CC BY
16
УДК 343.97
С. Якимова
Нацюнальний ушверситет '"HbBiBCbKa полггехшка"
ДЕТЕРМ1НАЦ1Я ЗЛОЧИННОСТ1 У СФЕР1 ОБ1ГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБ1В, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, IX АНАЛОГ1В АБО ПРЕКУРСОР1В
©Якимова С., 2014
Розвинуто рiвневий пiдхiд щодо детермшащ!" злочинностi у сферi o6iry наркотикiв. З'ясовано детермшанти на iндивiдуальному, загальнодержавному та глобальному рiвнях, що формуються поза межами держави, проте значною мiрою визначають кримiногенну ситуацiю щодо обiгу наркотиюв в Укра'шь
Ключовi слова: наркотики, злочиншсть, детермiнанти, запобiгання.
S. Yakimova
CRIME IN THE DETERMINATION OF NARCOTIC DRUGS, PSYCHOTROPIC SUBSTANCES, THEIR ANALOGUES OR
PRECURSORS
Crime in the determination of narcotic drugs, psychotropic substances, their analogues and precursors. Developed approach for the determination of level of crime in drug trafficking. It was found determinants at the individual level, at the national level and determinants of a global nature that formed outside the state, but it does identify criminogenic environment of drug trafficking in Ukraine.
Key words: drugs, crime, determinants, prevention.
С. Якимова
ДЕТЕРМИНАЦИЯ ПРЕСТУПНОСТИ В СФЕРЕ ОБОРОТА НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ, ПСИХОТРОПНЫХ ВЕЩЕСТВ, ИХ АНАЛОГОВ ИЛИ ПРЕКУРСОРОВ
Развит уровневый подход к детерминации преступности в сфере оборота наркотиков. Выяснено детерминанты на индивидуальном, общегосударственном и глобальном уровнях, формирующиеся за пределами государства, однако в значительной мере определяющие криминогенную обстановку относительно оборота наркотиков в Украине.
Ключевые слова: наркотики, преступность, детерминанты, предотвращения.
Постановка проблеми. Злочиншсть у сферi o6iry наркотичних 3aco6iB, психотропних речовин, 1х аналопв або npeKyp^piB (надалi - наркотики) найбшьш очевидно проявляеться у злочинах, яю, по-перше, вчиняються з приводу шюдливого для людини блага — наркотиюв, ввдомост про яю мiстяться, передусiм, у "Перелжу наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв", де згрупованi списки наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв до таблиць I-IV, згiдно i3 законодавством Укра1ни та мiжнародними договорами, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Укра1ни; по-друге, вчиняються у зв'язку з порушенням порядку обиу наркотикiв, тобто незаконним культивуванням рослин, включених до Перелiку наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, розробленням, виробництвом, виготовленням, зберiганням, перевезенням, пересиланням, придбанням, збутом, ввезенням на територю Украти, вивезенням з територи Украти транзитом через територю Украти,
193
використанням, знищенням наркотиюв, а також у зв'язку з використанням коштiв, здобутих вщ незаконного обиу наркотиюв; по-трете - щ злочини спричиняють суспшьно небезпечнi наслiдки у зв'язку з поширенням наркоманп.
За останнiх десять роюв в Украш намiтилися небезпечш тенденци щодо обiгу наркотикiв. Так, зокрема, ршень злочинностi у сферi облiку наркотикiв збiльшився майже у шкть разiв (з 11,3 тис у 1991 р. до 56,8 тис. у 2010 р.). Ввдповвдно збшьшуеться й юльюсть споживачiв наркотиюв, яю перебували на облiку (з 107102 (2001 р.) - до 152878 (2010 р.). Певною мiрою це може вказувати на недостатню ефективнiсть запобiгання злочинам у сферi обiгу наркотикiв. В умовах глобалiзацп злочиннiсть у сферi обiгу наркотиюв набувае небезпечних органiзованих форм, що висувае нагальну потребу оновленого дослвдження специфiки 11 детермшацй з метою розробки бшьш дiевих засобiв запобшання.
Мета дослiдження - розробити дiевiшi заходи запобiгання злочинам у сферi обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин, 1х аналогiв або прекурсорiв, з огляду на специфжу 1х кришнолопчно! детермшацй на глобальному, загальнодержавному та шдиввдуальному рiвнях узагальнення.
Стан дослiдження. Проблема детермшацй злочинностi у сферi обиу наркотикiв не розгля-далася на рiвнi окремого монографiчного дослiдження. Разом з тим окремi аспекти детермшацй дослвджувалися крiзь призму формування системи нащонально! та мiжнародноl протидп сучасному наркобiзнесу (в. Расюк, В. Тимошенко), запобтання поширенню наркотизму в Украш (О. Козаченко, В. Пшеничний), розробки загальносощальних та спецiально-кримiнологiчних заходiв запобтння злочинам у сферi обiгу наркотиюв (Ю. Пономаренко), зокрема органами внутршшх справ (Р. Павленко), розробки кримшально-правових засобiв протидп незаконному обiгу наркотиюв (А. Музика), а також протидп окремим видам злочинно1 поведiнки у сферi обiгу наркотикiв (Р. Доброрез, С. Сорока, О. Столярський та ш), зокрема щодо незаконного вироб-ництва, виготовлення, придбання, зберiгання, перевезення чи пересилання наркотичних засобiв, психотропних речовин або 1х аналогiв без мети збуту, контрабанди наркотичних засобiв, вiдмиванням грошей вiд наркобiзнесу тощо). Отже, детермiнацiя злочинностi у сферi обiгу нарко-тикiв комплексно не дослщжувалася, а окремi результати потребують уточнения з огляду на нов^ бiльш небезпечнi тенденци.
Виклад основних положень. "Детермшацш" - це фшософська категорш, що вiдображае зв'язок i взаемодiю мiж явищами об'ективно1 дшсносп, й зокрема щодо злочинностi у сферi обiгу наркотикiв [6, с. 38]. Поняттям детермшацй охоплюються рiзнi види залежностi мiж явищами. Складтсть, багатозначнiсть процесiв детермшацй i складний характер виявлення причинних залежностей призвiв до широкого використання термiна "фактори" ("обставини"), пiд яким розумготь негативш соцiальнi явища та процеси, що мають рiзне детермiнуюче значення, але в сво1й сукупностi та взаемодп видозмiнюють й обумовлюють злочини.
Методолопчною основою дослiдження детермiнант злочинностi у сферi наркотикiв е дiалектичний матерiалiзм, засадничими положеннями якого е: 1) причиншсть - один з рiзновидiв зв'язкiв; 2) соцiальний детермiнiзм визначае взаемозумовлешсть явищ; 3) дiалектична суперечливкть - це джерело розвитку сощальних систем; 4) залежнiсть мiж явищами - всебiчна; 5) пiзнання сощального об'екта потребуе системно-структурного аналiзу [2, с. 107]. Загальш процеси детермшацй та причинностi, якi визначають злочиншсть загалом, поеднуються зi специфiчними причинними комплексами й умовами видiв злочинноста, зокрема сферi обiгу наркотикiв [3, с. 507]. Отже, детермшанти злочинност у сферi обiгу наркотикiв ввдображають, з одного боку, детермiнанти злочинност загалом в Украш, а з шшого - специфiчнi, якi визначають специфжу 1х вчинення.
Загалом злочиншсть в сферi обiгу наркотикiв мае сощальжйсторичш та соцiально-медичнi, а з юнця XIX ст. ще й бiзнесово-економiчнi передумови. Зокрема, в Украш iсторично-соцiальним
194
тдгрунтям для вчинення злочинв у сферi обiгу наркотикiв стали поди, пов'язащ з вiйною СРСР в Афгашсташ, жорстокi наслiдки Чорнобильсько1 катастрофи, матерiальне зубожiння значно1 частини населення внаслщок невмiлого та викривленого проведення екож^чних реформ, девальвацiя моральних цiнностей засобами масово! шформацп (надалi - ЗМ1), передусiм телебаченням, низькопробною естрадою друкованою продукщею, шоу-бiзнесом, iнодi з фактичним нав'язуванням культури вживання наркотикiв, до чого особливо вразливою виявилася молодь. Моральний та культурний занепад населення, передуЫм молодi, пiдлiткiв, вiдбувався фактично поза втручанням органiв державно! влади [1, с. 446].
У кришнологп детермшанти злочишв, зокрема у сферi обiгу наркотикiв, як правило, дослвд-жуються залежно вiд !х змютовного наповнення (соцiально-економiчнi, полiтичнi, психологiчнi та шш1). Такий пiдхiд е цшком обгрунтований. Однак наявнiсть значно! юлькоста рiзних за змiстом чинникiв, яю на рiзних р1внях безпосередньо чи опосередковано впливають на злочиннiсть у сферi обiгу наркотик1в, iстотно ускладнюе можливiсть вирiшення проблеми детермшацп. Ввдтак, задля розробки бiльш ефективного механизму запобiгання злочинностi у сферi обиу наркотикiв в Украш вбачаеться доцшьтсть розглянути детермiнанти за рiвнями !х впливу на наркоситуацiю в держав^ а саме: 1 - детермшанти шдивщуального рiвня, якi дiють на рiвнi моральних якостей, психологiчних особливостей осiб-учасникiв злочинного обiгу наркотиюв; 2 - детермшанти, що формуються на рiвнi держави та впливають на розвиток наркобiзнесу в Украш; 3 - детермшанти глобального характеру, що формуються поза межами держави, проте значною мiрою впливають на кон'юнктуру наркоринку в Украш.
Основними чинниками, що впливають на вживання наркотиюв на шдиввдуальному рiвнi, е: тзнання нових вiдчуттiв та бажання "випробувати" себе ("так" вiдповiли 28 % жiнок i 26 % -чоловтв); криза суспiльства (66 % чоловтв); низький рiвень культури (36 %о жiнок) [1, с. 445]. З цього випливае нагальна потреба застосування превентивних заходiв, спрямованих на широке iнформування населення про негативш наслiдки наркотизму через бiльше використання можливостей сощально! реклами, телебачення, радю, ЗМ1, проведення зустрiчей, семiнарiв за участю колишшх наркозалежних, а також тдвищення ролi медичних оглядiв, адмшстративно-правово! вiдповiдальностi тощо.
До групи суб'ективних факторiв також можна ввднести суперечнiсть мiж потребами та реальними можливостями !х задоволення; спiлкування з наркозалежними особами; позитивне ставлення до алкоголю та наркотиюв з боку батьюв i найближчого оточення. Визначальним чинником е психофiзiологiчнi якостi особистоста, наркозахворювання, наркозалежнiсть; вiдсутнiсть родини; нерозвинешсть культурних потреб, що призводить до безцшьного проведення дозвiлля у формi вiдвiдування нiчних клубiв, дискотек, де переважно розповсюджують наркотики; наявтсть тяжко!/хротчно! хвороби, травми, що викликае потребу вживання лжарських препаратiв, що мктять наркотичнi речовини; минулий досвiд перебування у мiсцях позбавлення волi та ш.
Детермiнанти, що формуються на рiвш держави та впливають на розвиток наркобiзнесу в Украlнi, ретельно розробляються у кришнолопчнш лiтературi [4, с. 231]. До !х перелжу вiдносять: соцiально-економiчнi, соцiокультурнi, органiзацiйно-управлiнськi, правов^ соцiально-полiтичнi та iн. чинники.
Зокрема, в соцiально-економiчний сферi детермшанти злочинного наркооб^у здебшьшого проявляються у вщсутносп постiйноl зайнятостi; низьких заробiткiв, що не забезпечують життево важливих потреб, зокрема матерiального пiдгрунтя для створення свое! с1м'! та 1! подальшого утримання, задоволення iнших потреб. Особливктю цих чинникiв е опосередкований вплив на вчинення злочин1в у сферi обiгу наркотикiв. Вчинення злочин1в у сферi обiгу наркотикiв може бути вмотивовано потребою вживання наркотикiв, щоб хоч на деякий час послабити вплив психотравмуючо! ситуацil; вчинення крадiжки та збуту наркотикiв, щоб мати принаймш якийсь заробiток. З цим пов'язана й наявнiсть можливостi "легкого" приробггку, що вiдтворюе прагнення отримати прибуток в будь-який, навiть незаконний спомб.
Чинники в сощокультурнш i морально-психологiчнiй сферах проявляються в скороченш державно! тдтримки освiтньо-культурного розвитку населення, насамперед дней i молодi.
195
Державна полггака щодо формування суспiльно доцшьних морально-етичних цiнностей виявилася неефективною. Натомкть поза контролем держави вiдбувалося моральне спустошення молодi та пiдлiткiв засобами масовоï культури. Внаслiдок цього в суспшьнш свiдомостi позначився глибокий дефщит сустльно-прийнятних етичних цiнностей. Сощокультурна, морально-психолопчна сфери й загалом суспiльна свщомкть значною мiрою визначаються разючою нерiвнiстю можливостей освгшього, культурного, професiйного розвитку, неспроможшстю значноï частини населення задовольнити елементарш потреби. Наочною е девальващя матерiальних, загальнолюдських ценностей, насамперед молод^ яка не знаходить можливостi для використання свого творчого потенцiалу. Згадат негативт детермiнанти заклали глибини безперспективност майбутнього, нестабiльностi, потеннiйноï конфлiктностi в суспшьств^ Вони зумовили негативнi кримшально-психологiчнi стереотипи, зокрема допустимiсть аморально^ протиправноï чи навiть злочинноï поведшки для задоволення iндивiдуальних потреб.
У сферi правового регулювання ввдносин: не вироблено чпжи правовоï регламентанiï з питань лжувашя наркоманiв, зокрема примусового; повною мiрою не використовуються можливост нормативно-правового забезпечення взаемодiï i ствробп,ництва на мiжнародному рiвнi, включаючи виконання зобов'язань, що виникають у зв'язку з приеднанням держави до мiжнародних конвеннiй, договорiв та угод; не створена належна правова база для реалiзацп заходiв боротьби з ввдмиванням наркокоштiв; недостатня регламентация чинного законодавства щодо об^у в Украïнi сильнодточих та отруйних лiкарських засобiв, що унеможливлюе в належний спосiб впливати на ситуанiю, яка склалась iз зловживанням трамадолу (за офiнiйними даними, х1мфарм пiдприемства Украïни за рж виробляють майже 60 млн. лжарських доз препаратiв трамадолу, тодi як потреба в ньому становить 4 млн. доз). Останне, на нашу думку, сприяе потраплянню таких лжарських засобiв у незаконний обiг та поширенню ïх серед наркоспоживачiв.
В оргатзацтно-управлтськт сферi ввдповвдт чинники проявляють себе в недолiках дiяльностi державних органiв i установ, передусiм, у виконанш правових норм, управлiнських ршенъ, зокрема органами внутрiшнiх справ щодо контролю за наркосередовищем, у здшснент ними профiлактичноï роботи, виявленнi оЫб, як систематично порушують режим об^у наркотикiв в Украïнi, а також у дiяльностi медичних установ (недосконалi методики ранньоï дiагностики i лжування хворих на наркоманiю; вiдсутнi системи облжу осiб даноï категорiï i спостереження за ними, а також збору, збертання, узагальнення й обмшу такою iнформанiею мiж защкавленими ввдомствами тощо). До цього рiвня детермшант можна також вiднести негативний вплив ЗМ1, телебачення, лiтератури, що ввдображае недолiки стосовно визначення тематичноï спрямованост та змiсту останнiх.
У дiяльностi спенiальних органiв, якi забезпечують протидж> та контроль за наркообiгом, найсуттевшими недолiками е: слабкий контроль за незаконним культивування нарковмiсних рослин; за ввозом, вивозом i транспортуванням наркотиюв, ïх пiдпiльним виготовленням, а також за виробництвом, зберiганням, виготовленням i торпвлею хiмiкатами й устаткуванням, що використовуеться при ïх незаконному виробництвц недостатнiй контроль за правилами виготов-лення, зберiгання, транспортування i використання наркотиюв у медичних та наукових щлях, як цього вимагають положения мiжнародних конвеннiй.
Найбiльш типовими порушеннями порядку наркообiгу в аптеках та аптечних базах, лiкувально-профiлактичних закладах е порушення ведення облiковоï документанiï та правил облжу препаратiв, вiдсутнiсть лщензш на здiйснения дiяльностi, пов'язаноï з обтем наркотикiв, неправильне оформлення документа на призначення наркотичних препарата i виконання ïх без призначення лжаря.
На глобальному pieHi на наркоситуащю в Украïиi, передусiм, впливають: геополгшчне розташувания Украïии, що сполучае Азж> з Захiдною Свропою; складностi в оргашзаци митного i контрольно-пропускного режиму; недостатня ефективтсть взаемодiï з правоохоронними органами сусiднiх держав у напрямку протидп наркобiзнесу; широке втягування громадян нашоï держави, передусiм пранiвникiв транспорту (особливо морського), у незаконш операци з наркотиками за кордоном; iнтернацiоналiзацiя наркобiзнесу; використання потеннiалу хiмiко-фарманевтичноï,
196
XÎMÎ4H0Ï промисловост держави для незаконного виготовлення наркотичних 3aco6iB та психотропних речовин.
OKpiM цього, варто вiдзначити ввдмшшсть правових систем, у рамках яких визначаються основнi принципи протидiï незаконним операцшм з наркотикам, коли аналопчш дiяння в одних державах ощнюються як злочиннi, а в шших - нi. Серйозну проблему для мiжнародноï системи контролю за наркотиками становить неприеднання низки держав до мiжнародних угод, а також невиконання своïх договiрних зобов'язань окремими державами - сторонами конвенций щодо формування ефективноï законодавчоï бази, нездiйснення належного нащонального контролю за наркотичними засобами, ненадання необхiдноï iнформацiï до мiжнародних органiв контролю.
Розглядаючи детермiнанти наркобiзнесу на глобальному рiвнi, варто зауважити, що проблема незаконного виробництва наркотиюв з метою ïх збуту, дуже ткно переплiтаеться з iншими глобальними проблемами людства та зокрема з фшансуванням дiяльностi терористiв, розвитком оргашзоважй злочинностi загалом. У зв'язку з тенденцию неухильного скорочення фiнансових "надходжень" з боку традицiйних держав-спонсорiв тероризму. Терористи все частше вдаються до шших джерел фшансування, таких як виробництво i продаж наркотиюв. Деяю кламсью екстремiсти розглядають наркобiзнес як зброю проти Заходу i важливе джерело доходш для фiнансування своеï дiяльностi. Таким чином, тероризм, як i незаконний об^ наркотикiв, загрожуе життю мiльйонiв людей, стiйкостi державних iнститутiв, нацiональнiй безпещ.
Ще одна проблема, що ткно пов'язана з незаконним обтем наркотикiв i мае глобальний характер поляризацiя держав, все бшьше поглиблюе економiчну нерiвнiсть. Саме у контекста проблеми держав "третього св^у" зроблена спроба розглянути незаконний наркооборот у щорiчнiй доповiдi ООН про стан з наркотиками в свт. На думку експертав ООН, виробництво наркотиюв все бшьше i бшьше зосереджуеться на територи екож^чно слабких держав. Пiдходити до розв'язання цiеï глобальноï проблеми потрiбно не з тiеï позицiï, що держави "третього свпу" навмисно здiйснюють нарковиробництво, а з того, що незаконне виробництво наркотиюв - це лише симптом глобальних проблем цих держав, а наркопроблема е лише одшею з найбшьш складно вирiшуваних. Це стосуеться тих держав, чш шститути настiльки слабкi, що не можуть оргашзувати дiеве внутрiшне регулювання i зовшшню безпеку, неспроможнi забезпечити захист уим верствам населення. Все вищесказане зумовлюе залучення населення держав "третього свпу" до процесу незаконного виробництва наркотиюв. М!жнародним сшвтовариством мають бути вжил заходи щодо запобiгання бвдноста, забезпечення безпеки населення, побудови в цих державах шституцш, що ефективно функцiонують.
Отже, розвиток наркобiзнесу, зокрема в Украш, детермшують такi глобальш чинники:
- надприбутковiсть цього виду бiзнесу, при цьому найбiльший екож^чний зиск вiд мiжнародного наркобiзнесу мають держави-виробники (зокрема - Болiвiя, Марокко) та держави-банюри (Швейцарiя, Люксембург, Угорщина);
- розвиненi держави обмежують розвиток держав третього свiту, певною мiрою стримують розвиток ïх економжи. ïх промисловiсть здебiльшого переробна. Наприклад, у господарському секторi Афганiстану ïï частина становить лише 1/ 6;
- залежшсть економiки держав "третього свпу" ввд наркоiндустрiï, про що свщчать економiчнi вiдомостi. Так, наприклад, у Болiвiï експорт кокаïну на 50 % бшьший вiд обсягу легального експорту, а в Марокко - щорiчний експорт наркотиюв близько 2 млрд. доларiв США, що на rai легального експорту - 3,6 млрд. доларiв США - становить майже 56 % [7];
- зосередження уваги суто на силових засобах боротьби з наркобiзнесом;
- глобальна лiбералiзацiя фiнансовоï дiяльностi, яка пов'язана з електронною передачею даних i забезпечуе створення вдеальних, практично безперешкодних iнструментарiïв для фшансування наркобiзнесу (для порiвняння: якщо при контрабандi наркотикiв правоохороннi органи перехоплюють лише до 10 % вантаж1в, то перехоплення наркокапiталiв становить ще менше - лише 1 %);
- проникнення наркоманiï в полгтичний простiр, а саме: 1) коли наркомафiя, щоб уникнути ввдповвдальноста за незаконний наркобiзнес, вдаеться до корупцшних дiянь, пiдкупу, шантажу
197
представниюв влади, полщп, вiйськових; 2) коли представники наркомафи намагаються налагодити приязш стосунки з мiсневим населенням, надаючи йому фшансову пiдтримку (кредитування селян в Афгашсташ для вирощування нарковмкних рослин) або ж захисту ввд збройних сил у мiснях вшськових конфлiктiв, вiд нападок урядових вшськ тощо;
- численнi суперечки з приводу того, яю конкретно держави мають взяти на себе основний тягар фшансування програм альтернативного розвитку щодо держав-виробник1в наркотикiв.
Висновки. Отже, детермшанти злочинностi у сферi об^у наркотикiв е численнi, рiзноманiтнi та взаемодтоть на рiзних рiвиях: на шдишдуальному рiвиi, у зв'язку з моральними якостями, психологiчними особливостями оиб-учасниюв злочинного обiгу наркотикiв; на загально-державному, що виявляеться у недолжах в економiчнiй, культурнiй, просвiтнинькiй, нормативны сферi щодо обiгу наркотикiв; на глобальному рiвm, якi формуються поза межами держави, проте значною мiрою впливають на кон'юнктуру наркоринку в Украш. Використання рiвневого пiдходу до визначення детермiнант злочинностi у сферi обiгу наркотик1в забезпечить комплексний тдхвд для розробки бiльш дiевих заходiв запобiгания злочинам у сферi об^у наркотикiв.
1. Закалюк А. П. Курс сучасноï украïнськоï кримтологп: теорiя i практика: у 3 кн. Кн. 2: Кримiнологiчна характеристика та запобiгання вчиненню окремих eudie злочитв /А. П. Закалюк. — К.: ВидавничийДiм "1н Юре ", 2007. — 712 с. 2. Кальман О. Т. Стан i головш напрями попередження економiчноï злочuнностi в Украïнi: теоретичш та прикладт проблеми / О. Т. Кальман. — Х.: Гiмназiя, 2003. — 352 с. 3. Криминология: Учеб. для вузов / Под общ. ред. А. И. Долговой. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: НОРМА-ИНФРА, 2002.— 848 с. 4. Курс кримтологп. Особлива частина / за заг. ред. О. М. Джуджи. — К., 2001. — 383 с. 5. Расюк Е. В. Крuмiнологiчна характеристика та запобкання транснащональному наркобiзнесу в Украïнi: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Е. В. Расюк. — К., 2005. — 20 с. 6. Савельев И. Е. О бытований в научных юридических текстах слов, однокоренных со словом "детерминизм " и употребляемых в качестве "причинных " терминов " / И. Е. Савельев // Российский следователь. — 2006. — № 6. — С. 38. 7. Смирнова I. В. Деяю аспекти удосконалення та оптuмiзацiï нацiональноï системи протидп оргатзованому наркобiзнесу i наркоматям /1. В. Смирнова //Боротьба з орг. злочинтстю i коруп^ею (теорiя i практика). — К.: Мiжвiдомч. наук. дослiд. центр з проблем боротьби з оргатзованою злочинтстю, 2007. — № 15. — С. 111-118.
198
