CC BY
266
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ЗАГАЛЬН1Й СЕРЕДН1Й ТА ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
УДК : 373. 5. 016: 57
Н. Ю. МАТЯШ
кандидат педагогiчних наук,
1нститут педагогiки НАПН Украши
ПРЕДМЕТНА Б1ОЛОГ1ЧНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ: II ПРОЯВ У РЕЗУЛЬТАТАХ ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬО1 П1ДГОТОВКИ УЧН1В ОСНОВНО1 ШКОЛИ
Розкрито результати аналгзу означень понять «компетентнгсть» I «предметна компетентнгсть». На цгй основг оформлено означення бгологгчног компетентностг як цглгсного особистгсного утворення, що поеднуе в собг фундаментальнг бгологгчнг знання, умгння, навички, досвгд ргзних способгв дгяльностг, цгннгсне ставлення до об'ектгв живог природи, життя, розумгння необх1дностг його збереження г вгдповгдно здатнгсть учня застосовувати Их у певних життевих ситуацгях, приймати адекватне ргшення, можливгсть висловити судження г вибрати власну позицгю. Наведено структуру предметног (бгологгчног) компетентностг. Розкрито прояви бгологгчног компетентностг у результатах загальноосвгтньог пгдготовки учнгв основное школи та пгдходи до розробки календарно-тематичних плангв з бгологИ на компетентнгснгй основг.
Ключот слова: бюлоггя, б1олог1чна компетентнгсть, загальноосвтня тдготовка, учень, основна школа.
Н. Ю. МАТЯШ
кандидат педагогических наук,
Институт педагогики АПН Украины
ПРЕДМЕТНАЯ БИОЛОГИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ: ЕЕ ПРОЯВЛЕНИЕ В РЕЗУЛЬТАТАХ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ УЧЕНИКОВ
ОСНОВНОЙ ШКОЛЫ
Раскрыты результаты анализа определений понятий «компетентность» и «предметная компетентность». На этой основе оформлено определение биологической компетентности как целостного личностного образования, которое совмещает в себе фундаментальные биологические знания, умения, навыки, опыт разных способов деятельности, ценностное отношение к объектам живой природы, жизни, понимание необходимости ее сохранения и соответственно способность ученика применять их в определенных жизненных ситуациях, принимать адекватное решение, возможность выразить суждение и выбрать собственную позицию. Приведена структура предметной (биологической) компетентности. Раскрыты проявления биологической компетентности в результатах общеобразовательной подготовки учеников основной школы и подходы к разработке календарно-тематических планов из биологии на компетентносной основе.
Ключевые слова: биология, биологическая компетентность, общеобразовательная подготовка, ученик, основная школа.
KOMnETEHTHICHHH niflXIfl y 3AfA^bHIH GEPEflHIM TA nPOQECIMHIM OCBITI
N. MATIASH
[email protected] PhD (Candidate of Pedagogical Sciences), The Institute of Pedagogy of the NAPS of Ukraine i
SUBJECT BIOLOGICAL COMPETENCE: ITS MANIFESTATION IN THE RESULTS OF GENERAL EDUCATION TRAINING FOR SECONDARY SCHOOL PUPILS
The article reveals results of the analysis concerning definition of "competence" and "subject competence". On this basis the author forms a working definition of biological competence as a holistic education that combines fundamental biological knowledge, skills and values experience as to different activities, value attitude to objects of nature, life, understanding of its preservation and therefore the ability of a student to apply them in certain life situations, to make adequate decision, to express reasoning and choose personal position. The structure of the subject (biological) competence, which consists of cognitive, activity, value (axiological) components being closely interrelated and mutually stipulated, is determined. Manifestations of biological competence in the results of general education training for secondary school students and approaches to development of calendar and thematic plans on biology based on competence are shown.
Keywords: biology, biological competence, general school training, pupils, secondary school.
В осв^шх системах европейських краш, а також США i Канадi широко використовусться компетентшсний шдхщ до навчання i компетентшсть як характеристика його результат. Кшець ХХ - початок ХХ1 характеризуеться тим, що проблеми компетентшсно орiентованоI осв^и розглядаються мiжнародними оргашзащями ЮНЕСКО, ЮН1СЕФ, Радою Свропи, Оргашзащею европейського сшвроб^ництва та розвитку, Мiжнародним департаментом стандарт, як узагальнили доробок педагопв з усього св^у. О. Овчарук зазначае, що «науковщ европейських кра1н вважають, що набуття молоддю знань, умшь i навичок спрямоване на вдосконалення 1хньо1 компетентностi, сприяе штелектуальному й культурному розвитковi особистостi, формуванню в не1 здатностi швидко реагувати на запити часу. Саме тому важливим е усвщомлення самого поняття компетентностi та як необхiдно II формувати, що мае бути результатом навчання» [12, с. 6]. Тому у втизнянш освт здшснюеться переорiентацiя шкiльноI освiти на компетентнiсну парадигму.
Новий перюд розвитку теорiI змюту пов'язаний iз впровадженням компетентнiсного шдходу. Компетентнiсна освiта бiльше зорiентована на практичш результати, досвiд особистоI дiяльностi, вироблення ставлень, нiж на обсяг знань, а це обумовлюе принциповi змiни у змiстi та оргашзацп навчання, яке стае спрямованим на розвиток конкретних цiнностей i життево необхiдних знань i умiнь учшв [4, с. 8]. Впровадження компетентшсного пiдходу передбачае обов'язкове прогнозування результативно! складово! змiсту, а це розширюе його склад i потребуе вщповщних змiн у системi контролю й оцшювання навчальних досягнень учнiв.
За останне десятирiччя зросла кiлькiсть наукових праць, в яких застосовуються поняття «компетентшсть», «компетентшсний шдхщ», «компетенци», «предметна компетентшсть», «предметш компетентностi». Проте однозначносп в 1'х тлумаченнi не юнуе.
Мета статтi - розкрити тлумачення поняття «предметна (бiологiчна) компетентнiсть», II структуру i прояв у результатах загальноосвiтньоI пiдготовки учнiв основноI школи.
Аналiз публiкацiй i останнiх дослщжень показав, що украIнськi вченi Н. Бiбiк [1], С. Бондар [4], Л. Ващенко [5], Л. Величко [6], М.Головань [7], О. Овчарук [12; 13], О. Пометун [14], О. Савченко [16] розумдать «компетентшсть як штегрований результат осв^и, присвоений особистютю. Це передбачае змщення акцештв iз накопичення нормативно визначених знань, умшь та навичок на формування й розвиток умшь дiяти, застосовувати досвщ у проблемних умовах» [1, с. 53].
Як зазначае О. Савченко, «тривалi науковi дискусiI дали змогу виокремити чотири базовi характеристики поняття «компетентшсть», а саме: «використання компетентносп завжди вiдбуваеться у певному контекст (скаж1мо, у конкретнiй навчальнш ситуацiI); компетентнiсть завжди е результатом, вона характеризуе те, що може зробити шдивщ...; для вимiрювання здатносп
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ЗАГАЛЬН1Й СЕРЕДН1Й ТА ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
iндивiда користуватися компетенттстю потрiбнi чiтко визначенi та затверджеш стандарти; компетенгнiсть е мiрою того, що iндивiд може зробити у конкретно визначений час» [16, с. 5].
Важливим для виявлення рiвня сформованостi предметно1' компетентностi е визначення II структури. Проте це питання виявилося складним. Кожен дослiдник в процеа визначення структури предметноI компетентносп знаходить свiй пiдхiд, а единого тдходу поки що не знайдено.
Дж. Равен визначае такi складовi компетентностi: когнiтивнi, афективнi, вольовi якосп, умiння i досвiд. У когштивний складник переважно включенi передбачення можливих перешкод, наслiдкiв, якi грунтуються на особистюних i соцiальних нормах; афективш пов'язанi з почуттями, що виявляються й у дiях особистостi; вольовi якостi виявляються у докладаннi зусиль, мобшзаци енергiI тощо; умiння i досвiд забезпечують впевненiсть i стимул до дiяльностi тощо [15].
С окремi напрацювання стосовно предметноI компетентности зокрема: математичноI (М. Головань, Л. Кудрявцев, О. Петрова, С. Раков, I. Сафонова та ш.), iсторичноI i суспiльствознавчоI (О. Пометун, Ю. Малiенко та iн.), хiмiчноI (О. Бабенко, Л. Величко, М. Савчин та ш.), бiологiчноI (Л. Ващенко, Т. Коршевнюк, Н. Матяш та ш.) та iн.
М. Головань проаналiзував значення математичноI компетентностi учшв i подав власне трактування: «Математична компетентнiсть - це iнтегративне утворення особистосп, що поеднуе в собi математичнi знання, умiння, навички, досвщ математичноI дiяльностi, особистiснi якостi, як обумовлюють прагнення, готовнiсть i здатнють розв'язувати математичнi проблеми i завдання, усвщомлюючи при цьому значущiсть предмету i результату дiяльностi» [7, с. 35]. У це поняття дослщник включае такi структурнi компоненти: мотивацшний, когнiтивний, дiяльнiсний, цiннiсно-рефлексивний, емоцiйно-вольовий, яю тiсно взаемопов'язанi мiж собою. Вчений аргументував свою позищю й тим, «що поняття «компетентшсть» вживаеться в одниш. Цей висновок узгоджуеться з граматикою украIнськоI мови, згiдно з якою iменники iз значенням якост, утворенi з прикметникiв за допомогою суфшса - iсть, вживаються в одниш» [7, с. 37].
Таким чином, у вгтчизнянш освт поняття «предметна компетентшсть» розглядаеться, але разом з тим юнують таю проблеми: не виявлено единоI думки щодо загальноI структури предметноI компетентностi; не вщображена структура предметноI компетентностi у результативнш частинi Державного стандарту (2011 р.), навчальних програмах, в тому чи^ з бiологiI, i критерiях оцiнювання навчальних досягнень учнiв; перебувае на стади розробки iнструментарiй оцшювання предметноI компетентностi загалом та бiологiчноI зокрема.
У нашому дослiдженнi за основу взято загальноприйняте поняття «предметна компетентшсть», що закладено в Державному стандарт загальноI середньоI освiти й означае «набутий учнями у процес навчання предмета досвiд, пов'язаний iз засвоенням, розумiнням i застосуванням нових знань, виражених в здатностi учня застосовувати 1'х в умовах конкретноI ситуаци, оцiнцi Iх ролi в житп i суспiльствi» [8]. На основi цього поняття сформульовано робоче поняття «бюлопчна компетентнiсть»: це цшсне особистiсне утворення, що поеднуе в собi фундаментальнi бiологiчнi знання, умшня, навички, досвiд рiзних способiв дiяльностi, цiннiсне ставлення до об'ектiв живоI природи, життя, розумiння його збереження i вiдповiдно здатнiсть учня 1'х застосовувати в певних життевих ситуацiях, приймати адекватне рiшення i нести за нього вщповщальшсть, висловити судження i вибрати власну позицiю.
На основi результатiв аналiзу рiзних джерел визначено загальну структуру предметноI компетентности в яку включенi три компоненти: знанневий (когштивний), дiяльнiсний (практико-орiентований) i цiннiсний (аксiологiчний), що мiж собою тюно взаемопов'язанi.
Визначену структуру взято за основу аналiзу чинноI навчальноI програми «Бiологiя. 6-9 класи» [3]. Навчальш програми з бiологiI мають двi чiтко окресленi частини: перша - змют навчального матерiалу i друга - державнi вимоги до рiвня загальноосвiтньоI пiдготовки учнiв. Аналiз другоI (IIравоI) графи «державнi вимоги до рiвня загальноосвiтньоI пiдготовки учшв» навчальноI програми (2015 р.) дав змогу виявити, що в нш зазначенi умiння учнiв називати, розрiзняти, наводити приклади, спостерiгати, описувати, розшзнавати, порiвнювати, обгрунтовувати, застосовувати знання, висловлювати судження, робити висновки тощо не повнiстю вiдображають предметну компетентшсть. Тому на допомогу вчителям бюлогл групою науковцiв вiддiлу бiологiчноI, хiмiчноI i фiзичноI освiти 1нституту педагопки НАПН УкраIни розроблено календарно-тематичнi плани з роздiлiв «Бiологiя. 6 клас», «Бiологiя. 7 клас», «Бiологiя.
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ЗАГАЛЬН1Й СЕРЕДН1Й ТА ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
8 клас» з урахуванням компетентшсного шдходу до навчання бюлогп, що видрукуваш у фаховому журнал1 «Бюлопя i хiмiя в рщнш школЬ> [9; 10].
Пщ час розроблення календарно-тематичного плану, зазначеш у графi «державнi вимоги до рiвня загальноосв^ньо! пiдготовки учшв» умшня, згруповано та вiдображено в компонентах предметно! компетентности знанневому, дiяльнiсному i цiннiсному.
Знанневий компонент бюлопчно! компетентности зорiентований на засвоення бiологiчних понять, факпв, законiв i теорiй; формування загальнобiологiчних понять, що розкриваються на вшх рiвнях оргашзацп життя (молекулярному, клгтинному, органiзмовому, популяцшно-видовому, бюгеоценотичному, бiосферному); взаемозв'язки в бiосистемах, мiж бiосистемами i неживою природою; основш властивостi живих систем: самоорганiзацiя, самооновлення (обмш речовин i енергп), самовщтворення (розмноження), рiст i розвиток, подразливють, спадковiсть i мiнливiсть; адаптацiя, еволющя тощо. Вони складуть основу розумiння цiлiсностi живо! природи, взаемозв'язок iз неживою природою, бюлопчно! картини свгту, а також дотримання здорового способу життя тощо. В календарно-тематичних планах цей компонент воображений в умiннях формулювати означення засвоеного поняття або термша; пояснювати, а саме витлумачувати поняття, робити !х доступними для розумiння.
Дiяльнiсний компонент бюлопчно! компетентносп зорiентований на застосування бiологiчних знань у житп та професiйнiй дiяльностi, оцiнювання !х ролi для суспшьного розвитку, перспектив розвитку бюлогп як науки та И значения у забезпеченш юнування бiосфери; розвиток штелектуальних i практичних умiнь у процес виконання рiзних видiв тзнавально! дiяльностi, на яку вагомо впливае участь учшв в постановцi дослiдiв, виконанш лабораторного дослiджения, лабораторно! роботи, дослщницького практикуму, учнiвських проектiв тощо. Цей процес тюно поеднаний з рiзними методами наукового пiзнання: спостереження за бюлопчними об'ектами, !х порiвияння, бюлопчний експеримент, опис його результата, прогнозування тощо; застосування знань з бюлогй у повсякденному життi. В календарно-тематичних планах вш вiдображений в умшнях аиалiзувати (розподiляти предмети i явища на частини або властивосп), порiвнювати (зiставляти предмети i явища, визначати подiбностi та вiдмiнностi мiж ними), характеризувати (визначати та описувати особливостi об'екта за певними ознаками), дотримуватися правил (виконувати iнструкцil щодо дотримання правил поведiнки в кабшеи п1д час виконання рiзних вцщв робiт), застосовувати знання в ужиток.
Цiннiсний компонент бiологiчноl компетентностi базуеться на засвоеннi таких цiннiсних категорш, як знання, природа, життя, здоров'я; усвщомленш бiосферноl етики; оцiнюваннi ролi бiологiчних знань для суспiльного розвитку, перспектив розвитку бюлогн як науки; формуванш свiдомого ставлення до еколопчних проблем, усвiдомленнi бiосферноl етики. Вш тiсно поеднаний з соцiалiзацiею особистосп, визначенням И поведiнки в природi i суспiльствi. Тому формування в учшв цшнюно зорiентоваиого компонента предметно! компетентносп можливе п1д час обговорення цiннiснозорiентоваиих питань. У календарно-тематичному плат вiн в1дображений в умiниях оцшювати (визначати цiннiсть, як1сть, роль, значення чогось), висловлювати судження, остаточну думку про що-небудь, робити логiчний тдсумок на основi мiркуваиь.
Наведемо фрагмент календарно-тематичного плану з вщображенням в ньому компонетгв предметно! компетентностi [10]._
Тема уроку Поняття, яю уводяться вперше (1) i тi, що розвиваються (2) Компоненти предметно! компетентносп
Знанневий (знае i розумiе) Дiяльнiсний (умiе i застосовуе) Цшнюний (оцiнюе i виявляе ставлення)
Оргашзм людини як бюлопчна система 1) - 2)оргашзм, бiологiчна система Називае складники органiзму, формулюе означення понять (див. перелш понять в графi 4) Характеризуе ознаки органiзму людини, спiльнi з iншими органiзмами Висловлюе судження про органiзм людини як бюлопчну систему
Характеристики предметно! (бюлопчно!) компетентносп вiддзеркалюють сутнiсть поняття. Але аналiз навчально! програми з бiологi! дав змогу виявити, що в результативнш частинi програми «основнi вимоги до загальноосвгтньо! пiдготовки учнiв основно! школи»
КОМПЕТЕНТШСНИЙ П1ДХ1Д У ЗАГАЛЬН1Й СЕРЕДН1Й ТА ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
-'.-;-;-;---о-
недостатньо розкрито цiннiсний компонент бюлопчно! KOMneTeHTHOCTi учня основно! школи. Його roipi6HO посилити знаннями з юторп науки, вiдомостями, спрямованими на посилення нацiонально-патpiотичного виховання, тощо.
Таким чином, бюлопчна компeтeнтнiсть учнiв основно! школи е важливим структурним компонентом загально! середньо! освiти. У загальноосвiтнiй шдготовщ учнiв основно! школи найбiльшe проявляе себе знанневий компонент бiологiчно! компетентност учнiв. Це й зpозумiло, тому що pанiшe переважав i дос переважае знанневий пiдхiд у навчанш бiологi!.
Перегляду потребують такi нормативш документи, як навчальнi програми та критери оцiнювання навчальних досягнень учшв з урахуванням структури предметно! (бюлопчно!) компетентности а також потpiбно розробляти методики навчання бюлоги на цш основi.
Калeндаpно-тeматичнi плани для учителя е основою для створення компетентшсно-оpiентовано! методики навчання бiологi!, в якш потpiбно: а) мету поеднати з компетентшсно-оpiентованим результатом навчання; б) змют навчання формувати вщ результату; в) навчально-пiзнавальну дiяльнiсть оpганiзувати на тiснiй спiвпpацi мiж учителем i учнем з опорою на результат навчання; г) результатом навчання е сформовашсть бюлопчно! компетентност як база для загальноосвпньо! бюлопчно! шдготовки учнiв основно! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Б1б1к Н. М. Переваги i ризики запровадження компетентшсного шдходу в шкшьнш освт / Н. М. Б1б1к // Украшський педагопчний журнал. - 2015. - № 1. - С. 47-69.
2. Бюлопя. 7-11 класи. Навчальна програма для загальноосвiтнiх навчальних заклада. - К: Перун, 2005.
3. Бюлопя. 6-9 класи. Навчальна програма для загальноосвггшх навчальних заклад1в. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/.
4. Бондар С. Компeтeнтнiсть особистосп - iнтeгpований компонент навчальних досягнень учшв / С. Бондар. // Бюлопя i хiмiя в школг - 2003. - № 2. - С. 8-10.
5. Ващенко Л. Ощнювання piвня сфоpмованостi предметних компетентностей з бюлоги учшв основно!' школи / Л. Ващенко. // Бюлопя i хiмiя в рвднш школг - 2015. - № 3, 4 (110). - С. 38-43.
6. Величко Л. Предметш компетенци з хiмii: перше наближення / Л. Величко // Бюлопя i хiмiя в школг - 2011. - № 4. - С. 10-13.
7. Головань М. С. Математична компетентшсть: сутшсть та структура / М. С. Головань // Науковий вюник Схвдноевропейського нащонального унiвepситeту. - 2014. - № 1. - С. 35-39.
8. Державний стандарт базово! i повно! загально! середньо! освгга (2011). [Електронний ресурс] -Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.
9. Календарно-тематичне планування з бюлоги i хiмii на основi компeтeнтнiсного пiдходу / Л. Величко, Н. Буринська, Н. Матяш, Т. Коршевнюк, Т. Вороненко, О. Козленко // Бюлопя i хiмiя в рщнш школг - 2016. - № 4 (116) - С. 2-6.
10. Матяш Н. Ю. Бюлопя: тдручник для 8-го класу загальноосвiтнього навчального закладу / Н. Ю. Матяш та iн.. - К.: Генеза, 2016. - 288 с.
11. Матяш Н. Календарно-тематичний план з бюлоги. 8 клас / Н. Матяш // Бюлопя i хiмiя в рщнш школг - 2016. - № 4 (116). - С. 31-38.
12. Овчарук О. В. Розвиток компетентшсного щдходу: стратепчш оpiентиpи мiжнаpодноi стльноти / О. В. Овчарук // Компетентшсний пiдхiд у сучаснш освiтi: свiтовий досвiд та украшсьш перспективи (Бiблiотeка освiтньоl полiтики): кол. моногpафiя. - К.: Наукова думка, 2002. - С. 6-16.
13. Овчарук О. Компетентносп як ключ до оновлення змюту освгти // О. Овчарук // Директор школи. -2005. - № 3-4. - С. 4-8.
14. Пометун О. I. Компетентшсний пвдхщ до ощнювання piвнiв досягнень учшв / О. I. Пометун. - К., 2004. - 10 с.
15. Равен Дж. Педагогическое тестирование: проблемы, заблуждения, перспективы, пер. с анг. / Дж. Равен. - М.: Когито-центр, 1999.
16. Савченко О. Ключовi компетентносп - шновацшний результат шкшьно! освiти / О. Я.Савченко // Рщна школа. - 2011. - № 8-9. - С. 4-8.
REFERENCES
1. Bibik N. M. Perevahy i ryzyky zaprovadzhennia kompetentnisnoho pidkhodu vshkilnii osviti [The benefits and risks of introducing competency approach in school education] / N. M. Bibik. - Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal. - 2015. - № 1. - S. 47-69. - S. 53.
2. Biolohiia. 7-11 klasy. Navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Biology. 7-11 classes. The curriculum for secondary schools] - K., Perun, 2005.
КОМПЕТЕНТШСНИЙ П1ДХ1Д У ЗАГАЛЬН1Й СЕРЕДН1Й ТА ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
3. Biolohiia. 6-9 klasy. Navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Biology. 6-9 classes. The curriculum for secondary schools].
4. Bondar S. Kompetentnist osobystosti - intehrovanyi komponent navchalnykh dosiahnen uchniv [Competence personality - an integrated component of student achievements] / S. Bondar. - Biolohiia i khimiia v shk. - 2003. - № 2. - S. 8-10.
5. Vashchenko L. Otsiniuvannia rivnia sformovanosti predmetnykh kompetentnostei z biolohii uchniv osnovnoi shkoly [Evaluation of formation of subject competencies in biology secondary school pupils] / L. Vashchenko. - Biolohiia i khimiia v ridnii shkoli. - 2015. - № 3, 4 (110). - S. 38-43.
6. Velychko L. Predmetni kompetentsii z khimii: pershe nablyzhennia [Subject competence in chemistry: first approach] //Liudmyla Velychko. - Biolohiia i khimiia v shkoli. - 2011. - 4. - S. 10-13.
7. Holovan M. S. Matematychna kompetentnist: sutnist ta struktura [Mathematical competence: the nature and structure] /Mykola Stepanovych Holovan // Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu. - 2014. - № 1. - S. 35-39.
8. Derzhavnyi standart bazovoi i povnoi zahalnoi serednoi osvity (2011). [State standard of basic and secondary education (2011)] Elektronnyi resurs. - [Rezhym dostupu]:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.
9. Kalendarno-tematychne planuvannia z biolohii i khimii na osnovi kompetentnisnoho pidkhodu [The calendar-thematic plan of biology and chemistry-based competency approach] // L. Velychko, N. Burynska, N. Matiash, T. Koshevniuk, T. Voronenko, O. Kozlenko. - Biolohiia i khimiia v ridnii shkoli. - 2016. - № 4 (116). - S. 2-6.
10. Matiash N. Iu. Biolohiia: pidruch. dlia 8-ho kl. zahalnoosvit. navch. zakl. [Biology: textbook for 8th grade educational institution] / N. Iu. Matiash [ta in.]. - Kyiv : Heneza, 2016. - 288 s.
11. Matiash N. Kalendarno-tematychnyi plan z biolohii, 8 klas [The calendar-thematic plan of biology] //N. Matiash. -Biolohiia i khimiia v ridnii shkoli. - 2016. - № 4 (116). - S. 31-38.
12. Ovcharuk O.V. Rozvytok kompetentnisnoho pidkhodu: stratehichni oriientyry mizhnarodnoi spilnoty [Development of competence approach: strategic goals of the international community] / O. V. Ovcharuk. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy (Biblioteka osvitnoi polityky) //Kolektyvna monohrafiia. - Kyiv, Naukova dumka, 2002. - S. 6-16.
13. Ovcharuk O. Kompetentnosti yak kliuch do onovlennia zmistu osvity [Competencies as a Key to Educational Content Renewal] // O. Ovcharuk. - Dyrektor shkoly. - 2005. - № 3 - 4. - S. 4-8.
14. Pometun O.I. Kompetentnisnyi pidkhid do otsiniuvannia rivniv dosiahnen uchniv [Competence approach to the evaluation of student achievement] //O.I. Pometun. - K., 2004. - 10 s.
15. Raven Dzhon. Pedahohycheskoe testyrovanye: Problemy, zabluzhdenyia, perspektyvy [Pedagogical testing: problems, errors, prospects] /Per. s anhl. - M.: Kohyto-tsentr, 1999.
16. Savchenko O. Kliuchovi kompetentnosti - innovatsiinyi rezultat shkilnoi osvity [Key competencies - the result of an innovative school] /O. Ia. Savchenko // Ridna shkola. - 2011. - № 8- 9 - S. 4-8.
УДК 37.04
Л. Т. РЯБОВОЛ
доктор педагопчних наук, доцент,
Юровоградський державний педагопчний ушверситет iM. В. Винниченка
ПРАВОВА КОМПЕТЕНТШСТЬ УЧН1ВСЬКО1 I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1 ЯК ПРЕДМЕТ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проведено огляд nidxodie украшсъких вчених щодо структурування правово'1 KOMnemeHmHocmi як результативного показника навчання правознавства учнiв загалъноосвiтнъо'i школи (ЗОШ) та здобувачiв вищо'i не юридично'i освiти. Встановлено, що вiтчизнянi науковцi розглядаютъ правову компетентнiстъ як сукупнiстъ систематизованих знанъ про право та законодавство, вмiнъ ix використовувати у типових i нестандартних ситуащях, обирати адекватш моделi поведшки, керуватися в своему життi та дiялъностi принципами законностi, поваги до прав i свобод людини тощо, однак ттегруютъ ц елементи у ргзш структурн компоненти. Утфжовано структуру правово'1' компетентностi як сукуптстъ когнтивного (правовi знання, вмтня i навички Их здобувати, конструктивно використовувати, проводити логiчнi штелектуалъш операци тощо), дiялънiсно-процесуалъного (вмтня використовувати правовi знання для виконання практичних завданъ, вирiшення проблем у правовому полг, реалгзувати приписи права для ефективноi взаемоди мiж суб 'ектами навчання, професшноi дiялъностi,
