CC BY
29
Голша Володимир Васильович,
доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН Укра/'ни, На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-9166-3472
doi: 10.21564/2414-990x.138.103952
УДК 343.97
ОБ'еКТ ЗАПОБ1ГАННЯ ЗЛОЧИННОСТ1 ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА КРИМ1НОЛОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА
Стаття присвячена подальшому дослгдженню теоретичних i прикладних питань, пов'язаних гз проблемою об'екта запобггання злочинностЬ.
Ключовi слова: дослвдження; теоретичт i прикладнi питання; об'ект запобiгання злочинно-CTi; об'ект запобiжного впливу
Голина В. В., доктор юридических наук, профессор, член-корреспондент НАПрН Украины, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-9166-3472
Объект предупреждения преступности как фундаментальная криминологическая проблема
Статья посвящена дальнейшему исследованию теоретических и прикладных вопросов, связанных с проблемой объекта предупреждения преступности.
Ключевые слова: исследование; теоретические и прикладные вопросы; объект предупреждения преступности; объект предупредительного воздействия.
Постановка проблемы. Система запобиання злочинност як рiзновид социального управлшня складаеться з таких взаемодшчих елеменпв, як суб'ект i об'ект, на який i спрямована його запобiжна дiяльнiсть. Ефектившсть функщо-нування зазначено! системи, а отже, i запобiжного впливу суб'екпв, залежить вщ рiвня розробки теоретичних i прикладних питань фундаментально! проблеми об'екта.
Аналiз остантх дослгджень i публжацш. У наукових працях сучасних вггчизняних i деяких зарубiжних кримiнологiв (О. М. Бандурка, О. М. Джужа, В. М. Дрьомш, Л. М. Давиденко, Г. Г. Смирнов та ш.) лише вживаеться у контекст джерела, без пояснень, термш «об'ект», шд яким розумшться причини й умови, iншi детермiнанти злочинностi. Окремi аспекти проблеми саме
об'екта запобтання злочинност розглядалися у роботах В. С. Батиргареево!, В. В. Голши, Б. М. Головкша, А. П. Закалюка, С. М. 1ншакова, Н. М. Кулаково!, О. М. Литвинова, С. С. Шрамко та ш. Однак цими розвiдками розглядувана проблема не вичерпана. Не виршена досi низка важливих питань щодо ста-новлення поняття об'екта, еволюцп уявлень про нього, природу i класифiкацiю феномену запобiжного впливу, його мети, тривалосп, кiнцевого результату тощо.
Метою статтх е подальше поглиблене дослщження теоретичних i при-кладних питань проблеми об'екта запобтання злочинность
Виклад основного матерiалу. Як ми вже вказували, термшом «об'ект (предмет)» позначаеться кнуючий поза нами i незалежно вiд нашо! свiдомостi зовшшнш свiт, матерiальна дiяльнiсть; предмет, як складова частина зовшш-нього матерiального свiту; предмет пiзнання i дiяльностi людини, суб'екта [1, с. 448]. Це бшьш фiлософське розумiння об'екта. У кримшологп цей термiн отримав дещо iнше змiстове забарвлення. Вш з'явився у щойно вiдродженiй вггчизнянш кримiнологi! (60-тi роки ХХ ст.) у 70-х роках у роботах вщомих на той час учених Г. А. Авансова, К. 6. 1гошева, Г. М. Мшьковського та шших, яю вели плiдний пошук явищ, процесiв та !х зв'язюв, що створюють злочинну детермiнацiю, i намагалися, з одного боку, широкий дiапазон цих явищ i проце-сiв охопити бiльш емним теоретичним поняттям, а з шшого - пристосувати його для профшактично! дiяльностi органiв внутрiшнiх справ, включивши в нього, о^м причин й умов злочинносп, кримiногенних факторiв, причинно-наслщко-вого комплексу, кримшогенш детермiнанти i кореляти, а також певш територп (наприклад, ринки), контингенти осiб з антисусшльними поглядами, пережитки минулого тощо. Однак, як бачимо, i тодi, як, до реч^ й зараз, немае единого розумшня об'екта запобiгання злочинность Наведемо для прикладу деякi мiр-кування вчених щоб зрозумiти, що i саме визначення поняття об'екта запобiж-ного впливу i, головне, його конкретизащя для потреб запобiжно! дiяльностi вiдповiдних суб'ектiв викликае певш трудношд i сумнiви стосовно адекватност вiдображення в науковому поняттi сутност кримiногенного феномену.
Так, Г. А. Аванесов виокремлюе загальний i шдивщуальний об'екти запо-бiжного впливу. Загальний об'ект - це складне явище, елементами якого е окремi особистоси, групи осiб, !х соцiальне середовище, фактори, причини, умови. Iндивiдуальний об'ект - конкретш особистостi [2, с. 444-445]. З точки зору К. 6. 1гошева, об'ектами запобiжного впливу виступають матерiальнi й духовнi явища та чинники, що перебувають у прямому або опосередкованому причинно-наслщковому зв'язку зi злочиннiстю, рiзними злочинами i особисп-стю злочинця. Ними можуть бути процеси i чинники соцiально-економiчного, iдеологiчного, соцiально-психологiчного та iншого характеру, а також конкретш шдивщи як носи сусшльних вiдносин та середовище, що !х формуе [3, с. 26-27]. К. 6. 1гошев наголошуе на тому, що об'ект i причини - поняття не тотожш, хоча й близькi. Взаемозв'язок i взаемодiя об'ектiв, досягаючи певного потенщалу, створюють причини й умови, а також причинно-наслiдковi комплекси, якi або виявляються у кожному конкретному випадку, або юнують теоретично у видi
типових «наборiв» негативних явищ, що детермшують видовi злочини (вбив-ства, тяжю тiлеснi ушкодження, крадiжки та ш.). На думку Г. М. Мшьковського, об'ект кримiнологiчного запобiгання - це сощальне утворення, яке складають: негативнi суспiльнi вiдносини у сферi виховання, що утруднюють формування сощально-корисних якостей i полегшують дiю чинниюв, здатних створювати антисуспiльну настанову особистостц пережитки минулого у свiдомостi i вчин-ках людей (пияцтво, дармоТдство, аморальнiсть тощо); окремi особистостi або контингенти о^б, правосвiдомiсть яких спотворена антисусшльними погля-дами; конкретнi злочини, сукупшсть видiв i груп злочишв; певнi територп та iн. [4, с. 10-20]. Що стосуеться об'екта запобiжного впливу на шдивщуальному рiвнi, то, за висновками А. П. Закалюка, ними е поведiнка i спосiб життя осiб з високою iмовiрнiстю вчинення злочину; Тх сощальш риси, якi вiдображають антисуспiльну спрямовашсть; соцiально значущi при формуваннi i реалiзацiТ останньоТ деяких психофiзичних особливостей шдивщв; несприятливi умови мiкросередовища та шдивщуального буття; iншi довготривалi дiючi обставини, що визначають кримiногенну ситуащю i полегшують вчинення злочинiв [5, с. 84]. Цжавим е зауваження Ф. А. Лопушанського, який пропонуе виокремлю-вати з множини детермшант злочинностi найбiльш суттевi i значушд, якi мають чiтко виражену кримшогенну спрямованiсть i виступають як об'ект впливу [6, с. 42-43].
Серед сучасних кримшолопв слщ навести деяю мiркування О. М. Литвинова. Вш стверджуе, що об'ект запобиання злочинностi - це те, на що безпо-середньо впливають суб'екти з тим, аби зменшити кшьысть правопорушень, запобiгти конкретному реально можливому злочину, попередити його або припинити його вчинення. Для суб'екив запобиання злочинност велике зна-чення мае правильний вибiр об'екта кримiнологiчного впливу, проблема якого е «ключовою з точки зору вдеологп, полiтики, стратеги i тактики» вщповвдноТ дiяльностi [7, с. 80-81, 82]. Але далi цього твердження автор не шшов i змю-товно об'ект запобiжного впливу, на жаль, не розглядае.
У зв'язку з цим доречно звернути увагу науковоТ сшльноти на те, що у сучаснш втизнянш кримiнологГí майже вiдсутня наукова полемжа з фунда-ментальних ТТ питань. Кожен учений пише свое. Однак наукова ютина народ-жуеться i набирае аксiоматичнiсть у наукових дискусiях. Ми неодноразово у своТх роботах (монографiях, пiдручниках, статтях, тезах) порушували проблему об'екта запобiгання злочинностi [Див.: 8; 9; 10; 11], проте колективного ТТ обго-ворення на науково-практичному рiвнi до цього часу немае. Мiж тим, стае очевидним, що без вчення про об'ект запобiжного впливу, вмшня виокремити його з множини детермшант злочинносп, знайти у об'екпв «точки уразливостi» не може предметно i повноцiнно розвиватися як теорiя, так i вдосконалюватися практика запобиання злочинностi, яка здатна дiяти бiльш-менш результативно, коли перед ТТ суб'ектами виступають не абстрактш «причини й умови», «при-чинно-наслiдковi комплекси» тощо, а реальнi матерiальнi i духовнi фрагменти буття i свiдомостi. Це, до речi, одна з головних умов затребуваностi кримшологп
практикою протидп злочинность Актуальною стае вимога, що будь-який суб'ект повинен досконало знати об'ект, з яким маеш справу. Це правило однаковою мiрою значуще як для великих колективних суб'екпв запобтання злочинностi, що дшть у загальнодержавному масштабi (наприклад, уряд), так i для окремих виконавщв низового рiвня, скажiмо, конкретного сшвробмика органiв вну-трiшнiх справ [12, с. 107].
Вггчизняний досвiд, а також мiжнародна практика запобiгання та протидп злочинностi описують, аналiзують, групують велику множину рiзних за природою походження, розвитком, сферою дп, стiйкiстю i тривалiстю iснування, «гео-графiею» проявiв тощо негативних явищ й процесiв матерiального i духовного характеру, пов'язаних iз функцiонуванням держави, сусшльства, людей, завдяки яким вщновлюеться i поширюеться такий рiзновид сощально1 практики, яку В. М. Дрьомш назвав «кримiнальною практикою людей» [13, с. 107], що на масовому рiвнi створюе такий сусшльний феномен, як злочиншсть, i запускае мехашзм злочинноТ поведiнки на iндивiдуальному рiвнi. Стае бiльш-менш зро-зумiлим, що поняттям «об'ект» охоплюеться комплекс взаемодшчих негативних явищ, частина з яких тисячолтями створювалася людством у процесi свого юнування, або бiопсихологiчних i фiзiологiчних недосконалостей людини. Запо-бтання мае спрямовуватися на, так би мовити, обмеження, руйнування, захист вщ цього комплексу, запобтання його створенню i взаемодп усiх цих явищ, що його утворюють. Складношд полягають у тому, що наущ не завжди вiдомi цi конкретнi явища, точшше, специфiка ïx дiй, що нерщко зводить нанiвець запо-бiжнi зусилля, оскiльки ix здiйснюе або неналежний суб'ект, або вживаеться навль не той рiзновид заxодiв запобiжноï дiяльностi, або (можливо) суспiльство ще не «дозршо» запобiгти проявам того чи шшого об'екта. Виникае й шша проблема - достатшсть такого запобiжного впливу. Тобто в арсеналi запобiгання не вистачае ввдповщного ресурсного забезпечення.
Отже, у найзагальшшому розумiннi об'ект запобiгання злочинностi - це окремi чи взаемопов'язана сукупшсть негативних явищ i процесiв реально! дшсност матерiального й духовного характеру, рiзнi за Генезою, часом виникнення, сферою буття i сввдомоси, формами й ступенем штенсивност проявiв сво1х властивостей, поширенiстю, iснування i рiзнобiчний вплив яких призводить до ввдтворення на суспiльному рiвнi злочинност як соцiального явища кримiнальноï практики, а на шдиввдуальному - виникнення масово!" деструктивностi, небезпечно1 поведiнки людей, кримшально1 мотивацп, намiру, прийняття ршення на вчинення злочину та ïx реалiзацiю. Таким чином, об'ект мае певну генеруючу силу впливу на сусшльш вщносини, внаслiдок чого вони деформуються i, у свою чергу, псують людську правосвщомють чи не сприяють ïï змiнi у позитивному напряму. Людина потенцшно стае сусшльно небезпеч-ною, кримiнально мотивованою, кримшогенною. Наведене визначення поняття об'екта - лише спроба наблизитися до його розумшня i, одночасно, стимулю-вати подальше розроблення ще'1 складно!" фундаментально! кримшолопчно1 проблеми, пристосовуючи ÏT до практичного використання.
У наукових публжащях систему сощально негативних явищ i процесiв, частина яких потенцшно стае об'ектами запобтання злочинностi, надiляють епiтетом «кримiногенний», правомiрнiсть вживання якого ми неодноразово дослщжували у низцi робiт [напр., див.: 9, с. 49-53 та ш.]. На наш погляд, крим^ ногеншсть - це кримiнологiчно значуща властивють саме об'екта запобiгання зло-чинносп, яка характеризуе встановлену дослiдженнями взаемозалежшсть об'екта й певних видiв i груп злочинiв, злочинностi взагалi, а також сусшльно кримi-нально загрозливий, небезпечний стан явища, процесу, особи, середовища. Така його властивiсть виявляеться через силу впливу об'екта на правосвщомють людей, здатшсть такого об'екта (об'ектiв) зумовлювати кримшальну практику. Це озна-чае, що окремим явищам, процесам, рисам особистосп, стану навколишнього сере-довища, видам поведшки, при всiй Тх негативностi, не властива кримiногеннiсть. Лише у своТй сукупностi вони можуть досягати певного ступеня кримшогенность Кримшогеншсть будь-якого об'екта запобiгання злочинностi мае варiативний характер i може бути вщображена кiлькiсно-якiсними показниками: ступiнь кри-мiногенностi (висока - низька); кримшогенний набiр (бiльший - менший); крим^ ногенний iнтервал (ближче - далi у системi детермiнацГí злочинностi i ТТ проявiв).
Ступiнь кримiногенностi - показник, яким визначаеться мiра щеТ вла-стивостi в об'ектi, бшьша чи менша здатнiсть його впливу формувати певний стан сусшльства, який у наущ отримав назву «кримiналiзм» (О. М. Дрьомiн, О. М. Костенко, М. В. Романенко та ш.), та утворювати причинно-наслiдковi зв'язки. Про кримшогеншсть об'екта та ТТ ступшь сввдчить отримана шформа-щя, оскiльки такий об'ект виявляе себе зовш, стае для спостерiгача помггним. Чим частiша ця «помiтнiсть» конкретного об'екта спостертаеться серед комплексу кримшолопчних детермiнант, тим вищий ступшь його кримшогенност й навпаки. Наприклад, за даними офщшноТ кримiнально-правовоТ статистики, у 50 % випадюв учинення злочишв на побутовому рiвнi кримшогеншсть осiб пiдвищував алкоголiзм [14].
Кримшогенний набiр - структурний показник кримшогенноси об'екта. Вiдомо, наприклад, що початок злочинного шляху шдлггыв звичайно зумов-люеться одночасною чи послiдовною дiею набору з трьох-п'яти явищ, яю самi по собi мають низький ступшь кримшогенноси або взагалi його не мають (погана усшшшсть у школ^ несприятлива обстановка в сiм'Т, пропуски занять, вiдставання у навчанш, сумнiвнi розваги тощо), але Тх зби перетворюе пiдлiтка у кримшогенну особу.
Кримiногенний iнтервал позначае «мюце» у причинно-наслiдковому лан-цюгу того чи шшого негативного явища. За результатами нашого спостере-ження, алкогольне обстеження особистосп побутового злочинця мае виршальне значення при розслiдуваннi вбивства i нанесення тяжких тiлесних ушкоджень [15, с. 12].
Об'екти запобиання злочинностi доцiльно згрупувати за критерiем Тх при-роди. На основi такого пiдходу можна виокремити з певною часткою умовносп три групи кримшогенних об'ектiв: 1) сощальш; 2) правовi; 3) психогенш.
Група кримшогенних об'екив сощального характеру мае широке коло: вщ негативних явищ на рiвнi держави, суспiльства до кримшогенних явищ i властивостей конкретно! особи (алкоголiзм, наркоманiя, люмпенiзацiя, прости-туцiя, безпритульнiсть, безробiття, бiднiсть, вжтимна поведiнка, кримiнальна субкультура, конфлiктнiсть, дармощство, моралiзм тощо). У групу кримшогенних об'екив правового характеру включаються явища, витоки яких лежать у сферi правових ввдносин, недосконалостей, грубих помилок, протиправних дш, необгрунтованого, несвоечасного, некомпетентного, кон'юнктурного регу-лювання сусшльних вiдносин на рiзниx рiвняx сощального i духовного буття людей (скажiмо, у сферi тарифiв за послуги, податюв, господарсько1 дiяльностi, оплати пращ, пенсшного забезпечення, земельних вiдносин та ш.). Група кри-мiногенниx об'екив психогенного характеру охоплюе тi генетичш, фiзiологiчнi, псиxологiчнi, псиxопатологiчнi, псиxiатричнi аномальш явища, котрi дезорга-нiзують сусшльне життя i спiлкування, деструктивно впливають на процеси нормально! соцiалiзацiï i ресоцiалiзацiï особи, перешкоджають 1и чи обмежують ïï здатнiсть адекватно оцiнювати сво! та iншиx вчинки i дiяти на основi тако! ощнки (наприклад, вандалiзм, фанатизм, агресiя, аномалп псиxiки i фiзiологiï, педофiлiя, гомосексуалiзм, акцентуацп, статевi вiдxилення, деякi захворювання та ш.). Бiльш детальна конкретизащя об'ектiв запобiгання злочинностi виходить за межi цiеï статтi.
Уважний читач помнив, що у текстi статт вживаються поняття: «об'ект запобiгання злочинностЬ» i «об'ект запобiжного впливу». На наш погляд, це рiзнi поняття, хоча й близью. Ввдмшшсть понять закладена у словосполученш «запобiжний вплив».
Слово «вплив» означае «дiю, яку певна особа чи предмет або явище вияв-ляе стосовно шшо! особи чи предмета, тиск дiяння», «сила влади, авторитету» [16, с. 382; 17, с. 751]. У рамках комплексного шдходу до вивчення i виршення питань запобтання i протидп злочинноси П. П. Осипов шд системою впливу на злочиншсть (СВЗ) розумiе складне утворення, цШсну й упорядковану сукупшсть соцiальниx шститупв, органiзацiя i дiяльнiсть яких мають основним сощальним призначенням внесення позитивних змш у майбутнiй стан зло-чинностi. Сукупнiсть прогнозованих, запланованих, отриманих позитивних змш стану злочинноси створюе запобiжний ефект як важливу характеристику результату дiяльностi СВЗ [18, с. 15]. С. М. 1ншаков вважае, що будь-яка дiя на сусшльно небезпечне явище (запобiгання, боротьба, контроль) е впливом. Вплив передбачае певний об'ект. Необхвдшсть визначення об'екта запобiжного впливу виникае з потреб практики, для яко1 конкретизащя об'екта е запорукою ефективного результату дiяльностi. Концепщя впливу на злочиншсть дозво-ляе синтезувати об'екти, на яш мае бути спрямована актившсть практикiв, усi кримiналiзованi суспiльно небезпечнi дiяннi i кримшогенш чинники. Мета впливу на злочиншсть - зменшення сумарноТ небезпеки у суспiльствi [19, с. 115]. Учеш-психологи розрiзняють такi види психолопчних впливiв: iнфор-мацiйно-псиxологiчний - це вплив словом (переконання, шформування, нав^
ювання та ш.); психогенний - фiзичний вплив на мозок людини (лоботомiя); психоаналггичний - вплив на шдсвщомють людини терапевтичними засобами; нейролшгвютичний - вплив, що змшюе мотиващю людини через внесення до ТТ свiдомостi спецiальних лiнгвiстичних програм з метою панування над нею; пси-хотропний (парапсихологiчний, екстрасенсорний) - вплив на людину шляхом передачi шформацп через неусвiдомлюване сприйняття; психотропний - вплив на психжу людини за допомогою медичних препара™, хiмiчних i бiологiчних речовин та iн. [20, с. 96].
Вплив - це постшш або термiновi активнi шформацшш, демонстративнi, силовi дп (рiзнi за походженням) або Тх сукупшсть у видi здiйснення суб'ек-тами запобтання злочинностi стосовно кримiногенних об'ектiв конкретних заходiв. У будь-якому разi вплив - науково обгрунтований процес, метод, заходи, через яш, як очжуеться (плануеться), кримiногеннi об'екти зазнають позитивних змш. Хоча такого результату можна не досягнути. Запобтання злочинностi - це пошук ефективного впливу i не слщ боятися поразки, якщо заходи не спрацювали. Тому можуть бути рiзнi обставини, не обов'язково кримшолопчш.
Ще раз пiдкреслюемо, що вплив на «багатоярусний» об'ект недостатньо шзнаний, i невiдпрацьований механiзм його дп потребуе кримiнологiчних дослiджень, наукових пошушв i експериментiв. Практично дуже важливо вичленувати т чи iншi кримiногеннi об'екти з детермiнацiйного комплексу. Ось чому актуальною проблемою в кримшологп е розробка теорп кримшолопчноТ класифiкацГí злочинiв, завдяки якiй Тх множиншсть упорядковуеться, конкре-тизуеться, що дозволить бшьш рельефно визначити матерiальнi або духовнi детермiнацiйнi джерела тих чи шших, схожих мiж собою за критерiем класи-фiкацiйного розподшу, злочинiв ОсобливоТ частини Кримiнального кодексу УкраТни.
Таким чином, запобiжний вплив е тиском, щлеспрямованим зусиллям вiдповiдного суб'екта (суб'екив) на максимально конкретизований, реально уразливий для нього (них) кримшогенний об'ект, що без комплексних наукових методик, програм зробити непросто.
Викладене вище не претендуе на адекватне визначення поняття «запобiж-ний вплив». Однак ми маемо на мет звернути увагу фахiвцiв (теоретишв i практиюв) на обсяг, змют, види цього комплексного поняття, яким охоплюються знання про об'ект, суб'ект, запобiжний вплив, запобиання злочинноси, методи запобтання, стратегГТ запобiгання злочинностi.
Отже, об'ект запобтання злочинностi являе собою узагальнене формалЬ зоване соцiальне поняття структурованих негативних явищ, яким вщобража-еться певний фрагмент реальноТ дшсносп, визнаних суспiльством соцiально небезпечними i безпосередньо або опосередковано пов'язаних зi злочиннiстю та ТТ проявами. Певна частина таких явищ здавна вщома, а iншi вiдродилися або поновилися (алкоголiзм, наркоманiя, вандалiзм, вiктимiзацiя, експан^я, насильство, обман, психiчнi аномалГТ, тероризм, «бше рабство», торгiвля людьми,
бвдшсть, безпритульшсть, безробггтя, сепаратизм та ш.). Це, так би мовити, «фасад» явища.
Що стосуеться поняття «об'ект запобiжного впливу», то це конкретизований елемент (елементи) об'екта запобтання злочинноси, що е умовою (умовами) його юнування i поширення. Наведемо лише один приклад iз зарубiжноï практики боротьби зi злочиннiстю.
У деяких крашах широко вiдомий результативний пiдxiд запоб^ання побутовому насильству шляхом реалiзацiï «Програми вибору» - нетрадицш-ного ненасильницького методу навчання способам контролю гшву i побудови нормальних взаемовщносин у побут та сiм'ï. Ця Програма розрахована на 12 тижшв i складаеться з 48 навчальних годин. Вона мютить блок шструкцш для тих, хто був арештований за побутове насильство або побиття поза побутом. Програма Грунтуеться на науковому дослвдженш професора М. Хендерхот (США), результати якого викладеш у rami «Вибiр: припинення зловживанням у iнтимниx стосунках». Чимало учасникiв цiеï програми змшили сво1 погляди i поведiнку у мiжособистiсниx вiдносинаx [21, с. 3-8]. У цьому прикладi (до реч^ чудовий зразок використання результатiв наукових дослщжень!) об'ектом запобiгання злочинностi е побутово^мейне насильство, а об'ектом запобiжного впливу - свiдомiсть i воля правопорушниыв. Якщо взяти, наприклад, такий рiзновид злочинностi проти власностi, як кишеньковi крадiжки, то тут об'ектом запобтання злочинностi буде рiзновид професшно1 злочинностi - кишеньковi крадiжки, а об'ектами запобiжного впливу - свщомкть потенцiйниx жертв i фiнансовi установи краши щодо максимального скорочення гопвкового обiгу.
Тобто, якщо об'ект запобтання злочинностi, як правило, завжди вщомий i кримiногенний, то об'ект запобiжного впливу таких властивостей може не мати.
Подальше дослвдження фундаментально! проблеми об'екта запобтння злочинностi мае виршальне значення для побудови в краТш професiйноï i спе-цiалiзованоï системи суб'екпв запобiгання та протидп злочинность
Висновки. Проведене дослiдження свiдчить про таке.
По-перше, об'ект запобтання злочинноси - це поняття, яким охоплю-ються матерiальнi i дуxовнi носи детермшант злочинностi та ïï проявiв. По-друге, об'ект запобiгання злочинностi завжди мае таку головну влас-тивкть, як кримiногеннiсть, що обумовлюе кримшальну практику людей, i завдяки чому такий об'ект (об'екти) при дослщженш спостер^аеться у причинно-наслiдковому зв'язку. По-трете, сутшсть запобiгання злочинностi полягае в обмеженш або усуненнi кримiногенноï дп об'екта. Тому максимальна конкретизащя об'екта, визначення його характеролопчних властивостей i уразливих мкць слугуе розробщ вiдповiдниx стратегiй i руйнуючих об'ект заxодiв, а також концентрацп зусиль суб'ектiв запобiжного впливу на головних напрямах запобтання та протидй' злочинность По-четверте, тiльки реальне, контрольоване, достатньо ресурсно забезпечене запобтання злочин-ностi в краïнi сприятиме розвитку вчення про об'ект запобтання злочинноси i запобiжного впливу.
Список л^ератури:
1. Словарь иностранных слов / под ред. И. В. Лехина, С. М. Локшиной, Ф. Н. Петрова и Л. С. Шаумяна. 6-ое изд., перераб. и доп. Москва: Сов. энциклопедия, 1964. 784 с.
2. Аванесов Г. А. Криминология и социальная профилактика: монография. Москва: Акад. МВД СРСР, 1980. 526 с.
3. Игошев К. Е., Шмаров В. В. Социальные аспекты предупреждения правонарушений (проблемы социального контроля). Москва: Юрид. лит., 1980. 176 с.
4. Миньковский Г. М. Предмет криминологической профилактики преступлений и некоторые проблемы ее эффективности. Вопросы борьбы с преступностью. Москва: Юрид. лит., 1972. Вып. 17. С. 11-20.
5. Закалюк А. П. Предмет индивидуальной профилактики преступлений в свете учения о личности преступника. Теоретические проблемы учения о личности преступника. Москва: Изд-во Всесоюз. ин-та по изуч. причин и разраб. мер предупреждения преступности, 1979. С. 84-91.
6. Предупреждение семейно-бытовых правонарушений / отв. ред. Ф. А. Лопушанский. Москва: Наука, 1989. 233 с.
7. Литвинов О. М. Сощально-правовий мехашзм протидй злочинност в Украшк моногра-фiя. Харюв: Харк. нац, ун-т внутр. справ, 2008. 446 с.
8. Голша В. В., Колодяжний М. Г., Шрамко С. С. та im Громадсьюсть у запобтант i протидй злочинностк вичизняний та мiжнародний досввд: монографiя / за заг. ред. В. В. Голши, М. Г. Колодяжного. Харюв: Право, 2017. 284 с.
9. Голша В. В. Запобтання злочинност (теорiя i практика): навч. пошбник. Харюв: Нац. юрид. акад. Украши, 2011. 120 с.
10. Голина В. В. Объект предупреждения преступности: понятие и свойства. Боротьба 3i злочиннктю та права людини. Одеса: Феткс, 2006. С. 46-52.
11. Голша В. В. Запобiжний вплив як категорiя теорц i практики запобнання злочинность Питання боротьби 3i злочинтстю. Вип. 31. Харюв: Право, 2016. С. 28-40.
12. Смирнов Г. Г. Причинный комплекс преступности как объект криминологического предупреждения. Правоведение. 2005. № 2. С. 104-117.
13. Дремин В. Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества: монография. Одесса: Юрид. лит., 2009. 614 с.
14. Експрес-шформащя про стан злочинносп на територц Украши за 12 мк. 2007, 2008, 2009 / Департ. шформ. технологш. Ктв: 2008, 2009, 2010.
15. Голша В. В. Попередження тяжких насильницьких злочитв проти життя та здоров'я особи: навч. поабник. Харюв: НЮАУ, 1997. 52 с.
16. Новий тлумачний словник украшсько1 мови: в 3-х т. / укл. В. Яременко, О. Слшушко. Ктв: Акотт, 2004. Т. 1. 927 с.
17. Словник украшсько1 мови: в 11 т. / АН УРСР, 1нститут мовознавства; за ред. I. К. Бшо-двда. Т. 1. Ктв: Наук. думка, 1970. 799 с.
18. Комплексное изучение системы воздействия на преступность (методологические и теоретические основы) / под. ред. П. П. Осипова. Ленинград: Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. 150 с.
19. Иншаков С. М. Воздействия на преступность. Характеристика. Российская криминологическая энциклопедия / под. общ. ред. А. И. Долговой. Москва: НОРМА-ИНФРА М, 2000. 808 с.
20. Шеттько В. Ю., Журавель В. А., Авдеева Г. К. та im 1нновацшт засади техтко-кри-мшалктичного забезпечення дiяльностi оргашв кримшально1 юстицп: монографiя / за ред. В. Ю. Шеттька, В. А. Журавля. Харюв: Апостшь, 2017. 260 с.
21. Борьба с преступностью за рубежом (по материалам зарубежной печати) [Ежемесячный информационный бюллетень]. Москва: ВИНИТИ. 1997. № 2. С. 3-8.
References:
1. Slovar' inostrannyh slov. I.V. Lehina, S.M. Lokshinoj, F.N. Petrova, L.S. Shaumjana (Ed.) (1964). Moscow: Sov. jenciklopedija [in Russian].
2. Avanesov, G.A. (1980). Kriminologija i social'naja profilaktika. Moscow: Akad. MVD SRSR [in Russian].
3. Igoshev, K.E., Shmarov, V.V. (1980). Social'nye aspekty preduprezhdenija pravonarushenij (problemy social'nogo kontrolja). Moscow: Jurid. lit. [in Russian].
4. Min'kovskij, G.M. (1972). Predmet kriminologicheskoj profilaktiki prestuplenij i neko-torye problemy ee jeffektivnosti. Voprosy bor'by s prestupnost'ju. Moscow: Jurid. lit., 17, 11-20 [in Russian].
5. Zakaljuk, A.P. (1979). Predmet individual'noj profilaktiki prestuplenij v svete uchenija o lichnosti prestupnika. Teoreticheskie problemy uchenija o lichnosti prestupnika. Moscow: Izd-vo Vseso-juz. in-ta po izuch. prichin i razrab. mer preduprezhdenija prestupnosti, 84-91 [in Russian].
6. Preduprezhdenie semejno-bytovyh pravonarushenij. (1989). F. A. Lopushanskij (Ed.). Moscow: Nauka [in Russian].
7. Lytvynov, O.M. (2008). Sotsial'no-pravovyj mekhanizm protydii zlochynnosti v Ukraini. Kharkiv: Khark. nats, un-t vnutr. sprav [in Ukrainian].
8. Holina, V.V., Kolodiazhnyj, M.H., Shramko, S.S. et al. (2017). Hromads'kist' u zapobihanni i protydii zlochynnosti: vitchyznianyj ta mizhnarodnyj dosvid. V.V. Holina, M.H. Kolodiazhnyi (Eds.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
9. Holina, V.V. (2011). Zapobihannia zlochynnosti (teoriia i praktyka). Kharkiv: Nats. iuryd. akad. Ukrainy [in Ukrainian].
10. Holyna, V.V. (2006). Ob'ekt preduprezhdenyia prestupnosty: poniatye y svojstva. Borot'ba zi zlochynnistiu ta prava liudyny. Odesa: Feniks, 46-52 [in Russian].
11. Holina, V.V. (2016). Zapobizhnyj vplyv iak katehoriia teorii i praktyky zapobihannia zlochynnosti [Preventive impact as a category of crime prevention theory and practice]. Pytannia borot'by zi zlochynnistiu - Issues of Crime Prevention. Kharkiv: Pravo, 31, 28-40 [in Ukrainian].
12. Smirnov, G.G. (2005). Prichinnyj kompleks prestupnosti kak ob#ekt kriminologicheskogo preduprezhdenija. Pravovedenie, 2, 104-117 [in Russian].
13. Dremin, V.N. (2009). Prestupnost' kak social'naja praktika: institucional'naja teorija kriminalizacii obshhestva. Odessa: Jurid. lit. [in Russian].
14. Ekspres-informatsiia pro stan zlochynnosti na terytorii Ukrainy za 12 mis. 2007, 2008, 2009 / Depart. inform. tekhnolohij. Kyiv: 2008, 2009, 2010.
15. Holina, V.V. (1997). Poperedzhennia tiazhkykh nasyl'nyts'kykh zlochyniv proty zhyttia ta zdorov'ia osoby Kharkiv: NYuAU [in Ukrainian].
16. Novyj tlumachnyj slovnyk ukrains'koi movy (Vols. 1-3); Vol. 1. (2004). V. Yaremenko, O. Sli-pushko (Eds.). Kyiv: Akonit [in Ukrainian].
17. Slovnyk ukrains'koi movy (Vols. 1-11); Vol. 1. (1970). AN URSR. Instytut movoznavstva; I.K. Bilodid (Ed.). Kyiv: Nauk. dumka [in Ukrainian].
18. Kompleksnoe izuchenie sistemy vozdejstvija na prestupnost' (metodologicheskie i teoretiches-kie osnovy). (1978). P.P. Osipov (Ed.). Leningrad: Izd-vo Leningrad. un-ta [in Russian].
19. Inshakov, S.M. (2000) Vozdejstvija na prestupnost'. Harakteristika. Rossijskaja kriminologi-cheskaja jenciklopedija. A.I. Dolgova (Ed.). Moscow: NORMA-INFRA M [in Russian].
20. Shepit'ko, V.Yu., Zhuravel', V.A., Avdieieva, H. K. et al. (2017). Innovatsijni zasady tekhniko-kryminalistychnoho zabezpechennia diial'nosti orhaniv kryminal'noi iustytsii. V.Yu. Shepit'ko, V.A. Zhuravel' (Eds.). Kharkiv: Apostil' [in Ukrainian].
21. Bor'ba s prestupnost'ju za rubezhom (po materialam zarubezhnoj pechati) [Ezhemesjachnyj informacionnyj bjulleten']. (1997). Moscow: VINITI, 2, 3-8 [in Russian].
Golina V. V., Doctor of Law, Full Professor, Full Professor of Department of Criminology and Penitentiary Law, corresponding member NAPrN Ukraine, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-9166-3472
Object of crime prevention as a fundamental criminological problem
Object of crime prevention is one of the main elements of the system of crime prevention, subjects of which can't function efficiently and carry out their tasks without a comprehension of the object's concept and genesis, its characteristics, classification, that needs a fundamental both theoretic and applied researches.
Some aspects of the object's problem had been investigated by criminologists of soviet andpostsoviet period. But they considered the object of crime prevention as a synonym of a concept of «reasons and conditions» of crime.
The goal of the article is to research issues, connected with the problem of crime prevention and prevention influence more detailed.
Based on the analysis of scientific works of such criminologists as H. A. Avanesov, H. M. Min'kovs'kyj, K. Ye. Ihoshev, A. P. Zakaliuk and others, the author concluded, that the concept of "the object of crime prevention" came on in the 70th of XX century and typically had been distinguished like a generalized concept of different negative phenomena and processes; groups of criminogenic persons; branches of national economy, territories, microenvironment etc., which are aggravate by crime marks. On the assumption of practice, especially prevention activity of the Ministry of Internal Affairs' bodies, the concept «an object» is more capacious and understandable instead of abstractive and abstruse concept of «reasons, conditions, correlates», «cause to effect» etc.
There is a difference between the object of crime prevention and the object of preventive influence. These concepts are close, but not identical. The object of crime prevention are criminogenic phenomena, which in various ways determines types or groups of crime (alcoholism, drug addiction, prostitution, neglect, poverty, unemployment, mercenary criminality, crimes against public safety, vandalism, pedophilia, defects of the legal adjusting and a lot of others). The object of preventive influence is a subjectified activity of subjects. It means on which specificate and science defined phenomena their preventive efforts are direct. Such phenomena, as usual, have a negative, but not criminogenic character.
As a conclusion of research the author underlined the necessity of further research of the problems of crime prevention.
Keywords: research; theoretic and applied issues; the object of crime prevention and the object of preventive influence.
Hadiuwna do pedKomzii 12.06.2017 p.
