CC BY
23
пiдпpиeмcтвa нa ocнoвi викopиcтaння кoмплекciв взaeмoзa-лежниx метoдiв. Ixня cтpyктypa пoвиннa змiнювaтиcь зaлеж-нo вiд cитyaцiï i отецифки cтpaтегiчниx зaвдaнь, ùo 6удуть poзв'язyвaтиcя.
Bибip oптимaльниx фiнaнcoвиx cтpaтегiй дiяльнocтi пщ-пpиeмcтвa пеpедбaчae кoмплекcне дocлiдження cyкyпнocтi екoнoмiчниx пoкaзникiв, яке oxoплюe вci acпекти ф^нм-вoгo ^гану. Pетpocпективний aнaлiз зa декiлькa пocлiдoв-ниx звiтниx пеpioдiв дae мoжливicть для виявлення тенденцiй poзвиткy пiдпpиeмcтвa, a це в cвoю чеpгy дoзвoляe фopмy-вaти пеpcпективнi фiнaнcoвi cтpaтегií' йoгo дiяльнocтi. Taким чинoм, poзpoбленa фiнaнcoвa cтpaтегiя a(t+1] пpи ïï pеaлiзa-цií' дoзвoлить дocягти бaжaниx pезyльтaтiв фiнaнcoвo-гoc-пoдapcькoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa.
Спиcoк викopиcтaниx джерел
1. Бaзецькa Г.I. Фiнaнcи пiдпpиeмcтв: плaнyвaння тв yпpaвлiння y ви-po6™hm cфеpi [текст]: нaвч. no^. / П. Бaзецькa, Л.Г. Cyбoтoвcькa, ЮВ. Tкaченкo; Xapк. нaц. aкaд. мюьк. гocп-вa. - X.: XHAMГ, 2O12. - 292 c.
2. Бтик М.Д. Стратепчне управляя та стратеги пщприемства // Формування ринкових вщносин в УкраМ - 2009. - №4. - С. 143-149.
3. Блакита Г.В. ФЫансова стратега торговельних пщприемств: методолопчн та прикладн аспекти [монографи] / Г.В. Блакита. -К.: КиТвський нацюнальний торговельно-економ1чний унверситет, 2010. - 244 с.
4. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учеб. курс. - 2-е изд. - К.: Ника-Центр, 2006. - 552 с.
5. Клейнер Г.Б. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность. - М.: Экономика, - 1997. - 167 с.
6. Уткин Е.А. Стратегическое планирование [Текст]: учебник / Э.А. Уткин [и др.]; Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». - М.: ЭКМОС, 1998. - 438 с.
7. Шелудько В.М. ФЫансовий менеджмент: Пщручник. - К.: Зна-ння, 2006. - 439 с.
8. Drucker Peter. The Practice of Management. New York: Harper & Brothers, 1954. - 280 p.
9. Hofer C. and Schendei D. Strategy Formulation: Analitical Concepts. St. Paul: West Publishing, 1978. - 352 p.
УДК 336.6
М.О. Б0Р0В1К0ВА,
к.е.н., асистенткафедри фнанав економ1чного факультету, Кивський нацюнальний университетiм. Тараса Шевченка
Фшансування компанш шляхом публ1чного розмщення акцш
У статт узагальненi теоретичн основи поняття i процесу здйснення первинного публiчного розмiщення акцй на фон-дових бiржаx. Обгрунтованi основн переваги i недолки цього процесу в залежност в>д стану компанИ' i зовн 'имнього се-редовища. З'ясована методика орган'1зац/1 первинного публiчного розмiщення на укранському фондовому ринку. Проведений аналiз i систематизация характеристик простих i привелйованих ак^й як головних фнансових iнструментiв фнансування. З'ясован особливост оцнки вартост ак^й при прийня-п-i ршення щодо фнансування компанИ
Ключов! слова: первинне публiчне розмiщення, IPO, Initial Public Offering, емiсiя, нвестици, акцюнери, акцИ', привелйо-ван акцИ', фiнансування, о^нка вартост акцИ'.
М.А. БОРОВИКОВА,
к.э.н., ассистент кафедры финансов экономического факультета, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Финансирование компаний путем публичного размещения акций
В статье обобщены теоретические основы понятия и процесса осуществления первичного публичного размещения акций на фондовых биржах. Обоснованы основные преимущества и недостатки этого процесса в зависимости от состояния компании и внешней среды. Выяснена методика организации первичного публичного размещения на украинском фондовом рынке. Проведен анализ и систематизация характеристик простых и привилегированных акций как главных финансовых инструментов финансирования. Выяснены особенности оценки стоимости акций при принятии решения о финансировании компании.
Ключевые слова: первичное публичное размещение, IPO, Initial Public Offering, эмиссия, инвестиции, акционеры, акции, привилегированные акции, финансирование, оценка стоимости акции.
M.O. BOROVIKOVA,
Ph.D., Assistant Professor Faculty of Economics Department of Ппапсе Taras Shevchenko National University of Kyiv
Financing companies through IPO
The article summarizes the theoretical foundations of the concept and the implementation of initial public offerings on stock exchanges. Main advantages and disadvantages of this process depending on the condition of the company and the environment are analyzed. Methods of organizing initial public offering on the Ukrainian stock market are investigated. Features of common and preferred shares as the main financial instrument financing are analyzed and systematized. Approaches to share valuation when deciding on funding company are provided.
Keywords: IPO, Initial Public Offering, emission, investment, shareholders, stocks, preffered shares, financing, valuation of shares.
Постановка проблеми. Перехщ УкраТ'ни до ринковоТ еко-номки зумовив вщродження акцюнерних товариств, яю е одшею з найбтьш поширених форм органлзаци пщприем-ницькоТ д1яльност1. Акцюнернл товариства, залучаючи до-датков1 сторош-л кошти для формування великого i постмно-
пэ ^п^ЛУ, пpипycкaють викopиcтaння piзниx iнcтpyментiв влacнocтi нa фiнaнcoвoмy pинкy.
Paзoм iз тим yчacть у cyчacнoмy aкцioнеpнoмy тoвapиcтвi xapaктеpизyeтьcя величезнoю ступенем pизикy, пoв'язaнoí', з oднoгo 6o^, з цтгам pеaльнoю мoжливicтю пoзбaвлення
164 Формування ринкових вщносин в ÓKparni № б (169)/2015
© M.O. ÁOPOBIKOBA, 2015
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1
акцюнерю належних i'm акцй що тягне втрату значних ка-пггаловкладень, а з ¡ншого - вщсутнютю надмних правових гаранта повернення втраченого майна ¡ прав участ в акцю-нерному товариствк
Такий стан справ перешкоджае розвитку фнансового ¡ фондового ринк¡в Укра'ни, залученню якомога б¡льшоí кть-кост ¡нвестор¡в у виробничу сферу, а також можливост для залучення в нацюнальну економ¡ку ¡ноземних ¡нвестиц¡й.
Доступнють ¡ л¡кв¡дн¡сть ф¡нансових ¡нструмент¡в власноси над¡йний захист прав на акци, а також захист ¡нтерес¡в влас-ник¡в акц¡й е першорядним завданням у процес залучення приватних ¡нвестицм в Укра'ну, вир¡шення проблеми розвитку фЫансового ¡ фондового ринк¡в Укра'ни та економ¡ки в ц¡лому.
За перюд формування ¡ розвитку ринкових вщносин в Украíн¡ багато ринкових механвмю залучення ¡нвестиц¡й отримали достатньо серйозний розвиток. Зокрема, в Укра'У з'явився ринок первинного публнного розмщення (випуск) нових акц¡й або IPO (Initial Public Offering), що мае широке по-ширення на фондових ринках економнно розвинених кра'н. Практичне використання цього механвму дозволяе емгген-ту знаходити ¡нвестиц¡йн¡ ресурси в умовах недостатнього рвня каттал^ацп компанм ¡ деф¡циту ¡нвестиц¡йних кошт¡в. Удосконалення механвму первинного публ¡чного розмщен-ня акфй укра'нських ем¡тент¡в е однюю з найб¡льш важливих науково-прикладних задач, осюльки надае нов¡ можливост¡ для залучення ¡нвестицмних ресурс¡в.
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Важ-ливою частиною методологнно''' бази з проблем становлен-ня ¡ розвитку фондового ринку, з теоретичних ¡ практичних аспекта ф¡нансування компан¡й, а також застосування фЬ нансових ¡нструментв е прац¡ в¡тчизняних вчених, зокрема таких, як В.Д. Базилевич, З.С. Варналй О.Д.Василик, В.М. Геець, A.I. 1гнатюк, I.O. Лютий, В.М. ОпарЫ, А.М. Подде-рьог¡н, О.В. Любюна, Ю.В. Петленко та ¡н. Докладно мехаыз-ми ф¡нансування корпорацй поняття ¡ характеристики акц¡й та ¡нших ¡нвестиц¡йних актив¡в досл¡джено у працях зарубж них автор¡в, а саме: Ю. Бр¡гхем, Р. Брейли, С. Майерс, А. Да-модаран, С. Росс, Ж. Т^оль, Ф. Фабоц¡ та ¡н.
Проте комплекс проблем, пов'язаних ¡з прийняттям рЬ шення щодо ф¡нансування компани шляхом первинного публнного розмщення акцм, е недостатньо вивченим.
Таким чином, виникае необх¡дн¡сть Грунтовного опрацю-вання механвму первинного публ¡чного розм¡щення, а також з'ясування основних характеристик фнансових ¡нстру-мент¡в, що застосовуються в цьому процеск
Метою статт'1 е узагальнення теоретичних основ процесу первинного публнного розмщення акцй а також з'ясування основних характеристик акцм та метода оц¡нки ¿'х вартост в процес¡ прийняття р¡шення щодо ¡нвестування.
Виклад основного матерюлу. Зпдно ¡з Законом Укра'ни «Про акц¡онерн¡ товариства» в¡д 17.09.2008 акцюнер-н¡ товариства створюються в формТ публ¡чних або приватних товариств. ОднТею з найголовн¡ших ознак «публнностЬ» компани е публ¡чне (в¡дкрите) розмщення акцм. Прийняття р¡шення щодо створення публнного товариства або реор-га^зацп приватного товариства в публ¡чне впливае на його здатн¡сть залучати капггальы кошти на в¡дкритому ринку та втьно обертатися акц¡ям на фондовому ринку.
Первинне публнне розм¡щення акцм (англ. - initial public offering, IPO) прийнято вважати ознакою розвитку компани, и зростання до певноГ точки, де обсяг виручки та показники рентабельност достатн¡ для того, щоб зацкавити зовн¡шн¡х ¡нвестор¡в. Тим не менш публ¡чне розм¡щення акцм, особливо первинне, е досить дорогим ¡ трудом¡стким процесом, що вимагае значних зм¡н у компани. Розглянемо основы плюси ¡ мнуси публ¡чного розм¡щення акц¡й [2].
Аргументи на користь публ¡чного розм¡щення акцм.
1. Маючи в¡дкритий публ¡чний ринок для сво'х акц¡й, первю-н акц¡онери, ймов¡рно, в¡дчують зростання ринково''' вартост¡ ¿'х акц¡й, нав¡ть якщо вони не збираються ¿'х продавати. Звщси, одн¡eю з основних причин виходу на вщкритий ринок акцй е приватн¡ ¡нтереси управл¡нц¡в компани, як водночас е Г'' акцю-нерами. Акци, якими вони волод^ть та не мають можливост¡ випдно продати, п¡сля вдалого публ¡чного розмщення потен-ц¡йно отримують властив¡сть генерувати значний прибуток вщ в¡дкритого перепродажу. Ця причина звичайно н¡коли не роз-голошуеться громадськост¡, оск¡льки ¡нвестори навряд вкла-датимуть кошти, усвщомлюючи, що управл¡нська команда мае на мет нажитися, а пот¡м залишити б¡знес.
2. Така сама лопка може бути використана як ¡нструмент для утримання сп¡вроб¡тник¡в компани. Приватна компант може випускати опц¡они для сво'х сп¡вроб¡тник¡в, але вони мало чого варт для спвроб^ниюв, якщо немае ринку, на якому вони можуть продати акци. При публнному розмщен-н¡ акц¡й компант отримуе додаткову мотивац¡ю для спвро-б¡тник¡в, оск¡льки вони будуть чекати, поки 'хн опц¡они на ку-п¡влю акц¡й зростуть достатньо для того, щоб вони отримали прибуток в результат Гх продажу [1].
3. З¡ стратегнно''' точки зору публнне розмщення ащй дае компани можливють отримати значне ф¡нансування, яке во-на може використовувати на свм розсуд, наприклад, щоб пщвищити свою конкурентоспроможн¡сть за рахунок збть-шення актив¡в, пол¡пшення маркетингу, наймання квал^-кованого персоналу, куп¡вл¡ обладнання та розширення ви-робництва тощо.
4. З фнансовог точки зору здатн¡сть акцм в¡льно обертатися на вщкритому ринку впливае на зменшення вартост кап¡талу компани. Основна причина в тому, що ¡нвестори го-тов¡ платити б¡льше за акци публнно''' компани, як¡ вони можуть легко продати, ыж за акци приватно' компани. Ця осо-бливють може знизити варт¡сть кап¡талу на юлька в¡дсотк¡в. Kр¡м того, публнне розмщення знижуе вплив приватних ¡н-вестор¡в, як¡, можливо, мали негативний вплив на б^нес, наприклад, вимагаючи гарантован див¡денди або обмежуючи операфйну д¡яльн¡сть компани. Також публнне розмщення е набагато менш трудомютким ¡ менш дорогим шляхом залучення капггальних кошт¡в при наступних додаткових емоях.
5. Нова емюя акц¡й р¡зко зменшуе значення коефщенту зобов'язання до власного кап¡талу, який е досить суттевим показником для потенцмних кредитор¡в. Зб¡льшуючи роз-м^ власного кап¡талу, компан¡я може вщповщно збтьшува-ти частку майбутн¡х зобов'язань, отримуючи нов¡ кредити та ем^уючи корпоративн¡ обл¡гац¡í [6].
Аргументи проти публнного розмщення акцм.
1. Одыею з найголовн¡ших причин не починати процес публнного розмщення акфй е його висока варт¡сть. Особливо
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛБНОСТ1
це вщчутно коли компант готуе невеликий обсяг емюи, то-д1 витрати на отримання запланованого фнансування мо-жуть виявитись непропорцмними та надзвичайно високими. 0сновна причина полягае в тому, що андерайтер, як органЬ затор емюи та розмщення акцй стягуватиме майже одна-кову плату за сво! послуги як з невелико! компани ¡з середым та малим обсягом емюи, так ¡ з велико! компани, обсяг емс яко! буде в рази бтьшим.
2. Крм високо! вартост¡ орга^заци процесу публнного розмщення акцм того, пост¡йн¡ поточн витрати компани також зростуть. Цтком очевидно, що потр¡бно буде залучати додатковий персонал, в чи! обов'язки буде йти в ногу з усм вимогами щодо оформлення звтв, необхщних для надання до НацюнальноУ комюи з ц¡нних паперв та фондового ринку (НКЦПФР), яка здмснюе державне регулювання ринку цн-них папер¡в. Кр¡м того, до щорнних витрат компани потр¡бно буде додати вартють послуг зовн¡шн¡х аудитора та варт¡сть л¡стингу на б^жк Таким чином, щор¡чн¡ додатков¡ витрати пу-блнно! компани зростуть на суму, яка приблизно дорвнюва-тиме вартост самого процесу публ¡чного розмщення акцм.
3. Ще одн¡eю проблемою е те, що невелика компант з невеликою ринковою капггалвафею буде зазнавати труднощ¡в з¡ створенням ринку для своУх акц¡й. Якщо це компант з невеликими обсягами дтльност, ¡нституцюнальы ¡нвестори (як звикли купувати ¡ продавати велик пакети акц¡й) не матимуть зацкавленост в ¡нвестуванн¡. Через це акци компани будуть част¡ше п¡ддаватися маыпуляцтм в¡д недобросов¡сних ¡нвес-тор¡в, як можуть р¡зким продажем п¡д¡рвати цни на акци, а по™ придбати великий пакет акц¡й за птьговою ц¡ною з метою отримання певного рвня контролю над компанию.
4. Втрата контролю над компанию також ц¡лком можли-ва, якщо власник не зберк велику юльюсть акц¡й у сво!х руках, або якщо не був створений окремий клас акцм з привЬ лейованими можливостями у голосуваннк В ¡ншому випадку зовн¡шн¡ ¡нвестори можуть або скуповувати акци великими обсягами для створення великих блоюв для голосування або об'еднуватись, щоб створити той самий результат.
5. Розкриття ¡нформаци е ще однюю проблемою для бага-тьох компан¡й, як публ¡чно розм¡щують сво! акц¡й. 0крм не-обх¡дност¡ залучати додатковий персонал для створення звтв та консолщаци рвномангшо! ¡нформаци щодо д¡яльност¡ компани ¡снуе проблема розкриття ¡нформаци про компаыю конкурентам, як матимуть можлив¡сть скористатися ¡нформацЬ ею, розкритою у зв¡тах, щоб зашкодити д¡яльност¡ компани [6].
6. 1нша проблема пов'язана з пост¡йним тиском з боку ¡н-вестор¡в на кервництво компани та вимогами презентувати не ттьки висок¡, але й постмно зростаюч¡ результати дтль-ностк Якщо компан¡я е приватною, вона може легко перенести вщносно низький прибуток в перюд освоення нового ринку або впровадження нового продукту, але, будучи публнною, компани стае набагато важче реалвувати но-в¡ проекти. Ця проблема може виршуватися т¡льки шляхом постйного ¡нформування ¡нвестор¡в про нам^и корпоративного зростання, та сподюанням, що ¡нвестори лояльно сприйматимуть довгостроков¡ перспективи [4].
1снуе досить багато ¡нших негативних причин ¡ наслщюв публ¡чного розм¡щення акц¡й. Тому багато успшних приватних компан¡й залишаються осторонь в¡д публ¡чних ринк¡в.
З ¡ншого боку, публ¡чне розм¡щення акцм п¡дн¡маe компа-н¡ю на нову ступЫь розвитку та ф¡нансових можливостей.
Процедура публнно! (вщкрито!) емс акцм. Публ¡чну емЬ с¡ю акц¡й мають право здмснювати компани, як¡ вщповщно до Закону Укра!ни «Про акцюнеры товариства» мають статус публнного акцюнерного товариства. При цьому засно-вники товариства повинн¡ волод¡ти не менше, н¡ж 25% ус¡х акцм терм¡ном не менше двох роюв.
Коли компан¡я випускае акци в розрахунку знайти ¡нвес-тор¡в на вщкритому ринку, вона, як правило, користуеть-ся послугами ¡нвестиц¡йного банку або ¡ншого профеайного учасника фондового ринку, який мае лщензю на здмснен-ня андерайтингу. Андерайтинг - це дтльнють ¡з розм¡щення (пщписка, продаж) ц¡нних папер¡в торговцем цнними папера-ми за дорученням, вщ ¡мен¡ та за рахунок емггента. Установа, що бере на себе вщповщальнють за орган¡зац¡ю та розмщення випуску цнних папер¡в, називаеться андерайтером.
Процес органваци та публнного розмщення ащй за допо-могою андерайтера зазвичай складаеться з наступних етапв:
1) зд¡йснення комплексно! д^тости™ та передЫвес-тифйно! пщготовки до емо, в процес¡ яких визначають-ся об'eктивн¡ можливост¡ та перспективи компани щодо залучення капралу на вщкритому ринку, а також формуеться план публнного розмщення;
2) здмснення передемойних заход¡в: проходження незалежного аудиту, за необхщност - отримання кредитного рейтингу, розрахунок витрат, пов'язаних з публнною емоею акц¡й;
3) п¡дготовка необхщних документа, пов'язаних з рее-страцюю випуску ц¡нних папер¡в в НКЦПФР вщповщно до положення «Про порядок реестраци випуску акцй»
4) здмснення реестраци випуску цЫних папер¡в в НКЦПФР та оприлюднення ¡нформаци стосовно випуску акцм вщповщно до положення НКЦПФР «Про розкриття ¡нформаци емтентами цнних паперв»
5) вщкриття рахунку в депозитари (у раз¡ первинного роз-м¡щення акц¡й);
6) оформлення глобального сертифкату - документу, який засвщчуе загальний обсяг зареестрованого випуску акц¡й, що розм¡щуються у бездокументарнм форм¡;
7) пошук ¡нвесторю та первинний продаж акц¡й;
8) пщготовка та реeстрац¡я зв¡ту про результати розмЬ щення акц¡й у НКЦПФР;
9) депонування глобального сертифкату, тобто переказ акцм на рахунки збер^ачв та ем¡тента, що в подальшому забезпечить акц¡онерам можливост¡ укладання угод на вто-ринному ринку;
10) створення вторинного ринку. lнод¡ андерайтер пюля розм¡щення випуску акцм створюе для них вторинний ринок. З точки зору ¡нвесторв при першому публ¡чному розм¡щенн¡ нових паперю створення вторинного ринку е дуже важливим аспектом. Акци компани стають набагато приваблившими при наявност вторинного ринку, на якому !х можна втьно купити або продати, забезпечивши !х л¡кв¡дн¡сть. У юнцево-му рахунку, це пщвищуе ефективн¡сть первинного публнного розмщення акцм [7].
0сновним ¡нструментом ф¡нансування при публ¡чному роз-м¡щенн¡ е прост¡ акци. Прост акци представляють собою права власност у компани. Утримувач¡ простих ащй е дмсни-
ми влacникaми кoмпaнií', тoдi як yтpимyвaчiв oблiгaцiй мoжнa poзглядaти лише як ïï кpедитopiв. Пpocтi aкцiï не мaють теpмi-ну пoгaшення, тa icнyють дo тиx пip, пoки кoмпaнiя не зупинить œoe icнyвaння. Taкoж пpocтi aкцií' не мaють веpxньoï межi ви-плaти дивiдендiв. Пopядoк виплaти дивiдендiв пoвинний бути oгoлoшений пеpш, нiж вoни вiдбyдетьcя ïx емiciя. У paзi бaн-кpyтcтвa влacники пpocтиx aкцiй не мaють пpaвa вимoги нa aктиви кoмпaнií' дo тиx пip пoки не будуть зaдoвoленi пpaвa ви-мoги кpедитopiв кoмпaнií', в тoмy чиcлi влacникiв oблiгaцiй тa пpивiлейoвaниx aкцiй. Poзглянемo ocнoвнi xapaктеpиcтики тa деякi cпецифiчнi pиcи пpocтиx aкцiй.
Пpaвo нa пpибyтoк. Aкцioнеpи, як cпiввлacники кoмпaнiï, мaють пpaвo нa oтpимaння пpибyткy кoмпaнií' пicля cплaти пpoцентниx виплaт влacникaм oблiгaцiй i дивiдендiв уриму-вaчaм пpивiлейoвaниx aкцiй. Пpибyтoк мoже бути виплaчений безпocеpедньo aкцioнеpaм у виглядi дивiдендiв aбo збеpеже-ний i pеiнвеcтoвaний у poзвитoк кoмпaнiï. Xoчa oчевиднoю е миттeвa вигoдa влacникiв aкцiй вiд poзпoдiлy пpибyткy у ви-глядi дивiдендiв, пoвеpнення пpибyткy в кoмпaнiю тaкoж е ви-гiдним для aкцioнеpiв, aле в бiльш вд^лен^ пеpcпективi.
Pеiнвеcтyвaння пpибyткy в пoдaльший poзвитoк кoмпa-ни мae пpизвеcти дo збтьшення вapтocтi кoмпaнií', нa rnpo-мoжнicть генеpyвaти бтьший дoxiд у мaйбyтньoмy тa вщ-пoвiднo дo збтьшення мaйбyтнix дивiдендiв. Ця дГя, ^oe^i чеpгoю, пpизвoдить дo збiльшення a^tä у вapтocтi. Пo cy-Ú пpибyтoк poзпoдiляeтьcя безпocеpедньo мГж aкцioнеpaми aбo пpямим шляxoм у вигляд! дивiдендiв aбo пoбiчнo у фopмi пpиpocтy кaпiтaлy (зpocтaння цЫи a^tó] кoмпaнiï.
Пpaвo aкцioнеpiв нa пpибyтoк мae ^o': пеpевaги i недoлi-ки. Ocнoвнoю пеpевaгoю е те, |щ| пoтенцiйний дoxiд безмеж-ний. Пюля зaдoвoлення пpaвa нa пpибyтoк влacникiв cтapшиx цiнниx пaпеpiв - oблiгaцiй тa пpивiлейoвaниx aкцiй, ве^ зa-лишкoвий пpибyтoк poзпoдiляeтьcя мж aкцioнеpaми кoмпaнií' у вигляд! cплaти дивiдендiв aбo пpиpocтy кaпiтaлy. Ocнoвним не-дoлiкoм е те, щщз у paзi пoвнoгo poзпoдiлy пpибyткy мГж ури-мyвaчaми oблiгaцiй тa пpивiлейoвaниx aкцiй влacники пpocтиx a^tä не oтpимaють дивiдендiв взaгaлi. Oтже, влacники пpocтиx aкцiй cтpaждaють пеpшi, якщo пpибyтки кoмпaнií' пaдaють.
Пpaвo нa aктиви. Taк caмo як yтpимyвaчi звичaйниx aкцiй мaють пpaвo нa oтpимaння зaлишкoвиx дoxoдiв кoмпaнiï, вo-ни тaкoж мaють пpaвo нa oтpимaння зaлишкoвиx aктивiв у pa-зГ л^вдацп. Tiльки пюля тoгo, як вимoги влacникiв бopгoвиx зoбoв'язaнь тa пpивiлейoвaниx aкцiй були зaдoвoленi, зaгaльнi aкцioнеpи oтpимyють пpaвo нa зaдoвoлення ^oïx вимoг. ^o-те, як cвiдчить пpaктикa, гали бaнкpyтcтвo кoмпaнií' мae мicце, вимoги yтpимyвaчiв звичaйниx aкцiй, як пpaвилo, зaлишaютьcя без зaдoвoлення. Caме ця зaлишкoвa вимoгa нa aктиви дoдae pизикoвaнocтi звичaйниx aкцiям. Taким чинoм, xoчa звичaйнi a^n icтopичнo мaють бтьш виcoкy пpибyткoвicть, ыж ¡нол цЫ-н пaпеpи, в cеpедньoмy 1O-15 вiдcoткiв щopiчнo, вoни тaкoж мaють бтьше pизикiв, пoв'язaниx з ïx yтpимaнням.
Пpaвo гoлocy. Bлacники звичaйниx aкцiй oбиpaють paдy диpектopiв нa зaгaльниx збopax aкцioнеpiв i являются единим типoм iнвеcтopiв, яким нaдaeтьcя пpaвo гoлocyвaти. Ha пoчaткy двaдцятoгo cтoлiття у ^т не бyлo нiчoгo незвичaй-нoгo в тoмy, щo кoмпaнiя емiтyвaлa двa клacи звичaйниx a^ цм, як були ¡дентичы, зa винятгам тoгo, щo ттьки oдин з ниx нaдaвaв влacникy пpaвo гoлocy у кoмпaнií'. Ця пpaктикa бyлa
пpaктичнo лiквiдoвaнa пеpioд 1935-198O po^ у зв'язку ¡з змiнaми у зaкoнoдaвcтвi бaгaтьox кpaïн, вiдмoвoю фoндoвиx бipж у лicтингy кoмпaнiям, !o емiтyвaли пpocтi aкцií' без пpa-вa гoлocy, тa незaдoвoленням iнвеcтopiв. Tим не менш, ^o-гадт cпocтеpiгaeтьcя вiднoвлення пpaктики зacтocyвaння пoдвiйниx, a iнoдi пoтpiйниx i бтьше (A, B, C] клaciв звичaй-ниx aкцiй з piзними пpaвaми гoлocyвaння, щo бiльшoю мЬ porci, викopиcтoвyeтьcя як oбopoннa тaктикa для зaпoбiгaн-ня недpyжньoмy пoглинaнню кoмпaнiй. Taким чинoм, пpocтa aкцiя oднoгo клacy мoже пpиpiвнювaтиcь дo 1O гoлociв, a пpocтa aкцiя ^moro клacy - дo 1 гoлocy.
Зaгaльнi aкцioнеpи не ттьки мaють пpaвo oбиpaти paдy ди-pектopiв, aле вoни тaкoж пoвиннi cxвaлювaти будь-як змЫи в cтaтyтi кoмпaнiï. Xapaктеpнa змiнa cтaтyтy мoже бути викли-кaнa неoбxiднicтю випycкy нoвиx aкцiй aбo, мoжливo, пpoпo-зицГею злиття. Гoлocyвaння зa paдy диpектopiв i змЫи у CTa-тут вiдбyвaeтьcя нa щopiчниx збopax aкцioнеpiв. У тoй чac як aкцioнеpи мoжyть гoлocyвaти ocoбиcтo, у великиx кoмпaнi-яx, нaйчacтiше, гoлocyвaння вiдбyвaeтьcя «зa дoвipенicтю» (proxy voting]. Це oзнaчae, щo вiдпoвiднo дo чиннoгo зaкoнo-дaвcтвa aкцioнеp мae пpaвo пpизнaчити cвoгo пpедcтaвникa для ynaCTi у зaгaльниx збopax кoмпaнií'. B Укpaí'нi cт. 41 Зaкo-ну Укpaïни «Пpo гocпoдapcькi тoвapиcтвa» пеpедбaченo, щo пеpедaчa aкцioнеpoм cвoí'x пoвнoвaжень ¡ншГй oco6¡ здiйcню-eтьcя вiдпoвiднo дo чиннoгo зaкoнoдaвcтвa, a пoвнoвaження пpедcтaвникa мaють бути пiдтвеpдженi дoвipенicтю.
Пpoцедypa гoлocyвaння тaкoж мoже вiдpiзнятиcя вГд кoм-пaнiï дo кoмпaнiï. ДвГ пpoцедypи, як! зaзвичaй викopиcтoвy-ютьcя пpи гoлocyвaннi, - це визнaчення пpocтoí' бiльшocтi i кумулятивне гoлocyвaння. ПГд бiльшicтю гoлociв poзyмieть-cя, щo кoжнa aкцiя нaдae aкцioнеpy oдин гoлoc, i гoлocyвaння пpoxoдить oкpемo зa кoжним пoлoженням нa paдi диpектo-piв. O^^^ кoжен oкpемий член paди диpектopiв oбиpaeть-cя пpocтoю бiльшicтю гoлociв, мaжopитapнi aкцioнеpи фaк-тичнo oтpимyють пpaвo oбиpaти вcю paдy диpектopiв.
Пpи кyмyлятивнoмy гoлocyвaннi, кoжнa aкцiя нaдae aкцio-неpy кiлькicть гoлociв, щo дopiвнюe кiлькocтi диpектopiв у pa-дГ. Aкцioнеp мoже пoтiм вiддaти вcю кiлькicть cвoí'x гoлociв зa oднoгo кaндидaтa aбo poзпoдiлити ïx мГж piзними кaндидaтa-ми. Пеpевaгoю кyмyлятивнoгo пopядкy гoлocyвaння е те, щo вГн нaдae мiнopитapним aкцioнеpaм пpaвo oбиpaти cтiльки члеыв paди диpектopiв, cкiльки дoзвoляe 'м ïx пaкет aкцiй.
Пеpевaжне пpaвo. Зaкoн Укpaí'ни «Пpo гocпoдapcькi то-вapиcтвa» cт. 38, кpiм визнaчення зaгaльниx пpaв aкцioне-piв, вcтaнoвлюe пеpевaжне пpaвo aкцioнеpiв нa пpидбaння дoдaткoвo випyщениx тoвapиcтвoм aкцiй. Пеpевaжне пpaвo дae зaгaльним aкцioнеpaм пiдтpимyвaти пpoпopцiйнy чacткy влacнocтi у фipмi. Koли випycкaютьcя нoвi aкцiï, зaгaльнi aк-цioнеpи мaють пpaвo пеpшoï вiдмoви. Якщo aкцioнеp вoлoдie 25 вiдcoткaми aкцiй кoмпaнïí, вГн тaкoж мae пpaвo купити 25 вiдcoткiв нoвиx aкцiй.
Пеpевaжне пpaвo мoже бути викopиcтaне (зaзвичaй пo цЬ нГ, вcтaнoвленiй нижче зa пoтoчнy pинкoвy], не викopиcтaне тa aнyльoвaне, aбo пpoдaнo нa вiдкpитoмy pинкy.
Oцiнювaння пpocтиx aкцiй. Oцiнювaння a^M е нaбaгa-тo cклaднiшим зaвдaнням, нГж oцiнювaння iнcтpyментiв дoвгo-cтpoкoвoгo бopгy, нaпpиклaд, oблiгaцiй, ocкiльки a^n не мaють кiнцевoгo теpмiнy пoгaшення i мaйбyтнix гpoшoвиx пoтoкiв, тоб-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № б (169)/2015 167
тo, poзмip дивiдендiв e невизнaченим y мaйбyтньoмy. Tara« чи-нoм, y poзpaxyнкax, як викopиcтoвyютьcя для oцiнки aкцiй, пoви-ннi 6ути зpoбленi деякi пpипyщення щoдo cтpyктypи дивiдендiв.
Зaгaльнa мoдель oцiнки aкцiï пpи нaявнocтi дaниx щoдo poзмipy oчiкyвaниx дивiдендiв тa cтaвки диcкoнтyвaння, якa вiдoбpaжae неoбxiднy нopмy пpибyткy, мoже бути визнaче-
нa тaким чинoм
Г = +
D,
- + ... + -
А,
= 1-
А
(1]
(1 + к)1 (1 + к)2 ..... (1 + к)" ^ (1 + к)'
де D1, D2, Dt - дивщенды виплaти зa певний пеpioд, k -cтaвкa диcкoнтyвaння.
Haведенa вище фopмyлa пoкaзye, щo зa дoпoмoгoю cтaв-ки диcкoнтyвaння, k, ми диcкoнтyeмo дивiденди зa пеpший pk, Dv нaпpикiнцi пеpшoгo poкy, дивщенди зa дpyгий piк, D2, нaпpикiнцi дpyгoгo poкy тoщo дo неcкiнченocтi, ocкiльки пpo-cтi aкцiï не мaють теpмiнy пoгaшення.
Це piвняння мoже бути зведене дo нaбaгaтo бiльш кеpoвa-нoï фopми, яю^ дивiденди збiльшyвaтимyтьcя з кoжним po-кoм пocтiйним темпoм, g:
D0(l + g)_ D,
К. =
(2]
k-g k-g де D0 - виплaченi дивiденди зa минулий пеpioд, D1 - oчiкy-вaнi дивiденди зa пoтoчний пеpioд, g - темп зpocтaння дивЬ дендiв, i k - cтaвкa диcкoнтyвaння i g < k.
Пocтiйне зpocтaння дивiдендiв пpитaмaнне бiльшocтi гам-пaнiй зa yмoви, щo cпocтеpiгaeтьcя зpocтaння cектopiв ега-нoмiки дo якиx вoни нaлежaть [7].
Oцiнювaння aкцiй зa пoтoчний пеpioд. Якщo iнвеcтop тpимae звичaйнi a^ii' тiльки пpoтягoм oднoгo poкy тa не вoлoдie ^op-мaцieю щoдo темпiв зpocтaння дивiдендiв, вapтicть aкцiï буде дopiвнювaти тепеpiшнiй вapтocтi дивiдендiв, щo oчiкyютьcя зa пoтoчний пеpioд тa oчiкyвaнiй pинкoвiй цiнi aкцiï нa кiнець po^. Якщo k вiдoбpaжae неoбxiднy нopмy пpибyткy iнвеcтopa, poзpa-xyнoк мoже бути здiйcнений нa ocнoвi фopмyли:
А
Pi
-+——, (З]
(1+*) (i+Jfc) де D1 - дивiденди зa пoтoчний пеpioд, P1 - пoтoчнa pинкo-вa цiнa aкцiï, k - cтaвкa диcкoнтyвaння.
Aльтеpнaтивoю пpocтим aкцiям e пpивiлейoвaнi aкцiï, якi чacтo нaзивaють гiбpидними цiнними пaпеpaми, o^^^ вo-ни мaють xapaктеpиcтики як звичaйниx aкцiй, тaк i oблiгaцiй. Пpивiлейoвaнi aкцiï cxoœi нa звичaйнi aкцiï в тoмy, щo вoни не мaють фiкcoвaнoï дaти пoгaшення, невиплaтa дивiдендiв не зaвжди ^щчить пpo бaнкpyтcтвo кoмпaнiï, a гашти, пpизнa-ченi для виплaти дивiдендiв зa пpивiлейoвaними aкцiями, не вiднiмaютьcя з бaзи oпoдaткyвaння. Bтiм пpивiлейoвaнi aкцiï пoдiбнi дo oблiгaцiй в тому, щo дивiденднi виплaти е фкм-вaними y poзмipi. Poзмip дивiдендiв пo пpивiлейoвaниx a^ цiяx фiкcyeтьcя y вiдcoткax вiд нoмiнaльнoï вapтocтi aкцiï [З].
У випaдкy з викopиcтaнням пpивiлейoвaниx aкцiй Зaкoнoм Укpaïни «Пpo цiннi пaпеpи тa фoндoвий pинoк» пеpедбaченo певну cвoбoдy - кoмпaнiя мae пpaвo емiтyвaти пpивiлейoвa-нi a^ii' з piзним oбcягoм пpaв вiдпoвiднo дo пoлoжень iï cтaтyтy. Пpи цьoмy чacткa пpивiлейoвaниx aкцiй y cтaтyтнoмy кaпiтaлi a^ цioнеpнoгo тoвapиcтвa не пoвиннa пеpевищyвaти 25 вiдcoткiв.
Xoчa гажен випycк пpивiлейoвaниx aкцiй е ун^льним, pяд xapaктеpиcтик е зaгaльними мaйже y вcix випaдкax. Деякi з циx pиc чacтiше включaють в мбе:
- piзнoмaнiтнicть клaciв пpивiлейoвaниx aкцiй - кoмпa-нiя мoже видaти бiльше клacy пpивiлейoвaниx a^tó, i кoжен клac мoже мaти piзнi xapaктеpиcтики. Цi клacи мoжyть бути дифеpенцiйoвaнi зa будь-якими yмoвaми, нaпpиклaд, деякi пpивiлейoвaнi aкцiï мoжyть бути кoнвеpтoвaнi y пpocтi a^ií, a iншi нi, a тaкoж нaдaвaти piзний пpiopитет щoдo пpивлacнен-ня aктивiв y випaдкy бaнкpyтcтвa;
- пpaвo влacникiв пpивiлейoвaниx a^tä нa дoxoди i aкти-ви - пpивiлейoвaнi a^ii' мaють пpiopитет пеpед пpocтими a^ цiями i^flo вимoг нa aктиви y paзi бaнкpyтcтвa. Якщo фipмa лiквiдyeтьcя, вимoги щoдo poзпoдiлy i'í aктивiв cеpед влacникiв пpивiлейoвaниx aкцiй e cтapшими зa вимoги влacникiв пpo-c™x aкцiй тa мoлoдшими зa вимoги влacникiв oблiгaцiй. Piзнi клacи пpивiлейoвaниx aкцiй мoжyть тaкoж визнaчaти пocлi-дoвнicть нaдaння пpaвa нa aктиви cеpед ïx влacникiв. Bимo-ги нa дoxiд зa пpивiлейoвaними aкцiями тaкoж e пpiopитет-ним пpи виплaтi дивiдендiв aкцioнеpaм. Toбтo фipмa cпoчaткy пoвиннa виплaтити дивiденди зa пpивiлейoвaними aкцiями, a пoтiм - зa пpocтими. Taким чинoм, з точки зopy pизикy пpивi-лейoвaнi aкцiï бiльш безпечнi, нiж звичaйнi aкцiï, ocкiльки вoни мaють пpiopитет щoдo вимoг нa дoxoди i aктиви, aле e бiльш pизикoвaними, нiж iнcтpyменти дoвгocтpoкoвoгo бopгy;
- кумулятивн дивiденди - бiльшicть пpивiлейoвaниx a^ цiй мae кумулятивну функцю Це oзнaчae, щo вci минyлi не-cплaченi дивiденди зa пpивiлейoвaними aкцiями пoвиннi бути cплaченi дo бyдь-якиx oгoлoшень щoдo виплaти дивiдендiв зa пpocтими aкцiями. Ця ocoбливicть зaбезпечye певну cтyпiнь зaxиcтy для пpивiлейoвaниx aкцiй. Ocкiльки дoxiд зa пpивiле-йoвaними aкцiями не мae тaкoгo жopcткoгo пpaвoвoгo зaxиc-ту, як пpoцентнi виплaти зa oблiгaцiями, кyмyлятивнa фyнкцiя неoбxiднa для зaxиcтy пpaв пpивiлейoвaниx aкцioнеpiв;
- кoнвеpтoвaнicть - дocить великa чacтинa емiтoвaниx пpивiлейoвaниx aкцiй cьoгoднi е кoнвеpтoвaнoю нa poзcyд влacникa нa певну юлькють пpocтиx aкцiй. Cьoгoднi близь-кo oднieï тpетини вcix пpивiлейoвaниx aкцiй мae цю фyнкцiю. Фунщя кoнвеpтoвaнocтi, звичaйнo, зacтocoвyeтьcя нa poз-cyд iнвеcтopa, aле cлyгye нa кopиcть емiтентa, який тaким чинoм зменшуе вapтicть пpивiлейoвaниx aкцiй;
- зaxиcнi пoлoження - як пpaвилo, зaxиcнa фyнкцiя пoлo-жень пoлягae y нaбyттi влacникoм пpивiлейoвaниx a^^ пpaвa гoлocy y paзi cиcтемaтичниx невиплaт дивiдендiв, якщo кoм-пaнiя зaзнae фiнaнcoвиx тpyднoщiв. Пo cyú зaxиcнi пoлoжен-ня, включенi y пpивiлейoвaнi aкцiï, cxoœi нa oбмежyвaльнi пo-лoження, включенi в iнcтpyменти дoвгocтpoкoвoгo бopгy;
- pегyльoвaнi cтaвки - мoжливicть змiнювaти пpoцентнi cтaвки зa пpивiлейoвaними aкцiями бyлa poзpoбленa, щoб нaдaти iнвеcтopaм деякий зaxиcт вiд мoжливиx втpaт, кoли cтaвки дoxiднocтi iншиx фiнaнcoвиx iнcтpyментiв нa фiнaн-coвoмy pинкy pyxaютьcя aбo вгopy aбo вниз. Зa тaкoï мoжли-вocтi poзмip дивiдендiв кopигyeтьcя в зaлежнocтi вiд пoтoч-ниx пpoцентниx cтaвoк зa деpжaвними цЫними пaпеpaми. Для poзвинениx фiнaнcoвиx pинкiв бaгaтьox кpaïн пpaктикa pегyлювaння пpoцентниx cтaвoк е дocить пoшиpенoю, пpoте в Укpaïнi пoки щo не нaбyлa пoпyляpнocтi.
Оцнювання прив'!лейованих акцй. Як вже зaзнaчaлo-cя, влacник пpивiлейoвaниx aкцiй зaзвичaй oтpимye пocтiй-ний фiкcoвaний дoxiд в гажен пеpioд тaк caмo, як i зa дoв-гocтpoкoвими бopгoвими зoбoв'язaннями. Bтiм пpибyтoк з
168 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № б (1б9)/2015
пpивiлейoвaниx aкцiй oтpимyють у виглядг дивгдендгв, a не вiдcoткiв. Kpiм тoгo, в той чac як oблiгaцiï зaзвичaй мaють кoнкpетнy дaтy пoгaшення, бiльшicть пpивiлейoвaниx aкцiй е вГчними, тoбтo не мaють cтpoкy пoгaшення.
Poзpaxyнoк pинкoвoï вapтocтi пpивiлейoвaниx aкцiй пpи нaявнocтi дaниx щoдo poзмipy oчiкyвaниx дивщендГв тa cтaв-ки диcкoнтyвaння, яга вiдoбpaжae неoбxiднy нopмy пpибyткy, мoже бути здiйcнений нa ocнoвi фopмyли:
V = I °2 I i °
(1 + к)1 +(1 + к)2 + '"+(1 + £)
- = У- D<
<ю ' ¡ ,
(4]
'(!+*)''
де D1, D2, Dt - дивщенды виплaти зa певний пеpioд, k -cтaвкa диcкoнтyвaння
O^^^ дивщенди зa пpивiлейoвaними aкцiями poзгля-дaють як дoвiчнy pентy, нaведенa фopмyлa мoже бути зве-денa дo тaкoгo cпiввiднoшення:
П
(5]
V = * " к
Taraza чинoм, pинкoвa вapтicть пpивiлейoвaниx a^tà е пo-тoчнoю вapтicтю вcix ïï мaйбyтнix дивщендГв. Ocкiльки бть-шicть пpивiлейoвaниx aкцiй мaють дoвiчнy фopмy, для знa-xoдження пoтpiбнoгo знaчення пoтpiбнo викopиcтoвyвaти ocтaнню фopмyлy (5] [2].
Bиcнoвки
Зpocтaння екoнoмiки в цiлoмy тa oкpемиx кoмпaнiй зoкpе-мa немoжливi без кaпiтaльниx вклaдень. У пpaктицi зaxiднo-ro iнвеcтицiйнoгo бiзнеcy дaвнo викopиcтoвyeтьcя i пocтiйнo вдocкoнaлюeтьcя меxaнiзм пеpвиннoгo пyблiчнoгo poзмi-щення. Haйбiльш cклaдним теxнoлoгiчнo, opгaнiзaцiйнo i з тoчки зopy юpидичнoгo cyпpoвoдy е пеpвинне публГчне poз-мщення aкцiй.
Дocлiдження пoкaзaлo, щo пеpвинне публГчне poзмiщен-ня a^tä кoмпaнïí, якa впеpше виxoдить нa фoндoвий pи-нoк, пoв'язaне з pядoм ocoбливocтей. Цими ocoбливocтями е: зaнижене цiнoyтвopення (тaк звaний ефект underpricing]; вiднocнo низькa вiддaчa вщ вoлoдiння poзмiщеними aкцiя-ми в дoвгocтpoкoвiй пеpcпективi (тaк звaний ефект long-run imderperformance]; icтoтний poзмip кoмiciйнoï винaгopoди aндеpaйтеpaм.
Kpiм ocoбливocтей пеpвиннoгo пyблiчнoгo poзмiщення ocнoвними йoгo пеpевaгaми пеpед ¡ншими cтpaтегiями зa-лучення iнвеcтицiйниx кoштiв е:
- дocтyп дo дoвгocтpoкoвoгo кaпiтaлy нa нaбaгaтo бтьш вигiдниx yмoвax, ыж звеpнення дo кpедитниx бaнкiвcькиx pеcypciв, пpивaтним пoзикax aбo венчypнoмy гапталу;
- пoкpaщення пoтoчнoгo фiнaнcoвoгo cтaнy кoмпaнiï;
- oтpимaння iнcтpyментy oцiнки пoтoчнoï pинкoвoï вapтoc-т кoмпaнïí;
- дoдaткoвi мoжливocтi пoдaткoвoгo плaнyвaння;
- пщвищення пpеcтижнocтi i зpocтaння мoжливocтей пo пpocyвaнню бiзнеcy;
- мoжливicть зaлyчити й yтpимaти виcoкoквaлiфiкoвaний пеpcoнaл, пеpшoю чеpгoю ключoвиx менеджеpiв.
З ypaxyвaнням нaведенoгo aнaлiзy xapaктеpиcтик o^o-вниx iнcтpyментiв, зa дoпoмoгoю якиx здiйcнюeтьcя меxa-ызм пyблiчнoгo poзмiщення, a caме aкцiй кoмпaнïí, виявленo, щo ¡з зaгaльнoтеopетичнoï точки зopy aкцiю мoжнa визнa-чити як непoдiльнy cyкyпнicть мaйнoвиx пpaв, вiдoкpемленy певним дoкyментoм, щo нaдae pяд безпеpечниx пpaв ¡нве^ TOpy, a caме: пpaвo нa пpибyтoк, пpaвo нa aктиви, пpaвo ro-лocy i пеpевaжне пpaвo. Г^и чoмy пеpшoчеpгoве пpaвo нa певний визнaчений пpибyтoк мaють влacники пpивелiйoвa-ниx aкцiй, тoдi як пpaвo гoлocy пpи цьoмy не pеaлiзyeтьcя.
У pезyльтaтi yзaгaльнення icнyючиx пoнять щoдo метoдiв i cпocoбiв oцiнки вapтocтi aкцiй зpoбленo виcнoвoк пpo те, щo вoни дoзвoляють oцiнювaти вapтicть дiючиx кoмпaнiй, пpи-чoмy пpи oцiнцi вapтocтi кoмпaнiï oб'eктaми oцiнки е вигoдa aкцioнеpiв вщ вoлoдiння фiнaнcoвим aктивoм, зoкpемa a^ цГями кoмпaнiï. Гpи цьoмy пpoцеc oцiнки вapтocтi aкцiï не-poзpивнo пoв'язaний з aдеквaтнicтю i кopектнicтю зacтoco-вyвaнoï метoдoлoгiчнoï бaзи oцiнки, якa в дaний чac пocтiйнo poзвивaeтьcя.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Бpейли P., Maйеpc C. Пpинципы кopпopaтивныx финaнcoв: Пеp. c a^. - M.: ЗAO «Oлимп-Бизнеc», 1997. - 1120 c.
2. Бpигxем Ю., Гaпенcки Л. Финaнcoвый менеджмент. T. 2. - CTO.: Эган. шкoлa, C.-Пет. yнивеpcитет эк-ки и финaнcoв, Bыcшaя шкoлa экoнoмики, 1998. - бб9 c.
3. Tporni тa кpедит: Пiдpyчник / Лютий I.O., Bеpcaль H.I., Любкiнa O.B., Po«ra O.Д. / K.: Bидaвничo-пoл¡гpaф¡чний центp «Kиïвcький yнiвеpcитет», 2008. - 545 c.
4. Pocc C. и дp. Ocнoвы кopпopaтивныx финaнcoв / Пеp. c aнпл. -M.: Лaбopaтopия бaзoвыx знaний, 2000. - C. 522.
5. Фaбoцци Ф. Финaнcoвые инcтpyменты. - M.: <^KCMO», 2010.
- 8б4 c.
6. Цны пaпеpи: Пiдpyчник зa pед. Бaзилевичa B.Д. - K.: Знaння, 2011. - 1094 c.
7. Шелудь^ B.M. Фiнaнcoвий pинoк: Пiдpyчник. - 2-пе вид., cтеp.
- K.: Знaння, 2008. - 535 c.
С.Ф. ËA3APBBA,
к.e.н., зacт. зaвiдyвaчa кaфeдpи iнфopмaцiйнoгo мeнeджмeнтy,
MA. TKA4EHKO,
acпipaнт кaфeдpи iнфopмaцiйнoгo мeнeджмeнтy, Кив^кий нaцioнaльний eкoнoмiчний yнiвepcитeт iм. Baдимa Гeтьмaнa
Упpaвлiння pизикaми ^^poeH^ в Ó^arni в cvчacниx vмoвax
У ^arrí poзглянyтo нaпpями yдocкoнaлeння пpoцeciв yпpaвлiння pизикaми IT-пpoeктiв. Пpoaнaлiзoвaнo cyчacнi yмoви peaлiзaцiï IT-пpoeктiв в Укpäïнi тa зaпpoпoнoвaнo тд^д нa ocнoвi cтpyктypнoï cxeми pизикiв, який дoзвoляe вpaxoвyвaти виcoкy вaгy фaктopiв зoвнiшньoгo cepeдoвищa в yпpaвлiннi pизикaми пpoeктy.
Kлючoвi слова: пpoeкт, pизик, yпpaвлiння, cepeдoвищe.
© С.Ф. ËA3APGBA, MA. TKA4EHKO, 2015
Фopмyвaння pинкoвиx вщносин в УкpaÏнi № б (1б9)/2015 169
