CC BY
51
Остапенко Юлiя IropiBHa,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри господарського права Нацональний унверситет Украни ¡мен'1 Ярослава Мудрого, Украна, м. Харк1в e-mail: julost@rambler.ru ORCID: 0000-0002-4033-5927
УДК 346.13(094)
СТРУКТУРУВАННЯ СФЕРИ ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН ЯК ПЕРЕДУМОВА СИСТЕМАТИЗАЦП ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Стаття присвячена проблем1 структурування економгчних в1дносин та функцонування законодавчог системи в1дпов1дно до диференщаци на систематизацшш елементи, що включав в себе ii iнструментальну частину, а саме: предметний, галузевий, тституцшний р1вень; а також функщональну частину - мехатзм ринковоi оргатзаци економiчного життя як такого та його внутрiшньоi класифжаци. Проаналiзовано вихiднi юридичш положення кожноi систематизацiйноi законодавчоi системи як комплексу джерел права щодо специфжи регулю-вання економгчних вiдносин. Шляхом системного аналiзу встановлено, що кожен галузевий 6i3-нес-комплекс окремо в единим законодавчим мехатзмом 3i своею специфiчною класифжащею економ1чних вхдносин вiдповiдно до певноi галузь
Ключовi слова: eK0H0Mi4He законодавство, галузевi комплекси господарського законодав-ства, функцюнальш комплекси господарського законодавства.
Остапенко Ю. И., кандидат юридических наук, ассистент кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков;
e-mail: julost@rambler.ru; ORCID: 0000-0002-4033-5927
Структурирование сферы экономических отношений как предпосылка систематизации хозяйственного законодательства
Статья посвящена проблеме структурирования экономических отношений и функционирования законодательной системы в соответствии с дифференциацией на систематизационные элементы, включает в себя ее инструментальную часть, а именно: предметный, отраслевой, институциональный уровень; а также функциональную часть - механизм рыночной организации экономической жизни как таковой и его внутренней классификации. Проанализированы
выходные юридические положения отдельно каждой систематизационной законодательной системы как комплекса источников права о специфике регулирования экономических отношений. Путем системного анализа установлено, что каждый отдельный отраслевой бизнес-комплекс является единственным законодательным механизмом со своей специфической классификацией экономических отношений в соответствии с данной отраслью.
Ключевые слова: экономическое законодательство, отраслевые комплексы законодательства, функциональные комплексы законодательства.
Постановка проблемы. Сфера господарювання, в якш поеднуються суто ринков! мехашзми iз вимогою социального спрямування економжи, потребуе структурного аналiзу останньо! та встановлення такого законодавчого регу-лювання економiчних вщносин, яке здатне забезпечити гармошчний розвиток нащонально! економжи, а також урегулювати приватнi та публiчнi iнтереси.
Отже, питання структурування нащонально! економжи базуеться на основних теоретичних та методолопчних положеннях економiчно! науки, а саме на теорп секторально! структури, започатковано! К. Кларком [14, с. 92], яка характеризувалася подшом на три сектори: первинний (сшьське господар-ство), вторинний (промисловють), третинний (сфера послуг). Згодом у ходi динамiчних еволюцiйних змiн в економщ у нiй з'явилися п'ять i бiльше секто-рiв. Це можна пояснити тим, що, по-перше, структура нацiонально! економiки, яка ввдображала макроекономiчнi пропорцГ! в процесi економiчного розвитку, динамiчно еволюцiонувала i модифжувалася. По-друге, в Укра!нi вiдбувалася замша одше! системи iншою, а зввдси в деяких структурних пiдроздiлах промис-ловостi на нацiональному рiвнi руйнувалася система виробництва замкнутого циклу - вщ добування чи розробки, обробки чи виготовлення до завершаль-ного продукту; тобто здшснювався рух вщ одного технолопчного укладу до шшого, а з ним i рух нащонально! економiчно! системи до постiндустрiального суспiльства. Унаслiдок цього виникае щла низка проблем, пов'язаних iз струк-туруванням нацiонально! економiки i законодавчим забезпеченням !! правового функщонування. Таким чином, швидкiсть структурних змш у реальнiй економiцi е базовим чинником динамжи структурних змiн у предмет госпо-дарського права i передусiм законодавства.
Актуальтсть теми. Сучасний структурний розвиток укра!нсько! еконо-мжи, у тому числi !"! виробничо! сфери, потребуе Грунтовного аналiзу в контек-стi збалансованостi структурних пропорцш та задiяння вiдповiдних механiзмiв законодавчо! регуляцГ! задля сталого розвитку кра!ни, протистояння зовнiшнiм негативним дестабiлiзуючим впливам, шдвищення конкурентоспроможностi промислового комплексу кра!ни на свiтовому ринку.
Аналiз остантх дослгджень i публшацш. Зазначимо, що вагомий внесок у вивчення природи економiчних вщносин, необхщност правового забезпе-чення реалiзацi! даних вiдносин, а також ролi систематизацiйних, глобалiзацiй-них та штеграцшних процесiв зробили росшсью вченi, а саме: В. В. Безбах, М. Н. Кузнецов, М. Г. Масевiч, М. П. Мозольний, В. Г. Ульяшщев тощо.
Додамо, що в УкраМ щею проблематикою займалися так видатт нау-ковщ-господарники, як: В. К. Мамутов, О. М. Вшник, Д. В. Задихайло, Г. Л. Знаменський. Розвитку науки i його аналiзу були присвячет роботи П. Г. Скрипник, В. А. Устименко та ш. Однак у працях цих науковщв не представлено системного погляду на природу економiчних ввдносин та стратеги формування сучасного правового забезпечення функщонування економiчноï системи вiдповiдно до специфжи ïï природи.
Метою cmammi е аналiз змiсту систематизацiйних елементiв економiчних вiдносин, нормотворчо'1 дiяльностi в кожному окремому сегмент у сферi еко-номiчного права, а також рiзноманiтних пiдходiв до правового регулювання як на рiвнi нацiональноï економiки, так i у глобалiзацiйному вимiрi.
Виклад основного Mamepiany. Передусiм зазначимо, що наприкшщ XX - початку XXI ст. украшська економiка, як i сусшльство у цiлому, пережила два послвдовш потрясiння, своерiднi суспiльно-економiчнi «тектонiчнi зсуви» - внутрiшнiй та зовшшнш. Внутрiшнiй «зсув» був пов'язаний iз крахом планово'1 системи господарювання на тлi розпаду СРСР, переходом до ринково'1 моделi економжи, а зовнiшнiй - iз впливом глобалiзацiï в процесi зростання вщкритост економiки [1].
У сучасних умовах ринково'1 економiки структура економiчного простору суттево ускладнилася саме ввдповвдно до ïï елементв внаслiдок ди суперечливо'1 сукупностi багатьох чинникiв. Зввдси, класифiкацiя сегментiв нацiональноï економiчноï системи мае наступний вигляд: 1) внутршш (адмЬ нiстративно-територiальний подiл, рiвень шституцшно'1 впорядкованостi еко-номiчноï системи, рiвень ïï вiдкритостi), зовнiшнi (глобалiзацiя, дiяльнiсть транснацiональних корпорацiй та мiжнародних економiчних iнститутiв) та промiжнi (структура нащонально'1 економiки, рiвень розвитку iнформацiйних та телекомушкацшних мереж), а також ïx спiввiдношення та взаемний вплив на рiзниx етапах розвитку економiчного простору; 2) макрорiвень (рiвень агрегативного розгляду економiчноï системи в масштабах свггового госпо-дарства, нацiонального господарства краши, секторiв економiки) та мжро-рiвень (рiвень розгляду економiчноï системи в масштабах ïï окремо'1 ланки, сегмента); 3) предметш чи iнституцiйнi (галуз^ сектори, кластери) та функ-щональш (щодо макрорiвня, забезпечення функцiонування ринку, напри-клад, iнвестицiï; мiкрорiвень - банкрутство, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, а ввдтак - сегменти, комплекси); 4) оргашзацшно-господарсьы (вiдносини, що складаються мiж суб'ектами господарювання та суб'ектами оргашзацш-но-господарських повноважень у процес управлiння господарською дiяль-нiстю), господарсько-виробничi (майновi та iншi вiдносини, що виникають мiж суб'ектами господарювання пiд час безпосереднього здшснення госпо-дарсько'1 дiяльностi) та внутршньогосподарсью вiдносини (вiдносини, що встановлюються мiж структурними пiдроздiлами суб'екта господарювання, та ввдносини суб'екта господарювання з його структурними шдроздшами); 5) публiчнi (державний контроль за господарською дiяльнiстю, лщензу-
вання, квотування, стандартизащя тощо) i приватш (пiдприeмницька дiяль-шсть, виробничi кооперативи, правомочностi суб'eктiв господарювання щодо комерцiйноí таeмницi тощо); 6) нащональний капiтал (нацiональний товаро-виробник, казенне шдприемство, державне комерцiйне шдприемство тощо) та iноземний капiтал (шоземний iнвестор, транснацiональнi корпорацií тощо); 7) стшы (машинобудування, електроенергетичний комплекс тощо) та комп-лекснi чи стиковi (екологiчне пiдприeмство, природоресурсне тощо).
Наведена класифжащя сегментiв нацiональноí економiки сввдчить про те, що у сучасних умовах значно шдвищилася роль неекономiчних, у тому числi iнституцiйних, чинниюв економiчного зростання. Отже, постае нагальна потреба у розширенш категорiального ряду у систематизацп економiчних ввд-носин та встановленш ключового критерiю систематизацп економiчних еле-ментiв, щодо якого можливе упорядковане систематизування нащонального законодавства для регулювання останнiх.
За систематизацшну модель чи головнi систематизацiйнi елементи класифжаци економiчного простору, на яких Грунтуеться i мае спиратися нащо-нальне економiчне законодавство, вважаемо за дощльне обрати декiлька струк-турних критерпв, а саме: 1) предметний чи шституцшний (вид; основний об'ект - предмет ринково'1' реалiзацií: товари та послуги); 2) функщональний (послуги, якi здебiльшого носять не шструментальний характер, а саме функщональний, тобто забезпечують ринкову саморегулящю). Предметний критерiй iлюструють саме галузевi комплекси як такi, бо розподш на галузi вiдбуваеться вiдповiдно до секторiв економiки, якi при ринковш економiцi являють собою цiлiсну систему макроекономiчних комплексiв, складових i зв'языв мiж ними.
Враховуючи вимоги, що висуваються до предметного критерiю, зазначимо, що дощльно буде застосовувати класифжащю, яка вiдповiдае цiлiсним системам галузевого характеру, тобто галузевим комплексам, як-от: телекомушка-цшний, електроенергетичний, медичний, морегосподарчий тощо. Наприклад, рибне господарство Украши (вид), головними завданнями якого як галузевого комплексу економжи е вивчення, охорона, вщтворення, вирощування, викори-стання водних бiоресурсiв (товар), 1'х вилучення (добування, вилов, збирання), реалiзацiя та перероблення з метою отримання харчово!', технiчноí, кормово!', медично!" та iншоí продукцГí (предмет ринковоí реалiзащí), а також забезпе-чення безпеки мореплавства суден флоту рибноí промисловосп [2, с. 99].
Слiд зауважити, що кожен галузевий комплекс мае свою ушкальну шфра-структуру, яка функщонуе як на мiкро-, так i на макрорiвнi. Прикладом може слугувати електроенергетичний комплекс, шфраструктура якого на макрорiвнi охоплюе складну систему двостороншх i багатостороннiх мiждержавних взае-мовiдносин, правових механiзмiв i оргашзацшних структур, що забезпечують видобуток, транспортування енергоресурсiв, формування IX ринкiв, включа-ючи цiноутворення та питання енергетичноí безпеки [3, с. 49]. Отже, функ-цiонування електроенергетичноí системи як такоí на макрорiвнi впливае на
стан ycieï eK0H0MÎ4H0Ï кон'юнктури i таких ïï чинникiв, як, наприклад, щна на електроенергiю, а на MiKpopiBHi - це i генерyючi компанп, обленерго, централЬ зоване диспетчерське управлшня, лiнiï електропередачi, монополiзований державною оптовий ринок - «Енергоринок», Нащональна комiсiя регулювання енергетики Украши тощо [4, с. 12-13]. Слщ додати, що юнують такi сектори економжи, фyнкцiонyвання яких необхiдне тiльки для задоволення попиту на нащональному чи локальному рiвнi, тобто на мiкрорiвнi. Зокрема, ПРАТ «ХлЬ бозавод «Салпвський»», який виготовляе продукти харчування для задоволення попиту населення Харювсько1 област та деяких сyмiжних областей, чи ТОВ «Дружювський фарфоровий завод», що випускае продукщю, якiсть яко1 вiдповiдае тiльки нацiональним показникам стандарпв рiвня якостi.
Таким чином, галyзевi комплекси, якi класифiкyються вiдповiдно до предметного критерш i функщонують як у нацiональномy, так i в глобальному економiчномy вимiрi, мають забезпечуватися законодавчо-регулятивним комплексом норм, до того ж останш мають стосуватися кожного окремо взятого комплексу. Наприклад, на переконання В. М. Пашкова, медичний комплекс повинен забезпечуватися ввдповщним предметним законодавством, оскшьки медична дiяльнiсть е сукупшстю рiзноï складност сyспiльних вiдносин, якi завдяки врегульованост нормами права набувають характеру правових ввд-носин; у нашому випадку специфiчною ознакою таких вiдносин е те, що вони юнують i розвиваються переважно з приводу особистих немайнових благ людини - життя i здоров'я, а взаемовщносини лжаря i пацiента - лише рiзно-видом правових вiдносин, обидва учасники яких е носiями суб'ективних прав i юридичних обов'язюв [5, с. 11]. Враховуючи сказане, можна констатувати, що надання медичноТ допомоги являе собою комплексну систему, в якш знайшли вщображення передбаченi законодавством права громадян, як пащенив, так i лiкарiв, якi надають таку допомогу [6]. Однак i законодавча пол^ика, i система вщносин у медичному комплекс в цiломy виступають макрооб'ектами правового впливу, оскшьки функщонування цiеï галyзi вiдбyваеться не лише на мiкрорiвнi. Такий процес характерний для бшьшост галузевих комплексiв.
Дшсно, на мiкрорiвнi законодавче регулювання функщонування окремих галузевих компле^в повинно мати шдивщуальний характер i, на наш погляд, реалiзовyватися через механiзм оргашзащйно-господарських вiдносин, одним iз сyб'ектiв якого i буде безпосереднш суб'ект господарювання, який мае в про-цес органiзацiï або здiйснення власно1 господарсько1 дiяльностi (функщону-вання) забезпечити пyблiчнi iнтереси [7, с. 13]. Розглянемо це на прикладi телекомyнiкацiйноï галуз^ адже в единому комплексi узгоджено функщонують суб'екти телекомушкащйно1 дiяльностi - оператори, провайдери тощо, як як суб'екти господарювання в процесi оргашзацп або здiйснення передачi шфор-мацп (власно1 господарсько!" дiяльностi (фyнкцiонyвання)) рiзноманiтними каналами зв'язку, устаткування телекомyнiкацiйного обладнання та телемереж, забезпечують функщонування мобшьних компанш та компанiй по обслуго-
вуванню мережi 1нтернет тощо. Ц суб'екти господарювання задовольняють публiчнi iнтереси саме передачею iнформацiï. Додамо, що хоча цей галузе-вий комплекс на рiвнi вiдносин та частково на макрорiвнi мае узгоджений вигляд, на рiвнi права ( тобто щодо чинного законодавства) багатьма вченими, у тому числ i автором статт (Ю. I. Остапенко), його врегулювання характе-ризуеться як часткове, фрагментарне, неузгоджене та структурно не впорядко-ване [8, с. 149]. Ц явища говорять про инорування публiчниx i превалювання приватних iнтересiв у цьому секторi економiки, а також про те, що це вини-кае через лобшвання бiзнес-iнтересiв мобiльниx компанiй, штернет-компанш, телеком-центрiв тощо. 1ншим яскравим негативним прикладом може слугу-вати фармацевтична галузь. IÏ специфiка в межах втизняно1 економiчноï системи полягае в домшуванш «власних» олiгарxiчниx промислово-фшансових груп (недостатньому забезпеченнi публiчниx iнтересiв), що шляхом монопол^ зацп низки галузей та свого впливу на законодавчу полггику держави бшьш-менш успiшно спромоглися не допустити шоземш транснацiональнi компанп на ринок, уникаючи в такий спосiб прямо! конкуренцп з ними. Мiж тим необ-xiдно вiдзначити, що на фармацевтичному ринку посилюеться конкурентна боротьба як украшських виробниюв з iмпортерами, так i мiж вiтчизняними виробниками фармацевтично! продукцп [9].
На макрорiвнi законодавче регулювання будь-якого з галузевих комплек-сiв хоча i мае у складi правовiдносин суб'ектiв господарювання, але кшцевою його метою е мультиплжацшш ефекти, що проявляють себе на макроеконо-мiчному рiвнi через активiзацiю чи гальмування саме дiяльностi будь-якого з вщповщних комплексiв чи структурних частин цих компле^в (господар-сько1 дiяльностi велико! кiлькостi суб'ектiв господарювання), як не е без-посередшми ïx учасниками [10, с. 199]. 1ншими словами, мова йде саме про нормативи, яы забезпечують активш вiдносини мiж державою та сусшльною органiзацiею, в яких держава повною мiрою використовуе сво! права, реалiзуе владний характер впливу через вщповщш норми на суспiльнi вiдносини.
Якщо прошюструвати наведене судження на прикладi морегосподар-ського комплексу та, ввдповвдно, морсько! законодавчо! полiтики держави, як безперечно являють собою макрооб'екти правового впливу з боку держави [11, с. 211], то слвд наголосити, що в цьому единому комплекс узгоджено мають функщонувати правовi шститути, пiдгалузi i навiть галузi законодавства, що регулюють дiяльнiсть у сферi морських та рiчковиx пере-везень вантажiв та пасажирiв, суднобудування та судноремонту, рибного господарства, видобування корисних копалин на морському шельфа рекреа-цшно! та туристично! дiяльностi, альтернативно!" енергетики, еколопчно! безпеки, транспортно! портово! iнфраструктури тощо [13, с. 162]. Однак якщо регулювання сусшльних ввдносин на мiкрорiвнi за своею галузе-вою приналежнiстю може залишатися достатньо автономiзованим одне вiд одного, то макроекономiчне вимагае вiд нормативного забезпечення едност,
системности адже його найвища мета за рахунок використання потенщалу узгодженост мiж його складовими - досягти загального синергетичного ефекту, наприклад, значно1 активiзацiï господарсько1 дiяльностi в усьому морегосподарському комплекса Названий тип регулювання ввдзначаеться також i застосуванням засобiв стимулювання приватно!" iнiцiативи, приват-них швестицш, засобiв державного регулювання, передбачених алгоритмами виконання державно1 полiтики в цш сферi, залученням державних ресурсiв шляхом виконання щльових державних програм, реалiзацiï потенцiалу державно-приватного партнерства, а також програмуванням узгодженого роз-витку усix секторiв цього господарського комплексу та ш. [12, с. 218].
Крiм того, не може залишитися поза увагою той факт, що сфера морсько'1, телекомунiкацiйноï чи фармацевтично1 дiяльностi, як i будь-яю iншi галузевi комплекси, як об'екти рiзноï належностi регулюються нормами вщповвдно1 галузi права: господарським, адмшктративним, фiнансовим, мiжнародним, мiжнародним приватним, мiжнародним публiчним правом тощо. Отже, правове регулювання будь-яко1 галузево1 дiяльностi на мiкрорiвнi неможливо здшсню-вати в межах одше'1 окремо'1' галузi права. Вiдтак доцiльним буде використо-вувати норми комплексно! галузi права, але у кшцевому пiдсумку виникае необхвдшсть створення спецiальниx галузей (шституцшних, предметних) як на мiкрорiвнi, так i на макрорiвнi для забезпечення необхщною кiлькiстю спе-цiально адаптованих юридичних норм до того чи шшого галузевого комплексу.
Таким чином, розглядаючи функщональний критерш, слiд наголосити, що послуги переважно носять не шструментальний характер для функщо-нування саме економiчноï системи, тобто ринкова саморегулящя забезпе-чуеться за допомогою швестицшно1 та iнновацiйноï системи: банывських послуг, послуг страхування, послуг щодо вжиття та використання технологш, послуг з цшними паперами тощо. Вичерпний перелж послуг, якi належать до цього критерш, вщповщае видам економiчноï полiтики, що закрiпленi у ст. 10 Господарського кодексу Украши: швестицшна, амортизацiйна, цiнова, грошово-кредитна тощо. Щ послуги е допомiжним каналом зв'язку для задо-вiльного функцiонування збалансовано1 ринково1 системи.
Висновки. Пiдсумовуючи сказане, додамо, що для виршення про-блеми структурування економiки, формування ринково1 економiки та руху в напрямку постiндустрiального суспiльства в Украïнi слвд розробляти на законодавчому рiвнi стратепю розвитку, спецiальну виважену економiчну концепщю, враховуючи теоретичнi та практичнi напрацювання, яю пройшли випробування часом, iсторiею та досвiдом. 1гнорування елементарних прин-ципiв i закономiрностей структурування нащонально1 економiки призводить до глибоких структурних деформацш, що стримують економiчний розвиток краши та ведуть до значних сощальних втрат. Отже, динамiка структурних змш у реальнiй економщ е чинником, який зумовлюе структурш змiни в предметi господарського права та законодавства.
Список л^ератури:
1. Логвиненко О. О. Економiчний npocTip в OTCTeMi категорш iнституцiйноï архiтектонiки [Електронний ресурс] / О. О. Логвиненко // Вкник Харювського нацiонального утверситету iMeHi В. Н. Каразша. - 2008. - № 802. - Сер. : Економжа. - Режим доступу : http://dspace.univer. kharkov.ua/handle/123456789/4525.
2. Буткевич О. В. Економжо-правова характеристика сучасного стану рибного господар-ства Украши / О. В. Буткевич // Вкник Нацюнально1 академп правових наук Украши. - 2013. -№ 3 [14]. - С. 99-107.
3. Васильев О. Розвиток електроенергетичного комплексу як основа тдвищення екс-портного потенщалу та економiзацiï зовтшньо'1 полiтики Украши / О. Васильев // Зовшшш справи. - 2013. - № 11. - С. 48-51.
4. Битяк О. Ю. Господарсько-правове забезпечення функщонування електроенергетичного комплексу Украши : монографiя / О. Ю. Битяк. - Харюв : Ф1НН, 2011. - 168 с.
5. Стеценко С. Г. Медичне право Украши : тдручник / С. Г. Стеценко, В. Ю. Стеценко, I. Я. Сенюта. - Ктв, 2008. - 507 с.
6. Пашков В. М. Сутшсть медичних послуг у системi господарського законодавства /
B. М. Пашков // Медичне право. - 2013. - № 2 (12). - С. 88-101.
7. Задихайло Д. В. Процеси концентрацп катталу в економщ Украши (господарсько-пра-вовi позицц) / Д. В. Задихайло // Засоби та мехатзми господарсько-правового регулювання : монографiя. - Харюв : Юрайт, 2013. - Т. 3. - С. 8-45.
8. Остапенко Ю. I. Напрями та змкт модершзацц законодавчого регулювання телекомуш-кацшних вiдносин в Украïнi : монографiя / Ю. I. Остапенко ; Нацюнальний юридичний ушвер-ситетт iменi Ярослава Мудрого. - Харюв : Юрайт, 2014. - 190 с.
9. Пашков В. М. Господарсько-правове забезпечення конкурентоспроможност фармаце-втично'1 продукцц [Електронний ресурс] / В. М. Пашков // Аптека: оп-line.ua / Офщ. сайт. -Режим доступу : http://www.apteka.ua/article/307655.
10. Задихайло Д. В. Господарсько-правове забезпечення економiчноï полиики держави : монографiя / Д. В. Задихайло. - Харюв : Юрайт, 2012. - 456 с.
11. Задихайло Д. В. Економiчна система як оргатчний об'ект законодавчого забезпечення / Д. В. Задихайло // Вкник Нацюнально1 академп правових наук Украши. - 2012. - № 4 [71]. -
C. 210-221.
12. Задихайло Д. В. Економiчна полиика держави в системi правового i законодавчого забезпечення / Д. В. Задихайло // Вкник Нацюнально1 академп правових наук Украши. - 2013. -№ 3 [74]. - С. 214-221.
13. Шсьменна К. С. Морська доктрина як важливий чинник формування морегосподар-ського комплексу Украши / К. С. Шсьменна // Вкник Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Мудрого». - Сер. : Економжа i право / редкол. : А. П. Гетьман та ш. - 2012. - № 4 [11]. - С. 99-107.
14. Прушювська Е. В. Еволющя концепцш структурування нацюнально1 економжи / Е. В. Прушювська // Проблеми економжи. - 2013. - № 2. - С. 87-94.
Ostapenko Y. I., сandidate of Legal Sciences, assistant lecturer of Economic Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: julost@rambler.ru ; ORCID 0000-0002-4033-5927
Structuring areas economic relations as precondition systematization economic legislation
Problem setting. Dynamics of structural changes in the real economy is a basic factor in the dynamics of structural change in the subject of economic law and primarily - law.
Hence, the structural development of the Ukrainian economy, including its manufacturing sector requires a thorough analysis in the context of the structural balance of proportions and involvement of the legislative regulation of mechanisms for sustainable development, the opposition of destabilizing external negative influences, increased competitive industrial complex in the world market.
Recent research and publications analysis. An important achievement in the analysis of the nature of economic relations, the need for legal support for the implementation of these relations and the role system, globalization and integration processes on sources of economic law did Russian scientists, namely V. Bezbakh, M. Kuznetsov, M. Masevich, V. Ulyanischev more.
Regarding the analysis of research on the territory of Ukraine is involved in this issues outstanding scientists, business executives such as: V. Mamutov, O. Vinnyk, D. Zadyhaylo, G. Znamenskii. Also involved in the analysis of science P. Skrypnyck, V. Volodya and more. But these scientists have not paid sufficient attention is systemic view on forming nature of economic relations and developing strategies to ensure the formation of modern legal relations of the economic system according to the specific nature of the system is economic relations.
Paper objective. The article is an analysis on the contents system elements of economic relations and legislative activity in each segment in the field of economic law and different approaches to regulation at both the national economy and in the globalization context.
Paper main body. The scope of management, which are purely market mechanisms combined with the requirement of social direction of the economy requires structural analysis and installation of the latest legal regulation of economic relations that can ensure a harmonized development of the national economy and regulate private and public interests. Thus, the structuring of the national economy based on major theoretical and methodological principles of economics, namely the sectoral structure theory, initiated K. Clark [14], which interpreted the division into three sectors - primary (agriculture), secondary (industry), tertiary (Service Industries); and later in the dynamic evolutionary changes in the economy has five or more sectors. Indeed, the structure of the national economy, which reflects the macroeconomic proportions in economic development, and evolve dynamically modified. Second, Ukraine has made replacing one system to another, and from some in some structural subdivisions and destroyed at the national level closed-loop manufacturing system - development or mining, processing or manufacturing, to final product; and, consequently, traffic from one technological way to another, and with it the movement of national economic system to a postindustrial society. Consequently, there are a number of problems related to the structuring of the economy and legislative support to its legal function. Thus, the dynamic structural changes in the real economy is a basic factor in the dynamics of structural change in the subject of economic law and primarily - law.
Hence, the current structural development of the Ukrainian economy, including its manufacturing sector requires a thorough analysis in the context of the structural balance of proportions and involvement of the legislative regulation of mechanisms for sustainable development, the opposition of destabilizing external negative influences, increased competitive industrial complex in the world market.
Conclusions. Problems structuring of the economy the formation of a market economy and the movement towards a post-industrial society in Ukraine should develop a strategy for the development, special prudent economic concept in law given theoretical and practical achievements that have passed the test of time, history and experience. Ignoring basic principles and laws of structuring national economy leads to deep structural deformities that hinder economic development and causing considerable social losses. In summary, it should be emphasized that the dynamics of structural changes in the real economy is a factor in structural changes in the subject of business law and legislation.
Key words: economic legislation, trade legislation systems, functional complexes legislation.
Надшшла до редколегп 04.09.2015 р.
