CC BY
590
Теор'я i практика правознавства. - Вип. 1 (5) /2014 До 210-р'1ччя Унверситету
УДК 343.9
ПРИЧИНН1СТЬ У СИСТЕМ1 ДЕТЕРМШАЦИ ЗЛОЧИННОСТ1
Б. М. ГОЛОВК1Н,
д-р юрид. наук, доц., професор кафедри кримтологи та кримтально-виконавчого права, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Розглянуто теоретичш положения причинностг злочинност1. Доводиться, що причиною злочинност1 е кримтогеннг деформаци сустльног св1домост1 у вид1 антисустльних погляд1в, звичагв, традицт, установок.
Ключов1 слова: кримшогенш деформаци свщомосп, антисуспшьш погляди, звича! традици, установки.
Проблемою детермшаци злочинност займалися так заруб1жш та
/ та \\ \
вггчизняш науковщ як В. М. Кудрявцев [1], Н. Ф. Кузнецова [2], I. М. Даньшин
[3], А. П. Закалюк [4], А. М. Бойко та ш [5]. Детермшащя розум1еться як
шдпорядкований об'ективним законам природи 1 суспшьного розвитку складний
процес породження, зумовлення, взаемних трансформацш 1 динам1чних змш
явищ, процеЫв, подш та сташв оточуючо! дшсносл. У процес детермшаци
вщбуваеться безперервне вщтворення й оновлення р1зних форм життя, тишв
вщносин, клас1в явищ 1 процеЫв. Кримтолог1чна детермшащя пояснюе
законом1рний розвиток 1 взаемозв'язок суспшьного буття 1з суспшьною
^Ня Ш/Ш в ш /1 71 ■ I 11 в 1 I ■■
свщомютю через вщносини м1ж людьми, р1зш види д1яльносл, в тому числ1 злочинно!.
У систем1 суспшьних вщносин кримшогенш та антикримшогенш явища 1 процеси взаемопов'язаш та сшввщносяться як д1алектичш протилежност1. Вони одночасно впливають на суспшьну свщомють, однак вщображаються, сприймаються та оцшюються колективним розумом по-р1зному. Внаслщок цього кримшогенш явища 1 процеси законом1рно детермшують виб1р протиправного шляху досягнення цшей лише певно! частини людей, у першу чергу тих, котр1
Теор'я i практика правознавства. - Вип. 1 (5) /2014 До 210-р'1ччя Унверситету
мають антисуспшьну спрямованють свiдомостi.
Детермiнацiя - категорiя об'ективна. Вона подшяеться на причинну i непричинну. Причинна детермiнацiя вщграе провщну роль у поясненнi утворення злочинност та ii розвитку. Непричинна детермшащя органiчно доповнюе систему багатозначних взаемозв'язюв i залежностей злочинностi з шшими явищами та процесами природи i суспiльства, визначае координати дп причинности уточнюе ii змiст, виражае ступень залежност^ Детермiнiстичнi зв'язки е багатомаштними за характером, ступенем складностi, глибиною,
(Г
формами виявлення. За формою детермшащя бувае динамiчна (однозначна) i статистична (багатозначна або ймовiрна), фiзична та iнформацiйна, внутрiшня i зовшшня. За часом di'i вирiзняють минулу, теперiшню та майбутню детермшаци. За видом зв'язшв остання подшяеться на понад тридцять пiдвидiв.
З-помiж уЫх видiв зв'язюв на особливу увагу заслуговуе причиншстъ
/ Г?^111 / \ II \
(каузальнiсть), оскiльки саме вона виступае системоутворюючою ознакою
■ \\ J? I ■ Ilk ^^tl
детермшаци злочинностi. Причиннiсть як фiлософська категорiя розкривае
генетичний зв'язок мiж двома явищами: причиною i на^дком. Слщ пам'ятати,
що детермiнацiя не зводиться до причинност^ вона ширша вщ останньо1 за
обсягом i характером зв'язюв. Причиннiсть - це лише один iз рiзновидiв
детермшаци, хоча i найбiльш важливий для пояснення природи утворення
сощальних явищ, до яких вщноситься злочиннiсть. Явище злочинност як
система дiяльностей на рiвнi суспiльства, соцiальних груп i окремих людей не
виникае саме по собь Це явище мае власш шдстави (першооснову), у ролi яко1
I | * Я ¡1Я 7 1 I g 1 I I I 1
виступають iншi поди, явища, процеси, що 1х породили за певних умов. Таю шдстави називаються причинами, а викликаш ними змiни - наслiдками. Причина не лише передуе наслiдку в чаЫ, а необхiдно (закономiрно) породжуе настання наслiдку (результату).
Причина у статичному сташ сама по собi нiчого не породжуе. Для настання наслщку (реалiзацii причини у динамщ) необхiдне поеднання ii з умовою. За своею сутнютю умова е потенцшною можливiстю утворення чогось шшого. Роль умови по вiдношенню до злочинност виконуе соцiальне
Теор'я i практика правознавства. - Вип. 1 (5) /2014 До 210-р'ччя Ушверситету
середовище, що попередньо формуе причину, а пот1м створюе об'ективну можливють для переходу причини у свою д1алектичну протилежшсть - наслщок. Умови под1ляються на два види: необх1дш та достатш. Якщо перш1 забезпечують абстрактну можливють породження змш, то друп дають поштовх для реашзаци причини \ сприяють переходу можливост у дшстсть. Частше за все у рол1 достатшх умов виступають певш поди, ситуаци, що «запускають» мехашзм спричинення \ забезпечують законом1рне настання результату (дшсност1).
Специф1чною особливютю ди причинних зв'язюв м1ж р1зними явищами суспшьного життя та д1яльшстю людей е те, що вони вщображають у суспшьнш свщомосп об'ективш законом1рност1 функцюнування суспшьства та лопки людського мислення. Звщси випливае декшька важливих висновюв. Причинний
зв'язок у суспшьств1 не однозначний (динам1чний), а статистичний
/ /т /11 / \ / \ II \ЛЛ . ^ \
(в1ропдн1сний), не прямий, а опосередкований псих1чними структурами
ПК итаМ /Шз
суспшьно! свщомост1. Причинний зв'язок м1ж суспшьними явищами та д1яльшстю людей - шформацшний за своею суттю. Ключову ланку в причинному ланцюз1 посщае свщомють людей. В она одночасно сприймае як позитивш, так { негативш впливи, причинш та шш1 детермшацшш чинники непричинного характеру. Сощальш законом1рност1 породження та вщтворення злочинност шдпорядковаш загальним законом1рностям суспшьного розвитку як систем1 бшьш високого р1вня оргашзаци.
Схематично умовний причинний ланцюг виникнення та розвитку
Чу в в шу 1 71 ■ [ 1 ||1 1
злочинност виглядае так: негативш явища сустлъного буття - деформована сустльна св1дом1стъ - злочинж форми д1ялъност1. Як бачимо, найближчою ланкою, що безпосередньо спричиняе злочинну д1яльнють, е суспшьна свщомють, причому остання вщр1зняеться антисустльним зм1стом та перебувае у кримногенному стан1.
При поясненш причин злочинност1, слщ мати на уваз1 дв1 особливост функцюнування сусшльно! свщомост1. По-перше, вщображення, сприйняття та ставлення людей до суспшьства, його норм, цшностей, вщносин м1ж людьми
Теор'я i практика правознавства. - Вип. 1 (5) /2014 До 210-р'1ччя Ун'верситету
завжди пристрасно суб'ективне. Яюсть (ютиншсть) шзнання оточуючого свггу залежить вiд закладених природою рiзних генетичних програм (конструктивних i деструктивних), неоднакових когнiтивних можливостей (розумових здiбностей), характеру рефлекси (своерщнють сприйняття та осмислення сощально! шформаци), iнтенсивностi протшання психiчних процесiв, а також вщ соцiального досвiду (позитивного чи негативного). Неоднакове суб'ективне сприйняття i розумiння сторiн соцiальноl дiйсностi дае вщповщь на питання: чому однотиnнi умови життя детермтуютъ рiзнi форми поведшки? По-друге, суспшьна (колективна) свщомють порiвняно iз свiдомiстю iндивiдуальною -яшсно тший феномен, узагальнена форма оргашзацй духовного життя, а отже мехашзм и детермшаци дещо шший. На сьогоднi встановлено лише деяк закономiрностi функцiонування суспшьно! свiдомостi. Насамперед, для не!
характерний бiльший ступень викривлення об'екпв, що вiдображаються. Разом ■ ■ ■ ■ Т б
люди думають i дiють дещо по-шшому, нiж кожен окремо. Тут беруть верх емоцй над розумом. Взагалi-то, колективна психiка мае особливу енергетику, що виявляе приховану людську деструктивнють, актуалiзуе низькi потяги й безпричинну агресда, санкцiонуе вибiр хибного шляху. О^м цього, суспiльна свiдомiсть iз певним запiзненням реагуе на поди, явища, змiни в суспiльствi. Звщси випливае наступна характерна ознака - консервативнють суспшьно! свiдомостi, зберiгання досвщу минулих поколiнь у видi суспшьно! щеологи i психологи.
Очевидно, що породжувати масову (колективну) злочинну дiяльнiсть може
\ | | * я ¡1 я 7 1 I I 1 1 11 1 /
не будь-яка, а лише деформована у кримшогенному вiдношеннi суспiльна свщомють. Iнодi И називають «кримшально зараженою». Тут слiд уточнити: криммогенно деформованими е окремi компоненти суспшьно! свщомост^ а не суспiльна свiдомiсть як цшсний об'ект духовного життя. Стушнь зазначених деформацiй може бути рiзним: низьким, середнiм та високим. 1х джерелом напевно виступае деструктивна, духовно низъка основа психЫног оргашзацй певно'1 частини людей, що виявляеться в iррацiональнiй схильност до руйнування культурних традицш i цiнностей, запереченнi само! iде!
Теорiяi практика правознавства. - Вип. 1 (5) /2014 До 210-р'ччя Ушверситету
добросутност людини, вщхиленш вщ загальновизнаних норм поведшки, порушенш будь-яких заборон, у тому числ1 кримшально-правових. Стушнь прояву таких деформацш, головним чином, залежить вщ гостроти суспшьних протир1ч м1ж потребами, штересами, цшями вЫх члешв суспшьства й окремих сощальних груп, а також вщ р1вня моральност суспшьства та стану правопорядку в ньому. Низький стушнь деформацш за певних умов призводить до вчинення р1зного роду правопорушень. Середнш - породжуе вчинення так званих ситуативних злочишв. А високий спричиняе стшку злочинну д1яльнють, у першу чергу - рецидивну та орган1зовану.
Пщсумовуючи викладене, доходимо висновку, що пщ причиною злочинност1 необх1дно розум1ти - кримтогенну деформащю сустльног св1домост1 у вид1 антисощальних погляд1в, звичтв, традицш, установок, що за певних умов законом1рно породжують злочиншсть як свш насл1док.
Г Г\ Г / \ /Л II V" \
Структурними компонентами суспшьно! св1домост1, що зазнають
/ /л ^ \
кримшогенних деформаци, е сустльна психолог1я та сустльна Iдеолог1я, а сферами, в яких найбшьш поширеш таю деформаци, е полггика, економша, культура, мораль, право, дозвтля { побут. Деформаци суспшьно! свщомост включають антисощалью погляди, звичаг { традици, установки, що суперечать пашвнш систем! цшностей, правовим \ моральним нормам, штересам усього суспшьства { за певних умов породжують злочиншсть.
Антисуспшьш погляди являють собою оцшочт судження (стереотипи мислення) значно! частини людей, що виражають прийнятне ставлення до
ЩИ я в /1 71 ■ I 1 1 в 1 I /
кримшальних форм задоволення повсякденних потреб та шгереЫв. Антисощальш погляди формуються 1з свггоглядних уявлень, моральних принцишв, цштсних ор1ентацш, життествердних шгерешв велико! кшькост людей, об'еднаних однотипними умовами життя та схожими видами д1яльност1. На !х основ! виробляеться спшьна позищя, що унормовуе кримшальну практику як вигщну { доступну для широкого загалу. Фактично, антисощальш погляди виступають дороговказом, пщштовхують на шлях вчинення злочишв тих, хто вагаеться. Також вони виправдовують кримшальну практику, надають !й ознак
Теор'я i практика правознавства. - Вип. 1 (5) /2014 До 210-р'1ччя Ун'верситету
буденносп.
Антисощальш звича! й традици - це успадковаш вщ попередшх поколшь неписаш правила поведшки, що визнаються нормою життя i дiяльностi, закрiплюють неформальний порядок вщносин мiж людьми у рiзних сферах. До них належать: поширеш серед чиновникiв традици незаконного збагачення шляхом розкрадання державного майна i бюджетних коштiв, отримання незаконно! вигоди через зловживання владою та службовим становищем; неписаш правила стимулювання посадових i службових осiб незаконною винагородою для пришвидшеного вирiшення життево важливих питань; усталенi в шдприемницькому середовищi звича! приховувати дiйснi доходи та ухилятися вiд сплати податюв i зборiв. Окрiм цього, слщ брати до уваги поширенi у кримшальних колах традицi!, а саме: легалiзацi! коштiв, здобутих злочинним
шляхом, втягнення у злочинну дiяльнiсть неповнол^шх, звича! брутального
/ Ду 111 /1\ 11 кУ\ \
домiнування i насильства над особою в мюцях позбавлення вол^ ставлення до
^ С/ Sbl
законослухняних громадян як до потенцшних жертв, кругово! поруки мiж спiвучасниками пiд час досудового розслщування та iн.
Антисоцiальнi установки - це вироблена на основi негативного сощального досвiду колективна схильнють упереджено сприймати подi!, явища, норми, щнносп та пов'язана з нею шдвищена готовнiсть порушувати правовi приписи й кримiнально-правовi заборони. Прикладом дп антисоцiальних установок е налаштованiсть певно! частини людей досягати високого матерiального становища шляхом крадажок, шахрайства, вимагання, пiдкупу;
\ Jt"T? if в ш g1 71 ■ g 1 I 11 I ...••'
доводити свою перевагу брутальною фiзичною силою; досягати життевого успiху через використання покровшешв в органах влади, корупцшних зв'язкiв впливових родичiв; вигравати конкурентну боротьбу нечесними методами; використовувати шших людей як засобу досягнення шдивщуалютичних цшей; уникати звернення до правоохоронних оргашв через нiбито тотальну корумпованiсть i непоряднiсть усiх пращвниюв тощо.
Перелiченi елементи деформацiй суспшьно! свiдомостi найбiльш потужно впливають на морально незршу низько-статусну молодь (14-29 роюв) та
Теорiяi практика правознавства. - Вип. 1 (5) /2014 До 210-р'ччя Ушверситету
сощально неадаптоваш верстви населення. Нер1вном1рним е !хне територ1альне поширення. Пор1вняно бшьше антисощальш погляди, звича!, традици, установки шдтримуються жителями схщних \ швденних областей Укра!ни, що тягне за собою нер1вном1рний регюнальний розподш злочинност в держав1.
Розглянут причини можуть породжувати злочиншсть як наслщок лише при поеднанш 1з умовами. Пiд умовами злочинностi розумють сукупшсть негативних явищ / процеав, що сприяють формуванню та прояву причин злочинности Залежно вщ функцюнально! рол1 умови подшяються на необхщт та достатш. Необх1дними умовами визнаються несприятлив1 умови життя \ сощашзаци р1зних верств населення, негативн1 явища \ процеси, шд впливом яких виникають кримшогенш деформац1! елемент1в суспшьно! св1домост1. Для реал1зац1! нам1р1в мають бути ще й достатн1 умови, що знижують ризики крим1нально! вщповщальност1 та п1двищують шанси досягнення кшцевого
/ 1\ /I \
результату (додатково мотивують). Це можуть бути зм1ни до кримшального
/ • С/.. .С/ . IЕШ, 1
законодавства, непродуман! пол1тичн1 ршення, р1зке пад1ння р1вня доход1в населення унаслщок економ1чно! кризи, низьк1 показники розкриття злочишв, корупц1я судово! системи тощо.
Список лггератури:
1. Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии (О структуре индивидуального преступного поведения) : моногр. / В. Н. Кудрявцев. - М. : ТК Велби ; Проспект, 2007. - 176 с.
2. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Н. Ф. Кузнецова ; под. ред. В. Н. Кудрявцева. - М. : МГУ, 1984. - 208 с.
3. Даньшин И. Н. Общетеоретические проблемы криминологии : моногр. / И. Н. Даньшин. - Х. : Прапор, 2005. - 224 с.
4. Закалюк А. П. Курс сучасно! укра!нсько! кримшологи: теорiя i практика : у 3 кн. -Кн. 1: Теоретичш засади та iсторiя укра!нсько! кримшолопчно! науки / А. П. Закалюк. - К. : 1н Юре, 2007. - 424 с.
5. Бойко А. М. Детермшащя економiчноi' злочинносп в Укрш'ш в умовах переходу до ринково! економши (теоретико-кримшолопчне дослщження) : моногр. / А. М. Бойко. - Львiв : ЛНУ iм. I. Франка. - 2008. - 380 с.
Головкин Б. Н. Причинность в системе детерминации преступности.
Рассмотрены теоретические положения причинности преступности. Доказывается, что причиной преступности являются криминогенные деформации общественного сознания в виде антиобщественных взглядов, обычаев, традиций, установок.
Ключевые слова: криминогенные деформации сознания. антиобщественные взгляды, обычаи, традиции, установки.
Teopiai npaKmuKa npaeo3Haecmea. - Bun. 1 (5) /2014
fjfl 210-pinna yHieepcumemy
Golovkin B. N. Causality in system determinations to criminality.
We consider the theoretical position causes of crime. It is proved that the cause of crime are criminogenic deformation public consciousness in the form of anti-social attitudes, customs, traditions, attitudes.
Key words: criminogenic deformations of consciousness. anti-social views, customs, traditions, options.
Po3mnpeHa aHOTa^H crani ro^OBKÏHa B. M. « npHHHHHÏCTb y CHCTeMÏ geTepMma^ï 3^OHHHHOCTλ
Golovkin B.N., Doctor of Law, Professor of Department of criminology and legal and executive law, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: CAUSALITY IN SYSTEM DETERMINATIONS TO CRIMINALITY
The theoretical positions of causality of criminality are considered. It is proved, that the feature of action of causal connections between the different phenomena of public life and activity of people is their passing through public consciousness. Consciousness of people simultaneously perceives both positive and negative influences. The negative phenomena of reality deform the separate components of public consciousness, fill with their anti-social maintenance and restore to a criminogenic state. Causal connection in society is not unambiguous (dynamic), and statistical (probabilistic), not direct, and mediated by the psychical structures of public consciousness. Social conformities to law of generation and reproduction of criminality are inferior to general conformities to law of community development as system of
\ \ //ÂrS^W / <V /
higher level of organization. The next chart of generation of criminality is offered: the negative phenomena of public life are the deformed public consciousness - criminal forms of activity. Causation of crime is named criminogenic deformation of public consciousness as anti-social views, customs, traditions, options. It is confessed the terms of criminality totality of the negative phenomena and processes that assist to forming and display of causations of crime. Depending on a functional role terms are subdivided into necessary and sufficient. General description of reasons and terms of criminality is given.
Key words: criminogenic deformations of consciousness. anti-social views, customs, traditions, options.
