CC BY
11
ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 346.1
Б. Ф. Байда
Академм рекреацшних технологш i права, кандидат eK0H0Mi4Hrn наук, доцент
ПРАВОВИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ ПОРЯДОК В УКРА1Н1: ОПТИМАЛЬНЕ ПОСДНАННЯ РИНКОВОГО САМОРЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН СУБ'€КТ1В ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МАКРОЕКОНОМ1ЧНИХ
ПРОЦЕС1В
© Байда Б. Ф., 2016
У статт досл1джено: правовий господарський порядок в УкраТш i оптимальне поеднання ринкового саморегулювання економiчних вщносин суб'екив господа-рювання та державного регулювання макроекономiчних ироцеав/
Ключовi слова: державне регулювання, економiчнi процеси, верховенство права, нормативно-правове регулювання, безпека сусшльства, правовий господарський порядок.
Б. Ф. Байда
ПРАВОВОЙ ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ ПОРЯДОК В УКРАИНЕ: ОПТИМАЛЬНОЕ СОЧЕТАНИЕ РЫНОЧНОГО САМОРЕГУЛИРОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ И ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ МАКРОЭКОНОМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ
В статье исследуется: правовой хозяйственный порядок в Украине и оптимальное сочетание рыночного саморегулирования экономических отношений субъектов хозяйствования и государственного регулирования макроэкономических процессов.
Ключевые слова: государственное регулирование, экономические процессы, верховенство права, нормативно-правовое регулирование, безопасность общества, правовой хозяйственный порядок.
B. F. Bayda
LEGAL ECONOMIC ORDER IN UKRAINE: AN OPTIMAL COMBINATION OF MARKET SELF-REGULATION OF ECONOMIC RELATIONS OF ECONOMIC ENTITIES AND STATE REGULATION OF MACROECONOMIC PROCESSES
The article examines: the legal economic order in Ukraine and the optimal combination of market self-regulation of economic relations of economic entities and state regulation of macroeconomic processes.
Key words: government regulation, economic processes, the rule of law, normative-legal regulation, the security of society and legal economic order.
Постановка проблеми. В Украгт конституцшш основи правового господарського порядку становлять: право власносп Украшського народу на землю, и надра, атмосферне повпря, водт та iншi природт ресурси в межах територи Украши, природт ресурси и континентального шельфу,
виключно' (морсько') економiчноi зони, що здшснюеться вiд iменi Укра'нського народу органами державно' влади i органами мюцевого самоврядування в межах, визначених Конститущею Укра'ни; право кожного громадянина користуватися природними об'ектами права власностi народу ввдповвдно до закону; забезпечення державою захисту прав ушх суб'ектiв права власносп i госпо-дарювання, сощально' спрямованостi економiки, недопущення використання власносп на шкоду людинi i суспшьству; право кожного володiти, користуватися i розпоряджатися своею власнiстю, результатами свое'' штелектуально', творчо' дiяльностi; визнання усiх суб'ектiв права власностi рiвними перед законом, непорушносп права приватно'' власносп, недопущення протиправного позбавлення власностi; економiчна багатоманiтнiсть, право кожного на пвдприемницьку дiяльнiсть, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад i гарантiй пiдприемництва; забезпечення державою захисту конкуренцй у пiдприемницькiй дiяльностi, недопущення зло-вживання монопольним становищем на ринку, неправомiрного обмеження конкуренцii та недобро-совiсноi конкуренцii, визначення правил конкуренцй та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою еколопчно' безпеки та пвдтримання екологiчноi рiвноваги на територii Укра'ни; забезпечення державою належних, безпечних i здорових умов пращ, захист прав споживачiв; взаемовигвдне спiвробiтництво з iншими кра'нами; визнання i дм в Укра'ш принципу верховенства права.
Аналiз досл1дження проблеми. Подiбних дослiджень у юридичнiй наущ е багато, але вдосконалення законодавчих дш потребуе перегляду та вдосконалення цiеi тематики. Цiнними здобутками е науковi працi в галузi права та економши професорiв: В. Ортинського, С. Сливки,
A. Токарсько', Т. Гарасимiва, М. Кельмана, З. Варналм, Г. Гееця, В. Горфiнкеля, I. Дмитрiева,
B. Зубова, В. Колота, Л. Кривеги, С. Покровського, С. Реверчука, Н. Романенко, В. Сизоненко,
C. Соболя, Н. Тягунова, В. Шевчука й шших.
Метою статт е розкрити правовий господарський порядок в Укра'ш й оптимальне поеднання ринкового саморегулювання економiчних вiдносин суб'екпв господарювання та державного регулювання макроекономiчних процесiв з дотриманням норм права. Довести, що оптимальне поеднання ринкового саморегулювання економiчних ввдносин суб'екпв господарювання та державного регулювання макроекономiчних процесiв сприяе правомiрнiй методологи у наукових дослiдженнях.
Виклад основного матерiалу. Головне у сферi господарювання - це ввдносини, якi регулюються Конститущею Укра'ни, Господарським Кодексом, законами Укра'ни, нормативно-правовими актами Президента Укра'ни та Кабiнету Мiнiстрiв Укра'ни, нормативно-правовими актами iнших органiв державно' влади та оргашв мiсцевого самоврядування, а також шшими нор-мативними актами.
Однак, у нас закршлет принципи господарювання i це: забезпечення економiчноi багато-манiтностi та рiвний захист державою усiх суб'ектiв господарювання; свобода пвдприемницько'' дiяльностi у межах, визначених законом; вшьний рух капiталiв, товарiв та послуг на територи Укра'ни; обмеження державного регулювання економiчних процесiв у зв'язку з необхвдшстю забезпечення сощально' спрямованостi економiки, добросовiсноi конкуренцii у пвдприемнищш, екологiчного захисту населення, захисту прав споживачiв та безпеки суспшьства i держави; захист нацiонального товаровиробника; заборона незаконного втручання органiв державно' влади та оргашв мюцевого самоврядування, 'х посадових осiб у господарськ вiдносини.
У господарськiй дiяльностi участь держави, оргашв державно' влади, оргашв мюцевого самоврядування - це безпосередня участь держави, оргашв державно'' влади та оргашв мюцевого самоврядування у господарськш дiяльностi може здшснюватися лише на пвдстав^ в межах повноважень та у спосiб, що визначеш Конституцiею та законами Укра'ни. Держава, органи державно' влади та органи мюцевого самоврядування не е суб'ектами господарювання. Ршення оргашв державно'' влади та оргашв мюцевого самоврядування з фшансових питань, що виникають у процеш формування та контролю виконання бюджета усiх рiвнiв, а також з адмтстративних та iнших ввдносин управлшня, крiм органiзацiйно-господарських, в яких орган державно' влади або
орган мкцевого самоврядування е суб'ектом, надшеним господарською компетенщею, прий-маються ввд iменi цього органу i в межах його владних повноважень. Господарська компетенцм оргашв державно!' влади та оргашв мiсцевого самоврядування реалiзуеться ввд iменi вiдповiдноï державно!' чи комунально! установи.
Якими ж формами реалiзуеться державою економiчна полiтика?
Держава у сферi господарювання здiйснюе довгострокову (стратепчну) i поточну (тактичну) економiчну i сощальну полiтику, яка спрямована на реалiзацiю та оптимальне узгодження iнтересiв суб'ектiв господарювання i споживачiв, рiзних суспшьних верств i населення загалом.
Першочерговою е економiчна стратепя - обрана державою, це курс економiчноï полггики, розрахований на тривалу перспективу i спрямований на виршення крупномасштабно економiчних та соцiальних завдань, а також завдань культурного розвитку, забезпечення економiчноï безпеки держави, збереження i примноження ïï економiчного потенцiалу та нащонального багатства, пiдвищення народного добробуту. Ця стратегм передбачае визначення прюритетних цшей народного господарства, засобiв та способiв 1х реалiзацiï', виходячи зi змiсту об'ективних процесiв i тенденцш, що мають мiсце в нащональному, свiтовому господарствi, та враховуючи законш iнтереси суб'ектiв господарювання.
I далi економiчна тактика - сукупнiсть найближчих цшей, завдань, засобiв та способiв 1х досягнення для реалiзацiï стратепчного курсу економiчноï полiтики в конкретних умовах, що складаються в поточному перiодi розвитку народного господарства.
Здшснюеться шляхом визначення засад внутрiшньоï i зовнiшньоï полiтики, у прогнозах i програмах економiчного та соцiального розвитку Украши та окремих ïï регютв, програмах дмльносп Кабiнету Мiнiстрiв Украши, цшьових програмах економiчного, науково-технiчного i сощального розвитку, а також ввдповвдних законодавчих актах це е правове закршлення еконо-мiчноï полiтики.
Економiчна полiтика визначаеться напрямами, а це: структурно-галузева полiтика, яка спрямована на здшснення державою прогресивних змш у структурi народного господарства, удосконалення мiжгалузевих та внутрiшньогалузевих пропорцiй, стимулювання розвитку галузей, як визначають науково-техшчний прогрес, забезпечують конкурентоспроможнiсть вiтчизняноï продукци та зростання рiвня життя населення. Складовими цiеï полiтики е промислова, аграрна, будiвельна та iншi сфери економiчноï' полiтики, щодо яких держава здшснюе вiдносно самостiйний комплекс заходiв стимулюючого впливу.
Iнвестицiйна полiтика спрямована на створення суб'ектами господарювання необхвдних умов для залучення i концентраци коштiв на потреби розширеного ввдтворення основних засобiв виробництва, переважно у галузях, розвиток яких визначено як прюритети структурно-галузевоï полiтики, а також забезпечення ефективного i ввдповвдального використання цих кошта та здiйснення контролю за ним.
Амортизацшна полiтика спрямована на створення суб'ектам господарювання найсприят-ливших та рiвноцiнних умов забезпечення процесу простого ввдтворення основних виробничих i невиробничих фондiв переважно на яюсно новш технiко-технологiчнiй основi;
Полггика iнституцiйних перетворень спрямована на формування рацiональноï багатоукладноï економiчноï системи шляхом трансформування вiдносин власностi, здiйснення роздержавлення економши, приватизацiï та нацiоналiзацiï виробничих фондiв, забезпечення на власнiй основi розвитку рiзних форм власностi i господарювання, е^валентноси вiдносин обмiну мiж суб'ектами господарювання, державну пiдтримку i захист усiх форм ефективного господарювання та лшввдащю будь-яких протизаконних економiчних структур.
Цiнова полiтика спрямована на регулювання державою ввдносин обмiну мiж суб'ектами ринку з метою забезпечення е^валентносл в процесi реалiзацiï нащонального продукту, дотримання необхiдноï паритетностi цш мiж галузями та видами господар^^ дiяльностi, а також забезпечення стабшьносп оптових та роздрiбних цiн.
Антимонопольно-конкурентна полггика спрямована на створення оптимального конкурентного середовища д1яльностг суб'екпв господарювання, забезпечення 1х взаемодiï на умовах
недопущення проявiв дискримшаци одних суб'екпв шшими, насамперед у сферi монопольного щноутворення та за рахунок зниження якосп продукци, послуг, сприяння зростанню ефективно!' соцiально орiентованоï економiки.
Бюджетна полгтика спрямована на оптимiзацiю та рацiоналiзацiю формування доходiв i використання державних фшансових ресyрсiв, пiдвищення ефективностi державних швестицш у народне господарство, узгодження загальнодержавних i мюцевих iнтересiв у сферi мiжбюджетних вiдносин, регулювання державного боргу та забезпечення сощально!' справедливости при перерозподiлi нацiонального доходу.
Податкова полггика спрямована на забезпечення економiчно обгрунтованого податкового навантаження на суб'екпв господарювання, стимулювання суспгльно необхiдноï економiчноï дкльносп сyб'ектiв, а також дотримання принципу соцiальноï справедливостi та конституцшних гарантiй прав громадян при оподаткуванш 1х доходГв.
Грошово-кредитна полiтика спрямована на забезпечення народного господарства економiчно необхвдним обсягом грошовоï маси, досягнення ефективного гопвкового обпу, залучення кошпв сyб'ектiв господарювання та населення до банювськог' системи, стимулювання використання кредитних ресуршв на потреби фyнкцiонyвання i розвитку економши.
Валютна полiтика спрямована на встановлення i пвдтримання паритетного курсу нащональног' валюти щодо шоземних валют, стимулювання зростання державних валютних резервiв та г'х ефективне використання.
Зовнiшньоекономiчна полгтика спрямована на регулювання державою ввдносин суб'екпв господарювання з iноземними суб'ектами господарювання та захист нащонального ринку i вгтчизняного товаровиробника.
Держава здшснюе: екологiчнy полгтику, що забезпечуе ращональне використання та повноцiнне вiдтворення природних ресyрсiв, створення безпечних умов життедiяльностi населення; у соцiально-економiчнiй сферi сощальну полгтику захисту прав споживачiв, полгтику заробiтноï плати i доходГв населення, полгтику зайнятостi, полгтику соцiального захисту та сощального забезпечення.
Державним плануванням господарськог' дкльносп е Державна програма економiчного та соцiального розвитку Украши, Державний бюджет Украши, а також шпи державнi програми з питань економiчного i соцiального розвитку, порядок розробки, завдання та реалiзацiя яких визначаються законом про державш програми. Ввдповвдно до Конституци Украг'ни розробляють i затверджують програми соцiально-економiчного та культурного розвитку ввдповвдних адмiнiстративно-територiальних одиниць та здшснюють планування економiчного i сощального розвитку цих одиниць - органи влади, мюцевг органи виконавчоï влади та органи мюцевого самоврядування.
Так, суб'ектам господарювання, як не враховують суспгльш штереси, ввдображет в програмних документах економГчного i сощального розвитку, не можуть надаватися передбачет законом пгльги та переваги у здшсненш господарськоï дмльностг
Для реалiзацiï економiчноï полгтики, виконання цгльових економiчних та шших програм i програм економiчного i сощального розвитку держава застосовуе рiзноманiтнi засоби i мехашзми регулювання господар^^ дмльностг
Основними засобами регулюючого впливу держави на дмльшсть суб'екпв господарювання е: державне замовлення, лщензування, патентування i квотування; сертифiкацiя та стандартизацм; застосування нормативiв та лштв; регулювання щн i тарифiв; надання швестицшних, податкових та шших пгльг; надання дотацiй, компенсацiй, цгльових шновацш та субсидш.
Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видГв засобгв державного регулювання господар^^ дГяльносп, встановлення та скасування пгльг i переваг у господарськш дкльносп окремих категорш суб'екпв господарювання, а також програмами економгчного i сощального розвитку визначаються Господарським Кодексом, шшими законодавчими актами.
Обмеження щодо здшснення п^р^мни^^ дкльносп, а також перелш видГв дкльносп, в яких забороняеться пвдприемництво, встановлюються Конститущею Украши та законом.
Державне замовлення е засобом державного регулювання економши шляхом формування на договГрнш (контрактнш) основГ складу та обсяпв продукцiï (робгт послуг), необхiдноï для прюритетних державних потреб, розмщення державних контракта на поставку (закупiвлю) цiеï продукцiï (виконання робгт надання послуг) серед суб'екта господарювання, незалежно вед 1х форми власностi.
Державний контракт - це договГр, укладений державним замовником вед iменi держави з суб'ектом господарювання - виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економiчнi та правовi зобов'язання сторш i регулюються ^хт господарськi ввдносини.
Для прюритетних державних потреб, поставки продукци забезпечуються за рахунок кошта Державного бюджету Украши та шших джерел фшансування, що залучаються для цього, в порядку, визначеному законом.
Законом визначаються засади та загальний порядок формування державного замовлення на поставку (закутвлю) продукци, виконання робгт надання послуг для задоволення прюритетних державних потреб.
Особливосл ввдносин, що виникають у зв'язку з поставками (закутвлею) для прюритетних державних потреб сiльськогосподарськоï продукци, продовольства, озброення та вiйськовоï технши, а також шших спещально визначених (специфiчних) товарiв, регулюються ввдповвдно до закону.
Засобами державного регулювання у сферi господарювання е лiцензування, патентування певних видГв господарськоï дкльносл та квотування яких е спрямованими на забезпечення единоï державноï полгтики у цш сферi та захист економiчних i соцiальних iнтересiв держави, суспшьства та окремих споживачiв.
Правовi засади лщензування, патентування певних видГв господар^^ дкльносл та квотування визначаються виходячи з конституцшного права кожного на здшснення пвдприем-ницькоï дмльностг не забороненоï законом, а також принцитв господарювання, встановлених у статтi 6 Господарського Кодексу.
Лщензм - документ державного зразка, який засввдчуе право суб'екта господарювання-лiцензiата на провадження зазначеного в ньому виду господар^^ дмльносп протягом визначеного строку за умови виконання лiцензiйних умов. Ввдносини, пов'язанi з лiцензуванням певних видГв господарськоï дкльносп, регулюються законом.
Зокрема, у сферах, пов'язаних Гз торпвлею за грошовГ кошти (готГвку, чеки, а рГвно з використанням шших форм розрахунюв та платГжних карток на територи Украïни), обмГном готакових валютних цГнностей (зокрема операцй з готаковими платГжними засобами, вираженими в шоземнш валютГ, та з платГжними картками), у сферГ грального бГзнесу та побутових послуг, Гнших сферах, визначених законом, може здшснюватися патентування п^р^мни^^ д1яльностГ суб'ектГв господарювання.
Торговий патент - це державне сввдоцтво, яке засввдчуе право суб'екта господарювання займатися певними видами пiдприемницькоï дмльносп впродовж встановленого строку. Спе-щальний торговий патент - це державне сввдоцтво, яке засввдчуе право суб'екта господарювання на особливий порядок оподаткування ввдповвдно до закону. Порядок патентування певних видГв пiдприемницькоï дмльносп встановлюеться законом.
Деяю необхГднГ випадки, яю держава застосовуе це квотування: встановлюючи граничний обсяг (квоти) виробництва чи обГгу певних товарГв i послуг. Порядок квотування виробництва та/або обГгу (включаючи експорт та Гмпорт), а також розподшу квот встановлюеться Кабшетом МГнГстрГв Украïни вГдповГдно до закону.
У сферГ господарювання застосовуються техшчне регулювання, а саме технГчнГ регламенти; стандарти; кодекси усталеноï практики; класифшатори; технГчнГ умови.
Так у сферГ господарювання застосування стандартГв чи ^х окремих положень е обов'язковим для: суб'ектГв господарювання, якщо на стандарти е посилання в техшчних регламентах; учасниюв угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукци, якщо в нш (ньому) е посилання на певш стандарти; виробника чи постачальника продукци, якщо вш склав декларащю
про ввдповвдшсть продукци певним стандартам чи застосував позначення цих стандарта у ïï маркуваннг
У разг виготовлення продукци на експорт, якщо угодою (контрактом) визначено шшГ вимоги, шж ri, що встановлено техшчними регламентами, дозволяеться застосування положень угоди (контракту), якщо вони не суперечать законодавству Украши в частит вимог до процесу виготовлення продукци, ïï збертання та транспортування на територи Украши.
Для тдтримки суб'екпв господарювання, держава може надавати дотаци на тдтримку виробництва життево важливих продукта харчування, на виробництво життево важливих лшарських препарата та засобгв реабiлiтацiï швалвдш, на гмпортш закутвлг окремих товаргв, послуги транспорту, що забезпечують сощально важливг перевезення, а також суб'ектам господарювання, що опинилися у критичнш сощально-економгчнш або еколопчнш ситуаци, з метою фшансування каштальних вкладень на ргвш, необхвдному для пвдтримання ï'хньоï' дмльносп, на цгл техшчного розвитку, що дають значний економгчний ефект, а також в шших випадках, перед-бачених законом. Також держава може здшснювати компенсацiï або доплати сгльськогос-подарським товаровиробникам за сгльськогосподарську продукщю, що реалгзуеться ними, державг Пвдстави та порядок застосування засобгв державноï' пвдтримки суб'екпв господарювання визначаються законом.
У мехашзмг державного регулювання господар^^ дмльносп система оподаткування в Украшу податки i збори встановлюються виключно законами Украши. Система оподаткування будуеться за принципами економiчноï доцшьносп, соцiальноï справедливости поеднання штересгв суспгльства, держави, територгальних громад, суб'екпв господарювання та громадян.
З метою виршення найважливших економгчних i сощальних завдань держави закони, якими регулюеться оподаткування суб'екпв господарювання, повинш передбачати: оптимальне поеднання фiскальноï та стимyлюючоï функцш оподаткування; стабгльшсть (незмшшсть) протягом кглькох роив загальних правил оподаткування; усунення подвшного оподаткування; узгоджешсть з податковими системами шших краш.
Ставки податюв мають нормативний характер i не можуть встановлюватись шдиввдуально для окремого суб'екта господарювання.
Система оподаткування в Украт повинна передбачати граничш розмгри податюв i зборгв, як можуть справлятись з суб'екпв господарювання. При цьому податки та шшГ обов'язковг платеж^ що ввдповвдно до закону включаються до щни товаргв (робгт, послуг) або ввдносяться на 1х собгвартють, сплачуються суб'ектами господарювання незалежно ввд результата ïхньоï господарськоï дмльностг
Держава здшснюе антимонопольно-конкурентну полгтику та сприяе розвитковг змагальносп у сферг господарювання на основг загальнодержавних програм, що затверджуються Верховною Радою Украши за поданням Кабшету Мтстрш Украши.
Державна полгтика у сферг економiчноï конкyренцiï, обмеження монополгзму в господарськш дмльносп та захисту суб'екпв господарювання i споживачгв ввд недобросовiсноï конкуренцй здшс-нюеться уповноваженими органами державноï влади та органами мюцевого самоврядування.
Органам державноï влади та органам мюцевого самоврядування, 1х посадовим особам забороняеться приймати акти та вчиняти ди, як усувають конкуренщю або необгрунтовано сприяють окремим конкурентам у пвдприемницькш дмльносп, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановлет винятки з цього правила з метою забезпечення нац^^льно!1 безпеки, оборони чи шших загальносуспгльних штересгв.
Правила конкуренцй та норми антимонопольного регулювання визначаються Господарським кодексом та шшими законами.
Суб'екти господарювання мають право без обмежень самостшно здшснювати господарську дмльшсть, що не суперечить законодавству; пвдлягають державнш реестраци ввдповвдно до Господарського кодексу та закону. Держава здшснюе контроль i нагляд за господарською дмль-шстю суб'екпв господарювання у таких сферах: збереження та витрачання кошта i матергальних щнностей суб'ектами господарських ввдносин - за станом i достовгршстю бухгалтерського облшу та звггаосп; фшансових, кредитних ввдносин, валютного регулювання та податкових ввдносин - за додержанням суб'ектами господарювання кредитних зобов'язань перед державою i розрахyнковоï
дисциплши, додержанням вимог валютного законодавства, податковоï дисциплши; щн i щноутворення - з питань додержання суб'ектами господарювання державних щн на продукщю i послуги; монополГзму та конкуренци - з питань додержання антимонопольно конкурентного законодавства; земельних ввдносин - за використанням i охороною земель; водних ввдносин i лГсового господарства - за використанням та охороною вод i лГшв, ввдтворенням водних ресурсГв i лгав;
виробництва i пращ - за безпекою виробництва i пращ, додержанням законодавства про працю; за пожежною, еколопчною, саштарно-ппетчною безпекою; за дотриманням стандарта, норм i правил, якими встановлено обов'язковГ вимоги щодо умов здшснення господар^^ дмльносп; споживання - за яюстю i безпечшстю продукци та послуг; зовнiшньоекономiчноï дмльносп - з питань техталонч^^ економiчноï, екологiчноï та соцiальноï безпеки.
Органи державноï влади i посадовГ особи, уповноважен здшснювати державний контроль i державний нагляд за господарською дмльшстю, ^х статус та загальш умови i порядок здшснення контролю i нагляду визначаються законами. Незаконне втручання та перешкоджання господарськш дмльносп суб'екта господарювання з боку оргашв державноï влади, ]_х посадових осГб при здшсненнГ ними державного контролю та нагляду забороняються. Органи державноï влади i посадовГ особи зобов'язаш здшснювати шспектування та перевГрки дГяльносл суб'екта господарювання неупереджено, об'ективно i оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права i законш штереси суб'екта господарювання.
Суб'ект господарювання мае право на одержання шформаци про результати шспектування i перевГрок його дмльносп не шзшш як через тридцять дшв шсля ]_х закшчення, якщо шше не передбачено законом. Ди та ршення державних оргашв контролю та нагляду, а також ^х посадових осГб, якГ проводили шспектування i перевГрку, можуть бути оскаржеш суб'ектом господарювання у встановленому законодавством порядку.
Уш суб'екти господарювання зобов'язанГ здГйснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облГк результата своеï роботи, складати статистичну шформащю, а також надавати вГдповГдно до вимог закону фшансову звГтнГсть та статистичну шформащю щодо своеï госпо-дарськоï д1яльностГ, ГншГ данГ, визначет законом. Забороняеться вимагати вГд суб'екта господарювання надання статистичноï шформаци та шших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.
Держава забезпечуе захист прав i законних штересГв суб'екта господарювання та споживачГв. Кожний суб'ект господарювання та споживач мае право на захист своïх прав i законних штерешв. Права та законш штереси зазначених суб'екта захищаються шляхом: визнання наявносп або ввдсутносп прав; визнання повшстю або частково недшсними акта оргашв державноï влади та оргашв мГсцевого самоврядування, акта шших суб'екта, що суперечать законодавству, ущем-люють права та законш штереси суб'екта господарювання або споживачГв; визнання недшсними господарських угод з пвдстав, передбачених законом; ввдновлення становища, яке Гснувало до порушення прав та законних штерешв суб'екта господарювання; припинення дш, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурГ;
ввдшкодування збитюв; застосування штрафних санкцш; застосування оперативно-госпо-дарських санкцш; застосування адмшГстративно-господарських санкцГй; установлення, змши i припинення господарських правовГдносин; шшими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'екта господарювання та споживачГв визначаеться Господарським Кодексом, шшими законами.
З метою сприяння розвитку нацiональноï економши, ïï штеграци у свГтове господарство, а також створення сприятливих умов для п^р^мни^^ дГяльностГ в Украт можуть створюватися торгово-промисловГ палати як добровшьш об'еднання пГдприемцГв та оргашзацш. Торгово-промислова палата е недержавною самоврядною статутною органГзацГею, створеною на засадах членства, що мае статус юродино!1 особи.
Держава сприяе торгово-промисловим палатам у виконанш ними статутних завдань.
Порядок утворення та дмльносп торгово-промислових палат встановлюеться законом.
Суб'екти господарювання - роботодавщ мають право на об'еднання в оргашзаци робото-давцГв для реалГзацй та захисту сво^х прав.
ОрганГзацй роботодавщв е самоврядними статутними органГзац1ями, що утворюються на засадах добровгльностГ та рГвноправносп з метою представництва i захисту законних штересГв
роботодавщв. Оргашзаци роботодавщв можуть об'еднуватися у спшки та шшГ статутш об'еднання роботодавщв.
Порядок утворення та засади дГяльносп оргашзацш та об'еднань роботодавщв визначаються законом.
Особливосп управлшня господарською дмльшстю у державному секторг економши: держава здшснюе управлшня державним сектором економши ввдповвдно до засад внyтрiшньоï i зовнiшньоï полггаки.
Суб'ектами господарювання державного сектора економши е суб'екти, що дтоть на основг лише державноï власносп, а також суб'екти, державна частка у статутному фондг яких перевищуе п'ятдесят ввдсотюв чи становить величину, яка забезпечуе державг право виршального впливу на господарську дмльшсть цих суб'екпв.
Повноваження суб'екпв управлшня у державному секторг економши - Кабшету Мтстрш Украши, мтстерств, шших оргашв влади та оргашзацш щодо суб'екпв господарювання визначаються законом.
Законом можуть бути визначет види господарськоï дмльносп, яку дозволяеться здшснювати виключно державним пвдприемствам, установам i оргашзацмм.
Держава реалгзуе право державноï власносп у державному секторг економши через систему оргашзацшно-господарських повноважень ввдповвдних оргашв управлшня щодо суб'екпв господарювання, що належать до цього сектора i здшснюють свою дмльшсть на основг права господарського ввдання або права оперативного управлшня.
Правовий статус окремого суб'екта господарювання у державному секторг економши визна-чаеться уповноваженими органами управлшня ввдповвдно до вимог Господарського кодексу та шших закотв. Ввдносини оргашв управлшня з названими суб'ектами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здшснюватися на договгрних засадах.
Держава застосовуе до суб'екпв господарювання у державному секторг економши yd засоби державного регулювання господар^^ дмльносп, передбачет цим Кодексом, враховуючи особливосп правового статусу даних суб'екпв.
Законом встановлюються особливосп здшснення антимонопольно-конкyрентноï полггаки та розвитку змагальносп у державному секторг економши, як повинш враховуватися при формуванш ввдповвдних державних програм.
Процедура визнання банкрутом застосовуеться щодо державних пвдприемств з урахуванням вимог, зазначених у главг 23 Господарського кодексу Украши.
Органам управлшня, як здшснюють оргашзацшно-господарсью повноваження стосовно суб'екпв господарювання державного сектора економши, забороняеться делегувати шшим суб'ек-там повноваження щодо розпорядження державною властстю i повноваження щодо управлшня дмльшстю суб'екпв господарювання, за винятком делегування названих повноважень ввдповвдно до закону органам мюцевого самоврядування та шших випадюв, передбачених цим Кодексом та шшими законами.
Органи мюцевого самоврядування здшснюють своï повноваження щодо суб'екпв господарювання виключно в межах, визначених Конститущею Украши, законами про мюцеве самоврядування та шшими законами, що передбачають особливосп здшснення мюцевого самоврядування та шшими законами. Органи мюцевого самоврядування можуть здшснювати щодо суб'екпв господарювання також окремг повноваження оргашв виконавчоï влади, надаш Тм законом.
Ввдносини оргашв мюцевого самоврядування з суб'ектами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здшснюватися також на договгрних засадах.
Правовг акти оргашв та посадових ошб мюцевого самоврядування, прийнят в межах повноважень, е обов'язковими для виконання уйма учасниками господарських ввдносин, як розташоваш або здшснюють свою дмльшсть на ввдповвднш територи.За незаконне втручання оргашв та посадових осГ6 мюцевого самоврядування у господарську дмльшсть суб'екпв господарювання забороняеться. Не допускаеться видання правових акпв оргашв мюцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачет законом обмеження щодо обпу окремих видГв товаргв (послуг) на територiï ввдповвдних адмгшстративно-територгальних одиниць.
Органи та посадовг особи мкцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання недшсними акпв пвдприемств, шших суб'екпв господарювання, як обмежують права
територГальних громад, повноваження оргашв мкцевого самоврядування та несуть ввдповвдальшсть за свою дмльшсть перед суб'ектами господарювання, тдстави, види i порядок я^ визначаються Конституцию Украïни та законом.
Спори про поновлення порушених прав суб'екпв господарювання та ввдшкодування завданоï ^м шкоди внаслвдок ршень, дш чи бездмльносп оргашв, посадових або службових осГб мГсцевого самоврядування при здшсненш ними своïх повноважень виршуються в судовому порядку.
Управлшня господарською дмльшстю у комунальному секторГ економши здшснюеться через систему оргашзацшно-господарських повноважень територГальних громад та оргашв мГсцевого самоврядування щодо суб'екпв господарювання, як належать до комунального сектора економши i здшснюють свою дмльшсть на основГ права господарського ввдання або права оперативного управлшня.
Правовий статус окремого суб'екта господарювання у комунальному секторГ економши визначаеться уповноваженими органами управлшня ввдповвдно до вимог ГКУ та шших закотв. Ввдносини оргашв управлшня мГж зазначеними суб'ектами у випадках, передбачених законом, можуть здшснюватися на договГрних засадах.
Суб'ектами господарювання комунального сектора економши е суб'екти, що дтоть на основГ лише комунальноï власносп, а також суб'екти, у статутному фондГ яких частка комунальноï влас-носп перевищуе п'ятдесят ввдсотюв чи становить величину, яка забезпечуе органам мГсцевого самоврядування право виршального впливу на господарську дмльшсть цих суб'екпв. Законом можуть бути встановлет особливостГ здГйснення антимонопольно-конкурентноï полГтики щодо комунального сектора економши, а також додатковГ вимоги та гаранта права власносп украïнсь-кого народу i права комунальноï власностГ при реалГзаци процедури банкрутства щодо суб'ектГв господарювання комунального сектора економши.
Органи мГсцевого самоврядування несуть ввдповщальшсть за наслвдки д1яльностГ суб'ектГв господарювання, що належать до комунального сектора економши, на подставах, у межах i порядку, визначених законом.
Висновки. На основГ оптимального поеднання ринкового саморегулювання економГчних ввдносин суб'екпв господарювання та державного регулювання макроекономГчних процешв, виходячи з конституцiйноï вимоги ввдповвдальносп держави перед людиною за свою дмльшсть та визначення Украши як суверенноï i незалежноï, демократично^ соцiальноï, правовоï держави формуеться правовий господарський порядок у держава
1. Конституцгя Украти // Вгдомостг Верховноï Ради Украти. - 1996. - № 30. - Ст. 41. 2. Господарський кодекс Украти // Вгдомостг Верховноï Ради Украти. - 2003. - № 18-22, ст.1443.Господарський процесуальний кодекс Украти // Вгдомостг Верховно'! Ради Украти, 1992, № 6, ст. 56. 4. Економгчна безпека тдприемництва Украти: теоргя, практика, напрями змщнення: монография / З. Юринець, Б. Байда; Льв1в. Нац. ун-т 1м. 1вана Франка. - Льв1в : ЛНУ iм.. 1вана Франка, 2014. -184. 5. Amitabh Bhargava. Credit Risk Management Systems In Banks. - ICICI. Feb. 10, 2000. - 38 р. 6. Doing business in 2015: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.doingbusiness.org/data/exploretopics/paying-taxes 7. Doing business in 2014: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.doingbusiness.org/data/exploretopics/paying-taxes 8. Global Risks 2015 Report. A Global Risk Network Report / World Economic Forum. - January. - 2015 / [Електронний ресурс]. Режим доступу: <http://www.globalriskguard.com 9.The 2014 NGO Sustainability Index for Central and Eastern Europe and Eurasia // USAID. - 2015. - Seventh Edition (June 2004).
REFERENCES
1. Konstytutsiya Ukrayiny [The Constitution of Ukraine] // Vidomosti Verhovnoyi Rady Ukrayiny. -1996. - № 30. - Article 41. 2. Hospodarskyy kodeks Ukraine [Economic Code of Ukraine] // Vidomosti Verhovnoyi Rady Ukrayiny. - 2003. - №18 - 22, 144 p. 3. Hospodarskyy protsesualnyy kodeks Ukrayiny [Economic Procedural Code of Ukraine]// Vidomosti Verhovnoyi Rady Ukrayiny, 1992, № 6, 56 p. 4. Ekonomichna bezpeka pidpryyemnytstva Ukrayiny: theory, practice, strengthening areas: monograph [The economic security of business Ukraine: theory, practice, strengthening areas: monograph] /
