CC BY
137
Остапенко Юлiя IropiBHa,
кандидат юридичних наук,
асистент кафедри господарського права,
Нацональний юридичний ушверситет
iменi Ярослава Мудрого,
Укра/'на, м. Харш
e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0002-4033-5927
УДК 346.13(094)
ПРЕДМЕТ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА ТА ЗАКОНОДАВСТВА УКРАНИ В УМОВАХ СУЧАСНО! СОЦ1ОДИНАМ1КИ
У cmammi проаналгзовано комплексну природу в1дносин господарського права, як склада-ються з приводу предмета в rnHme^mi розвитку самог сфери господарських вгдносин, а, отже, i в контeкстi господарського законодавства як такого. Обгрунтовано iдeю щодо нeобхiдностi подальшого розвитку комплексных галузей права шляхом моделювання нових галузей, пгдгалузей та iнститутiв у сфeрi господарювання як окремих мультикомплексних утворень. Наведено при-клади на тдтвердження думки, що саме на основi мультикомплексних утворень виникають функ-цюнальт комплекси в контeкстi мультиутворень у межах економгчних вгдносин мж галузевими комплексами, а також мЖ господарськими комплексами та економгчним правом.
Ключовi слова: господарське законодавство; предмет господарського законодавства; еконо-Mi4He законодавство.
Остапенко Ю. И., кандидат юридических наук, ассистент кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4033-5927
Предмет хозяйственного права и законодательства Украины в условиях современной социодинамики
В статье проанализировано комплексную природу отношений хозяйственного права, складывающиеся по поводу предмета в контексте развития самой сферы хозяйственных отношений, а, следовательно, и в контексте законодательства как такового. Обоснованно идею о необходимости дальнейшего развития комплексных отраслей права путем моделирования новых отраслей, подотраслей и институтов в сфере хозяйствования как отдельных мультикомплексних образований. Приведены примеры в подтверждение мысли, что именно на основе мультикомплексних образований возникают функциональные комплексы в контексте мульти-образований в пределах экономических отношений между отраслевыми комплексами, а также между хозяйственными комплексами и экономическим правом.
Ключевые слова: хозяйственное законодательство; предмет законодательства; экономическое законодательство.
Постановка проблемы. У науковш юридичнш лiтературi е низка питань, як впродовж тривалого часу залишаються актуальними й диску-сiйними. Це стосуеться, зокрема, предмета господарського законодавства, яким об'ективно i традицшно визначаеться будь-яка галузь права, тобто межi регулювання сукупнiсть тих суспiльних ввдносин, що лежать в 11 основi й об'ективно зумовлюють необхiднiсть 11 iснування. Разом iз тим слщ наго-лосити, що потреба в цьому виникае в тих сферах, де розвиток сусшль-них ввдносин зумовлюеться суспiльним попитом на комплексний характер сусшльного правового регулювання, а отже, дiе суб'ективно-об'ективний критерiй. Наприклад, дана теза стосуеться як охорони навколишнього сере-довища, сфери шформацшних вiдносин, аграрного виробництва, так i сис-теми вiдносин у сферi господарювання як тако1 [1, с. 194].
Звюно, регулювання економiчних вщносин як цiлiсноí системи е доволi складним завданням останнього, тому що в основi повинна бути закладена концептуальна схема - об'ективно юнуюча система сусшльних вiдносин, що вщображае реальнi факти, реальне спiввiдношення норм, як 1х регулюють та вщповвдають, у свою чергу, наявнiй диференщацп суспiльних вiдносин на певнi шституцп. В УкраТш вiдносини, якi мають подiбний характер правового економiчного регулювання як такого, виступають об'ектом господарського законодавства, адже в останньому мктиться схема-мехашзм регулювання господарсько-виробничих, оргашзацшно-господарських вщносин [9, с. 5-24]. На сьогодш очевидним е й те, що сучасна економiчна система вимагае вщ правового регулювання в економiчнiй сфер^ по-перше, цiлiсного механiзму та правового характеру встановлення меж впливу публiчного регулювання гос-подарсько1 дiяльностi на приватне у межах принципу саморегулювання еконо-мiчноí системи. По-друге, виникае необхщшсть встановлення ч^коТ правово1 природи предмета господарського законодавства, меж його компетенцп та щен-тичностi саме у внутршньопредметних характерних рисах i складових у вiдпо-вiдних шститутах господарського законодавства: iнвестицiйному, фiнансовому, шдприемницькому, iнновацiйному, банкiвському та iн.
Актуальтсть теми. Дана проблема займае одне iз центральних мкць у галузi господарського права i мае велике значення, по-перше, для функ-щонального оформлення i затвердження легiтимностi господарського зако-нодавства, визначення курсу подальшого розвитку господарсько-правово1 концепцп й водночас для вдосконалення самого господарського законодав-ства. По-друге, визначення предмета господарського законодавства набувае важливу роль для юридично1 практики, адже саме предмет визначае межi застосування норм того чи шшого права на практищ.
Аналiз остантх до^джень i публтацт. Питання щодо предмета господарського права на теренах Украши розглядали науковщ донецько1 школи права, а саме В. К. Мамутов, Г. Л. Знаменський, П. Г. Скрипник та В. А. Устименко. Також частково вивчення цього питання входило до кола штере^в О. М. Вшник, Д. В. Задихайла та ш. Важливий внесок щодо аналiзу
предмета господарського права зробили так зарубiжнi вчеш, як В. В. Без-бах, М. Н. Кузнецов, М. Г. Масевiч, М. П Мозольний та ш. Однак вони не придшили достатньо1 уваги чи ïx погляди не ввдповвдають реалiям сучасних вiдносин у сферi господарювання, а отже, питання предмета господарського законодавства, впливу останнього на процеси систематизацп господарського законодавства як такого регулювання, а також процеси модершзацп еконо-мiчного законодавства в щлому залишаються не визначеними.
Метою cmammi е вивчення предмета господарського права в контек-стi розвитку господарських вщносин, а також аналiз сфери господарського законодавства, встановлення единих засад та окремих ознак мультикомп-лексних сегментiв, як становлять основу економiчниx вiдносин, тобто й економiчного законодавства як такого.
Виклад основного Mamepiany. Встановлення единого мехашзму ринкових вщносин та його функщонування вимагае постшного аналiзу та внесення кар-динальних змiн до чинного законодавства, адже конструктивна роль остан-шх пояснюеться тим, що украшське суспiльство перебувае на еташ переходу, тобто нинi тривае процес долучення до штеграцшно-правових процесiв у свш [5, с. 57-64]. У той же час динамжа розвитку самих ринкових вщносин та юнуючого мехашзму правового регулювання в господарськш сферi викли-кають значний резонанс. Звюно, правовi конструкцп тих чи шших вiдносин повиннi базуватися на реальних процесах функщонування останшх, единих засадах функщонування, тобто встановлено межi в тому чи шшому господар-ському шституп, який повинен регулюватися виключно в правовий спосiб не на папер^ а саме в реалiяx сьогодення й мати чiткий алгоритм правових дш.
В умовах формування ново!" кон'юнктури в економiцi з'являються новiтнi економiчнi iнститути, необxiдний шструмент, який дозволить соцiально адап-тованш в iнформацiйному суспiльствi економiцi функщонувати як единий меxанiзм. Не викликае сумнiвiв той факт, що на таких складних перехвдних етапах роль держави мае посилюватися, але остання не повинна виступати в амплуа «шчного сторожа», блокуючи чи зупиняючи динамiку розвитку еко-номiки. З огляду на це додамо, що у ввдповвдних економiчниx реалiяx межi мають встановлюватися лише шляхом поеднання меxанiзмiв загального та особливого регулювання господарських ввдносин, тобто кiнцева мета - забез-печити рiвновагу меж приватноправового та публiчно-правового початку дш у сферi господарювання, захист прав i законних iнтересiв усix учасниыв таких вiдносин та iн. У щлому, в сучасному суспiльствi забезпечення приват-них iнтересiв набувае значення публiчного iнтересу, а ефективнiсть забезпечення публiчниx iнтересiв передбачае шдключення до мотивацй' зобов'язаних суб'ектiв - приватноправових шструменпв. Наприклад, державно-приватне партнерство [1, с. 354], шновацшний розвиток нащонально1 економiки (iнно-вацiйне право) як публiчно-правовий iнтерес може бути реалiзованим тiльки шляхом забезпечення приватних iнтересiв у сферi створення об'екив про-мислово! власностi та захисту прав на них, а також шляхом створення ввд-
повадно!" аграрно-правово1 форми венчурних компанш та правових форм ïx взаемодп в системi вiдносин шновацшного циклу.
Дiйсно, якщо проаналiзувати наведений приклад i встановити до нього традицшний розподiл на галузi (приватного та публiчного права), то вже сьогодш вiн не е актуальним, адже на рiвнi забезпечення публiчно-правовиx i приватноправових iнтересiв на перший план виходить саме правове регулю-вання стосовно об'екта. Це пояснюеться тим, що саме вiдповiдно до остан-нього виникае всебiчне регулювання в порiвнянi всix iншиx ввдносин i тiльки стосовно таких об'екив виникае наявнiсть окремо1 державно! пол^ики, у тому числi правово1, до цього можна додати ввднесення до окремих об'екпв законодавчого регулювання стосовно ст. 92 Конституцп Украши, а також на основi даних об'екив створення комплексного законодавчого регулювання державою тощо. Отже, ускладнення суспiльно-економiчниx ввдносин при-звело до того, що ключовою ланкою законодавства виступае саме законо-давчий комплекс, який створюеться навколо об'екта суспiльниx вiдносин вщповвдно единiй монiстичноï природi останнix. Аргументом ще'1 тези може слугувати саме те, що, по-перше, надзвичайно! актуалiзацiï того чи iншого об'екта (групи об'екпв) правового регулювання, а також правового забезпечення тих чи шших властивостей функщонування економiчниx систем е нащональна безпека, iнновацiйний характер тощо; по-друге, комплексний характер правового режиму, в якому приватне та публiчне взаемообумовлеш.
Основш положення господарського законодавства розробляються i при-ймаються задля регулювання правовiдносин у сферi господарсько1 дiяльностi, вдосконалення основних правових засад господарювання в нових економiчниx умовах. Отже, вщ адекватностi правового регулювання сусшльних вiдносин залежить ефектившсть реалiзацiï закрiплениx у правi приписiв i, вiдповiдно, реальний стан дотримання встановлених правил у сферi господарювання. Це особливо важливо, оскшьки останне (господарювання) мае низку характер-них ознак: 1) передбачае дiяльнiсть суб'екпв господарювання; 2) здiйснюеться у сферi суспiльного виробництва; 3) спрямовано на виготовлення та реалiза-цiю продукцп, виконання робiт або надання послуг; 4) продукщя, роботи або послуги мають варткний характер i щнове вираження.
Саме тому для узгодженост норм права i викликiв часу необхвдно було вдосконалити сучасне господарське законодавство та його форматне оформ-лення, йдеться про те, що це тривалий i складний процес. Важливим кроком на шляху реформування господарського законодавства стало прийняття кодифжацшного акта - Господарського кодексу Украши (далi - ГК Украши) [2, с. 126-127], положення якого, у свою чергу, доповнюють i деталiзу-ють значну кшьыстю законодавчих i нормативно-правових акив, якi бшьш детально розкривають суть i змкт окремих iнститутiв господарського права. Це дозволило значно покращити дiевiсть розвитку меxанiзмiв господарського законодавства та вдосконалити iснуючi нормативнi акти дано!" галузi [7, с. 4-13], адже вщбуваеться систематизацiя господарських вiдносин не
тшьки за типом господарювання як такого, й за сферою господарських вщносин, що вщповщають самш системi останшх [8, с. 22]. У даному випадку йдеться про окремi види, комплекси, наприклад, комплекс еколопчних вщносин, що належать до сфери господарювання [1, с. 142]. Незважаючи на це, на наш погляд, трансформацшш перетворення у сферi регулювання госпо-дарсько1 дiяльностi вимагають подальших крошв у законодавчш дiяльностi, зокрема шляхом подальшоТ систематизацп впорядкувати всю економiчну систему сусшльних економiчниx вiдносин. Це важливо для того, щоб дана система вщповщала глобалiзацiйним, iнформацiйно-комунiкативним про-цесам, властивим сучасним реалiям [Там само, с. 151].
У ст. 1 ГК Украши окреслено основш засади господарювання в УкраТш: регулювання господарських вщносин, що виникають у процес оргашзацп та здiйснення господарсько1 дiяльностi мiж суб'ектами господарювання, а також мiж цими суб'ектами та шшими учасниками вiдносин у сферi господарювання. Отже, предметом господарського законодавства е господарсьы вщ-носини, тобто вщносини мiж органiзацiями щодо виробництва i реалiзацiï (поставки, купiвлi-продажу, мши) продукцп, вiдносини в капiтальному будiв-ництвi, транспортнi вiдносини всix видiв з клiентами та мiж собою, вщносини на ринку фшансових послуг, у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi тощо. Таким чином, господарське законодавство являе собою самостшну кодифшовану галузь - систему нормативних акив, правила яких регулюють господарсьы вiдносини щодо органiзацiï та проведення господарсько1 дiяльностi у сферi суспiльного виробництва i обiгу. Однак при «достатньо обгрунтованому» окресленнi предмета в системi господарського законодавства в деяких випад-ках не лжвщовано колiзiю норм, тобто не узгоджуються, а iнодi й суперечать одна однш норми ГК Украши та спещального законодавства в тiй чи шшш сферi, а в шших випадках взагалi наявнi прогалини у законодавства зокрема, вiдсутнi норми регулятора (чи спещального закону) щодо того чи шшого виду вщносин. Це, передуем, пояснюеться динамшою i великою юльюстю новостворених вiдносин у господарськш сферь
У той же час разом з колiзiями та прогалинами у господарському зако-нодавствi суттевою проблемою при визначенш перелiку вщносин, яы регу-лювалися б з огляду на предмет господарського права, вщсутня усталена й узгоджена академiчна доктрина, яка була б пщтримана пол^ичною елiтою, а не встановлена представниками бiзнес-груп чи особами, яы лобiюють ïx iнтереси в депутатському корпуса Звiсно, що встановлення меж предмета господарського законодавства необхщне для динамiчного правового функ-цiонування економiчниx iнститутiв, яке мае базуватися на методолопчно узгодженiй науковiй думцi, що вироблена на основi однакового розумшня змiсту, систематизацй' та аналiзу тенденцш розвитку економiчниx вiдносин [4, с. 34-37]. Саме у предмет повинш бути вiдображенi основи саморегуляцй" ринку, межi ролi держави в економiчниx процесах та ïï функцй", економiчнi iнтереси суспiльства в умовах глобалiзацiï економiчного простору тощо.
Запропоноване в чинному ГК Украши формулювання предмета господарського законодавства недостатньо аргументовано окреслюе коло сусшльних вщносин, що шдпадають шд його регулятивну дш, та встановлюе недостатньо чггы межi подальшо'1 динамжи розвитку ввдповщних нормативних актiв у цш сферi. У той же час господарське законодавство в певному предметному колi мае впливати на економiчне життя сусшльства задля правового забезпечення динамiчниx трансформацiйниx процесiв в економщ, якi майже завжди прямо чи опосередковано позначаються на суверенних економiчниx штересах - суве-ренних правах держави, ïï економiчному суверенитет й зумовлюють вихоло-щення ïï полiтичниx суверенних прав. Без мщного економiчного пiдrрунтя останнi набувають декларативного характеру i не можуть реально гарантувати проведення господарсько'1 дiяльностi у встановлених межах. Усе це сприятиме ефективному розвитку самого господарського законодавства.
Таким чином, до кола економiчниx вщносин, що регулюються нормами господарського законодавства, зокрема, як мктяться в ГК Украши, на даний час можна ввднести: сусшльш вiдносини, що виникають у сферi господарювання щодо безпосереднього ведення господарсько'1 дiяльностi та (або) ïï органiзацiï, що характеризуються особливим суб'ектним складом, а також поеднанням оргашзацшних та майнових елеменив [10, с. 15]. Зввдси, до предмета господарського законодавства можна також в1днести сустльт в1дносини у сфер1 пiдприeмницькоï д1яльност1 й т1сно пов'язан1 з ними неко-мерцшн1 вiдносини (приватн вiдносини), у тому числi вiдносини державного регулювання економжи (публiчнi вiдносини).
Вщповщно до ще'1 класифжацп господарсьт вiдносини, як вгдомо, подi^-ються, а саме за критерieм взаемного правового положення сторт, на двi групи: господарсько-виробничi (горизонтальн вiдносини, тобто вiдносини суб'ек-тiв господарювання, наприклад, тдприемець) та оргатзацшно-господарсьт [6, с. 39-46] (вертикальн вiдносини, наприклад, вiдносини мiж тдприемцем та органом публiчноï влади - суб'ектом оргатзацшно-господарських повноважень), утворюючи у свош сукупност комплекс господарсько-правових ввдносин, що забезпечують единий господарсько-правовий оборот.
Межi комерцшно'1 (шдприемницько'1) дiяльностi чггко встановлено гл. 4 ГК Украши, де, до реч^ сама ця дiяльнiсть розглядаеться як економiчний ресурс сусшльства, завдяки якому забезпечуеться ефективне функщонування сусшльного виробництва [5, с. 59]. Усе це зрозумшо, оскшьки до функцш шдприемницько'1 дiяльностi належать i таю функцп, використання яких сприяе оптимальному використанню обмежених ресурсiв з метою максимального задоволення сусшльних потреб: визначення та ефективне комбшування еле-менпв виробництва, шновацп, контроль за витратами тощо. З позицш меж комерцшно'1 дiяльностi головним е гарантування: вшьного вибору дiяльностi; залучення на добровшьних засадах до проведення шдприемницько'1 дiяльностi майна i кош^в юридичних о^б i громадян; самостшного формування програми дiяльностi та вибiр постачальникiв i споживачiв продукцп, що вироблена; вста-
новлення цш згщно з законодавством; вшьного найму робмиыв; залучення та використання матерiально-теxнiчниx, фшансових, трудових, природних та шших видiв ресурсiв, застосування яких не заборонене або не обмежене законодавством; вшьного розпорядження прибутком, що залишаеться шсля внесыв платежiв, встановлених законодавством та ш. Доречно звернутися до визначення поняття «шдприемницька (комерцiйна) дiяльнiсть», що метиться у ст. 42 ГК Украши [1, с. 177-178]. Вщповщно до змкту це, по-перше, само-стшна дiяльнiсть, по-друге, дiяльнiсть, здiйснювана на свш страх i ризик, i найголовшше, по-трете, дiяльнiсть, спрямована на систематичне отримання прибутку (але в тому випадку, коли мета - отримання прибутку, а прибуток не був отриманий, дана дiяльнiсть е комерцшною). Крiм того, ця дiяльнiсть повинна бути зареестрована в установленому законом порядку. Реестращя -не ознака, а встановлений законом обов'язок.
До друго!" групи за наведеною вище класифшащею господарських вщносин, що входять до предмета господарського права, належать вщносини некомер-цшного характеру, але яы ткно пов'язанi з пiдприемницькими вiдносинами. Наприклад, вщносини, пов'язаш з утворенням пщприемства (пiдприемця), лiцензування та iн. До ще'1 групи також входять вщносини з державного регулювання народного господарства, тобто вщносини з пщтримки конкуренцп та обмеженню монополктично1 дiяльностi, правового регулювання якостi продукций товарiв i послуг, правового регулювання цшоутворення та iн.
Розглянувши першу квалiфiкацiю, додамо, що важливим питанням, чи особлив1стю господарського законодавства, на нашу думку, с суб'скний склад, з огляду на що теж можна проводити розмежування. Передуем заува-жимо, що, на жаль, кнуе неоднозначшсть у розумшш й тлумаченш поняття «господарюючого суб'екта». За законодавством «господарюючий суб'ект» -це особа, яка проводить пщприемницьку дiяльнiсть. Разом iз тим поняття «господарюючий суб'ект», як уявляеться, ширше за поняття «пщприемець», адже некомерцшна органiзацiя, наприклад, навчальний заклад, не будучи пщприемцем, може брати участь у господарському оборой (купити у това-риства з обмеженою вщповщальшстю товари тощо).
Що ж до класифтацп господарських в1дносин в1дпов1дно до ст. 3 ГК Украти, то господарськ1 в1дносини подшяються на три групи: господарсько-виробнич1, орган1зацшно-господарськ1 (перш1 два за ïx характером), внутршньогосподар-ськ1 (за критершм ïx виникнення) [2, с. 76-78; 3, с. 140].
За галузями економ1ки господарськ в1дносини можна класифжувати таким чином: у сфер1 промисловост1, приватизацп тощо.
Незважаючи на рiзнi критерп класифшацп, в^ види господарських вщносин мають сшльш риси: 1) сфера - економша, господарювання рiзного рiвня (державного, територiального, локального); 2) змкт - проведення господарсько!" дiяльностi та ïï оргашзащя; 3) особливий суб'ектний склад - суб'екти господарювання, ФОП, iншi учасники вщносин у сферi господарювання (органи державно! влади, органи мкцевого самоврядування, громадяни, громадсьы
оргашзацп, що е засновниками суб'екта господарювання); 4) поеднання май-нових та оргашзацшних елеменпв; 5) значний ступшь правого регулювання на рiвнi акпв законодавства в поеднанш з локальним регулюванням (установчi документи суб'екта господарювання: меморандум (установчий документ КТ там, де один повний учасник), статут, засновницький договiр).
Однак слад зазначити, що кнуе блок економiчниx ввдносин, з приводу яких можуть виникати сумшви, що вони пiдпадають шд регулювання предмету господарського законодавства. Як уявляеться, в даному питанш слад звернутися до iсторiï господарського права, адже ще за радянських часiв вщомий правоз-навець В. В. Лаптев зазначав, що господарське право регулюе сусшльш ввдно-сини, яю складаються в державному сощалктичному господарств^ i не можна не брати до уваги, що в державному сощалктичному господарствi складаються найрiзноманiтнiшi й далеко не однорiднi сусшльш ввдносини: управлiнськi, договiрнi, фiнансовi, земельш, трудовi та багато iншиx [3, с. 60]. Ус вони не становлять предмета регулювання господарського права, оскшьки економiчнi вiдносини, що не мають усix ознак господарських вщносин, не регулюються ГК Украши та нормами шших нормативно-правових актiв господарського законодавства, тому що вони не становлять «дзеркало» само!" економiчноï системи. По-перше, господарське законодавство не охоплюе земельш та фiнансовi вщ-носини, якi е складовими шших галузей права. По-друге, майновi вщносини мiж держустановами (наприклад, з оренди примщень) також виходять за межi господарського права (оскiльки воно стосуеться тшьки тих установ, якi е органами господарського управлшня). По-трете, i деяю майновi вiдносини мiж державними пiдприемствами залишаються поза межами господарського права. Наприклад, мiж шдприемствами виникають вiдносини, якi пов'язанi з розподЬ лом витрат зi сплати авторського гонорару за використання винаходу, шдпри-емство може бути суб'ектом видавничого договору тощо.
Слад зауважити, що сучасне украшське законодавство чгтко розмежувало коло економiчниx вiдносин, яю не регулюються господарським законодавством. Ввдповщно до ст. 4 ГК Украши це: 1) майновi та особист немайновi вщно-сини, що регулюються Цившьним кодексом Украши (проблема розмежування предмета правового регулювання мiж Цившьним i Господарським кодексами УкраТни, на жаль, не була виршена в процесi ïx прийняття та доопрацювання, тому ми маемо низку майнових вщносин, що регулюються цими двома кодексами: правове становище господарських товариств, договiрнi вщносини у сферi шдприемництва та iн.); 2) земельш, прнич^ лiсовi та воднi вщносини, вiдно-сини щодо використання й охорони рослинного та тваринного свггу, територш та об'ектiв природно-заповiдного фонду, атмосферного повггря (регулювання таких вщносин здiйснюеться вiдповiдними кодексами та законами: земельш -Земельним кодексом УкраТни, гiрничi - Кодексом УкраТни «Про надра» вщ 27.07.1994 p., лiсовi - Лiсовим кодексом УкраТни вщ 21.01.1994 p., воднi - Вод-ним кодексом УкраТни; вiдносини щодо використання й охорони рослинного та тваринного свггу - законами Украши «Про охорону навколишнього при-
родного середовища» вщ 25.06.1991 р., «Про тваринний свт> вщ 03.03.1993 р., «Про рослинний свт» вщ 09.04.1999 р., територш i об'екив природно-запо-вiдного фонду - Законом «Про природно-заповщний фонд Украши» вщ 16.06.1992 p., атмосферного повггря - Законом Украши «Про охорону атмосферного повггря» вiд 16.10.1992 р.; 3) трудовi вiдносини - Кодексом закошв про працю Украши та шшими актами трудового законодавства; 4) фiнансовi вiдносини за участ суб'ектiв господарювання, що виникають у процесi форму-вання та контролю виконання бюджеив усix рiвнiв, - Бюджетним кодексом Украши та низкою закошв i шдзаконних нормативно-правових акив; 5) адмЬ нiстративнi та iншi вiдносини управлiння за участю суб'екив господарювання, в яких орган державно!" влади або мiсцевого самоврядування не е суб'ектом, надшеним господарською компетенщею, i безпосередньо не реалiзуе оргашза-цiйно-господарськиx повноважень щодо суб'екта господарювання, - Кодексом Украши про адмшктративш правопорушення та законами Украши «Про мк-цеве самоврядування в УкраТш», «Про Нащональну полiцiю» та ш.
У той же час дiяльностi особистих селянських господарств також при-таманнi окремi риси господарських вщносин (або можуть умовно бути влас-тивi деякi з них). Селянсьы господарства виробляють сiльськогосподарську продукцiю переважно для задоволення особистих потреб члешв такого господарства (члешв ^м']"), проте у разi реалiзацiï надлишкiв тако1 продук-цп та надання послуг зеленого туризму селянське господарство виступае як суб'ект господарювання зi специфiчним правовим статусом, що визначаеться спещальним Законом Украши «Про особисте селянське господарство» вщ 15.05.2003 р. Сумiжними з господарюванням е народш художш промисли, яким також притаманнi риси ще'1 дiяльностi - виробництво (зазвичай на професшних засадах) з метою реалiзацiï за плату третiм особам предмеив xудожнix промислiв, хоча й з ввдмшними рисами: творчим характером тако1 дiяльностi; додатковою метою (збереження народних художшх промислiв i спадкоемного розвитку традицш народного мистецтва у певнш мiсцевостi), особливiстю матерiальниx благ, що виробляються при цьому, а саме художш вироби декоративно-вжиткового призначення. Особливкть господарсько1 дiяльностi, пов'язано1 з народними промислами, визначаеться Законом Украши «Про народш художш промисли» ввд 21.06.2001 р.
Узагальнюючи останне, слщ додати, що даному блоку економiчниx вщносин притаманний складний комплексний характер i неоднорщшсть предмета, адже щла низка економiчниx вщносин залишаеться поза межами саме предмета господарсько-правового регулювання. Виходячи з кнуючого розпо-дшу, сьогодш предмет економiчниx вiдносин - це комплекс окремих елеменпв, якi е складовими господарського, аграрного, еколопчного, фiнансового, адмЬ нiстративного, а також цивiльного i трудового законодавства. Отже, за допо-могою регулятивного потенщалу названих галузей, взятих у сукупносп, мае складатися загальна статистика та динамша розвитку функщонування еконо-мiчноï системи сусшльства - системи ÏT економiчниx вщносин.
Висновки. 1. Основною рисою економiчниx ввдносин е оптимальне поед-нання та взаемодiя в единому правовому меxанiзмi надзвичайно складного комплексу як власне приватних, так i публ!чних iнтересiв, що мають сприяти здоровому розвитку економiчниx ввдносин. Йдеться про те, що необхвдно чГтко окреслити законодавчi межi оптимального поеднання ринкового само-регулювання економiчниx ввдносин суб'ектiв господарювання та державного регулювання економiчниx процесiв, особливо макрорiвневиx, яы базувати-муться саме на конституцшних вимогах вiдповiдальностi державно!" влади. Для цього мае сформуватися комплексний шдхвд до погляду правового регулювання економiчноï системи в единому правовому меxанiзмi в межах пара-дигми економiчниx вщносин ринкового типу, тобто не в Тзольованш правовiй конструкцп, а у глобалiзацiйнiй правовiй систему яка забезпечуе економiчнi ввдносини, як на мжрор!вш, так i на макрорiвнi. У цьому контекстi йти-меться про свГтовий сусшльний запит на створення базового економiчного законодавства. Хоча такий процес неможливий без формування комплексного св^ового законодавчого регулювання.
2. Господарське право як комплексна галузь створена шд впливом еконо-мГчних чинниюв спочатку як галузь законодавства, однак вона в подальшому мала складност^ зокрема, щодо обмеженост об'екта регулювання та системной взаемопов'язаних правових ввдносин рiзногалузевого нормативного матерiалу. В iнтересаx саме критерш «системностi законодавчого забезпечення сфери економiчниx вщносин» необxiдно досягнення на законодавчому р!вш щльово'1 гармонiзацiï регулювання складних за своею гетерогенною природою i в той же час цШсних та автоматизованих комплексних об'екпв дано!" шлузГ права, а, отже, формування самостшного i чгтко вираженого управлшського впливу держави на окремих сусшльно значущих об'ектiв господарського управлiння.
3. Господарське право та, звкно, законодавство вщкривають широкий спектр можливостей як для формування i диференщацп щодо економiчниx комплексiв, так i процесу штеграцп - залежно вГд комплексу ввдносин та ефекту, на який розраховуе законодавець, а також безпосередш учасники пра-вовГдносин. Якщо поставити в центр економiчноï системи суб'екта господарювання та скласти картину всГх рГзновидГв економiчниx вГдносин мГж ним та Гншими ïx учасниками, то зрозумшо, що врегулювати всГ вГдносини, вклю-чаючи й ri, «що виникають у процесi оргашзацп та проведення господарсько1 дГяльностГ мГж суб'ектами господарювання та Гншими учасниками ввдносин у сферi господарювання» ввдповщно до ст. 1 ГК Украши за допомогою тшьки господарського права неможливо. Тому формальне розмежування ввдносин економiчноï сфери мГж господарським та шшими галузями права, що викла-дено у ст. 4 ГК Украши, е не тшьки лопчним, а й прямо вказуе на перелш сумГжних галузей права, що разом ¡з господарським правом, взаемодшчи, створюють сукупний правовий режим функщонування економiчноï системи як тако1. Таким чином, на обрання процесу чи використання сукупносп остан-
шх в цьому випадку зyмовлюeться ступенем i гостротою полггичного впливу на них, яскравим прикладом e iнформацiйно-телекомyнiкацiйна галузь.
4. Сьогодш вiдкриваються широкi можливостi для новостворених еко-номiчних комплексiв, хоча це й yскладнюeться саме комплексним господар-сько-правовим об'eднанням. Наприклад, з позицп екологiчного права йдеться про створення суб^кив як в екологiчних шдпртемств чи спортивних клyбiв як об^кив господарювання (бiзнесy). Звiдси - мультикомплексшсть господар-ського законодавства.
Список лiтератyри:
1. Задихайло Д. В. Госнодарсько-нравове забезнечення економ1чно1 полиики держави : монограф1я / Д. В. Задихайло. - Харюв : Юрайт, 2012. - 454 с. - (Б1блютека юриста).
2. Хозяйственное нраво : учебник / В. К. Мамутов, Г. Л. Знаменский, К. С. Хахулин и др. ; нод ред. В. К. Мамутова. - Киев : Юринком Интер, 2002. - 912 с.
3. Знаменский Г. Л. Новое хозяйственное нраво. Избранные труды : сб. науч. трудов / Г. Л. Знаменський. - Киев: Юринком Интер, 2012. - 488 с.
4. Безух О. Щодо предмета господарського нрава та характеристики господарських право-вщносин (частина перша) / О. Безух // Госнодарське нраво. - 2011. - № 8. - С. 34-37.
5. Подцерковний О. П. Про нерев1рку висновюв науки господарського нрава тенденщями розвитку господарського законодавства / О. П. Подцерковний // Право Украши. - 2010. -№ 8. - С. 57-64.
6. В1хров О. Оргашзацшно-госнодарсью вщносини як предмет правового регулювання / О. В1хров, О. Подцерковний // Право Украши. - 2010. - № 8. - С. 39-46.
7. Мамутов В. К. Загальт нроблеми науки господарського нрава на стику ХХ та ХХ1 сто-лггь / В. К. Мамутов // Право Украши. - 2010. - № 8. - С. 4-13.
8. Знаменський Г. Л. Hаyкоeмнiсть сучасного господарського нрава / Г. Л. Знаменський // Право Украши. - 2010. - № 8. - С. 19-25.
9. Мшаш В. С. Госнодарське нраво: курс лекцш : у 2 ч. - Ч. 1 / В. С. Мшаш ; за ред. Д. В. Задихайла. - Харюв : Право, 2008. - 446 с.
10. Щербина В. Деяю нроблеми удосконалення господарського i господарського процесу-ального законодавства / В. Щербина // Право Украши. - 2010. - № 8. - С. 13-19.
References:
1. Zadykhaylo, D. V. Hospodars'ko-pravove zabezpechennya ekonomichnoyi polityky der-zhavy : monohrafiya / D. V. Zadykhaylo. - Kharkiv : Yurayt, 2012. - 454 s. - (Biblioteka yurysta). [in Ukrainian].
2. Khozyaystvennoe pravo, : uchebnyk / V. K. Mamutov, H. L. Znamenskyy, K. S. Khakhulyn y dr. ; pod red. V. K. Mamutova. - Kyev : Yurynkom Ynter, 2002. - 912 s. [in Russian].
3. Znamenskyy, H. L. Novoe khozyaystvennoe pravo. Yzbrannbie trudy : sb. nauch. trudov / H. L. Znamens'kyy. - Kyev : Yurynkom Ynter, 2012. - 488 s. [in Russian].
4. Bezukh, O. Shchodo predpeta hospodars'koho prava ta kharakterystyky hospodars'kykh pravovidnosyn (chastyna persha) / O. Bezukh // Hospodars'ke pravo. - 2011. - N 8. - S. 34-37. [in Ukrainian].
5. Podtserkovnyy, O. P. Pro perevirku vysnovkiv nauky hospodars'koho prava tendentsiyamy rozvytku hospodars'koho zakonodavstva /O. P. Podtserkovnyy // Pravo Ukrayiny - 2010. - N 8. -S. 57-64. [in Ukrainian].
6. Vikhrov, O. Orhanizatsiyno-hospodars'ki vidnosyny yak predmet pravovoho rehulyuvannya / O. Vikhrov, O. Podtserkovnyy // Pravo Ukrayiny. - 2010. - № 8. - S. 39-46. [in Ukrainian].
7. Mamutov, V. K. Zahal'ni problemy nauky hospodars'koho prava na styku KhKh ta KhKhI stolit' / V. K. Mamutov // Pravo Ukrayiny - 2010. - N 8. - S. 4-13. [in Ukrainian].
8. Znamens'kyy, H. L. Naukoyemnist' suchasnoho hospodars'koho prava / H. L. Znamens'kyy // Pravo Ukrayiny. - 2010. - N 8. - S. 19-25. [in Ukrainian].
9. Milash? V. S. Hospodars'ke pravo: Kurs lektsiy : u 2 ch. - Ch. 1 / V. S. Milash ; pod red. D. V. Zadykhayla. - Kharkiv : Pravo, 2008. - 446 s. [in Ukrainian].
10. Shcherbyna V. Deyaki problemy udoskonalennya hospodars'koho i hospodars'koho prot-sesual'noho zakonodavstva / V. Shcherbyna // Pravo Ukrayiny. - 2010. - N 8. - S. 13-19. [in Ukrainian].
Ostapenko Y. I., Candidate of Legal Sciences, assistant lecturer of Economic Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv.
e-mail: [email protected]
Subject of Economic Law and the legislation of Ukraine in today sociodynamics
The article analyzes the complex nature of the relationship of economic law, consisting of the subject, namely in the context of the development of the sphere of economic relations, therefore, in the context of law as such. Justify the idea of further development of the complex areas of law by modeling of new branches, sub-branches and institutes in the field of management of individual multi complexes formations. The examples and proved the idea that education is multi complexes create both functional complexes in the context of multi organization within the economic relations between industry complexes, as well as between economic rights and that economic rights.
Analysis of the subject of Economic Law in Ukraine engaged representatives of the German school of law, namely V. K. Mamutov, G. L. Znamenskiib, P. G. Skripnik, V. A. Volodya. Also partial analysis of science engaged A. M. Vinnyk, D. V. Zadyhaylo and others. An important achievement on the analysis of the subject of commercial law made it such foreign scientists as V. V. Bezbakh, M. N. Kuznetsov, M. G. Masevich and so on. But these scientists have not paid sufficient attention to whether their views do not correspond to the realities of modern relationships in economic activity and, therefore, the issue of the subject of economic legislation, the impact of the latter on processes of systematization of economic legislation, as such, and adjustment and modernization processes of economic legislation in general ostayutsya is not defined.
The article is an analysis of content of commercial law in the context of economic relations and, therefore, the scope of economic legislation and the establishment of common principles and individual features on complex multi segments that form the basis of economic relations and, therefore, economic legislation.
In the scientific literature there are a number of legal issues that for a long time are topical and controversial: it is traditionally affected the subject of economic legislation, which traditionally determined objectively and every branch of law that limits regulation last set of social relations, which are the it is based and objectively determine the necessity of its existence. However, the objective problem of complexity in areas where the development of social relations leads to public demand for the complex nature of social regulation and, therefore, the latter is regulated around subjectively objective criteria. For example: This thesis concerns the protection of the environment or sphere of information relations or agricultural production, as well as the system of economic relations as such.
Of course, the regulation of economic relations as an integrated system is a complex task, because it should be based on the latest conceptual scheme - objectively existing system of social relations that reflect the real facts, the real value rules that govern them and respond, in turn, real differentiation of social relations to the relevant institutions. Similar nature of legal relations on economic regulation, such as the inherent economic laws, because the latter contains location-regulatory mechanism of economic and industrial, organizational and economic relations in Ukraine. Today it is evident that the current economic system requires the legal regulation in the economic sphere, firstly, the whole mechanism and legal nature delineating the impact of public for private regulation of economic activities within the principle of self-regulation of the economic system. Secondly, there is a need to establish a clear legal nature of the subject of economic legislation, the limits of its competence and identity is the internal substantive characteristic features and components in the relevant institutes of economic legislation, investment, financial, entrepreneurial, innovative, banking and others.
1. Properties of economic relations is the optimal combination and interaction together in a single legal mechanism extremely complex set itself as private or public interests to be aimed at «healthy» development of economic relations. That is necessary to outline a clear legal limits on the optimal combination of market self-regulation of economic relations entities and state regulation of economic processes, especially macro of level that it will be based on constitutional requirements responsibility of the government. And, therefore, must be objectively justified provide a comprehensive view of the legal regulation of the economic system in a single legal mechanism within the paradigm of economic relations of market type, that is not an isolated legal construction, and the globalization legal system that provides economic relations, both at the micro level and at the macro level. In this context we go wake of the global public request for the establishment of basic economic legislation. But of course, that the emergence of this process is impossible without the formation of complex global legislative regulation.
2. Commercial Law as a complex industry that was created under the influence of economic factors initially as a branch of law that was subsequently limited in the degree of complexity of the object of regulation and availability of the systems related legal relations on different-normative material. In the interest is the criterion of «systematic legislative capacity on economic relations» should achieve legislative support for targeted harmonization of regulation of complex heterogeneous in its nature and at the same time integrated and automated facilities of this complex area of law, and therefore, the formation of an independent and distinct managerial influence State on certain socially important objects of economic management.
3. Commercial law and, of course, and offers a wide range of legislation to create differentiation on the newly created economic systems and at the same time, the integration process - depending on the complex relations and which counts effect on legislators, as well as direct participants of legal relations. Of course, if put in the center of the economic system entity and make a picture of all kinds of economic relations between it and other of the parties, it is clear that regulate all relations, including those «arising in the organization and implementation of economic activity between subjects 'the objects of economic and other participants of economic relations «in accordance with Art. 1 Commercial Code of Ukraine with just economic law - is impossible. Therefore, the formal separation of economic sphere of relations between the economic and other fields of law set forth in Art. 4 Commercial Code of Ukraine, is not only logical, but also points directly to a list of related areas of law, together with the economic law of interacting provide comprehensive legal regime of the economic system as such. Of course, the election process or use the last set of in this case they put them on the severity degree of political influence, is a striking example of information and telecommunications industry.
4. Modernity opens a wide range of opportunities for the newly created economic systems, because it is complicated by the complex economic and legal associations. For example, on environmental law, in the form of environmental undertaking or sports clubs as facilities management (business). Hence, open and integrated multi economic legislation.
Keywords: economic law; business law; the subject of economic legislation; economic legislation.
Надшшла до редколегй 03.10.2015 р.
