CC BY
21
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1
В.П. ЯЦЮТА,
доцент кафедри фнанав, Кивський нацюнальний економ1чний iнститут iм. Вадима Гетьмана,
A.В. ЯЦЮТА,
к.е.н., радник голови правлння ПАТ «ВiEйБi Банк»
Прибуток та його взасмозв'язок з оцшкою вартост банку
У статт проведено теоретичне доспдження зв'язк 'ю прибутку з формуванням вартост банку та пропонуеться методика розрахунку ринково'1 вартост банку.
Ключов1 слова: прибуток, вартсть, система розрахунку вартост банку.
B.П. ЯЦЮТА,
доцент кафедры финансов, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,
А.В. ЯЦЮТА,
к.э.н., советник председателя правления ПАО «ВиЭйБи Банк»
Прибыль и его взаимосвязь с оценкой стоимости банка
В статье проведено теоретическое исследование взаимосвязи прибыли с формированием стоимости банка. Предложена методика расчета рыночной стоимости банка.
Ключевые слова: прибыль, стоимость, система расчета рыночной стоимости банка.
Theoretical research of hrofit's connection with forming costs of a bank is carried oue in the article. Also a method to calculate market cjsts of a bank is introductd.
Keywords: calculation system of market costs, costs, profit.
Постановка проблеми. У ринковм економщ прибутку належить центральне мюце, бо вЫ вщображае багатоб1чн1 економГчн зв'язки процесу простого та розширеного вщтво-рення i е основним джерелом зростання вартост суб'ект1в господарювання. Тому прагнення до збтьшення прибутку як джерела зростання вартост перетворюе його на головну ру-шмну силу й основне джерело економiчного та со^ального розвитку не ттьки окремих пщприемств, а й краУни в цтому.
Взаемозв'язки прибутку з формуванням вартост суб'ек^в господарювання вченими-економютами розглядалися в на-укових розробках, присвячених теори прибутку. Особливо яскраво це проявилося в ходi дискуси про економiчну природу прибутку i його впливу на процес розширеного виробництва. Але, незважаючи на це, система взаемозв'язюв прибутку з формуванням вартост суб'ек^в господарювання i оцЫкою Ух вартост все ще лишаеться недостатньо вивченою, незавер-шеною i суперечливою, i це, природно, вiдбиваeться в практична дГяльностк Так, вщсушсть теоретичних дослщжень взаeмозв'язкiв прибутку з оцЫкою вартостi банку не дозволяе оперативно оцЫити вартiсть банку для прийняття своечасних антикризових заходiв, що передбачають виршення питання капiталiзацiУ банкiв за участю держави, або Ух лквща^я.
Анал1з дослщжень та публкащй з проблеми. Бть-шють економiстiв, як вивчають сутнють прибутку, початок формування основних принцитв його теоретичного обгрун-тування пов'язують з економiчною школою меркантилю^в, хоч, по суй теори прибутку в них i не було. Вони просто ви-водили його з обмЫу як рГзницю мГж цЫою продажу i кутв-лк Спроби теоретичного осмислення сутност прибутку мали фрагментарний, несистемний характер, тому зрозумто, що так! пщходи не могли розкрити взаемозв'язюв прибутку з формуванням та зростанням вартост пщприемства.
Певний внесок у розвиток теори прибутку та виявлення його зв'язюв з формуванням та зростанням вартост зроби-ли представники школи фГзюкратГв. 1хня увага була прикута до джерел формування прибутку, який, на Ухню думку, ство-рювався в землеробств! i був единим джерелом його розви-
тку. ФГзюкрати показали, що за рахунок прибутку селянськ господарства можуть здмснювати капггаловщновлення i ка-пггалонагромадження, тобто вщновлювати та збтьшувати вартють капггалу, вкладеного в процес виробництва.
Представники класичноУ полтекономи А. Смгг i Д. Ркардо ¡стотно поглибили дослщження сутност прибутку, розшири-ли меж! його формування як виробничою, так i невиробни-чою сферою. А. Смгг розглядав прибуток як результат прац робГтниюв, з одного боку, i функцюнування капггалу - з ¡н-шого. Тобто вЫ бачив прямий зв'язок мГж затратами прац i можливютю зростання капггалу та одержаним прибутком.
У середин! XIX ст. з'являеться теорГя К. Маркса, в основ! якоУ лежить учення про додаткову вартють, а ГУ [5, с. 43] «перетворена форма» набувае грошового виразу i вттюеться у прибутку. При цьому К. Маркс розглядав прибуток як важ-ливе джерело розширеного вщтворення, що приводить до зростання його вартостг
Вагомий внесок у розвиток теоретичних основ оцЫки вар-тост банюв внесли зарубГжн та вггчизняы фажвщ зокре-ма: Г. Азаренкова М. Алексеенко, G. Бргхем, З. Васильченко, О. Васюренко, М. Гордон, А.Ш. Грос, А. Дамодаран, Д.А. 6пЬ фанова, I. 1ваав, КапрГ, Р. КеллГ, Т. Коллер, Т. Коупленд, Дж. Му-рн О. Мендрул, С. Пенмен, Л. Примостка, А. Раппопорт, П. Роуз, Дж. Оню (мол.), Б. Стюарт, Д. Тобн К. Уолт, Е. Шатро, Н. Шульга та ¡н. Незважаючи на значну ктьккть наукових розробок по ви-ршенню завдань оцЫки вартост суб'ек^в господарювання, за-лишаються не виршеними питання, пов'язан з дослщженням специфки УУ взаемозв'язюв з отриманим прибутком в банках.
Метою статтi е дослщження можливост використання прибутку банювських установ для оцЫки УхньоУ вартост та розробки методики проведення цих розрахунюв.
Виклад основного матерiалy. Виходячи з позицм бть-шост економю^в вартють суб'екта господарювання як товару можна представити формулою:
W = C + V + m, (1)
де W - вартють суб'екта господарювання; С - вартють засобГв виробництва;
132 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (167)/2015
© В.П. ЯЦЮТА, А.В. ЯЦЮТА, 2015
EKOHOMI4HI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA ВИД!В EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
V - вapтicть poбoчoï cили; m - вapтicть дoдaткoвoгo пpoдyктy.
Cлiд зaзнaчити, що нa вapтicть дoдaткoвoгo пpoдyктy m впли-вae не тiльки aбcoлютний poзмip С i V, a й ефективысть ви^и^ тaння тa ïx cпiввiднoшeння, тoмy вapтicть дoдaткoвoгo пpoдyктy е не тiльки cклaдoвoю вapтocтi oб'eктa гocпoдapювaння, a й peзyль-тaтoм викopиcтaння вapтocтi зacoбiв виpoбництвa i poбoчoï ли. У пpaктичнiй дiяльнocтi гpoшoвий виpaз вapтocтi дoдaткoвo-гo пpoдyктy вiдoбpaжaeтьcя в пpибyткy cyб'eктa гocпoдapювaння.
У зв'язку з тим щo в пpибyткy зaклaдeнa вapтicть cклaдoвиx aвaнcoвaнoгo кaпiтaлy i 6удучи вoднoчac йoгo eлeмeнтoм, пpи-бyтoк, нa нaш пoгляд, е йoгo пoxiднoю фopмoю i вiдoбpaжae pyx ycieï aвaнcoвaнoï вapтocтi. Toмy ввaжaeмo, щo пpибyтoк здaтний викoнyвaти фyнкцiю oцiнки вapтocтi cyб'eктa гocпoдapювaння. T. Koyплeнд, T. Koлep i Дж. Mypiн тaкoж cтвepджyють, щo пpибyтoк cлyжить мipилoм вapтocтi, cтвopювaнoï кoмпaнieю [7, c. 167].
!з цим виcнoвкoм нeмoжливo не пoгoдитиcя, 6o, як вiдoмo, для oцiнки вapтocтi фipми нaйбiльш чacтo викopиcтoвyeтьcя коефг цieнт кpaтнocтi, який poзpaxoвyeтьcя як вiднoшeння pинкoвoï цг ни aкцiï дo пpибyткy нa oднy aкцiю (P/E]. Цей коефщент пoкaзye, cкiльки iнвecтop згоден плaтити зa yчacть у poзпoдiлi пpибyт-ку кoмпaнiï, i poзpaxoвyeтьcя дiлeнням кypcy aкцiï нa коефщент пpибyткy нa oднy пpocтy ara^rci. Toмy вaжливим пoкaзникoм вap-TOCTÍ бaнкiв е вapтicть йoгo a^tó. Пoкaзник P/E шиpoкo зacтo-coвyeтьcя нa пpaктицi, i iнвecтopи cпpиймaють йoгo як ocнoвy для пpoгнoзyвaння мaйбyтньoï пpибyткoвocтi aнaлiзoвaниx фipм.
Для тога щoб ypaxyвaти нaявнicть piзниx мeтoдiв бyxгaлтep-cькoгo oблiкy щодо oбчиcлeння пpибyткy, зoкpeмa щoдo по-дaткoвиx плaтeжiв, aмopтизaцiï, aнaлiтики зacтocoвyють удо-cкoнaлeнi вapiaнти пoкaзникa P/E, a мме кoeфiцieнт P/EBIT, який являе coбoю cпiввiднoшeння цiни a^ii дo пpибyткy ком-пaнiï пepeд cплaтoю пpoцeнтiв тa пoдaткiв, a тaкoж P/EBITA -cпiввiднoшeння цЫи aкцiï дo пpибyткy пepeд cплaтoю пpoцeнтiв, пoдaткiв, нapaxyвaння aмopтизaцiï. Ocтaннiй кoeфiцieнт зa знa-ченням нaближaeтьcя дo cyми oпepaцiйнoгo гpoшoвoгo пoтoкy.
Mexaнiзм ди цьoгo кoeфiцieнтa, як i Ышик кoeфiцieнтiв, щo оцг нюють вapтicть фipми нa ocнoвi пopiвняльнoгo пiдxoдy, пoчинa-eтьcя з визнaчeння пeвниx aлгopитмiв. Taк, cпoчaткy зд^нюеть-cя пoшyк eтaлoннoï кoмпaнiï aбo пoкaзникa cepeдньoгaлyзeвoгo знaчeння. По™ визнaчaeтьcя цiнa aкцiï тa вapтicть aкцioнepнoгo кaпiтaлy oцiнювaнoï фipми. Якщо вiдoмe eтaлoннe знaчeння ко-eфiцieнтa P/E, цiнa aкцiï визнaчaeтьcя зa фopмyлoю:
Pj = P/E ■ EPSj, (2]
де Pj - ц^ aкцiï кoмпaнiï j; EPSj - чистий пpибyтoк кoмпaнiï j, який пpипaдae нa oднy a^irci в oбiгy зa piк.
Бaнки можуть викopиcтoвyвaти кoeфiцieнт P/E, aлe це e до-cить cyмнiвним, ocкiльки пoв'язaнo з тим, що вoни можуть cyrre-вo мaнiпyлювaти ocнoвoю циx кoeфiцieнтiв зa дoпoмoгoю мexa-нiзмy cтвopeння peзepвiв. Ha цю пpoблeмy, зoкpeмa, звepтaють yвaгy А. Бoдмep [10, c. 79] тa А. Дaмoдapaн [2, c. 795].
He менш вживaним пoкaзникoм бaлaнcoвoï oцiнки e кое-фщент cпiввiднoшeння pинкoвoï цiни aкцiï дo бaлaнcoвoï вap-тocтi a^ií (P/BV], щo визнaчae пpeмiю, яку iнвecтopи згoднi cплaтити зa бaлaнcoвy вapтicть влacнoгo кaпiтaлy кoмпaнiï.
Koeфiцieнт P/BV нaбyв шиpoкoгo зacтocyвaння в oцiнцi вap-тocтi фipм, тoмy що вiн пpocтий тa зpoзyмiлий i дae можли-вicть oцiнити ефективнють iнвecтицiй. Taк, якщo знaчeння P/ BV менше зa 1 i cтaнoвить, нaпpиклaд, 0,5, це oзнaчae, щo для
фiнaнcoвoгo pинкy дaнa фipмa кoштyвaлa нa 50% менше, ыж вклaли в не'1' a^^ep^ тoбтo фipмa знищилa пoлoвинy вapтoc-тi ^oix влacникiв. I нaвпaки, якщo P/BV пepeвищye 1, це oзнa-чae, щo пoчaткoвi ^ec™^ у влacний кaпiтaл зpocли у вapтoc-тi i кoмпaнiя cтвopилa дoдaткoвy вapтicть для ^oix влacникiв. Пoкaзник P/BV пopiвнянo з пoкaзникoм P/E мicтить бiльшe iнфopмaцiï з пoглядy пepcпeктив poзвиткy фipми, i, як œ^a^ дaнi дocлiджeнь, цей пoкaзник мae тicний зв'язoк з peнтaбeль-нicтю влacнoгo кaпiтaлy (ROE] [З, с. 68]. Ц двa пoкaзники е, пo cyri, oднopiдними i виpaжaють влacний кaпiтaл фipми.
Koeфiцieнт P/BV мae aнaлoгiчнi cклaдoвi, щo й P/E, i тaкoж зaлeжить вiд пpибyткoвocтi кaпiтaлy. Bзaeмoзв'язoк мiж P/ BV i пpибyткoвicтю кaпiтaлy в бaнкiвcькoмy бiзнeci e омбли-вo cильним, нa що звepтaють yвaгy eкoнoмicти, якi до^ижу-ють цю пpoблeмy, - Г. Tpocc [11, c. З2-ЗЗ], А. Дaмoдapaн [2, c. 798] тa I. Iвaciв [4, c. 102-10З]. Boни дoвoдять, щo бaлaнco-вa вapтicть влacнoгo кaпiтaлy бaнкy близью дo pинкoвoï вap-тocтi aкцioнepнoгo кaпiтaлy, iнвecтoвaнoгo в нaявнi aктиви. Це пiдтвepджyeтьcя виcoким кopeляцiйним зв'язком мiж по^з-никaми P/BV i ROE. Boднoчac пoкaзник P/BV пepeбyвae пiд впливoм pизикy, щo бepe нa ceбe бaнк. Toмy бaнки, щo взяли вищий pизик, мaтимyть нижче знaчeння P/BV нeзaлeжнo вщ дoxiднocтi кaпiтaлy, i бaнки з вищими тeмпaми зpocтaння мaти-муть вище знaчeння P/BV, нeзвaжaючи нa iншi cклaдoвi.
Baжливo зaзнaчити, що дeякi мeтoди oцiнки вapтocтi, по-бyдoвaнi нa ocнoвi пoкaзникiв дoxiднocтi, пpaктичнo мaлo пpидaтнi для визнaчeння вapтocтi бaнкiв тa iншиx ф^нм-виx iнcтитyтiв, тoмy щo для ниx пpaктичнo нeмoжливo визнa-чити oбcяг peaлiзaцiï aбo poзмip виpyчки. Taкi кoeфiцieнти, як EV/EVIT (вiднoшeння бaлaнcoвoï вapтocтi фipми дo oбcя-гу peaлiзaцiï] aбo EV/EVITD (вiднoшeння бaлaнcoвoï вapтoc-тi фipми дo poзмipy виpyчки], не пpидaтнi для oцiнки вapтocтi бaнкiв, ocкiльки в бaнкiвcькoмy бiзнeci нeмoжливo poзмeж-yвaти oпepaцiйнy тa фiнaнcoвy дiяльнicть.
З oглядy нa це дeякi eкoнoмicти, якi вивчaють пpoблeми oцiнки вapтocтi бaнкiв, пpoпoнyють викopиcтoвyвaти iншi пo-кaзники. Oднaк пpи цьoмy знoвy вaжливe мicцe вiдвoдитьcя пoкaзникaм пpибyткoвocтi. Taк, П. Poyз ввaжae, !o ROE, poз-paxoвaнe як вiднoшeння пpибyткy дo влacнoгo кaпiтaлy, xa-paктepизye пepш зa вce ефективнють poбoти мeнeджepiв; ROE, poзpaxoвaнe як вiднoшeння пpибyткy дo cyкyпниx aкти-вiв, xapaктepизye дoxiднicть для aкцioнepiв, i кoeфiцieнт EPS дae oцiнкy виплaт нa кopиcть ocнoвниx влacникiв бaнкy. Ha нaшy думку, тaкий пiдxiд дo oцiнки вapтocтi бaнкy не дocтaтньo зpyчний. Це пoв'язaнo з тим, щo poзpaxyнoк циx кoeфiцieн-тiв cпиpaeтьcя нa викopиcтaння yзвичaeниx пiдxoдiв дo oцiнки вapтocтi бiзнecy, тoбтo нa пpибyтoк. У™ не мoжeмo пoгoди-тиcя з П. Poyзoм i щoдo toro, щo «^пoкaзник EPS являе co6oki тoчнy oцiнкy виплaт нa кopиcть... aкцioнepiв» [8, c. 1З0-1З1], мaючи нa yвaзi, що цей погазник aдeквaтнo вiдoбpaжae ïxнi iнтepecи. Ha нaшe пepeкoнaння, iнтepecи aкцioнepiв бтьшою мipoю пoв'язaнi зi змiнoю вapтocтi aкцiй, якi 1м нaлeжaть.
Узaгaльнюючи виклaдeнe, мoжнa зpoбити виcнoвoк, що вapтicть фipм i бaнкiв визнaчaлacя зa допомогою моделей мyльтиплiкaтopa, пoбyдoвaниx нa ocнoвi пpибyткy. Але ^ моде-лi можуть ефективно викopиcтoвyвaтиcь лише для визнaчeння вapтocтi в поточному aбo нacтyпнoмy poцi. Ывестуючи rpo0o-вi кошти в той чи Ыший пpoeкт, iнвecтop xoчe знaти, як швид-
Формування ринкових вiднocин в УкpaÏнi № 4 (167)/2015 133
EKOHOMI4HI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГАЛУЗБЙ TA BИДIB EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
ко oкyплятьcя вкл^ден кошти, який пpибyтoк вiн зможе oдep-жaти чepeз кiлькa po^ i як змiнитьcя вapтicть пpидбaнoгo ним oб'eктa. Bизнaчeння вapтocтi cyб'eктa гocпoдapювaння в бiльш пiзнiй пepioд пepeдбaчae викopиcтaння методу диcкoнтyвaння мaйбyтнix гpoшoвиx пoтoкiв зa вiдпoвiднoю cтaвкoю.
Bapтo зaзнaчити, що у ф^ндов^ тeopiï нa cьoгoднi icнyють дещо погляди щодо oцiнки вapтocтi бaнкiв. Пpи цьому пpo-пoнyeтьcя для oцiнки вapтocтi викopиcтoвyвaти ттьки чacти-ну oдepжaнoгo пpибyткy, тобто нa ocнoвi виплaчeниx дивiдeндiв. Ta^ Ф. Moдiльянi i M. M^ep доводять, що cepeднiй у певному пpoмiжкy чacy oбcяг потоку пpибyткy нa одну aкцiю пpиpoднo нa-звaти дoxoдoм нa aкцiю, a його мaтeмaтичнe oчiкyвaння - очку-вaним дoxoдoм. Але paзoм з тим пepш зa вce отщ мaти нa yвaзi, що йдeтьcя пpo пoтiк пpибyткiв, a не пpo пoтiк дивiдeндiв [6, c. 41].
А. Дaмoдapaн, cвoeю чepгoю, зaзнaчae, що в oцiнцi вapтoc-тi бaнкiв cлiд виxoдити з дивщендв, якi виплaчyютьcя його a^ цioнepaм. Це пoяcнюeтьcя тим, що виплaтa дивiдeндiв cпpияe iнтeнcивнoмy пpипливy aкцioнepнoгo кaпiтaлy в бaнкiвcькe ce-peдoвищe пopiвнянo з бiльшicтю Ышик cфep iнвecтyвaння, що, безумовно, веде до зpocтaння вapтocтi бaнкy [2, c. 775]. ^му вapтicть a^M, a тaкoж вapтicть влacнoгo кaпiтaлy фipми зaгaлoм визнaчaютьcя потоком дивiдeндiв, cкopигoвaним зa вiдпoвiднoю cтaвкoю. Bapré^ кaпiтaлy бaнкy мoжнa poзpaxyвaти зa методом DDM, poзpoблeним Дж. Biльямcoм i oпиcaним I. Iвaciвим [4, с. 91]:
Vddm= s—(З] ¿=1(1+Ке)-
де VDDM - вapтicть кaпiтaлy фipми;
d- - oчiкyвaнi чиcтi дивiдeнднi виплaти в /-му po^ пpoгнo-зyвaння;
Ke - вapтicть зaлyчeння влacнoгo кaпiтaлy.
З нaвeдeнoï фopмyли видно, що вoнa мктить двa бaзoвиx елементи: мaйбyтнi дивщенди тa вapтicть влacнoгo кaпiтaлy. Maйбyтнi дивiдeнди пpoгнoзyютьcя нa ocнoвi oчiкyвaниx тeмпiв зpocтaння дoxiднocтi тa нopми дивiдeндниx виплaт. Cвoeю чep-гою, oчiкyвaнa дoxiднicть a^ií визнaчaeтьcя i'i' pизикoм i вcтa-нoвлюeтьcя зa допомогою piзниx мeтoдiв. Пiд чac poзpaxyнкy вapтocтi бaнкiв зa допомогою дaнoï фopмyли ми нaштoвxнy-лиcя нa пpoблeмy визнaчeння oчiкyвaниx дивiдeндiв в i-му po-цi. Piч у тiм, що oдepжaний бaнкoм пpибyтoк кaпiтaлiзoвyвaв-cя i дивщенди не виплaчyвaлиcя. Toмy oчiкyвaнi дивщенди, як зaзнaчeнi в чиceльникy фopмyли, дopiвнювaтимyть нулю. Звa-жaючи нa те що бiльшicть бaнкiв Укpaïни oдepжaний пpибyтoк cпpямoвyють нa дaльшy кaпiтaлiзaцiю i не виплaчyють дивщен-дiв, ввaжaeмo, що в Укpaïнi зacтocoвyвaти метод диcкoнтyвaн-ня дивiдeндiв для визнaчeння вapтocтi бaнкy неможливо.
I. Iвaciв, poзглядaючи дивiдeнди як дoвгocтpoкoвий пoтiк гpoшoвиx нaдxoджeнь, дмшов виcнoвкy, що вони позитивно впливaють нa вapтicть фipми (пpo це гoвopить i фaкт зacтo-cyвaння DDM нa пpaктицi]. Пpoтe в кopoткocтpoкoвoмy пepi-oдi дивiдeнди не cпpaвляють cepйoзнoгo впливу нa вapтicть фipми [4, c. 92]. I це нacпpaвдi тaк, бо коли кepiвництвo бaн-ку пpиймae piшeння пpo кaпiтaлiзaцiю oдepжaнoгo пpибyткy i вщмову вiд виплaти дивiдeндiв, це пpивoдить до пepepoзпo-дiлy cтвopeнoï в поточному poцi вapтocтi нa мaйбyтнi пepioди з метою cтвopeння нaдaлi ще бтьшо''' його вapтocтi. Toмy не-лoгiчнo cтвepджyвaти, що вapтicть тaкoгo бaнкy дopiвнювa-тиме нулю. Boднoчac якщо до визнaчeння вapтocтi бaнкy rn-
дiйти з зacтocyвaнням зaзнaчeнoï paнiшe фopмyли, вapтicть бaнкy буде cпpaвдi дopiвнювaти нулю.
Teopeтичнa нeдocкoнaлicть мoдeлi диcкoнтyвaння дивщен-дiв мae тaкoж пpaктичнi недолки. Taк, зpoзyмiлo, що DDM мae тeндeнцiю нeдooцiнювaти aкцiï з низьким P/E тa виcoкoю нopмoю дивiдeндниx виплaт, oднoчacнo нeдooцiнюючи a^ii з вимким кoeфiцieнтoм P/E тa низькими aбo нульовими дивЬ дендними виплaтaми. Toбтo зa допомогою цieï мoдeлi вaжкo об'ективно oцiнити кoмпaнiï, як не пoвнicтю виплaчyють a^i-oнepaм дoxoди, що пpипaдaють нa ''жню чacткy в кaпiтaлi.
Ю. Бpiгxeн i Л. Гaпeнcкi з пpивoдy тeopiï Ф. Moдiльянi тa M. M^-лepa зaзнaчaють, що вoнa cпpaвeдливa лише зa умови викoнaння жopcткиx вимог i eмпipичнi доведення нa кopиcть ii' пpaвильнocтi нaдтo cлaбкi. Cпиpaючиcь нa тeopiю acимeтpичнoï iнфopмaцiï, якa дозволяе пoяcнити peaльнy пpaктикy пpийняття фiнaнcoвиx pi-шень i вecь cпeктp тeopiï cтpyктypи кaпiтaлy i тeopiï дивiдeндiв, нa-звaнi aвтopи доводять, що в дiйcнocтi cтpyктypa кaпiтaлy i пoлiтикa виплaти дивiдeндiв впливaють нa вapтicть фipми [1, c. 7-11]. Цю думку тaкoж пiдтpимye П. Poys, який ввaжae, що дивiдeнднa по-лiтикa е вaжливoю cклaдoвoю дяльноол бaнкiв [B, с. 452-457].
У™, нa нaш погляд, не ™ьки кaпiтaлiзoвaнa чacтинa пpи-бутку cпpияe зpocтaнню вapтocтi бaнкy, a вcя cyмa нepoзпoдi-леного пpибyткy, що лишaeтьcя в бaнкax пicля cплaти пoдaт-кiв. Це пoв'язaнo з тим, що зa paxyнoк пpибyткy вiдбyвaeтьcя не тiльки збiльшeння aктивiв бaнкy, a й може здiйcнювaтиcя ви-плaтa дивiдeндiв, що cпpияe iнтeнcивнoмy пpипливy aкцioнep-ного ^п^талу в бaнкiвcькe cepeдoвищe пopiвнянo з бтьшктю iншиx cфep iнвecтyвaння, що, безумовно, веде до зpocтaння вapтocтi бaнкy. Пpи цьому нeвипpaвдaнo низьга чacткa пpи-бутку, якa може бути cпpямoвaнa нa зaзнaчeнi цл може пpи-звecти до зниження кypcy aкцiй, a це зменшить вapтicть бaнкy.
Taк, Г. Юн зayвaжye, що кypcoвa вapтicть бaнкiвcькиx aкцiй чac-тiшe зa вга швидко знижyeтьcя (як пpaвилo, пpoтягoм тижня] пicля оголошення пpo зниження дивiдeндниx виплaт [12, c. 274-2B1]. Kpiм того, пpибyтoк кoмepцiйниx бaнкiв е нaйвaжливiшим fiœepe-лом фopмyвaння фiнaнcoвиx pecypciв, що дозволяе ¿м нapoщy-вaти влacний кaпiтaл, поповню^ти peзepвнi фонди, фiнaнcyвaти кaпiтaльнi вкгадення, пiдтpимyвaти нaлeжнy плaтocпpoмoжнicть, що cпpияe iнтeнcивнoмy poзвиткy бaнкy i зpocтaнню його вap-тocтi. Toбтo тaкoмy зpocтaнню cпpияe не тiльки чacтинa пpибyт-ку, який кaпiтaлiзyeтьcя, a вcя cyмa oдepжaнoгo пpибyткy, яга ви-знaчae темпи poзвиткy бaнкy тa дae змогу oцiнити його вapтicть.
Пpoвeдeнi нaми дocлiджeння зaлeжнocтi вapтocтi бaнкy вiд oдepжaнoï мacи пpибyткy дeмoнcтpyють, що мiж цими фaктopa-ми icнye тicний взaeмoзв'язoк i тому пpибyтoк може бути вимip-ником вapтocтi бaнкy. Ta^ нaпpиклaд, ПAT «Укpcoцбaнк» нa 1 фн. влacнoгo кaпiтaлy в pk, що пepeдyвaв його peaлiзaцiï, oдep-жyвaв 0,1B2 гpн. пpибyткy, a ПAT «Paйффaйзeн Бaнк Aвaль» нa 1 гpн. влacнoгo кaпiтaлy oдepжyвaв 0,014 гpн., що нa 0,1BB гpн. менше, тому й pинкoвa вapтicть 1 гpн. влacнoгo кaпiтaлy мен-0a нa З,1 фн. Aнaлoгiчнo pинкoвa вapтicть 1 фн. влacнoгo кaпi-тaлy в TAC-Koмepцбaнк, «Фopyм» i Пpaвeкc-Бaнкy вищa, ыж у ПAT «Paйффaйзeн Бaнк Aвaль», ocкiльки в poзpaxyнкy нa 1 фн. влacнoгo кaпiтaлy вони oдepжyвaли вiдпoвiднo бiльшe пpибyткy нa 0,016, 0,022 i 0,02 фн. Пpoaнaлiзyвaвши дяльнкть бaнкy ПAT «Mpiя», було з'яcoвaнo, що пopiвнянo з 2004 poкoм змен-шилocя нaдxoджeння пpибyткy в poзpaxyнкy нa 1 фн. влacнoгo кaпiтaлy з 0,24B фн. до 0,174 фн, aбo нa 0,074 гpн., що cтaнo-
134 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 4 (167)/2015
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛБНОСТ1
вить 29,8%. БГ Банк у розрахунку на одну гривню власного капггалу отримав найменше прибутку 0,0012 грн., тому i ринкова варткть однieí гривы власного капралу найменша - 0,262 грн.
Висновки
Отже, викладене дае пiдстави для висновку про те, що на основi одержаного прибутку можна будувати систему розрахунку ринково''' вартост банку. У зв'язку з цим ми пропо-нуемо банки подiлити на групи з рiвновеликим доходом, так, щоб дохщ на акцiю одного банку дано' групи мало чим вщ-рiзнявся вiд доходу на акцiю Ышого банку öiei групи. Потiм потрiбно визначити середнiй дохiд на одну ащю в данiй гру-п i розрахувати середнiй курс акци в групi. Kрiм того, треба ввести вщношення середньо' вартостi акци до и середньо-го прибутку в групг Тодi цiна акци визначиться за формулою: Ц = Скаг/ Псрг ■ Чпб, (6)
де Ц - цЫа акци банку; Скаг - середый курс акци в груп банюв; Псрг - середнiй прибуток у груп банкiв; Чпб - чистий прибуток банку, вартють якого визначаеться.
Для прикладу: еталонне значення в груп банкiв Скаг / Псрг = 2; чистого прибутку банк одержав Чпб = 450 млн. грн., та за умови наявност в обгу 100 тис. акцм банку розрахун-кова вартють акцюнерного капiталу банку становитиме 900 млн. грн., а ринкова цЫа акци буде 900 грн. Проте формула (2.30) не враховуе впливу Ыфляцмних процеав, якi вщбува-ються в економщ кра'ни, тому 'ff треба скоригувати на коефЬ цieнт Ыфляци k. Тодi формула набере такого вигляду:
Pj = (Скаг/ Псрг ■ Чпб) ■ k. (7)
Безперечно, ця формула мае певн недолки, бо стимулюе керiвникiв банку акцентувати увагу на короткостроковому показнику - прибутку, тодi як створення вартост для акцю-нерiв е завданням довгострокового характеру. Однак разом iз тим такий пщхщ дае об'ективну оцiнку вартостi банку.
Список використаних джерел
1. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент: Полный курс: в 2 т. / Ю. Бригхем, Л. Гапенски; пер. с англ. под ред. В.В. Ковалева. - СПб: Экон. шк., 2004. - Т. 1. - 497 с.
2. Дамодаран А. Инвестиционная оценка: Инструменты и методы оценки любых активов / Асват Дамодаран; пер. с англ. - 2-е изд., испр. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 1341 с.
3. Диба М.1. Рейдерство - як одна ¡з найбтьш небезпечних загроз в1тчизняному б1знесу / М.1. Диба, М.1. Зубок // Вчен1 записки: зб. наук. пр. - Вип. 9 [Вщп. ред. А.Ф. Павленко]. - 2007. - С. 67-75.
4. !вас1в 1.Б. Управл1ння вартютю банку: монограф1я / 1.Б. !вас1в. -К.: КНЕУ, 2008. - 288 с.
5. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии / К. Маркс. - Т. 1. - Кн. 1. Процесс производства капитала. - М.: Политиздат, 1983. - 905с72. 99.
6. Модильяни Ф. Сколько стоит фирма? Теорема ММ / Ф. Модильяни, М. Миллер: пер. с англ. - М.: Дело, 1999. - 272 с.
7. Коупленд Т. Стоимость компании: оценка и управление / Том Коупленд, Тим Колер, Джек Мурин; пер. с англ. - М.: Олимп-Бизнес, 1999. - 576 с.
8. Роуз П.С. Банковский менеджмент / Питер С. Роуз.; пер. с англ. со 2-го изд. - М.: Дело Лтд, 1995. - 768 с.
9. Berger Allen N. The Role of Capital in Financial Institution / Allen N. Berger, Richard J. Herring, Giorgio P. Szego // Journal of Banking and Finayce. - 1995. Vol. 19. - Р. 393-430.
10. Bodmer A. Value based management fur Banken? / Adriana Bodmer // Bern. Stuttgart, Vienn. - 2001. - 331 p.
11. Gross S. Banks and Shareholder Value. An Overview of Bank Valuaton and Empirical Evidence on Shareholder Value for Banks / Gross Stephanie. - Wiesbaden: GWV Fachverlage GmbH, 2006. - 277 p.
1 2. Keen S. Debunking Economics: The Naked Emperor of the Social Sciencts. Why have we handed over the running of the world to economists? / Steve Keen // Zed Books. - 2002.
Х.О. МАНД31Н0ВСЬКА, аспрант, Укра'нська академия друкарства, 0.В. МЕЛЬНИКОВ,
к.т.н., директор видавництва Укра'нсько' академП друкарства,
А.М. ШТАНГРЕТ, д.е.н., професор, Укра'нська академя друкарства
Прогнозування впливу на фшансову безпеку машинобуд1вного шдприемства внутршшх загроз
У статтi визначена та охарактеризована сукупнсть найбтьш вагомих внутр1шн '1х загроз, як мають безпосереднм вплив на фнансову безпеку машинобуд)вного ^дприемства, обгрунтован можливi варанти змни ¡х впливу в майбутньому.
Ключов! слова: фнансова безпека, загроза, прогноз, машинобущвне ^дприемство.
Х.А. МАНД3ИН0ВСКАЯ, аспирант, Украинская академия книгопечатания,
А.В. МЕЛЬНИКОВ,
к.т.н, директор издательства Украинской академии книгопечатания,
А.М. ШТАНГРЕТ,
д.з.н., профессор, Украинская академия книгопечатания
Прогнозирование влияния на финансовую безопасность машиностроительного предприятия внутренних угроз
В статье определена и охарактеризована совокупность наиболее значимых угроз, имеющих непосредственное влияние на финансовую безопасность машиностроительного предприятия, обоснованы возможные вариантыi изменения их влияния в будущем.
Ключевые слова: финансовая безопасность, угроза, прогноз, машиностроительное предприятие.
©х.о. манд31н0вська, о.в. мельников, а.м. штангрет, 2015 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 4 (167)/2015 135
