CC BY
94
Остапенко Юлiя IropiBHa,
кандидат юридичних наук,
асистент кафедри господарського права,
Нацональний юридичний ушверситет
iменi Ярослава Мудрого,
Украна, м. Харш
e-mail: julost@rambler.ru
ORCID 0000-0002-4033-5927
УДК 346.13(094)
СФЕРА ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН У СИСТЕМ1 ПРАВОВОГО ТА ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ
У cmammi розглянуто проблеми регулювання економгчних в1дносин р1зними галузями законодавчог системи eidnoeidHO до ix класифжаци. npoaHan.i3oeam euxidm юридичш поло-ження кожноi систематизацiйноi законодавчоi системи як комплексу джерел економiчного права щодо специфжи регулювання економгчних вiдносин. Визначено, що кожний галузевий бiзнес-комплекс е единим законодавчим мехатзмом зi своею специфiчною класифжащею еко-ном1чних вiдносин вiдповiдно до даноi галузь
Ключовi слова: eKOHOMi4He законодавство; макроеKOHOMi4He законодавство; мжроеконо-Mi4He законодавство; господарське законодавство; галузевi комплекси господарського законодав-ства; функцюнальт комплекси господарського законодавства.
Остапенко Ю. И., кандидат юридических наук, ассистент кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: julost@rambler.ru ; ORCID 0000-0002-4033-5927
Сфера экономических отношений в системе правового и законодательного регулирования
В статье рассмотрены проблемы регулирования экономических отношений различными отраслями законодательной системы в соответствии с их классификацией. Проанализированы выходные юридические положения каждой систематизационной законодательной системы как комплекса источников экономического права о специфике регулирования экономических отношений. С помощью системного анализа установлено, что каждый отраслевой бизнес-комплекс является единым законодательным механизмом со своей специфической классификацией экономических отношений в данной отрасли.
Ключевые слова: экономическое законодательство; макроэкономическое законодательство; микроэкономическое законодательство; хозяйственное законодательство; отраслевые комплексы законодательства; функциональные комплексы законодательства.
Постановка проблеми. Ринковi перетворення, що вщбуваються сьо-годнi у втизнянш економiцi, зумовлюють необхiднiсть яысно нового став-лення до законодавчого забезпечення функщонування всieí економiчноí системи краши. Пiд нею в науковш лiтературi розумieться структура та оргашзащя взаемодп суб'eктiв й учасникiв економiчних вiдносин, що мае на мет виробництво товарiв i послуг, '1х обмiн, розподiл результатiв еко-номiчноí дiяльностi та споживання, необхiдних для ввдтворення, розвитку й задоволення шших потреб суспiльства [1, с. 7].
Ввдтак, забезпечення оптимального правового регулювання сусшльно-економiчних вiдносин е актуальною проблемою не лише сощально-еконо-мiчного, а й суспiльно-полiтичного життя держави, що зумовлено, насам-перед, структурними зрушеннями в економiцi краши з метою формування сощально орiентованоí ринково! економiки. Комплексна природа господар-ських вщносин (господарсько-виробничi, органiзацiйно-господарськi та вну-трiшньогосподарськi) як об'ект правового регулювання створюе надзвичайно складнi механiзми регулювання, що базуються на правових засобах i методах регулювання рiзноí правово! природи. Втiм систематизацiя економiчних вiдносин як сфери правового регулювання, а й, ввдповщно, джерел такого законодавства ввдбуваеться не за приналежшстю вiдносин до приватних або публiчних, а саме за критерiем приналежностi до тiеí чи iншоí сфери еконо-мiчноí дiяльностi або до того чи шшого функщонального механiзму ринковоí органiзацií економiчного життя як такого. Отже, правове визначення еконо-мiчних вiдносин може бути представлено системою джерел, розподшених на комплекси за предметним i функщональним критерiями.
Створення чiткоí топографп таких комплек^в у системi економiч-них ввдносин дозволяе вийти на систему джерел економiчного законодавства, спрогнозувати напрями його подальшого розвитку, зокрема проце^в поглиблення кодифiкацiй законодавства, визначення ч^ких меж розподiлу окремих галузей законодавства в данш сферi, а також формування джерел мiжгалузевого характеру.
Аналiз остантх дослгджень i публжацш. Значний внесок у дослщження природи економiчних вщносин, правового забезпечення \х реалiзацií, а також ролi систематизацшних, глобалiзацiйних й iнтеграцiйних процесiв серед джерел економiчного права зробили видатш науковцi-господарники О. М. Вшник, Д. В. Задихайло, Г. Л. Знаменський, В. К. Мамутов. Аналiзу розвитку економiч-ноí науки присвятили своí працi П. Г. Скрипник, В. А. Устименко та ш. Проте вони не придшили достатньоí уваги природi економiчних вiдносин i питанням розбудови стратеги формування íх сучасного правового забезпечення та функщонування економiчноí системи вiдповiдно до специфжи природи системи саме економiчних вiдносин. Усе це зумовлюе актуальшсть аналiзу змiсту нор-мотворчоí дiяльностi у сферi економiчного права та рiзноманiтних пiдходiв до и правового регулювання в Укра1ш та за кордоном.
В основi розвитку сусшльства лежить виробництво матерiальних i духов-них благ, iнших щнностей, цiлiсна сукупнiсть яких забезпечуе умови жит-тeдiяльностi людини. Будь-яке сусшльство, особливо сучасне, являе собою сощальну систему чи складноорганiзовану впорядковану щшсшсть, що вклю-чае в себе окремих шдивщв i соцiальнi сшльноти, об'еднанi рiзноманiтними зв'язками та взаемовщносинами, специфiчними за своею природою. Сформована у ХХ ст. св^ова система ринково! економiки являе собою саме таку складно оргашзовану впорядковану цШсшсть [2], де поеднуються як публiчнi, так i приватнi штереси, а також управлiння ними, що мае на мет побудову сощально орiентовано! ринково! економiки за допомогою правових методiв. «Головною метою ще! трансформащ! е ... забезпечення оптимально! рiвноваги мiж свободою, зокрема економiчною, з одного боку, та юридичною рiвнiстю та соцiальною справедливiстю - з шшого» [2, с. 7].
Однак забезпечити врахування в^х категорш iнтересiв в економiч-нiй сферi в iдеальному !х спiввiдношеннi шкому нiколи не вдавалося. Це виступае одним iз джерел конфлiктiв штере^в рiзних осiб у процесi !х зiткнення - протилежних, конкуруючих, ворожих. Придушення конфлiкту iнтересiв веде до негативних наслщшв, навiть до сощальних катаклiзмiв. Тому таким важливим е прогнозування конфлшту iнтересiв, !х попере-дження, забезпечення розв'язання за допомогою цивШзованих засобiв, насамперед правових механiзмiв, з метою досягнення оптимального функ-цiонування економiчно! системи, за якого досягаеться синерпчний (додат-ковий) ефект вщ взаемодп !! елементiв [3].
Виклад основного матерiалу. Приватш економiчнi вiдносини забез-печують приватнi штереси, автономш та iнiцiативу приватних власниыв i об'еднань приватних осiб: в !хнш майновiй дiяльностi, особистих стосунках, а публiчнi - це ввдносини у сферi реалiзацi! публiчних (державних, сусшль-них) економiчних iнтересiв за допомогою переважно iмперативного методу регулювання. Отже, категорп «публiчний iнтерес» i «приватний iнтерес» в економiцi виступають важливими складовими системи економшо-сощаль-них щнностей. Як i в часи Стародавнього Риму, ниш публiчнi штереси пов'я-зують (забезпечуються) з публiчним правом як однiею iз складових (поряд iз приватним правом) права взагал^ не завжди зважаючи на те, що право е похщним стосовно штересу, оскiльки вiдбивае й захищае його притаман-ними йому засобами й способами [4, с. 28-31]. Так, за твердженням рим-ського юриста Ульшана, зафшсованим у Д^естах Юстинiана, «... вивчення права розпадаеться на два положення: публiчне i приватне (право). Публiчне право, яке (ввдноситься) до становища Римсько! держави, приватне, яке (ввд-носиться) до корист окремих осiб; кнуе корисне в суспiльному вiдношеннi та корисне в приватному ввдношенш» [5, с. 83].
Необхвдно пiдкреслити, що класифжащя подiлу вiдносин i права на приватне й публiчне - це не подш на галузi права, а класифiкацiя норм за ввдповщ-ною ознакою, вщносно яко! iснують цi складовi у будь-яких галузях реального
законодавства. Отже, норми публiчного i приватного права тею чи шшою мiрою поеднуються в кожнш правовiй економiчнiй системi.
Як уявляеться, взагалi для збалансованого забезпечення правового регулювання економiчних вiдносин важливо знайти таку комбшащю рiзноманiт-них норм (шперативних, диспозитивних, забороняючих, дозволяючих тощо), яка б забезпечувала ефективне регулювання, вплив на предмет регулювання з метою забезпечення впорядкованих економiчних ввдносин [6, с. 37]. За роки свого юнування юриспруденщя зазнала багато варiацiй законодавчого забезпечення цих ввдносин, де зiткалися двi економiко-правовi цiнностi - приватнi економiчнi та публiчнi економiчнi правовiдносини: 1) цившьне, торгове та адмiнiстративно-господарське, податкове законодавство; 2) цившьне, комер-цшне, адмiнiстративно-господарське, податкове законодавство; 3) цившьне, господарське, податкове, деякi аспекти адмшктративного тощо. Тож, нама-гання вчених рiзних часiв провести в економжо-правовому регулюваннi чiтку межу мiж приватним i публiчним правом, як i мiж публiчними й приватними економiчними iнтересами, не лише не дае бажаного результату, а навпаки, незалежно ввд кторичного перiоду, в якому здшснювалися такi дослiдження, протиставляе щ двi взаемопов'язанi складовi.
Вже сьогодш можна стверджувати, що економiчна географiя глобалiза-цiйних процесiв досягла свого св^ового максимуму. Це означае, що циклiчнi процеси економiчного розвитку, яы ранiше виявляли себе в межах нащо-нальних економiк або ïx регiональноï локалiзацiï, сьогоднi стали загально-свiтовими [7, с. 6].
Вщтак, сучаснi економiчнi процеси доцiльно розподшяти на макро- (вiд давньо-грец. Макрод - великий) i мiкро- (вщ давньо-грец. MiKpoç - маленький) рiвнi. Мiкрорiвневi економiчнi вiдносини - це економiчнi вiдносини на рiвнi окремих економiчниx суб'ектiв чи мехашзми функцiонування конкрет-них ринкiв; макроекономiчнi вiдносини - це поведiнка народного господарства як единого щлого в контекст аналiзу глобальних ринкiв та ïx взаемозв'язкiв. Даним вiдносинам характерш такi риси як стiйкiсть, правова неузгоджешсть мiж собою, правова штегращя макрорiвня в мiкрорiвень тощо. Звщси випли-вае, що меxанiзму змктовно1 навiть дефiнiтивноï конвергенцп рiзногалузевого нормативного матерiалу в iнтересаx системного законодавчого забезпечення сфери економiчниx вiдносин як таких не створено [8].
Взагал^ якщо брати економiчнi правовiдносини на мiкрорiвнi, то мето-дологiчно вони достатньо розроблеш з точки зору сшвввдношення правових засобiв i визначення конфкурацш компромiсу мiж приватними як такими та мiж приватними й публiчними iнтересами, вiдносини ж мiкрорiвневого порядку залишаються вкрай залежними ввд першоджерела - життездатноТ та економiчноï моделi суспiльного розвитку. Отже, виникае необхвдшсть створення правового меxанiзму регулювання макроекономiчниx процесiв та встановлення щодо нього принципових виxiдниx положень, базованих на суспiльно-економiчниx цiнностяx. За таких умов сам економiчний алгоритм
регулювання мае бути сощально орiентованим i залишатися в системi сус-шльно сприйнятих аксюлопчних координат.
Слiд зазначити, що узгоджешсть вiдносин на мiкро- i макрорiвняx вщ-сутня й окреме гармошчне функцiонування економiчноï полiтики в середш держави не дае гарантованого економiчного балансу на макрорiвнi. Осо-бливо1 актуальностi остання теза набувае за умови кнуючо1 сусшльно-по-лiтичноï гостроти у цьому комплекс суспiльниx ввдносин, що зумовлюе необxiднiсть формування самостшно1 й виразноТ полiтики держави в данш сферi та активiзацiï управлшського впливу держави на вiдповiдний об'ект управлшня. Можливо, що сьогоднi зазначена проблема ще не набула необ-xiдного рiвня ïï свiдомоï актуалiзацiï з тим, щоб хоча б у процес оргашза-цп законотворчих роб^ створити комплексний мiжгалузевий нормативний модуль «Макроекономiчне право» [9].
Практичне значення подiбниx чи iншиx модулiв iнтеграцiï - систематизацп рiзногалузевого нормативно-правового матерiалу - полягае саме в досягненш цiльовоï гармонiзацiï регулювання складних, гетерогенних за природою, але цШсних та ввдносно автономiзованиx суспiльниx вщносин, об'еднаних у межах окремого сусшльно значущого макрооб'екта. Для цього необхщно забезпечити системну взаемодiю названих рiзногалузевиx меxанiзмiв у напрямi визначе-ного i сшльного для них правового впливу [10].
Економiчним процесам i взаемовщносинам властивi процеси не лише уш-фiкацiï та спецiалiзацiï, а й штеграцп, оскiльки структурнi ланки, що утворю-ють економiчну систему, за сво1м змiстом е неоднорвдними й поеднують у собi загальш та специфiчнi, основнi та похвдш, новi та старi, переxiднi та допомiжнi економiчнi форми, кожна з яких функщонуе на основi сшльно1 для всiеï системи i водночас власно1 логiки розвитку. У сучасних умовах ринково!" економiки всi елементи економiчноï системи характеризуються динамiзмом, мiнливiстю, суперечнiстю розвитку та впорядковаш в iерарxiю економiчноï системи, де визначаеться необхщшсть стану цiлiсностi та правово!" органiзованостi.
Наприклад, процес диференщацп включае в себе ÏT предметний галузевий, шдгалузевий та iнституцiйний рiвень, покликаний забезпечити бiльш точне, адресне, диференцшоване в мiкрорiвневому масштабi економiчниx вiдносин правове ïx регулювання.
Зввдси виникае необxiднiсть розглянути синтетичний предмет регулювання економiчниx вiдносин - галузевi комплекси (електроенергетичний комплекс, транспорт, телекомушкацшний комплекс тощо) як едиш меxанiзми зi своею специфiкацiею приватних i публiчниx iнтересiв. Саме економiчнi вiдносини на макро- i мжроршях в окремих галузевих комплексах е досить протилежними, актуальним прикладом е проблема телекомушкацшного комплексу, який виступае макрооб'ектом управлшського й правового впливу з боку держави. Адже в единому компле^ узгоджено мають функщонувати в^ елементи - шститути, пiдгалузi галузi й навiть галузi законодавства, що регулюють дiяльнiсть на ринках мобшьного зв'язку, 1нтернету, телебачення,
радюмовлення тощо. I якщо на MiKpopiBHi регулювання даних економiчних вiдносин може бути достатньо автоматизованим, то макроекономiчне регулювання вимагае eдностi, узгодженостi, систематизованостi, адже в ринковш економiцi виникае необхiднiсть стимулювання приватно! iнiцiативи й зва-жених засобiв державного регулювання, тобто забезпечення приватного та публiчного iнтересiв щодо кожного окремого галузевого комплексу. Однак досконале правове визначення у жодному з цих економiчних риныв ввдсутне як на макрорiвнi, так i на рiвнi окремих держав. Одним iз факторiв е дина-мiзм даних економiчних вiдносин, обумовлений розвитком техшчних при-стро1в, а з ним - i дуже швидкими штеграцшними процесами у цiй сферь
Отже, за допомогою регулятивного потенщалу даних галузей i кожно! окремо, але взятих у сукупност, мае складатися загальна картина правового забезпечення статистики та динамши, мжро- та макрорiвней функцiонування економiчноï системи сусшльства - системи економiчних вiдносин [7].
У щлому iнтеграцiя економiчних ввдносин та супутнього 1м нормативно-правового матерiалу, незважаючи навiть на предметно-галузеве його роз-межування, призначена забезпечити системний, потенцшно стратегiчний характер економiчних вiдносин i вiдповiдного правового регулювання, ство-рюе единi функцiональнi за сво'1'м об'ектом нормативно-правовi комплекси, зокрема швестицшного та iнновацiйного права. Данш iнтеграцiï вiдповiдае вiдповiдна функцiональна макрооб'ектна система сусшльних вiдносин, що вже сьогодш впливае на процеси створення вщповщних галузей законодав-ства, наприклад, шновацшного.
Особливо!" актуалiзацiï такi функщональш комплекси набувають для механiзму штеграцп рiзногалузевих за своею природою нормативних джерел за умов наявност сусшльно-пол^ично1 необхiдностi формування само-стшно'1 та виразно'1' економiчноï полiтики держави в тш чи iншiй сферь У свою чергу, реалiзацiя сформованих ввдносин та спецiалiзованих функ-щональних джерел вимагае активiзацiï управлiнського впливу держави та ч^ко розроблено'1' економжо-пол^ичноТ стратеги чи курсу щодо законодав-чого забезпечення вiдповiдного об'екта управлшня.
Вiдтак, процеси синтезу нормативно-правового матерiалу з метою забезпечення функщонування визначених макроекономiчних об'ектiв, зокрема функщональних iнститутiв ринково'1' економiки, вiдбуваються в межах як нащ-онального, так i мiжнародного законодавства. Така штегративна унiфiкацiя проходить дещо стихшно й частково в межах розвитку нащональних законодавчих систем шляхом впливу бшьш розвинених на вiдсталi. Цей процес можна шю-струвати на прикладi господарсько-правового забезпечення вiдносин корпоративного управлшня. Адже розроблеш стандарти корпоративного управлшня та джерела ïx законодавчого забезпечення, зокрема в США, шляхом ушфшацп все бшьше проникають до законодавства шших краш. У цьому сенс яскравим прикладом е змют Закону Украши «Про акщонерш товариства».
Висновки. Структура, складна природа, рiзна функцiональна спрямова-нiсть економiчниx вiдносин, а також забезпечення приватних i нащональних
iнтересiв у них потребують всебiчного правового систематизованого аналiзу ïx функщонування. Вироблення едино!" економiчноï глобалiзацiйноï полiтики щодо створення, функщонування та систематизацп економжо-правових джерел в единий правовий ланцюг, а також встановлення единих критерпв i рiвнiв прояву щодо приватних i публiчниx iнтересiв, забезпечить зважений розвиток всix економiчниx галузевих комплексiв як нащональних, так i свiтовиx.
Проблематика економiчниx вiдносин полягае i в динамщ iнтеграцiйниx процесiв, як в ïï функцiональниx комплексах, так i в галузевих, що унеможли-влюе ïx регулювання лише за допомогою законодавчого забезпечення. Отже, виникае необхвдшсть досконалого аналiзу шших правових регуляторiв, за допомогою яких можна було б забезпечити функщонування в правовому полi тих економiчниx вiдносин, яю законодавчо були не забезпеченi. Як уявляеться, даними регулятивними модулями повинш стати правовi звича'1, мiжнароднi договори, господарсько-правова доктрина взагаль
Вiдтак, виникнення, функщонування та правове регулювання економiчниx вщносин виключно в правовому полi контролюеться з рiзниx бокiв рiзними галузями права та вiдповiдними im джерелами як на мiкро-, так i на макрорiвнi. До цих галузей слвд вiднести господарське, адмшктративне, трудове, еколо-гiчне, фiнансове, аграрне, мiжнародне приватне та публiчне право.
Разом iз тим, складнiсть предметного регулювання тих чи шших еконо-мiчниx вiдносин за допомогою единого галузево-правового шдходу зумов-лена штеграцшними процесами в правi та виникненням нових мiжгалузевиx правових комплексiв, наприклад, еколопчного господарювання. Звичайно, в цьому контекст слщ констатувати, що систематизащя джерел, що регу-люють економiчнi вiдносини, мае об'еднати вiдповiднi господарсьы, аграрнi, фiнансовi, трудовi, соцiально-забезпечувальнi шститути саме за допомогою такого процесу як ушфшащя. Звiдси й необхвдшсть створення единого нормативно-правового акта, який би взяв на себе функщю забезпечити ушфЬ кований процес в економiчниx вiдносинаx. Для цього, в першу чергу, i було створено Господарський кодекс Украши.
Список лггератури:
1. Задихайло Д. Д. Кабшет ММстр1в Украши як суб'ект економ1чно1 системи: конституцш-но-иравов1 засади : моиограф1я / Д. Д. Задихайло. - Харюв : Юрайт, 2013. - 192 с.
2. М1жнародна екоиомiка : навч. поаб. / Л. С. Шевченко, О. А. Гриценко, Т. М. Камшська та ш. ; за заг. ред. С. М. Макухи. - Харюв : Право, 2012. - 192 с.
3. Вшник О. М. Публ1чш та приватш штереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення : монограф1я / О. М. Вшник. - Ктв : Апка, 2003. - 352 с.
4. Щербина В. С. Публ1чт й приватт штереси в господарських ввдносинах [Електронний ресурс] / В. С. Щербина // Приватне право i тдприемництво. - 2014. - Вип. 13. - С. 28-31. -Режим доступу : file:///C:/Users/HP/Downloads/Ppip_2014_13_9%20(2).pdf.
5. Дигесты Юстиниана : пер. с латин. / отв. ред. Л. Л. Кофанов. - Москва : Статут, 2002.
6. Хозяйственное право : учебник / В. К. Мамутов, Г. Л. Знаменский, К. С. Хахулин и др. ; под. ред. В. К. Мамутова. - Киев : Юринком Интер, 2002.
7. Задихайло Д. В. Господарсько-правове забезпечення економ1чно1 полиики держави : монограф1я / Д. В. Задихайло. - Харюв : Юрайт, 2012. - 195 с.
8. Задихайло Д. В. Державне макроекономiчне регулювання: питання систематизацп правового забезпечення / Д. В. Задихайло // Юрист Украши. - 2014. - № 2 (27). - С. 25-32.
9. Задихайло Д. В. Економiчна система як оргатчний об'ект законодавчого забезпечення / Д. В. Задихайло // Вкник Нацюнально1 академп правових наук Украши. - 2012. - № 4 (71). -С. 110-121.
10. Задихайло Д. В. Окремi завдання оптимiзащi правового забезпечення господарських ввд-носин / Д. В. Задихайло // Вкник Нацiональноi академп правових наук Украши. - 2014. - № 1 (76). - С. 121-130.
Ostapenko Y. I., Candidate of Legal Sciences, assistant lecturer of Economic Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: julost@rambler.ru
The scope of economic relations in the legaland legislative regulation
Ensuring legal regulation of social and economic relations is very topical issue not only current socio-economic, but also social and political life of the state. This is due to qualitatively new phenomena, structural changes in the economy of Ukraine and its development towards the formation in Ukraine a socially oriented market economy and points to the need to study the role of law in regulating economic relations.
An important achievement in the analysis of the nature of economic relations, the need for legal support for the implementation of these relations and the role of globalization and integration processes on sources of economic law have made outstanding scientists, business executives such as: V. K. Mamutov, O. M. Vinnyk, D. V. Zadyhaylo,G. L. Znamenskii. Also involved in the analysis of science P. G. Skrypnyck, V. A. Ystimenko and more. But these scientists have not paid sufficient attention is systemic view on forming nature of economic relations and developing strategies to ensure the formation of modern legal relations of the economic system according to the specific nature of the system is economic relations.
The article is an analysis of the content of legislative activity in the area of economic rights of different approaches to regulation in Ukraine and foreign countries
The regulation of economic relations in a market economy is through the various branches of law and related sources which precisely recognize the specific legal nature and respective relationships. Initial legal provisions separately each set of economic relations as functional for its intended use, and with the industry at the micro and macro levels need to ensure both public interests and private interests. Therefore, individually sectoral business complex is the only legal mechanism with its specific classification of economic relations in accordance with the industry.
The structure, a complex nature, different functional orientation of economic relations, as well as providing private and national interests in them, require comprehensive systematic legal terms for their functioning. Developing a single economic globalization policies on the establishment, operation and is systematizing economic and legal sources into a single legal chain, as well as establishing uniform criteria and levels of display on private and public interests, ensure balanced development on all economic industrial complexes both national and international. The issue of economic relations lies in the dynamics of integration processes in both its functional complexes, and in the industry, making it impossible to fully regulate relations only with legislative support, but also other legal regulators - legal customs, international treaties, economic and legal doctrine at all. The complexity of the implementation of substantive regulation of certain economic relations branch-only approach caused legal integration processes in the law and the emergence of new inter-industry legal systems, in this context it should be noted that the systematization sources regulating economic relations should unite relevant economic, agricultural, financial, labor , security and social institutions is through this process as unification.
Key words: economic legislation; legislation macroeconomic; microeconomic law; business law; commercial law systems industry; functional complex economic legislation.
Надшшла до редколегп 03.10.2015 р.
