CC BY
103
КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМ1НОЛОГ1Я, КРИМ1НАЛ1СТИКА
Валерiй Федорович Оболенцев,
канд. юрид. наук, доцент На^ональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 343.9
ТЕОРЕТИЧНИЙ, МЕТОДИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМНОГО МЕТОДУ У ВИВЧЕНН1 ЗЛОЧИННОСТ1
У статт наведет ввдомосп про ксторт та перспективи системотехшки у кримшологп. Розкрито теоретичний, методичний та практичний аспекти використання системного методу при вивченш злочинность Охарактеризовано методику моделювання злочинносп.
Ключов1 слова: кримшолопя, злочиннiсть, системний метод, системотехтка, моделювання злочинностi.
1стор1я системного шдходу в наущ нал1чуе не одне стол1ття. Ще у пра-цях Платона й Аристотеля в1дпов1дно до ушверсальних законом1рностей розкривалася едшсть 1 р1зномашття частин Всесв1ту [21, с. 26-27]. I. Кант шд-тверджував системшсть розвитку сусшльства фактами юторп [12, с. 43— 59]. В. Гегель розглядав природу як систему процес1в, що з необхвдшстю взаемо-дшть один з одним у зв'язку з внутр1шньою вдеею [5, с. 172]. На аналогш розвитку сощальних та природних явищ 1 наявшсть ушверсалш наукового св1ту звертав увагу Г. Спенсер [28, с. 26].
Вважаеться, що вперше системотехшка знайшла свое вiдбиття в роботах фшософа, економiста i природознавця О. О. Богданова. У пращ «Текто-логия. Всеобщая и организационная наука» [4] вш окреслив базовi засади ново! системно-тектолопчно! методологи, зпдно з якою не матерiя, а енерпя визнавалась iнструментом впорядкування — домшантного процесу у природi й у сощумь У подальшому вагомий внесок в обгрунтування теорГ! систем зро-били Н. Вiнер, Р. Мертон, I. I. Пригожин, У. Р. Ешб^ О. I. Уемов, Е. Г. Юдш, В. В. Садовський та iншi фахiвцi. Завдяки !х напрацюванням вдалося вирiшити багато теоретичних та практичних завдань рiзних наук.
1снуе певний досвiд використання системного шдходу й у кримшологп.
Так, Н. Ф. Кузнецова на пiдставi системного пiдходу Грунтовно розгля-нула причини й умови злочинност як кримiногенно! системи й шдкреслила, що остання складаеться зi взаемодшчих пiдсистем та елементiв, що утворю-ють iерархiчно структуровану цiлiснiсть. Протисто!ть цiй системi зовнiшня для не! система кримшально! юстицп та профилактики правопорушень. Кри-мiногенна й антикримшогенна системи, взаемодiючи за дiалектичним законом едност й боротьби протилежностей, входить до бшьш загально! системи сусшльних вiдносин. На думку науковця, кримшогенна система е вiдкритою системою, оскшьки вона взаемодiе з шшими такими ж соцiальними утворен-нями. Характерною для не! е особлива щлюшсть внутршшх блошв-шдсис-тем та елеменив, хоча з причин !"! стихiйно! стохастичностi вона належить до систем з низьким ступенем системной [16, с. 32].
В. В. Лунеев, окреслюючи системний характер злочинност^ вказав на чотири форми !"! самодетермшацп. А саме: а) вдало вчинений i нерозкритий злочин часто породжуе шший; б) учинення так званих «допомiжних» злочинiв (як-то - дача хабара) зумовлюе основнi посягання (злочинш дГ! посадовцiв); в) самодетермшащя злочинностi пов'язана з проявами оргашзовано! злочин-ностi (зокрема, мiж злочинними угрупованнями кнуе нацiональний i мiжна-родний, так би мовити, «розподш працi»); г) самодетермiнацiя злочинностi виявляеться через психологш населення, яке спостеркае безкарнiсть злочин-цiв i схиляеться до вчинення злочишв [18, с. 593].
В. М. Дрьомш дослвдив соцiальну систему (пiдсистему) в !! внутрiшнiх i зовнiшнiх взаемозв'язках, у суб'ектно-об'ектному розрiзi у вiдповiдностi до запропоновано! теорп iнституцiонально! кримiнологi! [10, с. 67]. Основним чинником системной злочинност науковець вважав людську дiяльнiсть, сощ-альну практику в рамках конкретних сощальних систем [11, с. 123]. Використо-вуючи такий шдхвд, В. М. Дрьомiн наочно показав сутшсть кримiногенних процесiв в Укра!ш як частини загально! системи сусшльних вщносин.
За системним методом новий рiвень розумiння спiввiдношення вiктимностi до злочинност запропонував В. О. Туляков. На його думку, властивкть !х взае-мовизначення i взаемопереходу розкриваеться описаними в теорГ! синергетики законами й закономiрностями самооргашзацп системи сусшльного органiзму [29, с. 256]. Вш обгрунтував взаемодiю вiктимностi i злочинност як однорiв-невих явищ у механiзмi функцiонування соцiуму. Вчений захищае точку зору,
зпдно з якою щ два поняття виступають своервдними формами адаптацп про-цесу дев1антност1 до змш сощально! структури [19, с. 254]. Практичне значения тако! теорп виявляеться у пропозицп В. О. Тулякова переор1ентувати право-охоронну полггику на потеицiйиого потершлого та на його захист [29, с. 257].
На фош видань, у яких на засадах системного шдходу розглядались окремi проблеми кримшолопчно! доктрини, видiляеться дисертацiйиа робота
0. 6. Манохи «Системний аиалiз в кримшологп» [19], в якiй автор виклав результати проведеного комплексного системного дослвдження злочинносп, !! об'ективних i суб'ективних чиииикiв, заходiв запобiгаиия остаииiй. На осиовi системио-кримiиологiчиого аиалiзу кшьюсно-яюсних показиикiв злочиииостi в Укра!иi за перюд 1972 — 1995 рр. автор продемонстрував системшсть зв'язкiв мiж !! структурними елементами, а також iз зовнiшнiм середовищем - про-цесами суспiльного життя на пiдставi дiяльнiсно-людиномiрного принципу. У системному вимiрi було розглянуто також й запобиання злочинностi.
Утiм, у кримiнологi! питання про можливкть розумiння злочинностi як системи (а вщтак - i використання системотехнiки щодо не!) остаточно нау-ковцями не вирiшене.
Чимало фахiвцiв (Н. Ф. Кузнецова [15, с. 32], В. В. Лунеев [17, с. 593],
1. М. Даньшин [8, с. 8], В. М. Дрьомш [10], I. К. Туркевич [30, с. 19], А. Ф. Зелш-ський [12, с. 20], А. I. Долгова [9, с. 44], О. Г. Фролова [32, с. 11-12], В. I. Шакун [33] та ш.) шдтверджують системшсть злочинность Ф. В. Ювва з огляду на сучасний рiвень знань питання про системний характер злочинност взагалi вважае тривiальним [15, с. 5]. Адже загальновщомо, що у Всесвiтi все взаемо-пов'язано. Сам Всесвгг е Системою систем i у ньому нема мкця явищу, мiж елементами якого вщсутш системнi взаемозв'язки. Вiдповiдно, i злочиншсть, як i будь-яке iнше явище, обгрунтовано розглядати як систему, окресливши його кордони, елементи, структуру та мету кнування.
Iснуе й точка зору, ввдповвдно до яко! системш властивостi вбачаються лише у деяких видах злочинность Так, на думку К. О. Сороки та Н. К. Сороки [27, с. 33], всi ознаки системи мае оргашзована злочиншсть: наявшсть окре-мих елеменив (це органiзованi групи, банди, злочинш спiвтовариства i т. п.), зв'язок мiж ними, вiдносна вiдмежованiсть системи, щлюшсть, наявнiсть властивостей, притаманних цш цiлiсностi i вiдмiнних вiд властивостей окре-мих елементiв, наявнiсть зворотнього зв'язку мiж елементами з певною iерар-хiчною структурою. Такiй формi злочинностi притаманнi новi iнтегральнi властивоси: вона може здiйснювати юридичний захист злочинщв, впливати на законодавство i лобiювати iнтереси злочинних угрупувань тощо. Зво-ротний зв'язок тут проявляеться у впливi органiзацi! на окремi «елементи» структури, i зворотньому впливi окремих «елементiв» на конкретнi цШ орга-нiзовано! злочинностi в щлому.
Також вiтчизнянi фахiвцi пiдтверджують системний характер й шших видiв злочинносп — молодiжно! [21, с. 47— 50], оргашзовано! злочинностi [3], рецидивно! [2, с. 153], економiчно! [14; 24], контрабанди [1, с. 11].
Проте деяю науковщ висловлюють сумшви щодо системного характеру злочинност в цiлому. Так, В. В. Голша та Н. В. Сметанша вказують на недо-веденiсть щшсност цього явища. До того ж, на !хню думку, певною мiрою системний метод суперечить принциповi шдиввдуального (суб'ективного) характеру злочину. Залишаеться також вщкритим питання про джерела орга-нiзацГí тако! «злочинно! системи», !! цiлеспрямованiсть [6, с. 32]. Однак i цi науковцi погоджуються, що е пiдстави визначати ознаки системи в окремих фрагментах явища злочинност [6, с. 34].
За наявност такого рiзнома!ття поглядiв очевидно, що шдтвердження чи спростування системних властивостей злочинност вiдповiдно до вста-новлених методик системного аналiзу треба вважати справою майбутнього. Одначе, зважаючи на масштабшсть ще! роботи, вже зараз необхвдно оцiнити !! доцiльнiсть та перспективи у трьох принципових аспектах: 1) теоретичному, 2) методичному, 3) практичному.
У теоретичному аспект мае шдтвердитися об'ектшсть злочинност як еле-мента предмета кримiнологГí, вщкриеться можливiсть вивчення !! системних закономiрностей, зокрема — самодетермiнацi!.
У методичному аспект з'явиться можливiсть моделювати кримшогенш процеси. Вiдповiдно, по-новому мае реалiзуватися описова, пояснювальна та прогностична функцп кримiнологГí.
У практичному аспектi врахування системних властивостей злочинност дасть можливкть переорiентувати правоохоронну дiяльнiсть на бшьш ращо-нальну i ефективну нейтралiзацiю усталених системних зв'язкiв мiж ними та iз зовнiшнiм середовищем.
Оцшку досягнень системного аналiзу злочинностi у трьох названих аспектах та обгрунтування !! перспектив ми й окреслили як цШ статл.
У першому з названих аспектiв — теоретичному — шдтвердження системного характеру злочинност найбшьшою мiрою (у порiвняннi з iншими пiдходами) узгоджуеться з утвердженням !! як окремого явища i вiдповiдно -змктовного елемента предмета кримiнологГí.
На наш погляд, принципово: якщо злочиншсть не е системним об'ектом, то чи вона явище взагалi? Чи е в цьому явишд системш закономiрностi? Якщо нi, то чи може злочиншсть взагалi бути елементом предмета кримшологп? Дискусп з цих питань йдуть уже тривалий час. При тому в кримшологп найбшьш давню кторш мае розумшня злочинностi як просто! несистемно! сукупносп злочи-шв [23] зi статистичними методами !! дослiдження i результатами, здебiльшого описовими. Але ж вочевидь ш уявне об'еднання, ш статистичне перерахування факпв злочинних посягань не пiдтверджуе i не демонструе нову якiсть ще! сукупностi, яка б давала можливкть говорити про окреме явище з властивос-тями, вiдмiнними вiд властивостей конкретних злочинних посягань. Навпаки, системний аналiз як обов'язковий етап передбачае встановлення специфiчно! властивосп злочинностi, ввдсутньо! у !! елементiв - злочишв. Тож системний пiдхiд видаеться бшьш доцiльним i конструктивним у сенсi обгрунтування та
об'ективiзащ! цього елемента кримшологп. I саме такими можна вважати пер-спективи теоретичного аспекта системного шдходу в дослщженш злочинность
Обгрунтувати ж сутнiсть нових властивостей злочинносп, на наш погляд, можна наступним чином. Вщомо, що зпдно з системним пiдходом сусшльство загалом вважаеться цiлiсною соцiальною системою множини шдивщв, сощ-альних шституив та органiзацiй, соцiальних груп та сшльнот, !х соцiальних зв'язкiв, взаемодш, норм i цiнностей [7, с. 79]. !нтегращя цих елементiв обу-мовлюе новi системнi якостi: щлкшсть, структуру, iерархiю рiвнiв, управлiння, мету, самооргашзащю, функцiонування i розвиток, самостшний i вiдносно незалежний спосiб функщонування iндивiдiв [7, с. 80].
Оскшьки злочиннiсть е пiдсистемою суспiльства, то вказаш властивостi можна вважати !! специфiчними системними якостями, вiдсутнiми у окре-мих злочинах. I не дивно, що фахiвцi пiдтверджують !х у самодетермшацп злочинностi [18, с. 593] скоординованост злочинiв у межах одше! злочинно! кар'ери [2, с. 192-193], у сшвучаст та «технолопях» деяких видiв злочинно! дiяльностi [11, с. 122] у кримшальнш субкультурi, що е об'еднуючою штелектуальною i рушiйною силою багатьох злочишв [21, с. 110] у детермЬ нуючому впливi фактiв латентизацп стороншх злочинiв щодо протиправно! дiяльностi нестшких осiб, [с. 76], у лопчнш i фактичнiй взаемопов'язаностi окремих злочишв. Звкно, цей перелiк буде доповнюватись за результатами нових напрацювань дослвднишв.
Розумшня злочинностi як системно! частини сусшльства мае i важливий методолопчний аспект. Адже саме в цьому випадку ввдкриваються можливостi !Т моделювання i прогнозування.
Теоретично модель - це спещально створений матерiальний, знаковий або уявний об'ект, що мае потрiбний ступшь подiбностi до модельованого явища й адекватний щлям дослщження. Моделювання системи за сучасними методиками передбачае встановлення й ввдбиття шформацп про походження модельованого явища, кторш його розвитку, мету кнування, зовнiшне середовище, змiстовий (елементний) склад, структуру, характер зв'язюв мiж структурними елементами та зовнiшнiм середовищем, ресурси дослщжувано! системи тощо. Вочевидь, на вщмшу вiд iснуючо! практики, такий варiант опису е максимально змктовним рiвнем кримiнологiчного пошуку щодо злочинносп, а вiдтак — нагальним завданням кримшологп. Зокрема, вш надае можливкть пояснювати закономiрностi саморозвитку злочинноси на основi системних зв'язкiв.
У використанш системного пiдходу у моделюванш злочинностi показовi результати мають росшсью колеги. Вiдповiдно до модульно! теорп соцiуму Д. О. Лi проаналiзував соцiум злочинцiв i змоделював його структурш законо-мiрностi [17, с. 51—53]. Практичне прогнозування науковця щодо числа засу-джених у Росшськш Федерацп в 1996 р. мало похибку вщ фактичних даних лише на 1,6947 % [17, с. 159].
Як досягнення вггчизняних науковщв маемо згадати роботу «Систем-ний аналiз в кримiнологГí» О. 6. Манохи [19]. На пiдставi системно-крим^ нологiчного аналiзу кiлькiсно-якiсних показникiв злочинносп в Укра!нi за
перюд 1972 - 1995 рр. автор змоделював системш зв'язки мiж i"í структур-ними елементами, а також Í3 зовнiшнiм середовищем - процесами суспiльного життя, об'ективними й суб'ективними чинниками, запобiганням злочинность
Щодо перспектив системного пiдходу у моделюванш кримiногенних процесiв маемо зазначити наступне. Оскшьки кожна форма злочинност мае сво'' особливостi функцiонування, дiе у певному конкретному середовищi, то моделi доцiльно використовувати передусiм для аналiзу окремих форм цього явища. I детально дослiджувати, в якому середовишд вони виникають, що в них е об'ектом i засобами дiяльностi тощо.
З цим погоджуеться I. П. Рущенко у розроблеш теорп моделювання кримЬ ногенних процесiв [25, с. 46—48]. Як сощолог вiн вважае, що злочини е певною функцiею соцiальних структур, де кожна сощальна група, страта делегуе сво'х злочинцiв на бiльш-менш постшнш основi. Таким чином, злочиннiсть не кнуе сама по собi, вона породжуеться сощальним середовищем — шдсистемами суспiльства. Полiструктурнiсть та багатомiрнiсть сусшльних систем у сукуп-ностi з культурними та ментальними традищями, правовими практиками поро-джуе у кшцевому результатi те, що ми називаемо злочиншстю. Генетично це явище складаеться з множини самостшних фрагментiв або кластерiв, що об'ед-нують види злочишв, породжених однотипним середовищем.
На думку вченого, при такому пiдходi злочини певного роду пов'язу-ються з соцiальними пiдсистемами чи фрагментами загальноi' соцiальноi' структури. Це, в свою чергу, дозволяе будувати теорп та проводити емшричш спостереження з метою функщонального пояснення певного виду злочинно-стп З огляду на це, I. П. Рущенко пропонуе такий порядок кримшолопчно' анал^ики з використанням системного методу.
1. Видшяеться фрагмент соцiальноi' структури суспiльства, який мае гене-тичнi зв'язки з певним видом злочинностп Це може бути сощальна група, сощальний шститут, соцiальна органiзацiя, галузi народного господарства або територiальнi структури тощо. Попередня гшотеза полягае в тому, що обра-ний фрагмент мiстить чинники, причини, умови злочишв, вш, образно кажучи, рекрутуе злочинщв або обирае потенцшш жертви.
Даний фрагмент мае локалiзованi норми моралi i права, традицп, звичаi' з вирiшальною роллю для iдентифiкацГi злочинцiв i жертв.
2. Подальша iнтерпретацiя подГй здшснюеться з використанням тео-рй' сощального поля П'ера Бурдье, що завоювала популярнГсть у сучаснiй соцГологй [26]. Видшяеться соцiальний пГдпростГр (соцiальне поле), де роз-гортаеться злочин. Учасниками цiеi' драми е специфiчнi актори (ввд англ. actor) - злочинщ, потерпiлi, свГдки, правоохоронцi. Фрагмент соцiальноi' структури задае i специфiку учасниыв. МГж учасниками складаються специ-фГчш вГдносини на тлГ сукупностГ сощальних норм, покликаних регулювати поведiнку суб'екив. Центральним елементом соцiального поля, його умовною тканиною е стГйкГ практики акторiв, тобто певнi види соцiальноi' поведiнки. I все це вимагае дослщження, iнтерпретацii', розумГння, що у результат роз-крие об'ективну картину того, що ввдбуваеться.
3. На еташ дослщження кримшально-правового поля (так I. П. Рущенко вважае доречним називати той специфiчний вид сощальних полiв, де роз-гортаеться драма злочишв) доречним е використання системного методу. Системшсть подiбних фрагментiв дшсност не викликае сумнiву. Тут вини-кають досить щiльнi взаемодГ!, гострi конфлiкти, тимчасовi союзи i симбюзи. Iснують певнi типи специфiчних сощальних вщносин, якi зв'язують злочинця, його жертву, полщш, злочинцiв. Автор вважае доречним об'еднання однорщ-них елементГв у пiдсистеми, видiлення рiвнiв i побудову iерархi!, розгляд системостворюючих елементГв, аналiз причин i чинникiв, яю прямо i побiчно впливають на мотиви поведшки.
На думку I. П. Рущенка, вказана методика дозволяе перевести аналГтику кримiнологi! в конкретне дослщницьке русло, де е зрозумГлий об'ект i перспек-тиви виходу в практику шсля успiшного теоретичного i емпiричного вивчення кримiнально-правового поля як системи.
Вже зараз кнують статистичш данi про взаемозв'язки злочинностГ з !! факторами-ресурсами (детермiнантами); про вплив на сусшльство - наслщки («цiна» злочинностi), про учасникiв (злочинщв). Теоретично, цих даних достатньо для побудови функщонально! моделi усiе! злочинностГ I це можна вважати подальшою перспективою системного пiдходу у вивченш злочинностi у методологiчному аспектi.
Щодо застосування напрацювань системного методу у сферi правоохо-ронно! дiяльностi маемо зазначити наступне. Ми подГляемо твердження I. П. Рущенка, що так зваш боротьба, профiлактика, запобiгання «разом i в цiлому» — пустi декларацп. Реально можна впливати на бГльш-менш одно-рiднi кластери злочинностГ у рамках конкретних пiдсистем сусшльства. I тут для наукового аналiзу ситуацГ! доцiльний системний пiдхiд з його методами аналiзу елементiв [25, с. 33].
На наш погляд, моделювання як результат застосування системного шдходу у розумшш злочинностГ вiдкривае новГ перспективи для правоохо-ронно! дГяльностГ. Тут модель допоможе Тм^увати г прогнозувати принципи внутрганьо! органГзацГ! й функцГонування об'екта дослГдження. Тож моде-лювання злочинностГ мае принципове значення передусГм у практичному плаш, оскГльки дае можливГсть адекватно, системно й комплексно (а значить ефективно) впливати на кримшогенш процеси в суспГльствГ вГдповГдно до змодельованих процесГв функцГонування та розвитку [15, с. 15]. При тому Д. Ю. Узлов, О. М. Савченко найбГльш значущим вважають шдтвердження адаптуючо! активностГ злочинностГ. Поглиблений аналГз цГе! ознаки стане базою для створення принципово нових шдходГв до системно! протидГ! злочинностГ в щлому Г !"! окремих проявГв [31, с. 11].
З указаного з усГею очевиднГстю випливае, що системний шдхвд мае сут-тевГ перспективи у теоретичному, методологГчному та практичному аспектах. I його використання мае шдняти кримшолопчш пошуки, а також правоохо-ронну практику на новий рГвень.
Список л^ератури: 1. Базярук I. М. Кримшолопчна характеристика та запобйання контрабанд! в Укра!т : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К. : 2013. - 20 с. 2. Батиргареева В. С. Рецидивна злочиншсть в Украшк сощально-правов1 та кримшолопчш проблеми : монограф1я /
B. С. Батиргареева. - Х. : Право, 2009. - 576 с. 3. Биленчук П. Д., Еркенов С. Е., Кофанов А. В. Транснациональная преступность: состояние и трансформащя : учеб. пособ. / П. Д. Биленчук,
C. Е. Еркенов, А. В. Кофанов ; под ред. П. Д. Биленчука. - К. : Аттика, 1999. - 272 с. 4. Богданов А. А. Тектология. Всеобщая организационная наука / А. А. Богданов. - М. : Экономика, 1989. - 193 с. 5. Гегель В. Работы разных лет / под ред. А. В. Гулыги. - [ В 2-х т. - Т. 2]. - М. : Мысль, 1971. - 630 с. 6. Голша В. В. Злочиншсть 1 системний пвдхвд / В. В. Голша, Н. В. Сме-татна // Системний пвдхвд у дослвджент злочинносп : матер. наук. конф. (м. Харюв, НЮУ 1м. Ярослава Мудрого, 21 червня 2013 р.). / за ред. В. В. Голши , Ф. В. Ювви ; укладач В. Ф. Обо-ленцев. - Х. : вид. Юм В. С., 2013. - С. 28—38. 7. Головко I. В. Особливосп системного шдходу до визначення поняття «сустльство» / I. В. Головко // Системний пвдхвд у дослвджент злочинност : матер. наук. конф. (м. Харюв, НЮУ 1м. Ярослава Мудрого, 21 червня 2013 р.). / за ред. В. В. Голши , Ф. В. Ювви ; укладач В. Ф. Оболенцев. - Х. : видавник Юм В. С. , 2013. -С. 79—81. 8. Даньшин И. Н. Криминология (понятие, предмет, задачи и система криминологической науки) : учеб. пособ. / И. Н. Даньшин. - Х. : ХИВД, 1994. - 34 с. 9. Долгова А. И. Криминология : учебник / А. И. Долгова. - М. : Норма, 2001. - 272 с. 10. Дрёмин В. Н. Инсти-туционализация преступности и институциональная криминология: концептуальные подходы / В. Н. Дрёмин // Кримшолопя в Укра!ш та протид1я злочинносп : зб. наук. ст. / за ред. М. П. Орз1ха, В. М. Дрьомша. - Одеса : Фешкс, 2008. - С. 56-68. 11. Дрёмин В. Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества / В. Н. Дрё-мин. - О. : Юрид. литер., 2009. - 550 с. 12. Зелинский А. Ф. Криминология : учеб. пособ. /
A. Ф. Зелинский. - Х. : Прапор, 1996. - 130 с. 13. Кант И. Трактаты и письма / И. Кант. - М. : Наука, 1980. - 709 с. 14. Кирнос А. Ю. Системний характер тшьово! економжи // Системний пвдхвд у дослвджент злочинност : матер. наук. конф. (м. Харюв, НЮУ 1м. Ярослава Мудрого, 21 червня 2013 р.). / за ред. В. В. Голши, Ф. В. Ювви ; укладач В. Ф. Оболенцев. - Х. : вид. Юм В. С. , 2013. - С. 14-15. 15. Ювва Ф. В. Використання системного методу в науцк ктор1я та сучасна практика // Системний пвдхвд у дослвджент злочинносп : матер. наук. конф. (м. Харюв, НЮУ 1м. Ярослава Мудрого, 21 червня 2013 р.). / за ред. В. В. Голши , Ф. В. Ювви ; укладач
B. Ф. Оболенцев. - Х. : вид. Юм В. С. , 2013. - С. 14-15. 16. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации : монография / Н. Ф. Кузнецова. - М. : Изд-во МГУ, 1984. - 208 с. 17. Ли Д. А. Преступность как социальное явление : монография / Д. А. Ли. - М. : Информ.-из-дат. агентство «Русский мир», 1997. - 176 с. 18. Лунеев В. В. Курс мировой и российской криминологии : учебник для магистров. - [В 2-х т. - Т. 1: Общ. ч.] / В. В. Лунеев. - М. : Юрайт, 2012. - 1003 с. 19. Маноха О. 6. Системний анал1з в кримшологп / О. 6. Маноха : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К. , 1996. - 22 с. 20. Оболенцев В. Ф. Латентна злочиншсть: проблеми теорц та практики попередження / В. Ф. Оболенцев. - Х. : Видавець СПДФО Вапнярчук В. В. , 2005. - 127 с. 21. Пирожков В. Ф. Криминальная психология / В. Ф. Пирожков. — М. : Ось-89, 2001. - 704 с. 22. Платон. Диалоги / пер. с древнегреч. ; сост. и ред. А. Ф. Лосев. - М. : Мысль, 1986. - 607 с. 23. Понятия советской криминологии : методическое пособие. - М. , 1985. - 100 с. 24. Попович В. М. Тшьова економжа як предмет економ1чно! кримшологп / В. М. Попович. -К. : Правов1 джерела, 1998. - 448 с. 25. Рущенко И. П. Преступность или системный поход? // Системний пвдхвд у дослвджент злочинност : матер. наук. конф. (м. Харюв, НЮУ 1м. Ярослава Мудрого, 21 червня 2013 р.). / за ред. В. В. Голши , Ф. В. Ювви ; уклад. В. Ф. Оболенцев. - Х. : вид. Юм В. С. , 2013. - С. 28—38. 26. Рущенко I. П. Теор1я сощального поля як зас1б штерпретацп злочинност / I. П. Рущенко // Методолопя, теор1я та практика соцюлопчного анал1зу сучас-ного сустльства : зб. наук. праць. - Х. : вид. центр Харюв. держ. ун-ту 1м. В. Н. Каразша, 2001. -
C. 172— 178. 27. Сорока Н. К. Про системний пвдхвд до вивчення злочинносп / Н. К. Сорока , К. О. Сорока // Системний пвдхвд у дослвджент злочинносп : матер. наук. конф. (м. Харюв, НЮУ 1м. Ярослава Мудрого, 21 червня 2013 р.). / за ред. В. В. Голши , Ф. В. Ювви ; уклад.
В. Ф. Оболенцев. - Х. : вид. Юм В. С. , 2013. - С. 28—38. 28. Тексты по истории социологии XIX-XX вв. : хрестоматия / под ред. Е. Л. Жукова. - М. : Наука, 1994. - 357 с. 29. Туляков В. О. Вжтимолопя (сощальш та кримшолопчт проблеми) / В. О. Туляков. - Одеса : Юрид. ли. , 2000. - 336 с. 30. Туркевич I. К. До проблеми про мкце кримшологп в системi наук / I. К. Турке-вич // Вксн. Акад. адвокатури Украши. - 2005. - Вип. 3. - С. 50—55. 31. Узлов Д. Ю. Практична значущкть для правоохоронних оргатв дослвдження злочинносп як системи / Д. Ю. Узлов , О. М. Савченко // Системний тдхщ у дослвджент злочинност : матер. наук. конф. (м. Харюв, НЮУ iм. Ярослава Мудрого, 21 червня 2013 р.). / за ред. В. В. Голши , Ф. В. Ювви ; уклад. В. Ф. Оболенцев. - Х. : вид. Юм В. С., 2013. - С. 11-13. 32. Фролова О. Г. Злочинтсть i система кримшальних покарань (сощальш, правовi та кримшолопчт проблеми й шляхи ix виршення за допомогою лопко-математичних методiв) : навч. пошб. / О. Г. Фролова. - К. : АртЕк, 1997. -208 с. 33. Шакун В. I. Онтолопчний вимiр у кримшологп / В. I. Шакун // Право Украши. -2010. - № 7. - С. 140—145.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ, МЕТОДИЧЕСКИЙ И ПРАКТИЧЕСКИЙ АСПЕКТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СИСТЕМНОГО МЕТОДА В ИЗУЧЕНИИ ПРЕСТУПНОСТИ
Оболенцев В. Ф.
В статье приведены сведения об истории и перспективах применения системотехники в криминологии. Раскрыты теоретический, методический и практический аспекты использования системного метода в изучении преступности. Обозначены базовые основы методики моделирования преступности.
Ключевые слова: криминология, преступность, системный метод, системотехника, моделирование преступности.
THEORETICAL, METHODOLOGICAL AND PRACTICAL ASPECTS OF SYSTEMATIC METHOD IN THE STUDY OF CRIME Obolentsev V. F.
The article presents information on the history and prospects of systems engineering in criminology. Disclosed the theoretical , methodological and practical aspects of using the system method in the study of crime. Marked with the basic fundamentals of the modeling methodology crime.
Key words: criminology, crime, systematic method, system engineering, modeling crime.
Надшшла до редколегп 03.11.2014 р.
