщ. Заява боржника про скасування судового наказу, подана тсля заюнчення строку, встановленого частиною першою статп 105 цього Кодексу, залишаеться без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка ïï подала, не знайде тдстав для поновлення строку для подання цiеï заяви. У разi якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законноï сили, то в ухвалi про прийняття такоï заяви до розгляду суд мае виршити питання про зупинення ви-конання судового наказу. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такоï заяви до розгляду суд постановляе ухвалу. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд виршуе не шзшше наступного дня тсля ïï передачi визначеному суддь Котя ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не шзшше наступного дня з дня ïï постановлення надсилаеться стягувачу та боржнику. Разом з кошею ухвали стягувачу та боржнику надсилаеться повщомлення про час i мюце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилаеться також котя такоï заяви та до-даних до œï докуменнв. Заява про скасування судового наказу розглядаеться судом протягом десяти дшв з дня постановлення ухвали про прийняття такоï заяви до розгляду у вщкритому судовому засщанш. Неявка ошб, належним чином повщомлених про час i мюце розглядузаяви про скасування судового наказу, не перешкоджае розгляду такоï заяви. Головуючий вщкривае судове засщання i з'ясовуе, хто iз виклика-них ошб з'явився, встановлюе ix особу, перевiряе повноваження представникiв, пiсля чого повiдомляе змiст заяви про скасування судового наказу i з'ясовуе думку ошб, яю беруть участь у розглядi такоï заяви. За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд мае право: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлеш стягувачем вимоги можуть бути розглянут у позовному провадженш з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; 3) змшити судовий наказ. Про залишення заяви про ска-сування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд по-становляе ухвалу, а в разi змши судового наказу видае судовий наказ. Змшений судо-вий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржеш в апеляцшному порядку, встановленому цим Кодексом»; «у разi ненадходження вщ боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох дшв тсля закшчення строку на ïï подання судовий наказ набирае законно].' сили i суд видае його стягувачевi для пред'явлення до виконання. Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такоï заяви без задоволення або змшив судовий наказ, то судовий наказ чи змшений судовий наказ набирае законноï сили тсля закшчення строку на подання апеляцiйноï скарги, якщо апеляцшну скаргу не було подано. У разi подання апеляцiйноï скарги судовий наказ чи змшений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирае законноï сили тсля розгляду справи апеляцшним судом».
Анализируя аналогичные положения ГПК Российской Федерации [1], следует отметить то, что положение и процессуальный статус приказного производства между нашими странами, в принципе, сходны. Однако, в РФ процедура приказного производства более проста и лаконична; она соответствует украинской до принятия Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей» от 07.07.2010 года.
Касаемо трудовых споров, в ранее опубликованных работах указывалось на проблемность применения института приказного производства, поскольку «вщ-повщно до ст.ст. 33, 34 Закону Укра!ни «Про оплату пращ», у разi затримки ви-плати зароб^но! плати, на користь пращвника тдлягае стягненню сума шфляци та компенсащя втрати частини зароб^но! плати у зв'язку з затримкою термтв !! виплати. Даш виплати не являються основною чи додатковою зароб^ною платою, а вщтак вимоги про !х стягнення можуть розглядатися виключно у позовно-му провадженш. А з огляду на те, що чинними нормами ЦПК заборонено звер-нення до суду iз вимогами позовного провадження без попереднього звернення до суду iз заявою про видачу судового наказу, якщо вимога може бути розглянута за правилами наказного провадження, пращвники, права яких порушеш, не ма-ють можливост швидко i вчасно захистити сво! прав; «виникае досить абсурдна ситуащя, коли за захистом порушеного права пращвник повинен звертатися до суду, як мшмум, двiчi: спочатку - в порядку наказного провадження - iз заявою про стягнення нараховано!, але невиплачено! зароб^но! плати, а поим - iз позов-ною заявою про стягнення компенсацп втрати частини заробггно! плати у зв'язку з затримкою термшв !! виплати та iнфляцiйних сум за цей перюд. Дана схема суперечить загальним принципам побудови галузей процесуального права (не-можливють повторного розгляду одше! i тiе! ж само! справи), а також е неприй-нятною для виршення трудових спорiв»; «таким чином, очевидною е необхщ-нiсть розробки Трудового процесуального кодексу, який би врегулював наведет та iншi колiзi! та мютив просту i доступну для пращвниюв процедуру вирiшення трудових спорiв» [6].
Выводы. Проведенным исследованием, достигшим своей цели, установлены два основных недостатка института приказного производства для рассмотрения трудовых споров в Украине: его неоправданная усложненность и несоответствие специфике рассмотрения трудовых споров. С целью устранения данных недостатков при разработке проекта Трудового процессуального кодекса предлагается имплементировать институт приказного производства в редакции, существовавшей до принятия Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей» от 07.07.2010 года и дополнить после слов о том, что «судовий наказ може бути видано, у разi якщо заявлено вимогу про стягнення нараховано!, але не виплачено! працiвниковi суми зароб^но! плати» словами «а також шфляцп та компенсащя втрати частини заробггно! плати у зв'язку з затримкою термтв !! виплати». В то же время дальнейшими направлениями научных изысканий является изучение соотношения институтов приказного и искового производства в аспекте трудовых споров, модернизации последнего и т. п., что в целом усилит уровень правовой защищенности трудящихся и правового регулирования трудовых правоотношений в Украине.
Список литературы:
1. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации : Федеральный Закон от 14.11.2002 № 138-Ф3 // Режим доступа. - [Электронный ресурс] : http://www.consultant.ru/document/cons_doc_ LAW_145448.
2. Цившьний процесуальний кодекс Укра!ни : Закон Украши ввд 18.03.2004 № 1618-IV // Ввдомосп Верховно! Ради Украши. - 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492.
3. Колосов I. В. Актуальш проблеми застосування шституту заочного розгляду цившьних справ при виршенш трудових споргв за правилами чинного законодавства Украши / I. В. Колосов // Наукове перюдичне видання «Актуальш питання публ1чного та приватного права». - 2013. - № 2 (02). - С. 84-86.
4. Колосов I. В. Апеляцшне провадження у справах про трудов! спори: сучасний стан, проблематика та можлив1 шляхи 1мплементацп заруб1жного досв1ду / I. В. Колосов // Наукове перюдичне видання «Карпатський правничий часопис». - 2013. - № 1 (01). - С. 45-50.
5. Колосов I. В. Загальш положення про порядок виршення шдив1дуальних трудових спор1в у сучаснш Украш: проблемш аспекти / I. В. Колосов // Основш напрями реформування законодавства Укра!ни в умовах розбудови демократично! держави. - Х. : ГО «Асощацш асшрантгв-юриспв», 2012. -С. 114-116.
6. Колосов I. В. Трудов1 процесуальш правовщносини в Укра!ш: сучасний стан та проблематика / !лля Вадимович Колосов // Нацюнальне та м1жнародно-правове забезпечення стабiльного розвитку : у 3-х ч. - Львгв : Захщноукра1нська органiзацiя «Центр правничих гшщатив», 2012. - Ч. III. - С. 17-20.
Колосов 1 В. Наказне провадження у цившьних справах i TpyjoBi спори: порiвняльний аналiз в Укра'Ш i Росiйськiй Федеращ!" / 1 В. Колосов // Вчеш записки Тавршського нацiонального ушверси-тету iменi В. I. Вернадського. Серш: Юридичнi науки. - 2013 - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 151-157.
В робота розкриваються актуальш проблеми застосування шституту наказного провадження у цившьних справах при розглядi трудових споргв; проводиться поргвняння правового регулювання ш-ституту наказного провадження за законодавством Украши i Росшсько! Федераци; приводяться реко-мендацп щодо покращення, модершзацп даного шститута процесуального права з урахуванням спец-ифгки розгляду трудових споргв.
Ключовi слова: наказне провадження, процесуальне право, трудовТ спори.
COMPARATIVE ANALYSIS OF ORDINARY PROCEDURE IN CIVIL AND LABOUR CASES IN UKRAINE AND RUSSIAN FEDERATION
Kolosov I. V.
lawyer of private businessman Kolosov V. A., Nikopol, Ukraine
The main task of laws' scientists is the looking for new correct modern forms of regulation of public relations and its real legal protect. In this way the question of effective law protect of labour become more and more important, because the labour is the source of life. In this connection article has been devoted to questions of comparative the native law systems of civil judicial to ask the question: what of them were more correct for labour cases. Was analyzed the past and nowadays laws' forms itself and in connect with labour's payment law. Perspective directions of scientific researches are studied in a context labour (as well as material) and judicial straight in connection with and choose a theme. Actuality of the offered research consists in the necessity of scientific comprehension the correlation of the existent system of decision of individual labour disputes and offered (introduction of the system of labour justice and Labour Procedural Codex; probabilities of coexistence of old and new forms of judicial defense of labour rights of workers. Applicability of some institutes of civil procedure is in-process studied to the labour cases taking into account their specific, correlation of norms of civil judicial and labour law and arising up in this connection necessities of simplification of judicial forms, deliverances them from a superfluous overload by formalism, procrastination, improvements of level of their availability for an ordinary worker. Recommendations, which took out during research, which, in opinion of author, on the whole will strengthen the level of legal protected of worker and legal adjusting of labour legal relationships in Ukraine.
Key words: оrdinary procedure, judicial law, labour cases.
